Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (16)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Зоб узловой<.>)
Общее количество найденных документов : 92
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-92 
1.


    Tovkai, A. O.
    Iodine deficiency and prevalence of nodular goitre in Ukraine [Текст] = Йодний дефіцит і поширеність вузлового зоба в Україні / A. O. Tovkai // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 28-32. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (эпидемиология)
ИОД -- IODINE (дефицит)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: More than one tenth of the world population is to some degree affected by goitre and most of these harbour nodules. The large differences in thyroid disease prevalence between populations may be caused by genetic and environmental factors. Among the latter, iodine deficiency seems by far to be the most important risk factor. Thus, nodular goitre is a condition predominantly seen in iodine deficient areas of the world. Large thyroid volumes and high frequencies of goitres have been reported in countries affected by iodine deficiency. In the present review, we evaluated prevalences of thyroid nodules in iodine-deficient countries. In 2016 in Ukraine the prevalence of nodular goiter was 707.8 per 100 thousand population, then after 5 years the figure slowly increased to 891.5 cases, respectively (+25.9 %). The existing high indices of newly diagnosed patients with nodular goitre in the country in 2016 were 71.9, and at the end of 2020 — 90.2 initially established cases per 100 thousand population, with a positive increase of +25.5 %. In the Whickham survey, 20 % of women and 5 % of men who had goitres in the initial survey showed no evidence of goitre in a follow-up survey. An average growth rate in the multinodular goitre of 5–20 % was reported in iodine-sufficient areas. On the basis of the results of the Framingham survey, the estimated lifetime risk for developing a nodule is 5–10 %. Thyroid nodule size can increase, decrease, or remain stable, and thyroid nodules may eventually also disappear over time. Solid nodules more frequently increase, whereas cystic nodules can shrink or disappear. If the goitre has been present for some time, autonomous function of the nodules and eventually hyperthyroidism develop. The rate of progression from euthyroidism to subclinical and overt hyperthyroidism is about 10 %
Вузловий зоб діагностується в однієї десятої частини населення світу. Значні відмінності в поширеності захворювань щитоподібної залози між популяціями зумовлені генетичними й екологічними чинниками. Серед останніх найважливішим фактором ризику є дефіцит йоду. Вузловий зоб переважно відзначається в регіонах з йодним дефіцитом. У країнах, які страждають від дефіциту йоду, повідомляється про більші обсяги щитоподібної залози й вищу частоту вузлового зоба. Йодний дефіцит — проблема, актуальна на всій території України. В умовах відсутності масової йодної профілактики в населення відзначається висока частота йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). Поширеність зоба в дітей загалом в Україні, навіть за даними офіційної статистики, перевищує 5% бар’єр. Фактична поширеність тиреоїдної патології значно вища за дані у звітах медичних установ, а рівень медіани йодурії відповідає в деяких регіонах йодному дефіциту легкого ступеня. Вирішити проблему профілактики ЙДЗ у населення можна прийняттям на законодавчому рівні постанови про обов’язкове йодування харчової солі в країні, а також проведенням індивідуальної профілактики препаратами калію йодиду в групах особливого ризику. В огляді проведена оцінка поширеності вузлового зоба в Україні порівняно з іншими країнами на тлі йодного дефіциту. У 2016 році в Україні поширеність вузлового зоба становила 707,8 на 100 тис. населення, потім через 5 років цей показник зріс до 891,5 випадку (+25,9 %). Показники захворюваності на вузловий зоб у країні у 2016 році становили 71,9, а на кінець 2020 року — 90,2 на 100 тис. населення (+25,5 %). На основі результатів Фремінгемського дослідження оцінений ризик розвитку вузлового зоба протягом життя, він становить 5–10 %
Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Вибір об’єму операції при однобічному вузловому зобі з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту [Текст] / О. В. Шідловський [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология, хирургия)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Проблема вибору об’єму операцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) з приводу однобічного вузлового зоба з компресійним синдромом гостро стоїть перед хірургами. У таких випадках хірургічне лікування є абсолютно показаним. При цьому можливими варіантами об’єму операції є тиреоїдектомія і гемітиреоїдектомія. Тиреоїдектомія дозволяє ліквідувати вогнище автоімунної агресії в організмі, але в таких випадках пацієнт приречений пожиттєво вживати препарати тироксину. Мета роботи: визначення показань до вибору об’єму операції у хворих на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту (АІТ) і прогнозування віддалених результатів хірургічного лікування. Матеріали та методи. Проаналізовані віддалені результати гемітиреоїдектомії у 101 жінки віком від 23 до 72 років, хворої на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на фоні АІТ (ВЗАІТ). Провели аналіз, за яких об’єму частки залози, варіанта ехоструктури, рівнів у крові ТТГ, вільних тироксину і трийодтироніну, антитіл до ТПО, показників апоптозу і проліферації до операції відзначалися задовільні і незадовільні результати лікування. Результати. Задовільний результат відзначався у 75 хворих (перша група), у яких, за даними обстеження, через 3 роки після гемітиреоїдектомії не виявлено порушень функціонального стану ЩЗ, а, за даними УЗД, у паренхімі залишеної частки залози наявні до операції ознаки АІТ не прогресували або ж прогресували без розвитку гіпотиреозу і зміни варіанта ехографічної картини. Другу групу (незадовільний результат) становили 26 хворих, у яких через 3 роки після гемітиреоїдектомії, за даними УЗД, встановлено збільшення об’єму залишеної частки ЩЗ та прогресування автоімунного процесу з розвитком гіпотиреозу. На задовільний результат гемітиреоїдектомії у лікуванні хворих на ВЗАІТ із компресійним синдромом можна розраховувати у випадках, коли на момент операції об’єм частки становить не більше 12,7 см3, її ехоструктура відповідає гіпоехогенному і гетерогенному та псевдомікровузловому варіантам, ТТГ не вище за 2,85 мМО/л, рівні вільних тироксину і трийодтироніну відповідно не нижче за 16,7 та 5,3 пмоль/л, показник АТ-ТПО не вище за 137 МО/мл. Висновки. Одним із можливих варіантів хірургічного лікування хворих на ВЗАІТ з компресійним синдромом може бути гемітиреоїдектомія за умов збереженої гормональної функції залози з помірно вираженими процесами проліферації та апоптозу і структурних змін паренхіми на рівні гіпоехогенного і гетерогенного, псевдомікровузлового ехоструктурних варіантів. Вважаємо протипоказаним застосовування гемітиреоїдектомії у випадках псевдовеликовузлового і більших за тяжкістю варіантів ехоструктури паренхіми щитоподібної залози незалежно від показників гормонопродукуючої функції, АТ-ТПО, проліферації та апоптозу
The problem of choosing the extent of surgeries on the thyroid gland for unilateral nodular goiter with compression syndrome is of concern for surgeons. In such cases, surgical treatment is absolutely indicated, and the possible variants of the extent of the operation are thyroidectomy and hemithyroidectomy. Thyroidectomy allows eliminating the focus of autoimmune aggression in the body, but in such cases, a patient should use thyroxine drugs for life. The purpose was to determine the indications for the choice of the extent of surgery in patients with unilateral nodular goiter and compression syndrome against the background of autoimmune thyroiditis (AIT) and to predict long-term results of surgical treatment. Materials and methods. The long-term outcomes of hemithyroidectomy were analyzed in 101 women aged 23 to 72 years with unilateral nodular goiter on the background of AIT and compression syndrome. We have analyzed the volume of the gland, echostructure variant, blood levels of thyroid-stimula­ting hormone (TSH), free thyroxine and triiodothyronine, thyroid peroxidase (TPO) antibodies, apoptosis and proliferation indicators before surgery in which treatment results were satisfactory and unsatisfactory. Results. Satisfactory result was revealed is 75 patients (group 1). According to the survey, they had no violations of the thyroid functional state 3 years after hemithyroidectomy, and, according to the ultrasound, in the parenchyma of the remaining lobe of the gland, the signs of AIT present before the surgery did not progress or progressed without hypothyroidism and changed ultrasound picture. The second group (unsatisfactory result) consisted of 26 patients who 3 years after hemithyroidectomy had an increase in the volume of the remaining thyroid gland and the progression of autoimmune process with the development of hypothyroidism on ultrasound. A satisfactory result of hemithyroidectomy in patients with unilateral nodular goiter on the background of AIT with compression syndrome can be expected in cases where at the time of surgery, the volume of the lobe is not more than 12.7 cm3, the echostructure is hypoechoic, heterogeneous and pseudomicronodu­lar, TSH is not more than 2.85 mIU/l, levels of free thyroxine and triiodothyronine are not lower than 16.7 and 5.3 pmol/l, respectively, TPO antibodies are not higher than 137 IU/ml. Conclusions. One of the possible options for surgical treatment of patients with unilateral nodular goiter on the background of AIT with compression syndrome may be hemithyroidectomy in conditions of preserved hormonal function of the gland with moderate processes of proliferation and apoptosis, structural changes in the parenchyma at the level of hypoechoic and heterogeneous, pseudomicronodular echostructural variants. We consider it contraindicated to use hemithyroidectomy in cases of pseudomacronodular and more severe variants of the echostructure of the thyroid parenchyma, regardless of the indicators of hormone-producing function, TPO antibodies, proliferation and apoptosis
Доп.точки доступа:
Шідловський, О. В.
Шідловський, В. О.
Шеремет, М. І.
Лазарук, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Лімфома щитоподібної залози: диференціальна діагностика з вузловими захворюваннями щитоподібної залози (клінічний випадок) / Н. В. Скрипник [та ін.] // Практикуючий лікар. - 2021. - N 1. - С. 42-48


