Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (49)

Редкие издания (7)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ИОД<.>)

Общее количество найденных документов : 282
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Камінський О. В.
Заглавие : Чи достатньо використовувати монотерапію препаратами йоду для лікування захворювань щитоподібної залози?
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 31-38 (Шифр МУ65/2022/18/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Альба
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ИОД -- IODINE
СЕЛЕН -- SELENIUM
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) є дуже поширеними серед мешканців усіх країн, а їх кількість постійно зростає. У цьому винна не тільки генетична схильність, перш за все впливають чинники зовнішнього середовища, особливо йодний дефіцит. Чи можемо застосовувати препарати йоду при лікуванні вузлового зоба? Відповідь дає Американська тиреоїдна асоціація, що у 2016 році опублікувала настанову, у якій у рекомендації № 26 визначила: «Пацієнти з доброякісними, твердими і переважно твердими вузлами повинні споживати адекватну кількість йоду. У разі, якщо передбачається або доведено неадекватне надходження цього мікроелементу, рекомендується застосувати добавки, які містять 150 мкг йоду». Збільшення доз йоду з лікувальною метою до 350 мкг/день при вузловому зобі спрямоване на боротьбу з резистентністю до йоду через стимулювання синтезу натрій-йод-симпортера, підвищує ефективність терапії в довгостроковому періоді, а додавання селену 75–100 мкг/день забезпечує безпечність і дієвість. З метою прискорення процесів апоптозу в клітинах аденоми нам потрібні додаткові лікувальні засоби. До таких засобів можливо віднести препарат стандартизованого екстракту кореня перстачу білого. Його застосування в дозі 600 мг/день протягом тривалого часу (понад 6–12 місяців) є безпечним і ефективним у лікуванні тиреоїдної патологіїThyroid diseases are very common among the inhabitants of all countries, and their number is constantly increasing. This is caused not only by genetic predisposition, but primarily by the influence of environmental factors, especially iodine deficiency. Can we use iodine preparations in the treatment of nodular goiter? This is the answer given by the American Thyroid Association, which in 2016 published its guideline in which, in Recommendation 26, it was stated: “Individual patients with benign, solid, or mostly solid nodules should have adequate iodine intake. If inadequate dietary intake is found or suspected, a daily supplement (containing 150 μg iodine) is recommended”. Increasing doses of iodine up to 350 μg/day for therapeutic purposes in nodular goiter is aimed at the control of iodine resistance through stimulation of sodium iodide symporter synthesis, increases the effectiveness of therapy in the long-term period, and the addition of selenium 75–100 μg/day ensures safety and efficacy. In order to accelerate the processes of apoptosis in adenoma cells, we need additional therapeutic agents. Such means include the preparation of a standardized Potentilla alba root extract. Its use at a dose of 600 mg/day for a long time (more than 6–12 months) is safe and effective in the treatment of thyroid pathology
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Tovkai A. O.
