Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (7)Редкие издания (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Диарея детская<.>)
Общее количество найденных документов : 44
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-44 
1.


   
    Єфективність застосування Humana Electrolyt у комплексному лікуванні дітей с гострими кишковими інфекціями [Текст] / О. Б. Надрага [та ін.] // Современная педиатрия. - 2013. - № 6. - С. 57-60


Рубрики: Дети

   Humana Electrolyt


MeSH-главная:
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (лекарственная терапия)
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (лекарственная терапия)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ЭЛЕКТРОЛИТЫ -- ELECTROLYTES (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Надрага, О. Б.
Кас’яненко, Ю. В.
Токарев, П. В.
Талалай, Л. І.
Поцілуйко, Н. М.
Томашевська, І. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Іванько, О. Г.
    Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю [Текст] = Fecal concentrations of lactic acid and short-chain fatty acids in young children hospitalized in an infectious-diagnostic hospital with diarrhea / О. Г. Іванько, В. М. Білих // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 332-337. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (диагностическое применение, метаболизм)
ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- CHILDHOOD INFECTIONS (диагностика, метаболизм, микробиология)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (диагностика, метаболизм, микробиология)
БОЛЬНИЦЫ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- HOSPITALS, ISOLATION (использование)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи – дослідити вміст молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) у випорожненнях у дітей із гострою діареєю та встановити їхню роль у розвитку інфекційних або неінфекційних випадків захворювання
Показники вмісту молочної кислоти та КЛЖК у випорожненнях дітей віком 6–24 місяців, які хворі на гостру діарею, можна використовувати в диференціальній діагностиці інфекційних або неінфекційних причин захворювання
The aim of the study was to investigate the fecal levels of lactic acid and short-chain fatty acids (SCFAs) in children with acute diarrhea and to identify their role in the development of infectious or non-infectious diseases
The use of lactic acid and SCFA as coprological tests can be helpful in the differential diagnosis of infectious or non-infectious causes of diarrhea in children aged 6–24 months
Доп.точки доступа:
Білих, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Ільченко, С. І.
    Особливості використання та інтерпретації результатів водневого дихального тесту з навантаженням лактозою в дітей раннього віку та їхніх матерів [Текст] / С. І. Ільченко, С. М. Недєльська, Т. В. Можейко // Патологія. - 2019. - Том 16, N 1. - С. 116-123


