Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (14)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Инфекция одонтогенная<.>)

Общее количество найденных документов : 57
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-57

Кручак, Р. Ю.
Застосування сучасних імуномодуляторів при комплексному лікуванні одонтогенних флегмон щелепно-лицевої ділянки / Р. Ю. КРучак // Сучасна стоматологія = Современная стоматология. - 2020. - № 2. - С. 54-57

MeSH-главная:
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (патофизиология)
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC (терапевтическое применение)
Аннотация: У результаті проведених досліджень основних ланок імунітету при лікуванні гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки з’ясовано значне порушення гуморальних і клітинних факторів, які проявлялись як у зниженні, так і в небезпечному підвищенні більшості вивчених показників. Комплексне стандартне лікування, яке проводилося згідно із традиційними схемами, не дозволяє досягти значного та стабільного покращення факторів імунітету. Включення в комплексне лікування гострих гнійних одонтогенних запальних процесів щелепно лицевої ділянки препаратів імунокоригуючої та адаптогенної терапії дозволяє не тільки отримати найбільш виражений і стійкий позитивний результат, а й досягти суттєвого покращення та нормалізації основних гуморальних і клітинних факторів вродженого імунітету
Свободных экз. нет

Найти похожие

Гострий риносинусит у дітей, EP0S-2020: що нового? [Текст] // Дитячий лікар. - 2020. - N 3. - С. 32-36

MeSH-главная:
НОСОВЫХ ПРИДАТОЧНЫХ ПОЛОСТЕЙ БОЛЕЗНИ -- PARANASAL SINUS DISEASES (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ДЕТИ -- CHILD
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (тенденции)
Аннотация: У лютому 2020 р. Європейське ринологічне товариство (European Rhinologic Society) опублікувало оновлені рекомендації з лікування гострого і хронічного риносинуситу, а також назальних поліпів (European Position Paperon Rhinоsinusitis and Nasal polyps – EPOS-2020) у хворих різних категорій: діти, дорослі, пацієнти із супутніми захворюваннями. Ці рекомендації є оновленням аналогічного позиційного документу, опублікованого у 2012 р.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Бондар, Т.
Антибіотики в стоматології (огляд літератури) [Текст] = Antibiotics in dentistry (Overview) / Т. Бондар // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 2. - С. 15-24. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЕЗНИ -- MOUTH DISEASES (лекарственная терапия, микробиология, профилактика и контроль, этиология)
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ -- DRUG RESISTANCE, BACTERIAL
СТОМАТОЛОГИЯ ЛЕЧЕБНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНАЯ -- DENTISTRY, OPERATIVE (тенденции)
Аннотация: Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання щодо використання антибіотиків в стоматології. Основною метою проведеного дослідження є аналіз різних клінічних ситуацій, які потребують застосування протимікробних препаратів. Метод дослідження ґрунтувався на вивченні наукових статей, опублікованих в період з 2005 по 2019 рр. індексованих в Україні та міжнародних базах даних, а також на порівнянні різних рекомендацій з призначення антибіотиків в стоматології, опублікованих у розвинених країнах світу. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми профілактики та лікування гнійно-запальних інфекцій у стоматології засвідчила, що антибіотики, які застосовуються в різних країнах світу, сходяться на раціональному і обґрунтованому застосуванні протимікробних препаратів. Переважна більшість дослідників вважають, що антибіотики слід використовувати тільки в рекомендованих ситуаціях для пацієнтів з ризиком розвитку гнійно-запальних інфекцій після стоматологічних процедур. Однак, питання щодо раціонального використання як для профілактики, так і для емпіричного лікування інфекцій за допомогою антибіотиків в стоматології, залишається невирішеними. Насамперед, це пов’язано з постійною зміною біологічних властивостей, зокрема стійкості до антибіотиків збудників гнійно-запальних інфекцій ротової порожнини. Цій темі присвячені лише поодинокі дослідження, а сучасних даних у доступній літературі немає. В Україні офіційно затверджених рекомендацій щодо використання антибіотиків в стоматології немає. Відсутній також на державному рівні епідеміологічний нагляд за резистентністю збудників інфекцій, зокрема ротової порожнини. Крім того, не вивчено питання щодо ефективності використання антибіотиків в стоматології. Необхідне проведення додаткових досліджень з вивчення появи та поширення мікроорганізмів, резистентних до дії протимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, зокрема в амбулаторних умовах застосування лікарями-стоматологами антибіотиків, які, згідно з деякими міжнародними рекомендаціями, здаються широко поширеними і не обмежуються ситуаціями, описаними в керівних принципах асоціацій стоматологів розвинених країн світу. Таким чином, лікарі-стоматологи повинні бути обережними у застосуванні антибіотиків, як для лікування, так і профілактики інфекцій, і призначати антибіотики тільки в тому випадку, якщо це рекомендовано керівними принципами, заснованими на результатах доказової медицини, а також ефективно і безпечно
The article summarizes the arguments and counter-arguments within the scientific discussion on the use of antibiotics in dentistry. The main purpose of the study is to analyze various clinical situations that require the use of antimicrobial drugs. The research method was based on the study of scientific articles published in the period from 2005 to 2019 and indexed in Ukraine and international databases, as well as a comparison of different recommendations for the appointment of antibiotics in dentistry, published in developed countries. Systematization of literature sources and approaches to solving the problem of prevention and treatment of purulent-inflammatory infections in dentistry has shown that antibiotics used in different countries around the world, converge on the rational and reasonable use of antimicrobial drugs. The vast majority of researchers believe that antibiotics should be used only in recommended situations for patients at risk of developing purulent-inflammatory infections after dental procedures. However, the question of the rational use of both prevention and empirical treatment of infections with antibiotics in dentistry remains unresolved. This is primarily due to the constant change in biological properties, including resistance to antibiotics of pathogens of purulent-inflammatory infections of the oral cavity. Only a few studies are devoted to this topic, and there are no modern data in the available literature. In Ukraine, there are no officially approved recommendations for the use of antibiotics in dentistry. There is also no state-level epidemiological surveillance for resistance to infectious agents, including the oral cavity. In addition, the question of the effectiveness of the use of antibiotics in dentistry has not been studied. Additional research is needed to study the emergence and spread of antimicrobial-resistant microorganisms in health care facilities, including in outpatient settings and the use of antibiotics by dentists, which, according to some international guidelines, seem widespread and not limited to situations that described in the guidelines of associations of dentists in developed countries. Therefore, dentists should be careful in the use of antibiotics, both for the treatment and prevention of infections, and prescribe antibiotics only if recommended by guidelines based on the results of evidence-based medicine, as well as effectively and safely
Свободных экз. нет

