Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Дакриоцистит<.>)

Общее количество найденных документов : 21
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-21 21-21

Азибекян, А. Б.
Использование нового полимерного материала при дакриоцисториностомии [Текст] / А. Б. Азибекян, Л. Г. Барсегян // Вестник офтальмологии. - 1998. - Т. 114, № 3. - С. 14-16

MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Барсегян, Л. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Барінов, Ю. В.
Выбор метода лучевой диагностики при рецидивирующем дакриоцистите у детей [Текст] / Ю. В. Барінов // Архів офтальмології України. - 2015. - Т. 3, № 1. - С. 20-24. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бровкина, А. Ф.
Особенности слезопродукции у больных дакриоаденитом [Текст] / А. Ф. Бровкина, О. Н. Стешенко, С. Ю. Нечеснюк // Вестник офтальмологии. - 2014. - T. 130, № 4. - С. 27-33

MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (секреция, хирургия)
СЛЕЗЫ -- TEARS (секреция)
КИСТЫ -- CYSTS
Доп.точки доступа:
Стешенко, О. Н.
Нечеснюк, С. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Велиева, Г. В.
Иммунопатологическое значение интерлейкина-1β и интерлейкина-10 в слезной жидкости у детей в возрасте до 15 месяцев [Текст] = Immunopathological value of interleukin-1β and interleukin-10 in lark fluid in children under 15 months / Г. В. Велиева, М. М. Султанова, С. А. Гусейнова // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - N 4. - С. 32-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диетотерапия, патофизиология, терапия, уход, этиология)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
СЛЕЗЫ -- TEARS (иммунология, физиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA (анализ, диагностическое применение)
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 (анализ, диагностическое применение)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Цель — определить местный иммунитет органа зрения при дакриоцистите у детей в возрасте до 15 месяцев; изучить действие на него микробиологического препарата, содержащего Escherichia Coli и Enterococcus faecalis (пробиотики — Symbioflor); определить эффективность лечения этим препаратом. Материалы и методы. Исследованы иммунограммы детей в возрасте до 15 месяцев. Забор слезной жидкости проведен с помощью микрокапиллярных пипеток для сбора биологической жидкости. Исследуемые пациенты предварительно не получали никаких глазных капель за неделю до сбора слезы и никакого терапевтического лечения. Обследованы 74 ребенка, поделеных в зависимости от возраста, пола и диагноза на две группы: 1-я группа (здоровые) — 18 соматически относительно здоровых детей без выявленных офтальмологических проблем; 2-я группа (больные) — 56 соматически относительно здоровых детей с подтвержденным диагнозом дакриоцистита новорожденных. Каждая группа разделена на еще три группы (до 6 месяцев, 7–12 месяцев, 13–15 месяцев). Всем пациентам проведено общеклиническое лабораторное исследование. Результаты и выводы. У пациентов с дакриоциститом новорожденных содержание в слезной жидкости ИЛ-1β значительно выше нормальных значений, а ИЛ-10 — ниже возрастной нормы. Применение пробиотиков позволяет стабилизировать содержание ИЛ-1β в слезе больных с дакриоциститом новорожденных. На состав слезы здоровых детей использование данного класса препаратов не действует, изменений не наблюдается. Применение пробиотиков может быть рекомендовано в комплексном лечении дакриоцистита новорожденных, поскольку вышеуказанный препарат безопасен и помогает стабилизировать локальный иммунитет конъюнктивальной полости
Purpose — to determinate local immunity of the organ of vision in dacryocystitis in children under 15 months, study the effect of a microbiological preparation containing Escherichia Coli and Enterococcus faecalis (probiotics — Symbioflor) on it, as well as determinate the effectiveness of treatment with these drugs. Materials and methods. Were studied immunograms in children under 15 months of age. Lacrimal fluid was collected using microcapillary pipettes to collect biological fluid. The study patients had not previously received any eye drops one week prior to tear collection and no therapeutic treatment. We examined 74 children, divided according to age, gender and diagnosis into two groups: group 1 (healthy). 18 somatically relatively healthy children without identified ophthalmological problems; group 2 (patients) — 56 somatically relatively healthy children with a confirmed diagnosis of neonatal dacryocystitis Each group is divided into three groups (up to 6 months, 7–12 months, 13–15 months). All patients underwent general clinical laboratory research. Results and conclusions. In patients with neonatal dacryocystitis, the content of IL-1β in the lacrimal fluid is significantly higher than normal values, and IL-10 is below the age norm. The use of probiotics makes it possible to stabilize the content of IL-1β in the tears of patients with dacryocystitis of newborns. The use of this class of drugs does not affect the composition of the tears of healthy children, no changes are observed. The use of probiotics can be recommended in the complex treatment of neonatal dacryocystitis, since the drug is safe and helps to stabilize the local immunity of the conjunctival cavity
Доп.точки доступа:
Султанова, М. М.
Гусейнова, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Верхнечелюстной постимплантационный синдром: офтальмологический аспект / А. А. Асмолова [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2018. - N 6. - С. 40-43

