Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Интраоперационный мониторинг<.>)

Общее количество найденных документов : 109
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-109

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Mun M., Kohno T.
Заглавие : Торакальная хирургия с видео-поддержкой при раке легкого клинической стадии I у пациентов в возрасте 80 лет и старше
Место публикации : Клиническая геронтология: научно-практический журнал. - 2008. - Т. 14, № 6. - С. 66 (Шифр КР10/2008/14/6)
Предметные рубрики: Легких новообразования-- престарелые-- хир
Хирургия торакальная-- престарелые
Интраоперационный мониторинг
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Євсєєва В. В.
Заглавие : Досвід застосування налбуфіну гідрохлориду в схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії як частина протоколу прискореної періопераційної реабілітації в баріатричній хірургії
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 126-130 (Шифр МУ66/2018/5)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
НАЛБУФИН -- NALBUPHINE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
Аннотация: Метою даного дослідження було порівняння аналгетичних ефектів налбуфіну гідрохлориду та фентанілу як основних компонентів у схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричних втручань. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 18 пацієнтів із морбідним ожирінням, рандомізовані на дві рівнозначні групи (n = 9). У першій групі пацієнти як основний аналгетичний компонент під час анестезії отримували фентаніл, у другій групі — налбуфіну гідрохлорид. Рівень післяопераційного болю оцінювався за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) протягом першої післяопераційної доби. Результати. Рівень післяопераційного болю за ВАШ у першу післяопераційну добу статистично не відрізнявся між пацієнтами обох груп. Висновки. Відповідно до отриманих даних налбуфіну гідрохлорид є ефективною альтернативою фентанілу як основний аналгетичний компонент в схемі мультимодальної інтраопераційної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням при лапароскопічних баріатричних втручання
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Богданова Т. І., Зурнаджи Л. Ю., Дегтярьова Т. Л., Божок Ю. М., Болгов М. Ю., Коваленко А. Є., Бурко С. В., Чернишов С. В., Тронько М. Д.
Заглавие : Інтраопераційні експрес-гістологічні дослідження та сучасні зміни в патологічній діагностиці пухлин щитоподібної залози
Параллельн. заглавия :Intraoperative frozen section examination and current changes in the pathological diagnosis of thyroid tumors
Место публикации : Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 34-41 (Шифр ЕУ5/2018/23/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ ФОЛЛИКУЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY, FOLLICULAR
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Аннотация: Мета — проаналізувати ефективність експрес-гістологічних досліджень (ЕГД) вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих віком 18 років на час аварії на ЧАЕС у виявленні папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) і визначити обґрунтовані показання для виконання інтраопераційних ЕГД з урахуванням змін у патологічній діагностиці тиреоїдних пухлин на сучасному етапіМатеріали та методи. Проведено аналіз результатів ЕГД у 406 хворих із вузловими утвореннями ЩЗ, прооперованих у періоди від 2009 до 2014 і від 2015 до 2017 років, яким виконували передопераційне цитологічне дослідження після проведення ТАПБ. Результати ЕГД отримано для кожного періоду спостереження порівняно з остаточними патологічними діагнозами та висновками ТАПБРезультати. Встановлено вірогідне підвищення ефективності ЕГД у визначенні ПТК 2015-2017 роками порівняно з 2009-2014 роками за рахунок зростання відсотка випадків, що направлялися на ЕГД із цитологічним висновком ТАПБ «підозра на карциному», та зменшення відсотка випадків із невизначеним висновком ТАПБ «фолікулярна неоплазія». Доведено, що ефективність ЕГД становить майже 100% за неінкапсульованої ПТК, а за наявності повної капсули пухлини знижується до 30-37%Висновки. Єдиним цілком обґрунтованим висновком ТАПБ для виконання ЕГД є «підозра на карциному» (рівень V за TBSRTC), адже ЕГД за таких умов здатне суттєво вплинути на вибір адекватного обсягу оперативного втручання. Після висновків ТАПБ «фолікулярна неоплазія», «атипія», «доброякісне утворення» (IV, III і II рівні за TBSRTC) проводити ЕГД недоцільно
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Поліщук В. М., Генеральчук Ф. О., Ковальчук О. Л.
