Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Редкие издания (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Движения расстройства<.>)

Общее количество найденных документов : 64
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вплив корекційної програми на моторну сферу дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень [Текст] = The correctional program impact on the motor sphere of young children with spastic syndrome of motor disorders / О. І. Антонова [та ін.] // Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2023. - N 2. - С. 118-122. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (тенденции)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Кл.слова (ненормированные):
шкала ашворта
Аннотация: Актуальним питанням залишається вдосконалення системи реабілітаційних заходів для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, що пов’язані з центральними, периферичними та змішаними парезами внаслідок пригнічення відповідних ділянок нервової системи. Мета. Розробити, теоретично обґрунтувати, експериментально перевірити програму корекції моторної сфери дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень. Методи. Тестування м’язового тонусу верхніх кінцівок за Шкалою Ашворта; оцінювання дітей за Шкалою великих моторних функцій (GMFM). Результати. Для пацієнтів основної групи було розроблено й використано корекційну програму, що включала: загальну психофізичну релаксацію (психосоматичні техніки розслаблення), корекційні положення і пози (лікування положенням); комплекси вправ для формування опороздатності рук і плечового пояса в позі лежачи, для розвитку м’язів-розгиначів тулуба, для формування згинально-розгинальних рухів у ногах у лежачих положеннях, для формування центрально-осьових координаційних міофасціальних відносин, для формування діагональних координаційних міофасціальних відносин; сюжетно-мотиваційну рухово-ігрову координаційну діяльність (рухливі ігри). Результати обстеження показали ефективний вплив програми фізичної реабілітації з корекції моторної сфери дітей раннього віку зі спастичним синдромом рухових порушень. У результаті застосування запропонованої програми обсяг рухів та координація у дітей основної групи покращилась на 5,4 % (р< 0,05), що у три рази краще за показники у контрольній групі, в якій спостерігалось поліпшення рухів та координації на 1,8 % (р < 0,05). Розроблена програма фізичної реабілітації забезпечує диференційований та індивідуалізований підхід до корекції рухових порушень у дітей раннього віку зі спастичним синдромом шляхом послідовної реалізації корекційних векторів (розслаблення–вивільнення–гармонізація–управління) на основі трансформації таких методологічних позицій: диференціація–специфікація–індивідуалізація
Improving the system of rehabilitation measures for children with musculoskeletal disorders associated with central, peripheral and mixed paresis due to depression of the corresponding parts of the nervous system remains an urgent issue. Objective. To develop, theoretically substantiate, experimentally test the program of motor sphere correction of young children with spastic syndrome of motor disorders. Methods. Testing of upper limbs muscle tone according to the Ashworth Scale; assessment of children according to the Gross Motor Function Scale (GMFM). Results. For patients in the main group, a correctional program was developed and used, which included general psychophysical relaxation (psychosomatic relaxation techniques), corrective positions and postures (position therapy); complexes of exercises for the formation of resistance of the arms and shoulder girdle in the supine position, for the development of extensor muscles of the trunk, for the formation of flexion-extension movements in the legs in supine positions, for the formation of central-axial coordination myofascial relations, for the formation of diagonal coordination myofascial relations; story-motivational motor and game coordination activity (outdoor games). The results of the examination showed the effective influence of the physical rehabilitation program for the correction of the motor sphere of young children with spastic syndrome of motor disorders. As a result of applying the proposed program, the volume of movements and coordination in children of the main group improved by 5.4 % (p < 0.05), which is three times better than in the control group, in which there was an improvement in movements and coordination by 1.8 % (p < 0.05). The developed program of physical rehabilitation provides a differentiated and individualized approach to the correction of motor disorders in young children with spastic syndrome through the consistent implementation of correctional vectors (relaxation-release-harmonization-control) based on the transformation of the following methodological positions: differentiation-specification-individualization
Доп.точки доступа:
Антонова, О. І.
Пасенко, А. В.
Кущ, О. С.
Івакіна, Ю. С.
Луценко, Б. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

