Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (9)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ<.>)
Общее количество найденных документов : 83
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-83 
1.


    Anikin, I. O.
    Body composition of full-term newborns against the background of increased protein intake in the intensive care unit [Текст] = Склад тіла доношених новонароджених на тлі підвищеного споживання білка у відділенні інтенсивної терапії / I. O. Anikin, L. S. Stryzhak // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 28-39. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы, тенденции)
МЛАДЕНЦЕВ ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ -- INFANT NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA (физиология)
ТЕЛА КОНСТИТУЦИЯ -- BODY CONSTITUTION (физиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЭЛЕКТРИЧЕСКИЙ ИМПЕДАНС -- ELECTRIC IMPEDANCE (диагностическое применение)
Аннотация: To evaluate the eff ects of increased protein and L-carnitine supplementation in the feeding program of term infants with perinatal conditions on improving physical development outcomes, changes in body composition and hospital outcomes. The aim is to evaluate the eff ect of short-term increased protein intake in term infants and L-carnitine supplementation on body composition and key indicators of physical development in children. Material and methods. To test the proposed hypothesis of neonatal nutrition, we studied the vital signs of 59 term infants randomized into two groups. The fi rst group (n = 30) received standard breastmilk (BM) or formula feeding, and the second group (n = 29) received a protein- fortifi ed (PF) formula and L-carnitine supplementation during the hospital stay. At the beginning and end of treatment, the children’s physical development and body composition were assessed using bioelectrical impedance. The study protocol was agreed and approved by the Regional Bioethics Committee of the Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University. The study was conducted in accordance with the moral and ethical standards of the IGH/GCP, the Declaration of Helsinki (1964 with amendments of 1975, 1983, 1989, 1996, 2000), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine, and the legislation of Ukraine. Written informed consent was obtained from the parents of the patients before the start of the study. All statistical analyses were performed using the software Statistica 13.0, TIBCO Software Inc (licence number JPZ804I382130ARCN10-J) and Microsoft Excel 2013 (licence number 00331-10000-00001-АА404). The probability of the diff erence in the absolute values of the means was determined using non-parametric methods of statistical analysis: the Mann-Whitney test (U) for unrelated groups and the Wilcoxon signed rank test (T) for related groups. Statistical signifi cance was defi ned as p 0.05. The study was conducted within the framework of the research work of the Department of Anaesthesiology and Intensive Care Medicine of the Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University of the Ministry of Health of Ukraine – «Optimization of diagnosis and intensive care of multi etiological lesions of the brain, gastrointestinal tract, kidneys in newborns and older children», state registration number 0118U007142. Results. Infants in both groups had similar characteristics of weight, length and head circumference at baseline. The proportions of infants of both sexes were within the 50 % percentile. In general, the proposed feeding strategy contributed to better indicators of infant physical development and a statistically signifi cant, faster recovery of body weight in the fortifi ed group. Thus, the generalised indicator of body weight of children in the GZ group was 3966.90 ± 439.08 g, compared to 3554.62 ± 452.28 g in the SC group, p
У дослідженні вивчали результати впливу підвищеної дотації протеїнів та L-карнітину в програмі харчування доношених новонароджених із захворюваннями перинатального періоду на покращення результатів фізичного розвитку, зміни складу тіла та на показники лікування у стаціонарі. Мета – оцінити вплив короткотривалого підвищеного споживання білка доношеними новонародженими та дотації L-карнітину на формування складу тіла та основні показники фізичного розвитку дітей. Матеріал і методи дослідження. Для перевірки запропонованої гіпотези харчування новонароджених досліджено показники життя 59 доношених дітей, яких рандомізовано на дві групи. Перша група (n = 30) отримувала стандартне харчування молоком матері (CХ) або формулою, друга група (n = 29) отримувала фортифікований білковою добавкою харчовий продукт (ГЗ) та дотацію L-карнітину протягом перебування у лікарні. На початку і в кінці лікування вивчали фізичний розвиток дітей та склад тіла за допомогою біоелектричного імпедансу. Протокол дослідження узгоджено та схвалено регіональною Комісією з питань біоетики Запорізького державного медико- фармацевтичного університету. Дослідження виконано із дотриманням морально- етичних норм згідно правил IGH/GCP, Гельсінської декларації (1964 з доповненнями 1975, 1983, 1989, 1996, 2000 р. р.), Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицини та законодавства України. Інформована письмова згода була отримана від батьків пацієнтів перед початком дослідження. Всі статистичні аналізи проводилися з використанням програмного забезпечення Statistica 13.0, TIBCO SoftwareІnc. (№ ліцензії JPZ804I382130ARCN10-J) та Microsoft Exсel 2013 (№ ліцензії 00331-10000-00001-АА404). Визначення вірогідності різниці абсолютних значень середніх величин проводили, використовуючи непараметричні методи статистичного аналізу: критерій Манна – Вітні (U) для непов’язаних груп і критерій знаків Вілкоксона (T) для пов’язаних груп. Статистична значущість визначалася, як p 0,05. Дослідження виконано в рамках науково–дослідницької роботи кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ДЗ «Запорізький державний медико- фармацевтичний університет МОЗ України» – «Оптимізація діагностики та інтенсивної терапії поліетіологічних уражень головного мозку, кишково- шлункового тракту, нирок у новонароджених та дітей старшого віку», № держреєстрації 0118U007142. Результати дослідження. Немовлята обох груп мали рівнозначні характеристики маси, довжини та обводу голови на початку дослідження. Пропорції немовлят обох статей відповідали межам 50 %-го перцентилю. В цілому, запропонована стратегія харчування сприяла кращим показникам фізичного розвитку малюків та статистично вірогідним, більш швидким відновленням маси тіла в групі фортифікації. Так, узагальнений показник маси тіла дітей групи ГЗ склав 3966,90 ± 439,08 г, порівняно з групою СХ 3554,62 ± 452,28 г, при p
Доп.точки доступа:
Stryzhak, L. S.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Ураження головного мозку у передчасно народжених дітей - пацієнтів відділення інтенсивної терапії новонароджених [Текст] = Brain injury in preterm infants - patients of the department of intensive therapy of newbor / О. С. Яблонь [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 4-8. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (тенденции)
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE (рост и развитие)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (рост и развитие)
Аннотация: Прогрес репродуктивних і перинатальних технологій призвів не лише до зростання кількості передчасно народжених дітей та збільшення показників виживання, але й до збільшення частоти ускладнень. Захворювання нервової системи займають провідну роль у структурі захворювань передчасно народжених немовлят. Ранній початок позаутробного життя сприяє порушенню фізіологічних процесів дозрівання головного мозку, збільшуючи ризик неврологічних ускладнень. Мета дослідження. Встановити частоту та структуру ураження головного мозку у передчасно народжених дітей – пацієнтів відділення інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Оцінено показники летальності та захворюваності передчасно народжених дітей – пацієнтів відділення інтенсивної терапії, які народилися у 2019-2020 та перших 3 кварталах 2021 року. Встановлено частоту уражень нервової системи у передчасно народжених немовлят, а саме наявність внутрішньошлуночкових крововиливів різних ступенів важкості, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, перивентрикулярної лейкомаляції, гідроцефалії. Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою системи програмного забезпечення Microsoft Excel 2010 (14.0.6024.1000) SP 1 MSO (14.0.6023.1000). Результати дослідження. У 2021 році зросла кількість передчасно народжених дітей з масою тіла 1500 г порівняно з 2019 роком. Виявлено зменшення показників летальності передчасно народжених дітей – пацієнтів відділення інтенсивної терапії. Найбільш поширеними патологіями передчасно народжених дітей залишаються респіраторний дистрес синдром та ураження нервової системи. Аналіз отриманих даних пока- зав, що у структурі неврологічної патології у передчасно народжених дітей домінують гіпоксично-ішемічна енцефалопатія та внутрішньошлуночкові крововиливи. Висновки. На тлі зменшення показників летальності зростають кількість та важкість внутрішньошлуночкових крововиливів у передчасно народжених дітей
