Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (1)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Диссомния<.>)
Общее количество найденных документов : 13
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-13 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вейн А. М., Левин Я. И.
Заглавие : Принципы современной фармакотерапии инсомнии
Место публикации : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - М., 1998. - Т. 98, № 5. - С. 39-42 (Шифр ЖР15/1998/98/5)
MeSH-главная: СНА ВНУТРЕННИХ МЕХАНИЗМОВ РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS, INTRINSIC
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): инсомния
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Иорданская Т. Е., Крупина Н. А., Крыжановский Г. Н., Орлова И. Н.
Заглавие : Влияние парлодела на показатели цикла сон-бодрствование у крыс с экспериментальным МФТП-индуцированным депрессивным синдромом
Место публикации : Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - М., 1999. - Т.127.-№ 4. - С. 380-383 (Шифр БР31/1999/4)
Предметные рубрики: Парлодел-- тер прим-- фарм
MeSH-главная: КРЫСЫ -- RATS
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Челышева И. А., Краснощекова Л. И., Кабанова М. А., Фаткулов А. А.
Заглавие : Диссомнические расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии.
Место публикации : Неврологический журнал. - 2004. - Т. 9, № 1. - С. 26-31 (Шифр НР19/2004/9/1)
Предметные рубрики: Энцефалопатия-- патолог
Диссомния
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Полуэктов М. Г.
Заглавие : Инсомния: теория и практические аспекты
Место публикации : Психиатрия и психофармакотерапия. - 2009. - Т. 11, № 6. - С. 18-23 (Шифр ПР44/2009/11/6)
Предметные рубрики: Диссомния
Сна расстройства
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ковальзон В. М.
Заглавие : Роль гистаминергической системы головного мозга в регуляции цикла бодрствование–сон
Место публикации : Физиология человека. - 2013. - Т. 39, № 6. - С. 13-23 (Шифр ФР13/2013/39/6)
MeSH-главная: РЕЦЕПТОРЫ ГИСТАМИНА -- RECEPTORS, HISTAMINE
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
СНА РАССТРОЙСТВА, ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- SLEEP DISORDERS, CIRCADIAN RHYTHM
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Колесникова Л. И., Мадаева И. М., Семёнова Н. В., Сутурина Л. В. , Бердина О. Н. , Шолохов Л. Ф. , Солодова Е. И.
Заглавие : Патогенетическая роль мелатонина при нарушениях сна у женщин климактерического периода
Место публикации : Бюллетень экспериментальной биологии и медицины: Междунар. науч.- практ. журн./ Рос. АМН. - 2013. - Т. 156, № 7. - С. 117-119 (Шифр БР31/2013/156/7)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
КЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ ПЕРИОД -- CLIMACTERIC
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ковальзон В. М., Угрюмов М. В., Пронина Т. С., Дорохов В. Б., Манолов А. И., Долгих В. В., Украинцева Ю. В., Моисеенко Л. С., Полуэктов М. Г., Калинкин А. Л.
Заглавие : Ранние стадии болезни Паркинсона: сравнительная характеристика цикла бодрствование–сон у пациентов и у модельных животных
Место публикации : Физиология человека. - 2015. - Т. 41, № 6. - С. 114-118 (Шифр ФР13/2015/41/6)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Федорова Н. В., Кулуа Т. К., Губарева Н. Н.
Заглавие : Депрессия при болезни Паркинсона. Эффективность нового антидепрессанта Вальдоксана (агомелатина) в коррекции аффективных и диссомнических расстройств
Параллельн. заглавия :Depression in Parkinson’s disease. Efficacy of the new antidepressant drug Valdoxan (agomelatine) in correction of affective and dissomnic disorders
Место публикации : Психиатрия и психофармакотерапия. - 2015. - Т. 17, № 4. - С. 9-14 (Шифр ПР44/2015/17/4)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Предметные рубрики: Вальдоксан (агомелатин )-- тер прим
MeSH-главная: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER
MeSH-неглавная: ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Табеева Г. Р., Евдокимова Е. М., Шагбазян А. Э.
Заглавие : Нарушения сна у пациентов с когнитивными расстройствами: клиническая феменология и терапевтические стратегии [Электронный ресурс]
Место публикации : Нервные болезни. - 2017. - № 2. - С. 21-29 (Шифр НР43/2017/2)
Вид и объем ресурса: Электрон. журн.
Примечания : Библиогр. в конце ст.
