Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (23)

Редкие издания (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Двенадцатиперстная кишка<.>)

Общее количество найденных документов : 84
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Грабчак С. О., Беденюк А. Д.
Заглавие : Особливості компенсаторних процесів дванадцятипалої кишки при обтураційному холестазі в поєднанні з декомпресією жовчних шляхів та ентеросорбцією
Параллельн. заглавия :Features of compensatory processes of the duodenum in obturative cholestasus in combination with decompression of the biliary pathways and enterosorption
Место публикации : Шпитальна хірургія. - 2021. - № 1. - С. 38-43 (Шифр ШУ1/2021/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION
ДЕКОМПРЕССИЯ -- DECOMPRESSION
Аннотация: Встановлено, що поєднання холедоходуоденостомії з ентеросорбцією вже через тиждень після корекції 28-денної механічної жовтяниці суттєво знижує ендогенну інтоксикацію, перекисне окиснення ліпідів, підвищує антиоксидантний захист органів та організму, покращує пігментний обмін і функцію печінки та біоциноз кишечника. В цих експериментальних умовах активність каталази нормалізується в строки від 14 до 28 діб початку експериментуStudies have shown that the combination of choledochoduodenostomy with enterosorption in a week after correction of 28-day mechanical jaundice significantly reduces endogenous intoxication, lipid peroxidation, increases antioxidant protection of organs and the body, improves pigment metabolism and liver function. Under these experimental conditions, catalase activity is normalized within 14 to 28 days of the start of the experiment
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Криворучко І. А., Бойко В. В., Рябцев Р. С., Андреєщев С. А.
Заглавие : Сучасні аспекти діагностики та хірургічного лікування травм дванадцятипалої кишки
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 74-85 (Шифр КУ5/2020/87/1/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES
ТРАВМ ПОКАЗАТЕЛИ ТЯЖЕСТИ -- TRAUMA SEVERITY INDICES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
Аннотация: Тупі та проникаючі травми живота характеризуються помітним рівнем смертності від крововиливів та сепсису. Діагностика і лікування пошкоджень дванадцятипалої кишки (ДПК) є однією із складних проблем невідкладної хірургії живота, незважаючи на те, що ці пошкодження є рідкісними і становлять 0,2 – 0,6% від травм загалом та 1 – 4,7% від усіх травм живота [2 – 4]. Поєднані ушкодження зустрічаються у 68 – 86,5% пацієнтів, а ушкодження великих судин виникають у 23 – 40% пацієнтів. Наявність та тип супутніх ушкоджень значно впливають на результати лікування травм ДПК [5 – 9]. Проникаюча травма живота є причиною ушкодження ДПК у 53,6 – 90% дорослих пацієнтів [10]. В останні роки намітилася тенденція до збільшення частоти ушкоджень ДПК, що насамперед пов’язано зі збільшенням кількості поранень живота холодною та вогнепальною зброєю, автодорожніх травм, падінь з висоти (кататравма), травм, отриманих у збройних конфліктах, тощо
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Усенко О. Ю., Войтів Я. Ю., Терешкевич І. С., Тивончук О. С.