Найти похожие

Функціонування глутатіонової системи ротової рідини дітей за умов розвитку одонтогенного запального процесу [Текст] / О. І. Годованець [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 16-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ГЛУТАТИОН -- GLUTATHIONE
СЛЮНА -- SALIVA
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL
Аннотация: Особливе місце серед антиоксидантів посідають тіоли, функціонування яких здебільшого забезпечується системою глутатіону. Глутатіон як головний внутрішньоклітинний тіол відіграє важливу роль у метаболічних і фізіологічних процесах: синтезі та розпаді білків, активації та інактивації ферментів, синтезі дезоксирибозних метаболітів, стабілізації клітинної мембрани тощо. Мета дослідження – вивчити особливості стану системи глутатіону ротової рідини дітей за умов розвитку одонтогенного запального процесу в тканинах щелепнолицевої ділянки. Матеріал і методи. Проведено обстеження 98 дітей віком 7-15 років соматично здорових та із супутньою патологією щитоподібної залози, які мали гострий одонтогенний запальний процес. У ротовій рідині дітей визначали рівень відновленого глутатіону, активність ферментів глутатіонредуктази, глутатіонтрансферази, глутатіопероксидази та вміст НS-груп. Статистична обробка отриманих даних проведена стандартними методами варіаційної статистики. Результати. Встановлено, що функціонування глутатіонової системи ротової рідини дітей за умов розвитку одонтогенного запального процесу є розбалансованим та недостатнім: зниження активності глутатіонредуктази на 49,02 % (р0,05), глутатіонтрансферази – на 69,27 % (р0,05), підвищення рівня активності глутатіопероксидази на 73,29 % (р0,05), що призводить до падіння рівня відновленого глутатіону в 4,76 раза (р0,05). Висновки. 1. Динаміка змін компонентів глутатіонової системи характеризується зниженням активності глутатіонредукстази та Г-ST, що викликає недостатність функціонування детоксикаційної та антиоксидантної ланок глутатіонової системи. 2. Активація глутатіонпероксидази вказує на збереження певних захисних механізмів, що, однак, не забезпечують компенсації негативної дії продуктів запалення. Тому стан антипероксидної компоненти глутатіонової системи можна охарактеризувати як розбалансований та недостатній.
Доп.точки доступа:
Годованець, О. І.
Вітковський, О. О.
Кузняк, Л. В.
Муринюк, Т. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Азимов, М.
Клинико-анатомическая классификация одонтогенных воспалительных заболеваний Ташкентского государственного стоматологического института, адаптированной к МКБ-10 [Текст] / М. Азимов, Ж. А. Ризаев, А. М. Азимов // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 61-66. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (классификация)
Аннотация: Одонтогенні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки становлять близько 25-30 % серед усіх стоматологічних захворювань. Вони займають до 50 % ліжкового фонду спеціалізованих клінік. У клініках дитячої, дорослої щелепно-лицевої хірургії Ташкентського державного стоматологічного інституту (TГСІ) щорічно лікуються до 3000 хворих з одонтогенними запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Подеколи захворювання переходять у хронічні форми, нерідко процес закінчується несприятливим результатом. Всі хворі були предметом дослідження. Робоча класифікація одонтогенних запальних захворювань ТГСІ, адаптована до класифікації МКБ-10, дозволить практикуючим лікарям чітко сформулювати назву хвороби, розробляти стандарт лікування і проводити статичну обробку матеріалу.
Доп.точки доступа:
Ризаев, Ж. А.
Азимов, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пульпарное и пародонтальное: братья по инфекции. Часть I. [Текст] // СтоматологИНФО. - 2019. - N 1/2. - С. 41-50

