Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Дексмедетомидин<.>)

Общее количество найденных документов : 68
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Овсієнко Т. В.
Заглавие : Дексмедетомідин у програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії під час проведення лапароскопічних оперативних втручань в урології
Параллельн. заглавия :Dexmedetomidine in the program of multimodal low-opioid anesthesia during laparoscopic surgery in urology
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2022. - N 1/2. - С. 62-67 (Шифр ЗУ37/2022/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Дексмедетомідин – високоселективний агоніст α2-адренорецепторів, який став цінним компонентом малоопіоїдної мультимодальної анестезії та забезпечує седативні, анксіолітичні і знеболювальні ефекти.Використання дексмедетомідину в програмах мультимодальної малоопіоїдної анестезії забезпечує повноцінний/адекватний антиноцицептивний захист під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках та знижує стресову реакцію організму на оперативне втручанняDexmedetomidine, a highly selective α2-adrenergic agonist, has become a valuable component of low-opioid multimodal anesthesia, providing sedative, anxiolytic and analgesic effectsThe use of dexmedetomidine in multimodal low-opioid anesthesia for laparoscopic renal surgery provides the greatest antinociceptive protection and reduces the stress response to surgery
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гаврилов О. О., Гомон М. Л.
Заглавие : Переваги комбінованого використання дексмедетомідину та магнію сульфату при алкогольному делірію
Параллельн. заглавия :Advantages of the combined use of dexmedetomidine and magnesium sulphate in alcohol withdrawal delirium
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 229-232 (Шифр ВУ80/2022/26/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АЛКОГОЛЬНЫЙ ДЕЛИРИЙ АБСТИНЕНТНЫЙ -- ALCOHOL WITHDRAWAL DELIRIUM
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
МАГНИЯ СУЛЬФАТ -- MAGNESIUM SULFATE
Аннотация: Пошук схеми седації при алкогольному делірії, яка може забезпечити адекватний її рівень та має достатній профіль безпеки, є актуальним. Метою цієї роботи є дослідження комбінації дексмедетомідину з препаратами магнію для седації. Проліковано 80 випадків алкогольного делірію, рандомізованих на 4 групи, в яких оцінювали: тривалість делірію, магній плазми, показники гемодинаміки, наявність дихальних розладів, сечовина, креатинін, трансамінази, кортизол і серотонін плазми. У контрольній групі використана традиційна седація бензодіазепінами та барбітуратами. Перша дослідна група зі стандартною седацією отримувала магнію сульфат. У другій групі проводили інфузію дексмедетомідину. У третій групі введення магнію сульфату комбінували з тривалою інфузією дексмедетомідину. Статистистичну обробку вели за допомогою: U-критерію Манна-Уітні, T-критерію Вілкоксона, а також H-критерію Крускалла-Уоллеса. Виявлено достовірне зниження тривалості делірію в усіх групах у порівнянні з контролем, p0,05. Найкращий ефект зафіксовано в третій групі, p0,05. Усі групи в перший день лікування мали підвищені САТ та ЧСС. На третій день показники гемодинаміки достовірно нормалізувалися, p0,05. У першій та другій групах виявлено випадки гіпотонії. Кортизол та серотонін на третій день лікування у другій та третій групах достовірно нормалізувалися у порівнянні з контролем, p0,05. У третій дослідній групі рівень серотоніну на третю добу був вищий у порівнянні з другою групою, p0,05. Таким чином, використання комбінації магнію сульфату та дексмедетомідину покращує якість лікування хворих з алкогольним деліріємThe search for effective sedation schedule in management of alcohol withdrawal delirium, which would ensure both an adequate sedation level and sufficient safety profile, is an urgent problem of modern anesthesiology and intensive care medicine. In this respect, the aim of our study is to research the use of dexmedetomidine combined with magnesium preparations, which seems to be promising. The study was conducted on 80 patients with alcoholic delirium randomized into 4 groups, in which the following parameters were evaluated: delirium duration, plasma magnesium, hemodynamics parameters, presence of respiratory disorders, as well as the levels of urea, creatinine, transaminase, cortisol and serotonin in plasma. The control group patients underwent standard sedation therapy. In experimental group 1, standard sedation with benzodiazepines was supplemented magnesium sulfate. In group 2, we maintained infusion of dexmedetomidine. In group 3, we combined intravenous magnesium sulfas with dexmedetomidine infusion. Statistical processing was performed using: Mann-Whitney U-test, Wilcoxon T-test, and Kruskal-Wallace H-test. Duration of delirium proved to be significantly shorter in all study groups as compared to the controls, p 0.05. The best sedation therapy results were recorded in group 3, p 0.05. On the first day of treatment, all patients were found to have elevated MAP and heart rate, while significant improvement in hemodynamic parameters was observed on the third day, p 0.05. Cases of hypotension were detected in groups 1 and 2. On the third day of treatment, the patients of groups 2 and 3 showed significant improvement in plasma levels of cortisol and serotonin as compared to the controls, p0.05, while serotonin level was higher in experimental group 3 as compared to the control patients, p0.05. The use of combination of magnesium with dexmedetomidine infusion proved to be beneficial and effective in treatment of patients with alcohol withdrawal delirium improving the quality of patients’ care and shortening delirium duration
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дмитрієв Д. В., Назарчук О. А., Бабіна Ю. М.