Заглавие : Інтраопераційна допплеросонографія в лапароскопічній холецистектомії
Место публикации : Шпитальна хірургія. - Т., 1998. - № 3. - С. 37-38 (Шифр ШУ1/1998/3)
MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Марков Ю. І., Зозуля А. И., Чернікова О. А., Горбовець В. С.
Заглавие : Інтраопераційний моніторінг у хірургії сонних артерій
Место публикации : Український медичний часопис. - Київ, 2001. - № 2. - С. 138-141 (Шифр УУ13/2001/2)
MeSH-главная: ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
СОННОЙ АРТЕРИИ ЭНДАРТЕРЭКТОМИЯ -- ENDARTERECTOMY, CAROTID
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Караченцев Ю. І., Хазієв В. В., Герасименко Л. В., Дубовик В. М., Дорош О. Г., Сазонов М. Є., Філоненко Н. Г., Соколова С. С.
Заглавие : Інформативність інтраопераційної експрес-гістологічної діагностики для визначення тактики та об’єму оперативного лікування при патології щитоподібної та прищитоподібних залоз
Место публикации : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2022. - N 1. - С. 28-35 (Шифр ПУ17/2022/1)
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ БОЛЕЗНИ -- PARATHYROID DISEASES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
Аннотация: Інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика знайшла своє широке використання в хірургії, зокрема при оперативних втручаннях на щитоподібній та прищітоподібній залозах. Досить часто передопераціної діагностики для встановлення діагнозу та вибору об’єму оперативного втручання буває недостатньо, в таких випадках методом вибору являється інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика. Мета дослідження. Оцінити інформативність інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології задля визначення адекватного об’єму хірургічного втручання при операціях на щитоподібній та паращитоподібних залозах
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іскра Ю. А., Біляєв А. В.
Заглавие : Частота та фактори ризику виникнення післяопераційних стресових виразок у дітей
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 2. - С. 25-27 (Шифр КУ5/2019/86/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЖЕЛУДОЧНОГО СОКА КИСЛОТНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- GASTRIC ACIDITY DETERMINATION
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Мета. Аналіз кореляційного зв’язку частоти виникнення стрес-індукованих змін (СІЗ) у післяопераційному періоді, інтраопераційної динаміки периферичного кровотоку (NIRS), ступеня кислотності шлункового соку та травматичності оперативного втручання. Матеріали і методи. Проводили фіброезофагогастродуоденоскопію з рН-метрією перед операцією та в ранньому післяопераційному періоді, інтраопераційно моніторинг кислотності шлункового соку та реєстрацію динаміки периферичного кровотоку; розраховували коефіцієнт ступеня травматичності (КСТ) за методикою В. П. Польового. Результати. СІЗ виявлено у 25 (33,3%) із 75 обстежених пацієнтів. Показник рН шлункового соку у пацієнтів з проявами СІЗ у післяопераційному періоді у середньому становив 2,05 ± 0,23, у пацієнтів без післяопераційних ускладнень з боку слизовох оболонки травного каналу – 3,42 ± 0,97; показник NIRS – відповідно 63,13 ± 1,39 та 67,80 ± 1,97; КСТ - відповідно 19,4 ± 3,58 та 4,45 ± 2,0. Висновки. Частота виникнення СІЗ у післяопераційному періоді у дітей становить 33,3%, що обумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. Вагомим фактором формування стресових виразок та ерозій є кислотний стан шлункового соку та поєднання значного ступеня тяжкості операційної травми і масивної крововтрати, що характеризують відповідні показники КСТ і NIRSObjective. Аnalysis of correlational link between incidence of postoperative stress-induced changes (SIC), іntraoperative dynamics of peripheral blood flow, called NIRS, degree of the gastric content acidity and the operative intervention traumaticity. Маterials and methods. There were conducted fibroesophagogastroduodenoscopy with pH-metry preoperatively and in early postoperative period, іntraoperative monitoring of gastric content acidity and registration of dynamics of the peripheral blood flow, as well as calculation of coefficient of the operation traumaticity degree (CTD) in accordance to method of V. P. Polyovyi. Results. SIC were revealed in 25 (33.3%) of 75 patients observed. The index of the gastric content pН in patients with the SIC signs in postoperative period have constituted 2.05 ± 0.23 at average, while in patients without postoperative complications in the gut mucosa – 3.42 ± 0.97; the NIRS index – accordingly, 63.13 ± 1.39 and 67.80 ± 1.97; CTD – accordingly, 19.4 ± 3.58 and 4.45 ± 2.0. Conclusion. The SIC incidence in postoperative period in children constitutes 33.3%, what explains actuality of the investigation trend selected. The acidity state of gastric content, as well as combination of significant degree of the operation trauma severity with massive blood loss, characterizing certain indices of CIS and NIRS, constitute important etiological factors for the stress ulcers and erosions incidence
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Айварджи А. А., Кобеляцкий Ю. Ю.