MeSH-главная:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ ВНУТРИКОСТНАЯ -- DENTAL IMPLANTATION, ENDOSSEOUS (вредные воздействия)
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA (патофизиология, хирургия)
УВЕИТ -- UVEITIS (диагностика, этиология)
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагностика, этиология)
ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА БОЛЕЗНИ -- OPTIC NERVE DISEASES (диагностика, этиология)
Аннотация: Офтальмологічна патологія, асоційована з верхньощелепним постімплантаційним синдромом (ВПС), була виявлена у 81% прооперованих хворих, що свідчить про необхідність обов’язкового проведення офтальмологічного обстеження у пацієнтів з ВПС, навіть при відсутності скарг з боку органа зору.
Офтальмологическая патология, ассоциированная с верхнечелюстным постимплантационным синдромом (ВПС), была обнаружена у 81% прооперированных больных, что свидетельствует о необходимости обязательного проведения офтальмологического обследования у пациентов с ВПС, даже при отсутствии жалоб со стороны органа зрения.
Доп.точки доступа:
Асмолова, А. А.
Зборовская, А. В.
Дорохова, А. Э.
Пасечник, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Значение цитологического исследования в оценке течения послеоперационного периода у пациентов с обструкцией слезоотводящих путей [Текст] / Е. Л. Атькова [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2010. - № 6. - С. 26-29

Рубрики: Дакриоцистит

   Слезного аппарата болезни

   Цитодиагностика

Доп.точки доступа:
Атькова, Е. Л.
Федоров, А. А.
Белоглазов, В. Г.
Абдурахманов, Г. А.
Резникова, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Исследование эффективности оперативного лечения хронических дакриоциститов - эндоназальной дакриоцисториностомии [Текст] / В. Л. Бородуля [и др.] // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 3. - С. 69-72. - Библиогр.: с. 71-72

MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
Аннотация: Тривала й постійна сльозотеча (симптом епіфори) викликає дискомфорт, схильність до інфікування кон'юнктиви, знижує гостроту зору і в кінцевому підсумку якість життя пацієнта. Незважаючи на те, що існує велика кількість різноманітних оперативних втручань для відновлення сльозовідведення в пацієнтів з хронічними дакріоциститами, проблема сльозотечі залишається актуальною. Нами вивчена операція ендоназальної дакріоцисториностомії та її віддалені наслідки. Хірургічне втручання при ендоназальній дакріоцисториностомії спрямоване на усунення сльозотечі шляхом усунення стенозу і формування нового сполучення порожнини сльозового каналу з порожниною носа, а також санування гнійного вогнища інфекції в сльозовому міхурі. Було проведено 8 оперативних втручань. Період спостереження хворих у післяопераційному періоді офтальмологом і лор-лікарем від 1,5 до 2 років. Оцінка результату проводилася через 6 і більше місяців після проведення операції. Повне одужання з відновленням сльозовідведення в носову порожнину досягнуто у всіх пацієнтів. Сформована риностома була широка, добре функціонуюча. Таким чином, ендоназальна дакріоцисториностомія високоефективна і повинна бути методом вибору при запаленнях сльозового міхура на будь-якій стадії розвитку
Доп.точки доступа:
Бородуля, В. Л.
Гречка, Е. М.
Степахина, М. Э.
Дербина, Е. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Климов, З. Т.
Эндозальная эндоскопическая дакриоцисториностомия [Текст] / З. Т. Климов, В. Н. Андреев, Е. Н. Трофимова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - № 2. - С. 127-128

MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
Доп.точки доступа:
Андреев, В. Н.
Трофимова, Е. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мінаєв, О. О.
Порівняльний аналіз лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційному періоді [Текст] / О. О. Мінаєв // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 1. - С. 20-32

MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Хронічний дакріоцистит (ХД) є частою патологією сльозовідвідних шляхів. Пошук оптимального способу ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС), який давав би швидкий, якісний та стійкий ефект, а також менший відсоток рецидивів захворювання, залишається актуальним. Мета: проаналізувати ефективність лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційних періодах при застосуванні різних модифікацій проведення ЕЕДЦРС. Матеріали та методи: Досліджувану групу (1-а група) склали 45 пацієнтів з ХД, яким ЕЕДЦРС була здійснена за розробленою методикою, у групу порівняння (2-а група) було включено 36 хворих, яким після виконання розробленої ЕЕДЦРС в зону дакріориностоми встановлювали провідник з полівінілхлориду (ПВХ). У контрольну групу (3-я група) увійшли 28 пацієнтів, яким ЕЕДЦРС виконували за традиційною методикою: зі збереженням і пластичним укладанням слизових клаптів та з установленням ПВХ-провідника. Пацієнти 1-ї та 2-ї груп були розподілені на 2 підгрупи: до 1А і 2А увійшли пацієнти, яким у передопераційному періоді проводили комп’ютерну томографію (КТ) сльозовідвідних шляхів за розробленою нами методикою, а хворим підгруп 1В і 2В – за традиційним алгоритмом. У післяопераційному періоді оцінювали вираженість сльозотечі за шкалою Munk, ступінь візуалізації дакріориностоми, функцію сльозовідведення за вдосконаленою кольоровою сльозоносовою пробою Веста під ендоскопічним контролем. Підсумкову ефективність лікування оцінювали через 1 рік після хірургічного втручання. Результати: Кращі результати при тестуванні за шкалою Munk в ранньому післяопераційному періоді та через 1 міс. після операції були зафіксовані у підгрупах 1А і 1В в порівнянні з підгрупами 2А, 2В та 3-ю групою (різниця достовірна, p0,05). Через 3; 6 та 12 міс. після хірургічного втручання, тобто після видалення імплантата із сльозовідвідних шляхів, відмічалося покращення результатів у пацієнтів підгруп 2А, 2В і 3-ї групи, а відмінність від підгруп 1А та 1В була статистично не значущою (p0,05). В ранньому післяопераційному періоді в усіх пацієнтів візуалізація дакріориностоми була доброю. В пізньому післяопераційному періоді кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але без статистично значущої різниці через малу вибірку пацієнтів (p0,05). Достовірно кращі результати функції сльозовідведення отримані в підгрупах 1А і 1В вже з 3-ї доби після хірургічного втручання, а також у подальші строки раннього післяопераційного періоду і через 1 міс. після операції (p0,05). У подальші терміни спостереження пізнього післяопераційного періоду цей показник погіршувався у всіх клінічних групах, кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але через невелику вибірку пацієнтів статистично значущої відмінності не було (p0,05). Максимальні темпи погіршення візуалізації дакріориностоми та функції сльозовідведення спостерігались з 3-го по 6-й місяці після операції. Частка позитивних підсумків лікування у 1-й групі склала 97,8%, у 2-й групі – 94,4 %, а у 3-й групі – 85,7 %, при цьому відмінність між 1-ї і 3-ї групами була статистично значущою (p0,05). Висновок: Розроблена методика ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії дозволяє досягнути стійкої ремісії у 97,8 % пацієнтів з хронічним дакріоциститом, а застосування КТ сльозовідвідних шляхів за розробленою методикою дозволяє покращити результати хірургічного лікування
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Мінаєв, О. О.
Поширеність ендоназальної патології у хворих на хронічний дакріоцистит та особливості хірургічного лікування [Текст] / О. О. Мінаєв // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 34-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
Аннотация: Мета дослідження – вивчити поширеність ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом (ХД) та обґрунтувати доцільність виконання симультанних операцій у таких пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 109 пацієнтів із ХД, яких обстежено та прооперовано за період 2004-2014 pоки на базах кафедри оториноларингології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України. Обстеження пацієнтів включало консультацію офтальмолога, промивання слізних шляхів, ендоскопію порожнини носа, комп’ютерну томографію. Усім хворим відновлювали сльозовідведення шляхом виконання ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС). Результати. Ендоназальна патологія виявлена у 85,3% хворих: викривлення носової перегородки – у 71,6% пацієнтів, гіпертрофія нижніх носових раковин – у 59,6%, бульозна гіпертрофія середніх носових раковин – у 5,5%, гіпертрофія гачкоподібного відростка – у 6,4%, гіперпневматизація клітин Agger nasi – у 14,7% хворих. Найчастішою комбінацією були викривлення носової перегородки у поєднанні з гіпертрофією нижніх носових раковин – у 56,0% спостережень. Запальна патологія в навколоносових пазухах була у 38,5% випадків: етмоїдит – у 26,6% хворих, гайморит – у 13,8%, сфеноїдит – у 1,8% хворих. У 94,6% хворих корекцію внутрішньоносової патології виконували одночасно з ЕЕДЦРС. У 6,4% цих пацієнтів спостерігались ускладнення – носові кровотечі після видалення тампонів. Проведення симультанних операцій істотно не збільшило відсоток та варіанти ускладнень порівняно з ізольованими ендоназальними операціями. Висновок. У переважної більшості хворих із хронічним дакріоциститом спостерігається патологія порожнини носа та навколоносових пазух, яка може сприяти розвитку дакріоциститу та виникненню рецидиву захворювання після операції. Хірургічну корекцію супутньої ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом доцільно виконувати одночасно з ендоназальною ендоскопічною дакріоцисториностомією.
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-21 21-21

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)