Заглавие : Використання дексмедетомідину в комплексному лікуванні пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії
Параллельн. заглавия :Use of dexmedetomidine in complex treatment of patients in intensive care units
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2022. - Том 5, N 1. - С. 4-10 (Шифр ПУ74/2022/5/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
НЕИНВАЗИВНАЯ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- NONINVASIVE VENTILATION
Аннотация: Седація є важливим аспектом адекватного лікування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії. Останні розробки лікарських засобів та нові стратегії вентиляції забезпечують удосконалене управління седацією, що дозволяє краще адаптуватися до клінічного стану та індивідуальних потреб пацієнта. У даній статті подано огляд загальних принципів седації пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії, та основна увага приділяється відносно новому препарату на фармацевтичному ринку України — дексмедетомідину. Враховуючи пандемію коронавірусної хвороби COVID-19, проведено огляд міжнародної та вітчизняної літератури, де описується застосування дексмедетомідину в якості седативного та знеболюючого препарату у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, спричиненим вірусом SARS-COV-2. Також описуються його протизапальні та антиоксидантні властивості, що дозволить використовувати препарат у комплексній терапії при лікуванні COVID-19 у важких пацієнтівSedation is an important aspect of adequate treatment of patients in the intensive care unit. Recent drug developments and new ventilation strategies provide improved sedation management that allows for better adaptation to the clinical condition and individual needs of the patient. This article provides an overview of the general principles of sedation of patients in intensive care units and focuses on a relatively new drug in the pharmaceutical market of Ukraine — dexmedetomidine. Given the pandemic of coronavirus disease COVID-19, there was carried out a review of the international and domestic literature describing the use of dexmedetomidine as a sedative and analgesic in patients with acute respiratory distress syndrome caused by SARS-COV-2 virus. Its anti-inflammatory and antioxidant properties are also described, which will allow the use of the drug in complex therapy in the treatment of COVID-19 in severe patients
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Омельченко-Селюкова А. В., Дубівська С. С.