MeSH-главная:
ПЕРИОДОНТИТ ВЕРХУШЕЧНЫЙ -- PERIAPICAL PERIODONTITIS (микробиология, патофизиология, терапия, этиология)
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЗУБА ПУЛЬПЫ БОЛЕЗНИ -- DENTAL PULP DISEASES (микробиология, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (патофизиология, этиология)
АРХЕОБАКТЕРИИ -- ARCHAEA (вирусология, патогенность)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Как известно, периодонт и пульпа зуба анатомически взаимосвязаны через апикальное отверстие, а также латеральные и фуркационные каналы. При инфекционном поражении периодонта и (или) пульпы микроорганизмы и продукты их жизнедеятельности могут сообщаться по указанным анатомическим структурам
Свободных экз. нет

Найти похожие

Значення прокальцитоніну для оцінки тяжкості одонтогенних гнійно-запальних захворювань м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки та як біомаркера ефективності лікування [Текст] = The importance of procalcitonin for assessing the severity of odontogenic purulent–inflammatory diseases of the soft tissues of the maxillofacial region and as a biomarker of treatment effectiveness / У. Д. Матолич [та ін.] // Клінічна стоматологія. - 2019. - N 2. - С. 36-41

MeSH-главная:
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL
СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЕЗНИ -- MOUTH DISEASES
Аннотация: Одонтогенні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки посідають перше місце серед захворювань у клініці щелепно-лицевої хірургії. Кількість гнійних ускладнень, що виникають від запальних процесів, складає 6–40 %. Успіх лікування пацієнтів із даною патологією залежить від ранньої діагностики, об’єктивної оцінки тяжкості стану, проведення персоніфікованої антибактеріальної терапії. Біомаркер прокальцитонін (ПКТ) відповідає концепції SMART: S – specific and sensitive (чутливим і специфічним), M – measurable (вимірюваним), A – available and affordable (доступним), R – responsive and reproducible (відтворюваним), T – timely (своєчасним). На даний час діагностична роль тесту ПКТ у комплексній оцінці перебігу одонтогенного запального процесу залишається недостатньо вивченою. Мета дослідження – вивчити особливості змін рівня прокальцитоніну в сироватці крові при одонтогенних гнійно-запальних захворюваннях м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки різної тяжкості та його ефективність при лікуванні. Матеріали і методи. У дослідження включено 89 хворих із одонтогенною інфекцією щелепно-лицевої ділянки: 34 пацієнтів з одонтогенною інфекцією одного клітковинного простору (перша група), 35 – двох клітковинних просторів (друга група); 20 – трьох і більше клітковинних просторів (третя група). Визначення рівня ПКТ у сироватці крові виконували на 1-шу добу до проведення лікування, на 5-ту і 9-ту доби методом імуноферментного аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. В першій групі було виявлено невисоку концентрація ПКТ протягом усього періоду спостереження (0,06±0,02) нг/мл. У другій групі на 1-шу добу рівень ПКТ був підвищеним (1,15±0,5) нг/мл. У 26 % хворих рівень ПКТ на 9-ту добу склав (1,02±0,05) нг/мл, що в 17 разів вище від показників першої групи, р˂0,05. Виявлене значення корелювало з тяжкістю патологічного процесу. В третій групі на 1-шу добу рівень ПКТ був вище від рівня першої групи в 43 рази, другої групи – 2,36 раза. Максимальні рівні ПКТ простежували у 35 % пацієнтів третьої групи протягом усього спостереження: на 1-шу добу – (3,23±0,19) нг/мл; 5-ту добу – (3,14±0,05) нг/мл; 9-ту добу – (2,82±0,04) нг/мл. У цих хворих не відмічалося достовірного зниження ПКТ. Їх стан оцінювали як середньої тяжкості, тяжкий. Висновки. Рівень ПКТ˃1,5 нг/мл у сироватці крові є свідченням подальшого розвитку гнійно-запального процесу, високого ризику виникнення ускладнень та вимагає оцінити ефективність антибактерійної терапії, що зумовлює додаткове втручання – ревізію вогнища запалення