Заглавие : Iodine deficiency and prevalence of nodular goitre in Ukraine
Параллельн. заглавия :Йодний дефіцит і поширеність вузлового зоба в Україні
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 28-32 (Шифр МУ65/2022/18/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ИОД -- IODINE
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: More than one tenth of the world population is to some degree affected by goitre and most of these harbour nodules. The large differences in thyroid disease prevalence between populations may be caused by genetic and environmental factors. Among the latter, iodine deficiency seems by far to be the most important risk factor. Thus, nodular goitre is a condition predominantly seen in iodine deficient areas of the world. Large thyroid volumes and high frequencies of goitres have been reported in countries affected by iodine deficiency. In the present review, we evaluated prevalences of thyroid nodules in iodine-deficient countries. In 2016 in Ukraine the prevalence of nodular goiter was 707.8 per 100 thousand population, then after 5 years the figure slowly increased to 891.5 cases, respectively (+25.9 %). The existing high indices of newly diagnosed patients with nodular goitre in the country in 2016 were 71.9, and at the end of 2020 — 90.2 initially established cases per 100 thousand population, with a positive increase of +25.5 %. In the Whickham survey, 20 % of women and 5 % of men who had goitres in the initial survey showed no evidence of goitre in a follow-up survey. An average growth rate in the multinodular goitre of 5–20 % was reported in iodine-sufficient areas. On the basis of the results of the Framingham survey, the estimated lifetime risk for developing a nodule is 5–10 %. Thyroid nodule size can increase, decrease, or remain stable, and thyroid nodules may eventually also disappear over time. Solid nodules more frequently increase, whereas cystic nodules can shrink or disappear. If the goitre has been present for some time, autonomous function of the nodules and eventually hyperthyroidism develop. The rate of progression from euthyroidism to subclinical and overt hyperthyroidism is about 10 %Вузловий зоб діагностується в однієї десятої частини населення світу. Значні відмінності в поширеності захворювань щитоподібної залози між популяціями зумовлені генетичними й екологічними чинниками. Серед останніх найважливішим фактором ризику є дефіцит йоду. Вузловий зоб переважно відзначається в регіонах з йодним дефіцитом. У країнах, які страждають від дефіциту йоду, повідомляється про більші обсяги щитоподібної залози й вищу частоту вузлового зоба. Йодний дефіцит — проблема, актуальна на всій території України. В умовах відсутності масової йодної профілактики в населення відзначається висока частота йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). Поширеність зоба в дітей загалом в Україні, навіть за даними офіційної статистики, перевищує 5% бар’єр. Фактична поширеність тиреоїдної патології значно вища за дані у звітах медичних установ, а рівень медіани йодурії відповідає в деяких регіонах йодному дефіциту легкого ступеня. Вирішити проблему профілактики ЙДЗ у населення можна прийняттям на законодавчому рівні постанови про обов’язкове йодування харчової солі в країні, а також проведенням індивідуальної профілактики препаратами калію йодиду в групах особливого ризику. В огляді проведена оцінка поширеності вузлового зоба в Україні порівняно з іншими країнами на тлі йодного дефіциту. У 2016 році в Україні поширеність вузлового зоба становила 707,8 на 100 тис. населення, потім через 5 років цей показник зріс до 891,5 випадку (+25,9 %). Показники захворюваності на вузловий зоб у країні у 2016 році становили 71,9, а на кінець 2020 року — 90,2 на 100 тис. населення (+25,5 %). На основі результатів Фремінгемського дослідження оцінений ризик розвитку вузлового зоба протягом життя, він становить 5–10 %
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іванова А. М.
Заглавие : Готовність та інформованість пересічного громадянина до використання калій йодиду при виникненні радіаційно-ядерних інцидентів
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 85-86 (Шифр УУ14/2022/3 спецвип.)
MeSH-главная: ИЗЛУЧЕНИЕ -- RADIATION
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
ИОД -- IODINE
КАЛИЙ -- POTASSIUM
РАДИАЦИОННАЯ ЗАЩИТА -- RADIATION PROTECTION
ЯДЕРНОЕ ОРУЖИЕ -- NUCLEAR WEAPONS
Аннотация: З огляду на реалії сьогодення та сформованої загрози застосування радіаційно-ядерних технологій з військовою метою, перед людством загострилось питання протирадіаційного захисту. Цей захист досягається виконанням комплексу медичних, профілактичних і технологічних заходів, що спрямовані на зменшення дії іонізуючого випромінювання та радіонуклідів на організм людини. Прослідковуючи реальну загрозу терористичних актів на території Запорізької АЕС, що призведе до радіаційно-ядерного інциденту з забрудненням території та опроміненням персоналу та населення, а також можливість застосування тактичної ядерної зброї російської федерації, важливим є використання калію йодиду в рамках зменшення медичних наслідків впливу радіаційних чинників. Мета роботи: Метою дослідження є вивчення стану інформованості та готовності населення до застосування калій йодиду з метою захисту щитоподібної залози
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Krela-Ka’zmierczak, Iwona, Czarnywojtek, Agata, Skoracka, Kinga, Rychter, Anna Maria, Ratajczak, Alicja Ewa, Szymczak-Tomczak, Aleksandra, Ruchala, Marek, Dobrowolska, Agnieszka
Заглавие : Чи існує ідеальна дієта, яка захищає від дефіциту йоду?