Advances in reproductive and perinatal technologies have led not only to an increase in the number of premature babies and an increase in survival rates, but also to an increase in the incidence of complications. Nervous system diseases play a leading role in the structure of pathologies of premature infants. Early onset of extrauterine life contributes to the disruption of physiological processes of brain maturation, increasing the risk of neurological complications. Objective. To establish the frequency and structure of brain damage in premature infants-patients of the intensive care unit. Materials and methods. The mortality and morbidity rates of premature infants-patients of the intensive care unit who were born in 2019-2020 and the first 3 quarters of 2021 were estimated. The frequency of lesions of the nervous system in premature infants, namely the presence of intraventricular hemorrhages of varying severity, hypoxic-ischemic encephalopathy, periventricular leukomalacia, hydrocephalus. Statistical processing of the obtained results was performed using the software system Microsoft Excel 2010 (14.0.6024.1000) SP 1 MSO (14.0.6023.1000). Results. In 2021, the number of premature babies weighing 1,500 g increased compared to 2019. The decrease in mortality rates of premature infants-patients of the intensive care unit was revealed. The most common pathologies of premature infants are respiratory distress syndrome and lesions of the nervous system. Analysis of the obtained data showed that the structure of neurological pathology in premature infants is dominated by hypoxic-ischemic encephalopathy and intraventricular hemorrhage. Conclusions. Against the background of declining mortality rates, the number and severity of HSV in premature infants are increasing
Доп.точки доступа:
Яблонь, О. С.
Бондаренко, Т. В.
Власенко, В. О.
Шовкопляс, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Оцінка материнського стресу у відділенні інтенсивної терапії новонароджених [Текст] = Maternal stress assessment in the neonatal intensive care unit / Г. А. Павлишин [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (тенденции)
МАТЕРИ -- MOTHERS (психология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD (психология)
Аннотация: Передчасне народження дитини, яка потребує госпіталізації у відділення інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН), може бути дуже стресовим для батьків. Метою дослідження було оцінити рівень стресу у матерів передчасно народжених немовлят у ВІТН та з’ясувати фактори, які його індукують. Методи дослідження. Дослідження включало оцінку рівня материнського стресу у 141 матері передчас- но народжених дітей, які лікувались у ВІТН, за допомогою шкали оцінки батьківського стресу: ВІТН (PSS: NICU), яка складається із трьох блоків запитань: звукові та слухові подразники у ВІТН – блок 1 (S1), зовніш- ній вигляд і поведінка немовляти – блок 2 (S2) та порушення батьківської ролі – блок 3 (S3). Результати дослідження. Загальний рівень стресу у матерів: оцінка за шкалою батьківського стресу становила 3,38±0,71. Високий рівень стресу відчували 98 (69,5%) матерів. Порушення батьківської ролі було найбільш стресовим (4,14±0,76), водночас, зовнішній вигляд й поведінка немовляти (3,43±0,89), звукові та світлові подразники у ВІТН (2,21±0,97); p(S1–S2)0,001, p(S1–S3)0,001, p(S2–S3) 0,001, також викликали стрес у батьків. Виявлено залежність між рівнем материнського стресу та кількістю візитів у ВІТН (p
The birth of preterm infants who require treatment in the neonatal intensive care unit (NICU) can be very stressful for parents. The aim of the study was to assess the level of stress in mothers of preterm newborns in the NICU, and to determine the factors that induce it. Material and Methods. The study included a maternal stress assessment of 141 mothers of preterm infants, treated in the NICUs, using the Parental Stress Scale: PSS: NICU. This questionnaire consisted of three subscales: Sights and Sounds of NICU – subscale 1 (S1), Infant Appearance and Behavior – S2, and Parental Role Alteration – S3. Results. Total PSS: NICU score in mothers was 3.38±0.71. 98 (69.5%) mothers experienced high levels of stress. Parental Role Alteration was the most stressful (4.14±0.76); Infant Appearance and Behavior (3.43±0.89) and Sights and Sounds in NICU also caused stress (2.21±0.97); p(S1–S2)0.001, p(S1–S3)0.001, p(S2–S3)0.001. There was an association between the level of maternal stress and the number of visits to the NICU (p
Доп.точки доступа:
Павлишин, Г. А.
Сарапук, І. М.
Сатурська, У. В.
Скубенко, Н. В.
Зайцева, Т. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Павлишин, Г. А.
    Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19 [Текст] = Maternal stress in NICU during the COVID-19 pandemic / Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук, Сатурська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 42-47. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ -- MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS (организация и управление, тенденции)
ПОВЕДЕНИЕ МАТЕРИНСКОЕ -- MATERNAL BEHAVIOR (психология)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL (иммунология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
Аннотация: Під час пандемії COVID-19 були прийняті заходи щодо зменшення кількості контактів між людьми, обмеження відвідування лікувальних закладів та пацієнтів. Дані обмеження також вплинули на одну з найбільш вразливих верств населення - матерів, чиї новонароджені діти знаходились на лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН). Госпіталізація малюка у ВІТН є тривожною та потенційно травматичною подією для матерів, оскільки обмежує цілодобове перебування зі своєю дитиною, супроводжується переживанням за стан здоров’я новонародженого та подальший його прогноз, унеможливлює повноцінне виконання батьківської ролі та самостійний догляд за малюком, порушує налагодження психологічного та фізичного контакту між матір’ю та дитиною, що накладається на лабільний психоемоційний стан породіллі, спричинений перебудовою гормонального статусу. Мета дослідження - оцінити рівень стресу матерів, немовлята яких потребували лікування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) до та в умовах пандемії COVID-19, проаналізувати вплив карантинних обмежень на частоту та тривалість відвідувань дітей, а також на вигодовування грудним молоком. Матеріали та методи. У дизайн включено 194 матері: 67 - матері, діти яких перебували у ВІТН до пандемії COVID-19 та 127 - під час пандемії COVID-19. Чутливість до стресу була оцінена за допомогою опитувальника «Шкала батьківського стресу: ВІТН» (PSS: NICU). У дослідженні враховувались лише результати анкетування матерів, чиї діти перебували у відділенні інтенсивної терапії не менше 3 днів. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «STATISTICA 13.0. WINDOWS” з розрахунком середніх балів (M). Дані вважали достовірними при p0,05. Для порівняння числових даних (Шкала батьківського стресу: ВІТН) використовувався t-критерій (для двох незалежних груп). Дослідження відповідають біоетичним нормам клінічних досліджень відповідно до положень ОСР (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 04.04.1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2013 рр.), наказів МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. На проведення досліджень отримано дозвіл біоетичної комісії Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Результати дослідження та їх обговорення. Під час пандемії COVID-19 зменшилась частка матерів, які відвідували новонароджених у ВІТН три і більше разів на день (56,69%), у той час як до пандемії даний показник становив 64,18% (p до та під час COVID-19 0,05). Під час пандемії COVID-19 також суттєво скоротилась середня тривалість візиту новонародженого у ВІТН, лише 10,24% матерів перебували більше 1 години протягом візиту з малюком, тоді коли до пандемії цей показник становив 89,76% (p до та під час COVID-19 0,05). Найвищий рівень стресу у матерів був пов’язаний із блоком «Порушення батьківської ролі» і становив 4,15 балів під час пандемії COVID-19 та 4,04 балів до пандемії (p до та під час COVID-19 0,05). Під час пандемії зменшилась кількість дітей, що отримували грудне молоко на 16,52% (p до та під час COVID-19 0,05). Висновок. Пандемія COVID-19 є потужним стресовим фактором для матерів новонароджених дітей у ВІТН, оскільки обмежує контакт з дитиною, провокує стрес у зв’язку з порушенням батьківської ролі та має негативний вплив на лактацію
During the COVID-19 pandemic, measures have been taken to reduce the number of contacts between people, restrict visits to medical facilities and patients. These restrictions also affected one of the most vulnerable populations - mothers whose newborns were treated in neonatal intensive care units (NICUs). Infant’s admission in the NICU is a disturbing and potentially traumatic event for mothers, as it limits the round-the-clock stay with their children, accompanied by anxiety and worries about the health of the newborn and its further prognosis, makes it impossible to fully fulfill the parental role and independent care for a baby, disrupts the establishment of psychological and physical contact between a mother and a child, which is superimposed on the labile psycho-emotional state of the woman in labor caused by the restructuring of hormonal status.
Доп.точки доступа:
Сарапук, І. М.
Сатурська