Заглавие : ANI-мониторинг в оценке эффективности вариантов анестезиологического обеспечения пластической хирургии носа
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 103-107 (Шифр МУ66/2018/1)
Примечания : Библиогр.: с. 106
MeSH-главная: НОСА ПЕРЕГОРОДКА -- NASAL SEPTUM
НОСА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NASAL SURGICAL PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
НОЦИЦЕПЦИЯ -- NOCICEPTION
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING
Аннотация: Целью настоящей работы явилось изучение ANI-мониторинга для оценки периоперационной анальгезии и контроля баланса ноцицепции/антиноцицепции при различных вариантах анестезиологического пособия пластической хирургии носа. Материалы и методы. Было обследовано 116 пациентов в возрасте от 18 до 60 лет с искривлением перегородки носа, которым проводилась септопластика в условиях комбинированной анестезии, включавшей тотальную внутривенную анестезию с искусственной вентиляцией легких и местной анестезией лидокаином. Все пациенты были распределены на 4 группы: 1-я группа (n = 28) (контрольная) — со стандартным комбинированным анестезиологическим обеспечением; 2-я группа (n = 31) — стандартное анестезиологическое обеспечение дополнялось внутривенной инфузией парацетамола за 30 минут до начала операции в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг) однократно; 3-я группа (n = 30) — проводилась инфузия дексмедетомидина, которая начиналась за 10 минут до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и оканчивалась за 10 минут до завершения операции; 4-я группа (n = 27) — проводилась инфузия дексмедетомидина, которая начиналась за 10 минут до индукции анестезии в дозе 0,7 мкг/кг/ч и оканчивалась за 10 минут до завершения операции, в комбинации с внутривенной инфузией парацетамола за 30 минут до начала операции в дозе 15 мг/кг (но не более 1000 мг) однократно. Проводилась регистрация АNI-индекса. После операции регистрировались уровень боли по визуально-аналоговой шкале (ВАШ) и частота развития послеоперационной тошноты и рвоты. Регистрировалась оценка пациентами качества анестезии при помощи шкалы Iowa Satisfaction with Anesthesia Scale. Результаты. В контрольной группе ANI-индекс на этапе интубации, начала операции, на этапе наиболее травматичного момента операции был ниже 50 единиц, что, возможно, связано с недостаточным уровнем анальгезии. Во 2-й группе с использованием парацетамола ANI-индекс в момент интубации снижался до 50 единиц, но затем находился в пределах 50–70 единиц. В 3-й группе с применением дексмедетомидина ANI-индекс на этапе вводной анестезии и в момент пробуждения пациента был выше 70 единиц. В 4-й группе с комбинированным использованием дексмедетомидина и парацетамола ANI-индекс на всех этапах, кроме начала операции, был выше 70 единиц. При анализе уровня послеоперационной анальгезии по ВАШ наиболее оптимальный уровень наблюдался во 2-й и 4-й группах пациентов. Частота развития послеоперационной тошноты и рвоты была ниже в основных группах исследования: 2-я группа — 17 %, 3-я группа — 12 %, 4-я группа — 14 % по сравнению с пациентами контрольной группы — 20 %. При оценке пациентами качества проведенной анестезии по Iowa Satisfaction with Anesthesia Scale лучшие результаты были получены в 4-й группе пациентов, в которой 25 % оценили качество анестезии как хорошее, а 75 % — как отличное. Худшие результаты были получены в 1-й группе пациентов, 30 % из которых оценили качество анестезии как удовлетворительное. Выводы. Использование АNI-индекса в анестезиологической практике позволяет с высокой степенью специфичности в режиме онлайн мониторировать уровень восприятия боли в интра- и послеоперационном периоде и обеспечить улучшение периоперационной анальгезии. Применение парацетамола и дексмедетомидина обеспечивает более надежную и полноценную периоперационную анальгезию
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Леванда Л. І., Шамрай М. Ю., Опанасенко М. С., Лисенко В. І., Терешкович О. В., Конік Б. М., Шестакова О. Д., Шалагай С. М., Білоконь С. М.