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология)
ЛИМФОМА -- LYMPHOMA (диагностика)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: Клінічне значення діагностики вузлових захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) полягає в необхідності виключення раку ЩЗ. Мета: аналіз клінічного випадку лімфоми ЩЗ для удосконалення діагностики, диференціальної діагностики та визначення сучасної тактики лікування цієї патології. Матеріали та методи. Системний аналіз, аналіз випадку захворювання конкретної пацієнтки. Пошук літератури за базою даних PubMed. Результати. Відомо, що первинна лімфома ЩЗ трапляється досить рідко і становить менше ніж 5% від усіх злоякісних утворень ЩЗ і менше ніж 3% від усіх екстранодальних лімфом. З метою діагностики лімфоми ЩЗ використовують УЗД ЩЗ, комп’ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію, тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) ЩЗ. Незалежно від результатів ТАПБ, якщо є підозра на лімфому ЩЗ, для остаточного діагнозу та додаткових імуногістохімічних досліджень рекомендується проводити відкриту біопсію. Хіміотерапія настільки успішна при лікуванні лімфоми ЩЗ, що хірургічне втручання рідко буває необхідним. Висновки. У пацієнтів із швидким ростом ЩЗ, особливо на тлі тиреоїдиту Хашимото, завжди слід враховувати діагноз первинної лімфоми ЩЗ. Первинна лімфома ЩЗ має добрий прогноз, якщо пацієнт негайно отримує добре скоординовану допомогу від усіх фахівців
Доп.точки доступа:
Скрипник, Н. В.
Рибчак, Л. В.
Чернявська, І. В.
Човганюк, О. С.
Романів, О. В.
Власюк, Т. І.
Гудз, І. В.
Моренко, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Власенко, М. В.
    Вузлова форма зоба: анамнез, клінічна картина, діагностика (1-ше подання) / М. В. Власенко, А. В. Паламарчук, П. Г. Прудиус // Практикуючий лікар. - 2021. - N 1. - С. 30-41