To search for targets of therapy that changes the course of Parkinson’s disease [Текст] / V. V. Ponomarev [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 9-13. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (диагностика, патофизиология)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (диагностика, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Аннотация: Parkinson’s disease (PD) is a multisystem disease that requires a more comprehensive approach to its study and treatment. The purpose was to give clinical and laboratory characteristics of PD patients, in whom the onset of motor symptoms of the disease is associated with the action of precipitating factors and provide a theoretical justification for the underlying and/or associated electrophysiological phenomena. Materials and me-thods. Two hundred and seven patients with PD were examined. Questionnaire analysis and laboratory research were performed. Results. Among patients with a rapidly progressive type of PD, pain during the survey was registered in 49 (42.2 %) cases, and stress in 73 (62.3 %). In cases of a slowly progressive course, 14 (15.4 %) individuals experienced pain syndromes, and 53 (58.2 %) patients — stress. Statistically significant differences between patients with rapidly and slowly progressive PD courses were noted in the number of cases of herpetic diseases, inflammatory diseases of the oral cavity. The results of laboratory tests also showed statistically significant differences between these groups in the blood serum level of IL1β and cortisol, the level of IL1β in the cerebrospinal fluid, and the albumin coefficient. The patients with a rapidly progressive type of disease presented with a greater number of precipitating factors for PD development. In patients with rapidly progressive PD, the number of precipitating factors and the serum level of antibodies to α-synuclein (r = –0.18), IL10 (r = 0.31), and cortisol (r = 0.18) correlated. Some objective characteristics of non-motor PD symptoms statistically significantly correlated with a level of laboratory biomarkers in blood serum (Montreal Cognitive Assessment value with cortisol level (r = –0.4); Pittsburgh Sleep Quality Index value with antibodies to α-synuclein (r = 0.31); Epworth Sleepiness Scale value with IL10 level (r = –0.21)). Significant acute psychological stresses and pain syndromes may change the pattern of propagation of depolarization waves in the nervous system with the formation of “autowave penumbra”. Possible clinical criteria for the effectiveness of therapy that change the course of PD are presented. Conclusions. Pain syndromes and acute significant psychological stresses not only contribute to the onset of motor symptoms of PD but also lead to the rapid progression of the disease. The effect of precipitating factors may manifest itself not only in clinical, morphological, and laboratory changes but also in changes in the excitability of nerve cells. The electrophysiological penumbra (“autowave penumbra”) can be considered a possible target for the action of a therapy method that modifies the course of PD
Хвороба Паркінсона (ХП) — це багатосистемне захворювання, що вимагає більш комплексного підходу до свого вивчення й лікування. Мета дослідження: дати клініко-лабораторну характеристику пацієнтів із ХП, у яких розвиток рухових симптомів пов’язаний із дією провокуючих чинників, і навести теоретичне обґрунтування електрофізіологічних явищ, що лежать в основі захворювання і/або асоціюються з ним. Матеріали та методи. Було обстежено 207 пацієнтів із ХП. Проведені анкетний аналіз, лабораторні дослідження. Результати. Серед пацієнтів із швидко прогресуючим типом ХП біль при обстеженні відзначений у 49 (42,2 %) випадках, стрес — у 73 (62,3 %). При повільно прогресуючому перебігу больові синдроми зареєстрованi в 14 (15,4 %) випадках, стресові — у 53 (58,2 %) випадках. Відзначено статистично значущі відмінності між пацієнтами зі швидко й повільно прогресуючим перебігом ХП за кількістю випадків герпетичних захворювань, запальних захворювань порожнини рота. Результати лабораторних тестів також показали статистично значущі відмінності між цими групами за рівнем IL-1β і кортизолу в сироватці крові, рівнем IL-1β в спинномозковій рідині й коефіцієнтом альбуміну. Виявлено більшу кількість провокуючих чинників розвитку ХП у пацієнтів зі швидко прогресуючим перебігом захворювання. У пацієнтів зі швидко прогресуючою ХП була виявлена кореляція між кількістю провокуючих чинників і рівнем антитіл до α-синуклеїну (r = –0,18), IL-10 (r = 0,31) і кортизолу (r = 0,18) у сироватці крові. Деякі об’єктивні характеристики нерухових симптомів ХП статистично значущо корелювали з рівнем лабораторних показників у сироватці крові (значення MOCA з рівнем кортизолу (r = –0,4); значення PSQI з антитілами до α-синуклеїну (r = 0,31); значення ESS з рівнем IL-10 (r = –0,21)). Значні гострі психологічні стреси й больові синдроми можуть змінювати характер поширення хвиль деполяризації в нервовій системі з утворенням «автохвильової півтіні». Наведені можливі клінічні критерії ефективності терапії, що змінює перебіг ХП. Висновки. Больові синдроми й гострі значні психологічні стреси призводять не тільки до виникнення рухових симптомів ХП, а й до швидкого прогресування захворювання. Дія провокуючих чинників може проявлятися не тільки клінічними, морфологічними й лабораторними змінами, а й змінами збудливості нервових клітин. Електрофізіологічна (автохвильова) півтінь може розглядатися як імовірна мішень для дії терапії, що змінює перебіг ХП.
Доп.точки доступа:
Ponomarev, V. V.
Boika, A. V.
Sialitski, M. M.
Bahamaz, V. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Головченко, І. В.
Особливості мозкового кровообігу в умовах рухової та сенсорної депривацїї [Текст] / І. В. Головченко, А. В. Шкуропат // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 4. - С. 30-36

