Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (10)

Редкие издания (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ<.>)

Общее количество найденных документов : 187
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Melnychuk, I. O.
Gut microbiota metabolites and holter ecg monitoring in coronary artery disease patients with atrial fibrillation [Текст] = Метаболіти мікробіому кишківника та Холтерівський моніторинг ЕКГ у паціентів із ішемічною хворобою серця та фібриляцією передсердь / I. O. Melnychuk. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 99-107. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (патофизиология, этиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование, статистика)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (метаболизм, микробиология, физиология)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ, диагностическое применение, метаболизм)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Gut microbiota metabolites play a clue role in human metabolism. The aim: To analyze and find the connections between Holter ECG monitoring indexes and gut microbiota metabolites in patients with coronary artery disease and atrial fibrillation. Materials and methods: 300 patients were divided into 3 groups: first (CAD) – 149 patients with CAD but without arrhythmias, second (CAD+AF) – 124 patients with CAD and AF paroxysm, and the control group – 27 patients without CAD and arrhythmias. Holter ECG monitoring was done for the patients with AF paroxysm within 24 hours after sinus rhythm restoration, and for the patients without AF on the first day of observation. A channel Holter ECG monitor (Cardiosens_K, Kharkiv, 2014) was used. We assessed Holter monitoring in V1, aVF, and V5 leads during 24 hours. The levels of trimethylamine (TMA), trimethylamine-N-oxide (TMAO) in plasma, and fecal short-chain fatty acids (SCFA) were determined by gas chromatography with mass electron detection. Results: Isocaproic and isobutyric fecal acids occurred in the I and II groups in comparison with the CG. In the II group patients an increase of TMA (16.13%), and TMAO (57.54%) levels and a decrease in their ratio (26.16%) was found in comparison with the I group, P0.05. In the II group patients an increase in valeric (1128.43%) and a decrease in butyric (78.75%), isovaleric (43.71%), caprylic (99.21%) acids, middle chain fatty acids (95.54%), and the total amount of fecal SCFA (17.09%) was found in comparison with the I group, P0.05. In the II group patients, an increase in supraventricular and ventricular extrasystoles was checked in comparison with the I group patients, P0.05. The significant middle force correlations between rhythm abnormalities and gut microbiota metabolites were found: supraventricular extrasystoles per hour and TMA (r
Мета. Виявити зв’язки між показниками холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ і метаболітами кишкової мікробіоти в пацієнтів із ішемічною хворобою серця (ІХС) та фібриляцією передсердь (ФП). Матеріали й методи: 300 пацієнтів було розподілено на 3 групи: перша (ІХС) – 149 пацієнтів із ІХС без аритмій, друга (ІХС+ФП) – 124 пацієнти з ІХС та пароксизмом ФП, контрольна група (КГ) – 27 пацієнтів без ІХС і аритмії. ХМ ЕКГ проводили хворим із пароксизмом ФП упродовж 24 годин після відновлення синусового ритму, а пацієнтам без ФП – у першу добу спостереження. Рівень триметиламіну (ТМА), триметиламін-N-оксиду (ТМАО) в плазмі та фекальних коротко ланцюгових жирних кислот (КЛЖК) визначали за допомогою газової хроматографії з мас-електронною детекцією. Результати. Ізокапронова й ізомасляна ЖК у калі з’являлись у пацієнтів І та ІІ груп порівняно з КГ. У хворих ІІ групи виявлено підвищення рівнів ТМА (16,13%), ТМАО (57,54%) та зниження їх співвідношення (26,16%) порівняно з І групою, Р0,05. У пацієнтів ІІ групи спостерігалося підвищення вмісту валеріанової (1128,43 %) та зниження вмісту масляної (78,75 %), ізовалеріанової (43,71 %), каприлової (99,21 %) кислот, середньоланцюгових ЖК (95,54 %), загальної кількості фекальних КЛЖК (17,09 %) порівняно з І групою, Р0,05. Виявлено кореляції між суправентрикулярними екстрасистолами за годину та ТМА (r
Свободных экз. нет