Заглавие : Мініінвазивний спосіб лікування неспроможності швів дванадцятипалої кишки
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 5/6. - С. 21-25 (Шифр КУ5/2020/87/5/6)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ШВЫ -- SUTURES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Мета. Покращення результатів лікування хворих із неспроможністю швів дванадцятипалої кишки. Матеріали і методи. Об’єктом ретро- та проспективного дослідження були 17 хворих із неспроможністю швів, пошкодженнями та норицями дванадцятипалої кишки, які проходили лікування у Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова з 2010 по 2020 р. Усім хворим проводили комплексне обстеження, яке включало загальноклінічні, спеціальні лабораторні та інструментальні методи дослідження. Результати. Нами напрацьовано та запатентовано мініінвазивний ендоскопічний спосіб лікування неспроможності швів дванадцятипалої кишки, який передбачає ендоскопічне встановлення нітинолового покритого саморозкривного стента в ділянку дефекту. За наявності ускладнення у вигляді нориці дванадцятипалої кишки запропоновано встановлення нітинолового покритого саморозкривного стента в ділянку дефекту та вакуум-терапію з боку зовнішнього отвору нориці. Шляхом застосування розробленого способу лікування вдалося зменшити кількість післяопераційних ускладнень та на 35% скоротити терміни перебування хворих у стаціонарі - з (38,21 ± 4,16) до (25,4 ± 3,7) ліжко-дня (р 0,05). Загальна смертність у дослідній групі становила 9%, що майже вдвічі нижче за показник смертності в контрольній групі - 16%. Висновки. Запропонований нами комбінований підхід з ендоскопічним встановленням саморозкривного стента в ділянку дефекту та вакуум-терапією з боку зовнішнього отвору нориці сприяє покращенню результатів лікування неспроможності швів дванадцятипалої кишки, а саме скороченню термінів перебування хворих у стаціонарі та зменшенню кількості ускладнень і смертності
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Tymoshenko I. A., Sokurenko L. M., Yanchyshyn A. Ya., Pastukhova V. A.
Заглавие : Comparative characteristics of the manifestations of damage and reparative processes in the mucous membrane of the duodenum of rats under the conditions of skin burns and skin burns associated with diabetes
Параллельн. заглавия :Порівняльна характеристика проявів пошкодження та репаративних процесів у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки щурів за умов опікової травми шкіри та опікової травми шкіри, асоційованою з цукровим діабетом
Место публикации : Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 2. - С. 39-44 (Шифр ВУ8/2020/26/2)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ОЖОГИ -- BURNS
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Аннотация: Currently, severe thermal injury is becoming one of the most important problems of practical medicine. Diabetes is also recognized as another global medical and social challenge of our century. The emergency situation for the treatment and prevention of the consequences of these pathologies is a consequence of the lack of a reliable theoretical basis for solving specific clinical problems regarding the course of burns, diabetes and their complications. The aim of the study is to establish the patterns of structural changes in the mucous membrane of the duodenum after burn injury of the skin of rats under conditions of experimental diabetes mellitus. The study was performed on 63 laboratory white adult male rats weighing 180-210 g, which were divided into 3 groups: intact animals, rats with skin burns and rats with skin burns on the background of diabetes. The model of experimental diabetes mellitus was reproduced by administering Streptozotocin to rats intraperitoneally once at a dose of 50 mg/kg, pre-dissolved in 0.1 M citrate buffer solution (pH=4.5). The control of the development of hyperglycemia in the experimental groups was the level of glucose in the blood 24.24±0.79 mmol/l. In the control group this index was 8.03±0.4 mmol/l. Rats with skin burns revealed destructive manifestations, which are accompanied by an active inflammatory reaction and corresponding necrotic changes, while rats with skin burns on the background of diabetes mellitus pathological processes are not just “summed up”, but in some way adaptively modified with the involvement of stress mechanisms of the endoplasmic reticulum and associated autophagyНа даний час важка термічна травма стає однією з найважливіших проблем практичної медицини. Ще одним глобальним медико-соціальним викликом нашого століття визнано також цукровий діабет. Надзвичайна ситуація щодо профілактики, лікування та попередження наслідків цих патологій є наслідком відсутності надійного теоретичного підгрунтя у вирішенні конкретних клінічних проблем щодо перебігу опікової хвороби, цукрового діабету та їх ускладнень. Метою дослідження є встановлення закономірностей структурних змін в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки після опікової травми шкіри щурів за умов експериментального цукрового діабету. Дослідження здійснено на 63 лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях масою 180-210 г, котрі були розподілені на 3 групи: інтактні тварини, щурі з опіковою травмою шкіри та щурі з опіковою травмою шкіри на тлі цукрового діабету. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревенно одноразово в дозі 50 мг/кг, попередньо розчинивши його в 0,1 М цитратному буферному розчині (рН=4,5). Контролем розвитку гіперглікемії в екпериментальних групах був рівень глюкози в крові 24,24±0,79 ммоль/л. В контрольній групі цей показник становив 8,03±0,4 ммоль/л. У щурів з опіковою травмою шкіри виявлені деструктивні прояви, котрі супроводжуються активною запальною реакцією і відповідними некротичними змінами, в той час як у щурів з опіковою травмою шкіри на тлі цукрового діабету патологічні процеси не просто “сумуються”, а певним чином адаптивно модифікуються із залученням механізмів стресу ендоплазматичного ретикулума та асоційованої з ним автофагії
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Грабчак С. О., Ясіновський О. Б., Кріцак М. Ю., Гаргула Т. І.
