Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ<.>)

Общее количество найденных документов : 109
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Інтраопераційні експрес-гістологічні дослідження та сучасні зміни в патологічній діагностиці пухлин щитоподібної залози [] = Intraoperative frozen section examination and current changes in the pathological diagnosis of thyroid tumors / Т. І. Богданова [та ін.] // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 34-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, ультраструктура)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ ФОЛЛИКУЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY, FOLLICULAR (диагностика, ультраструктура)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
Аннотация: Мета — проаналізувати ефективність експрес-гістологічних досліджень (ЕГД) вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих віком 18 років на час аварії на ЧАЕС у виявленні папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) і визначити обґрунтовані показання для виконання інтраопераційних ЕГД з урахуванням змін у патологічній діагностиці тиреоїдних пухлин на сучасному етапі
Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів ЕГД у 406 хворих із вузловими утвореннями ЩЗ, прооперованих у періоди від 2009 до 2014 і від 2015 до 2017 років, яким виконували передопераційне цитологічне дослідження після проведення ТАПБ. Результати ЕГД отримано для кожного періоду спостереження порівняно з остаточними патологічними діагнозами та висновками ТАПБ
Результати. Встановлено вірогідне підвищення ефективності ЕГД у визначенні ПТК 2015-2017 роками порівняно з 2009-2014 роками за рахунок зростання відсотка випадків, що направлялися на ЕГД із цитологічним висновком ТАПБ «підозра на карциному», та зменшення відсотка випадків із невизначеним висновком ТАПБ «фолікулярна неоплазія». Доведено, що ефективність ЕГД становить майже 100% за неінкапсульованої ПТК, а за наявності повної капсули пухлини знижується до 30-37%
Висновки. Єдиним цілком обґрунтованим висновком ТАПБ для виконання ЕГД є «підозра на карциному» (рівень V за TBSRTC), адже ЕГД за таких умов здатне суттєво вплинути на вибір адекватного обсягу оперативного втручання. Після висновків ТАПБ «фолікулярна неоплазія», «атипія», «доброякісне утворення» (IV, III і II рівні за TBSRTC) проводити ЕГД недоцільно
Доп.точки доступа:
Богданова, Т. І.
Зурнаджи, Л. Ю.
Дегтярьова, Т. Л.
Божок, Ю. М.
Болгов, М. Ю.
Коваленко, А. Є.
Бурко, С. В.
Чернишов, С. В.
Тронько, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Воскобойник, Л. Г.
Порівняльний аналіз цитологічних характеристик доброякісних і злоякісних пухлин щитоподібної залози за результатами інтраопераційних досліджень [] = Comparative analysis of cytological characteristics of benign and malignant thyroid tumors in intraoperative cytological examinations / Л. Г. Воскобойник // Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 42-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, классификация, ультраструктура)
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, ультраструктура)
Аннотация: Проведення інтраопераційних цитологічних досліджень (ІЦД) підвищує результативність виявлення папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ). Для аналізу препаратів під час ІЦД використовують ті самі критерії, що й для оцінки пунктатів, отриманих після тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), проте шлях отримання матеріалу та спосіб виготовлення препаратів є іншими, а час для аналізу — дуже обмеженим
Матеріали та методи. Проаналізовано цитологічні характеристики 879 вузлових утворень ЩЗ, в яких було виконано ІЦД. За остаточним гістологічним діагнозом розподіл пухлин був таким: 501 — ПК, 59 — фолікулярна карцинома, 209 — фолікулярна аденома і 110 — вузловий зоб
Результати. За результатами проведеного аналізу встановлено точність, специфічність і чутливість таких цитологічних ознак ПК ЩЗ в оцінці результатів ІЦД, як наявність у препараті папілярних структур, відсутність колоїду, багатоклітинність препарату, ступінь збереженості пухлинних клітин зі збільшеними, світлими ядрами та рясною, вакуолізованою цитоплазмою, наявність справжніх внутрішньоядерних включень і псевдовключень, борозенок і псамомних тілець тощо
Висновок. Важливими цитологічними ознаками ПК ЩЗ, отриманими за результатами інтраопераційної цитологічної діагностики, можна вважати наявність у препараті папілярних структур, відсутність колоїду, багатоклітинність препарату з обов’язковим високим ступенем збереженості пухлинних клітин зі збільшеними, світлими ядрами та рясною, вакуолізованою цитоплазмою, а також наявність справжніх внутрішньоядерних включень (навіть 1-2) і псевдовключень, борозенок і псамомних тілець
Свободных экз. нет