Заглавие : Активність метаболітів вуглеводного обміну пацієнтів з політравмою та синдромом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 63-68 (Шифр МУ104/2022/18/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
АЛКОГОЛЬНЫЙ ДЕЛИРИЙ АБСТИНЕНТНЫЙ -- ALCOHOL WITHDRAWAL DELIRIUM
ПИРОВИНОГРАДНАЯ КИСЛОТА -- PYRUVIC ACID
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
Аннотация: Проблема зловживання алкоголем, яка спостерігається у майже п’ятої частини населення нашої планети, є однією з найбільш соціально значущих у всьому світі. Відомо, що від 25 до 85 % пацієнтів перебувають у стані алкогольної інтоксикації під час госпіталізації до відділення політравми. Метою роботи було визначити вміст основних метаболітів вуглеводного метаболізму, зокрема глюкози, піровиноградної кислоти та молочної кислоти, у крові пацієнтів із поєднаною травмою та алкогольним делірієм залежно від способу седації. Матеріали та методи. У дослідження включено 80 пацієнтів з політравмою середньої тяжкості та у стані відміни алкоголю, ускладненому алкогольним делірієм. Медіана віку становила 45 років [39–54]. Пацієнтам групи 1 (n = 40) як метод седації вводили дексмедетомідин, у групі 2 (n = 40) використовували седацію діазепамом за симптом-тригерним протоколом. Для діагностики делірію використовували метод CAM-ICU. У крові пацієнтів визначали концентрацію глюкози, молочної кислоти та піровиноградної кислоти (пірувату). Результати. Уміст глюкози в крові хворих 1-ї групи при надходженні до ВІТ становив 7,45 [6,52; 8,97] ммоль/л, що у 1,7 раза вище цього показника у контрольній групі, на 3-тю добу зменшувався на 9,4 % порівняно з рівнем, що визначався на 1-шу добу надходження до ВІТ, та становив 6,75 [6,13; 8,0] ммоль/л, але не досягав рівня глюкози у контрольній групі та залишався вищим на 55,1 % порівняно з контролем. На 7-му добу вміст глюкози в крові зменшувався до нормальних значень та становив 5,55 [4,9; 5,9] ммоль/л. У хворих 2-ї групи рівень глюкози становив 8,3 [7,2; 9,87] ммоль/л, що в 1,9 раза вище, ніж у контрольній групі. На 3-тю добу рівень глюкози в крові зменшувався на 6 % до 7,8 [6,95; 9,2] ммоль/л, а через тиждень після надходження становив 6,6 [4,9; 5,9] ммоль/л. У хворих 1-ї групи рівень пірувату у день надходження до ВІТ становив 0,127 [0,115; 0,130] ммоль/л, лактату — 2,345 [2,11; 2,66] ммоль/л, співвідношення лактат/піруват — 18,46. Ці ж показники у пацієнтів 2-ї групи були дещо вищими: піруват — 0,129 [0,104; 0,147] ммоль/л, лактат — 2,535 [2,33; 2,81] ммоль/л, лактат/піруват — 19,65. На 7-му добу серед пацієнтів 1-ї групи рівень пірувату сягав 0,103 [0,098; 0,111] ммоль/л, лактату — 2,040 [1,86; 2,19] ммоль/л, лактат/піруват — 19,81. У пацієнтів 2-ї групи на 7-й день рівень пірувату сягав 0,108 [0,093; 0,129] ммоль/л, лактату — 2,455 [2,26; 2,748] ммоль/л, лактат/піруват — 22,73. Таким чином, гіперглікемія спостерігалася в крові хворих з політравмою та синдромом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм, під час надходження до стаціонару, на 3-тю добу перебування в стаціонарі (1-ша та 2-га групи) та на 7-му добу у пацієнтів 2-ї групи, що свідчить про порушення біохімічних механізмів, що сприяють гомеостазу глюкози в крові. Висновки. Використання дексмедетомідину для седації пацієнтів у стані відміни алкоголю та з алкогольним делірієм і політравмою зменшує прояви порушень вуглеводного обміну
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Галушко О. А., Зенкіна Л. М.
