Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (16)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Зоб узловой<.>)
Общее количество найденных документов : 92
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-92 
1.


   
    Йодо- та селенодефіцит у патогенезі зобної трансформації щитоподібної залози та автоімунних тиреопатій (огляд літератури та результати власних досліджень) [] = Iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of goiter transformation of the thyroid gland and autoimmune thyropathies (literature review and results of own researches) / Ю. М. Таращенко [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 297-304. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (метаболизм, патология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, метаболизм, ультрасонография)
ЗОБ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ -- GOITER, ENDEMIC (диагностика, метаболизм, ультрасонография)
ИОД -- IODINE (дефицит, метаболизм)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит, метаболизм)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Аннотация: У статті описано сучасний погляд на роль дефіциту йоду та селену в патогенезі захворювань щитоподібної залози (ЩЗ), зокрема її зобної трансформації та автоімунних тиреопатій. Відмічена кореляція вираженості патологічних змін зі ступенем йододефіциту. У зонах зниженого споживання йоду (50 мкг на добу) 25-30% населення мають ту чи іншу патологію ЩЗ, серед яких найчастішою є ендемічний зоб. Другою за частотою виникнення патологією ЩЗ є вузловий зоб, частота якого в ендемічних по зобу регіонах досягає 50-70% від усіх захворювань ЩЗ. Поєднаний дефіцит йоду і селену посилює проблему йодної недостатності, призводить до зростання частоти гіпертрофічних і гіперпластичних процесів у ЩЗ і автоімунних тиреопатій. Метою роботи було визначення вмісту йоду та селену в пацієнтів із доброякісною патологією ЩЗ. Матеріал і методи. Обстежено 81 пацієнта, віком від 19 до 69 років, яким проводили ультразвукове обстеження ЩЗ, визначали рівень екскреції йоду зі сечею церій-арсенітним методом у модифікації J.T. Dunn та ін. і рівень селену в сироватці крові спектрофлуориметричним методом. Результати. У 43,6% пацієнтів при різних видах зобної трансформації, колоїдному проліферуючому зобі, автоімунних тиреопатіях та їх поєднанні відзначено низький рівень йодної екскреції (100 мкг/л); у 38,5% пацієнтів виявлено стабільно оптимальне йодне забезпечення (100-150 мкг/л) і в 17,9% пацієнтів — стабільно високе (150 мкг/л). У 76,5% пацієнтів виявлено значно знижений рівень селену в крові (80 мкг/л), у 13,6% пацієнтів — субоптимальний (81-100 мкг/л) і лише в 9,9% пацієнтів — оптимальний (101-120 мкг/л). Також відзначено, що в пацієнтів із вузловою патологією ЩЗ, автоімунними тиреопатіями та при їх поєднанні зафіксовано дефіцит селену в порівнянні з контрольною групою (ехографічно незмінена ЩЗ). Висновок. Терапія препаратами йоду та селену під контролем їх вмісту виправдана в процесі тривалого спостереження за пацієнтами із зобною трансформацією ЩЗ і автоімунними тиреопатіями
The article describes a modern view on the role of iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of thyroid diseases, in particular its goiter transformation and autoimmune thyropathies. There is a correlation between the severity of pathological changes with the degree of iodine deficiency. Endemic goiter is the most common pathology of the thyroid gland, which occurs in areas of low iodine consumption (less than 50-60 μg/day), and 25-30% of the population has this or that thyroid pathology. The second most common pathology of the thyroid gland is nodular goiter, the frequency of which in endemic regions of the goiter reaches 50-70% of all thyroid diseases. The combined deficiency of iodine and selenium exacerbates the problem of iodine deficiency, leads to an increase in the frequency of hypertrophic and hyperplastic processes in the thyroid gland and autoimmune thyropathies. The aim of the study was to determine the content of iodine and selenium in patients with benign thyroid pathology. Material and methods. There were studied 81 patients, aged 19 to 69 years, who underwent ultrasound examination of the thyroid gland, the level of urine iodine excretion was determined by cerium-arsenic method in the J.T. Dunn et al. modification and the serum selenium level — by spectrofluorimetric method. Results. In 43.6% of patients with various types of goiter transformation, colloid proliferating goiter, autoimmune thyropathies and their combination, a low level of iodine excretion (100 μg/l) was found; the stable optimal iodine supply (100-150 μg/l) was noted in 38.5% of patients, and 17.9% of patients had a stable high iodine supply (150 μg/l). Significantly reduced levels of selenium in the blood (80 μg/l) was in 76.5% of patients, suboptimal (81-100 μg/l) — in 13.6% of patients and optimal (101-120 μg/l) — only in 9.9% of patients. It is also noted that in patients with nodular pathology of the thyroid gland, autoimmune thyropathies and their combination, the selenium deficiency was recorded in comparison with the control group (ultrasound-unchanged thyroid gland). Conclusion. Therapy with iodine and selenium drugs under the control of their content is justified in the process of longterm monitoring of patients with goiter transformation of thyroid gland and autoimmune thyropathies
Доп.точки доступа:
Таращенко, Ю. М.
Коваленко, А. С.
Кравченко, В. І.
Ковзун, О. І.
Сімуров, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Асоціація поліморфізму генів BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1 / Fas (rs2234767) з активністю проліферації й апоптозу в тиреоїдній тканині хворих із вузловими формами зоба [] = Аssociation of BCL-2 (rs17759659), CTLA-4 (rs231775), APO-1 / Fas (rs2234767) gene polymorphisms with activity of proliferation and apoptosis in thyroid tissue of patients with nodular forms of goiter / М. І. Шеремет [та ін.] // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 4. - С. 305-314. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (иммунология, метаболизм, патофизиология)
АДЕНОМАТОИДНОЕ НОВООБРАЗОВАНИЕ -- ADENOMATOID TUMOR (иммунология, метаболизм, ультраструктура)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (иммунология, метаболизм, ультраструктура)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (иммунология)
Аннотация: Мета — порівняльний аналіз процесів апоптозу та проліферативної активності у вузловій і псевдовузловій тканині щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту (ВЗАІТ) та аденому щитоподібної залози (АЩЗ) та в морфологічно незміненій тканині шляхом дослідження експресії/щільності маркерів Fas/FasL, Bcl‑2, p53 і Ki‑67 на тиреоцитах і підрахунку кількості імунореактивних клітин, які експресують зазначені маркери, що регулюють апоптоз і проліферацію за ВЗАІТ та АЩЗ, із використанням імуногістохімічного методу, з урахуванням поліморфізму генів BCL‑2 (rs17759659), CTLA‑4 (rs231775) і APO‑1/Fas (rs2234767). Встановлено, що у хворих на ВЗАІТ та АЩЗ активуються декілька ланок механізму апоптозу тиреоцитів із перевагою Fas-індукованої, що асоціюється з геном BCL‑2 (rs17759659) і майже в 6 разів слабше з промотором ген CTLA‑4 (rs231775), через виражену експресію Fas і FasL на поверхні клітин вузлової та псевдовузлової тканини ЩЗ (частіше в носіїв GG-генотипу гена BCL‑2 — на 18,54% і 36,18% відповідно), що свідчить про ініціацію зовнішнього шляху апоптозу через каспазний механізм (ефекторну каспазу 8)
The purpose was a comparative analysis of apoptosis processes and proliferative activity in the thyroid nodular and pseudonodular tissues of patients with nodular goiter against a background of autoimmune thyroiditis (NGAIT) and thyroid adenoma (TA) and in the morphologically unaltered tissue by studing the expression / density of markers Fas/ FasL, Bcl‑2, p53 and Ki‑67 on the thyrocytes and with counting the number of immunoreactive cells expressing said markers that regulate apoptosis and proliferation for NGAIT and TA, using the immunohistochemical method, taking into account the polymorphism of the genes BCL‑2 (rs17759659), CTLA‑4 (rs231775) and APO‑1/Fas (rs223476)
Доп.точки доступа:
Шеремет, М. І.
Сидорчук, Л. П.
Шідловський, В. О.
Беденюк, А. Д.
Курочкін, Г. С.
Левицький, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Стан стрес-залежних систем та рівень молекулярних ушкоджень у хворих на однобічний ендемічний вузловий колоїдний зоб [] / Г. І. Фальфушинська [та ін.] // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 2. - С. 93-98