Место публикации : Сучасна педіатрія. Україна. - Київ, 2021. - N 3. - С. 83-95 (Шифр СУ66/2021/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ИОД -- IODINE
ДИЕТА -- DIET
Аннотация: Дефіцит йоду є глобальною проблемою, яка стосується близько 2 млрд осіб у всьому світі, причому вагітні жінки належать до групи підвищеного ризику. Профілактика йодної недостатності розпочалася в ХХ ст. і стартувала з глобальних програм йодування солі, спрямованих на підвищення рівня споживання йоду в усьому світі. Хоча це й призвело до ефективного викорінення ендемічного зобу, схоже, що йодування солі не вирішило всіх проблем. Наразі рекомендоване обмеження споживання солі, яка є основним джерелом йоду, для профілактики неінфекційних захворювань, поширеність яких зростає, таких як гіпертонія або рак. Незважаючи на те, що існують інші джерела йоду, такі як риба, морепродукти, молочні продукти, вода й овочі, високий рівень споживання оброблених харчових продуктів із високим вмістом неіонізованої солі, альтернативні дієти та обмежене споживання солі все ж можуть призвести до дефіциту йоду. Отже, дефіцит йоду залишається актуальною проблемою, яка потребує нових профілактичних рішень. Проте, схоже, що не існує дієти, яка б повністю забезпечила потребу в йоді, а додавання йоду до їжі все ж є необхідним
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Юрчишин О. М.
Заглавие : Дослідження змін показників варіабельності ритму серця у дітей з дефіцитом йоду впродовж навчального року
Параллельн. заглавия :Study of changes in heart rate variability in children with iodine deficiency during the school year
Место публикации : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2021. - N 2. - С. 189-194 (Шифр ЗУ17/2021/2)
MeSH-главная: СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ИОД -- IODINE
Аннотация: Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи дозволяє оцінити стан адаптації дитячого організму та спрогнозувати можливості розвитку патології, у тому числі щитоподібної залози, на донозологічному етапі, що є актуальними та необхідними для профілактики
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Замотаєва Г. А., Степура Н. М.
Заглавие : Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1β та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб
Параллельн. заглавия :Effect of radioiodine therapy on the production of interleukin-1β and interleukin-10 in patients with diffuse toxic goiter
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 336-342 (Шифр ЕУ5/2021/26/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ИОД -- IODINE
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
Аннотация: Радіойодтерапія (РЙТ) давно та ефективно використовується в медичній практиці для лікування гіпертиреозу у хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ, хвороба Грейвса). Однак, попри довготривалий клінічний досвід застосування радіойоду, залишається низка неясних та спірних питань щодо побічних ефектів та віддалених наслідків РЙТ, зокрема її впливу на імунну систему, яка, як відомо, є дуже чутливою до іонізаційного опромінення. Ключовими чинниками, що регулюють гемопоез, імунну відповідь та запальні процеси, є цитокіни. Метою роботи було дослідження впливу РЙТ на продукцію прозапального інтерлейкіну‑1β (ІЛ‑1β) та протизапального інтерлейкіну‑10 (ІЛ‑10) у хворих на ДЗТ. Матеріал і методи. Проведено визначення рівня ІЛ‑1β та ІЛ‑10 у 21 хворого (16 жінок та 5 чоловіків) на ДЗТ віком від 22 до 67 років (середнє значення — 44,9±2,6 року) і в 14 донорів (контрольна група) відповідного віку та статі. Активність радіоактивного йоду становила від 400 до 800 МБк (середнє значення — 549±20,0 МБк). Рівень ІЛ‑1β та ІЛ‑10 досліджували імуноферментним методом напередодні та через 6 днів, 1 і 6 місяців після