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Bolonska, A. V.
    Treatment and prophylaxis of moderate and severe bronchopulmonary dysplasia in premature neonates [Text] / A. V. Bolonska, O. Yu. Sorokina // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - P84-93. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-главная:
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, реабилитация, терапия)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, реабилитация, терапия)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION (действие лекарственных препаратов, физиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (использование, методы)
Аннотация: Bronchopulmonary dysplasia in premature neonates leads to physical and mental developmental disorders and behavioral problems and associated with frequent rehospitalizations and long hospital stay. Study objective: to study the predictors of bronchopulmonary dysplasia development in premature neonates in structure of intensive care. Study design: A retrospective cohort analysis was performed in 127 children recruited from two NICU of Dnipro between January 2016 to March 2020. Inclusion criteria: preterm neonates 28-32 gestation weeks with respiratory distress syndrome (RDS). Results demonstrated that every day of mechanical ventilation, supplemental oxygen with FiO2 more than 30% and cardiac drugs usage increased risk of bronchopulmonary dysplasia development by 15-20%. In conclusion, finding out predictors of bronchopulmonary dysplasia helps to improve and prudently use usual treatment regimens in premature neonates and decrease the frequency of moderate and severe bronchopulmonary dysplasia
Доп.точки доступа:
Sorokina, O. Yu.


Найти похожие

6.


   
    Міжнародні рекомендації з менеджменту новонароджених дітей з вродженою діафрагмальною килою: огляд літератури [Текст] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 3. - С. 51-60. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (диагностика, осложнения, терапия, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы)
МЕДИЦИНСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ МЕНЕДЖМЕНТ -- CASE MANAGEMENT
Аннотация: Вроджена діафрагмальна кила (ВДК) — дефект розвитку діафрагми, який характеризується герніацією черевного вмісту в грудну клітку, що призводить до різного ступеня легеневої гіпоплазії та легеневої гіпертензії. У світі зберігається високий рівень смертності дітей з цією патологією та захворюваності серед тих, хто вижив. Якісна пренатальна діагностика дає змогу виявити немовлят із тяжкою ВДК та сприяє мобілізації людських й матеріальних ресурсів для оптимального менеджменту на третинному рівні медичної допомоги. Слід акцентувати увагу спеціалістів пренатальної ультразвукової діагностики на необхідності вимірювання отриманого / очікуваного легенево(краніального індексу та положення печінки в плода. Оптимальне лікування новонароджених протягом передопераційного періоду зосереджене на м’якій вентиляції, уникненні токсичності кисню, баро/волютравми гіпопластичної легені та серцевої підтримки. У пацієнтів із легеневою гіпертензією патогенетично слід застосовувати легеневу вазодилататорну терапію, у тому числі інгаляційний оксид азоту, а також екстракорпоральну мембранну оксигенацію, а хірургічну корекцію відкласти до стабілізації стану пацієнтів
Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.
Годованець, Ю. Д.
Ходзінська, Ю. Ю.
Попелюк, Н. О.
Кошурба, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Анікін, І. О.
    Безпека та якість внутрішньовенних ліпідів для новонароджених: сучасні знання та майбутні перспективи (Частина I) [Текст] / І. О. Анікін, В. І. Снісарь // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 41-52. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЖИРОВЫЕ ЭМУЛЬСИИ ВНУТРИВЕННЫЕ -- FAT EMULSIONS, INTRAVENOUS (прием и дозировка)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (использование)
Аннотация: Передчасні пологи зумовлюють розвиток "метаболічного шоку" у новонародженої дитини, важкість якого обернено протилежна масі та терміну гестації. Немовлята втрачають можливість отримувати нутрієнти природнім, трансплацентарним шляхом, а здатність засвоювати молоко матері обмежена через незрілість. Стандартом зростання передчасно народженої дитини є внутрішньоутробний зріст мозку та тіла плода, для досягнення якого потрібна не тільки достатня кількість основних нутрієнтів, але і їх якісний склад. Нутрітивна підтримка недоношених новонароджених часто є проблемою, особливо, якщо діти мають захворювання перинатального періоду, перебувають на штучній вентиляції легень, що погіршує їх катаболічний стан. Стресовий стан обмежує продовження фізичного зростання дитини протягом перших кількох тижнів після пологів, що асоціюється з хронічною захворюваністю та неврологічною інвалідизацією в майбутньому. Одним, а іноді єдиним шляхом надходження основних нутрієнтів стає парентеральне харчування, при якісному проведенні якого можливо задовольнити більшість харчових потреб недоношених малюків. Протягом останніх років розроблено якісні протоколи з парентерального харчування, дотримання яких дозволяє досягти мети забезпечення потреб дітей. Вони передбачають достатньо агресивний підхід до інфузії амінокислот та ліпідів, але серед лікарів все ще існують побоювання використовувати раннє парентеральне харчування. Особливо обмеження стосуються внутрішньовенних ліпідів, вони базуються на декількох догмах, які свідчать про те, що інфузія ліпідів може бути пов’язана з пошкодженням тканин легенів, печінки, сприяє розвитку сепсису та тромбозам. Існує кілька нещодавніх оглядів, які спростовують ці догми. У нашій публікації ми хотіли б надати короткі базові дані щодо безпеки використання ліпідних емульсій, які використовують у новонароджених. Також, надати дані про позитивний вплив ліпідів на деякі біохімічні процеси та стани, з акцентом на їх особливості в залежності від складу жирової емульсії. Огляд літератури, який надано, може використовуватися для перегляду клінічної практики, для пошуку оптимальних стратегій застосування ліпідних емульсій, з урахуванням їх хімічних складових, що дозволить підвищити якість виходжування недоношених новонароджених. Мета роботи – провести аналіз наукових літературних джерел для вивчення та систематизації даних про сучасні аспекти використання ліпідних емульсій у новонароджених.
Доп.точки доступа:
Снісарь, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Клєвакіна, О. Ю.
    Застосування ранньої неінвазивної штучної вентиляції легень у доношених новонароджених із помірною та важкою гіпоксичноішемічною енцефалопатією [Текст] / О. Ю. Клєвакіна, І. О. Анікін // Патологія. - 2020. - Том 17, N 3. - С. 338-343


MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (использование)
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
Аннотация: Пошук і використання альтернативних стратегій дихальної підтримки перспективний для поліпшення безпосередніх і віддалених результатів виходжування новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ). Мета роботи – дослідження ефективності та безпеки застосування ранньої екстубації з наступною неінвазивною вентиляцією легень у доношених новонароджених із важкою та помірною гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Матеріали та методи. Здійснили проспективне, когортне, рандомізоване дослідження, в яке залучили 60 доношених немовлят. Усі пацієнти перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії новонароджених КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» з приводу ГІЕ II та III ступеня за шкалою Sarnat і наявністю дихальних розладів і потребою у штучній вентиляції легень (ШВЛ). В основну групу включили 30 (50 %) пацієнтів, яким через 72 години після народження виконали ранню екстубацію трахеї та перевели на неінвазивну назальну вентиляцію легень із переміжним позитивним тиском (NIPPV). Група порівняння – 30 (50 %) новонароджених, яким виконана традиційна ШВЛ у режимі P-SIMV через інтубаційну трубку до відновлення рівня свідомості, відсутності судом і встановлення регулярного патерну самостійного дихання. Результати. Під час неінвазивної ШВЛ у режимі NIPPV використали параметри, що відповідали параметрам стандартної ендотрахеальної вентиляції. Рівень SpO2 через добу після застосування режиму NIPPV вірогідно не змінився (р = 0,0765) порівняно з дітьми на традиційній ШВЛ. Вірогідно скоротилася тривалість респіраторної підтримки у хворих, які переведені в NIPPV (р = 0,0004), тривалість перебування на ліжках відділення інтенсивної терапії (р = 0,0002) та у стаціонарі загалом (р 0,0001). Знизилася загальна кількість легеневих ускладнень в основній групі (p
Доп.точки доступа:
Анікін, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Шевелицька, В. А.
    Фонокардіографія і відкрита артеріальна протока у недоношених новонароджених дітей [Текст] / В. А. Шевелицька, Т. К. Мавропуло, С. О. Мокія-Сербіна // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - N 2. - С. 17-24. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (диагностика, терапия, ультрасонография)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
ФОНОКАРДИОГРАФИЯ -- PHONOCARDIOGRAPHY (методы)
Аннотация: Встановлені статистично значущі відмінності показників комп’ютерного аналізу ФКГ у недоношених новонароджених з різними ступенями гемодинамічної значущості ВАП. Отримані результати можуть бути використані в якості скринінгового тесту у недоношених новонароджених з ВАП
Доп.точки доступа:
Мавропуло, Т. К.
Мокія-Сербіна, С. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Возможности применения дексмедетомидина у пациентов различных возрастных груп / Е. В. Стрепетова [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 136


MeSH-главная:
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
Аннотация: Дексмедетомидин в последние годы активно используется для седации малоинвазивных и неинвазивных манипуляций у пациентов различных возрастных групп, в том числе у детей, включая недоношенных и детей грудного возраста. Преимуществами его выбора являются быстрое начало действия, отсутствие существенного влияния на внутричерепное давление и давление спинномозговой жидкости, уменьшение мышечной дрожи без вмешательства в систему терморегуляции, что обеспечивает седацию при необходимости сохранения спонтанного дыхания и способствует также адаптации к аппарату ИВЛ, не раздражает периферическую вену по сравнению с пропофолом
Доп.точки доступа:
Стрепетова, Е. В.
Ярославская, С. Н.
Никонова, Л. В.
Жук, Е. И.
Конюх, С. А.
Головатюк, М. В.
Шпачук, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