Заглавие : Аналіз сучасних анестезіологічних підходів в ендоскопічній фтизіохірургії
Параллельн. заглавия :Analysis of modern anesthetic approaches in endoscopic phthisiosurgery
Место публикации : Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція: український науково-практичний журнал. - 2021. - N 3. - С. 36-42 (Шифр ТУ7/2021/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ -- THORACIC SURGERY
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
Аннотация: Найважливішим завданням сучасної анестезіології в ендоскопічній фтизіохірургії є підвищення безпеки пацієнта під час оперативного втручання. Визначальними технологіями анестезіологічного захисту при цьому мають бути такі категорії: засоби та методики загальної анестезії; методики респіраторного забезпечення та технічні засоби їхнього застосування; повноцінний інтраопераційний моніторинг вітальних функцій
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Александрович Ю. С., Часнык В. Г., Гордеев В. И.
Заглавие : Анализ структуры ритма сердца как вариант неинвазивного интраоперационного мониторинга
Место публикации : Детская хирургия. - Москва, 2000. - № 6. - С. 38-41 (Шифр ДР10/2000/6)
MeSH-главная: СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рожко В. И., Слинченков В. В., Чернокнижная Н. В., Искра Ю. В. , Рожко Н. С.
Заглавие : Анестезиологическая поддержка лапароскопических операций на органах брюшной полости. Клинический опыт
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - № 4. - С. 219 (Шифр МУ66/2016/4)
MeSH-главная: ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Юсубалиева Г. М., Зоркина Я. А., Баклаушев В. П., Гурина О. И., Горяйнов С. А., Александрова Е. В., Жуков В. Ю., Савельева Т. А., Потапов А. А., Чехонин В. П.
Заглавие : Антитела к коннексину-43 в интраоперационной диагностике экспериментальных низкодифференцированных глиом
Место публикации : Журнал вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко. - 2014. - Т. 78, № 3. - С. 3-13 (Шифр ЖР12/2014/78/3)
MeSH-главная: ГЛИОМА -- GLIOMA
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
КОННЕКСИН 43 -- CONNEXIN 43
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бєлих О. В., Георгіянц М. А.
Заглавие : Актуальність визначення глибини анестезії за допомогою індексу стану пацієнта при лапароскопічній холецистектомії у пацієнтів похилого та старечого віку
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 6. - С. 108-112 (Шифр МУ104/2019/6)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: Сучасна концепція анестезіологічного забезпечення має на меті не тільки адекватне знеболювання, але й управління життєво важливими функціями організму пацієнта впродовж операції. Тому одним із найбільш значущих завдань сучасної анестезіології є об’єктивізація контролю адекватності загального знеболювання, що передбачає контроль функцій та процесів, виявлення їх небезпечних відхилень для запобігання ускладненням під час анестезії. Мета: оцінити ефективність і значущість використання індексу стану пацієнта (Patient State Index — PSI) при введенні різних комбінацій анестетиків упродовж загальної анестезії у пацієнтів похилого та старечого віку під час лапароскопічної холецистектомії. Матеріали та методи. У дослідження залучені 60 пацієнтів, середній вік яких становив 70,6 ± 7,1 року, прооперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби. Середня тривалість операції — 56,1 ± 9,8 хв. Пацієнтів розподілено за двома групами залежно від виду анестезії: 1-ша група (n = 30) — інгаляційна анестезія на основі севофлурану (2–3 об. %) зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ); 2-га група (n = 30) — тотальна внутрішньовенна анестезія на основі пропофолу (2 мг/кг/год) із ШВЛ. Проводився моніторинг показників гемодинаміки (пульс, артеріальний тиск, середній артеріальний тиск, серцевий викид) та SpO2 за допомогою монітора Vismo (Nihon-Kohden, Японія). Моніторинг глибини анестезії проводився за допомогою платформи Masimo Root із визначенням PSI. Результати. За показниками гемодинаміки хворі між групами не відрізнялися. Показники PSI, за даними моніторингу, на різних етапах анестезії між групами суттєво не відрізнялися: до премедикації — 99,0 ± 0,6 vs 99,0 ± 0,5 (p 0,05), після премедикації — 79,1 ± 2,4 vs 79,5 ± 3,5 (p 0,05), при інтубації — 39,5 ± 4,0 vs 39,0 ± 5,1 (p 0,05), на початок операції — 33,5 ± 4,5 vs 33,6 ± 4,1 (p 0,05), при екстубації — 87,1 ± 3,0 vs 89,0 ± 3,1 (p 0,05). Відрізнялися показники при накладанні карбоксиперитонеуму — 48,2 ± 2,0 vs 39,2 ± 4,1 (p 0,05) та на етапі закінчення операції — 41,1 ± 3,1 vs 48,1 ± 2,6 (p 0,05). Середній час пробудження в 2-й групі був дещо коротшим — 9,8 ± 1,7 vs 7,5 ± 1,2 хв. Висновки. Використання показника PSI дає змогу здійснювати безперервний неінвазивний моніторинг глибини наркозу, допомагає уникнути недостатньої або надмірної седації, створює можливість більш м’якого виходу з наркозу, що підвищує безпеку анестезії при проведенні лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого та старечого віку