РЙТ. Результати. Встановлено, що до початку РЙТ у хворих на ДЗТ вміст ІЛ‑1β становив 12,46±2,34 пг/мл, що більше контрольного значення у 2,8 раза (р0,001), а вміст ІЛ‑10 перевищував показники донорів у 2 рази (24,81±3,46 пг/мл проти 11,80±0,77 пг/мл; p0,01). Після РЙТ продукція обох досліджуваних цитокінів зростає: максимальний вміст ІЛ‑1β спостерігається через 1 місяць (35,56±4,28 пг/мл), тоді як концентрація ІЛ‑10 була найбільшою на 6 добу (43,87±5,82 пг/мл). Через 6 місяців після РЙТ рівні ІЛ‑1β та ІЛ‑10 повертаються до вихідних значень, але залишаються вірогідно вище показників контрольної групи.У хворих на ДЗТ рівні прозапального (ІЛ‑1β) та протизапального (ІЛ‑10) цитокінів у крові вірогідно вищі порівняно зі здоровими донорами, а РЙТ призводить до підвищення вмісту ІЛ‑1β та ІЛ‑10. На нашу думку, це зумовлено запаленням, яке викликане руйнуванням тиреоїдної тканини. Різниця часових піків секреції ІЛ‑1β і ІЛ‑10 після РЙТ може свідчити про порушення регуляторного балансу про- і протизапальних чинниківRadioiodine therapy (RIT) has been effectively used for a long time in medical practice for the treatment of hyperthyroidism in patients with diffuse toxic goiter (DTG, Graves’ disease). However, despite the long clinical experience of using radioiodine, there is a number of unclear and controversial questions regarding the side effects and long-term consequences of RIT, including its effect on the immune system, which is known to be very sensitive to ionizing radiation. Cytokines are key factors regulating hematopoiesis, immune response and inflammation. The aim of the work was to study the effect of RIT on the production of pro-inflammatory interleukin‑1β (IL‑1β) and anti-inflammatory interleukin‑10 (IL‑10) in patients with DTG. Material and methods. The levels of IL‑1β and IL‑10 were determined in 21 patients (16 women and 5 men) with DTG aged 22-67 years (mean value — 44.9±2.6 years) and in 14 donors (control group) of the corresponding age and gender. The activity of radioactive iodine ranged from 400 MBq to 800 MBq (mean value — 549±20.0 MBq). IL‑1β and IL‑10 were studied by the enzyme immunoassay in dynamics: before iodine‑131 intake and in 6 days, 1 and 6 months after RIT. Results. It was found that before RIT in patients with DTG, the content of IL‑1β was 12.46±2.34 pg/mL, which is 2.8 times higher than the control value (p0.001), and the level of IL‑10 exceeded the donor values by 2 times (24.81±3.46 pg/mL versus 11.80±0.77 pg/mL; p0.01). After RIT the production of both cytokines increases. The maximum content of IL‑1β was found one month after RIT (35.56±4.28 pg/mL), while the concentration of IL‑10 was the highest on day 6 (43.87±5.82 pg/mL). The levels of IL‑1β and IL‑10 return to baseline values in 6 months after RAI therapy, but remain significantly higher than the control values. Conclusions. In patients with DTG, the levels of pro-inflammatory (IL‑1β) and anti-inflammatory (IL‑10) cytokines in the blood are significantly higher than in healthy donors. RIT increased IL‑1β and IL‑10 levels. In our opinion, this is due to inflammation caused by the destruction of the thyroid tissue. The difference in the time peaks of IL‑1β and IL‑10 secretion after RIT may indicate the deregulatory balance of pro-and anti-inflammatory factors
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії : наказ Міністерства охорони здоров’я України № 408 від 09.03.2021 р.
Место публикации : Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - Київ, 2021. - N 9. - С. 101-105 (Шифр ЗУ18/2021/9)
MeSH-главная: АВАРИЙНЫЙ РАДИОАКТИВНЫЙ ВЫБРОС -- RADIOACTIVE HAZARD RELEASE
ИОД -- IODINE
ЛУЧЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- RADIATION INJURIES
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сорокман Т. В., Бачу М. І.