Найти похожие

Оновлені клінічні протоколи із спадкових порушень обміну жирних кислот у новонароджених: зведені дані з міжнародних клінічних настанов [Текст] = Updated clinical protocols of inherited fatty acid oxidation disorders in newborns: consolidated data from the international clinical guidelines / Т. К. Знаменська [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 1. - С. 60-87. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ, метаболизм)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (патофизиология, терапия, этиология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (патофизиология, терапия, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫХ СКРИНИНГ -- NEONATAL SCREENING (использование, организация и управление, тенденции)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (классификация, стандарты)
Аннотация: Порушення окиснення жирних кислот (FAODs, fatty acid oxidation disorders) – група спадкових захворювань обміну речовин (СХОР), обумовлених порушеннями мітохондріального β-окиснення жирних кислот (ЖК) внаслідок дефектів генів, які кодують ферменти, транспортери, мембранні канали та рецептори, що опосередковують цей процес. Загальною рисою даної групи СХОР є енергодефіцит, пов'язаний із пригніченням енергетичного обміну у мітохондріях через зниження продукції кетонових тіл та субстрату циклу трикарбонових кислот – ацетил-коензиму А. Оскільки енергодефіцит є загальним патогенетичним фактором всієї групи FAODs, маніфестація цих спадкових захворювань є подібною, і лише для окремих нозологій притаманні певні відмінності у клінічній картині, відповідно, ці розлади потребують подібного лікування. Початкові прояви FAODs в неонатальному та ранньому дитячому віці найчастіше включають кардіоміопатію, дисфункцію печінки та гіпокетотичну гіпоглікемію. Для новонароджених із FAODs головною небезпекою є швидкопрогресуючі кризові стани метаболічної декомпенсації із тяжкими, часто фатальними наслідками. У підлітковому віці, крім наведених важких симптомів, можуть також виникати епізоди рабдоміолізу. Оскільки тривалі інтервали між прийомами їжі є одним з основних факторів, що провокують епізоди метаболічної декомпенсації у пацієнтів із FAODs, ключовим інструментом їх профілактики є уникнення тривалого голодування. У випадках розвитку метаболічних кризових станів застосовують симптоматичне лікування із введенням карнітину за показаннями. Особлива роль карнітину полягає у його залученні до транспортування довголанцюгових ЖК через мембрану мітохондрій. Лікування FAODs, спричинених дефіцитом ферментів, субстратами яких є довголанцюгові ЖК, передбачає застосування дієти з обмеженим вмістом жирів та додаванням в раціон середньоланцюгових тригліцеридів та докозагексаєнової кислоти. Успіх у лікуванні СХОР як таких, і FAODs зокрема, безпосередньо пов'язаний із раннім виявленням хвороби і початком лікування, оскільки руйнівний вплив токсичних метаболітів на внутрішні органи і головний мозок збільшується відповідно до тривалості експозиції і призводить до їх незворотних ушкоджень, затримки фізичного та розумового розвитку. Дієвим інструментом раннього виявлення новонароджених із СХОР є програми розширеного неонатального скринінгу, впровадження яких, за оцінкою ВООЗ, стало найбільшим досягненням систем охорони здоров’я розвинутих країн світу по зниженню рівнів дитячої смертності та інвалідності за перші 10 років 21-го сторіччя. У 2019 році програма розширеного скринінгу новонароджених на СХОР стартувала в Україні за ініціативи ДУ «ІПАГ ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України», ВГО “Асоціація неонатологів України” та ТОВ “КДЦ “Фармбіотест” (Baby Screen, https://baby-screen.com.ua). Однією з головних причин, яка обмежує масове застосування цієї діагностичної процедури, є недостатня інформованість і настороженість лікарів стосовно СХОР, причин цих тяжких захворювань, алгоритмів діагностичного пошуку, підходів до лікування та супроводу пацієнтів. Існує гостра потреба у стислій медичній інформації, що включає: короткий опис окремого генетичного дефекту; характеристику біохімічних порушень та перелік маркерних речовин, що накопичуються у крові та сечі новонародженого із СХОР; процедури первинних та уточнюючих лабораторних досліджень; клінічні прояви хвороби; стратегію лікування та прогноз. За рішенням команди виконавців програми Baby Screen, ця інформація подається у формі стислих протоколів. В даній публікації наводимо вісім Клінічних Протоколів, які підготовлені командою фахівців з метаболічної педіатрії, медичної генетики та лабораторної аналітики, які пройшли навчання в провідних медико-генетичних центрах країн ЄС та регулярно приймають участь у тренінгах та науково-практичних семінарах по цій тематиці. Джерелами інформації, що наведена в Протоколах, є міжнародні та національні Настанови з розширеного неонатального скринінгу, сайти провідних організацій, які спеціалізуються на діагностиці та лікуванні СХОР, загальновідомі монографії та періодичні видання
Fatty acid oxidation disorders (FAODs) are a group of inherited metabolic diseases (IMDs) caused by impairments in mitochondrial β-oxidation of fatty acids (FA) due to defects in genes encoding enzymes, transporters, membrane channels, and receptors that mediate this process. A common characteristic of this group of IMDs is an energy deficit associated with suppression of energy metabolism in mitochondria due to a decrease in the production of ketone bodies and the substrate of the tricarboxylic acid cycle – acetyl-coenzyme A. Since energy deficiency is a common pathogenetic factor of the entire group of FAODs, the manifestation of these inherited diseases is similar, and only certain nosologies have specific differences in the clinical picture, accordingly, these disorders require similar treatment. Initial manifestations of FAODs in neonatal and early childhood most often include cardiomyopathy, liver dysfunction, and hypoketotic hypoglycemia. For newborns with FAOD, the main danger is rapidly progressing crisis states of metabolic decompensation with severe, often fatal consequences. In adolescence, in addition to the above severe symptoms, episodes of rhabdomyolysis may also occur. Since long intervals between meals are one of the main factors provoking episodes of metabolic decompensation in patients with FAODs, the key tool for their prevention is the avoidance of prolonged fasting. In cases of the development of metabolic crisis states, symptomatic treatment is used with the introduction of carnitine according to indications. The special role of carnitine is its involvement in the transport of long-chain fatty acids through the mitochondrial membrane. Treatment of FAODs caused by a deficiency of enzymes whose substrates are long-chain fatty acids involves the use of a low-fat diet and the addition of medium-chain triglycerides and docosahexaenoic acid to the diet. Success in treating IMDs as such and FAODs, particularly, is directly related to early detection of the disease and treatment beginning since the destructive effect of toxic metabolites on internal organs and the brain increases according to the duration of exposure, leading to their progressive damage and delay in physical and mental development. An effective tool for the early detection of newborns with IMDs is the extended neonatal screening program, the implementation of which, according to the WHO, has become the greatest achievement of the health care systems of the developed countries of the world in reducing the levels of child mortality and disability in the first 10 years of the 21st century. In 2019, the program of extended newborn screening of IMDs was started in Ukraine at the initiative of the State Institution “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Academician O.M. Lukyanova of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, “Association of Neonatologists of Ukraine” and “CDC Pharmbiotest” (Baby Screen, https://baby-screen.com.ua). One of the main reasons that limit the general use of this diagnostic procedure is doctors' lack of awareness and attention regarding IMDs, the causes of these serious diseases, diagnostic search algorithms, approaches to treatment, and patient follow-up. There is an urgent need for concise medical information that includes: a brief description of the individual genetic defect; characteristics of biochemical disorders and a list of marker substances that accumulate in the blood and urine of a newborn with IMDs; procedures of primary and clarifying laboratory studies; clinical manifestations of the disease; treatment strategy and prognosis. At the discretion of the Baby Screen team, this information is provided in the form of concise protocols. In this publication, we present eight Clinical Protocols, which were prepared by a team of specialists in metabolic pediatrics, medical genetics, and laboratory analytics, who were trained in the leading medical and genetic centers of the EU countries and regularly participate in training and scientific-practical seminars on this topic. The sources of information given in the protocols are international and national guidelines on extended neonatal screening, websites of leading organizations specializing in the diagnosis and treatment of IMDs, and well-known monographs and periodicals
Доп.точки доступа:
Знаменська, Т. К.
Воробйова, О. В.
Кузнецов, І. Е.
Ластівка, І. В.
Голота, Т. В.
Кремезна, А. В.
Кривошеєва, В. В.
Обод, М. В.
Самойленко, І. Г.
Давидюк, В. А.
Марушко, Ю. В.
Похилько, В. І.
Кирилова, Л. Г.
Нікуліна, Л. І.
Швейкіна, В. Б.
Мірошников, О. О.
Юзва, О. О.
Зброжик, Є. В.
Голюк, К. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лісова, Т. О.
Дослідження жирних кислот Camelina sativa (L.) Crantz [Текст] = The investigation of fatty acids of Camelina sativa (L.) Crantz / Т. О. Лісова, С. Д. Тржецинський // Фармацевтичний часопис. - 2022. - N 1. - С. 5-11