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бєлка К. Ю., Кучин Ю. Л., Семенко Н. М.
Заглавие : Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України
Параллельн. заглавия :Patient safety in the operating room: Helsinki declaration implementation in Ukraine
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 3. - С. 38-44 (Шифр БУ1/2021/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: БОЛЬНОГО БЕЗОПАСНОСТЬ -- PATIENT SAFETY
ХЕЛЬСИНКСКАЯ ДЕКЛАРАЦИЯ -- HELSINKI DECLARATION
ОПЕРАЦИОННЫЕ -- OPERATING ROOMS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
Аннотация: Безпека пацієнтів в операційній та періопераційному періоді має критичне значення. Наслідки анестезіологічних ускладнень мають значний вплив на віддалені результати хірургічних втручань, якість життя пацієнтів, захворюваність та летальністьХоча оснащеність лікарень України стає дедалі кращою, багато відділень не проводять перевірку обладнання перед анестезією, не використовують чек-лист ВООЗ “Безпечна хірургія”, не мають столиків для важких дихальних шляхів та не реєструють ускладнень. Ці напрямки є пріорітетними для подальшого розвитку безпеки пацієнта під час анестезії та у відділенні інтенсивної терапії.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Василів М., Підгірний Я.
Заглавие : Черезстравохідна ехокардіографія і її місце в періопераційному моніторінгу (огляд літератури)
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 51-54 (Шифр МУ104/2019/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ЧРЕСПИЩЕВОДНАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, TRANSESOPHAGEAL
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Ехокардіографія (використання ультразвуку для дослідження серця) — це безпечна, потужна, неінвазивна й безболісна техніка. З моменту свого клінічного введення в 80-х роках ХХ ст. інтраопераційна черезстравохідна ехокардіографія (ЧСЕхоКГ) стала одним з найбільших досягнень сучасної анестезіології. Метою статті є всебічний огляд інтраопераційного використання ЧСЕхоКГ у кардіохірургії. Ця напівінвазивна техніка дозволяє здійснювати пряму й швидку візуалізацію структурної анатомії серця й великих судин, а також оцінювати гемодинаміку й функціональний стан серцево-судинної системи. Черезстравохідна ехокардіографія інтраопераційно спочатку застосовувалася для оцінки систолічної функції лівого шлуночка, але за останні два десятиліття клінічне застосування ЧСЕхоКГ значно розширилось і зараз включає: оцінку діастолічної функції, оцінку патології і функції мітрального й аортального клапанів, виявлення залишкових внутрішньосерцевих дефектів і шунтів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів і оцінку висхідної аорти. Отже, черезстравохідна ехокардіографія — це безпечне обстеження з низьким рівнем ризику, що використовувалося протягом декількох десятиліть в інтра- й післяопераційному періодах у кардіохірургії. Метод перевершує інші способи серцево-судинного моніторингу завдяки наданню детальної анатомічної й фізіологічної інформації в реальному часі. Черезстравохідна ехокардіографія здатна забезпечити дані, що впливають на хірургічну тактику й анестезію, а також дозволяють виконати негайну оцінку хірургічних результатів. Основні обмеження щодо його повсякденного використання пов’язані з вартістю обладнання й необхідністю професійної підготовки. Анестезіолог розширює свою роль у періопераційній медицині, надаючи життєво необхідну клінічну інформацію для анестезіологічної процедури. З огляду на всі переваги, наведені в статті, і з урахуванням низького ризику автори підтверджують нинішні рекомендації щодо використання інтраопераційної ЧСЕхоКГ у кардіохірургічних пацієнтів
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Введенский В., Ключевский В.