Заглавие : Соціально-гігієнічна характеристика дітей із йододефіцитного регіону
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 111-116 (Шифр МУ65/2021/17/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ИОД -- IODINE
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Визначення соціально-гігієнічних закономірностей формування здоров’я дітей є важливим науково-методологічним завданням педіатрії, розв’язання якого дає можливість керувати процесами здоров’я. До природних чинників, що впливають на стан здоров’я, слід віднести дефіцит йоду в компонентах навколишнього середовища. До цього часу в 19 країнах, серед яких і Україна, питання недостатнього споживання йоду залишається актуальним. Мета: проаналізувати соціально-гігієнічні фактори у школярів із йододефіцитного регіону. Матеріали та методи. Проведене анкетування школярів (1973 особи) та батьків школярів (655 осіб), обстежені 397 дітей віком 10–12 років із семи районів Чернівецької області. Визначена концентрація неорганічного йоду в разовій порції сечі в 197 дітей, протестовані зразки солі за допомогою експрес-тесту. Результати. У 2017 р. про проблему йодної недостатності не знали 56,1 %, а у 2019 — 28,2 % батьків-респондентів. Із 397 відібраних проб солі з домогосподарств у 133 (33,5 %) та у 45 (41,3 %) із 109 відібраних у закладах торгівлі визначена наявність йоду. Із 509 проб, промаркованих як «йодована сіль», тільки 35 % вміщують йод, а 65 % зразків не задовольняють вимогам. При гігієнічній оцінці збалансованості харчового раціону дітей були виявлені істотні порушення, що можуть спричинити розвиток дефіциту йоду. Із 1973 респондентів натуральними продуктами харчуються 15,7 %. Домінує негармонійний стиль сімейного виховання, що змінює емоційний і психічний стан дитини. Медіана йодурії в обстеженій популяції загалом становить 58,1 ± 3,2 мкг/л, частота зоба серед дітей Буковини допубертатного віку — 17,2 %. У 75,5 % школярів виявлені два і більше супутніх захворювання, астенічні, невротичні та афективні розлади. Висновки. Низька поінформованість населення, реалізація на споживчому ринку йодованої солі, що не відповідає гігієнічним нормативам за вмістом йоду, низька мотивація до вживання йодованої солі на фоні йодного дефіциту навіть легкого ступеня є додатковим ризиком розвитку йододефіцитних станів у школярів Чернівецької області
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шевченко Н. С., Шлєєнкова Г. О., Волошин К. В., Зімницька Т. В., Панько Н. О.
Заглавие : Рівень забезпеченя йодом дітей шкільного віку з хронічними соматичними захворюваннями
Место публикации : Сучасна педіатрія. Україна. - Київ, 2021. - N 4. - С. 13-18 (Шифр СУ66/2021/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
АРТРИТ ЮВЕНИЛЬНЫЙ -- ARTHRITIS, JUVENILE
ИОД -- IODINE
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Одним із найпоширеніших станів, що виникають унаслідок дефіциту мікронутрієнтів, є йододефіцитні захворювання. Мета — вивчити рівень йодного забезпечення дітей, які проживають у північно-східних регіонах України та мають патологію шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і запальні ураження суглобів. Матеріали та методи. В обстеженні взяли участь 86 осіб віком від 7 до 18 років (середній вік — 11,8±2,71 року), до яких увійшли пацієнти із захворюваннями ШКТ (26,7%) і ювенільним ідіоматичним артритом (ЮІА) (60,5%). Усім дітям визначено йодурію з наступним розрахунком медіани. Математичну обробку проведено методом варіаційної статистики, середні показники наведено у форматі Ме [QR], де QR — інтерквартильний розмах. Результати. Медіана йодурії серед обстежених дітей була на нижній межі нормальних показників і становила 104,98 мкг/л [QR: 59,8;180,1]. Адекватне йодне забезпечення мали лише 51,2±5,3% дітей. Серед дітей з йододефіцитом його легкий ступінь спостерігався у 29,1±4,8% пацієнтів (Ме=81,91 мкг/л [QR: 64,26; 90,58]); помірний — у 17,4±4,1% (Ме=36,19 мкг/л [QR: 33,54; 42,24]); тяжкий — у 2,3±1,6% обстежених (Ме 14,02 мкг/л [QR: 12,34; 15,70]). Медіана йодурії в дітей із соматичними захворюваннями була достовірно нижчою, ніж у дітей контрольної групи, та становила 97,26 мкг/л [QR 53,7; 148,3] проти 183,71 мкг/л [QR 104,4; 287,4], (p=0,003). Висновки. У дітей шкільного віку, які мешкають у північно-східному регіоні України, у 51,2% випадків спостерігається незадовільний стан йодного забезпечення, особливо на тлі формування хронічних неінфекційних захворювань. Широко розповсюджені в дитячому віці патологічні стани (хвороби ШКТ та ЮІА) супроводжуються недостатністю йодозабезпечення. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Кравченко В. І.