Заглавие : Роль дексмедетомідину у структурі анестезіологічного забезпечення операцій ендопротезування кульшового і колінного суглобів у хворих на цукровий діабет
Параллельн. заглавия :The Role of Dexmedetomidine in the Structure of Anesthesia for Hip and Knee Arthroplastyс Surgery in Patients with Diabetes
Место публикации : Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 48-53 (Шифр СУ21/2022/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS
КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Ендопротезування кульшового та колінного суглобів (ЕККС) – це хірургічна операція, під час якої зруйновані хворобою частини суглоба замінюються штучними, що повторюють форму нормального суглоба і відтворюють його функціюЩорічно у світі проводять понад 1,5 млн операцій з ендопротезування. Заміна пошкодженого суглоба дозволяє повернутися до повноцінного способу життя, звільнившись від болю та обмеженої рухливості. Проте одним із поширених захворювань, які негативно впливають на результати цих операцій, є цукровий діабет (ЦД)Мета дослідження: визначення ефективності і безпечності комбінованої мультимодальної малоопіоїдної анестезії із седацією дексмедетомідином у хворих на ЦД, яким проводяться операції ЕККС. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 45 хворих, яким проведено операцію ЕККС. Пацієнтів розподілили на три групи відпoвіднo дo схеми анестезіологічного зaбeзпeчeння. У хворих 1-ї групи (n=15) проводили багатокомпонентну низькопотокову анестезію зі штучною вентиляцією легень, у пацієнтів 2-ї групи (n=15) для знеболювання використовували спінальну анестезію, 3-ї групи (n=15) – комбіновану спінально епідуральну анестезію із седацією дексмедетомідином. Групи хворих були ідентичні за антропометричними та гендерними показниками, тривалістю оперативного втручання та анестезії, вихідним соматичним статусом. Статистичний аналіз проводили за допомогою пакета статистичних програм IBM SPSS Statistics (SPSS v.16.0). Результати. Перебіг анестезії у хворих в усіх групах був задовільним, проте у хворих 3-ї групи рідше спостерігалися гіпердинамічні реакції (тахикардія і гіпотензія), післяопераційні нудота і блювання (ПОНБ). Лише один пацієнт з 3-ї групи вимагав ондансетрону для лікування ПОНБ проти 3 і 2 пацієнтів з 1-ї і 2-ї груп відповідно (р0,05). Висновки. Для анестезіологічного забезпечення операцій ендопротезування кульшового та колінного суглобів може бути використана будь-яка із запропонованих методик, протее найкращі результати були отримані при використанні комбінованої спінально-епідуральної анестезії із седацією дексмедетомідином. Крім того, застосування дексмедетомідину дозволяє значно зменшити використання опіоїдів в інтраопераційний і післяопераційний періодHip and knee arthroplasty (HKA) is a surgical procedure when damaged parts of the joint are replaced with artificial ones that replicate the shape of a normal joint and restore its functionEvery year more than 1.5 million endoprosthetic operations are performed in the world. Replacement of a damaged joint allows patients to return to the normal life, freeing from pain and limited mobility. However, one of the common diseases that negatively affect the results of these operations is diabetes mellitus (DM)dThe aim of the study: to determine the efficacy and safety of the combined multimodal low opioid anesthesia with dexmedetomidine sedation in patients with diabetes undergoing HKA surgery. Materials and methods. The study included 45 patients who underwent HKA surgery. Patients were divided into three groups according to the scheme of anesthesia. In patients of the 1st group (n = 15) multicomponent low-flow anesthesia with artificial lung ventilation was performed, in the patients of the 2nd group (n = 15) spinal anesthesia was used, in the 3rd group (n = 15) – combined spinal – epidural anesthesia with dexmedetomidine sedation. The groups of patients were identical in anthropometric and gender characteristics, duration of surgery and anesthesia, baseline somatic status. Statistical analysis was performed using the IBM SPSS Statistics suite (SPSS v.16.0). Results. The course of anesthesia in patients in all groups was satisfactory, but patients in group 3 were less likely to experience hyperdynamic reactions (tachycardia and hypotension), postoperative nausea and vomiting (PONV). Only one patient from group 3 required ondansetron for the treatment of PONV against 3 and 2 patients from groups 1 and 2, respectively (p 0.05). Conclusions. Any of the proposed techniques can be used for anesthesia during hip and knee arthroplasty, but the best results have been obtained with combined spinal-epidural anesthesia with dexmedetomidine sedation. In addition, the use of dexmedetomidine can significantly reduce the use of opioids diring the intraoperative and postoperative period
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Михайлов Б. В.