MeSH-главная:
ЛАКТАЗА -- LACTASE (дефицит, секреция)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (диагностика, микробиология, этиология)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Мета роботи – оцінити інформативність використання водневого дихального тесту з навантаженням харчовою лактозою серед дітей раннього віку та їхніх матерів для діагностики лактазної недостатності, визначити взаємозв’язок результатів тесту з проявами функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей. Матеріали та методи. 32 дітям віком від 1 місяця до 2 років із різними проявами функціональних гастроінтестинальних розладів виконали водневий дихальний тест (ВДТ) із навантаженням харчовою лактозою, дослідження генетичного маркера С(-13910)Т гена МСМ6 шляхом букального зіскребу, мікробіологічне дослідження калу. ВДТ виконували і в матерів обстежених дітей. Результати. У 18,8 % дітей ВДТ виявився позитивним (лактазна недостатність – ЛН), у 31,2 % – сумнівним (синдром надлишкового бактеріального росту в кишківнику – СНБРК). Серед матерів дітей, яких обстежили, позитивні результати ВДТ отримали в 43,7 % випадків, сумнівні – у 9,4 %. Максимальний рівень водню в дітей із ЛН – 45,5 (40,0–53,0) ppm – зафіксовано на 180 (150–180) хв, що вірогідно пізніше, ніж у дорослих. Дослідження мікробіоти кишківника дітей показало зниження кількості біфідо- та лактобактерій у 43,8 % випадків і збільшення на цьому тлі умовно патогенної флори в 93,8 %: Kl. pneumoniaе – 46,9 %, S. aureus – 53,1 %, K. oxytoca – 18,8 %, E. coli – 31,2 %, E. faecalis – 6,2 %, E. cloacae – 6,2 %, Clostridia – 9,4 %, C. freundi – 6,2 %. За даними дослідження генетичного маркера лактазної недостатності С(-13910)Т, майже всі діти (93,8 %) були носіями основного алеля С із рівним співвідношенням (по 46,9 %) між генотипами С/С і С/Т і відсутністю статистично значущих кореляцій із результатами ВДТ. Висновки. Дослідження свідчать, що в більшості дітей із СНБРК (80,0 %) і ЛН (83,3 %) виявлено асоціації різної умовно патогенної флори, зокрема S. aureus і K. pneumoniaе на тлі зниженого вмісту лактобактерій (50,0 %) з більшою частотою функціональної діареї та інтенсивністю проявів синдрому зригування. Відсутність статистично значущих кореляцій між результатами ВДТ у дітей та їхніх матерів, а також із генетичним дослідженням маркера С(-13910)Т гена МСМ6 свідчить про низьку інформативність цих досліджень щодо наявності непереносності лактози в дітей раннього віку.
Доп.точки доступа:
Недєльська, С. М.
Можейко, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Білих, В. М.
    Кишкові розлади після перенесеної гострої діареї у дітей раннього віку та копрологічні предиктори їх виникнення [Текст] / В. М. Білих, О. Г. Іванько // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 6. - С. 24-30. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (этиология)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (анализ)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
Аннотация: Після гострих діарей у дітей раннього віку можуть виникати порушення з боку кишечника і навіть хронічні функціональні захворювання кишечника. На сьогодні ще не знайдено патогенетично обґрунтованих критеріїв, які б вказували на ймовірність хронічних кишкових розладів, так само як і не з’ясовані повністю механізми їх виникнення після гострої діареї. Мета роботи. Оцінити частоту та характер порушень з боку кишечника у дітей молодшої вікової групи протягом 6 місяців після перебування в лікувально-діагностичному стаціонарі з приводу гострої діареї та встановити їх зв’язки із копрологічними показниками — фекальним кальпротектином (ФКП), умістом вуглеводів (редукуючих субстанцій, РС), молочної кислоти (МК) та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) — оцтової (ОК), пропіонової (ПК) та масляної (бутирової, БК). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 47 дітей віком 6–24 місяці, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу гострої діареї. Гострий ентероколіт (І група) був діагностований у 18 хворих і був викликаний Kampilobacter jejuni у 12 дітей, Escherichia coli О-18 та Escherichia coli О-44 — у 3, Salmonella enteritidis — у 2 та Yersinia enterocolitica — в 1 пацієнта. Ротавірусний гастроентерит (ІІ група) був діагностований в 11 хворих. Ще в 11 дітей гостра симптоматична («парентеральна») діарея (ІІІ група) виникла на тлі позакишкової інфекції — гострого отиту, пневмонії, пієлонефриту. Нарешті, у 7 дітей діарея була кваліфікована як «функціональні порушення травлення» (IV група). Загальні клінічні тести доповнювали дослідження калу на наявність кишкових паразитів, токсинів А/В Clostridium difficile, аденовірусів, гемоглобіну людини, РС, ФКП, КЛЖК та МК. Результати. Зібраний протягом 6 місяців катамнез дав змогу встановити, що 