MeSH-главная:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
Аннотация: На основі проведеного фітохімічного дослідження ідентифіковано та встановлено кількісний вміст жирних кислот трави та насіння рижію посівного сорту Славутич. Отримані результати дозволяють рекомендувати насіння рижію посівного як рослинне джерело поліненасичених жирних кислот з метою створення на його основі ефективних вітчизняних препаратів
On the basis of the conducted phytochemical research, the quantitative content of fatty acids of herb and seeds of the Camelina sativa (L.) Crantz variety Slavutych was identified and established. The obtained results allow to recommend Camelina sativa (L.) Crantz seeds as a plant source of polyunsaturated fatty acids in order to create effective domestic drugs based on it.
Доп.точки доступа:
Тржецинський, С. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Іванько, О. Г.
Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю [Текст] = Fecal concentrations of lactic acid and short-chain fatty acids in young children hospitalized in an infectious-diagnostic hospital with diarrhea / О. Г. Іванько, В. М. Білих // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 332-337. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (диагностическое применение, метаболизм)
ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- CHILDHOOD INFECTIONS (диагностика, метаболизм, микробиология)
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE (диагностика, метаболизм, микробиология)
БОЛЬНИЦЫ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- HOSPITALS, ISOLATION (использование)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи – дослідити вміст молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) у випорожненнях у дітей із гострою діареєю та встановити їхню роль у розвитку інфекційних або неінфекційних випадків захворювання
Показники вмісту молочної кислоти та КЛЖК у випорожненнях дітей віком 6–24 місяців, які хворі на гостру діарею, можна використовувати в диференціальній діагностиці інфекційних або неінфекційних причин захворювання
The aim of the study was to investigate the fecal levels of lactic acid and short-chain fatty acids (SCFAs) in children with acute diarrhea and to identify their role in the development of infectious or non-infectious diseases
The use of lactic acid and SCFA as coprological tests can be helpful in the differential diagnosis of infectious or non-infectious causes of diarrhea in children aged 6–24 months
Доп.точки доступа:
Білих, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Білих, В. М.
Кишкові розлади після перенесеної гострої діареї у дітей раннього віку та копрологічні предиктори їх виникнення [Текст] / В. М. Білих, О. Г. Іванько // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 6. - С. 24-30. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (этиология)
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID (анализ)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
Аннотация: Після гострих діарей у дітей раннього віку можуть виникати порушення з боку кишечника і навіть хронічні функціональні захворювання кишечника. На сьогодні ще не знайдено патогенетично обґрунтованих критеріїв, які б вказували на ймовірність хронічних кишкових розладів, так само як і не з’ясовані повністю механізми їх виникнення після гострої діареї. Мета роботи. Оцінити частоту та характер порушень з боку кишечника у дітей молодшої вікової групи протягом 6 місяців після перебування в лікувально-діагностичному стаціонарі з приводу гострої діареї та встановити їх зв’язки із копрологічними показниками — фекальним кальпротектином (ФКП), умістом вуглеводів (редукуючих субстанцій, РС), молочної кислоти (МК) та коротколанцюгових жирних кислот (КЛЖК) — оцтової (ОК), пропіонової (ПК) та масляної (бутирової, БК). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 47 дітей віком 6–24 місяці, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу гострої діареї. Гострий ентероколіт (І група) був діагностований у 18 хворих і був викликаний Kampilobacter jejuni у 12 дітей, Escherichia coli О-18 та Escherichia coli О-44 — у 3, Salmonella enteritidis — у 2 та Yersinia enterocolitica — в 1 пацієнта. Ротавірусний гастроентерит (ІІ група) був діагностований в 11 хворих. Ще в 11 дітей гостра симптоматична («парентеральна») діарея (ІІІ група) виникла на тлі позакишкової інфекції — гострого отиту, пневмонії, пієлонефриту. Нарешті, у 7 дітей діарея була кваліфікована як «функціональні порушення травлення» (IV група). Загальні клінічні тести доповнювали дослідження калу на наявність кишкових паразитів, токсинів А/В Clostridium difficile, аденовірусів, гемоглобіну людини, РС, ФКП, КЛЖК та МК. Результати. Зібраний протягом 6 місяців катамнез дав змогу встановити, що 14 з 18 дітей І групи мали постійні або тимчасові рідкі випорожнення. Ці скарги у 13 поєднувались із нападами абдомінального болю на кшталт кишкових кольок. Ці ж самі скарги були значно рідшими у дітей ІІ групи (відповідно у 6 та 3 із 11), ІІІ групи (4 та 2 із 11) та IV групи (лише у 2 із 7 дітей). Ранговий кореляційний аналіз зв’язків інтенсивності та тривалості скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК не виявив суттєвих зв’язків у хворих І та ІІ груп на відміну від хворих ІІІ групи, у якій знайдено множинні кореляції скарг з ФКП, РС, МК та КЛЖК. У ІV групі виявлені суттєві асоціації скарг на тривалі рідкі випорожнення з високими показниками МК та ОК. Висновки. За даними 6-місячного катамнезу, у 57 % дітей раннього віку, які перенесли гостру діарею, після виписки зі стаціонару спостерігали скарги на рідкі випорожнення та/або рецидивуючий абдомінальний біль. Найчастіше кишкові розлади були у дітей, які перенесли гострий бактеріальний ентероколіт. Не виявлено зв’язків інтенсивності постінфекційних (бактеріальних або вірусних) розладів з ФКП, РС, МК та КЛЖК під час госпіталізації. Натомість такі зв’язки були численними у дітей із симптоматичною («парентеральною») та функціональною діареєю. Висловлена думка, що вивчені копрологічні показники можна використовувати для прогнозу стану кишечника після гострої діареї
After acute diarrhea in young children, intestinal disturbances and even chronic functional intestinal diseases may occur. To date, no pathogenetically based criteria have been found that would indicate the probability of chronic intestinal disorders, just as the mechanisms of their occurrence after acute diarrhea have not been fully elucidated. The objective: to evaluate the frequency and nature of bowel disorders in children of the younger age group within 6 months after a stay in hospital for acute diarrhea and to establish their relationship with coprological indicators — fecal calprotectin (FCР), the content of carbohydrates (reducing substances, RS), lactic acid (LA) and short-chain fatty acids (SCFA) — acetic, propionic and fatty (butyric). Materials and methods. The study involved 47 children aged 6–24 months who were hospitalized for acute diarrhea. Acute enterocolitis (group I) was diagnosed in 18 patients and was caused by Campylobacter jejuni in 12 cases, Escherichia coli O-18 and Escherichia coli O-44 in 3, Salmonella enteritidis in 2 and Yersinia enterocolitica in one case. Rotaviral gastroenteritis (group II) was diagnosed in 11 patients. Another 11 children had acute symptomatic (parenteral) diarrhea (group III) against the background of intestinal infection — acute otitis, pneumonia, pyelonephritis. In 7 children, diarrhea was classified as functional digestive disorder (group IV). Routine clinical tests were supplemented with an examination of feces for the presence of intestinal parasites, Clostridium difficile A/B toxins, adenoviruses, human hemoglobin, RS, FCP, SCFA and LA. Results. Six-month follow-up established that 14 of 18 children in group I had permanent or temporary loose stools. These complaints in 13 cases were combined with episodes of abdominal pain similar to intestinal colic. The same complaints were much less frequent in children of group II (6 and 3 of 11, respectively), group III (4 and 2 of 11) and group IV (only in 2 of 7 children). The rank correlation analysis did not reveal any significant relationships between the intensity and duration of complaints and FCP, RS, LA, and SCFA in patients of groups I and II. On the contrary, in group III, there were multiple correlations of complaints with FCP, RS, LA, and SCFA. In group IV, the association of loose stools with an increase in LA and acetic acid has been found. Conclusions. According to the 6-month follow-up, 57 % of young children with acute diarrhea complained of loose stools and/or recurrent abdominal pain after discharge from the hospital. Most often, intestinal disorders were detected in children who had acute bacterial enterocolitis. There were no correlations between the intensity of post-infectious (bacterial or viral) disorders with FCP, RS, LA and SCFA during hospitalization. In contrast, such associations were numerous in children with symptomatic (parenteral) and functional diarrhea. It was suggested that the studied coprological parameters can be used to predict the state of the intestine after acute diarrhea
Доп.точки доступа:
Іванько, О. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Степанов, Ю. М.
Особливості дисбіотичних змін товстого кишечнику та показників коротколанцюгових жирних кислот у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями кишечнику залежно від нутритивного статусу [Текст] / Ю. М. Степанов, М. В. Тітова // Український медичний часопис. - 2021. - № 4. - С. 47-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (патофизиология)
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (патофизиология)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (патофизиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (диагностика)
Аннотация: Мета: визначення глибини дисбіотичних порушень кількісного та якісного складу мікрофлори товстого кишечнику, а також рівнів коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) у пацієнтів із хронічними запальними захворюваннями кишечнику (ХЗЗК) залежно від нозології та ступеня нутритивної недостатності. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 100 пацієнтів із ХЗЗК віком 19–79 років (середній вік 42,54±1,5 року), у тому числі 70 хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК), 30 — на хворобу Крона (ХК). За ступенем нутритивної недостатності усі хворі поділені на 3 групи: I — без ознак нутритивної недостатності, II — з легким та III — з середнім ступенем нутритивної недостатності. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, антропометричні вимірювання, бактеріологічне дослідження калу та хроматографію КЖК у копрофільтраті. Результати. Мікробіологічні дослідження виявили наявність глибоких змін якісного та кількісного складу мікрофлори товстого кишечнику у 100,0% хворих на ХЗЗК з переважанням дисбіозу ІІI ступеня (38,0%). Основні зміни стосувалися вірогідного (р0,001) зменшення кількості основних симбіонтів мікробіоценозу товстого кишечнику, а саме зниження рівня біфідобактерій у 89,0% та лактобактерій — у 92,0% пацієнтів у загальній групі ХЗЗК. У хворих на ХК та НВК виявлено вірогідне зниження рівня біфідобактерій (86,7 та 90,0% відповідно) відносно здорових осіб (р0,001). Кількість лактобактерій зменшена в усіх хворих на ХК та 88,6% групи НВК (р0,001). Виявлено залежність дисбіотичних змін у досліджених хворих від наявності або ступеня нутритивної недостатності. Декомпенсовану форму дисбіозу частіше відмічали у хворих ІІІ групи (50,0%) на відміну від І групи, де її частота становила лише 26,5%. Зниження концентрації біфідобактерій у вмісті товстого кишечнику у хворих ІІІ групи виявляли найчастіше — у 79,3%, тоді як дефіцит лактобактерій найчастіше відмічали у хворих І групи (94,7%). Крім того, у ІІІ групі вищою була частота виділення дріжджоподібних грибів роду Candida (55,2%). При аналізі відносного вмісту КЖК у копрофільтраті спостерігали зміни, як сумарного загального вмісту, так і показників окремих КЖК відносно здорових осіб, що свідчило про пригнічення метаболічної активності нормальної мікрофлори. Виявлено, що рівень оцтової кислоти (С2) у 100,0% пацієнтів усіх трьох груп (з наявністю або без нутритивної недостатності) з ХЗЗК був зниженим відносно групи контролю (р0,001). У пацієнтів із НВК відмічали вірогідне підвищення рівнів пропіонової кислоти (С3) у 4,4 раза (р0,05) у II та III групах, а також виявлено тенденцію до значного зниження показників масляної кислоти (С4), переважно у хворих III групи. Висновки. Глибокі зміни якісного та кількісного складу мікрофлори у товстому кишечнику притаманні усім хворим на ХЗЗК. Вираженість дисбіотичних змін збільшується з посиленням тяжкості нутритивної недостатності, тож можливо розглядати тяжкий дисбіоз як прогностичний маркер порушень нутритивного статусу. Різноспрямовані відхилення від контролю основних метаболітів мікробіоти товстого кишечнику можуть служити біохімічними маркерами структурних і функціональних порушень кишкового мікробіоценозу. Враховуючи вищенаведене, визначення показників вмісту КЖК може мати діагностичне і прогностичне значення.
Доп.точки доступа:
Тітова, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Fatty acid composition of Rhodococcus aetherivorans cells during phenol assimilation [Text] / T. M. Nogina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 4. - P15-23