Найти похожие

Курсов, С. В.
Аналіз результатів дослідження центральної гемодинаміки та периферичного капілярного кровообігу при різних режимах інтраопераційного рідинного забезпечення [Текст] / С. В. Курсов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 7. - С. 50-58. - Бібліогр.: с. 56-57

MeSH-главная:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY (патология, хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (методы)
РЕГИДРАТАЦИОННЫЕ РАСТВОРЫ -- REHYDRATION SOLUTIONS (терапевтическое применение)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ -- MICROCIRCULATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Метою дослідження було порівняльне вивчення впливу двох режимів інтраопераційного рідинного забезпечення на стан центральної гемодинаміки (ЦГД) та величину периферичного капілярного кровотоку у хворих із злоякісною патологією кісток нижніх кінцівок, які піддаються травматичним хірургічним втручанням в ортопедичній онкології. У дослідження ввійшло 70 хворих віком 18–77 років, яким проведено планові хірургічні втручання під комбінованою анестезією, що включала спинномозкову анестезію бупівакаїном і внутрішньовенний пропофоловий наркоз. Сформовано дві групи дослідження. Пацієнтам першої групи (n = 35) забезпечувався рестриктивний режим інтраопераційного введення рідини. Пацієнтам другої групи (n = 35) проводили цілеспрямовану рідинну терапію (ЦРТ) із ретельним моніторингом серцевого викиду та цільовою підтримкою ударного індексу на рівні, що сягає 35 мл/м2, і середнього артеріального тиску на рівні, що не менше 80 мм рт.ст. для осіб молодого та середнього віку, та не менше 90 мм рт.ст. для осіб похилого та старечого віку. Якщо у хворих першої групи серцеве переднавантаження часто моделювалося за допомогою інфузії норадреналіну, то у хворих другої групи його підтримували короткочасними інфузіями розчину гідроксіетилкрохмалю. Кожну з груп було поділено на дві підгрупи: 1) пацієнти віком до 60 років (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 10); 2) пацієнти віком 60 років і старше (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 25). ЦГД вивчали за допомогою методики грудного біореактансу. Спроможність периферичного капілярного кровотоку оцінювали шляхом фотоплетизмометричного визначення величини перфузійного індексу. Результати дослідження показали, що в умовах обмеження рідинної підтримки спостерігається суттєве зменшення показників серцевого викиду, судинного тонусу та величини периферичного капілярного кровотоку. І у хворих віком до 60 років, і у хворих віком 60 років і старше методика ЦРТ забезпечувала вірогідно більші показники артеріального тиску, серцевого викиду та величини перфузійного індексу на травматичному етапі операції та наприкінці дослідження. Всі пацієнти з рестриктивним режимом рідинного забезпечення віком 60 років та старше (100 %) потребували інфузії норадреналіну з метою корекції судинного тонусу та серцевого переднавантаження. Пацієнтам із ЦРТ інфузії норадреналіну не знадобилися
Доп.точки доступа:
Лизогуб, К. І.
Лизогуб, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пульсоксиметрія та безпека пацієнта під час хірургічних втручань [Текст] / Ю. Л. Кучин [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2017. - № 1. - С. 77-80