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология)
Аннотация: У статті наведено матеріали Методичних рекомендацій**, в яких міститься аналіз сучасного стану проблемних питань анамнезу, клінічної картини й діагностики хворих на вузлову форму зоба. Враховуючи поширеність доброякісних вузлів щитоподібної залози (ЩЗ), чітке виконання цього протоколу діагностики й тактики ведення хворих із вузловими формами зоба дозволить забезпечити раннє виявлення злоякісних пухлин ЩЗ, зменшить число непотрібних оперативних втручань при доброякісних пухлинах, що приведе до значних скорочень економічних затрат на хірургічне лікування й покращить якість життя хворих
Доп.точки доступа:
Паламарчук, А. В.
Прудиус, П. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Косілова, С. Є.
    Вивчення впливу порушення гормональної функції плаценти на стан плода і новонародженого від жінок з вузловим зобом [Текст] = Study of the influence of hormonal function impairement of the placenta on the state of fetus and newborn in women with nodular goiter / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т.20, № 2. - С. 25-30. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, кровь, метаболизм)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, кровь, метаболизм)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения, патофизиология)
Аннотация: Наявність вузлового зобу у матері є фактором ризику плацентарної дисфункції. Починаючи з другого триместру вагітності, мають місце достовірні зміни вмісту фетоплацентарних гормонів у крові. Зниження концентрації прогестерону в сироватці крові вагітних із вузловим зобом у пізні терміни вагітності може служити маркером загрози переривання вагітності та передчасних пологів. Зниження вмісту естрадіолу та плацентарного лактогену в сироватці крові матері може бути використано як маркер дистресу плода у вагітних із вузловим зобом. Стан плода та новонародженого перебуває у прямій залежності від ступеня прояву вузлового зобу і функціонального стану плаценти
The presence of nodular goiter in the mother is a risk factor for placental dysfunction. Starting from the second trimester of pregnancy, there are significant changes in the content of placental hormones in the blood. A decrease in the concentration of progesterone in the blood serum in pregnant women with nodular goiter, in the late stages of pregnancy, can serve as a marker of the threat of termination of pregnancy and premature birth. A decrease in the content of estradiol and placental lactogen in the maternal blood serum can be used as a marker of fetal distress in pregnant women with nodular goiter. The condition of the fetus and newborn is in direct proportion to the degree of manifestation of the nodular goiter and the functional state of the placenta
Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Analysing association between anthropometric indicators of insulin resistance and insulin-like growth factor-1 in patients with nodular goiter / O. S. Miroshnichenko [et al.] // Пробл. ендокринної патології. - 2021. - N 4. - P40-49


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (патофизиология, этиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
Аннотация: Publications suggesting that thyroid nodule might be associated with insulin resistance (IR) and metabolic syndrome are quite interesting. In a very recent report, increased thyroid volume and nodule prevalence were also reported in patients with IR in an iodine-sufficient area []. The purpose of the work is to analyze the association between anthropometric indicators IR and IGF-1 in patients with nodular goiter
Patients with nodular goiter with IGF-1 level in blood above the sex-age norm have significantly higher values ​​of anthropometric indicators IR (WHtR, ABSI, BFD and BAI) compared with patients with a normal level of this indicator; in patients with nodular goiter with II degree obesity and above, thyroid volume is significantly associated with BMI; BAI (R2 = 82.37%) is a predictor of increased levels of IGF-1 in blood of patients with nodular goiter, regardless of the obesity; BRI (R2 = 81.14%) is a predictor of increased thyroid volume in patients with nodular goiter with IGF -1 high level and obesity
Доп.точки доступа:
Miroshnichenko, O. S.
Mykytyuk, M. R.
Cherniavska, I. V.
Dubovyk, V. M.
Seliukova, N. Yu.
Dorosh, O. G.
Gerasymenko, V. L.
Sazonov, M. Ye.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Власенко, М. В.
    Вузлова форма зоба: лікування (2-ге подання) [Текст] / М. В. Власенко, А. В. Паламарчук, П. Г. Прудиус // Практикуючий лікар. - 2021. - N 3. - С. 36-44