   
    Аналіз перинатальної патології у передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами [Текст] = The features of perinatal pathology in premature infants with paroxysmal conditions / Д. М. Костюкова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - N 1. - С. 13-19. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (использование, методы, тенденции)
РЕТИНОПАТИЯ НЕДОНОШЕННЫХ -- RETINOPATHY OF PREMATURITY (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, уход, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, уход, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі близько 15 млн дітей народжується раніше за фізіологічний термін гестації. Унаслідок морфофункціональної незрілості організму в передчасно народжених дітей відмічається висока ймовірність формування патології органів або систем, частота якої різниться залежно від гестаційного віку (ГВ) при народженні. Одними з перших клінічних ознак перинатальної патології в новонароджених є пароксизмальні стани, частота виникнення яких суттєво збільшується в передчасно народжених дітей
Перинатальна патологія в передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами є поєднаною, а її структура визначається ступенем мофрофункціональної незрілості організму. Гестаційнозалежними захворюваннями є ретинопатія недоношених, анемія недоношених, синдром респіраторного розладу та бронхолегенева дисплазія. Незважаючи на зміну структури та зменшення ступеня тяжкості перинатальної патології при збільшенні ГВ, передчасно народжені діти незалежно від ГВ становлять групу ризику щодо формування пароксизмальних станів і неврологічних ускладнень, що необхідно враховувати при створенні індивідуалізованої програми виходжування
According to the World Health Organization, around 15 million premature children are born each year. Due to the morphofunctional immaturity, preterm infants have a high probability of organs and systems pathology, which rates depends on the gestational age (GA) at birth. One of the first clinical manifestations of perinatal pathology is paroxysmal conditions, whose incidence is significantly increased in infants born prematurely
Purpose — to analyze the features of perinatal pathology in preterm infants of different gestational with paroxysmal conditions. Patients and methods. A single-center prospective study included the study of clinical features of 105 premature infants with various paroxysmal conditions. The study group consisted of 32 children with a GA of 24–28 weeks, group II — 52 children GA 29–32 weeks, group III — 21 children GA 33–36 6/7 weeks. Results. It was demonstrated that preterm infants have a combined perinatal pathology, the structure and clinical features of which depends on the GA. In children of 24–28 weeks GA the leading positions in the structure of perinatal pathology takes retinopathy of prematurity (62.5%), anemia of prematurity (53.1%), bronchopulmonary dysplasia (53.1%), and combined infectious pathology (46.9%). Among the perinatal cerebral lesions and neurological complications, the leading nosologies were neonatal cerebral ischemia (21.9%), periventricular leukomalacia (21.5%) and ventricular dilation (18.8%). Compared to the previous group, in children of 29–32 weeks GA we found statistically significantly lower incidence of bronchopulmonary dysplasia (53.1% vs 11.5%, рІ–ІІ0.0001) and retinopathy of prematurity (62.5% vs 23.1%, рІ–ІІ0,05 and 21.9% проти 28.6%, рІ–ІІI0.05), intraventricular hemorrhage grade I–II (9.4% vs 7.7%, рІ–ІІ0.05), III–IV (6.3% vs 5.8%, рІ–ІІ0.05), periventricular leukomalacia (12.5% vs 17.3%, рІ–ІІ0.05) and meningitis (3.1% vs 1.9%, рІ–ІІ0.05). Compared to newborns of group I, in children of 33–36 GA 6/7 weeks was found statistically significantly lower incidence of anemia of prematurity (4.7% vs 53.1%, рІІІ–І=0.0001) and retinopathy of prematurity (4.7% vs 62.5%, рІІІ–І0.0001). We detected the tendency toward a lower rates of periventricular leukomalacia (4.7% vs 12.5%, рІII–І0.05 and 4.7% vs 17.3%, рІII–ІI0.05) in absence of intraventricular hemorrhages grade III–IV and structural epilepsy. Conclusions. Our study established that preterm infants with paroxysmal conditions have a combined perinatal pathology, with the structure determined by the morphofunctional immaturity of the organism. Diseases which rates depend on GA are retinopathy of prematurity, anemia of prematurity, respiratory disorder syndrome and bronchopulmonary dysplasia. Despite the change in the structure and the severity of perinatal pathology with increasing GA, premature babies of all gestational groups are at risk for paroxysmal conditions and neurological complications, which must be considered when creating an individualized developmental care program
Доп.точки доступа:
Костюкова, Д. М.
Шунько, Є. Є.
Бабінцева, А. Г.
Бєлова, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


    Холод, Д. А.
    Цитоенергетична і пробіотична оптимізація інтенсивної терапії синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонароджених: оцінка клінічної ефективності / Д. А. Холод, Д. А. Шкурупій // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 82-87. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (лекарственная терапия, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы)
СУКЦИНАТЫ -- SUCCINATES (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Патогенез гастроінтестинальної недостатності у новонароджених у критичних станах на тлі анатомо-функціональних особливостей обґрунтовує включення в терапію ергодинамічних сполук і пробіотиків. Мета дослідження: оцінка клінічної ефективності цитоенергетичної і пробіотичної оптимізації інтенсивної терапії синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонароджених. Матеріали та методи. До групи дослідження ввійшли 146 новонароджених із гастроінтестинальною недостатністю в умовах інтенсивної терапії. До основної групи (n = 82) увійшли пацієнти, яким додатково призначали препарат меглюміну натрію сукцинату і пробіотик, що містить Lactobacillus acidophilus (spр. L.gasseri), Bifidobacterium infantis, Enterococcus faecium, у групу порівняння (n = 64) — пацієнти з традиційною лікувальної тактикою. Оцінювали клінічні прояви гастроінтестинальної недостатності, системної запальної відповіді, частоту використання прокінетиків, тяжкість стану, виживаність. Результати. На відміну від групи порівняння в основній групі в 1,42 раза частіше спостерігалося зменшення вираженості гастроінтестинальної недостатності, яка була зареєстрована у 71 % новонароджених (χ2 = 6,53; р = 0,011). Зменшилась потреба в призначенні прокінетиків у 2,2 раза, що було необхідним у 9 % пацієнтів (χ2 = 4,22; р = 0,04). Знизилася оцінка тяжкості стану в 1,06 раза, що спостерігалося у 88 % пацієнтів, хоча статистично значущої різниці з групою порівняння за цим параметром відзначено не було (χ2 = 0,73; р = 0,394). Збільшилась виживаність в 1,11 раза, що становило 99 % (χ2 = 6,51; р = 0,011). Також відзначені значимі зв’язки вираженості системної запальної відповіді (R = –0,21; р = 0,013), оцінки тяжкості стану (R = –0,18; p = 0,026), частоти призначення прокінетиків (R = –0,17; р = 0,04), виживаності (R = 0,21; p = 0,01) з оптимізованою тактикою лікування. Висновки. У новонароджених додаткове призначення меглюміну натрію сукцинату і пробіотика в комплексі інтенсивної терапії дозволяє зменшити прояви синдрому гастроінтестинальної недостатності, знизити потребу в прокінетиках, вплинути на вираженість системної запальної відповіді, тяжкість стану і збільшити виживаність
Доп.точки доступа:
Шкурупій, Д. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