MeSH-главная:
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (патофизиология)
СЛУХА ПОТЕРЯ НЕЙРОСЕНСОРНАЯ -- HEARING LOSS, SENSORINEURAL (патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВООБРАЩЕНИЕ -- CEREBROVASCULAR CIRCULATION
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (кровоснабжение)
РЕОЛОГИЯ -- RHEOLOGY (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Досліджували особливості мозкового кровообігу у дітей з руховою та сенсорною деприваціями. У хлопців з порушенням рухової активності було менше кровонаповнення у всіх відведеннях (крім фронтомастоїдального лівої півкулі) і периферичний опір судин. У них частіше знижувався тонус судин посткапілярного типу порівняно зі значеннями у юнаків з сенсоневральною приглухуватістю. У дівчат з порушенням рухової активності був менший периферичний опір судин у всіх відведеннях та кровонаповнення головного мозку (крім басейну лівої сонної артерії). Тонус посткапілярних судин у них частіше був нижчим від нормативних значень щодо аналогічних показників у учениць з сенсоневральною приглухуватістю. Зміни церебральної гемодинаміки дітей відображають перерозподіл кровопостачання головного мозку. Це пов’язано з особливостями впливів досліджуваних депривації та роллю рухової активності в церебральній гемодинаміці.
Доп.точки доступа:
Шкуропат, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Порівняння вмісту активної речовини в різних препаратах ботулінічного токсину типу А та потенційний вплив на тривалість ефекту в пацієнтів [Текст] // НейроNEWS. - 2020. - № 10. - С. 33-37

MeSH-главная:
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ -- BOTULINUM TOXINS (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВА ДОЗА НАИВЫСШАЯ БЕЗВРЕДНАЯ -- NO-OBSERVED-ADVERSE-EFFECT LEVEL
ЛЕКАРСТВА ЗАМЕДЛЕННОГО ДЕЙСТВИЯ -- DELAYED-ACTION PREPARATIONS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
МОРЩИН УДАЛЕНИЕ -- RHYTIDOPLASTY (использование, методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Ботулінічний нейротоксин типу А блокує вивільнення ацетилхоліну у периферичних холінергічних нервових закінченнях, його застосовують для лікування розладів, що характеризуються надмірною холінергічною нейрональною активністю. Одиниці дії різних препаратів специфічні та невзаємозамінні. Тривалість клінічного ефекту залежить від вмісту активного нейротоксину масою 150 кДа у загальній рекомендованій дозі. До вашої уваги представлено огляд статті M. Field et al. «Abobotulinumtoxin A(Dysport®), OnabotulinumtoxinA (Botox®) and IncobotulinumtoxinA (Xeomin®) Neurotoxin Content and Potential Implications for Duration of Response in Patients», опублікованої у виданні Toxins (2018; 10: 535), де автори порівнювали вміст ботулінічного нейротоксину типу А у трьох доступних на ринку препаратах для визначення їхньої ефективності та тривалості дії
Свободных экз. нет

Найти похожие

Результати реабілітаційних заходів в осіб із наслідками ураження хребта та спинного мозку [Текст] / А. Д. Салєєва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 45-50. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПОЗВОНОЧНИКА ТРАВМЫ -- SPINAL INJURIES (осложнения, реабилитация)
МОЗГА СПИННОГО ТРАВМЫ -- SPINAL CORD INJURIES (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ УСТРОЙСТВА -- ORTHOTIC DEVICES
ИНВАЛИДЫ -- DISABLED PERSONS (реабилитация)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Аннотация: Травма та захворювання спинного мозку призводять до складного симптомокомплексу, який впливає на всі функції організму, як нижче, так і вище рівня ушкодження. Основним клінічним проявом спинномозкової травми є синдром рухових розладів, складність і тяжкість яких лежать в основі інвалідності
Висновки: позитивний результат реабілітації осіб із наслідками ураження хребта та спинного мозку можливий за умов комплексного підходу до оцінювання фізичного стану та рівня втрати рухових функцій на підставі поєднання розроблених методик фізичної реабілітації та наявних міжнародних тестів. Застосування ортезних систем сприяє покращенню умов самообслуговування, розширенню меж пересування, обмеженню залежності від сторонньої допомоги.
Доп.точки доступа:
Салєєва, А. Д.
Шевченко, С. Д.
Кабаненко, І. В.
Юткін, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Changes in motor functions in children with cerebral palsy after the course of intensive neurophysiologocal rehabilitation: a single-blind study [Text] / O. Kachmar [et al.] = Зміни рухових функцій у дітей із церебральним паралічем після курсу інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації: сліпе дослідження / О. Кочмар [та ін.] : 15-21 // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 5