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (лекарственная терапия, хирургия)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Аннотация: У статті наведено матеріали Методичних рекомендацій**, у яких міститься аналіз сучасного стану проблемних питань анамнезу, клінічної картини й діагностики хворих на вузлову форму зоба. Враховуючи поширеність доброякісних вузлів щитоподібної залози (ЩЗ), чітке виконання цього протоколу діагностики й тактики ведення хворих із вузловими формами зоба дозволить забезпечити раннє виявлення злоякісних пухлин ЩЗ, зменшити число непотрібних оперативних втручань при доброякісних пухлинах, що приведе до значних скорочень економічних затрат на хірургічне лікування й покращить якість життя хворих
Доп.точки доступа:
Паламарчук, А. В.
Прудиус, П. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Korsak, Yu.
    Diagnosis, clinical importance and management of thyroid nodules [Text] = Діагностика, клінічне значення та лікування вузлів щитоподібної залози / Yu. Korsak, L. Nykytiuk // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - P80-84. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: A thyroid nodule is a discrete lesion within the thyroid gland that is radiologically distinct from the surrounding thyroid parenchyma. Thyroid nodules are prevalent in up to 68 % of randomly selected individuals in whom high resolution ultrasound is performed. The majority of nodules are benign. Thyroid nodules are the clinical manifestation of a myriad of pathologic processes. The use of ultrasound has dramatically reduced the number of patients who undergo surgery for nodules. Several risk scoring systems have been developed which aim to reduce interobserver variability and allow clinicians to make decisions regarding further workup and follow-up. The most useful of these is the Thyroid Imaging Reporting and Data System (TIRADS) classification. The six tier Bethesda scoring system has reduced variability and increased the ability to clinicians to guide patients with thyroid nodules. There is good correlation between cytology and histopathologic outcomes. A significant proportion of patients will however fall into an indeterminate category. The American Thyroid Association uses a different system based on an estimated risk of malignancy from centers that deal with a high volume of patients with thyroid nodules and malignancy. The availability of molecular markers enhanced with next generation sequencing technology and the expression classifier are added diagnostic aids that can help in management. However, these are not available in many countries and in resource limited settings. A pragmatic approach to the diagnosis of indeterminate nodules includes utilizing pre- and posttest probability, clinical acumen, correlation of ultrasound findings and expert opinion in some settings. Using this approach high risk patients can be appropriately chosen for surgery while relegating patients with lower risk to watchful follow-up
Огляд літератури присвячений питанням діагностики та лікування вузлів щитоподібної залози (ЩЗ). Вузли ЩЗ виявили у 68 % випадково відібраних осіб, яким проводилося ультразвукове дослідження (УЗД) високої роздільної здатності. При цьому більшість вузлів мала доброякісний характер. Вузли ЩЗ є клінічним проявом багатьох патологічних процесів. Застосування УЗД дозволило різко зменшити число оперативних втручань на ЩЗ з приводу вузлового зоба. Розроблено декілька систем оцінки ризику, спрямованих на поліпшення діагностики вузлового зоба, з подальшою можливістю клініцистів приймати рішення щодо подальшого спостереження за хворими на вузловий зоб. Найкориснішою з них є класифікаційна система TIRADS. Шестирівнева система бальних оцінок Bethesda також надає цінну інформацію клініцистам щодо менеджменту вузлів ЩЗ. При цьому встановлена кореляція між цитологічними та гістопатологічними результатами. Однак частка пацієнтів потрапляє до так званої невизначеної категорії. Американська тиреоїдна асоціація використовує систему, що ґрунтується на оціночному ризику малігнізації вузлів ЩЗ. Наявність молекулярних маркерів вдосконаленої технології найновішого покоління з класифікацією експресії належить до сучасних додаткових діагностичних методів, що можуть сприяти успішному менеджменту тиреоїдних вузлів. Водночас ці методи є недоступними в багатьох країнах. Прагматичний підхід до діагностики таких вузлів містить використання комплексного підходу клініцистів, фахівців з УЗД, цитологів. При використанні цього підходу пацієнтів з високим ризиком можна належним чином відібрати для подальшого хірургічного лікування, а за пацієнтами з меншим ризиком здійснювати динамічне спостереження
Доп.точки доступа:
Nykytiuk, L.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Кваченюк, Д. А.
    Тактика ведення хворих після гемітиреоїдектомії з приводу доброякісного однобічного еутиреоїдного зоба [] = Management tactics of patients after hemithyroidectomy for benign unilateral euthyroid goiter / Д. А. Кваченюк, А. М. Кваченюк // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 89-94. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология, хирургия)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения, хирургия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия, уход, хирургия)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Аннотация: Мета даного аналізу — оцінити на підставі результатів світових досліджень ризик розвитку поопераційного гіпотиреозу (як субклінічного, так і маніфестного), час виникнення гіпотиреозу після гемітиреоїдектомії та частоту рецидивів вузлоутворення в частці ЩЗ, що залишилася. Матеріал і методи. Для пошуку відповідних досліджень використовували електронні бази PubMed. Результати. Для аналізу характеристик поопераційного гіпотиреозу відібрано 13 досліджень, із них у 8 представлено кількісні дані щодо структури гіпотиреозу, який розділили на два підтипи: субклінічний і маніфестний. В огляді представлено дані про найбільш поширене ускладнення після гемітиреоїдектомії — гіпотиреоз, його структуру, частоту розвитку, час настання після операції та чинники, що впливають на розвиток поопераційного гіпотиреозу. Серед основних розглянуто передопераційний рівень ТТГ, вік пацієнта та наявність антитиреоїдних антитіл. Також описано ризики вузлоутворення в залишеній частці щитоподібної залози після гемітиреоїдектомії. У цілому в короткостроковій перспективі не відзначалося розвитку вузликів у частці, що залишилася. Висновки. Основним ускладненням у віддалений період після гемітиреоїдектомії з приводу однобічного доброякісного еутиреоїдного захворювання ЩЗ є гіпотиреоз, який розвивається в 10,9-48,8% випадків. Частота розвитку поопераційного гіпотиреозу та перехід його з транзиторної в перманентну форму залежить насамперед від передопераційних показників тиреотропного гормону та рівнів антитиреоїдних антитіл. Поопераційну замісну терапію тиреоїдними гормонами не слід призначати рутинно, а лише у випадках переходу гіпотиреозу із субклінічної в маніфестну форму (ТТГ понад 10 мОд/мл)
The purpose of this analysis is to assess, based on the results of world studies, the risk of developing surgical hypothyroidism (both subclinical and manifest), the time of occurrence of hypothyroidism after hemithyroidectomy, and the frequency of relapses in the part of the thyroid gland that remains. Material and methods. PubMed electronic databases were used to search for relevant studies. Results. There 13 studies were selected to analyze the characteristics of surgical hypothyroidism, in 8 of them is quantitative data on the structure of hypothyroidism, which was divided into two subtypes: subclinical and manifest. The review presents data on the most common complication after hemithyroidectomy — hypothyroidism, its structure, frequency of development, time of onset after surgery and factors that affect the development of surgical hypothyroidism. Among the main ones, the preoperative TSH level, the patient’s age, and the presence of antithyroid antibodies were considered. Also the risks of nodule formation in the left part of the thyroid gland after hemithyroidectomy were described. In general, in the short term, there was no development of nodules in the part that remained. Conclusions. The main complication in the long term after hemithyroidectomy due to unilateral benign euthyroid thyroid disease is hypothyroidism, which develops in 10.9-48.8% of cases. The incidence of postoperative hypothyroidism and its transition from transient to permanent form depends primarily on preoperative indicators of thyroid-stimulating hormone and levels of antithyroid antibodies. Surgical thyroid hormone replacement therapy should not be prescribed routinely, but only in cases where hypothyroidism changes from subclinical to manifest form (TSH above 10 mOd / ml)
Доп.точки доступа:
Кваченюк, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Асоціація поліморфізму генів BCL-2, CTLA-4, APO-1/Fas з активністю проліферації й апоптозу в тиреоїдній тканині хворих із вузловими формами зоба на тлі автоімунного тиреоїдиту та аденоми щитоподібдної залози [] = Association of BCL-2, CTLA-4, APO-1/Fas genes polymorphisms with activity of proliferation and apoptosis in thyroid tissue of patients with nodular forms of goiter combined with autoimmune thyroiditis and thyroid adenoma / М. І. Шеремет [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 18-27. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (иммунология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
АДЕНОМА -- ADENOMA (диагностика, иммунология, секреция, ультраструктура)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, иммунология, патофизиология, секреция, ультраструктура)
Аннотация: Мета — вивчення показників апоптозу та проліферативної активності в тканині щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту (ВЗАІТ) та аденому ЩЗ (АЩЗ) порівняно з морфологічно незміненою тканиною, підрахунок кількості імунореактивних клітин, які експресують зазначені маркери. Матеріал і методи. Проводили порівняльний аналіз процесів апоптозу та проліферації в тканині ЩЗ у хворих на ВЗАІТ та АЩЗ і в морфологічно незміненій тканині ЩЗ шляхом дослідження експресії/щільності маркерів Fas/FasL, Bcl‑2, p53 і Ki‑67 на тиреоцитах у ділянках лімфоїдної інфільтрації та їх деструкції, а також у морфологічно незмінених ділянках тиреоїдної тканини (контроль). Підраховували кількість імунореактивних клітин, які експресують зазначені маркери, з використанням імуногістохімічного методу з урахуванням поліморфізму генів BCL‑2 (rs17759659), CTLA‑4 (rs231775) і APO‑1/Fas (rs2234767). Результати. Встановлено, що у хворих на ВЗАІТ та АЩЗ активуються декілька ланок програмованого кілінгу тиреоцитів із перевагою Fas-індукованого апоптозу, який асоціюється з промотором гена BCL‑2 (rs17759659) (F=25,33; p0,001) і майже у 6 разів слабше — з промотором гена CTLA‑4 (rs231775) (F
The purpose — to study the indicators of apoptosis and proliferative activity in thyroid tissue (thyroid gland) in patients with nodular goiter on the background of autoimmune thyroiditis (NGAIT) and thyroid adenoma (TA) compared with morphologically unchanged tissue, calculating the number of counts. Material and methods. Conducted a comparative analysis of the processes of apoptosis and proliferation in thyroid tissue in patients with NGAIT and TA and in morphologically unchanged thyroid tissue by investigating the expression / density of markers Fas/FasL, Bcl‑2, p53 and Ki‑67 on thyrocytes in sections of lymphoid and their lymphoid infiltration, as well as in morphologically unchanged areas of thyroid tissue (control). The number of immunoreactive cells expressing these markers was calculated using the immunohistochemical method taking into account the BCL‑2 (rs17759659), CTLA‑4 (rs231775) and APO‑1/Fas (rs2234767) gene polymorphisms. Results. It was found that patients NGAIT and TA activated a few links of programmable several parts are activated programmed thyroid cell killing advantage of Fas-induced apoptosis, which is associated with the promoter of the gene BCL‑2 (rs17759659) (F=25,33; p0,001) and almost 6 times weaker promoter gene CTLA‑4 (rs231775) (F
Доп.точки доступа:
Шеремет, М. І.
Сидорчук, Л. П.
Шідловський, В. О.
Шідловський, О. В.
Беденюк, А. Д.
Курочкин, Г. С.
Ткачук, Н. П.
Гирла, Я. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


