Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (11)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Дерматит аллергический контактный<.>)
Общее количество найденных документов : 63
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Гіперчутливість до алергенів комарів: клініка, діагностика, лікування, профілактика [Текст] = Hypersensitivity To Mosquito Allergens: Clinic, Diagnosis, Treatment, Prevention / С. В. Зайков [та ін.] // Астма та алергія. - 2023. - № 4. - С. 54-64. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
КОМАРЫ КРОВОСОСУЩИЕ -- CULICIDAE (патогенность)
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (диагностика, иммунология, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ГИСТАМИНА H2 АНТАГОНИСТЫ -- HISTAMINE H2 ANTAGONISTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Істинна поширеність алергії до комарів та багатьох інших видів комах невідома, оскільки в практичній алергології на даний момент відсутній достатній перелік інсектних алергенів для діагностики даного виду алергії. Однак все ж таки встановлено, що алергічні реакції на укуси кровосисних комах виявляються в 17–20 % осіб, що страждають на атопічні захворювання. Виникнення подібної алергічної реакції може спостерігатися як в дорослих (найчастіше у віці від 16 до 35 років), так і в дітей. Основним джерелом алергенів комарів є їх слина, яка потрапляє в організм людини внаслідок укусів цих комах. Крім того, при укусі комара можливе потрапляння в організм людини й продуктів життєдіяльності комахи, що також може викликати сенсибілізацію організму до цих антигенів. На сьогодні описано 12 поліпептидів з слини комара Aedes aegypti (Mosguitoes) та доведені їх алергенні властивості. В ряді досліджень виявлена перехресна реактивність алергенів комарів з алергенами інших членистоногих, зокрема, особи з гіперчутливістю до отрути ос, бджіл, пилових кліщів, тарганів і креветок можуть бути сприйнятливими до гіперчутливих реакцій внаслідок контакту з Aedes aegypti. В основі патогенезу алергії до комарів, як й інших комах, що не жалять, лежать як IgE-зумовлені реакції негайного типу, так і алергічні реакції за імунокомплексним та сповільненим типами. Саме тому клінічні прояви алергії до комарів можуть бути різними і носити місцевий, системний або переважно вісцеральний (з ураженням окремих органів та тканин) характер. При місцевій алергічній реакції зазвичай розвиваються набряк і гіперемія шкіри в місці укусу, виражений шкірний свербіж. В пізній фазі IgE-зумовленої реакції ці симптоми спостерігаються через 3-12 годин після укусу. Системні алергічні реакції при даному виді алергії тотожні (легкий, середньотяжкий, тяжкий ступінь, анафілактичний шок) тим, що спостерігаються при ужаленні перетинчастокрилими комахами. Доказами наявності алергії до комарів є зв'язок клінічних проявів алергічної реакції з укусом комара, наявність позитивних шкірних тестів (якщо вони доступні) з екстрактами алергенів з слини комара, а також наявність в сироватці крові пацієнтів специфічних IgE-антитіл до алергену комара. Лікування пацієнтів з алергією до комарів складається з надання невідкладної допомоги при системних алергічних реакціях, антигістамінних препаратів другого покоління, місцевих кортикостероїдів, алергенспецифічної імунотерапії. Профілактика укусів комарів, особливо у осіб є ключовою та здійснюється в основному за допомогою фізичних бар’єрів та хімічних репелентів
The true prevalence of allergy to mosquitoes and many other types of insects is unknown, since practical allergology currently lacks a sufficient list of insect allergens for diagnosing this type of allergy. However, it has been established that allergic reactions to the bites of bloodsucking insects occur in 17-20 % of people suffering from atopic diseases. The occurrence of such an allergic reaction can be observed both in adults (most often between the ages of 16 and 35) and in children. The main source of mosquito allergens is their saliva, which enters the human body as a result of the bites of these insects. In addition, during a mosquito bite, it is possible to enter the human body and the products of the insect’s vital activity, which can also cause sensitization of the body to these antigens. To date, 12 polypeptides from the saliva of the mosquito Aedes aegypti (Mosguitoes) have been described and their allergenic properties have been proven. A number of studies have revealed crossreactivity of mosquito allergens with allergens of other arthropods, in particular, individuals with hypersensitivity to the venom of wasps, bees, dust mites, cockroaches and shrimp may be susceptible to hypersensitivity reactions due to contact with Aedes aegypti. At the basis of the pathogenesis of allergy to mosquitoes, as well as to other non-stinging insects, are both IgE-induced reactions of the immediate type, and allergic reactions of the immunocomplex and delayed types. That is why the clinical manifestations of allergy to mosquitoes can be different and have a local, systemic or mainly visceral (with damage to certain organs and tissues) character. With a local allergic reaction, swelling and hyperemia of the skin at the site of the bite, pronounced skin itching, usually develop. In the late phase of the IgE-induced reaction, these symptoms are observed 3-12 hours after the bite. Sy stemic allergic reactions in this type of allergy are identical (mild, moderate, severe, anaphylactic shock) to those observed in hymenoptera insect stings. Evidence of the presence of allergy to mosquitoes is the connection of clinical manifestations of an allergic reaction with a mosquito bite, the presence of positive skin tests (if they are available) with extracts of allergens from mosquito saliva, as well as the presence of specific IgE-antibodies to the mosquito allergen in the blood serum of patients. Tr eatment of patients with mosquito allergy consists of providing emergency care for systemic allergic reactions, usage of second-generation antihistamines, local corticosteroids and allergen-specific immunotherapy. Prevention of mosquito bites, especially in humans with allergy to mosquito, is key and is accomplished primarily through physical barriers and chemical repellents.