14 з 18 дітей І групи мали постійні або тимчасові рідкі випорожнення. Ці скарги у 13 поєднувались із нападами абдомінального болю на кшталт кишкових кольок. Ці ж самі скарги були значно рідшими у дітей ІІ групи (відповідно у 6 та 3 із 11), ІІІ групи (4 та 2 із 11) та IV групи (лише у 2 із 7 дітей). Ранговий кореляційний аналіз зв’язків інтенсивності та тривалості скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК не виявив суттєвих зв’язків у хворих І та ІІ груп на відміну від хворих ІІІ групи, у якій знайдено множинні кореляції скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК. У ІV групі виявлені суттєві асоціації скарг на тривалі рідкі випорожнення з високими показниками МК та ОК. Висновки. За даними 6-місячного катамнезу, у 57 % дітей раннього віку, які перенесли гостру діарею, після виписки зі стаціонару спостерігали скарги на рідкі випорожнення та/або рецидивуючий абдомінальний біль. Найчастіше кишкові розлади були у дітей, які перенесли гострий бактеріальний ентероколіт. Не виявлено зв’язків інтенсивності постінфекційних (бактеріальних або вірусних) розладів з ФКП, РС, МК та КЛЖК під час госпіталізації. Натомість такі зв’язки були численними у дітей із симптоматичною («парентеральною») та функціональною діареєю. Висловлена думка, що вивчені копрологічні показники можна використовувати для прогнозу стану кишечника після гострої діареї
After acute diarrhea in young children, intestinal disturbances and even chronic functional intestinal di­seases may occur. To date, no pathogenetically based criteria have been found that would indicate the probability of chronic intestinal disorders, just as the mechanisms of their occurrence after acute diarrhea have not been fully elucidated. The objective: to evaluate the frequency and nature of bowel disorders in children of the younger age group within 6 months after a stay in hospital for acute diarrhea and to establish their relationship with coprological indicators — fecal calprotectin (FCР), the content of carbohydrates (reducing substances, RS), lactic acid (LA) and short-chain fatty acids (SCFA) — acetic, propionic and fatty (butyric). Materials and methods. The study involved 47 children aged 6–24 months who were hospitalized for acute diarrhea. Acute enterocolitis (group I) was diagnosed in 18 patients and was caused by Campylobacter jejuni in 12 cases, Escherichia coli O-18 and Escherichia coli O-44 in 3, Salmonella enteritidis in 2 and Yersinia enterocolitica in one case. Rotaviral gastroenteritis (group II) was diagnosed in 11 patients. Another 11 children had acute symptomatic (parenteral) diarrhea (group III) against the background of intestinal infection — acute otitis, pneumonia, pyelonephritis. In 7 children, diarrhea was classified as functional digestive disorder (group IV). Routine clinical tests were supplemented with an examination of feces for the presence of intestinal parasites, Clostridium difficile A/B toxins, adenoviruses, human hemoglobin, RS, FCP, SCFA and LA. Results. Six-month follow-up established that 14 of 18 children in group I had permanent or temporary loose stools. These complaints in 13 cases were combined with episodes of abdominal pain similar to intestinal colic. The same complaints were much less frequent in children of group II (6 and 3 of 11, respectively), group III (4 and 2 of 11) and group IV (only in 2 of 7 children). The rank correlation analysis did not reveal any significant relationships between the intensity and duration of complaints and FCP, RS, LA, and SCFA in patients of groups I and II. On the contrary, in group III, there were multiple correlations of complaints with FCP, RS, LA, and SCFA. In group IV, the association of loose stools with an increase in LA and acetic acid has been found. Conclusions. According to the 6-month follow-up, 57 % of young children with acute diarrhea complained of loose stools and/or recurrent abdominal pain after discharge from the hospital. Most often, intestinal disorders were detected in children who had acute bacterial enterocolitis. There were no correlations between the intensity of post-infectious (bacterial or viral) disorders with FCP, RS, LA and SCFA during hospitalization. In contrast, such associations were numerous in children with symptomatic (pa­renteral) and functional diarrhea. It was suggested that the studied coprological parameters can be used to predict the state of the intestine after acute diarrhea
Доп.точки доступа:
Іванько, О. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Бабаян, М. Л.
    Принципы терапии острых кишечных инфекций у детей [Текст] / М. Л. Бабаян // Клиническая фармакология и терапия : Науч.- практ. журн. - 2014. - Т. 23, № 4. - С. 42-46. - Библиогр.: с. 45 . - ISSN 0869-5490