Заглавие : Структурні зміни мікроциркуляторного русла дванадцятипалої кишки при обтураційному холестазі
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2019. - N 4. - С. 59-62 (Шифр ШУ1/2019/4)
MeSH-главная: ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
Аннотация: Проведеними дослідженнями встановлено, що обтураційний холестаз призводить до вираженого ремоделювання мікроциркуляторного русла дванадцятипалої кишки. На ранніх стадіях змодельованої патології виникає спазм приносних судин гемомікроциркуляторного русла та розширення закапілярних венул та венул, збільшення їх щільності. На 14 та 28 доби обтураційний холестаз ускладнюється розширенням лімфатичних та венозних судин мікроциркуляторного русла, зменшенням кількості гемокапілярів, гіпоксією, дистрофічними, некробіотичними, інфільтративними та склеротичними процесами у стінці дванадцятипалої кишки.Проведенными исследованиями установлено, что обтурационный холестаз приводит к выраженному ремоделированию микроциркуляторного русла двенадцатиперстной кишки. На ранних стадиях смоделированной патологии возникает спазм приносящих сосудов гемомикроциркуляторного русла и расширения закапилярних венул и венул, увеличение их плотности. На 14 и 28 сутки обтурационный холестаз осложняется расширением лимфатических и венозных сосудов микроциркуляторного русла, уменьшением количества гемокапилляров, гипоксией, дистрофическими, некробиотическими, инфильтративными и склеротическими процессами в стенке двенадцатиперстной кишки.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Cherkasov V. G., Tymoshenko I. O.
Заглавие : Structural changes of duodenal mucosa enterocytes of rats in burn skin injury under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus
Параллельн. заглавия :Структурні зміни ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки щурів при опіковій травмі шкіри за умов експериментального стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету
Место публикации : Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 1. - С. 55-61 (Шифр ВУ8/2019/25/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ -- BURNS
Аннотация: The work is devoted to the study of structural changes of enterocytes in the mucous membrane of the duodenum in a burn injury of the skin of a rat under conditions of experimental streptozotocin induced diabetes. The study was carried out on laboratory white adult rats-males weighing 180-210 g. The control group consisted of 21 animals without somatic pathology, the first experimental group consisted of 21 rats with skin burn injury, the second experimental group cleared 21 rats with skin burn and experimental streptozotocin induced diabetes. A model of experimental diabetes mellitus was reproduced by administering streptozotocin intraperitoneally once in dose of 50 mg/kg to rats. In an experimental simulation of a skin burn, two copper plates in the form of an ellipse were kept in water at 100oC for 10 minutes and, under ether anesthesia conditions, were applied simultaneously symmetrically on both exposed parts of the body of rats with an exposure for 10 seconds. Burn skin damage in rats was II-AB degrees – dermal surface burn (according to the old classification III-A degree) with a total area of 21-23% of the body surface with the development of burn shock. For morphological studies, the duodenum was taken, fragments of which were processed using conventional light and electron microscopy. The main criteria for assessing damage the enterocytes of the duodenal mucosa were the results studies of histological and ultrastructural data over 7, 14 and 21 days after a skin burn. The results of the studies showed that the damage of the enterocytes of the duodenal mucosa is based on deep destructive changes, which after 21 days (at the stage of septic toxemia), as a rule, are not reversible and develop against the background of significant intoxication of the organism. In the mucous membrane of the duodenum with burn injury of the skin associated with diabetes mellitus, there is a deterioration of the manifestations of the adaptive response and prolongation of destructive processes, accompanied by a violation of intercellular interactions in cytoarchitectically modified and deformed villi and cryptsРобота присвячена вивченню структурних змін ентероцитів у слизовій оболонці дванадцятипалої кишки при опіковій травмі шкіри щура за умов експериментального стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету. Дослідження проведено на лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях масою 180-210 г. Контрольну групу склала 21 тварина без соматичної патології, першу експериментальну групу склали 21 щур з опіковою травмою шкіри, другу експериментальну групу склали 21 щур з опіком шкіри та експериментальним стрептозотоцин-індукованим діабетом. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревинно одноразово в дозі 50 мг/кг. При експериментальному моделюванню опіку шкіри, дві мідні пластинки у вигляді еліпсу витримували у воді при 100оС 10 хвилин і, за умов ефірного наркозу, накладали одночасно симетрично на обидві оголені частини тіла щурів з експозицією 10 секунд. Опікове пошкодження шкіри у щурів складало IIА-Б ступеня – дермального поверхневого опіку (за старою класифікацією IIIА ступінь) загальною площею 21-23% поверхні тіла з розвитком опікового шоку. Для морфологічних досліджень було вилучено відділ дванадцятипалої кишки, фрагменти якого обробляли загальноприйнятими методами світлової та електронної мікроскопії. Основними критеріями оцінки пошкодження ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки стали результати дослідження гістологічних та ультраструктурних даних в динаміці через 7, 14, та 21 добу після опіку шкіри. Результати проведених досліджень показали, що в основі пошкоджень ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки лежать глибокі деструктивні зміни, які через 21 добу (в стадії септикотоксемії), як правило, мають незворотній характер і розвиваються на фоні значної інтоксикації організму. При опіковій травмі шкіри, асоційованій з цукровим діабетом, в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки погіршується прояв адаптивної реакції і пролонгуються деструктивні процеси, що супроводжується порушенням міжклітинних взаємодій в цитоархітектонічно змінених та деформованих ворсинках і криптах
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Белянский Л. С., Бекмурадов А. Р.
Заглавие : Хирургическое лечение больных с дуоденальными свищами и повреждениями двенадцатиперстной кишки
Место публикации : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 4. - С. 11-15 (Шифр ХУ6/2019/4)
MeSH-главная: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ СВИЩИ -- DIGESTIVE SYSTEM FISTULA
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Цель работы — улучшить результаты лечения пациентов с наружными свищами и забрюшинными повреждениями двенадцатиперстной кишки путем выбора оптимальной хирургической методики и определения наиболее эффективного лечения свищей двенадцатиперстной кишки разной этиологии. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 29 больных (19 мужчин и 10 женщин) в возрасте от 24 до 72 лет, с 2002 по 2016 г. с наружными несформированными высокодебитными полными свищами двенадцатиперстной кишки. У 6 больных было проведено неотложное хирургическое вмешательство по срочным показаниям (I группа). У 9 больных с повреждением II‑Б части двенадцатиперстной кишки был сформирован позадиободочный поперечный гастроэнтероанастомоз на длинной петле по Ру с выключением двенадцатиперстной кишки (II группа). У 8 больных с ятрогенным повреждением забрюшинной нисходящей (II‑A и II‑Б) части двенадцатиперстной кишки и забрюшинной флегмоны операции проведены в несколько этапов (III группа). У 2 больных с повреждением III (нижнегоризонтальной) ветви двенадцатиперстной кишки была выполнена резекция нижнегоризонтальной ветви двенадцатиперстной кишки с формированием дуоденоеюноанастомоза на стомированной петле тощей кишки. У 2 больных с аортодуоденальными фистулами после окончания сосудистого этапа операции осуществили резекцию нижнегоризонтальной ветви двенадцатиперстной кишки с формированием дуоденоеюноанастомоза впереди корня брыжейки (IV группа). Результаты и обсуждение. Оптимальным методом лечения наружных свищей двенадцатиперстной кишки считаем выполнение раннего оперативного вмешательства с формированием позадиободочного поперечного гастроэнтероанастомоза по предложенной методике с отключением двенадцатиперстной кишки, что способствует сокращению сроков лечения свища и ранней реабилитации больных. Выполнение наружного дренирования холедоха считаем обязательным этапом хирургического лечения наружных свищей двенадцатиперстной кишки, развившихся в результате панкреонекроза или ятрогенного повреждения при проведении эндоскопической ретроградной папиллосфинктеротомии. Обязательным условием адекватного ведения больных в послеоперационный период считаем обеспечение раннего энтерального зондового питания. Выводы. Активная хирургическая тактика с ранним хирургическим вмешательством препятствует развитию гнойно‑септических осложнений и электролитных нарушений, особенно при повреждениях забрюшинной части двенадцатиперстной кишки. Индивидуальный подход к выбору методики выключения из пассажа двенадцатиперстной кишки на короткой монопетле или длинной петле по Ру позволяет обеспечить снижение дебита поврежденной кишки и снизить возможность фатальных послеоперационных осложнений