MeSH-главная:
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (реабилитация, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Modern intensive interventions addressing multiple challenges in children with cerebral palsy are attracting clinicians’ and researchers’ attention. One of such methods is the intensive neurophysiological rehabilitation system (INRS) — a combination of interventions focusing on different functional goals, merged into one intensive course. The purpose of the study was to assess changes in gross motor functions, muscle spasticity and passive range of motion (PROM) in children with spastic forms of cerebral palsy (CP) after the two-week of treatment course with INRS. Materials and methods. A single-arm, single-blind pre-post study was conducted among 57 children aged 4 to 12 years with spastic CP, admitted for treatment to the tertiary care center. Patients were examined before and after the two-week course using INRS, which included multiple interventions totalling 4–5 hours of treatment daily. The Gross Motor Function Measure-66 (GMFM-66) tasks were video-recorded and evaluated independently by two investigators. The time of recordings (baseline or post-intervention) was masked. PROM in the lower extremity joints was assessed with a manual goniometer, muscle spasticity — with the Modified Ashworth scale. Results. GMFM-66 scores after INRS use increased statistically significantly from 58.8 to 60.2 points, with a mean difference of 1.4 ± 2.9 points. Substantial improvement in PROM was noted for 5 of 7 movements; the most substantial improvement was observed in hip abduction — an average of 8.0 ± 5.8° and foot dorsiflexion — 8.0 ± 6.1°. Reduction of the muscle tone was observed in all measured muscle groups. Statistically significant decrease of spasticity was noted in hip flexors, with an average reduction of 0.25 scale steps (95% confidence interval (CI) = 0.06–0.44), and hip adductors — 0.30 steps (95% CI = 0.08–0.51). Conclusions. Improvements of gross motor functions, an increase of PROM in the lower extremities and reduction of muscle spasticity have been detected after the two-week course with INRS. Intensive treatment using INRS requires further studies, including randomized controlled ones
Розробка сучасних інтенсивних технологій реабілітації пацієнтів iз дитячим церебральним паралічем (ДЦП), спрямованих на покращення різних аспектів функціонування дитини, є актуальним завданням фахівців-практиків та дослідників. Одним iз таких підходів є система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації (СІНР), що поєднує різнопланові методи лікування, спрямовані на досягнення функціональних цілей та об’єднані в один інтенсивний курс. Метою дослідження була оцінка змін великих моторних функцій, спастичності м’язів та об’єму пасивних рухів у суглобах у пацієнтів із спастичними формами ДЦП після двотижневого курсу лікування за СІНР. Матеріали та методи. Одностороннє сліпе дослідження було проведене в групі з 57 дітей віком від 4 до 12 років зі спастичними формами ДЦП, які проходили курс лікування у спеціалізованій реабілітаційній клініці. Пацієнтів обстежували до та після двотижневого курсу лікування за СІНР, що включав численні втручання загальною тривалістю 4–5 годин на добу. Виконання пацієнтом завдань тесту щодо оцінки великих моторних функцій (GMFM-66) записувалося на відео та оцінювалося незалежно двома фахівцями. Час запису (до чи після лікування) був замаскований. Об’єм пасивних рухів в суглобах нижніх кінцівок оцінювали за допомогою гоніометра, м’язову спастичність — модифікованої шкали Ашворта. Результати. Після курсу лікування за СІНР відмічене статистично вірогідне підвищення результату тесту GMFM-66 з 58,8 до 60,2 бала, iз середньою різницею 1,4 ± 2,9 бала. Істотне покращення об’єму пасивних рухів було відзначене при виконаннi 5 з 7 рухiв, найбільш виражене при приведенні кульшового суглоба — в середньому на 8,0 ± 5,8 градуса та тильному згинанні стопи — на 8,0 ± 6,1 градуса. Зниження м’язового тонусу спостерігалось у всіх інших м’язових групах, що оцінювалися. Статистично вірогідне зниження спастичності відзначене в згиначах стегна, iз середнім зниженням на 0,25 пункту за шкалою Ашворта (95% довірчий інтервал (ДІ) = 0,06–0,44), та аддукторах стегна — на 0,30 пункту (95% ДІ = 0,08–0,51). Висновки. Після двотижневого курсу лікування за СІНР зареєстровані покращення великих моторних функцій, збільшення об’єму пасивних рухів і зниження спастичності м’язів нижніх кінцівок. Інтенсивна реабілітація за СІНР потребує проведення подальших досліджень, у тому числі рандомізованих контрольованих
Доп.точки доступа:
Kachmar, O.
Mysula, I.
Kushnir, A.
Voloshyn, T.
Matiushenko, O.
Hasiuk, M.
Hordiyevych, M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Winkler, A.
Принципы неинвазивной стимуляции головного мозга и мультимодальной терапии при двигательной реабилитации [Текст] / A. Winkler // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 6. - С. 112-115