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагноз, метаболизм, патофизиология)
ИОД -- IODINE (дефицит, метаболизм)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (иммунология)
АНАЭРОБИОЗ -- ANAEROBIOSIS (иммунология)
ЦИТОТОКСИЧНОСТЬ ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ -- CYTOTOXICITY, IMMUNOLOGIC
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS (иммунология, физиология)
Доп.точки доступа:
Фальфушинська, Г. І.
Гнатишина, Л. Л.
Шідловський, В. О.
Столяр, О. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Характеристика узловой тиреоидной и паратиреоидной патологии при профилактическом ультразвуковом обследовании щитовидной железы [] / С. В. Чернишов [и др.] // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 1. - С. 20-24


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультрасонография, ультраструктура)
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ БОЛЕЗНИ -- PARATHYROID DISEASES (диагноз, кровь, ультрасонография, хирургия)
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION (методы)
(методы)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагноз, кровь, хирургия)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ИНВАЗИВНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, INTERVENTIONAL (использование, методы)
БЕЛКИ КАЛЬЦИЙ-СОХРАНЯЮЩИЕ ВНУТРИКЛЕТОЧНЫЕ -- INTRACELLULAR CALCIUM-SENSING PROTEINS (кровь, метаболизм)
Доп.точки доступа:
Чернишов, С. В.
Бережна, І. Ю.
Шляхтич, С. Л.
Боженко, О. В.
Рощева, О. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Асоціація поліморфізму генів BCL-2, CTLA-4, APO-1/Fas з активністю проліферації й апоптозу в тиреоїдній тканині хворих із вузловими формами зоба на тлі автоімунного тиреоїдиту та аденоми щитоподібдної залози [] = Association of BCL-2, CTLA-4, APO-1/Fas genes polymorphisms with activity of proliferation and apoptosis in thyroid tissue of patients with nodular forms of goiter combined with autoimmune thyroiditis and thyroid adenoma / М. І. Шеремет [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 18-27. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (иммунология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
АДЕНОМА -- ADENOMA (диагностика, иммунология, секреция, ультраструктура)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, иммунология, патофизиология, секреция, ультраструктура)
Аннотация: Мета — вивчення показників апоптозу та проліферативної активності в тканині щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту (ВЗАІТ) та аденому ЩЗ (АЩЗ) порівняно з морфологічно незміненою тканиною, підрахунок кількості імунореактивних клітин, які експресують зазначені маркери. Матеріал і методи. Проводили порівняльний аналіз процесів апоптозу та проліферації в тканині ЩЗ у хворих на ВЗАІТ та АЩЗ і в морфологічно незміненій тканині ЩЗ шляхом дослідження експресії/щільності маркерів Fas/FasL, Bcl‑2, p53 і Ki‑67 на тиреоцитах у ділянках лімфоїдної інфільтрації та їх деструкції, а також у морфологічно незмінених ділянках тиреоїдної тканини (контроль). Підраховували кількість імунореактивних клітин, які експресують зазначені маркери, з використанням імуногістохімічного методу з урахуванням поліморфізму генів BCL‑2 (rs17759659), CTLA‑4 (rs231775) і APO‑1/Fas (rs2234767). Результати. Встановлено, що у хворих на ВЗАІТ та АЩЗ активуються декілька ланок програмованого кілінгу тиреоцитів із перевагою Fas-індукованого апоптозу, який асоціюється з промотором гена BCL‑2 (rs17759659) (F=25,33; p0,001) і майже у 6 разів слабше — з промотором гена CTLA‑4 (rs231775) (F
The purpose — to study the indicators of apoptosis and proliferative activity in thyroid tissue (thyroid gland) in patients with nodular goiter on the background of autoimmune thyroiditis (NGAIT) and thyroid adenoma (TA) compared with morphologically unchanged tissue, calculating the number of counts. Material and methods. Conducted a comparative analysis of the processes of apoptosis and proliferation in thyroid tissue in patients with NGAIT and TA and in morphologically unchanged thyroid tissue by investigating the expression / density of markers Fas/FasL, Bcl‑2, p53 and Ki‑67 on thyrocytes in sections of lymphoid and their lymphoid infiltration, as well as in morphologically unchanged areas of thyroid tissue (control). The number of immunoreactive cells expressing these markers was calculated using the immunohistochemical method taking into account the BCL‑2 (rs17759659), CTLA‑4 (rs231775) and APO‑1/Fas (rs2234767) gene polymorphisms. Results. It was found that patients NGAIT and TA activated a few links of programmable several parts are activated programmed thyroid cell killing advantage of Fas-induced apoptosis, which is associated with the promoter of the gene BCL‑2 (rs17759659) (F=25,33; p0,001) and almost 6 times weaker promoter gene CTLA‑4 (rs231775) (F
Доп.точки доступа:
Шеремет, М. І.
Сидорчук, Л. П.
Шідловський, В. О.
Шідловський, О. В.
Беденюк, А. Д.
Курочкин, Г. С.
Ткачук, Н. П.
Гирла, Я. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Рыбаков, С. И.
    Тиреотоксический зоб — история хирургического лечения (сообщение 2) [] = Thyrotoxic goitre - the record of surgical treatment (message 2) / С. И. Рыбаков // Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 1. - С. 66-80. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (история, хирургия)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (история, хирургия)
ОБЩАЯ ХИРУРГИЯ -- GENERAL SURGERY (история, кадры)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ИСТОРИЯ 20 ВЕКА -- HISTORY, 20TH CENTURY
Аннотация: Развитие тиреоидной хирургии, в частности хирургического лечения тиреотоксического зоба, в России двигалось примерно параллельными путями с прогрессированием этого направления на Западе. Следует отметить, что выполнение целенаправленных операций на щитовидной железе началось с конца ХVIII — начала XIX века. До этого на протяжении многих десятилетий и даже столетий операции на шее выполнялись в основном в связи с наличием «удушающих», воспалительных и других опухолей, часть которых исходили из щитовидной железы, т.е. являлись истинными зобами. Сравнительно недавно с установлением связи ряда соматических расстройств с функциональной активностью щитовидной железы появилась возможность их коррекции путем оперативных вмешательств на самой железе, т.е. зародилась хирургия тиреотоксического зоба. Начало этого периода датируется последними двумя десятилетиями XIX века, когда после нескольких операций на щитовидной железе, выполненных французским хирургом M. Tillaux (1880) и немецким L. Rehn (1884), у больных с симптоматикой тиреотоксикоза наступило выздоровление
Доп.точки доступа:
Пирогов, Микола Іванович (1810-1881) \про нього\