    Сурков, Д. М.
    Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія в доношених новонароджених: сучасний стан проблеми / Д. М. Сурков // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 42-54. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (диагностика, кровь, лекарственная терапия, терапия, ультрасонография, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (терапевтическое применение)
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: У статті поданий огляд літератури щодо гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), яка розвивається у немовлят після перенесеної перинатальної ішемії. Вона залишається істотною проблемою інтенсивної терапії в новонароджених у зв’язку з високим рівнем смертності й неврологічної інвалідності з дитинства, незважаючи на досягнуті певні успіхи щодо діагностики, моніторингу й методів лікування. Головною метою терапії треба вважати забезпечення церебральної перфузії й запобігання вторинним пошкодженням нейронів, у тому числі розвитку апоптозу. Серед методів дослідження й моніторингу стану центральної нервової системи у немовлят провідну роль відіграють: нейросонографія з допплерівським визначенням патернів мозкового кровотоку, моніторинг NIRS у поєднанні з амплітудно-інтегрованою електроенцефалографією. На сьогодні єдиним методом інтенсивної терапії з доведеною нейропротективною дією залишається терапевтична гіпотермія 33–35 °С протягом 72 годин. Її ефективність поки що залишається недостатньою: вона знижує частку поєднаного результату «смерть/тяжке порушення неврологічного розвитку» з 65 до 40–50 %, тому тривають активні пошуки методів лікування, які б могли покращити наслідки помірної й тяжкої ГІЕ. Щодо респіраторної підтримки перспективним виглядає застосування Neurally Adjusted Ventilatory Assist. До сьогодні не вирішене питання про ідеальний розчину для відновлення дефіциту об’єму циркулюючої крові в новонароджених. Кристалоїди через низький волемічний коефіцієнт мають нестійкий вплив на серцевий викид. Використання альбуміну обмежене через порушене проникнення гематоенцефалічного бар’єра при ГІЕ. Розглянута можливість використання 6% гідроксіетилкрохмалю 130/0,42, оскільки останні дослідження не продемонстрували додаткових ризиків порівняно із застосуванням кристалоїдів. Основним препаратом кардіотропної дії поки що вважається допамін, проте декілька робіт доводять переваги добутаміну щодо його впливу на системну й церебральну гемодинаміку. Пошук інших лікарських засобів для вторинної нейропротекції поки що показав певні результати щодо еритропоетину, але кількість досліджуваних випадків невелика. Інші препарати знаходяться переважно на стадії доклінічних і клінічних досліджень І і ІІ фази
The article presents a systematic review of the researches on hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE), which develops in infants after perinatal ischemia. It remains a significant challenge for neonatal intensive care because of high mortality and neurological disabilities in children, despite some progress in diagnosis, monitoring and treatment. The main goal of therapy is to support adequate cerebral perfusion and to prevent secondary neuronal damage, including the apoptosis development. Among the methods for the diagnosis and monitoring of neurological disorders in neonates, the main ones are: brain ultrasound and Doppler evaluation of cerebral blood flow patterns, near-infrared spectrometry monitoring in conjunction with amplitude-integrated electroencephalography. At the moment, the only method of intensive care with proven neuroprotection is therapeutic hypothermia 33–35 °C for 72 hours. Nevertheless, its efficacy is still insufficient, reducing the combined outcome of death or severe neurodevelopmental impairment from 65 to 40–50 %. While the benefits of therapeutic hypothermia provide proof that outcomes can be better, additional treatments to further improve outcomes are needed. The new mode of ventilation, neurally adjusted ventilatory assist, is promising for respiratory support in newborns with HIE. The ideal fluid for the blood volume replacement in newborns hasn’t yet been found. Crystalloids because of low replacement coefficient have unstable impact on cardiac output. The use of albumin is restricted due to high blood-brain barrier permeability in HIE. The possibility of using 6% hydroxyethyl starch 130/0.42 has been considered, as recent studies have not demonstrated additional risks compared to crystalloids. Dopamine is still considered as a drug of choice in infants, but several studies show the benefits of dobutamine effects on systemic and cerebral hemodynamics. Searching for other agents for secondary neuroprotection has shown some benefits of erythropoietin, but the number of observations is limited. Other drugs are still ongoing preclinical and clinical studies of phase I and II
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


   
    Особливості перинатальної діагностики й тактики при вроджених вадах серця (досвід ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України", 2015–2019 рр.). [Текст] = Features of perinatal diagnosis and tactics for congenital heart defects (the experience of SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named of academician O.M. Lukyanova of the NAMS of Ukraine», 2015–2019) / І. С. Лук’янова [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2019. - N 4. - С. 24-29. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, смертность, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (использование, методы, тенденции)
МЕЖЖЕЛУДОЧКОВОЙ ПЕРЕГОРОДКИ ДЕФЕКТЫ -- HEART SEPTAL DEFECTS, VENTRICULAR (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
Аннотация: Вроджені вади серця (ВВС) є найпоширенішими в структурі всіх аномалій розвитку та часто спричиняють летальність плодів і новонароджених першого місяця життя. Завдяки успіхам кардіохірургії, сьогодні є можливість виконувати складні реконструктивні операції при ВВС, які раніше вважалися неоперабельними. За таких умов основним завданням в організації допомоги дітям із ВВС є своєчасна діагностика і надання кваліфікованої допомоги в кардіохірургічній клініці. Більшість ВВС діагностують під час скринінгового обстеження вагітних із фетальною ехокардіографією. Але не всі ВВС можна виявити внутрішньоутробно, у таких випадках надання оптимальної кардіохірургічної допомоги новонародженим може бути несвоєчасним
Мета — обґрунтувати перинатальну тактику при ВВС у новонароджених до переведення в кардіохірургічний центр. Пацієнти та методи. Усім вагітним виконано повну ехокардіографію плода зі встановленням топічного діагнозу, функціональної оцінки шлуночків серця, а також оцінки гемодинамічних порушень у фетоплацентарній системі, виявлення супутньої патології. Найбільш оптимальними термінами для обстеження плода обрали 20–22 і 30–32 тижні вагітності. Усього за період 2015–2019 рр. у ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України» за розробленим нами алгоритмом обстежено 8 457 вагітних. Пренатально у 144 із них діагностовано гемодинамічно значущі ВВС. З метою правильної оцінки стану дитини при народженні ретельно вивчено пренатальний анамнез і дані ультразвукового дослідження плода. Дитині проведено повне клініко-інструментальне обстеження. Пренатальне і постнатальне ультразвукове дослідження проведено на апаратах AcusonX300 (Siemens, Німеччина), MyLabTwice (Esaote, Італія). Результати та висновки. Враховуючи дані літератури та аналіз власних досліджень, розроблено пре- і постнатальну тактику ведення ВВС у плода та новонародженого для надання своєчасної спеціалізованої допомоги цій категорії хворих. Це дасть змогу знизити рівень летальності, провести профілактику ускладнень, подовжити тривалість і поліпшити якість життя дітей
Currently, congenital heart defects (CHD) remain the most common in the structure of all developmental abnormalities and often cause mortality of fetuses and newborns in the first month of life. Due to the success of cardiac surgery, complex reconstructive surgery for CHD, which were previously considered inoperable, became possible. Under these conditions, the main task in organizing assistance to children with CHD complications is the modern diagnosis and timely assistance in a heart surgery clinic. Most CHD are diagnosed during screening examinations of pregnant women with fetal echocardiography. However, it should be noted that not all CHD can be detected in utero in the fetus, and in such cases, the provision of optimal cardiac surgery for newborns may not be timely
Purpose — to justify the perinatal tactics for CHD of the newborn, before being transferred to the cardiac surgery center. Patients and methods. All pregnant women underwent complete fetal echocardiography with the establishment of topical diagnosis, functional assessment of the heart ventricles, as well as assessment of hemodynamic disturbances in the fetoplacental system, and identification of concomitant pathology. The optimal time chosen for examination of the fetus was 20–22 and 30–32 weeks of pregnancy. During the period of 2015–2019 a total of 8457 pregnant women were examined according to the algorithm developed by us in the State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after Academician A.N. Lukyanova of the NAMS of Ukraine». In 144 of them, hemodynamically significant congenital heart defects were diagnosed prenatally. In order to correctly assess the condition of the child at birth, the prenatal history and data of the ultrasound examination of the fetus have been carefully studied. The children underwent complete clinical and instrumental examination. Prenatal and postnatal ultrasound was performed on AcusonX300 (Siemens, Germany) and MyLabTwice (Esaote, Italy) devices. Results and conclusions. Considering the literature data and the analysis of our own studies, pre- and postnatal management tactics have been developed for the detection of CHD in the fetus and newborn to provide timely specialized care to this category of patients to reduce mortality prevention of complications, increasing the duration and quality of children life
Доп.точки доступа:
Лук’янова, І. С.
Медведенко, Г. Ф.
Дзюба, О. М.
Тарасюк, Б. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.