Заглавие : Бронхоскопический мониторинг аспираций в остром периоде тяжелой черепно-мозговой травмы
Место публикации : Врач. - 2007. - № 11. - С. 50-51 (Шифр ВР59/2007/11)
Предметные рубрики: Черепно-мозговые травмы-- осл
Аспирация
Интраоперационный мониторинг
Бронхоскопия
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мальцева Л. А., Мосенцев Н. Ф., Черненко В. Г., Селезнёва И. В.
Заглавие : Вероятность развития инфекционных осложнений у пациентов с неотложными состояниями при измерении внутричерепного давления внутрижелудочковыми датчиками
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2013. - № 2. - С. 23-28 (Шифр БУ1/2013/2)
MeSH-главная: НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯ
ВНУТРИЧЕРЕПНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRACRANIAL PRESSURE
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хартанович М. В. , Тодуров Б. М., Хижняк А. А., Волкова Ю. В.
Заглавие : Влияние левосимендана на состояние кровообращения и кислородного бюджета в периоперационном периоде у больных с острым коронарным синдромом при аортокоронарном шунтировании
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 8. - С. 135-142 (Шифр МУ66/2017/8)
Примечания : Библиогр.: с. 141
MeSH-главная: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
КИСЛОРОД -- OXYGEN
МИОКАРДА СОКРАЩЕНИЕ -- MYOCARDIAL CONTRACTION
КАРДИОТОНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CARDIOTONIC AGENTS
Аннотация: Быстрейшее восстановление кровообращения в миокарде зачастую требует оперативного вмешательства на фоне искусственного кровообращения (ИК), в частности аортокоронарного шунтирования. Цель исследования: изучение влияния левосимендана в периоперационном периоде на состояние кровообращения и кислородного бюджета у больных, подвергшихся аортокоронарному шунтированию по поводу острого коронарного синдрома. Материалы и методы. Обследовано 85 пациентов с острым коронарным синдромом, которым было выполнено аортокоронарное шунтирование. Обследованные больные были разделены на 2 группы. У пациентов 1-й группы (n = 40) использовали локальный протокол анестезии и интенсивной терапии, принятый в Институте сердца МЗ Украины; пациентам 2-й группы (n = 45) дополнительно вводили левосимендан по следующей схеме: до индукции в наркоз 10 мкг/кг в течение 10 мин, затем со скоростью 0,1 мкг/кг/мин до 8 часов следующих после операции суток. Исследования проводили на следующих этапах: 1) перед операцией; 2) на выходе из перфузии; 3) при переводе в отделение интенсивной терапии (ОИТ); 4) при переводе из отделения интенсивной терапии. На этих этапах оценивали состояние кровообращения, кислородного бюджета в организме. Результаты. При применении локального протокола анестезии конечный систолический индекс начинал превышать исходный уровень только к концу исследования, а добавление левосимендана обеспечивало достоверное превышение его исходного уровня уже на выходе из перфузии. Фракция выброса на всех этапах исследования (кроме первого) также была достоверно выше при использовании левосимендана. Ударный индекс и сердечный индекс начали превышать исходные уровни в обеих группах также уже на выходе из перфузии, но с момента перевода в ОИТ эти показатели при добавлении левосимендана были достоверно выше, чем при использовании локального протокола. При этом необходимая для поддержания кровообращения доза добутамина при использовании левосимендана была ниже почти в 3 раза. Положительное влияние левосимендана сказалось и на показателях кислородного бюджета. После начала ИК вследствие необходимости гемодилюции значительно снизилась кислородная емкость крови, однако, несмотря на это, левосимендан позволил несколько увеличить доставку кислорода за счет достаточного для этого повышения сердечного индекса, тогда как использование локального протокола не смогло этого обеспечить, и транспорт кислорода снизился. Уровень потребления кислорода при использовании обеих схем лечения был одинаковым, вследствие чего коэффициент экстракции кислорода тканями у больных, получавших левосимендан, был достоверно ниже. Закономерно, что и уровень лактата в последнем случае был ниже, сравнявшись с уровнем группы больных, не получавших левосимендан, только к концу исследования. Выводы. Левосимендан способствует ускорению восстановления сократительной способности миокарда и улучшению показателей кислородного бюджета при снижении необходимой для поддержания кровообращения дозы добутамина почти в 3 раза
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Воскобойник Л. Г.