Заглавие : Процедурна седація в стоматології з використанням дексмедетомідину: корисні ефекти на клінічних прикладах
Параллельн. заглавия :Procedural sedation in dentistry with the use of dexmedetomidine: effects on clinical examples
Место публикации : Pain Medicine. Медицина Болю. - 2022. - Том 7, N 4. - С. 42-46 (Шифр МУ95/2022/7/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN
АНЕСТЕЗИЯ В СТОМАТОЛОГИИ -- ANESTHESIA, DENTAL
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
Аннотация: Наявність гострого болю є, мабуть, найстрашнішим негативним відчуттям людини. Тому доцільно інтраопераційно застосовувати засоби контролю гострого болю задля комфорту та недопущення формування синдрому хронічного болю. Використання мультимодального підходу до контролю гострого болю дозволяє отримувати кращі результати. Чим більше ми задіємо антиноцицептивних рецепторів для контролю болю, тим комфортніше почуває себе наш пацієнт. Вагомою частиною набору анестезіолога у періопераційному періоді стали альфа-2-адренергічні агоністи (клонідин, дексмедетомідин). Саме селективний вплив дексмедетомідину на альфа-2а центральні та периферичні рецептори і альфа-2с-рецептори надали можливість ширше застосовувати препарат при проведенні процедурної седації. Спільне застосування кількох препаратів для проведення процедурної седації має на меті отримання максимально можливого комфорту для пацієнта, лікуючого лікаря й анестезіологічної команди, зменшення медикаментозного навантаження і якнайшвидше пробудження. Збалансувати і задовольнити усі потреби допомагає набуття саме практичного досвіду застосування певних комбінацій препаратів та аналіз корисних і негативних ефектів. Особистий досвід. Представлено два типових за розвитком подій, але різних за хірургічним навантаженням клінічних випадки з описанням ефектів, пов’язаних із застосуванням Кванадексу (дексмедетомідину гідрохлориду) в проведенні процедурної седації в амбулаторній стоматології. Висновки. Застосування дексмедетомідину (Кванадекс) інтраопераційно разом з пропофолом при проведенні процедурної седації в амбулаторній стоматології дозволяє впевнено контролювати біль у періопераційному періоді при використані базових традиційних препаратів (ацетамінофен, НПЗП) у безпечних дозах, зменшує підтримуючу дозу пропофолу під час процедури, унеможливлює блювотний рефлекс, надає можливість комфортного виконання команд лікаря (хірурга, імплантолога, ортопеда) і швидшого переведення пацієнта до палати пробудженняThe presence of acute pain can be the worst negative impressions of a person. Therefore, it is necessary to ensure the control of acute pain for comfort and prevention of the formation of chronic pain syndrome intraoperatively. The development of a multimodal approach to the control of acute pain allows for shorter results. The more we use antinociceptive receptors for pain control, the more comfortable our patient feels. Alpha-2-adrenergic agonists (clonidine, dexmedetomidine) became a key part of the anesthesiologist’s recruitment in the perioperative period. The very selective infusion of dexmedetomidine on alpha-2a central and peripheral receptors and alpha-2c receptors allowed the drug to be more widely absorbed during procedural sedation. The need for more drugs for procedural sedation may be taken to the maximum possible comfort for the patient, the happy doctor and the anesthesiological team, the change in drug administration and the most likely awakening. To balance and satisfy the needs of the consumer to help the most practical way to achieve the goal of combinations of drugs and analysis of useful and negative effects. Special notice. There are presented two cases with typical development but different in terms of surgical applications of clinical manifestations of the described effects, associated with the intake of Kvanadex (dexmedetomidine hydrochloride) during procedural sedation in outpatient dentistry. Conclusions. The administration of dexmedetomidine (Kvanadex) intraoperatively together with propofol during procedural sedation in outpatient dentistry allows to control the pain in the perioperative period with vicarious treatment of basic traditional drugs (acetaminophen, NSAIDs) in non-healing doses, changing the dose of propofol during the procedure, reducing the vomit reflex, allowing for a comfortable follow-up of the doctor’s commands (surgeon, implantologist, orthopedist) and more rapid transfer of the patient to the awakening ward
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Овсієнко Т. В.