Odontogenic inflammatory diseases of the maxillofacial area occupy the first place among the diseases in the clinic of maxillofacial surgery. The number of complications arising from inflammatory processes is 6–40 %. The success of treatment of patients with this pathology depends on early diagnosis, an objective assessment of the severity of the condition, the conduct of personified antibiotic therapy. The biomarker procalcitonin (PCT) is consistent with the SMART concept: S – specific and sensitive, M – measurable, A – available and affordable, R – responsive and reproducible, T – timely. At present, the diagnostic role of the PCT test in the comprehensive assessment of the odontogenic inflammatory process remains inadequate. The aim of the study – to learn the features of changes in the level of serum procalcitonin in case of odontogenic inflammatory diseases of the maxillofacial region of varying severity and its effectiveness in monitoring the treatment. Materials and Methods. The study included 89 patients with odontogenic infections of the maxillofacial area: 34 patients with odontogenic infection of one cellular space (group I), 35 – two cellular spaces (group II); 20 – three or more cellular spaces (group III). Determination of the level of PCT in serum was performed 1 day before treatment, at 5 and 9 days with immunoassay. Results and Discussion. In the group I, a low PCT concentration was detected throughout the observation period (0.06±0.02) ng/ml. In group II, for 1 day, the level of PCT was elevated (1.15±0.5) ng/ml. In 26% of patients, the level of PCT for the 9th day was (1.02±0.05) ng/ml, which is 17 times higher than that of group I, p0.05. The revealed value correlated with the severity of the pathological process. In the group III, for the first day, the level of PCT was 43 times higher than the level of group I, group II – 2.36 times. Maximum PCT levels were observed in 35 % of patients in group III during the entire observation: at day 1 – (3.23±0.19) ng/ml; 5 days – (3.14±0.05) ng/ml; 9 days – (2.82±0.04) ng/ml. These patients did not notice a significant decrease in PCT. The condition of patients was assessed as moderate, severe. Conclusions. The level of PCT blood serum of 1.5 ng/ml is evidence of further development of purulent-inflammatory process, high risk of complications and requires an assessment of the effectiveness of antibiotic therapy and causes additional intervention – an audit of the inflammatory cell
Доп.точки доступа:
Матолич, У. Д.
Мокрик, О. Я.
Уштан, С. В.
Винарчук-Патерега, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Пашаев, А. Ч.
Изменение местного иммунитета и уровня провоспалительных цитокинов у пациентов с хронической стоматогенной инфекцией на фоне сочетанного воздействия традиционной терапии и пиобактериофага [Текст] / А. Ч. Пашаев, К. Ч. Карагезова // Современная стоматология. - 2017. - N 4. - С. 14-17. - Библиогр.: с. 17