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (терапия, этиология)
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ ПОСТОЯННЫМ ТОКОМ -- TRANSCRANIAL DIRECT CURRENT STIMULATION (методы)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Безопасность и эффективность Церебролизина при восстановлении двигательных функций после инсульта: метаанализ исследований CARS [Текст] / A. Guekht [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 2. - С. 51-62. - Библиогр.: с. 60-61

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (лекарственная терапия, этиология)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
Аннотация: В настоящем метаанализе объединены результаты двух идентичных исследований инсульта (CARS-1 и CARS-2), в которых оценивалась эффективность Церебролизина в отношении восстановления двигательных функций во время ранней реабилитации. Церебролизин — это нейропептидный препарат, который вводится парентерально и одобрен для лечения инсульта. Оба исследования имели проспективный, рандомизированный, двойной слепой, плацебо-контролируемый дизайн. Лечение Церебролизином в дозе 30 мл один раз в сутки в течение 3 недель начиналось через 24–72 ч после развития инсульта. Кроме того, пациенты принимали участие в стандартизированной программе реабилитации продолжительностью 21 день, которая начиналась в течение 72 ч после развития инсульта. Для обоих исследований с целью метаанализа использовались первичные данные анализа (анализ индивидуальных данных пациента). Было заранее запланировано объединение данных этих двух исследований с помощью процедур метаанализа, а методы были предварительно определены в слепом режиме. Определенная с помощью непараметрического критерия Манна — Уитни (МУ) величина эффекта двух исследований в баллах по шкале ARAT в день 90-й свидетельствовала о превосходстве Церебролизина над плацебо (МУ 0,62, P 0,0001, процедура суммирования Wei-Lachin, день 90-й, перенос данных последнего наблюдения вперед; N
Доп.точки доступа:
Guekht, A.
Vester, J.
Heiss, W.-D.
Gusev, E.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сучасний стан справ у клініці рухових розладів (за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції, м. Ужгород, 13-14 квітня 2018 р.) [Текст] / підгот.: О. Р. Пулик, М. В. Гирявець // Український неврологічний журнал. - 2018. - N 2. - С. 87-91

MeSH-главная:
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (патофизиология, терапия)
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (патофизиология)
СЪЕЗДЫ, СИМПОЗИУМЫ -- CONVENTIONS, SYMPOSIUMS
Аннотация: 13—14 квітня 2018 р. у м. Ужгороді в рамках Освітньої програми Міжнародної асоціації хвороби Паркінсона та споріднених захворювань (International Association of Parkinsonism and Related Disorders (IAPRD)) проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасний стан справ у клініці рухових розладів». IAPRD делегувала в Ужгород провідних фахівців у цій галузі із Чехії, Франції та Швеції. Лікарі-неврологи Закарпатської області представили цікаві клінічні випадки, які було обговорено із зарубіжними колегами.
Доп.точки доступа:
Пулик, О. Р. \підгот.\
Гирявець, М. В. \підгот.\

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Chopp, M.
Нейровосстановительные свойства Церебролизина при инсульте и повреждении нейронов: новые механизмы действия [Текст] / M. Chopp // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 4. - С. 110-113

Рубрики: Церебролизин

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДВИЖЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOVEMENT DISORDERS (лекарственная терапия, реабилитация, этиология)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)