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Yuzko R. V., Slobodian O. M.
Заглавие : Organometric parameters of hepatoduodenal ligament n the perinatal period
Параллельн. заглавия :Органометричні параметри печінково-дуоденальної зв’язки у перинатальному періоді
Место публикации : Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 56-61 (Шифр ВУ8/2019/25/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
СВЯЗКИ -- LIGAMENTS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: During any surgery, in addition to pathology-related factors, it is necessary to evaluate the individual features of the anatomy of a particular area or complex of organs. The relevance of such data is confirmed by the results of numerous studies that show that half of patients are characterized by certain anatomical variants, including the location of the arteries and biliary tract. The purpose of the work is to establish the peculiarities of the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament. The study was based on 50 preparations of fetus corpses (4 to 10 months) and 10 newborns without external signs of anatomical abnormalities or congenital malformations. Adequate anatomical methods were used during the study: macropreparation, injection of blood vessels, making topographic anatomical sections, morphometry. Statistical analysis of the obtained data was performed using the licensed program RStudio. During the perinatal period, the length of the hepatic-duodenal ligament was found to increase from 5.224±0.572 mm in fetuses for 4 months to 32.12±1.77 mm in newborns. The chart of change of the average values of its length by months of prenatal development indicates uneven increase of organometric parameters. From 4 to 5 months observed a significant increase in the length of the hepatic-duodenal ligament, while from 5 to 7 months of development observed a period of relative slowdown of its length, and from 5 to 6 months of development even a relative decrease in length. The period from 7 to 10 months determines the period of accelerated growth of ligament. The indices of the width of the hepatic-duodenal ligament in the perinatal period increased from 3.292±0.227 mm in fetus of 4 months to 21.25±0.938 mm in newborns. The width increases are not uniform. The periods of accelerated development (4-5 months and 9 months – newborns) and the period of slow development (5-8 months) were observed. It was proved that there are periods of accelerated and slow development, in which during periods of intensive development, organometric indicators always differed significantly, were smaller than the previous ones and outweighed the following ones respectively (4-5 months and 7-9 months, р˂0.05). Regarding the periods of slow development, the organometric indicators in these periods did not differ significantly (р˃0.05). Therefore, analyzing the dynamics of changes in the morphometric parameters of the components of the hepatic-duodenal ligament, revealed periods of their accelerated and slow growthПід час проведення будь-якого оперативного втручання, окрім факторів, що викликали патологію, необхідно оцінити індивідуальні особливості анатомії тієї чи іншої ділянки, або комплексу органів. Актуальність таких даних підтверджується результатами численних досліджень, котрі показують, що половині пацієнтів характерні певні анатомічні варіанти, зокрема, і розташування артерій та жовчовивідних шляхів. Мета роботи – встановити особливості морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки. Матеріалом дослідження послужили 50 препаратів трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 10 новонароджених без зовнішніх ознак анатомічних відхилень або вроджених вад розвитку. Під час дослідження використовували адекватні анатомічні методи: макропрепарування, ін’єкцію кровоносних судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, морфометрію. Статистичний