Предметные рубрики: Циркадин
MeSH-главная: ДЕЛИРИЙ, ДЕМЕНЦИЯ, АМНЕСТИЧЕСКИЕ И КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DELIRIUM, DEMENTIA, AMNESTIC, COGNITIVE DISORDERS
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
СТАРЕНИЕ -- AGING
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
Аннотация: У пожилых лиц, страдающих когнитивными нарушениями, характерными являются сопутствующие расстройства сна, которые оказывают существенное влияние на клинические проявления основного заболевания, а также способствуют ощутимому снижению функциональной активности пациентов. Длительно персистирующие расстройства сна, особенно протекающие не только в форме инсомнии, но и с одновременным наличием других расстройств цикла сна и бодрствования, могут приводить к тяжелым последствиям, усугублять в целом неблагоприятные исходы заболевания. В статье обсуждаются основные типы нарушений сна у пациентов с разными формами деменций, а также возможное влияние современных гипнотиков на когнитивные функции и эффекты антидементных препаратов на состояние бодрствования и сна. Стратегии ведения таких пациентов должны непременно учитывать эти закономерности
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Воронко А. А., Потаскалова В. С., Ткачов А. В., Селюк О. В.
Заглавие : Вплив електромагнітного випромінювання надвисокої частоти на когнітивні функції та сон у хворих на артеріальну гіпертензію
Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2019. - № 5/6. - С. 125-128 (Шифр СУ21/2019/5/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОГНИТИВНЫЙ РЕЗЕРВ -- COGNITIVE RESERVE
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
Аннотация: Мета дослідження: оцінювання впливу надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НДЧ ЕМВ) як додаткового чинника ризику розвитку когнітивних порушень при артеріальній гіпертензії (АГ). Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів з АГ віком 28–44 роки (середній вік – 30±5 року), які працювали в умовах надмірного ЕМВ НДЧ протягом 4–22 років (у середньому – 15,0±5,9 року), та 46 хворих на АГ відповідного віку та форми захворювання (группа контролю), які не перебували під впливом ЕМВ НВЧ. Когнітивні функції (КФ) визначали за допомогою нейропсихологічних тестів: тест Елліса (графомоторна функція), прямий та зворотний повтор цифрових рядів (сукцесивні функції), параметри когнітивних функції за шкалою Mini-Mental State Examination. Результати. У хворих на АГ виявлено зниження моторних, сукцесивних та графомоторних функцій до рівня легких та середніх порушень. У пацієнтів І групи виявили порушення когнітивних функцій за шкалою MMSE, їхня інтенсивність булла легкого ступеня, але в середньому достовірно більш виражено порівняно з пацієнтами ІІІ групи (22,05±3,3 проти 26,2±2,2; р0,001) при нормальних значеннях 28–30. Аналізуючи результати обстеження у чоловіків ІІ групи, виявлено достовірні зміни з боку ЦНС (моторні функції становили 8,2±0,4 бала проти 9,2±0,9 бала у здорових чоловіків (р0,05); сукцесивні функції – 8,6±0,5 проти 9,6±0,4 відповідно (р0,05); графомоторні функції – 13,4±1,5 проти 17±1,6 відповідно (р0,05). Рівень реактивної тривожності у хворих, які працюють в умовах надмірного ЕМВ НВЧ, був достовірно вищим (41,9±2 бала проти 35,6 бала; р0,05), ніж у здорових чоловіків та пацієнтів групи порівняння. У пацієнтів І групи сон менше 6 годин фіксували у 92% пацієнтів (у тому числі менше 5 годин – у 38%); від 6 до 7 годин – у 8% хворих. У пацієнтів ІІІ групи тривалість сну від 6 до 7 годин зазначали 86%, 8 та більше годин – 14% обстежених пацієнтів. Під час аналізу якості сну (тривалість, нічні пробудження, швидкість засинання, відчуття бадьористі вранці після пробудження, наявність сновидінь) були отримані наступні результати: порушення сну серед пацієнтів І групи відзначали у 80%, тоді як у хворих ІІІ групи – лише у 35% (р0,05). При зіставленні отриманих результатів в обстежених чоловіків ІІ групи виявлено зменшення тривалості сну та частіші випадки порушення сну порівняно зі здоровими чоловіками та хворими ІІІ групи. Заключення. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та здорових чоловіків, які тривалий час знаходяться під впливом надвисоких частот електромагнітного випромінювання (НВМ ЕМВ), виявлено ураження нервової системи у формі порушення когнітивних функцій з розвитком судинної деменції легкого ступеня. Доведено залежність між часом роботи під впливом ЕМВ та виявленими порушеннями
Найти похожие

 1-10    11-13 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)