   
    Особливості оперативного лікування зоба на фоні аутоімунного тиреоїдиту [Текст] / О. П. Ковальов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 43-46. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, осложнения, хирургия)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (осложнения)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
Аннотация: Запропоновані деякі технічні заходи для мінімізації ризику ушкоджень анатомічних утворень: нижнього гортанного нерва, паращитоподібних залоз, трахеї, судин шиї. Висновки. Екстрафасціальна методика забезпечує візуальний контроль у зонах ризику та радикальність операції, мінімізує частоту специфічних ускладнень
Доп.точки доступа:
Ковальов, О. П.
Люлька, О. М.
Ляховський, В. І.
Нємченко, І. І.
Сидоренко, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


   
    Ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози за хвороби Грейвса [] = Ultra-sound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 101-109. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, цитология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Мета — дослідити ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) за хвороби Грейвса. Матеріал і методи. Клінічні, лабораторні, ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні дослідження проведено в 59 пацієнтів із вузлами в ЩЗ на тлі хвороби Грейвса. Оцінювали такі клінічні параметри, як вік хворих на момент дебюту хвороби Грейвса, тривалість хвороби, а також лабораторні показники — рівні тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та антитіл до рецептора ТТГ; ультразвукові характеристики — об’єм ЩЗ, кількість вузлових утворень, ехогенність, ехоструктуру, наявність кістозних змін і гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі вузлів ЩЗ, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну та цитокератину‑17. Цитохімічні дослідження проводили на нефіксованих пунктатах. Статистичний аналіз виконано за t-критерієм Стьюдента, розрахунки — у програмі Statistica 10.0. Результати. За даними клінічного дослідження пацієнти з вузлами в ЩЗ мали вірогідно більший вік на час дебюту хвороби Грейвса, ніж пацієнти з дифузно зміненою залозою без вузлових утворень (р0,05). Наявність вузлів не була пов’язаною з такими показниками, як тривалість хвороби, рівні ТТГ та антитіл до рецептора ТТГ. У більшості пацієнтів виявлено багатовузловий зоб (88,1%). За даними ультразвукового дослідження всі вузли мали чіткі межі з рівним контуром, більшість — ізоехогенну структуру (87,5%) і кістозні зміни (67,8%). За результатами цитологічного дослідження вузловий зоб (BSRTC‑2) виявле- но в 15 випадках (25,42%), аденоматозний вузловий зоб (BSRTC‑2) — у 32 (54,24%), вузловий зоб із Б-клітин (BSRTC‑2) — у 4 (6,78%); 6 випадків (10,17%) були малоінформативними (BSRTC‑1), в 1 випадку (1,69%) встановлено папілярну карциному та ще в 1 (1,69%) — підозру на малігнізацію. Імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження продемонстрували високу активність тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах вузлових та аденоматозних зобів. Водночас у пунктатах папілярних карцином ЩЗ тиреоїдну пероксидазу виявлено лише у 18-22% епітеліоцитів, тиреоглобулін — у 69-70% тиреоцитів, цитокератин‑17 — у 4,7% клітин, що дозволило встановити цитологічний діагноз. Висновки. Вузлові утворення ЩЗ на тлі хвороби Грейвса частіше виявляються у хворих старшого віку на момент дебюту хвороби Грейвса. Серед пацієнтів із хворобою Грейвса кількість хворих із багатовузловим зобом перевищує кількість осіб із поодинокими вузлами в ЩЗ (88,1% проти 11,9%), а переважаючими ехографічними характеристиками останніх є чіткі межі, рівний контур і кістозні зміни. Цитологічні дослідження дозволили встановити більшу частоту випадків аденоматозного вузлового зоба (BSRTC‑2) за хвороби Грейвса. Папілярну карциному за результатами цитологічних досліджень пунктатів встановлено в 1 випадку, підозру на малігнізацію також в 1 випадку. Встановленню цитологічного діагнозу папілярної карциноми за відсутності чітких цитологічних ознак малігнізації сприяє виявлення високого вмісту цитокератин‑17-позитивних клітин і низького вмісту в пунктатах ЩЗ тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну
The aim is to investigate the ultrasound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease. Material and methods. Clinical, laboratory, ultrasound, cytological, immunocytochemical, cytochemical studies were performed in 59 patients with thyroid nodules in Graves’ disease. Clinical parameters such as age of patients at the time of Graves’ disease debut, disease duration, and laboratory parameters were evaluated: thyroid-stimulating pituitary hormone levels and antibodies to the TSH receptor; ultrasonic characteristics — volume of thyroid gland, number of foci, echogenicity, echostructure, cystic changes and hyperechogenic inclusions. Cytological and immunocytochemical studies were performed on the FNA smears of foci, stained according to Romanovsky. Indirect immunoperoxidase method with monoclonal antibodies to thyroid peroxidase, thyroglobulin and cytokeratin‑17 was used. Cytochemical studies were performed on non-fixed smears. Statistical analysis was performed by t — criterion of Student. Calculations are made in the program Statistica 10.0. Results. According to clinical study, patients with focal lesions were likely to have older age at the debut of Graves’ disease than patients with diffusely altered gland without lesions (p0,05). Existence of focal formations were not related with such indicators as the duration of the disease, level of TSH and TSH receptor antibodies. Most patients had multisite goiter (88.1%). According to ultrasound examination all thyroid nodules had clear boundaries with a flat contour (100%), isoechogenic structure (87.5%) and cystic changes (67.8%). Cytological examination demonstrated that nodular goiter (BSRTC‑2) was detected in 15 cases (25.42%), adenomatous nodular goiter (BSRTC‑2) — in 32 cases (54,24%), nodular goiter with B-cells (BSRTC‑2) — in 4 cases (6.78%); 6 cases (10.17%) were uninformative(BSRTC –1), in 1 case (1.69%) papillary carcinoma was detected, and in 1 — (1.69%) there was a suspicion of malignancy. Immunocytochemical and cytochemical examinations demonstrated high activity of thyroid peroxidase and thyroglobulin in FNA smears of nodular and adenomatous goiter. At the same time, thyroid peroxidase was detected only for 18-22% of epithelial cells, Tg — in 69- 70% of thyrocytes, cytokeratyn‑17 