аналіз отриманих даних проводили за допомогою ліцензованої програми RStudio. Встановлено, що впродовж перинатального періоду довжина печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки збільшується від 5,224±0,572 мм у плодів 4 міс. до 32,12±1,77 мм у новонароджених. Графік зміни середніх значень її довжини по місяцям внутрішньоутробного розвитку вказує на нерівномірне збільшення органометричних параметрів. Так, з 4 по 5 міс. спостерігали істотне збільшення довжини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки, в той час як з 5 по 7 місяць розвитку спостерігали період відносного уповільнення збільшення її довжини, а в період з 5 по 6 місяці розвитку навіть і відносне зменшення довжини. У період з 7 по 10 місяці визначається період прискореного росту зв’язки. Показники ширини печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки у перинатальному періоді збільшуються з 3,292±0,227 мм у плодів 4 міс. до 21,25±0,938 мм у новонароджених. Збільшення ширини відбувається нерівномірно. Спостерігали наявність періодів прискореного розвитку (4-5 міс. та 9 міс. – новонароджені) та період уповільненого розвитку (5-8 міс.). Було доведено наявність періодів прискореного та уповільненого розвитку, за котрими у періоди інтенсивного розвитку органометричні показники завжди достовірно відрізнялись, були меншими за попередні та переважали наступні, відповідно (4-5 міс. та 7-9 міс., р˂0,05). Щодо періодів уповільненого розвитку, то органометричні показники в дані періоди достовірно не відрізнялись (р˃0,05). Отже, аналізуючи динаміку змін морфометричних параметрів компонентів печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки, виявлені періоди їх прискореного та уповільненого росту
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Tymoshenko I. O.
Заглавие : Structural changes of the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats in burn injury of skin under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus
Параллельн. заглавия :Структурні зміни інтестінального епітелiального бар’єра дванадцятипалої кишки щурів при опіковій травмі шкіри за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету
Место публикации : Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 28-35 (Шифр ВУ8/2019/25/2)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ОЖОГИ -- BURNS
ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- EPITHELIAL CELLS
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: The aim of the study was to study the structural changes of the intestinal epithelial barrier in the duodenum in burn injury of skin in rat under experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The study was carried out on laboratory white adult rats-males weighing 180-210 g. The control group consisted of 21 animals without somatic pathology, the first experimental group was 21 rats with burn skin injury, the second experimental group was 21 rats with burn skin and experimental streptozotocin-induced diabetes mellitus. The experimental diabetes model was reproduced by administering streptozotocin to the rats intraperitoneally at a single dose of 50 mg/kg. Thermal burn skin damage in rats corresponded to II – A-B degrees of dermal surface burn (according to the old classification III – A degree) with a total area of 21-23 % of the body surface with the development of burn shock. Duodenum was selected for morphological studies, fragments of which were processed by conventional methods of light and electron microscopy. The main criteria for assessing damage to the duodenal mucosa enterocytes were the results of a study comparing histological and ultrastructural data in dynamics at 7, 14, and 21 days after skin burns. The results of the studies showed that the base of damage to the intestinal epithelial barrier of the duodenum are deep destructive changes, which after 21 days (in the stage of septicotoxemia), as a rule, are not reverse and develop on the background of significant intoxication of the body. There was a decrease in the number of tight junctions in the intestinal epithelial barrier of the duodenum of rats of the first and second experimental groups and a loss of ordering (acquisition of some chaotic nature) of their localization as the time after burn injury increased. For the most part, the intestinal epithelial barrier loses the integrity of the cellular component with partial preservation of the basement membrane (the first occurs both due to necrosis