MeSH-главная:
АНОКСИЯ -- ANOXIA (диагностика)
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY (методы)
ПУЛЬС -- PULSE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ -- PATIENT SAFETY
Аннотация: Гіпоксія є загрозливим станом, який може розвиватись під час та після хірургічних втручань, а також у критично хворих у відділенні інтенсивної терапії, та значно погіршувати результати лікування, спричиняти ускладнення або навіть смерть пацієнта. Пульсоксиметрія є простим, ефективним та малоінвазивним методом визначення насичення гемоглобіну киснем, що дозволяє виявляти гіпоксію задовго до появи клінічних ознак і таким чином вчасно її лікувати. Проведення пульсоксиметрії всім пацієнтам під час хірургічних втручань та у відділенні інтенсивної терапії, є необхідним заходом безпеки для всіх лікувальних закладів України
Доп.точки доступа:
Кучин, Ю. Л.
Бєлка, К. Ю.
Іноземцев, О. М.
Юровіч, А.
Дімов, Б.
Мельник, І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Неинвазивный гемодинамический мониторинг esCCO в ходе анестезиологического пособия при лапароскопической холецистэктомии [Текст] / Ю. Ю. Кобеляцкий [и др.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - N 5. - С. 79-82. - Библиогр.: с. 82

MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR
Доп.точки доступа:
Кобеляцкий, Ю. Ю.
Машин, А. М.
Царев, А. В.
Йовенко, И. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Діагностика, лікування та профілактика стриктури відхідникового каналу [Текст] / І. Я. Садовий [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.3). - С. 34-37. - Библиогр.: с. 37

MeSH-главная:
АНУС -- ANAL CANAL (кровоснабжение, патология, хирургия)
РУБЕЦ -- CICATRIX (диагноз, осложнения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагноз, уход)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE (методы)
Доп.точки доступа:
Садовий, І. Я.
Шевчук, І. М.
Новицький, О. В.
Шаповал, А. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Комбінований метод контролю під час виконання доступу при перкутанній нефролітотомії [Текст] / С. О. Возіанов [та ін.] // Здоровье мужчины. - 2018. - № 2. - С. 125-126

MeSH-главная:
НЕФРОСТОМИЯ ЧРЕСКОЖНАЯ -- NEPHROSTOMY, PERCUTANEOUS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Аннотация: 3 80-х років ХХ століття черезшкірна нефролітотомія (PCNL) вважається золотим стандартом при лікуванні конкрементів нирок розміром більше 2 см, коралоподібного нефролітіазу та множинних каменів нирок. Пройшовши довгий шлях удосконалення ендоурологічних технологій та інструментів черезшкірна нефролітотомія стає менш ін- вазивною, дозволяючи знизити рівень травматизації нирки, післяопераційних ускладнень, скоротити тривалість післяопераційної реабілітації пацієнтів та їхньої непрацездатності
Доп.точки доступа:
Возіанов, С. О.
Возіанов, О. С.
Шевчук, О. О.
Мазурець, В. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Влияние левосимендана на состояние кровообращения и кислородного бюджета в периоперационном периоде у больных с острым коронарным синдромом при аортокоронарном шунтировании [Текст] / М. В. Хартанович [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2017. - N 8. - С. 135-142. - Библиогр.: с. 141