Заглавие : Використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 58-65 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
АДРЕНЕРГИЧЕСКИХ АЛЬФА-2 РЕЦЕПТОРОВ АГОНИСТЫ -- ADRENERGIC ALPHA-2 RECEPTOR AGONISTS
Аннотация: Дексмедетомідин — високоселективний агоніст α2-адренорецепторів, став цінним компонентом малоопіоїдної мультимодальної анестезії, що забезпечує седативні, анксіолітичні та знеболювальні ефекти. Ці особливості роблять його корисним доповненням до протоколу анестезії, особливо в контексті забезпечення адекватного антиноцицептивного захисту, антистресового ефекту, стабілізації гемодинаміки і профілактики виникнення післяопераційного делірію. Мета: оцінити ефективність використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках шляхом порівняння ефективністі із загальною анестезією, у якій для забезпечення антиноцицептивного ефекту застосовувалися традиційні дози опіатів. Матеріали та методи. Були обстежені 55 пацієнтів, яким виконані лапароскопічні операції на нирках в умовах двох різновидів загальної анестезії. Усі пацієнти оперувалися в умовах ендотрахеального наркозу. Індукція: в/в пропофол 2 мг/кг, фентаніл 1,5–2 мкг/кг, атракуріум 0,6 мг/кг. Підтримка анестезії: севофлуран (МАК — 1,44 ± 0,25 об.%). У першій дослідній групі анальгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався в/в введенням фентанілу в дозі 3,89 ± 2,1 мкг/кг/год. У другій групі використовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія фентанілом 2,38 ± 1,01 мкг/кг/год із додаванням дексмедетомідину 0,7 мкг/кг/год. Ефективність антиноцицептивного захисту оцінювали за динамікою концентрацій стресових гормонів (кортизолу, АКТГ), показників гемодинаміки (артеріального тиску, середнього артеріального тиску та ЧСС), концентрації глюкози крові та за оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Результати. Сумарна середня інтраопераційна доза фентанілу становила: у контрольній групі — 369,23 ± 16,42 мкг, у групі дексмедетомідину — 272,41 ± 10,98 мкг. У хворих контрольної групи зафіксоване зростання плазматичної концентрації АКТГ на 111,86 % (р 0,01) з 25,7 ± 2,1 пг/мл до 54,45 ± 5,43 пг/мл (дослідження проводилось до початку оперативного втручання та після закінчення операції), що супроводжувалось статистично вірогідним підвищенням концентрації кортизолу з 371,00 ± 32,32 нмоль/л до 562,72 ± 45,37 нмоль/л (на 51,67 %) (р 0,01). У хворих другої дослідної групи (групи дексмедетомідину) зафіксоване інтраопераційне підвищення плазматичної концентрації АКТГ з 26,25 ± 2,3 пг/л до 46,88 ± 2,36 пг/л (на 78,59 %) (р 0,01), що супроводжувалось статистично невірогідним інтраопераційним підвищенням концентрації кортизолу з 393,51 ± 25,00 нмоль/л до 436,37 ± 34,92 нмоль/л — усього на 10,89 % (р 0,05). Концентрації глюкози крові в ранньому післяопераційному періоді в дослідних групах становили відповідно 6,79 ± 0,31 ммоль/л і 6,29 ± 0,24 ммоль/л (р 0,05). Показники гемодинаміки та BIS, що підтримувався в межах 44,0 ± 6,4 %, свідчили про адекватність анестезіологічного забезпечення та достатній рівень анестезії у всіх пацієнтів дослідних груп. Показники функціонального стану нирок також були в межах норми у всіх пацієнтів. В групі 1 в післяопераційному періоді у 8 пацієнтів (30,7 %) виникла необхідність у додатковому знеболюванні наркотичними анальгетиками (рівень болю за ВАШ перевищував 4 бали). У групі 2 четверо хворих (13,8 %) потребували знеболювання опіоїдами. У групі 1 блювання в післяопераційному періоді виникло в 5 пацієнтів, у групі 2 — у 3 пацієнтів. Стандартизований показник післяопераційної нудоти та блювання в контрольній групі становив 19,2 %, у групі 2 — 10,3 %. Висновки. Використання дексмедетомідину в програмах мультимодальної малоопіоїдної анестезії забезпечує повноцінний/адекватний антиноцицептивний захист під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках та знижує стресову реакцію організму на оперативне втручання
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Черній В. І., Черній Т. В.