MeSH-главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЕЗНИ -- MOUTH DISEASES (иммунология, лекарственная терапия, терапия, этиология)
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (иммунология, лекарственная терапия, терапия)
СЛЮНА -- SALIVA (иммунология)
ИММУНОГЛОБУЛИН A СЕКРЕТОРНЫЙ -- IMMUNOGLOBULIN A, SECRETORY (анализ)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (кровь)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Цель: оценка влияния комплексной медикаментозной терапии хронической стоматогенной инфекции с использованием препарата «Пиобактериофаг местного действия» на изменение уровня секреторного иммуноглобулина А (sIgA) в ротовой жидкости и провоспалительных цитокинов (ИЛ-1β и ФНО-α) в крови. Материал и методы. В обследовании приняли участие 80 пациентов с хронической стоматогенной инфекцией в возрасте от 16 до 69-ти лет, средний возраст 38,5±12,58 года. Результаты. В результате проведенного исследования выявлено, что после системной антибиотикотерапии в комплексе с местным традиционным лечением (I группа) и системной антибиотикотерапии с использованием местно пиобактериофага (II группа) у пациентов снижаются исходно высокие уровни цитокинов воспаления – ИЛ-1β и ФНО-α, причем наиболее выраженно спустя 3 мес. после лечения. Заключение. Проведенные исследования показали, что включение пиобактериофага в комплексную терапию пациентов с хронической стоматогенной инфекцией способствует динамичному снижению провоспалительных цитокинов ИЛ-1β и ФНО-α, достигая пика через 3 мес. терапии
Доп.точки доступа:
Карагезова, К.Ч.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Назарчук, О. А.
Клініко-імунологічне дослідження ефективності застосування антисептиків у лікуванні інфекційно-запальних ускладнень одонтоімплантацїї [Текст] = Clinical-immunological investigation of the efficiency of antiseptic administration in the treatment of infectious-inflammatory complications after odonto-implantaition / О. А. Назарчук, М. О. Фаустова // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2017. - № 28. - С. 63-66. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- DENTAL IMPLANTATION (использование, методы)
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (иммунология, патофизиология, терапия)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (иммунология, терапевтическое применение)
ПАЦИЕНТА ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- PATIENT OUTCOME ASSESSMENT
Аннотация: В статі наведені результати кпініко-імунологічного дослідження ефективності застосування антисептиків у лікуванні 35 пацієнтів з інфекційно-запальними ускладненнями одонтоімплантації. Показано, що через два тижні лікування хворих з інфекційними ускладнення одонтоімплантації при застосуванні декасану і хлоргесидину біглюконату визначали видимі об’єктивні ознаки досягнення позитивного терапевтичного ефекту. У пацієнтів обох клінічних груп за показником частки активних нейтрофілів доведено виражену відповідь з боку клітинної ланки імунітету. За клініко-імунологічними показниками в перші 14 діб лікування пацієнтів з інфекційними ускладненнями одонтоімплантації встановлено переваги ефективності застосування антисептичного лікарського препарату декасану (93%) в порівнянні з хлоргексидином біглюконатом лечения с использованием декасана и хлоргексидина биглюконата у больных с инфекционными осложнениями одонтоим- плантации определяли видимые объективные признаки достижение положительного терапевтического эффекта. У пациентов обеих клинических групп наблюдения по значениям доли активных нейтрофилов доказано выраженный ответ клеточного звена иммунитета. По клинико-иммунологическим показателям в первые 14 суток лечения пациентов с инфекционными осложнениями одонтоимплантации установлено преимущества эффективности применения антисептического лекарственного препарата декасана (93%) в сравнении с хлоргексидином биглюконатом (86%)
Доп.точки доступа:
Фаустова, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Тимофеев, А. А.
Местное лечение одонтогенных абсцессов мазями на основе лекарственных растений [Текст] / А. А. Тимофеев, Н. А. Ушко // Современная стоматология. - 2017. - N 5. - С. 44-47. - Библиогр.: с. 47

Рубрики: Илон

MeSH-главная:
ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL (лекарственная терапия)
АБСЦЕСС -- ABSCESS (лекарственная терапия, этиология)
ЛИМФАДЕНИТ -- LYMPHADENITIS (лекарственная терапия, этиология)
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (терапевтическое применение)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
Доп.точки доступа:
Ушко, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-57

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)