for 4.7% of cells in FNA smears of papillary carcinoma which allowed to reveal cytological diagnosis. Conclusions. Focal lesions of the thyroid gland for Graves‘ disease are more commonly found in patients of older age at the time of the debut of Graves’ disease. For Graves disease the number of patients with multinodular goiter exceeds the number of patients with single focal entities (88.1% vs. 11.9%) and predominated features are clear boundaries, smooth contours and cystic changes. Cytological studies have shown a higher incidence of adenomatous nodular goiter (BSRTC –2) — 54.24% for Graves’ disease. Papillary carcinoma, according to the results of cytological examinations of FNA smears, was found in 1 case (1.69%), suspected malignancy also in 1 case (1.69%). Detection of cytological diagnosis of papillary carcinoma in the absence of clear cytological signs of malignancy, contributes to detection of high levels of cytokeratin‑17-positive cells and low content in the thyrocytes of thyroid peroxidase and thyroglobulin
Доп.точки доступа:
Булдигіна, Ю. В.
Зелінська, Г. В.
Шляхтич, С. Л.
Таращенко, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


   
    Йодо- та селенодефіцит у патогенезі зобної трансформації щитоподібної залози та автоімунних тиреопатій (огляд літератури та результати власних досліджень) [] = Iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of goiter transformation of the thyroid gland and autoimmune thyropathies (literature review and results of own researches) / Ю. М. Таращенко [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 297-304. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (метаболизм, патология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, метаболизм, ультрасонография)
ЗОБ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ -- GOITER, ENDEMIC (диагностика, метаболизм, ультрасонография)
ИОД -- IODINE (дефицит, метаболизм)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит, метаболизм)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Аннотация: У статті описано сучасний погляд на роль дефіциту йоду та селену в патогенезі захворювань щитоподібної залози (ЩЗ), зокрема її зобної трансформації та автоімунних тиреопатій. Відмічена кореляція вираженості патологічних змін зі ступенем йододефіциту. У зонах зниженого споживання йоду (50 мкг на добу) 25-30% населення мають ту чи іншу патологію ЩЗ, серед яких найчастішою є ендемічний зоб. Другою за частотою виникнення патологією ЩЗ є вузловий зоб, частота якого в ендемічних по зобу регіонах досягає 50-70% від усіх захворювань ЩЗ. Поєднаний дефіцит йоду і селену посилює проблему йодної недостатності, призводить до зростання частоти гіпертрофічних і гіперпластичних процесів у ЩЗ і автоімунних тиреопатій. Метою роботи було визначення вмісту йоду та селену в пацієнтів із доброякісною патологією ЩЗ. Матеріал і методи. Обстежено 81 пацієнта, віком від 19 до 69 років, яким проводили ультразвукове обстеження ЩЗ, визначали рівень екскреції йоду зі сечею церій-арсенітним методом у модифікації J.T. Dunn та ін. і рівень селену в сироватці крові спектрофлуориметричним методом. Результати. У 43,6% пацієнтів при різних видах зобної трансформації, колоїдному проліферуючому зобі, автоімунних тиреопатіях та їх поєднанні відзначено низький рівень йодної екскреції (100 мкг/л); у 38,5% пацієнтів виявлено стабільно оптимальне йодне забезпечення (100-150 мкг/л) і в 17,9% пацієнтів — стабільно високе (150 мкг/л). У 76,5% пацієнтів виявлено значно знижений рівень селену в крові (80 мкг/л), у 13,6% пацієнтів — субоптимальний (81-100 мкг/л) і лише в 9,9% пацієнтів — оптимальний (101-120 мкг/л). Також відзначено, що в пацієнтів із вузловою патологією ЩЗ, автоімунними тиреопатіями та при їх поєднанні зафіксовано дефіцит селену в порівнянні з контрольною групою (ехографічно незмінена ЩЗ). Висновок. Терапія препаратами йоду та селену під контролем їх вмісту виправдана в процесі тривалого спостереження за пацієнтами із зобною трансформацією ЩЗ і автоімунними тиреопатіями
The article describes a modern view on the role of iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of thyroid diseases, in particular its goiter transformation and autoimmune thyropathies. There is a correlation between the severity of pathological changes with the degree of iodine deficiency. Endemic goiter is the most common pathology of the thyroid gland, which occurs in areas of low iodine consumption (less than 50-60 μg/day), and 25-30% of the population has this or that thyroid pathology. The second most common pathology of the thyroid gland is nodular goiter, the frequency of which in endemic regions of the goiter reaches 50-70% of all thyroid diseases. The combined deficiency of iodine and selenium exacerbates the problem of iodine deficiency, leads to an increase in the frequency of hypertrophic and hyperplastic processes in the thyroid gland and autoimmune thyropathies. The aim of the study was to determine the content of iodine and selenium in patients with benign thyroid pathology. Material and methods. There were studied 81 patients, aged 19 to 69 years, who underwent ultrasound examination of the thyroid gland, the level of urine iodine excretion was determined by cerium-arsenic method in the J.T. Dunn et al. modification and the serum selenium level — by spectrofluorimetric method. Results. In 43.6% of patients with various types of goiter transformation, colloid proliferating goiter, autoimmune thyropathies and their combination, a low level of iodine excretion (100 μg/l) was found; the stable optimal iodine supply (100-150 μg/l) was noted in 38.5% of patients, and 17.9% of patients had a stable high iodine supply (150 μg/l). Significantly reduced levels of selenium in the blood (80 μg/l) was in 76.5% of patients, suboptimal (81-100 μg/l) — in 13.6% of patients and optimal (101-120 μg/l) — only in 9.9% of patients. It is also noted that in patients with nodular pathology of the thyroid gland, autoimmune thyropathies and their combination, the selenium deficiency was recorded in comparison with the control group (ultrasound-unchanged thyroid gland). Conclusion. Therapy with iodine and selenium drugs under the control of their content is justified in the process of longterm monitoring of patients with goiter transformation of thyroid gland and autoimmune thyropathies
Доп.точки доступа:
Таращенко, Ю. М.
Коваленко, А. С.
Кравченко, В. І.
Ковзун, О. І.
Сімуров, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