MeSH-главная:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, кровь, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
КИСЛОРОД -- OXYGEN (кровь)
МИОКАРДА СОКРАЩЕНИЕ -- MYOCARDIAL CONTRACTION (действие лекарственных препаратов)
КАРДИОТОНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CARDIOTONIC AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: Быстрейшее восстановление кровообращения в миокарде зачастую требует оперативного вмешательства на фоне искусственного кровообращения (ИК), в частности аортокоронарного шунтирования. Цель исследования: изучение влияния левосимендана в периоперационном периоде на состояние кровообращения и кислородного бюджета у больных, подвергшихся аортокоронарному шунтированию по поводу острого коронарного синдрома. Материалы и методы. Обследовано 85 пациентов с острым коронарным синдромом, которым было выполнено аортокоронарное шунтирование. Обследованные больные были разделены на 2 группы. У пациентов 1-й группы (n = 40) использовали локальный протокол анестезии и интенсивной терапии, принятый в Институте сердца МЗ Украины; пациентам 2-й группы (n = 45) дополнительно вводили левосимендан по следующей схеме: до индукции в наркоз 10 мкг/кг в течение 10 мин, затем со скоростью 0,1 мкг/кг/мин до 8 часов следующих после операции суток. Исследования проводили на следующих этапах: 1) перед операцией; 2) на выходе из перфузии; 3) при переводе в отделение интенсивной терапии (ОИТ); 4) при переводе из отделения интенсивной терапии. На этих этапах оценивали состояние кровообращения, кислородного бюджета в организме. Результаты. При применении локального протокола анестезии конечный систолический индекс начинал превышать исходный уровень только к концу исследования, а добавление левосимендана обеспечивало достоверное превышение его исходного уровня уже на выходе из перфузии. Фракция выброса на всех этапах исследования (кроме первого) также была достоверно выше при использовании левосимендана. Ударный индекс и сердечный индекс начали превышать исходные уровни в обеих группах также уже на выходе из перфузии, но с момента перевода в ОИТ эти показатели при добавлении левосимендана были достоверно выше, чем при использовании локального протокола. При этом необходимая для поддержания кровообращения доза добутамина при использовании левосимендана была ниже почти в 3 раза. Положительное влияние левосимендана сказалось и на показателях кислородного бюджета. После начала ИК вследствие необходимости гемодилюции значительно снизилась кислородная емкость крови, однако, несмотря на это, левосимендан позволил несколько увеличить доставку кислорода за счет достаточного для этого повышения сердечного индекса, тогда как использование локального протокола не смогло этого обеспечить, и транспорт кислорода снизился. Уровень потребления кислорода при использовании обеих схем лечения был одинаковым, вследствие чего коэффициент экстракции кислорода тканями у больных, получавших левосимендан, был достоверно ниже. Закономерно, что и уровень лактата в последнем случае был ниже, сравнявшись с уровнем группы больных, не получавших левосимендан, только к концу исследования. Выводы. Левосимендан способствует ускорению восстановления сократительной способности миокарда и улучшению показателей кислородного бюджета при снижении необходимой для поддержания кровообращения дозы добутамина почти в 3 раза
Доп.точки доступа:
Хартанович, М. В.
Тодуров, Б. М.
Хижняк, А. А.
Волкова, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Айварджи, А. А.
ANI-мониторинг в оценке эффективности вариантов анестезиологического обеспечения пластической хирургии носа [Текст] / А. А. Айварджи, Ю. Ю. Кобеляцкий // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 1. - С. 103-107. - Библиогр.: с. 106