MeSH-главная:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (химия)
ФЕНОЛ -- PHENOL (химия)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (химия)
RHODOCOCCUS -- RHODOCOCCUS (рост и развитие)
Аннотация: Здатність мікроорганізмів виживати в несприятливих умовах і зберігати свою біодеструктивну активність, в основному, пов’язана зі змінами у складі їх клітинних ліпідів. Одним з факторів негативного впливу на клітини може бути їх взаємодія з нафтовими вуглеводнями, особливо з моноароматичними речовинами, які навіть в невеликих кількостях токсичні для мікроорганізмів. Мета. Дослідити зміни у жирнокислотному складі клітин штаму Rhodococcus aetherivorans UCM Ac-602 при деградації фенолу. Методи. Культивування штаму проводили в рідкому мінеральному середовищі з фенолом (0.75, 1.0 та 1.5 г/л) як єдиним джерелом вуглецю та енергії. Клітини, вирощені на середовищі з н-гексадеканом (7.5 г/л) та глюкозою (5.0 г/л), використовували як контролі. Метилові ефіри жирних кислот отримували гідролізом клітин в 5 % розчині ацетилхлориду в метанолі з наступною екстракцією сумішшю ефір-гексан. Ідентифікацію метилових ефірів проводили за допомогою хромато-мас-спектрометричної системи Agilent 6800N/5973 inert (Agilent Technologies, US). Вміст жирних кислот визначали за допомогою програмного забезпечення AgilentChemStation. Висновки. Значне збільшення співвідношення між нерозгалуженими насиченими та ненасиченими жирними кислотами в клітинах штаму R. aetherivorans УКМ Ас-602 при рості на фенолі і н-гексадекані порівняно з клітинами, вирощеними на глюкозі, а також збільшення кількості метилрозгалуженої (10-Me-C_18:0) кислоти в клітинах, що виросли на фенолі, свідчить про можливу участь цих жирних кислот у адаптації штаму до засвоєння токсичних речовин.
Доп.точки доступа:
Nogina, T. M.
Khomenko, L. A.
Pidgorskyi, V. S.
Kharkhota, M. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гнатойко, К. В.
Дослідження жирнокислотного складу трави миколайчиків плоских [Текст] = Research of fatty acid composition of eryngium planum l. herb / К. В. Гнатойко, А. Р. Грицик // Фармацевтичний часопис. - 2021. - N 4. - С. 19-23

MeSH-главная:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
Аннотация: Мета роботи. Вивчити якісний і кількісний вміст жирних кислот у траві миколайчиків плоских (Eryngium planum L.)
В ході дослідження було встановлено якісний склад та кількісний вміст жирних кислот в траві миколайчиків плоских. Загалом ідентифіковано 7 жирних кислот, серед яких значно переважають α-ліноленова, олеїнова та пентадеканова кислоти
Доп.точки доступа:
Грицик, А. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гладух, Є. В.
Вивчення складу ліпофільного екстракту хмелю для використання у готових лікарських формах [Текст] / Є. В. Гладух, М. Г. Подорожна, О. В. Бевз // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2020. - Том 6, № 4. - С. 23-31

MeSH-главная:
ХМЕЛЬ -- HUMULUS (химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS
ТЕХНОЛОГИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, PHARMACEUTICAL (методы)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ТРИТЕРПЕНЫ -- TRITERPENES (анализ)
Аннотация: При промисловому виробництві сухого екстракту суплідь хмелю як відходи залишається неполярна фракція у вигляді ліпофільного екстракту, одержаного екстракцією гептаном або гексаном. Цей ліпофільний екстракт характеризується значним вмістом біологічно активних речовин із групи терпенних спиртів, альдегідів, кетонів, епоксидів, кислот та складних ефірів. Тому є перспективною можливість застосування ліпофільного екстракту в подальших дослідженнях із розробки нових препаратів, що також забезпечить комплексну переробку суплідь хмелю
Доп.точки доступа:
Подорожна, М. Г.
Бевз, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Гордєй, К. Р.
Дослідження жирних та органічних кислот у траві сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno [Текст] / К. Р. Гордєй, Т. М. Гонтова, В. П. Гапоненко // Укр. біофармац. журнал. - 2020. - № 4. - С. 58-63

