Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Затылочная доля<.>)

Общее количество найденных документов : 7
Показаны документы с 1 по 7

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Минаева Н. Г., Шмидт Т. Е.
Заглавие : Корковая слепота, обусловленная инфарктом затылочных долей
Место публикации : Неврологический Журнал. - Москва, 2000. - Т. 5, № 5. - С. 25-29 (Шифр НР19/2000/5/5)
MeSH-главная: СЛЕПОТА КОРКОВАЯ -- BLINDNESS, CORTICAL
ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Карлов В. А., Шедеркина И. О.
Заглавие : Клинические проявления дисфункции затылочной коры у детей
Место публикации : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2011. - T. 111, № 5. - С. 4-8 (Шифр ЖР15/2011/111/5)
Предметные рубрики: Мозга головного болезни-- дети-- диагн
Электроэнцефалография-- дети
Мозга головного кора-- дети
Затылочная доля
Черепно-мозговые травмы-- дети-- диагн
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Карлов В. А., Шедеркина И. О.
Заглавие : Особенности формирования и сопряженности изменений ЭЭГ в затылочном регионе мозга у детей с клиническими проявлениями (обзор)
Место публикации : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2011. - T. 111, № 4. - С. 96-100 (Шифр ЖР15/2011/111/4)
Предметные рубрики: Мозга головного болезни-- дети-- диагн
Мозга головного кора-- дети
Затылочная доля
Электроэнцефалография
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Щедеркина И. О., Карлов В. А.
Заглавие : Электроэнцефалографические изменения в затылочной коре и их клинические проявления у детей и подростков
Место публикации : Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2011. - № 1. - С. 64-70 (Шифр УР25/2011/1)
Предметные рубрики: Мигрень-- дети
Эпилепсия-- дети
Затылочная доля
Электроэнцефалография
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Медведева Л. А., Загорулько О. И., Гнездилов А. В.
Заглавие : Локальная инвазивная терапия хронической боли
Место публикации : Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № 4. - С. 57-62 (Шифр ЖР15/2014/114/4)
MeSH-главная: ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ КЛАСТЕРНАЯ -- CLUSTER HEADACHE
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK
ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE
ИНЪЕКЦИИ В ПОРАЖЕННУЮ ОБЛАСТЬ -- INJECTIONS, INTRALESIONAL
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Трач О. О., Шиян Д. М., Терещенко А. О., Ладна І. В.
Заглавие : Топографо-анатомічні особливості борозн присередньої поверхні потиличної частки головного мозку
Место публикации : Медицина сьогодні і завтра. - Х., 2019. - N 3. - С. 9-15 (Шифр МУ4/2019/3)
MeSH-главная: МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX
ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): борозды головного мозга (анатомия и гистология)
Аннотация: Комплексом макромікроскопічних методів установлено особливості борозн присередньої поверхні потиличної частки головного мозку. Використано макромікроскопічний, морфометричний, топографо-анатомічний методи та статистичний аналіз. Борозни присередньої поверхні потиличної частки головного мозку класифіковані як постійні, типові та непостійні. Комплекс анатомічних структур присередньої поверхні потиличної частки головного мозку включає в себе тім’яно-потиличну й острогову борозни, клин, пташину острогу та додаткові борозни. Тім’яно-потилична й острогова борозни поділені на відрізки: задній (дистальний відросток), передній (проксимальний відросток), загальний (загальна ніжка). Тім’яно-потилична борозна поєднується з переднім кінцем острогової борозни у 98,5 %. Довжина тім’яно-потиличної борозни становить min 16,0 мм, max 58 мм, М=35,8 мм, глибина – відповідно min 9,0 мм, max 43,0 мм, М=24,3 мм. Установлено, що у 35 % випадків задній кінець острогової борозни не досягає верхівки (кута) потиличної частки великого мозку на min 2,0 мм, max 14,0 мм, М=7,8 мм. У 43 % задній кінець острогової борозни роздвоюється. Відстань між заднім кінцем острогової борозни й верхнім кінцем тім’яно-потиличної борозни дорівнює min 18,0 мм, max 64,00 мм, М=39,8 мм. Довжина острогової борозни становить min 37 мм, max 79 мм, М=54 мм. Глибина передньої частини острогової борозни коливається від min 8,0 мм до max 36,0 мм, у середньому становить М=20,7 мм; глибина задньої частини – min 5,0 мм, max 22,0 мм, М=12,8 мм.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сіделковський О. Л., Овсянніков О. А., Ігнатіщев М. Р.
Заглавие : Венозний інфаркт потиличної частки головного мозку в пацієнта молодого віку (клінічний випадок)
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 63-66 (Шифр МУ64/2020/16/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ГЕМИАНОПСИЯ -- HEMIANOPSIA
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ АНГИОМА ВЕНОЗНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM VENOUS ANGIOMA
ЗАТЫЛОЧНАЯ ДОЛЯ -- OCCIPITAL LOBE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Аннотация: Відомо, що венозний інсульт зазвичай розвивається на тлі тромбозу вен або синусів головного мозку. Захворювання належить до вкрай рідкісних форм порушень мозкового кровообігу. Основними етіологічними факторами виступають травми черепа, внутрішньочерепна інфекція (абсцес, субдуральна емпієма, менінгіт), захворювання лор-органів (отит, синусит), наслідки люмбальної пункції, сепсис, пухлини, васкуліти, вагітність і пологи, а також пероральний прийом контрацептивів. Найчастішими клінічними проявами захворювання є ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску (гіпертензійний синдром) і симптоми вогнищевого ураження головного мозку. Венозний інсульт може мати гострий, підгострий або хронічний перебіг. Вогнищеві симптоми проявляються руховими й чутливими порушеннями, ураженням черепних нервів, зоровими, вестибулярними або мозочковими розладами. Діагностичний протокол хворого, який переніс судинну катастрофу, передбачає ретельний загальноклінічний огляд, проведення дуплексного сканування судин голови і шиї, обов’язковий огляд офтальмологом з дослідженням очного дна (характерні повнокров’я вен і набряк диска зорового нерва). В першу чергу проводять МРТ і КТ головного мозку з контрастуванням (МР-ангіо-, венографія), а також обов’язково хворий має бути оглянутий нейрохірургом з метою уточнення діагнозу та визначення тактики хірургічного лікування. Важливо дослідити спинномозкову рідину, де нерідко виявляють підвищення лікворного тиску й білково-клітинну дисоціацію. Терапевтична тактика спрямована на поліпшення реологічних властивостей крові із застосуванням антикоагулянтів (гепарин). У разі виникнення тромбозу верхнього сагітального синуса можливе проведення тромболізису або тромбектомій, також застосовується симптоматична терапія. Симптоми неврологічного дефіциту у вигляді рухових, сенсорних, мовних і когнітивних розладів потребують комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на якнайшвидше відновлення уражених функцій. В даній статті наведений клінічний випадок венозного інфаркту потиличної долі мозку в пацієнта молодого віку, а також розглянуто етіологію, патогенез, діагностику та лікування венозного інсульту
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)