Заглавие : Сучасні принципи діагностики й лікування тяжкої черепно-мозкової травми
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 9-15 (Шифр МУ104/2021/17/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Нейроцитин
Лодиксем
MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
КЛЕТКИ ЗАЩИТА -- CYTOPROTECTION
Аннотация: Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — гетерогенний синдром, що включає різні типи травм. Близько 10–15 % пацієнтів мають тяжку ЧМТ, що супроводжується високими показниками інвалідності й смертності. У даний час для їх лікування широко впроваджені методи інтенсивної терапії з позиції доказової медицини (evidence-based medicine). Поряд з інтенсивною терапією велике значення має комплексна цитопротекторна програма, здійснювана препаратом Нейроцитин®, до складу якого входять цитиколін і електроліти. Нейроцитин® чинить комплексну дію, спрямовану на корекцію метаболічних і волемічних порушень, а саме підтримання адекватної церебральної перфузії, своєчасне усунення водно-електролітних порушень, енергозабезпечення тканин мозку і захист нейроваскулярного юніту від пошкодження. Лактат у складі Нейроцитину® забезпечує дезінтоксикаційну дію, зберігає і підвищує запас енергії нейронів, покращує метаболізм, мозковий кровотік і активність нейронів. Для лікування ЧМТ також застосовується нейрометаболічний препарат етилметилгідроксипіридину сукцинат (Лодиксем®). Лодиксем® нормалізує церебральний кровотік, забезпечує більш раннє завершення посттравматичної енцефалопатії і відновлення свідомості, приводить до зменшення вираженості синдрому ендогенної інтоксикації, ліквідації патологічних порочних кіл, що виникають на тлі гіпоксії, ішемії та енергодефіциту в різних органах і тканинах
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Момот Н. В., Туманська Н. В., Петренко Ю. М., Воротинцев С. І.
Заглавие : Рання діагностика та профілактика гострого пошкодження нирок у пацієнтів похилого віку після ургентної абдомінальної хірургії
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 51-60 (Шифр МУ104/2021/17/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: У зв’язку зі стрімким старінням населення кількість пацієнтів похилого віку швидко зростає. Літні хворі — особлива когорта пацієнтів внаслідок характерних для них фізіологічних та анатомічних вікових змін, тендітності й коморбідності. Одним із загрозливих періопераційних ускладнень у пацієнтів похилого віку є гостре пошкодження нирок (ГПН), яке пов’язане з більш тривалим перебуванням в стаціонарі, підвищенням короткочасної та довгострокової летальності. Незважаючи на постійні зусилля щодо стандартизації визначення ГПН з використанням креатиніну сироватки крові, цей метод має низку недоліків, що обумовлює актуальність пошуків інших діагностичних критеріїв пошкодження нирок. Останнім часом усе більшої популярності набуває визначення біомаркерів (ліпокалін-2, інтерлейкін-18, цистатин С), які можуть бути корисними у ранній діагностиці ГПН. Зважаючи на те, що фільтруюча здатність нирок — єдиний фактор, що визначає концентрацію цистатину С в сироватці крові, цей маркер є найбільш цінним. Перспективним також вважається використання ультразвуку для ранньої діагностики ГПН. Декілька досліджень демонструють, що нирковий резистивний індекс і напівкількісна оцінка ниркового кровотоку добре зарекомендували себе для діагностики стійкого ГПН. Високий рівень смертності та відсутність спеціального лікування підсилюють необхідність профілактики ГПН у літніх людей, основою якої є ретельний клінічний моніторинг зі своєчасною корекцією гіповолемії і гіпотензії. При виконанні інвазивних процедур ризик ГПН можна зменшити, підтримуючи середній артеріальний тиск 80 мм рт.ст. і гематокрит 30 %, а також забезпечуючи адекватну оксигенацію та відновлення об’єму крові. Призначення препаратів має бути індивідуалізованим шляхом коригування доз відповідно до швидкості клубочкової фільтрації та віку пацієнта. Проте відкритим залишається питання специфічної медикаментозної профілактики ГПН. Ренопротективні властивості дексмедетомідину були підтверджені в декільках дослідженнях у кардіохірургії, також в літературі описано певний позитивний вплив пентоксифіліну при лікуванні патології нирок. Даний огляд розкриває тему ГПН у пацієнтів похилого віку в абдомінальній хірургії та зосереджує увагу на питаннях ранньої діагностики і профілактики цього синдрому
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дорофєєва Г. С.