MeSH-главная:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ПИЖМА -- TANACETUM (химия)
КАРБОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- CARBOXYLIC ACIDS (анализ)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование, методы)
Аннотация: Пошук нових рослинних джерел карбонових кислот є актуальним завданням фармацевтичної науки. Одним із перспективних видів родини айстрових є маруна дівоча (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Попередньо нами було проведено комплексне фітохімічне дослідження цього виду, яке виявило його багатий хімічний склад. Наразі з метою збільшення сировинної бази перспективним є дослідження сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno, що їх широко культивують в Україні. Отже, дослідження якісного складу та кількісного вмісту карбонових кислот у сортах маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno є актуальним
Уперше проведено хромато-мас-спектрометричне визначення карбонових кислот у траві сортів маруни дівочої Phlora Pleno та White Gem, заготовлених в Україні. У сорті маруни Phlora Pleno домінувальними сполуками є лінолева, лимонна та олеїнова кислоти. У сорті маруни White Gem у найбільшій кількості міститься лимонна, щавлева та малонова кислоти. Отримані результати свідчать про широко представлений профіль органічних і жирних кислот у сортах маруни дівочої та про перспективність їх подальшого комплексного вивчення з метою розробки рослинних лікарських засобів з антиоксидантною, антимікробною та гіпоглікемічною властивістю
Доп.точки доступа:
Гонтова, Т. М.
Гапоненко, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Ганюк, В. М.
Вивчення факторів впливу на обмін жирних кислот у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію із різною тривалістю цукрового діабету [Текст] = Study of factors affecting the metabolism of fatty acids in patients with proliferative diabetic retinopathy with varying duration of diabetes mellitus / В. М. Ганюк, О. В. Петренко, Л. В. Натрус // Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 1. - С. 29-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (иммунология, кровь, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ВИТРЕОРЕТИНОПАТИЯ ПРОЛИФЕРАТИВНАЯ -- VITREORETINOPATHY, PROLIFERATIVE (метаболизм, осложнения, патофизиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ЛИНОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- LINOLEIC ACID (диагностическое применение, метаболизм)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование)
Аннотация: Прогресування цукрового діабету 2-го типу (ЦД-2) здебільшого супроводжується розвитком проліферативної діабетичної ретинопатії (ПДР), що є серйозною причиною втрати зору й інвалідності. За умов ЦД-2 зміна складу жирних кислот (ЖК) мембран клітин: адипоцитів, гепатоцитів, клітин скелетних м’язів, еритроцитів — суттєво змінює їх функції — текучість мембрани, проникність іонів, зв’язування та спорідненість рецепторів інсуліну. Мета: вивчення впливу харчових звичок (приготування їжі та вживання олій) на жирнокислотний склад еритроцитарних мембран пацієнтів із ПДР і різною тривалістю ЦД-2 порівняно з рівнем регуляторного шаперону Liver-type Fatty Acid Binding Protein (L-FABP) у сироватці крові. Матеріали та методи. До обстеження було залучено 106 пацієнтів офтальмологічної клініки зі встановленим діагнозом ПДР, яких розподілили на дві групи за тривалістю ЦД-2. У пацієнтів 1-ї групі (n = 46) середній вік (Мe; Q1-Q3) становив 62 (57–66) роки, тривалість ЦД-2 визначалась до 20 років. У пацієнтів 2-ї групи (n = 60) із середнім віком 65 (60–68) років діабет тривав понад 20 років. До групи порівняння (контрольна група (КГ), n = 46) увійшли здорові добровольці. Дослідження ЖК проводили методом газово-рідинної хроматографії в еритроцитарних мембранах, шляхом узяття венозної крові пацієнта та виділення еритроцитів. Вивчення харчових звичок проводили за оцінкою результатів анкетування. Вміст L-FABP визначали в сироватці крові методом ELISA Human L-FABP (Hycult Biotech), розраховували медіану та квартилі (Мe; Q1-Q3). Порівнювали дані за критерієм Краскела — Уолліса у статистичній програмі SPSS 23. Результати. Вивчення спектра основних ЖК у мембранах еритроцитів пацієнтів із ПДР показало підвищення в 1,6 раза (Р 0,05) вмісту насиченої пальмітинової (С16:0) ЖК, зниження в 1,6 раза (Р 0,05) вмісту ненасиченої лінолевої (С18:2) і арахідонової (С20:4) ЖК відносно показників групи здорових осіб. Вказані зміни не корелювали з тривалістю ЦД-2. Вміст насиченої стеаринової (С18:0), ненасиченої олеїнової (С18:1) ЖК практично не відрізнявся порівняно з показниками здорових осіб і не змінювався у пацієнтів залежно від тривалості захворювання. Вживання в їжу олій та жирів — прямих джерел зазначених ЖК у пацієнтів відрізняється порівняно з особами контрольної групи. Підвищене в 2 рази вживання соняшникової олії, багатої на лінолеву ЖК, пацієнтами з ПДР супроводжувалося парадоксальним зниженням рівня лінолевої ЖК у складі мембран їх еритроцитів. Підвищене в 2 рази вживання джерела олеїнової ЖК — оливкової олії у пацієнтів КГ та маргарину у пацієнтів 2-ї групи не призводить до зміни вмісту вказаної ЖК у мембранах клітин. Концентрація L-FABP у сироватці крові пацієнтів із ПДР була вище, ніж у групі здорових осіб, і чітко корелювала з тривалістю захворювання на ЦД-2. У пацієнтів з тривалістю ЦД-2 понад 20 років експресія протеїну була практично в 2 рази (Р 0,05) вищою, ніж у групі здорових осіб. Висновки. Вказані особливості необхідно брати до уваги під час розробки ефективних схем корекції ліпідного метаболізму у хворих на ПДР, а також мати на увазі вплив гіперглікемії на властивості клітинних мембран, що визначаються значною мірою спектром жирних кислот. Стан мембрани клітини визначає міжклітинну взаємодію/кооперацію для внутрішньоклітинних сигналів, а стан мембрани еритроцитів є важливою умовою функціональної спроможності клітин і стану тканинного дихання
The progression of type 2 diabetes mellitus (T2D) in most cases is accompanied by the development of proliferative diabetic retinopathy (PDR), which is a serious cause of vision loss and disability. In T2D, there is a change in the composition of fatty acids (FA) of cell membranes: adipocytes, hepatocytes, skeletal muscle cells, and erythrocytes that significantly change their functions — membrane fluidity, ion permeability, binding and affinity of insulin receptors. The purpose is to study the effect of food cooking and oil consumption habits on the fatty acid composition of the erythrocyte membranes of patients with PDR and different duration of T2D, in comparison with the level of regulatory serum liver fatty acid binding protein (L-FABP) chaperone. Materials and methods. The examination included 106 patients of an ophthalmological clinic with an established diagnosis of PDR, who were divided into 2 groups according to the duration of T2D. In patients of group 1 (n = 46), the average age (Me; Q1-Q3) was 62 (57–66) years, the duration of T2D was up to 20 years. In patients of group 2 (n = 60) with an average age of 65 (60–68) years, diabetes lasted more than 20 years. The comparison group (controls, n = 46) consisted of healthy volunteers. The study of FA was carried out using gas-liquid chromatography in erythrocyte membranes by taking venous blood of a patient with isolation of red blood cells. The study of food habits was carried out by evaluating the results of the questionnaire. The content of L-FABP in the blood serum was determined by enzyme-linked immunosorbent essay using Human L-FABP Hycult Biotech kit, the median and quartiles were calculated (Me; Q1-Q3). The data were compared according to the Kruskal-Wallis test in the statistical program SPSS 23. Results. The study of the main FA spectrum in the erythrocyte membranes of patients with PDR showed a 1.6-fold increase (P 0.05) in the content of saturated palmitic FA (C16:0), a 1.6-fold decrease (P 0.05) in the content of unsaturated linoleic (C18:2) and arachidonic (C20:4) FA relative to groups of healthy individuals. These changes did not correlate with the duration of T2DM. The content of saturated stearic (C14:0), unsaturated oleic (C18:1) FA practically did not differ in comparison with healthy individuals and did not change in patients with increasing duration of the disease. The consumption of oils and fats — direct sources of these FAs in patients is different compared to those of the control group. A 2-fold increase in the use of sunflower oil rich in linoleic FA by patients with PDR was accompanied by a paradoxical decrease in linoleic FA in the composition of their erythrocyte membranes. A 2-fold increase in the use of the source of oleic FA — olive oil in patients of the control group and margarine in patients of group 2 did not lead to a change in the content of this FA in the cell membranes. The concentration of L-FABP in the blood serum of patients with PDR was higher than in the group of healthy individuals and clearly correlated with the duration of diabetes. In patients with T2DM duration of more than 20 years, protein expression was almost 2 times (P 0.05) higher than in the group of healthy individuals. Conclusions. These features must be taken into account both for the development of effective schemes for the correction of lipid metabolism in patients with PDR, and evaluating the effect of hyperglycemia on the properties of cell membranes, which are largely determined by the spectrum of FAs. Since the state of the cell membrane provides intercellular interaction/cooperation for intracellular signals, and the state of the erythrocyte membrane is an important condition for the functional ability of cells and the state of tissue respiration
Доп.точки доступа:
Петренко, О. В.
Натрус, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Abdulina, D. R.
Fatty acid composition of sulfate-reducing bacteria isolated from technogenic ecotopes / D. R. Abdulina, G. O. Iutynska, L. M. Purish // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 4. - P103-110