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози за хвороби Грейвса [] = Ultra-sound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 101-109. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, цитология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Мета — дослідити ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) за хвороби Грейвса. Матеріал і методи. Клінічні, лабораторні, ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні дослідження проведено в 59 пацієнтів із вузлами в ЩЗ на тлі хвороби Грейвса. Оцінювали такі клінічні параметри, як вік хворих на момент дебюту хвороби Грейвса, тривалість хвороби, а також лабораторні показники — рівні тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та антитіл до рецептора ТТГ; ультразвукові характеристики — об’єм ЩЗ, кількість вузлових утворень, ехогенність, ехоструктуру, наявність кістозних змін і гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі вузлів ЩЗ, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну та цитокератину‑17. Цитохімічні дослідження проводили на нефіксованих пунктатах. Статистичний аналіз виконано за t-критерієм Стьюдента, розрахунки — у програмі Statistica 10.0. Результати. За даними клінічного дослідження пацієнти з вузлами в ЩЗ мали вірогідно більший вік на час дебюту хвороби Грейвса, ніж пацієнти з дифузно зміненою залозою без вузлових утворень (р0,05). Наявність вузлів не була пов’язаною з такими показниками, як тривалість хвороби, рівні ТТГ та антитіл до рецептора ТТГ. У більшості пацієнтів виявлено багатовузловий зоб (88,1%). За даними ультразвукового дослідження всі вузли мали чіткі межі з рівним контуром, більшість — ізоехогенну структуру (87,5%) і кістозні зміни (67,8%). За результатами цитологічного дослідження вузловий зоб (BSRTC‑2) виявле- но в 15 випадках (25,42%), аденоматозний вузловий зоб (BSRTC‑2) — у 32 (54,24%), вузловий зоб із Б-клітин (BSRTC‑2) — у 4 (6,78%); 6 випадків (10,17%) були малоінформативними (BSRTC‑1), в 1 випадку (1,69%) встановлено папілярну карциному та ще в 1 (1,69%) — підозру на малігнізацію. Імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження продемонстрували високу активність тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах вузлових та аденоматозних зобів. Водночас у пунктатах папілярних карцином ЩЗ тиреоїдну пероксидазу виявлено лише у 18-22% епітеліоцитів, тиреоглобулін — у 69-70% тиреоцитів, цитокератин‑17 — у 4,7% клітин, що дозволило встановити цитологічний діагноз. Висновки. Вузлові утворення ЩЗ на тлі хвороби Грейвса частіше виявляються у хворих старшого віку на момент дебюту хвороби Грейвса. Серед пацієнтів із хворобою Грейвса кількість хворих із багатовузловим зобом перевищує кількість осіб із поодинокими вузлами в ЩЗ (88,1% проти 11,9%), а переважаючими ехографічними характеристиками останніх є чіткі межі, рівний контур і кістозні зміни. Цитологічні дослідження дозволили встановити більшу частоту випадків аденоматозного вузлового зоба (BSRTC‑2) за хвороби Грейвса. Папілярну карциному за результатами цитологічних досліджень пунктатів встановлено в 1 випадку, підозру на малігнізацію також в 1 випадку. Встановленню цитологічного діагнозу папілярної карциноми за відсутності чітких цитологічних ознак малігнізації сприяє виявлення високого вмісту цитокератин‑17-позитивних клітин і низького вмісту в пунктатах ЩЗ тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну
The aim is to investigate the ultrasound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease. Material and methods. Clinical, laboratory, ultrasound, cytological, immunocytochemical, cytochemical studies were performed in 59 patients with thyroid nodules in Graves’ disease. Clinical parameters such as age of patients at the time of Graves’ disease debut, disease duration, and laboratory parameters were evaluated: thyroid-stimulating pituitary hormone levels and antibodies to the TSH receptor; ultrasonic characteristics — volume of thyroid gland, number of foci, echogenicity, echostructure, cystic changes and hyperechogenic inclusions. Cytological and immunocytochemical studies were performed on the FNA smears of foci, stained according to Romanovsky. Indirect immunoperoxidase method with monoclonal antibodies to thyroid peroxidase, thyroglobulin and cytokeratin‑17 was used. Cytochemical studies were performed on non-fixed smears. Statistical analysis was performed by t — criterion of Student. Calculations are made in the program Statistica 10.0. Results. According to clinical study, patients with focal lesions were likely to have older age at the debut of Graves’ disease than patients with diffusely altered gland without lesions (p0,05). Existence of focal formations were not related with such indicators as the duration of the disease, level of TSH and TSH receptor antibodies. Most patients had multisite goiter (88.1%). According to ultrasound examination all thyroid nodules had clear boundaries with a flat contour (100%), isoechogenic structure (87.5%) and cystic changes (67.8%). Cytological examination demonstrated that nodular goiter (BSRTC‑2) was detected in 15 cases (25.42%), adenomatous nodular goiter (BSRTC‑2) — in 32 cases (54,24%), nodular goiter with B-cells (BSRTC‑2) — in 4 cases (6.78%); 6 cases (10.17%) were uninformative(BSRTC –1), in 1 case (1.69%) papillary carcinoma was detected, and in 1 — (1.69%) there was a suspicion of malignancy. Immunocytochemical and cytochemical examinations demonstrated high activity of thyroid peroxidase and thyroglobulin in FNA smears of nodular and adenomatous goiter. At the same time, thyroid peroxidase was detected only for 18-22% of epithelial cells, Tg — in 69- 70% of thyrocytes, cytokeratyn‑17 for 4.7% of cells in FNA smears of papillary carcinoma which allowed to reveal cytological diagnosis. Conclusions. Focal lesions of the thyroid gland for Graves‘ disease are more commonly found in patients of older age at the time of the debut of Graves’ disease. For Graves disease the number of patients with multinodular goiter exceeds the number of patients with single focal entities (88.1% vs. 11.9%) and predominated features are clear boundaries, smooth contours and cystic changes. Cytological studies have shown a higher incidence of adenomatous nodular goiter (BSRTC –2) — 54.24% for Graves’ disease. Papillary carcinoma, according to the results of cytological examinations of FNA smears, was found in 1 case (1.69%), suspected malignancy also in 1 case (1.69%). Detection of cytological diagnosis of papillary carcinoma in the absence of clear cytological signs of malignancy, contributes to detection of high levels of cytokeratin‑17-positive cells and low content in the thyrocytes of thyroid peroxidase and thyroglobulin