Заглавие : Аналіз впливу комбінації дексмедетомідину з регіонарною анестезією на когнітивний стан у постнаркозному періоді в офтальмохірургії
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 85-89 (Шифр МУ104/2021/17/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ПОСТНАРКОЗНЫЙ ПЕРИОД БЛИЖАЙШИЙ -- ANESTHESIA RECOVERY PERIOD
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
КРЫЛОНЕБНАЯ ЯМКА -- PTERYGOPALATINE FOSSA
Аннотация: Враховуючи знижений початковий когнітивний резерв у пацієнтів в офтальмохірургії, лікарю-анестезіологу потрібно звернути особливу увагу при виборі методу анестезії на запобігання розвитку післяопераційних когнітивних дисфункцій (ПОКД). Концепція мультимодального знеболювання дає змогу знизити загальну кількість використаних під час оперативного втручання наркотичних анальгетиків та атарактиків зі збереженням адекватного рівня анестезії та седації як інтраопераційно, так і в післяопераційному періоді. В офтальмохірургії використовується регіонарна анестезія (блокада крилопіднебінної ямки) в поєднанні з інфузією дексмедетомідину до оперативного втручання. Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», обстежено 61 пацієнт після операції з наскрізної кератопластики. Вік обстежених коливався від 18 до 60 років (середній вік — 52,1 ± 2,0 року). Пацієнти були рандомізовані на дві групи. Група d (n = 30) — це пацієнти, яким анестезіологічне забезпечення було виконано за такою схемою: премедикація за 40 хв — інфузійно дексмедетомідин, ондансетрон 4 мг, дексаметазон 4 мг, кеторолак 30 мг внутрішньовенно; індукція — пропофол 2–2,5 мг/кг фракційно до досягнення клінічних симптомів наркозу, фентаніл 0,005% 0,1 мг; релаксації на тлі атракурію безилату 0,3–0,6 мг/кг, інтубація трахеї; підтримка анестезії — киснево-севофлуранова суміш FiO2 50–55 %, севофлуран 1,4–1,8 об.% на видиху (1–1,5 МАС), використання методики низьких потоків. У другій групі (db, n = 31) анестезіологічне забезпечення було виконано, як і в групі d, з додаванням блокади крилопіднебінної ямки. У групі d було 18 (60 %) чоловіків і 12 (40 %) жінок, середній вік — 49,5 ± 2,5 року; у групі db — 16 (51,6 %) чоловіків і 15 (48,38 %) жінок (р = 0,583 за критерієм χ2), середній вік — 55,5 ± 3,2 року (р = 0,142 за t-критерієм). Результати. При проведенні порівняльного аналізу змін когнітивного стану між групами db та d за шкалою оцінки психічного статусу (MMSE) та за краткою шкалою оцінювання лобної дисфункції (FAB) отримали результат без суттєвих відмінностей (p 0,05) на різних етапах нейропсихологічного тестування. При розгляді результатів тестування для оцінювання короткострокової вербальної пам’яті в групах db та d відмічається зниження показників на 25 % в перші 6 годин після оперативного втручання. У групі d показники залишалися зниженими порівняно з вихідним рівнем до 7-ї доби післяопераційного періоду. У той час як у групі db відновлення показників короткострокової пам’яті відбулося через 1 добу після перенесеного оперативного втручання. В обох групах результат тесту Лурія на 21-шу добу перевищив вихідний рівень на 12,5 %. При оцінюванні за візуально-аналоговою шкалою пацієнти групи db почували себе краще, ніж в групі d. Висновки. Таким чином, бачимо, що поєднання дексмедетомідину з регіонарним знеболюванням, окрім меншого впливу на когнітивний стан пацієнтів, покращує суб’єктивне самопочуття в післяопераційному періоді у пацієнтів в офтальмохірургії, завдяки чому утворюється ще одна ланка впливу на етіологічні фактори формування ПОКД
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)