Доп.точки доступа:
Зайков, С. В.
Уманець, Т. Р.
Богомолов, А. Є.
Дмитрієва, Е. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Беш, Л. В.
    Алергія до кліщів домашнього пороху: практичні поради (як розпізнати, діагностувати, лікувати та запобігати симптомам захворювання) [Текст] / Л. В. Беш, З. Л. Слюзар, О. І. Мацюра // Алергія у дитини. - 2022. - № 29/30. - С. 48-50


MeSH-главная:
КЛЕЩИ ПЫЛЕВЫЕ ДОМАШНИЕ -- PYROGLYPHIDAE (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ ГИПЕРЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ -- RESPIRATORY HYPERSENSITIVITY (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (диагностика, патофизиология, этиология)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы, тенденции)
Доп.точки доступа:
Слюзар, З. Л.
Мацюра, О. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Малоштан, Л. М.
    Фармакологічна активність крему з екстракту кори верби білої та цинку за умови алергічного контактного дерматиту [] = Pharmacological activity cream of extract Salix alba and zinc for allergic contact dermatitis / Л. М. Малоштан, В. В. Підгайна // Фармацевтичний журнал. - 2022. - № 6. - С. 67-74. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (патофизиология, терапия, этиология)
ВЕРБЕНОВЫЕ -- VERBENACEAE (действие лекарственных препаратов)
КРЕМ ДЛЯ КОЖИ -- SKIN CREAM (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЦИНК -- ZINC (анализ, терапевтическое применение)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Доп.точки доступа:
Підгайна, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Nykytyuk, S. O.
    Toxicoderma in a child as a complication after a bedbug bite [Text] / S. O. Nykytyuk, S. S. Levenets, Z. Ya. Borys // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 4. - P33-37. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (диагностика, патофизиология)
КЛОПЫ -- BEDBUGS
ЭКЗАНТЕМА -- EXANTHEMA (диагностика, патофизиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Toxic dermatitis is an adverse skin reaction caused by various factors. Analysis of clinical cases helps identify problems, and plan future studies, which can change the understanding of the consequences of the disease. The purpose was to improve the diagnosis of allergic dermatoses in children, to analyze clinical and paraclinical features of their course, and biomarkers of sensitization to allergens. Materials and methods. Presentation of a case study was a basis for discussion, as well as literature search in the MEDLINE and Scopus databases. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The research protocol was approved by the ethics committee of the institution mentioned in the work. Informed consent of child’s parents was obtained for the research. Results. The clinical picture of toxic dermatitis is very diverse, almost any type of lesion can occur, and often the clinical symptoms are very similar to skin diseases that are not caused by various toxic agents. The most common clinical symptom is maculopapular exanthema. Conclusions. The peculiarity of the presented case is toxicoderma in a child after a bedbug bite. It is important to establish the correct diagnosis of toxic dermatitis, identify toxic agent, stop its exposure and treat the adverse reaction, usually with antihistamines and corticosteroids
Токсичний дерматит — це побічна реакція шкіри, спричинена різними факторами. Аналіз клінічних випадків допомагає виявити проблеми, спланувати майбутні дослідження, що можуть змінити розуміння наслідків захворювання. Мета: удосконалити діагностику алергічних дерматозів у дітей, проаналізувати клінічні та параклінічні особливості їх перебігу, біомаркери сенсибілізації до алергенів. Матеріали та методи. Основою для обговорення стал опис клінічного випадку, а також пошук літератури в базах даних MEDLINE та Scopus. Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження затверджено комітетом з питань етики установи, згаданої в роботі. Отримано інформовану згоду батьків дитини на проведення дослідження. Результати. Клінічна картина токсичного дерматиту дуже різноманітна, може виникнути практично будь-який вид ураження, часто клінічні симптоми дуже схожі на такі при захворюваннях шкіри, що не викликані різними токсичними агентами. Найбільш частим клінічним симптомом є плямисто-папульозна екзантема. Висновки. Особливістю описаного випадку є токсикодермія в дитини після укусу клопа. Важливо встановити правильний діагноз токсичного дерматиту, ідентифікувати токсичний агент, припинити його вплив і лікувати побічну реакцію, як правило, антигістамінними препаратами та кортикостероїдами
Доп.точки доступа:
Levenets, S. S.