Заглавие : Порівняльний аналіз цитологічних характеристик доброякісних і злоякісних пухлин щитоподібної залози за результатами інтраопераційних досліджень
Параллельн. заглавия :Comparative analysis of cytological characteristics of benign and malignant thyroid tumors in intraoperative cytological examinations
Место публикации : Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 42-46 (Шифр ЕУ5/2018/23/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY
Аннотация: Проведення інтраопераційних цитологічних досліджень (ІЦД) підвищує результативність виявлення папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ). Для аналізу препаратів під час ІЦД використовують ті самі критерії, що й для оцінки пунктатів, отриманих після тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), проте шлях отримання матеріалу та спосіб виготовлення препаратів є іншими, а час для аналізу — дуже обмеженимМатеріали та методи. Проаналізовано цитологічні характеристики 879 вузлових утворень ЩЗ, в яких було виконано ІЦД. За остаточним гістологічним діагнозом розподіл пухлин був таким: 501 — ПК, 59 — фолікулярна карцинома, 209 — фолікулярна аденома і 110 — вузловий зобРезультати. За результатами проведеного аналізу встановлено точність, специфічність і чутливість таких цитологічних ознак ПК ЩЗ в оцінці результатів ІЦД, як наявність у препараті папілярних структур, відсутність колоїду, багатоклітинність препарату, ступінь збереженості пухлинних клітин зі збільшеними, світлими ядрами та рясною, вакуолізованою цитоплазмою, наявність справжніх внутрішньоядерних включень і псевдовключень, борозенок і псамомних тілець тощоВисновок. Важливими цитологічними ознаками ПК ЩЗ, отриманими за результатами інтраопераційної цитологічної діагностики, можна вважати наявність у препараті папілярних структур, відсутність колоїду, багатоклітинність препарату з обов’язковим високим ступенем збереженості пухлинних клітин зі збільшеними, світлими ядрами та рясною, вакуолізованою цитоплазмою, а також наявність справжніх внутрішньоядерних включень (навіть 1-2) і псевдовключень, борозенок і псамомних тілець
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Горкавый Е. А., Лесной И. И.
Заглавие : Варианты мультимодальной аналгезии хирургического лечения колоректального рака
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 145-150 (Шифр МУ66/2018/5)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Аннотация: Цель исследования — изучение эффективности и безопасности различных вариантов мультимодальной аналгезии при хирургическом лечении колоректального рака. Материалы и методы. В исследование включено 90 пациентов, оперированных по поводу рака прямой кишки. Проведен анализ изменений гемодинамики, уровня маркера стресса — сахара в крови и интенсивности боли по визуально-аналоговой шкале в трех группах пациентов в зависимости от метода периоперационного обезболивания. Результаты. В результате исследования установлено, что использование различных вариантов мультимодальной аналгезии с применением эпидуральной аналгезии (ЭА) с ингаляционной и внутривенной анестезией эффективнее защищает пациента от хирургического стресса при колоректальном раке в сравнении с тотальной внутривенной анестезией, сохраняет гемодинамическую стабильность, уменьшает дозу фентанила и мышечных релаксантов. Выводы. Использование ЭА смесью местного анестетика с фентанилом и ЭА местным анестетиком с контролируемой пациентом аналгезией фентанилом в сочетании с парентеральным нестероидным противовоспалительным препаратом и парацетамолом как компонентов мультимодальной аналгезии безопасно для применения в послеоперационном периоде после колоректальных операций, эффективнее контролирует острую послеоперационную боль, поддерживает стабильным уровень сахара в крови в сравнении с послеоперационным обезболиванием омнопоном
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-109

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)