    Ткачук, Н. В.
    Ядерно-цитоплазматичні співвідношення в тироцитах при вузлових формах зоба з рецидивним та безрецидивним перебігом [Текст] / Н. В. Ткачук, І. С. Давиденко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 120-127. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика)
Аннотация: Термін «вузловий» зоб використовується до захворювань щитоподібної залози різної морфологічної будови. Дане захворювання є надзвичайно поширеним серед популяції. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія під контролем УЗД із цитологічним дослідженням пунктату є «золотим» стандартом передопераційної діагностики вузлів щитоподібної залози. І хоча дана методика відрізняється від гістологічної, вона дозволяє сформувати уявлення про патологію щитоподібної залози, яка має місце в конкретного пацієнта. Післяопераційне гістологічне дослідження безумовно є найточнішим методом вивчення будови тканин щитоподібної залози, проте для вибору адекватного об’єму операційного втручання, і з метою мінімізації ризику рецидиву, більш важливим є доопераційна діагностика даної патології. Мета роботи – встановити ядерно-цитоплазматичні співвідношення в тироцитах при вузлових формах зоба з рецидивним та безрецидивним перебігом із порівнянням даних, отриманих із гістологічних та цитологічних препаратів. Матеріал і методи. Гістопатологічним методом вивчено матеріал тканини вузлового зоба при його рецидиві, тканини первинного зоба з повільним ростом та тканини первинного вузлового зоба зі швидким ростом, а також тканини щитоподібної залози нормальної будови. Результати. У ході дослідження встановлено, що площа ядер у тироцитах у середніх тенденціях не відрізнялася між групами дослідження в жодному варіанті попарного порівняння. Ядерноцитоплазматичне співвідношення статистично значуще знижувалося у всіх основних групах, порівняно з нормальною тканиною щитоподібної залози як у гістопатологічних препаратах, так і в мазках із пунктатів щитоподібної залози. А саме, у групі з рецидивом вузлового зоба – в 1,36 раза, з вузловим зобом зі швидким ростом – в 1,28 та в 1,22 раза відповідно, а в групі з вузловим зобом із повільним ростом – в 1,14 та 1,05 раза відповідно, порівняно зі здоровою тканиною щитоподібної залози. Висновки. Встановлено, що ядерно-цитоплазматичне співвідношення в тироцитах поступово зменшується в ряду - тканина нормальної щитоподібної залози, вузловий зоб із повільним ростом, вузловий зоб зі швидким ростом, рецидив вузлового зоба. Вказана закономірність відзначається як у гістопатологічних препаратах, так і в мазках із пунктатів щитоподібної залози, що дозволяє рекомендувати гістопатологічне та цитопатологічне дослідження як цілком рівноправні для цілей визначення ядерно-цитоплазматичних співвідношень у тироцитах для різних форм вузлового зоба.
Доп.точки доступа:
Давиденко, І. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.


   
    Хірургічне лікування хворих із зобом з компресійним синдромом [Текст] / О. П. Ковальов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 11/12. - С. 67-70. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, осложнения, хирургия)
СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES (диагностика, хирургия, этиология)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
Аннотация: Відображено характер оперативних втручань та особливості оперативної техніки у хворих із зобом великих розмірів і шляхи оптимального вирішення проблеми запобігання ушкодженням гортанних нервів, прищитоподібних залоз та інших важливих суміжних органів і структур. Описана оригінальна методика субопераційного визначення наявності трахеомаляції і створення зовнішнього каркаса трахеї. Висновки. Запропоновані засоби і методики при операціях з приводу зобу великих розмірів дозволять зменшити ризики операційних ускладнень
Доп.точки доступа:
Ковальов, О. П.
Люлька, О. М.
Ляховський, В. І.
Нємченко, І. І.
Сидоренко, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.