MeSH-главная:
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
СУЛЬФАТЫ -- SULFATES
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- ENVIRONMENTAL POLLUTION (анализ)
Аннотация: The growth of technogenic (man-caused) load on the environment leads to the disturbance of natural ecotopes and is a stress factor for the widespread sulfate-reducing bacteria (SRB). Changes of SRB fatty acid composition are considered to be not only one of the mechanisms of adaptation and protection from negative stress but also one of the chemotaxonomic features that can be used as the indicator of bacteria genus and its presence in natural ecotopes. The aim of the work was to determine the fatty acid composition of sulfate-reducing bacteria strains isolated from different technogenic ecotopes. The spectrum of 17 fatty acids was determined by gas chromatography-mass spectrometry. The predominance of saturated C14:0, C15:0, C16:0 and C18:0 and the presence of unsaturated C16:1 and C18:1 fatty acids in SRB lipids were demonstrated. Correlation analysis showed that SRB isolated from the same technogenic locations were characterized by substantial similarity of fatty acid profiles despite belonging to different genera. Thus, fatty acid compositions of SRB strains Desulfovibrio sp. K1 and K2 isolated from soils near gas main-pipeline had correlation index r = 0.94 and that Desulfovibrio sp. TC2, Desulfotomaculum sp. TC3 and Desulfomicrobium sp. TC4 isolated from city heat system ecotope had correlation index r = 0.97-0.99. The obtained data on increased saturation degree of SRB fatty acids and decreased membrane fluidity indexes could be used for assessing the degree of SRB adaptation to the influence of man-caused loading as a stress factor
Зростання техногенного навантаження на навколишнє середовище призводить до порушення природних екотопів і є стресовим чинником для широко поширених сульфатвідновлювальних бактерій (СВБ). Зміна жирнокислотного складу СВБ вважається не тільки одним із механізмів адаптації та захисту від негативного впливу, а й однією з хемотаксономічних ознак, які можуть бути використані як індикатор типу бактерій і присутності їх у природних екотопах. Метою роботи було визначення жирнокислотного складу сульфатвідновлювальних штамів бактерій, виділених із різних техногенних екотопів. Спектр 17 жирних кислот визначали методом мас-спектрометрії на газовому хроматографі. Показано, що в ліпідах СВБ переважали насичені C14:0, C15:0, C16:0 та C18:0 і були наявні ненасичені C16:1 та C18:1 жирні кислоти. Кореляційний аналіз виявив, що СВБ, виділені з тих самих техногенних локацій мають подібні профілі жирних кислот, незважаючи на приналежність до різних типів. Так, коефіцієнт кореляції жирнокислотного складу СВБ штамів Desulfovibrio sp. K1 і K2, виділених із ґрунтів, прилеглих до газопроводу, становив r = 0,94, а для Desulfovibrio sp. TC2, Desulfotomaculum sp. TC3 і Desulfomicrobium sp. TC4, виділених із тепломереж, r = 0,97–0,99. Одержані результати щодо підвищення рівня насичення жирних кислот і зниження плинності мембрани СВБ можуть бути використані для оцінки ступеня адаптації СВБ до впливу техногенного навантаження як стресового чинника
Доп.точки доступа:
Iutynska, G. O.
Purish, L. M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Brovarska, O. S.
Chemical Characterization and Biological Activity of Escherichia coli Lipopolysaccharides [Text] / O. S. Brovarska, L. D. Varbanets, S. V. Kalinichenko // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 6. - P35-42

MeSH-главная:
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (химия)
МОНОСАХАРИДЫ -- MONOSACCHARIDES (химия)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (химия)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (выделение и очистка, химия)
Аннотация: Мета. Вивчення складу та біологічної активності ліпополісахаридів нових штамів кишкової палички, виділених з організму людини. Дослідження складу і біологічної активності ЛПС нових штамів Escherichia coli 2884, 2890 та 2892, виділених із організму практично здорових пацієнтів, розширює наші знання щодо біологічної характеристики виду.
Доп.точки доступа:
Varbanets, L. D.
Kalinichenko, S. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Татарчук, Л. В.
Особливості змін жирнокислотного складу фосфоліпідів та структур печінки при резекції різних об’ємів її паренхіми [Текст] = Peculiarities of changes in fatty acid composition of phospholipids and liver structures at resection of different volumes of its parenchyma / Л. В. Татарчук, Н. Я. Монастирська, М. С. Гнатюк // Медична та клінічна хімія. - 2020. - Том 22, N 3. - С. 26-31

MeSH-главная:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (хирургия)
ФОСФОЛИПИДЫ -- PHOSPHOLIPIDS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до структурної перебудови судин та органів басейну ворітної печінкової вени, а також функціонально-морфологічних змін печінки, які при цьому вивчено недостатньо
Postresection portal hypertension leads to structural rearrangement of vessels and organs of the portal hepatic vein, as well as functional and morphological changes of the liver, which are insufficiently studied
Доп.точки доступа:
Монастирська, Н. Я.
Гнатюк, М. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Применение препарата эссенциальных жирных кислот «Липосан-форте» на фоне длительного введения преднизолона белым крысахМ [Текст] = Application of the essential fatty acid’s preparation "Liposan-forte” against the background of long-term administration of predisolone in white rats / И. В. Ходаков [та ін.] // Вісник стоматології. - 2020. - № 4. - С. 9-16. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Липосан-Форте--тер прим