Borys, Z. Ya.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Вивчення показників протимікробної резистентності у хворих на алергодерматози, обтяжені стафілококовою інфекцією, за результатами тестів з аутоштамами [Текст] / Я. Ф. Кутасевич [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2021. - Том 27, N 2. - С. 73-80


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология)
СТАФИЛОКОККОВЫЕ ИНФЕКЦИИ -- STAPHYLOCOCCAL INFECTIONS (патофизиология, терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (физиология)
Аннотация: Актуальність дослідження об умовлена відсутністю даних щодо стану неспецифічного клітинного імунітету у дослідженнях з сироватками та аутоштамами S. aureus, виділеними від хворих на алергодерматози, які б відображали напруженість протимікробного імунітету у пацієнтів з алергодерматозами, обтяженими стафілококовою інфекцією, в залежності від ступеня тяжкості дерматозу. Мета: визначення та аналіз показників протимікробного імунітету у хворих на атопічний дерматит та істинну екзему, обтяжених стафілококовою інфекцією, з використанням сироваток та аутоштамів S. aureus, в залежності від ступеня тяжкості захворювань
Доп.точки доступа:
Кутасевич, Я. Ф.
Джораєва, С. К.
Гончаренко, В. В.
Маштакова, І. О.
Щоголєва, О. В.
Соболь, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Мочульська, О. М.
    Особливості патогенезу свербежу та протисвербіжної терапії в дітей з алергодерматозами (огляд літератури) [Текст] / О. М. Мочульська // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - N 2. - С. 57-67


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (лекарственная терапия, этиология)
ЗУД -- PRURITUS (лекарственная терапия, этиология)
ПРОТИВОЗУДНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIPRURITICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Алергодерматози є алергічними захворюваннями шкіри, найпоширеніші з яких: простий та алергічний контактні дерматити, атопічний дерматит, різні форми екземи, гостра й хронічна алергічна кропив’янка, набряк Квінке, токсикодермії, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса–Джонсона), гострий епідермальний некроліз (синдром Лаєлла). Клінічний перебіг усіх алергодерматозів супроводжується свербежем, хоча ступінь вираженості його варіює залежно від нозології. Важливим напрямом терапії алергодерматозів є контроль над свербежем шкіри, який є провідним симптомом. Відповідно до міжнародних програмних документів EAACI (European Academy of Allergy and Clinical Immunology), AAAAI (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology), PRACТALL (Practical Allergology Consensus Report) з лікування алергодерматозів, провідне місце посідає протисвербіжна терапія, яка потребує індивідуального підходу і щоденного спостереження за станом шкіри. Системна протисвербіжна терапія передбачає застосування таких лікарських засобів: антигістамінні, глюкокортикостероїди, мембраностабілізуючі (кромони), антагоністи лейкотрієнових рецепторів, анти-IgE препарати. Зовнішня протисвербіжна терапія полягає в місцевому застосуванні емолієнтів, топічних глюкокортикостероїдів, топічних інгібіторів кальциневрину, топічних антигістамінних, репарантів та епітелізуючих засобів
Лікування свербежу при алергодерматозах різнопланове, складне і багатоступеневе, потребує індивідуального підходу до кожного пацієнта і передбачає: контроль за довкіллям з усунення алергенних і неалергенних факторів, фармакотерапію системну і місцеву, догляд за шкірою. Сучасна протисвербіжна терапія алергодерматозів має бути етіопатогенетичною і впливати на місцеві та системні механізми формування алергічного запалення зі свербежем, її слід проводити диференційовано з урахуванням стадії хвороби, фази запалення і ступеня вираженості шкірних проявів на основі раціонального використання лікарських засобів
Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Перепічка, М. П.