Заглавие : Значення йоду для організму, найбільш вагомі його дослідження та перспективи запровадження йодної профілактики в Україні
Параллельн. заглавия :The importance of iodine for the body, its most important research and prospects of introduction for iodine prevention in Ukraine
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 59-74 (Шифр ЕУ5/2021/26/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИОД -- IODINE
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
РОСТ И РАЗВИТИЕ ОРГАНИЗМА -- GROWTH AND DEVELOPMENT
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE
Аннотация: В огляді знайшли відображення теоретичні передумови, що пояснюють значення йоду для рослинного і тваринного світу, його участі в синтезі тиреоїдних гормонів (ТГ) та через ці гормони — у метаболічних процесах в організмі, і внаслідок їх недостатності — у виникненні йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). Крім участі цього мікроелементу в синтезі ТГ розглянута позатиреоїдна дія йоду. У низці публікацій показана антиоксидантна, антимікробна й антипухлинна дії йоду. Наведено дані про результати багаторічних масових епідеміологічних досліджень співробітників відділу епідеміології ендокринних захворювань ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інституту), спрямованих на вивчення йодного забезпечення населення України, і клінічних спостережень. Розглянуто найбільш важливі результати досліджень, отриманих під час виконань наукової тематики Інституту. Показано негативний вплив йодної недостатності на перебіг вагітності, стан вагітної та новонароджених. Наведено дані про порушення фізичного та інтелектуального розвитку дітей на тлі недостатнього йодного забезпечення. Значна кількість цих досліджень здійснена за підтримки Національної академії медичних наук України (НАМН України) та Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ України), міжнародних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, а також Центру діагностики та профілактики захворювань (США). Останній протягом майже 20 років здійснював контроль за якістю досліджень одного з найважливіших показників йодного статусу — йодурії в населення України. На прикладі інших країн зазначено необхідність та постійність безперервної профілактики ЙДЗ захворювань. Стаття підготовлена як науковий інформаційний матеріал для громадськості та влади України у зв’язку з необхідністю законодавчого розв’язання проблеми профілактики ЙДЗ в УкраїніThe review reflects the theoretical preconditions explaining the importance of iodine for flora and fauna, its participation in the synthesis of thyroid hormones and in body metabolic processes by these hormones and due to their insufficiency — in the occurrence of iodine-dependent diseases. In addition to the participation of this trace element in the synthesis of thyroid hormones, the extrathyroid action of iodine is considered. Antioxidant, antimicrobial and antitumor effects of iodine are show in a number of publications. The data on the results of long-term mass epidemiological studies of the scientists of the Department of Epidemiology of Endocrine Diseases of State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of NAMS of Ukraine» (hereinafter — the Institute), are aimed to study the iodine supply of the Ukrainian population, and clinical observations. The most important results of the researches received during performance of scientific subjects of the Institute are elucidated. The negative impact of iodine deficiency on pregnancy, the status of pregnant women and newborns is shown. Data on disorders of physical and intellectual development of children with insufficient iodine supply are given. A significant number of these studies were supported by the National Academy of Medical Sciences of Ukraine and the Ministry of Health of Ukraine, international organizations: World Health Organization, United Nations Children’s Fund in Ukraine, and the Centers for Disease Control and Prevention (USA). For almost 20 years, the latter has been monitoring the quality of research on one of the most important indicators of iodine status — ioduria in the population of Ukraine. On the example of other countries, the need and permanence of continuous prevention of iodine-dependent diseases is indicated. The article was prepared as a scientific information material for the public and the authorities of Ukraine in connection with the need for a legislative solution to the problem of prevention of iodine-dependent diseases in Ukraine
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)