Доп.точки доступа:
Булдигіна, Ю. В.
Зелінська, Г. В.
Шляхтич, С. Л.
Таращенко, Ю. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Кваченюк, Д. А.
    Тактика ведення хворих після гемітиреоїдектомії з приводу доброякісного однобічного еутиреоїдного зоба [] = Management tactics of patients after hemithyroidectomy for benign unilateral euthyroid goiter / Д. А. Кваченюк, А. М. Кваченюк // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 89-94. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология, хирургия)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения, хирургия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия, уход, хирургия)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
Аннотация: Мета даного аналізу — оцінити на підставі результатів світових досліджень ризик розвитку поопераційного гіпотиреозу (як субклінічного, так і маніфестного), час виникнення гіпотиреозу після гемітиреоїдектомії та частоту рецидивів вузлоутворення в частці ЩЗ, що залишилася. Матеріал і методи. Для пошуку відповідних досліджень використовували електронні бази PubMed. Результати. Для аналізу характеристик поопераційного гіпотиреозу відібрано 13 досліджень, із них у 8 представлено кількісні дані щодо структури гіпотиреозу, який розділили на два підтипи: субклінічний і маніфестний. В огляді представлено дані про найбільш поширене ускладнення після гемітиреоїдектомії — гіпотиреоз, його структуру, частоту розвитку, час настання після операції та чинники, що впливають на розвиток поопераційного гіпотиреозу. Серед основних розглянуто передопераційний рівень ТТГ, вік пацієнта та наявність антитиреоїдних антитіл. Також описано ризики вузлоутворення в залишеній частці щитоподібної залози після гемітиреоїдектомії. У цілому в короткостроковій перспективі не відзначалося розвитку вузликів у частці, що залишилася. Висновки. Основним ускладненням у віддалений період після гемітиреоїдектомії з приводу однобічного доброякісного еутиреоїдного захворювання ЩЗ є гіпотиреоз, який розвивається в 10,9-48,8% випадків. Частота розвитку поопераційного гіпотиреозу та перехід його з транзиторної в перманентну форму залежить насамперед від передопераційних показників тиреотропного гормону та рівнів антитиреоїдних антитіл. Поопераційну замісну терапію тиреоїдними гормонами не слід призначати рутинно, а лише у випадках переходу гіпотиреозу із субклінічної в маніфестну форму (ТТГ понад 10 мОд/мл)
The purpose of this analysis is to assess, based on the results of world studies, the risk of developing surgical hypothyroidism (both subclinical and manifest), the time of occurrence of hypothyroidism after hemithyroidectomy, and the frequency of relapses in the part of the thyroid gland that remains. Material and methods. PubMed electronic databases were used to search for relevant studies. Results. There 13 studies were selected to analyze the characteristics of surgical hypothyroidism, in 8 of them is quantitative data on the structure of hypothyroidism, which was divided into two subtypes: subclinical and manifest. The review presents data on the most common complication after hemithyroidectomy — hypothyroidism, its structure, frequency of development, time of onset after surgery and factors that affect the development of surgical hypothyroidism. Among the main ones, the preoperative TSH level, the patient’s age, and the presence of antithyroid antibodies were considered. Also the risks of nodule formation in the left part of the thyroid gland after hemithyroidectomy were described. In general, in the short term, there was no development of nodules in the part that remained. Conclusions. The main complication in the long term after hemithyroidectomy due to unilateral benign euthyroid thyroid disease is hypothyroidism, which develops in 10.9-48.8% of cases. The incidence of postoperative hypothyroidism and its transition from transient to permanent form depends primarily on preoperative indicators of thyroid-stimulating hormone and levels of antithyroid antibodies. Surgical thyroid hormone replacement therapy should not be prescribed routinely, but only in cases where hypothyroidism changes from subclinical to manifest form (TSH above 10 mOd / ml)
Доп.точки доступа:
Кваченюк, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Рыбаков, С. И.
    Великая певица, операция на щитовидной железе, верхний гортанный нерв, крушение карьеры — сомнительная легенда или реальное событие (историческая миниатюра) [] = The great singer, thyroid surgery, the superior laryngeal nerve, downfall of career — doubtful legend or real event, (historical miniature) / С. И. Рыбаков // Ендокринологія. - 2015. - Т. 20, № 4. - С. 742-747. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ВОЗВРАТНЫЙ ГОРТАННЫЙ НЕРВ -- RECURRENT LARYNGEAL NERVE (анатомия и гистология, повреждения, ультраструктура)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (хирургия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, хирургия)
ИСТОРИЯ 20 ВЕКА -- HISTORY, 20TH CENTURY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Доп.точки доступа:
Галли-Курчи, Амелите (ит. опер. певица ; 1882-1963) \о ней\
Кегелем, Арнольд (хирург ; 1894-1981) \о нем\