    Косілова, С. Є.
    Вплив окиснювального стресу на стан плода і новонародженного у вагітних із вузловим зобом [Текст] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Мета роботи – вивчити стан процесів пероксидації ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) у новонароджених від матерів із вузловим зобом, вплив окисного стресу на стан плода і новонародженого. Матеріал і методи. Проведено аналіз стану 20 плодів від здорових жінок (контрольна група) і 54 плодів від жінок із вузловим зобом (основна група). З них 30 плодів від жінок із вузловим зобом І ступеня (І група) і 24 – від жінок із вузловим зобом ІІ ступеня (ІІ група). Про стан внутрішньоутробного плода судили за даними кардіотокографії (КТГ), біофізичного профілю плода (БПП), результатів доплерометрії. Для оцінки стрес-реалізуючих і стрес-лімітувальних систем організму вивчали деякі показники ПОЛ і АОС. Вміст продуктів ПОЛ оцінювали за рівнем гідроперекисів ліпідів і малонового альдегіду. Стан АОС вивчали за вмістом глутатіону в еритроцитах і активності ферменту глутатіон-пероксидази. Забір крові у плодів проводили з вени пуповини після народження. Результати. З’ясовано, що в новонароджених І групи у відповідь на накопичення продуктів ПОЛ значно зростав вміст глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 31,5±1,1 мкмоль/мл ер. у новонароджених контрольної групи, р0,05) і активність глутатіон – пероксидази (28,5±1,1 мкмоль/мл ер. проти 24,4±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. У новонароджених ІІ групи надлишкове накопичення малонового альдегіду не супроводжувалось підвищенням рівня глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 36,7±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про антиоксидантну недостатність і порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів. Дані КТГ, БПП і доплерометрії свідчать про погіршення стану плода у жінок із вузловим зобом. З’ясовано, що чим більше виражена ступінь прояву вузлового зоба, тим нижча бальна оцінка плода (р0,05). Висновки. У новонароджених від матерів із вузловим зобом І ступеня має місце активація антиоксидантної системи у відповідь на інтенсифікацію процесів пероксидації ліпідів. У новонароджених від матерів із вузловим зобом ІІ ступеня має місце антиоксидантна недостатність, що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Наявність вузлового зоба у матері є фактором ризику розвитку плацентарної дисфункції. Стан плода та новонародженого знаходиться в прямій залежності від ступеня прояву вузлового зоба і стану антистресорних механізмів захисту.
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.


    Ткачук, Н. П.
    Деякі особливості паренхіматозно-стромальних співвідношень у щитоподібній залозі при вузлових формах зоба з рецидивним та безрецидивним його перебігом [Текст] / Н. П. Ткачук, І. С. Давиденко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 53-60. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- STROMAL CELLS
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (цитология)
Аннотация: Оскільки рекомендації стосовно визначення адекватного обсягу операцій при вузлових та змішаних формах зоба з огляду на ймовірність рецидивування в літературі практично відсутні, метою дослідження стало з’ясувати морфологічні особливості паренхіматозно-стромальних співвідношень у щитоподібній залозі з можливістю винайдення критеріїв для прогнозування рецидиву. За вивченими показниками співвідношень паренхіми та строми, встановлено, що різні форми вузлового зоба відрізняються від тканини щитоподібної залози без патологічних змін та різняться між собою за низкою параметрами. Рецидив вузлового зоба має найбільше подібних рис з первинним вузловим зобом зі швидким ростом, хоча між ними все ж існує низка відмінностей. Вказана особливість дозволяє припустити, що вузловий зоб зі швидким ростом має більше шансів до рецидиву.
Доп.точки доступа:
Давиденко, І. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.


    Рыбаков, С. И.
    Тиреотоксический зоб — история хирургического лечения (сообщение 2) [] = Thyrotoxic goitre - the record of surgical treatment (message 2) / С. И. Рыбаков // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 1. - С. 66-80. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (история, хирургия)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (история, хирургия)
ОБЩАЯ ХИРУРГИЯ -- GENERAL SURGERY (история, кадры)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ИСТОРИЯ 20 ВЕКА -- HISTORY, 20TH CENTURY
Аннотация: Развитие тиреоидной хирургии, в частности хирургического лечения тиреотоксического зоба, в России двигалось примерно параллельными путями с прогрессированием этого направления на Западе. Следует отметить, что выполнение целенаправленных операций на щитовидной железе началось с конца ХVIII — начала XIX века. До этого на протяжении многих десятилетий и даже столетий операции на шее выполнялись в основном в связи с наличием «удушающих», воспалительных и других опухолей, часть которых исходили из щитовидной железы, т.е. являлись истинными зобами. Сравнительно недавно с установлением связи ряда соматических расстройств с функциональной активностью щитовидной железы появилась возможность их коррекции путем оперативных вмешательств на самой железе, т.е. зародилась хирургия тиреотоксического зоба. Начало этого периода датируется последними двумя десятилетиями XIX века, когда после нескольких операций на щитовидной железе, выполненных французским хирургом M. Tillaux (1880) и немецким L. Rehn (1884), у больных с симптоматикой тиреотоксикоза наступило выздоровление
Доп.точки доступа:
Пирогов, Микола Іванович (1810-1881) \про нього\

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.


    Грубнік, В. В.
    Мініінвазивні відеоасистовані втручання на щитоподібній та прищитоподібних залозах [Текст] / В. В. Грубнік, Р. С. Парфентьєв, В. М. Косован // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 11/12. - С. 42-45


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (хирургия)
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Методика мініінвазивних відеоасистованих втручань на щитоподібній залозі, запропонована P. Miccoli, залишається актуальною. До того ж вона може бути застосована у пацієнтів з первинним гіперпаратиреозом і поодинокою аденомою прищитоподібної залози. Але необхідно ретельно відбирати пацієнтів для цих оперативних втручань
Доп.точки доступа:
Парфентьєв, Р. С.
Косован, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.


   
    Хірургічне лікування тиреоїдних вузлів невизначеної цитологічної структури / Ю. М. Таращенко [та ін.] // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 125-126


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (этиология)
Доп.точки доступа:
Таращенко, Ю. М.
Коваленко, А. Є.
Остафійчук, М. В.
Мельник, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-92 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)