Рубрики: Нифуроксазид--тер прим

MeSH-главная:
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (диагноз, лекарственная терапия)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (диагноз, лекарственная терапия)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Безопасная и эффективная энтеропротекторная терапия ротавирусной инфекции у детей [Текст] / М. Ю. Ткачёва [и др.] // Современная педиатрия. - 2013. - № 7. - С. 109-114


Рубрики: Дети

   Энтерожермина


MeSH-главная:
РОТАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ROTAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, эпидемиология)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (вирусология, лекарственная терапия)
ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (лекарственная терапия, микробиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Ткачёва, М. Ю.
Криворучко, М. Е.
Черноусова, С. Н.
Михайленко, Е. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Бехтерева, М. К.
    Антибактериальная терапия инфекционных диарей у детей [Текст] / М. К. Бехтерева, О. А. Волохова, А. В. Вахнина // Лечащий Врач. - 2013. - № 8. - С. 31-35


Рубрики: Дети

   Нифуроксазид


MeSH-главная:
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (лекарственная терапия)
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (лекарственная терапия, микробиология)
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (лекарственная терапия)
Доп.точки доступа:
Волохова, О. А.
Вахнина, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Вірусні діареї у дітей: клінічні прояви, інновації в лікуванні [Текст] / С. О. Крамарьов [и др.] // Здоровье ребенка. - 2014. - № 7. - С. 49-55


Рубрики: Лекарства-Субалин

MeSH-главная:
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (вирусология, лекарственная терапия, патофизиология)
ЭНТЕРОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ENTEROVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Крамарьов, С. О.
Виговська, О. В.
Палатна, Л. О.
Євтушенко, В. В.
Марков, А. І.
Євтушенко, О. М.
Дзюба, О. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Використання пробіотиків для профілактики антибіотик-асоційованої діареї у дітей [Текст] // Дитячий лікар. - 2016. - № 6. - С. 26-31


MeSH-главная:
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (этиология)
Аннотация: Антибіотик-асоційована діарея (ААД) є частим і серйозним ускладненням як в амбулаторних лікувальних закладах, так і в стаціонарі. Близько третини пацієнтів, які отримували лікування антибіотиками, страждають на ААД. Вона визначається як діарея, яка виникає при лікуванні антибіотиками, якщо іншу її етіо­логію виключено. Зв’язок із антибіотикотера­пією не означає, що вона обов’язково призводить до негайної негативної реакції на антибіотики, оскільки ААД може розвинутися через кілька тижнів і навіть кілька місяців після лікування. У цьому випадку необхідно з обережністю диференціювати ААД від епізоду інфекційного гастроентериту. Ризик розвитку ААД вищий при використанні амінопеніцилінів без/із клавуланатом, цефалоспоринів, кліндаміцину і, загалом, будь-якого антибіотику, активного щодо анаеробних мікроорганізмів. Утім майже кожен оральний і внутрішньовенний антибіотик може призвести до ААД. Клінічні прояви захворювання можуть дуже відрізнятися – від легкої діареї до псевдомембранозного коліту з блискавичним перебігом. Збудників, як правило, не виявляють. Однак за найбільш тяжких форм і у все зростаючої кількості пацієнтів із такими хронічними станами, як запальні захворювання кишечника, кістозний фіброз і рак, збудник часто ідентифікують як Clostridium difficile
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Гемолітико-уремічний синдром як ускладнення інфекційної діареї у дітей (клінічні приклади) [Текст] / Т. М. Пахольчук [та ін.] // Актуальна інфектологія. - 2020. - Том 8, N 2. - С. 47-48


MeSH-главная:
ГЕМОЛИТИЧЕСКИЙ УРЕМИЧЕСКИЙ СИНДРОМ -- HEMOLYTIC-UREMIC SYNDROME (патофизиология)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (иммунология, микробиология, осложнения, этиология)
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (осложнения, терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Інфекційні діареї у дітей раннього віку іноді ускладнюються гемолітико-уремічним синдромом (ГУС). ГУС являє собою серйозну проблему педіатрії та дитячої нефрології, тому що є однією з причин розвитку у дітей ниркової недостатності з потенціальною трансформацією в хронічну хворобу нирок в подальшому
Доп.точки доступа:
Пахольчук, Т. М.
Усачова, О. В.
Сіліна, Є. А.
Кляцька, Л. І.
Печугіна, В. В.
Матвеєва, Т. Б.
Литвиненко, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-44 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)