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Клинические рекомендации Российской Ассоциации Эндокринологов по диагностике и лечению (много)узлового зоба у взрослых (2015 год) [Электронный ресурс] = Russian Association of Endocrinologists Clinic Guidelines for Thyroid Nodules Diagnostic and Treatment / Д. Г. Бельцевич [и др.] // Эндокринная хирургия. - 2016. - Т. 10, № 1. - С. 5-12


MeSH-главная:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (организация и управление)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, терапия)
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Доп.точки доступа:
Бельцевич, Д. Г.
Ванушко, В. Э.
Мельниченко, Г. А.
Румянцев, П. О.
Фадеев, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


    Маслянко, В. А.
    Вплив левотироксину на показники тиреоїдного та кальцієвого гомеостазу у хворих на вузлові форми зоба [Текст] / В. А. Маслянко, Л. Б. Павлович, О. А. Оленович // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 177-178


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (кровь, лекарственная терапия)
ТИРОКСИН -- THYROXINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (кровь)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (кровь)
Доп.точки доступа:
Павлович, Л. Б.
Оленович, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


   
    Частота поліморфних варіантів генів у хворих на автоімунний тиреоїдит і аденому щитоподібної залози [Текст] = Frequency of polymorphic gene variants in patients with autoimmune thyroiditis and thyroid adenoma / М. І. Шеремет [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2017. - N 2. - С. 64-71