   
    Хирургическое лечение коарктации аорты у новорожденного ребенка с массой тела 800 граммов [Текст] = Surgical treatment coarctation of the aorta in a premature newborn weighing 800 g / Б. М. Тодуров [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 29-33


MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы, организация и управление, тенденции)
ДЕФИЦИТ МАССЫ ТЕЛА -- THINNESS (осложнения, патофизиология, этиология)
АОРТЫ КОАРКТАЦИЯ -- AORTIC COARCTATION (хирургия, этиология)
БЕЗРЕЦИДИВНАЯ ВЫЖИВАЕМОСТЬ -- DISEASE-FREE SURVIVAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Хирургическое лечение коарктации аорты у новорожденных является высокоэффективным методом лечения, который может быть применен практически при всех анатомических формах порока. Однако считается, что экстремально низкая масса тела при рождении – это серьезный отягощающий фактор в достижении успеха лечения, как во время операции, так и в послеоперационный период. В статье представлен случай успешной хирургической коррекции коарктации аорты у недоношенного новорожденного пациента с массой тела 800 г. Пациент в возрасте 16 дней был транспортирован в Институт сердца МЗ Украины бригадой скорой помощи с диагнозом: критическая предуктальная коарктация перешейка аорты, открытый артериальный проток, гипотрофия 2-й степени, сердечная недостаточность IIБ стадии. На момент госпитализации состояние ребенка расценивалось как тяжелое и обусловливалось выраженной сердечной и дыхательной недостаточностью. В связи с тяжелым состоянием пациента было принято решение выполнить резекцию коарктации аорты, несмотря на критически низкую массу тела ребенка. В статье подробно описан ход проведенной операции. Послеоперационный период протекал без осложнений. На 15-е сутки пациент в стабильном состоянии был переведен в областную детскую больницу для дальнейшего выхаживания. Представленный случай дает основания утверждать, что оперативное лечение коарктации аорты у недоношенных детей может оставаться золотым стандартом лечения
Surgical treatment of coarctation of the aorta in newborns is considered a highly effective method, which can be used in almost all anatomical forms of malformation. However, extremely low birth weight may present an obstacle for the successful treatment, both during surgery and in the postoperative period. We present a case of surgical correction of aortic coarctation in a premature newborn patient weighing 800 g. A 16-day-old patient was transported to the clinics by an ambulance team with a diagnosis of critical preductal coarctation of the aortic isthmus, open ductus arteriosus, grade 2 malnutrition, grade IIB heart failure. At the time of hospitalization, the condition of the child was regarded as severe due to severe heart and respiratory failure. Due to the serious condition of the patient, it was decided to perform a resection of coarctation of the aorta, despite the critically low body weight of the child. The postoperative period was uneventful. On the 15th day, the patient was transferred to the regional children's hospital in stable condition. This case suggests that surgical treatment of aortic coarctation remains a gold standard of the treatment in premature infants
Доп.точки доступа:
Тодуров, Б. М.
Карпенко, В. Г.
Вашкеба, В. Ю.
Сакалов, В. В.
Ласточкина, О. А.
Галамай, И. В.
Демянчук, В. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.


    Холод, Д. А.
    Інформативність рутинної діагностики гастроінтестинальної недостатності в неонатальній інтенсивній терапії [Текст] / Д. А. Холод // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 7. - С. 55-59. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
Аннотация: Новонароджені є найбільш схильними до розвитку гастроінтестинальної недостатності. Разом з тим діагностичні критерії даного синдрому в новонароджених досліджені мало. Мета: оцінка інформаційної значущості клініко-інструментальних методик діагностики гастроінтестинальної недостатності в неонатальній інтенсивній терапії. Матеріали та методи. Проведене клінічне інтервенційне констатуюче когортне дослідження за участю 30 новонароджених, які потребували інтенсивної терапії й мали гастроінтестинальну недостатність І (n = 13) або ІІ (n = 17) ступенів. Проводилась оцінка затримки евакуації шлункового вмісту, вимірювання окружності живота, внутрішньочеревного тиску, абдомінального перфузійного тиску. Результати. У новонароджених із гастроінтестинальною недостатністю І і ІІ ступеня вірогідні відмінності були констатовані лише щодо результатів дослідження внутрішньочеревного тиску (Me = 3 мм рт.ст. і Me = 12 мм рт.ст. відповідно; р 0,01). Вірогідної різниці показників затримки евакуації шлункового вмісту, окружності живота й абдомінального перфузійного тиску залежно від ступеня гастроінтестинальної недостатності виявлено не було. Разом з тим встановлені значимі кореляційні зв’язки між затримкою евакуації шлункового вмісту, pH крові (R
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.