MeSH-главная:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРЕДНИЗОЛОН -- PREDNISOLONE (анализ, вредные воздействия)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY (действие лекарственных препаратов)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Цель исследования. Оценить остеопротекторные свойства препарата эссенциалъных жирных кислот «Липосан-форте (витамин F)» на фоне длительного введения преднизолона белым крысам. Материалы и методы: Эксперимент проводили на самках белых крыс линии Вистар в возрасте 4 месяца в течение 35 суток. Экспериментальные группы: 1 - диета вивария (п=7), 2 - безжировая диета (БЖД\ п=б), 3 - БЖД + преднизолон (п=6), 4 - БЖД + пред- низолон + «Липосан-форте» (п=7). Преднизолон в ежесуточной дозе 5 мг/кг вводили крысам в виде раствора через поилки. Использоваїи препарат «Липосан-форте» (1 % от массы корма) с соотношением ω-б и ω-З полиненасыщенных жирных кислот (ПНЖК) 1,15. Определяли плотность бедренных костей, их дистальных эпифизов и поясничных позвонков, относительное содержание органического и минерального компонентов в костях. Изменения метаболизма костной ткани анализировали по активности эластазы, щелочной и кислой фосфатаз, содержанию кальция в альвеолярной кости. Выводы: Преднизолон вызвал снижение плотности костей за счёт снижения содержания минерального компонента и повышения содержания органического компонента. Преднизолон преимущественно стимулировал резорбцию высокоминерализованной костной ткани и угнетал процесс кальцинирования новообразованной костной ткани. Данные результаты коррелировали с биохимическими маркерами костного метаболизма в альвеолярной кости. Применение препарата «Липосан-форте» на фоне введения преднизолона способствовало нормализации показателей состояния костей. Остеопротекторный эффект «Липосан-форте» связывается с высоким содержанием в нём ω-З ПНЖК и витамина D2
Доп.точки доступа:
Ходаков, И. В.
Макаренко, О. А.
Хромагина, Л. Н.
Мудрик, Л. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Значення регуляторних впливів на ліпідний метаболізм при ускладненому цукровому діабеті 2-го типу [Текст] / Л. В. Натрус [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 1. - С. 25-34

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ЖИРЫ ПИЩЕВЫЕ -- DIETARY FATS (анализ)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ НЕНАСЫЩЕННЫЕ -- FATTY ACIDS, UNSATURATED (анализ)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (анализ)
ЛИПИДЫ МЕМБРАННЫЕ -- MEMBRANE LIPIDS (метаболизм)
Аннотация: Досліджено екзогенні та ендогенні регуляторні впливи на стан ліпідного метаболізму за допомогою вивчення жирнокислотного складу їжі та експресії регуляторного протеїну L-FABP у 43 осіб без діабету (23 із підвищенням вмісту глюкози та/або холестерину крові, 20 – група контролю) та у 76 пацієнтів з ускладненим цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). Основною відмінністю ліпідного обміну пацієнтів з ЦД2 та осіб без діабету виявлено суттєву різницю перерозподілу вмісту жирних кислот (ЖК) у мембранах еритроцитів у вигляді підвищення в 1,5 рази вмісту насичених і відповідне зниження ненасичених ЖК за рахунок поліненасичених (ПНЖК), а також підвищення вмісту сироваткового протеїну L-FABP в 1,5 рази. Вживання в їжу продуктів-джерел указаних типів ЖК за показником «раціональності споживання продуктів», отриманим на основі аналізу анкет харчування,не відрізнялося в групах осіб без діабету та з ЦД2. У осіб без діабету, але з підвищеним вмістом глюкози крові та/або холестерину, виявили зменшений індекс маси тіла, незначне підвищення вмісту ПНЖК у мембранах еритроцитів, концентрацію L-FABP в 1,2 рази меншу, ніж у відносно здорових осіб і вдвічі меншу, ніж у пацієнтів з ЦД2. Можна припустити, що за певних умов, саме зменшення експресії L-FABP на тлі підвищення вмісту ПНЖК у клітинах, не погіршує стан метаболічних зсувів, а запобігає розвитку ожиріння і діабету. Відсутність прямої залежності між екзогенним впливом у вигляді вживання продуктів-джерел ЖК та перерозподілом вмісту цих кислот у мембранах еритроцитів, що є ознакою розвитку діабету, але наявністьзв’язку експресії внутрішньоклітинного регуляторного протеїну L-FABP із вмістом ЖК, дає підставу вважати ендогенні клітинні механізми основою глибокого порушення ліпідного гомеостазу.
Доп.точки доступа:
Натрус, Л. В.
Гайова, Л. В.
Биховець, М. Ю.
Осадчук, Ю. С.
Коновалов, С. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Антіпова, Р. В.
Дисліпідемія та репродуктивні розлади у самців щурів внаслідок тривалого споживання гідрогенізованої пальмової олії [Текст] / Р. В. Антіпова // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 4. - С. 46-54