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
АДЕНОМА -- ADENOMA
Аннотация: На сьогодні питання етіології, патогенезу, діагностики та хірургічного лікування такої поєднаної патології як вузловий зоб і автоімунний тиреоїдит (АІТ) зберігають свою актуальність. Автоімунний тиреоїдит, як фонове захворювання вузлового зоба, при якому практично завжди розвивається гіпотиреоз, на даний час ще вивчено недостатньо. Очевидна роль генетичних факторів у їх розвитку. Своєчасна і точна діагностика вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) на фоні АІТ має важливе значення у виборі методу лікування вузлової тиреоїдної патології, показань, обсягу і характеру операційного лікування. Наявність сімейних форм захворювання і дані генеалогічних досліджень є доказом важливої ролі генетичного фактора в патогенезі АІТ. Підтверджують їх думку відомості про те, що в результаті повного генетичного сканування були виявлені деякі локуси, асоційовані з АІТ, при цьому ключову роль у схильності відіграють гени HLA (human leukocyte antigen) системи і протеїн-4, асоційований із цитотоксичними Т-лімфоцитами (Cytotoxic T lymphocyte-associated-protein 4, CTLA4). Але вплив цих генів на загальну генетичну схильність до АІТ становить лише близько 5 %
Доп.точки доступа:
Шеремет, М. І.
Сидорчук, Л. П.
Шідловський, В. О.
Беденюк, А. Д.
Курочкин, Г. С.
Левицький, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


   
    Порушення макро- та мікроелементного забезпечення у хворих на вузлову патологію щитоподібної залози з регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії [Текст] / В. І. Кравченко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 6. - С. 11-16. - Бібліогр.: с. 16-17


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (кровь, моча)
ВОЛОСЫ -- HAIR (химия)
ИОД -- IODINE (дефицит, моча)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (кровь)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS
ЗДОРОВЬЯ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ ИЗЛУЧЕНИЙ -- RADIOLOGIC HEALTH
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
Аннотация: Мета дослідження — установити стан макро- та мікроелементного забезпечення хворих на вузлову патологію щитоподібної залози (ЩЗ) із регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії. Матеріали та методи. Обстежені 65 мешканців постраждалих після Чорнобильської аварії районів Чернігівської області: 40 без тиреоїдної патології — контрольна група та 25 — із діагностованим вузловим зобом. Результати. При дослідженні екскреції йоду з сечею показник медіани йодурії становив в контрольній групі 95,6 мкг/л, у дослідній групі — 89,3 мкг/л, що вказувало на наявність йодного дефіциту слабкого ступеня. Рівень тиреоглобуліну в крові в осіб контрольної групи дорівнював 9,26 ± 0,99 нг/мл та дослідної — 23,48 ± 4,83 нг/мл (p 0,05), що також свідчило про наявність йодної недостатності серед обстежених дослідної групи. Результати ультразвукових досліджень ЩЗ підтвердили наявність сталого йодного дефіциту серед осіб із тиреоїдною патологією. Середній об’єм ЩЗ в осіб контрольної групи дорівнював 10,1 ± 0,3 см3, у дослідній — 18,6 ± 1,7 см3 (p 0,001). Рівень тиреотропного гормона понад 4,0 мМО/л мали 5 % обстежених контрольної групи та 8,9 % — дослідної. В обстежених пацієнтів із вузловим зобом установлено знижений (p 0,0001) рівень забезпечення макроелементами (кальцієм — 67,26 ± 3,21 мг/л та магнієм — 14,88 ± 0,35 мг/л), мікроелементами (цинком — 0,72 ± 0,04 мг/л (p 0,0001) та залізом — 0,54 ± 0,06 мг/л (p 0,05)) у сироватці крові порівняно з дослідженнями в контрольній групі. Висновки. В обстежених контрольної та дослідної груп спостерігали вірогідно нижчий рівень селену. Відносний ризик розвитку вузлового зоба при низькому вмісті кальцію (критерій χ2 для чотирипільної таблиці спряженості з корекцією за Фішером) становив RR
Доп.точки доступа:
Кравченко, В. І.
Лузанчук, І. А.
Андрусишина, І. М.
Голінько, О. М.
Голуб, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


   
    Застосування технології LigaSure в хірургії щитоподібної залози [Текст] / І. М. Дейкало [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.1). - С. 83-85. - Библиогр.: с. 84


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагноз, осложнения, хирургия)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование, методы)
ЭНДОКРИННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ENDOCRINE SURGICAL PROCEDURES (методы, этика)
Доп.точки доступа:
Дейкало, І. М.
Шідловський, О. В.
Боднар, Я. Я.
Боднар, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.


    Shidlovskyi, O. V.
    Treatment of solid nodules of the thyroid gland using laser-induced thermotherapy [Text] = Лікування солідних вузлів щитоподібної залози з використанням лазеріндукованої термотерапії / O. V. Shidlovskyi // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - P55-59. - Библиогр.: с. 58