    Підвищення ефективності лікування поширених форм алергодерматозів шляхом застосування сучасного дезінтоксикаційного засобу / М. П. Перепічка, В. І. Коба // Дерматологія та венерологія. - 2021. - N 3. - С. 50-51


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (лекарственная терапия)
Аннотация: Актуальним завданням клінічної дерматології є підвищення ефективності лікування хворих на алергодерматози, які на сучасному етапі характеризуються поширеним ураженням шкіри, гострозапальними проявами на шкірі, явищами інтоксикації, що стає причиною зниженням працездатності та соціальної активності пацієнтів
Доп.точки доступа:
Коба, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Вивчення показників якості життя у хворих на алергодерматози у взаємозв’язку з психосоматичними порушеннями / Я. Ф. Кутасевич [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2020. - N 2. - С. 19-23


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (патофизиология, психология)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Серед 142 хворих на алергодерматози у 123 хворих (86,6%) були виявлені психоемоційні порушення, з них тривожні порушення –у 87 (61,2%) та тривожно-депресивні –у 36 (25,3%). Встановлено залежність якості життя від ступеня реактивної тривожності та депресивних розладів у хворих на алергодерматози, що потребує використання в комплексному лікуванні алергодерматозів психофармакотерапевтичних засобів
Доп.точки доступа:
Кутасевич, Я. Ф.
Олійник, І. О.
Матюшенко, В. П.
Стулій, О. М.
Маштакова, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Патогенно-персистентні фактори стафілококів як показник епідеміологічної значущості штамів, вилучених при алергодерматозах / В. В. Гончаренко [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2019. - N 3. - С. 53-54


MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (патофизиология, эпидемиология, этиология)
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS (патогенность)
Аннотация: У жінок з акне виявлено зміни деяких нейроендокринних і метаболічних показників (сироваткового кортизолу та пролактину, індексу інсулінорезистентності), які є маркерами хронічного стресу. Відмічали порушення показників жирності шкіри щік і чола, як передумови розвитку акне, на тлі значної реактивної та особистісної тривожності. При цьому виявлено наявність сильного і середнього кореляційного взаємозв’язку між характером змін вищевказаних показників і тривалістю захворювання. Це обґрунтовує необхідність пошуку нових комплекс них методів лікування пацієнтів з акне з урахуванням нейроендокринних, метаболічних змін і наслідків хронічного стресу
Доп.точки доступа:
Гончаренко, В. В.
Джораєва, С. К.
Соболь, Н. В.
Іванцова, О. К.
Щоголєва, О. В.
Усік, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Наумова, О. А.
    Аллергическая реакция на никель [Текст] = Nickel allergy / О. А. Наумова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2019. - N 2. - С. 11-15. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
НИКЕЛЬ -- NICKEL (вредные воздействия, иммунология, токсичность)
ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (диагностика, диетотерапия, иммунология, терапия, эпидемиология, этиология)
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ И НАПИТКИ (ВНЕШ) -- FOOD AND BEVERAGES (NON MESH) (вредные воздействия, токсичность)
ХИМИЧЕСКИ-ИНДУЦИРОВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHEMICALLY-INDUCED DISORDERS (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, терапия, эпидемиология, этиология)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (генетика, диагностика, диетотерапия, иммунология, метаболизм, терапия, эпидемиология, этиология)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование)
Аннотация: В статье представлены Важные аспекты Ni-аллергического контактного дерматита. Приведенные Главные источники поступления этого металла в организм и пути его Уменьшение, предоставленные диетични рекомендации
In article is shown the important aspects of nickel allergic contact dermatitis. It reveals the main sources of this metal and the ways to eliminate it. The diet recommendation to decrease its intake is given
Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)