MeSH-главная:
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (патофизиология)
ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- NUTRITION DISORDERS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (вредные воздействия)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (вредные воздействия)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (физиология)
ЯИЧКИ -- TESTIS (патология, ультраструктура)
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES (кровь)
ТРИГЛИЦЕРИДЫ -- TRIGLYCERIDES (кровь, метаболизм)
ХОЛЕСТЕРИН -- CHOLESTEROL (кровь, метаболизм)
СПЕРМОГРАММА -- SEMEN ANALYSIS (методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Показано наслідки споживання статевозрілими самцями щурів впродовж 75 діб гідрогенізованої пальмової олії (тверда форма) у дозі 3 г/кг, що перевищувало добову норму у 1,5 раза. Слід відмітити розвиток дисліпідемії у сироватці крові та печінці (гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія), а також ознаки андрогенного дефіциту: вміст загального та вільного тестостерону у сироватці крові був значно менше від фізіологічної норми. Зафіксовано дефекти сперматогенезу: зниження загальної концентрації та морфологічно нормальних гамет, підвищення патологічних форм. Порушення андрогенсинтетичної та сперматогенної функцій у сім’яниках супроводжувалися гістологічними змінами. У тканинах сім’яників спостерігалися структурні перебудови певної кількості сім’яних канальців, які пов’язані, можливо, зі збільшенням неактивних форм клітин Лейдіга. Виявлено зменшення індексу сперматогенезу, що відображає кількість генерацій сперматогенних клітин у стінці сім’яних канальців, збільшення кількостей звивистих сім’яних канальців із злущеними гермінативними клітинами у просвіт. Причиною може бути втрата зв’язку між статевими та підтримуючими клітинами Сертолі. При втраті зв’язку між гермінативними та підтримуючими клітинами ефекти тестостерону унеможливлюються, що призводить до порушення сперматогенезу
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Патогенетичні аспекти впливу надлишкового бактеріального росту на метаболізм жирних кислот у хворих на хронічні дифузні захворювання печінки [Текст] = Pathogenetic aspects of the effects of the bacterial overgrowth syndrome on metabolism of free fatty acids in patients with chronic diffusive liver diseases / Ю. М. Степанов [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 6. - С. 21-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (генетика, диагностика, иммунология, классификация, метаболизм, патофизиология)
ФИЗИКО-ХИМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PHYSICOCHEMICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ -- BACTERIAL PROCESSES (генетика, иммунология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (генетика, иммунология, кровь, метаболизм)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (иммунология, кровь, метаболизм)
Аннотация: Мета — дослідити вміст вільних жирних кислот (ВЖК) у сироватці крові пацієнтів з хронічними дифузними захворюваннями печінки (ХДЗП) залежно від етіології та порушень мікробіоценозу. Матеріали та методи. Обстежено 98 пацієнтів з ХДЗП, середній вік яких становив (59,2 ± 2,4) року. Залежно від етіологічних чинників ураження печінки пацієнтів розподілили на п’ять груп: I — 14 пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), II — 31 пацієнт з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ), III — 12 пацієнтів з хронічним гепатитом, асоційованим з вірусом С (ХГ‑С), IV — 24 пацієнти з алкогольною хворобою печінки (АХП, V — 17 пацієнтів з токсичним гепатитом (ТГ). Контрольну групу утворили 16 практично здорових осіб. Для діагностики синдрому надлишкового бактеріального росту (СНБР) проводили дихальний водневий тест з глюкозою з використанням газоаналізатора Gastro Gastrolyzer (Bedfont Scientific Ltd, Велика Британія). У сироватці крові визначали вміст ВЖК та їх фракцій методом газової хроматографії. Результати. Середній рівень виділення водню в усіх групах був вищим порівняно з нормою, що підтвердило наявність СНБР у пацієнтів з ХДЗП. Цей показник був статистично значущо вище у пацієнтів з АХП ((10,9 ± 1,6) ppm) і ТГ ((13,1 ± 2,8) ppm), ніж у хворих із НАСГ ((6,6 ± 1,0) ppm, р 0,05). У спектрі ВЖК у сироватці крові виявлено різноспрямовані зміни залежно від етіологічного чинника. У пацієнтів із НАЖХП, НАСГ і АХП установлено статистично значуще підвищення рівня ВЖК порівняно з контрольною групою, а у пацієнтів з ХГ‑С і ТГ — тенденцію до його зниження. Висновки. Зміни складу мікрофлори тонкої кишки спостерігали у 64,3 % пацієнтів із ХДЗП, переважно при АХП (79,2 %), рідше — при НАЖХП (57,1 %). У пацієнтів з НАЖХП, НАСГ і АХП як за наявності, так і за відсутності СНБР вміст ВЖК у сироватці крові підвищувався, більш виразно — за відсутності СНБР
Objective — to investigate blood serum levels of free fatty acids of patients with chronic diffusive liver diseases (CDLD) depending on the etiology and microbiocenosis disturbances. Materials and methods. The study involved 98 patients with CDLD aged 59.2 ± 2.4 years. Depending on the etiological factors of liver injury, they were divided into five groups: group I consisted of 14 patients with non‑alcoholic fatty liver disease (NAFLD); group II — 31 patients with non‑alcoholic steatohepatitis (NASH); III — 12 persons with chronic viral hepatitis associated with C virus (CHC); IV — 24 patients with alcoholic liver disease (ALD); V — 17 patients with toxic hepatitis (TH). The control group included 16 practically healthy subjects. The diagnosis of bacterial overgrowth syndrome (BOS) was based on the glucose breath test results with the use of «Gastro» Gastrolyzer (Bedfont Scientific Ltd, UK). Blood serum levels of free fatty acids (FFAs) and their fractions were measured with gas chromatography. Results. The mean level of exhaled hydrogen in all groups was higher than normal, thus confirming the BOS in patients with CDLD. Thus index was significantly higher in patients with ALD (10.9 ± 1.6 ppm) and TH (13.1 ± 2.8 ppm) in comparison with subjects with NAFLD (6.6 ± 1.0 ppm; р 0.05). The FFA spectrum in blood serum revealed multidirectional changes depending on the etiological factor. The significant increase of FFA levels vs control groups has been established in patients with NAFLD, NASH and ALD, and patients with CHC and TH demonstrated a tendency to its reduction when compared with the control group. Conclusions. The changes in the small intestine microflora was observed in 64.3 % of CDLD patients, predominantly at alcoholic liver disease (79.2 %), and more are at NAFLD (57.1 %). The serum FFA levels were increased in patients with NAFLD, NASH and ALD at both BOS presence and absence, the most intensive it was at SOP absence
Доп.точки доступа:
Степанов, Ю. М.
Діденко, В. І.
Кленіна, І. А.
Зигало, Е. В.
Петішко, О. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Івчук, В. В.
Стан жирнокислотного обміну за перебігу хронічного обструктивного захворювання легень професійної етіології [Текст] / В. В. Івчук, Т. А. Ковальчук // Досягнення біології та медицини. - 2019. - № 1. - С. 28-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (этиология)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (метаболизм, физиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
Аннотация: Однією з найбільш серйозних соціально-економічних проблем охорони здоров’я у всьому світі є хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Чільне місце у структурі професійних захворювань в Україні посідають хвороби бронхолегеневої системи. Серед них і ХОЗЛ професійної етіології. Більшість захворювань пов’язані з ураженням клітинних мембран. Особливий інтерес становить вивчення метаболізму мембранних ліпідів при патології легень. У зв’язку з цим метою нашої роботи було вивчення складу жирних кислот мембран еритроцитів при тяжкому ступені перебігу ХОЗЛ професійної етіології. За допомогою методів газорідинної хроматографії проведено визначення вмісту жирних кислот еритроцитарних мембран. Показано, що при ХОЗЛ професійної етіології тяжкого ступеня перебігу у мембранах еритроцитів відбувалась модифікація складу жирних кислот. Накопичувались насичені та (n-6) поліненасичені жирні кислоти, тимчасом, як серед (n-3) поліненасичених жирних кислот спостерігалось зниження їхнього вмісту. Отримані дані вказують на те, що у патогенезі ХОЗЛ професійної етіології важливу роль відіграють порушення у ліпідному складі клітинних мембран
Доп.точки доступа:
Ковальчук, Т. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Дослідження якісного складу та кількісного вмісту кислот жирних катрану серцелистого та катрану коктебельського листків [Текст] / C. M. Марчишин [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 1. - С. 15-20

MeSH-главная:
КАТРАН (РАСТЕНИЕ) -- CRAMBE PLANT (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (выделение и очистка)
Аннотация: Мета роботи ? встановлення якісного складу та визначення кількісного вмісту жирних кислот катрану серцелистого й катрану коктебельського листків. Матеріали та методи. Об’єкти для дослідження – катрану серцелистого листки та катрану коктебельського листки. Сировина, що надана відділом культурної флори Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України, заготовлена влітку 2018 р. Якісний склад і кількісний вміст жирних кислот визначали методом газової хроматографії з мас-спектрометрією на хрoматoграфі Agilent 6890N із хрoматo-мас-спектрoметричним детектoрoм 5973 inert (Agilent Technologies, США). Результати. У катрану серцелистого листках виявили 7 жирних кислот, серед них 4 насичені, 2 поліненасичені, 1 мононенасичена. Кількіснo переважають ?-лінoленoва (9,68 мг/г; 47,87 % від загального вмісту всіх ідентифікованих жирних кислот), пальмітинoва (4,88 мг/г; 24,14 %) та лінoлева (1,84 мг/г; 9,10 %) кислоти. Інші жирні кислoти станoвлять 18,89 %. З 12 жирних кислoт, що були ідентифікoвані в катрану коктебельського листках, 8 належать дo насичених, 2 ? дo поліненасичених, 2 ? дo мононенасичених. Кількіснo переважають ?-лінoленoва (8,84 мг/г; 42,95 %), лінoлева (2,36 мг/г; 11,47 %) і пальмітинoва (4,53 мг/г, 22,01 %) кислоти. Висновки. Уперше методом газової хроматографії з мас-спектрометрією встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст жирних кислот у катрану серцелистого та катрану коктебельського листках. У катрану серцелистого листках ідентифікoванo та встановлено кількісний вміст 7 жирних кислот; у катрану коктебельського – 12. В об’єктах, які дослідили, переважають ?-лінoленoва і лінoлева кислоти.
Доп.точки доступа:
Марчишин, С. М.
Стойко, Л. І.
Скринчук, О. Я.
Рахметов, Д. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)