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (терапия, ультрасонография)
ГИПЕРТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPERTHERMIA, INDUCED (методы)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Indications and contraindications, methods and technologies of implementation, increased efficiency and improved long-term results are the unresolved issues when using laser-induced interstitial thermotherapy (LITT) in the treatment of solid thyroid nodules. Objective: to study the effect of LITT on parathyroid tissue and functional capacity of the thyroid gland, to determine the factors affecting the time of replacement by connective tissue and its volume; to develop indications to repeated thermotherapy. Materials and methods. Using the LITT we treated 272 patients with a nodular goiter with no signs of cystic degeneration. All patients — women aged 22 to 68 years. The size of nodules was within the range of 0.8 to 5.0 cm3. In terms of ultrasonic characteristics, in particular echoicity, the nodules were as follows: 46 — hypoechoic, 189 — isoechoic and 37 — hyperechoic. We used a diode laser Lakhta-Milon. LITT was performed on such parameters: the wave length 1060 nm, continuous operation, output power ranging from 2.5 to 3.2 W. LITT was controlled by ultrasound. Changes in the nodule, parathyroid tissue and gland function after LITT was determined on day 2, as well as 1, 3, 6, 9 and 12 months after the procedure. Results. An aseptic inflammation occurred on the second day after laser thermotherapy in nodules, and their size increased by 25–30 %. Later, in a certain period of the survey, the size of nodules decreased, rates of hormonal function did not change. Six months after the LITT, with nodule size up to 2 cm3, a complete replacement by connective tissue occurred in all cases of hypo- and isoechoic nodules and in 71 % — of hyperechoic, and with sizes from 2 to 5 cm3 — in 75 % of hypoechoic structures, 18 % of isoechoic, and there was no beneficial effect in hyperechoic nodules. If the treatment failed, repeated LITT was required, after which all patients had complete reduction of the nodule. Conclusions. In the developed modes, the LITT did not cause destructive changes in parathyroid tissue and hormonal gland function. Duration of regression and replacement of the nodule by connective tissue is determined by its echogenicity and size. The residual tissue in the nodule within more than 42 % of the initial size in six months after the treatment and the presence of thyroid epithelium in it are the indications for re-use of thermotherapy
Невирішеними питаннями застосування лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії (ЛІТТ) у лікуванні солідних вузлів щитоподібної залози (ЩЗ) на сьогодні є визначення показань і протипоказань, методики і технології її виконання, підвищення ефективності і покращання віддалених результатів. Мета дослідження: вивчити вплив ЛІТТ на навколовузлову тканину і функціональну здатність ЩЗ, визначити фактори, що впливають на терміни заміщення вузла сполучною тканиною та її об’єм, розробити показання до повторного застосування термотерапії. Матеріали та методи. З використанням ЛІТТ проліковані 272 хворі на вузловий зоб без ознак кістозної дегенерації. Усі пацієнти — жінки віком від 22 до 68 років. Об’єм вузлів був у межах від 0,8 до 5,0 см3. За ультразвуковими характеристиками, зокрема за ехогенністю, вузли були такими: 46 — гіпоехогенні, 189 — ізоехогенні та 37 — гіперехогенні. Використовували діодний лазер Лахта-Мілон. ЛІТТ проводили за таких параметрів: довжина хвилі 1060 нм, безперервний режим, потужність випромінювання у межах від 2,5 до 3,2 Вт. Перебіг ЛІТТ контролювали сонографічно. Зміни у вузлі, навколовузловій тканині та функцію залози після ЛІТТ визначали на другу добу, через 2 тижні, через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців після маніпуляції. Результати. На другу добу після лазерної термотерапії у вузлах розвивається асептичне запалення, а розміри їх збільшуються на 25–30 %. У подальшому, у визначені терміни обстеження, розміри вузлів зменшувались, показники гормональної функції не змінювались. Через 6 місяців після ЛІТТ при розмірах вузлів до 2 см повне їх заміщення сполучною тканиною відмічалось у всіх випадках гіпо- й ізоехогених вузлів і в 71 % — гіперехогенних, а при розмірах від 2 до 5 см — у 75 % випадків вузлів гіпоехогенної структури, 18 % — ізоехогенної і не було позитивного ефекту у разі гіперехогенних вузлів. У випадках неефективного лікування знадобилося проведення повторної ЛІТТ, після якої у всіх пацієнтів настала повна редукція вузла. Висновки. У розроблених режимах ЛІТТ не викликає деструктивних змін у навколовузловій тканині і розладів гормональної функції залози. Тривалість регресу і заміщення вузла сполучною тканиною визначають його ехогенність і об’єм. Показаннями до повторного застосування термотерапії є залишкова тканина в ділянці вузла в межах більше 42 % від вихідного об’єму через півроку після проведеного лікування та наявність у ній тиреоїдного епітелію
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.


    Sheremet, M. I.
    New approaches to postoperative treatment of patients with nodular goiter and autosmmune thyroiditis [Text] = Нові підходи до післяопераційного лікування хворих на вузловий зоб і автоімунний тиреоїдит / M. I. Sheremet // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - P60-65. - Библиогр.: с. 64


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (кровь, лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID (терапевтическое применение)
Аннотация: Oxidative stress is a multifactorial process involving numerous metabolic pathways in the cell. Thyroid hormones play a significant role in reactive oxygen species production due to their ability to accelerate the basal metabolism and to change respiratory rate in mitochondria. On the other hand, thyroid hormones also differ from the cell antioxidant mechanisms in different ways, thus, creating a multivariate situation whose outcome is difficult to predict. The purpose of this study was to research the activity of oxidant and antioxidant defense in the blood and in the thyroid tissue of patients with nodular goiter against the background of autoimmune thyroiditis (AIT) and their changes due to the use of alpha-lipoic acid in preoperative preparation and in the postoperative period. Materials and methods. The activity of oxidant and antioxidant defense in the blood and in the thyroid tissue was studied in 80 patients with nodular goiter and AIT in the pre- and postoperative periods. Results. The study showed that in patients with nodular goiter and AIT, there is an activation of peroxidation and an increase in the functional ability of the antioxidant defense elements in the blood and in the thyroid tissue. Conclusions. It has been found that inclusion of alpha-lipoic acid in the integrated treatment of such patients contributes to a decrease in the activity of peroxidation, activation of antioxidant defense systems and more rapid restoration of the thyroid function
Оксидантний стрес — багатофакторний процес, що включає численні метаболічні шляхи в клітині. Гормони щитоподібної залози відіграють значну роль у виробництві активних форм кисню за рахунок їх здатності прискорити основний метаболізм і змінювати частоту дихання в мітохондріях. З іншого боку, гормони щитоподібної залози також відрізняються від антиоксидантних механізмів клітин різними шляхами, створюючи тим самим багатоваріантну ситуацію, результат якої тяжко передбачити. Метою даного дослідження було вивчення активності оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту та їх зміни внаслідок застосування альфа-ліпоєвої кислоти в передопераційній підготовці та в післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Активність оксидантного та антиоксидантного захисту в крові та тканині щитоподібної залози вивчалась у 80 хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту в до- та післяопераційному періодах. Результати. У дослідженні було встановлено, що в пацієнтів із вузловим зобом на тлі автоімунного тиреоїдиту спостерігаються активація пероксидації та підвищення функціональної здатності антиоксидантних елементів захисту в крові та тканині щитоподібної залози. Висновки. Включення альфа-ліпоєвої кислоти в комплексне лікування таких хворих сприяє зниженню активності пероксидних процесів, активації антиоксидантних систем захисту та більш швидкому відновленню функції щитоподібної залози
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.


