Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Дакриоцистит<.>)

Общее количество найденных документов : 21
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-21 21-21

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сакович В. Н., Сердюк В. Н., Клопоцкая Н. Г., Тарнопольская И. Н.
Заглавие : Эффективность дренирования слезного мешка при дакриоцистоцеле у новорожденных
Место публикации : Медичні перспективи. - Д., 2016. - Т. 21, № 4. - С. 49-53 (Шифр МУ10/2016/21/4)
Примечания : Библиогр.: с. 53
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Наведено результати лікування 14 новонароджених з однобічним дакріоцистоцелє. Середній вік дітей - 7,2 +- 0,5 дня. У 9 (64,3 %) дакріоцистоцелє ускладнилося флегмоною слізного міхура, у 5 (35,7 %) перебіг був без ускладнень. Всім дітям проводили дренування слізного міхура крізь нижній слізний каналець, інстиляції антибіотиків, а у випадку флегмони - системну антибактеріальну терапію. Промивання проводили розчином антибіотика офлоксацин до евакуації прозорої рідини. За необхідності дренування повторювали через 10 днів. У всіх пацієнтів дренування міхура виявилося вдалим. Зондування носослізного каналу через 2 - 3 тижні після дренування потребували 4 дітей (28,6 %), в тому числі 3 дітей з флегмоною слізного міхура. У 71,4 % регрес дакріоцистоцелє відбувався самостійно. Ускладнень та сторонніх ефектів від лікування не спостерігалося. Позитивний ефект дренування, на думку авторів, пояснюється тим, що розширення слізних канальців перед дренуванням дозволяє усунути стеноз клапана Розенмюллера, а евакуація рідини, слизу та гною, які є поживним середовищем для мікроорганізмів, зі слізного міхура сприяє стиханню запального процесу. Автори також рекомендують звернути увагу на пренатальну діагностику дакріоцистоцелє при ультразвуковому дослідженні в 3-му триместрі вагітності
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пальчун В. Т., Магомедов М. М., Лычман Н. А.
Заглавие : Эндоназальная микродакриоцисториностомия при непроходимости слезно-носовых путей
Место публикации : Вестник оториноларингологии. - 2002. - № 1. - С. 25-26 (Шифр ВР37/2002/1)
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Климов З. Т., Андреев В. Н., Трофимова Е. Н.
Заглавие : Эндозальная эндоскопическая дакриоцисториностомия
Место публикации : Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - Київ, 2000. - № 2. - С. 127-128 (Шифр ЖУ4/2000/2)
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кищенко Ю. М., Парфейников С. А., Аджиенко В. Л., Шкодина Т. В., Назаренко Ю. П.
Заглавие : Фармакотерапия дакриоцистита у новорожденных
Место публикации : Фармация: Науч.-практ.журн./ Моск. мед. акад. им. И.М.Сеченова, Рос. центр фармацевт. и мед.-техн. информации. - М.: Изд. дом "Рус. врач", 2015. - № 5. - С. 44-46. - ISSN 0367-3014 (Шифр ФР15/2015/5). - ISSN 0367-3014
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Предметные рубрики: новорожд
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ЛЕКАРСТВ СТОИМОСТЬ ДЛЯ ПАЦИЕНТА -- FEES, PHARMACEUTICAL
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Атькова Е. Л., Федоров А. А., Резникова Л. В., Краховецкий Н. Н. , Ярцев В. Д.
Заглавие : Пятилетний опыт применения цитологического исследования в дакриологической практике
Место публикации : Вестник офтальмологии. - 2013. - T. 129, № 5. - С. 104-113 (Шифр ВР38/2013/129/5)
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
СЛЕЗНОГО АППАРАТА БОЛЕЗНИ -- LACRIMAL APPARATUS DISEASES

Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Белоглазов В. Г., Атькова Е. Л., Абдурахманов Г. А., Краховецкий Н. Н.
Заглавие : Профилактика заращения дакриостомы после микроэндоскопической эндоназальной дакриоцисториностомии
Место публикации : Вестник офтальмологии. - 2013. - T. 129, № 2. - С. 20-23 (Шифр ВР38/2013/129/2)
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мінаєв О. О.
Заглавие : Поширеність ендоназальної патології у хворих на хронічний дакріоцистит та особливості хірургічного лікування
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 4. - С. 34-41 (Шифр КУ27/2020/19/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
Аннотация: Мета дослідження – вивчити поширеність ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом (ХД) та обґрунтувати доцільність виконання симультанних операцій у таких пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 109 пацієнтів із ХД, яких обстежено та прооперовано за період 2004-2014 pоки на базах кафедри оториноларингології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України. Обстеження пацієнтів включало консультацію офтальмолога, промивання слізних шляхів, ендоскопію порожнини носа, комп’ютерну томографію. Усім хворим відновлювали сльозовідведення шляхом виконання ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС). Результати. Ендоназальна патологія виявлена у 85,3% хворих: викривлення носової перегородки – у 71,6% пацієнтів, гіпертрофія нижніх носових раковин – у 59,6%, бульозна гіпертрофія середніх носових раковин – у 5,5%, гіпертрофія гачкоподібного відростка – у 6,4%, гіперпневматизація клітин Agger nasi – у 14,7% хворих. Найчастішою комбінацією були викривлення носової перегородки у поєднанні з гіпертрофією нижніх носових раковин – у 56,0% спостережень. Запальна патологія в навколоносових пазухах була у 38,5% випадків: етмоїдит – у 26,6% хворих, гайморит – у 13,8%, сфеноїдит – у 1,8% хворих. У 94,6% хворих корекцію внутрішньоносової патології виконували одночасно з ЕЕДЦРС. У 6,4% цих пацієнтів спостерігались ускладнення – носові кровотечі після видалення тампонів. Проведення симультанних операцій істотно не збільшило відсоток та варіанти ускладнень порівняно з ізольованими ендоназальними операціями. Висновок. У переважної більшості хворих із хронічним дакріоциститом спостерігається патологія порожнини носа та навколоносових пазух, яка може сприяти розвитку дакріоциститу та виникненню рецидиву захворювання після операції. Хірургічну корекцію супутньої ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом доцільно виконувати одночасно з ендоназальною ендоскопічною дакріоцисториностомією.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мінаєв О. О.
Заглавие : Порівняльний аналіз лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційному періоді
Место публикации : Оториноларингологія. - Київ, 2021. - № 1. - С. 20-32 (Шифр ОУ25/2021/1)
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Хронічний дакріоцистит (ХД) є частою патологією сльозовідвідних шляхів. Пошук оптимального способу ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС), який давав би швидкий, якісний та стійкий ефект, а також менший відсоток рецидивів захворювання, залишається актуальним. Мета: проаналізувати ефективність лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційних періодах при застосуванні різних модифікацій проведення ЕЕДЦРС. Матеріали та методи: Досліджувану групу (1-а група) склали 45 пацієнтів з ХД, яким ЕЕДЦРС була здійснена за розробленою методикою, у групу порівняння (2-а група) було включено 36 хворих, яким після виконання розробленої ЕЕДЦРС в зону дакріориностоми встановлювали провідник з полівінілхлориду (ПВХ). У контрольну групу (3-я група) увійшли 28 пацієнтів, яким ЕЕДЦРС виконували за традиційною методикою: зі збереженням і пластичним укладанням слизових клаптів та з установленням ПВХ-провідника. Пацієнти 1-ї та 2-ї груп були розподілені на 2 підгрупи: до 1А і 2А увійшли пацієнти, яким у передопераційному періоді проводили комп’ютерну томографію (КТ) сльозовідвідних шляхів за розробленою нами методикою, а хворим підгруп 1В і 2В – за традиційним алгоритмом. У післяопераційному періоді оцінювали вираженість сльозотечі за шкалою Munk, ступінь візуалізації дакріориностоми, функцію сльозовідведення за вдосконаленою кольоровою сльозоносовою пробою Веста під ендоскопічним контролем. Підсумкову ефективність лікування оцінювали через 1 рік після хірургічного втручання. Результати: Кращі результати при тестуванні за шкалою Munk в ранньому післяопераційному періоді та через 1 міс. після операції були зафіксовані у підгрупах 1А і 1В в порівнянні з підгрупами 2А, 2В та 3-ю групою (різниця достовірна, p0,05). Через 3; 6 та 12 міс. після хірургічного втручання, тобто після видалення імплантата із сльозовідвідних шляхів, відмічалося покращення результатів у пацієнтів підгруп 2А, 2В і 3-ї групи, а відмінність від підгруп 1А та 1В була статистично не значущою (p0,05). В ранньому післяопераційному періоді в усіх пацієнтів візуалізація дакріориностоми була доброю. В пізньому післяопераційному періоді кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але без статистично значущої різниці через малу вибірку пацієнтів (p0,05). Достовірно кращі результати функції сльозовідведення отримані в підгрупах 1А і 1В вже з 3-ї доби після хірургічного втручання, а також у подальші строки раннього післяопераційного періоду і через 1 міс. після операції (p0,05). У подальші терміни спостереження пізнього післяопераційного періоду цей показник погіршувався у всіх клінічних групах, кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але через невелику вибірку пацієнтів статистично значущої відмінності не було (p0,05). Максимальні темпи погіршення візуалізації дакріориностоми та функції сльозовідведення спостерігались з 3-го по 6-й місяці після операції. Частка позитивних підсумків лікування у 1-й групі склала 97,8%, у 2-й групі – 94,4 %, а у 3-й групі – 85,7 %, при цьому відмінність між 1-ї і 3-ї групами була статистично значущою (p0,05). Висновок: Розроблена методика ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії дозволяє досягнути стійкої ремісії у 97,8 % пацієнтів з хронічним дакріоциститом, а застосування КТ сльозовідвідних шляхів за розробленою методикою дозволяє покращити результати хірургічного лікування
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бровкина А. Ф., Стешенко О. Н., Нечеснюк С. Ю.
Заглавие : Особенности слезопродукции у больных дакриоаденитом
Место публикации : Вестник офтальмологии. - 2014. - T. 130, № 4. - С. 27-33 (Шифр ВР38/2014/130/4)
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS
СЛЕЗЫ -- TEARS
КИСТЫ -- CYSTS
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Битюков Ю. В., Дереза С. В., Кузнецов И. В., Курочкин В. Н. , Мясникова В. В. , Порядина О. В. , Федоренко С. С.
Заглавие : Опыт анестезиологического обеспечения зондирований слезно-носового протока у детей
Место публикации : Анестезиология и реаниматология. - 2015. - № 3. - С. 26-29 (Шифр АР11/2015/3)
MeSH-главная: ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION
ДЕТИ -- CHILD
Найти похожие

1-10 11-21 21-21

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)