MeSH-главная:
НОСА ПЕРЕГОРОДКА -- NASAL SEPTUM (патология, хирургия)
НОСА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NASAL SURGICAL PROCEDURES (методы)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
НОЦИЦЕПЦИЯ -- NOCICEPTION (действие лекарственных препаратов)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING (профилактика и контроль)
Аннотация: Целью настоящей работы явилось изучение ANI-мониторинга для оценки периоперационной анальгезии и контроля баланса ноцицепции/антиноцицепции при различных вариантах анестезиологического пособия пластической хирургии носа. Материалы и методы. Было обследовано 116 пациентов в возрасте от 18 до 60 лет с искривлением перегородки носа, которым проводилась септопластика в условиях комбинированной анестезии, включавшей тотальную внутривенную анестезию с искусственной вентиляцией легких и местной анестезией лидокаином. Все пациенты были распределены на 4 группы: 1-я группа (n = 28) (контрольная) — со стандартным комбинированным анестезиологическим обеспечением; 2-я группа (n = 31) — стандартное анестезиологическое обеспечение дополнялось внутривенной инфузией парацетамола за 30 минут до начала операции в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг) однократно; 3-я группа (n = 30) — проводилась инфузия дексмедетомидина, которая начиналась за 10 минут до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и оканчивалась за 10 минут до завершения операции; 4-я группа (n = 27) — проводилась инфузия дексмедетомидина, которая начиналась за 10 минут до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и оканчивалась за 10 минут до завершения операции, в комбинации с внутривенной инфузией парацетамола за 30 минут до начала операции в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг) однократно. Проводилась регистрация АNI-индекса. После операции регистрировались уровень боли по визуально-аналоговой шкале (ВАШ) и частота развития послеоперационной тошноты и рвоты. Регистрировалась оценка пациентами качества анестезии при помощи шкалы Iowa Satisfaction with Anesthesia Scale. Результаты. В контрольной группе ANI-индекс на этапе интубации, начала операции, на этапе наиболее травматичного момента операции был ниже 50 единиц, что, возможно, связано с недостаточным уровнем анальгезии. Во 2-й группе с использованием парацетамола ANI-индекс в момент интубации снижался до 50 единиц, но затем находился в пределах 50–70 единиц. В 3-й группе с применением дексмедетомидина ANI-индекс на этапе вводной анестезии и в момент пробуждения пациента был выше 70 единиц. В 4-й группе с комбинированным использованием дексмедетомидина и парацетамола ANI-индекс на всех этапах, кроме начала операции, был выше 70 единиц. При анализе уровня послеоперационной анальгезии по ВАШ наиболее оптимальный уровень наблюдался во 2-й и 4-й группах пациентов. Частота развития послеоперационной тошноты и рвоты была ниже в основных группах исследования: 2-я группа — 17 %, 3-я группа — 12 %, 4-я группа — 14 % по сравнению с пациентами контрольной группы — 20 %. При оценке пациентами качества проведенной анестезии по Iowa Satisfaction with Anesthesia Scale лучшие результаты были получены в 4-й группе пациентов, в которой 25 % оценили качество анестезии как хорошее, а 75 % — как отличное. Худшие результаты были получены в 1-й группе пациентов, 30 % из которых оценили качество анестезии как удовлетворительное. Выводы. Использование АNI-индекса в анестезиологической практике позволяет с высокой степенью специфичности в режиме онлайн мониторировать уровень восприятия боли в интра- и послеоперационном периоде и обеспечить улучшение периоперационной анальгезии. Применение парацетамола и дексмедетомидина обеспечивает более надежную и полноценную периоперационную анальгезию
Доп.точки доступа:
Кобеляцкий, Ю. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Перший досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при операціях аортокоронарного шунтування [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 96-101. - Бібліогр.: с. 100-101

MeSH-главная:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
Аннотация: Робота присвячена вивченню ефективності мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. У дослідження увійшли 11 пацієнтів віком 69,5 ± 6,2 року, яким було виконано аортокоронарне шунтування зі штучним кровообігом. Усі пацієнти були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу. Середня тривалість анестезії становила 257,4 ± 19,1 хв. Індукція включала пропофол (1,52 ± 0,05 мг/кг), фентаніл (1–1,5 мкг/кг), піпекуронію бромід (0,1 мг/кг). Підтримка анестезії: севофлуран (1,5–2 МАК), кетамін (0,5 мг/кг), лідокаїн 1 мг/кг болюсно, з налагодженням безперервної інфузії (1,5–2 мг/кг/год). Середня доза фентанілу, що була використана упродовж усього часу анестезіологічного забезпечення, становила 1,09 ± 0,03 мкг/кг/год (у середньому 358,3 ± 27,1 мкг упродовж усього часу оперативного втручання). В результаті виконаних досліджень було встановлено, що мультимодальна малоопіоїдна методика знеболювання забезпечує адекватний аналгезуючий ефект і дозволяє відмовитися від інтраопераційного застосування високих доз наркотичних анальгетиків при виконанні високотравматичних операцій, що підтверджується відсутністю гемодинамічних і ендокринно-метаболічних порушень при її використанні
Доп.точки доступа:
Лоскутов, О. А.
Данчина, Т. А.
Колесников, В. Г.
Дружина, О. М.
Коротчук, Н. В.
Бугай, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)