    Годованець, Ю. Д.
    Інтенсивна терапія новонароджених: удосконалення підходів корекції ренальних порушень за умови перинатальної патології [Текст] = Intensive care of newborns: improvement of approaches to the correction of renal disorders under perinatal pathology / Ю. Д. Годованець, А. Г. Бабінцева // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 3. - С. 119-127. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Метилксантины--тер прим

MeSH-главная:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (использование, методы, организация и управление, тенденции)
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
1-МЕТИЛ-3-ИЗОБУТИЛКСАНТИН -- 1-METHYL-3-ISOBUTYLXANTHINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: З урахуванням важливої ролі сечовидільної системи в забезпеченні стабільності гомеостазу цілого організму та високої частоти ренальної дисфункції в доношених новонароджених дітей із патологічним перебігом постнатальної адаптації лікувальна тактика пацієнтів неонатальних відділень інтенсивної терапії вимагає системного підходу та спрямована на протекцію життєво важливих функцій, у тому числі на запобігання тяжким нирковим пошкодженням та їх віддаленим наслідкам. Мета дослідження: удосконалити комплекс інтенсивної терапії новонароджених із тяжкими формами перинатальної патології за наявності порушень функціонального стану сечовидільної системи. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 100 доношених новонароджених дітей із перинатальною патологією тяжкого ступеня, з яких 60 дітям було призначено удосконалений терапевтичний комплекс (основна група), 40 дітей отримували загальноприйняту терапію (група порівняння). Новонародженим основної групи разом із традиційними заходами стабілізації гомеостазу було призначено препарат групи метилксантинів, діючою речовиною якого є теофілін, для запобігання аденозиніндукованій ренальній вазоконстрикції та препарат комплексної антигіпоксичної й антиоксидантної дії Цитофлавін. Результати. Застосування удосконаленого комплексу лікування порівняно з традиційною терапією надало змогу суттєво покращити якість функціонування сечовидільної системи при тяжких формах перинатальної патології, зокрема зменшити частоту випадків формування гострого пошкодження нирок. При лікуванні новонароджених відмічалися зростання погодинного діурезу, зменшення рівня креатиніну в сироватці крові, збільшення швидкості клубочкової фільтрації, покращання основних допплерометричних показників ренального кровотоку та стабілізація балансу маси тіла. Стимуляція антиоксидантного ефекту захисту організму підтверджувалася суттєвим зменшенням рівня малонового альдегіду в еритроцитах та окисної модифікації білків у плазмі крові, збільшенням активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в еритроцитах, глутатіонредуктази та глутатіон-S-трансферази в плазмі крові. Висновки. Результати проведеного дослідження засвідчили доцільність використання призначеного комплексу лікування разом із традиційними терапевтичними заходами, що підтверджується нормалізацією становлення ренальних функцій за умови перинатальної гіпоксії та зменшенням тяжкості перебігу нозологічної патології в новонароджених дітей у ранньому неонатальному періоді
Considering an important role of the urinary system in ensuring the stability of homeostasis in the whole organism and high incidence of renal dysfunction in term newborns with pathological course of postnatal adaptation, the management of patients of neonatal intensive care units requires a systematic approach and is directed to the protection of vital functions including prevention of severe renal injuries and their long-term effects. Therefore, the objective of the study is to improve intensive therapy of neonates with severe forms of perinatal pathology against the background of functional disor­ders of the urinary system. Materials and methods. A comprehensive clinical and paraclinical examination of 100 term newborns with severe perinatal pathology was conducted. The main group included 60 babies who underwent improved treatment. Forty children (comparison group) received standard therapy. In addition to traditional measures to stabilize homeostasis, neonates from the main group were administered a drug from methylxanthine group with theophylline as an active agent for the prevention of adenosine-induced renal vasoconstriction and Cytoflavin, a drug with combined anti-hypoxic and anti-oxidant action. Results. As compared to the traditional therapy, administration of the advanced treatment enabled to improve considerably the functioning of the urinary system in case of severe perinatal pathology, and, particularly, to decrease the incidence of acute kidney injury. The benefits of this study were increased hourly diuresis, decreased creatinine level in the blood serum, increased glomerular filtration rate, improved main Doppler indices of the renal blood flow and stabilized body weight balance. Moreover, stimulation of the antioxidant effect was confirmed by a significant decrease of malone aldehyde in erythrocytes and protein oxidative modification in the blood plasma, increased activity of glucose-6-phosphate dehydrogenase in erythrocytes, glutathione reductase and glutathione-S-transferase in the blood plasma. Conclusions. The results of the study showed the reasonability of the suggested treatment which is evidenced by normalization of the renal functions under perinatal hypoxia and reduced severity of the pathology in newborns during the early neonatal period
Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.


   
    Білково-енергетичне забезпечення передчасно народжених дітей при парентеральному харчуванні [Текст] / І. В. Сидоренко [та ін.] // Современная педиатрия. - 2017. - N 6. - С. 56-60. - Бібліогр.: с. 60


MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ С ОЧЕНЬ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, VERY LOW BIRTH WEIGHT (кровь)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы)
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Доп.точки доступа:
Сидоренко, І. В.
Шунько, Є. Є.
Барановська, О. В.
Тишкевич, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.


    Сидоренко, І. В.
    Проблемні питання парентерального харчування у дітей з дуже малою масою тіла при народженні [Текст] / І. В. Сидоренко, Є. Є. Шунько // Современная педиатрия. - 2017. - N 5. - С. 121-125. - Бібліогр.: с. 125


MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ С ОЧЕНЬ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, VERY LOW BIRTH WEIGHT
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (вредные воздействия, методы)
Доп.точки доступа:
Шунько, Є. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.


   
    Оценка потребления антимикробных препаратов в неонатологии с помощью альтернативных DDD методик [Электронный ресурс] = Surveillance of antimicrobials use in neonatal hospitals with alternative DDD methods / Л. А. Любасовская [та ін.] // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 31-36. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL (действие лекарственных препаратов, иммунология)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (лекарственная терапия, микробиология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы)
Аннотация: Одной из основных проблем фармакологического мониторинга в неонатальных стационарах является выбор методологии для оценки уровня потребления лекарственных средств, в том числе антимикробных препаратов. Исследование представляет собой наш опыт оценки потребления антибиотиков в перинатальном центре, используя в качестве единицы измерения продолжительность и дни антибактериальной терапии. Цель исследования — изучение возможности динамической оценки потребления антибиотиков методом, применяемым в Antimicrobial Stewardship Programs Европы, США и Канады в неонатальных стационарах для дальнейшего внедрения унифицированного алгоритма в отечественную практику перинатальных центров. Исследование включало анализ данных из историй развития новорождённых за 2014 год, находящихся на лечении в ОРИТ. Проведённый анализ показал, что несмотря на некоторые недостатки методики, использованный метод подходит для фармакологического мониторинга в перинатальных центрах. Он позволяет в динамике оценивать и сравнивать уровень потребления антибиотиков в отделениях одного неонатального стационара, между различными перинатальными центрами, а также с госпиталями других стран
Доп.точки доступа:
Любасовская, Л. А.
Майкова, Г. Б.
Мелкумян, А. Р.
Зубков, В. В.
Ионов, О. В.
Киртбая, А. Р.
Подуровская, Ю. Л.
Буров, А. А.
Припутневич, Т. В.
Зырянов, С. К.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-83 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)