of the enterocytes with a brush border and due to complete destruction of goblet cells). In all cases, defects exist in the intestinal epithelial barrier, which are potential pathways for paracellular translocation of the pathogenic contents of the duodenum. It is not inconceivable that part of this intestinal pathogenic content can be translocated also by partially damaged cells. Evidence of the latter is the presence of microbial bodies in the cytoplasm of cells with partially destroyed plasmalemma (but preserved organelles and nucleus). An adaptive mechanism for ensuring the repair of damaged enterocytes is selective autophagy, which acts as a factor in the recycling of destroyed organelles and the cytoplasmic matrix, aimed primarily at maintaining cell viabilityМетою роботи було вивчення структурних змін інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки при опіковій травмі шкіри щура за умов експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Дослідження здійснене на лабораторних білих статевозрілих щурах-самцях масою 180-210 г. Групу контролю склали 21 тварина без соматичної патології, першу експериментальну групу склали – 21 щур з опіковою травмою шкіри, другу експериментальну групу склали – 21 щур з опіком шкіри та експериментальним стрептозотоциніндукованим діабетом. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревинно одноразово в дозі 50 мг/кг. Термічне опікове пошкодження шкіри у щурів відповідало II – А-Б ступеню дермального поверхневого опіку (за старою класифікацією III – А ступінь) загальною площею 21-23 % поверхні тіла з розвитком опікового шоку. Для морфологічних досліджень вилучали відділ дванадцятипалої кишки, фрагменти якого обробляли загальноприйнятими методами світлової та електронної мікроскопії. Основними критеріями оцінки пошкодження ентероцитів слизової оболонки дванадцятипалої кишки стали результати дослідження гістологічних та ультраструктурних даних в динаміці через 7, 14, та 21 добу після опіку шкіри. Результати проведених досліджень показали, що в основі пошкоджень інтестінального епітеліального бар’єра дванадцятипалої кишки лежать глибокі деструктивні зміни, які через 21 добу (в стадії септикотоксемії), як правило, мають незворотній характер і розвиваються на фоні значної інтоксикації організму. Відмічено зменшення кількості щільних контактів в інтестінальному епітеліальному бар’єрі дванадцятипалої кишки щурів першої та другої експериментальних груп та втрата упорядкованості (набуття певної хаотичності) їхньої локалізації у міру збільшення часу після опікової травми. На більшій своїй протяжності інтестінальний епітеліальний бар’єр втрачає цілісність клітинної cкладової при частковій збереженості базальної мембрани (перше відбувається як за рахунок некрозу ентероцитів з щіточковою облямівкою, так і за рахунок повної деструкції келихоподібних клітин). У всіх випадках в інтестінальному епітеліальному бар’єрі з’являються дефекти, які є потенційними шляхами парацелюлярної транслокації патогенного вмісту дванадцятипалої кишки. Не виключно, що частина цього інтестінального патогенного вмісту може бути транслокована і через частково пошкоджені клітин. Свідченням останнього є виявлена наявність мікробних тіл в цитоплазмі клітин з частково зруйнованою плазмолемою (але збереженими органелами та ядром). Адаптивним механізмом щодо забезпечення репарації ушкоджених ентероцитів є селективна автофагія, яка виступає чинником рециклізації матеріалу зруйнованих органел і цитоплазматичного матриксу, спрямованого, в першу чергу, на підтримку життєздатності клітин
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бойко В. В., Сушков С. В., Евтушенко Д. А., Щербаков В. И., Рябцев Р. С., Моисеенко А. С.
Заглавие : Повреждения двенадцатиперстной кишки
Место публикации : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 1. - С. 132-136 (Шифр ХУ5/2018/1)
MeSH-главная: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: В работе представлены современные данные отечественной и зарубежной литературы о современных методах диагностики и лечении больных с травмой двенадцатиперстной кишки. В результате внедрения новых диагностических методов, применения аналогов соматостатина, антибактериальных препаратов, иммунотерапии отмечается некоторое улучшение результатов лечения, однако летальность при повреждениях ДПК остается на довольно высоком уровне - 30,5-80,0%, а при развитии осложнений достигает 100,0%
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)