    Черенько, С. М.
    Вузловий зоб та рак щитоподібної залози: які підходи до діагностики та лікування рекомендує Американська тиреоїдна асоціація у 2015 р. [Текст] / С. М. Черенько // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 65-75


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, классификация, кровь, терапия, ультрасонография, хирургия)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, классификация, кровь, терапия, ультрасонография, хирургия)
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.


    Ткачук, Н. П.
    Деякі аспекти профілактики післяопераційного рецидиву у хворих на вузлові форми зоба [Текст] / Н. П. Ткачук, О. В. Білоокий, Я. В. Гирла // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 8. - С. 45-49. - Бібліогр.: с. 48


MeSH-главная:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, радиоизотопные изображения, ультрасонография, хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
Аннотация: Щорічне зростання поширеності вузлових форм зоба призводить до збільшення кількості оперативних втручань, а отже, і до зростання кількості післяопераційних ускладнень. За даними різних авторів, від 3 до 80 % хворих на вузлові форми зоба оперуються повторно з приводу рецидиву. Такий широкий діапазон може бути зумовлений у тому числі відсутністю уніфікованої системи моніторингу, прогнозування та профілактики рецидиву захворювання у післяопераційному періоді. Мета дослідження: оцінити прогностичні можливості розробленої шкали прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба. Матеріали та методи. Матеріалом ретроспективного дослідження стали 100 медичних карт хворих на вузлові форми зоба. До основної (І) групи ввійшли 40 осіб, які були повторно оперовані з приводу рецидиву зоба; до порівняльної (ІІ) — 60 пацієнтів із безрецидивним перебігом захворювання. Клінічний матеріал проспективного дослідження становили 80 хворих на різні форми зоба. До основної (першої) групи було віднесено 40 хворих на вузловий зоб, у яких при виборі обсягу операції використовували шкалу прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба, до порівняльної (другої) групи — 40 пацієнтів, при плануванні операції яких даною шкалою не користувалися. Результати. Проведений ретроспективний аналіз звернув увагу на те, що перше хірургічне втручання у 80 % пацієнтів із рецидивним зобом було економного характеру, тоді як для 90 % із них доцільним було виконання радикальних операцій. У 60 % хворих із безрецидивним перебігом було виконано гемі- чи тиреоїдектомію, у той час як тільки 45 % із них потребували таких операцій. При проспективному дослідженні протягом спостереження було встановлено, що в 2 пацієнтів першої групи та в 12 пацієнтів другої групи нами було відмічено рецидив захворювання. Висновки. Розроблена шкала прогнозування ризику рецидиву вузлових форм зоба є ефективним методом профілактики рецидиву вузлових форм зоба
Доп.точки доступа:
Білоокий, О.В.
Гирла, Я. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.


   
    Особливості оперативного лікування рецидивного зоба [Текст] / О. П. Ковальов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2016. - № 8. - С. 47-48. - Бібліогр.: с. 48


MeSH-главная:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (хирургия)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (методы)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (методы)
Доп.точки доступа:
Ковальов, О. П.
Люлька, О. М.
Нємченко, І. І.
Дудченко, М. О.
Кравців, М. І.
Ляховський, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.


   
    Патологія щитоподібної залози у пацієнтів з акромегалією: огляд літератури та власні дослідження [Текст] / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 4. - С. 67-70. - Бібліогр.: с. 70


MeSH-главная:
АКРОМЕГАЛИЯ -- ACROMEGALY (кровь, осложнения, ультрасонография, эпидемиология)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (кровь, ультрасонография, эпидемиология, этиология)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (кровь, ультрасонография, эпидемиология, этиология)
РАДИОИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- RADIOIMMUNOASSAY (методы)
Аннотация: Проведено аналіз медичної наукової літератури та ретроспективний аналіз медичної документації хворих, які перебували в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» з метою дослідження тиреоїдної патології у хворих на акромегалію. За даними міжнародних досліджень, найбільшу частку в структурі тиреоїдної патології хворих на акромегалію становить багатовузловий зоб, а частота випадків раку щитоподібної залози (ЩЗ) перебуває в межах від 3 до 12,5 %. Серед хворих на акромегалію, які лікувались у клініці інституту, патологія ЩЗ спостерігалась у 97,7 % пацієнтів, при цьому частка багатовузлового зоба дорівнювала 51,2 %, автоімунного тиреоїдиту — 13,9 %, раку ЩЗ — 4,6 %. З цього випливає висновок щодо необхідності постійного моніторингу стану ЩЗ у хворих на акромегалію для своєчасної діагностики та лікування, особливо це стосується ризику розвитку раку ЩЗ
Доп.точки доступа:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Болгов, М. Ю.
Федько, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-92 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)