Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (72)

Редкие издания (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ<.>)

Общее количество найденных документов : 408
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Kuravska Yu. S., Aravitska M. G., Churpiy I. K., Hodlevska N. A.
Заглавие : Features of the physiology of the postpartum period after caesarean section [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Особливості фізіології післяпологового періоду після кесарського розтину
Место публикации : Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 278-281 (Шифр АУ50/2024/1)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ПОДДЕРЖАНИЯ -- PREGNANCY MAINTENANCE
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
Аннотация: The main principle of perinatal obstetrics is to ensure the health of the mother, fetus and newborn, which in some cases requires quick and gentle delivery. Therefore, during the last decades, cesarean section (CS) in obstetric practice has become a tool that allows you to preserve the health of both the mother and the child. Despite its wide distribution, CS is classified as a category of complex operations with a high frequency of postoperative complications (3.3%-54.4%), which are associated with the intervention technique, obstetric and neonatal reasons. Potential structural and functional complications include: the risk of pulmonary, gastrointestinal and vascular complications; postoperative pain and discomfort; pelvic organ prolapse; posture change; pelvic floor dysfunction; weakness of the abdominal wall; diastasis of rectus abdominis muscles; umbilical hernia; general functional limitations. Scientific progress in medicine, social and cultural changes have led to fundamental transformations in the attitude to CS among women and doctors. In fact, the consensus regarding indications for caesarean section has changed in many countries, now including psychosocial factors such as anxiety about childbirth or the mother's desire for caesarean section in the absence of any medical indication.The postpartum period is a critical, but often overlooked, period in the lives of new parents. According to the WHO, the majority of maternal and newborn deaths occur during this period, so proper management and care of parents and newborns is vitally important. The postpartum period is usually divided into three separate but continuous phases: acute phase (early postpartum period) - 24 hours immediately after childbirth; subacute phase (late postpartum period): can last 2-6 weeks after childbirth; late phase - can last from 6 weeks to 6 months after childbirth. The postpartum period is characterized by a wide range of new states of women's life and increased sensitivity to external factors. The whole range of postnatal changes can be considered as an integrative combination of psychological, physiological and endocrine factors that affect the physical and mental activity of women, as well as determine their relationship with the child. Therefore, a caesarean section should be performed according to indications with a mandatory justification. The presence of a postoperative scar in women who underwent an abdominal delivery causes changes in the postpartum period in the form of a specific limitation of mobility during its formation. This aspect is all the more important from the point of view of the onset of future pregnancies, which requires the formation of a full-fledged elastic strong scar on the uterus and soft tissues. The formation of a scar in the postpartum period, in connection with the need for care and feeding of the child, changes as a result of sleep and rest regimes, additionally increases the metabolic, physical, psycho-emotional load, which causes pressure on the adaptive capabilities of the regulatory systems of the woman's body against the background of reconstruction and recovery structural and hormonal components. A woman's condition directly affects her ability to care for and raise a child, return to work and social activity, as well as the quality of life, both personally and within the framework of the environment. Therefore, certain recovery measures are necessary for their normalization as soon as possibleОсновний принцип перинатального акушерства полягає в забезпеченні здоров’я породіллі, плода та новонародженого, що в низці випадків вимагає швидкого та щадного пологорозрішення. Тож упродовж останніх десятиліть кесарів розтин (КР) в акушерській практиці став інструментом, котрий дозволяє зберегти здоров’я і матері, й дитині. Незважаючи на значуще поширення, КР відносять до розряду складних операцій із високим відсотком післяопераційних ускладнень (3,3% - 54,4%), які пов’язані з технікою втручання, акушерськими та неонаталогічними причинами. Власне, науковий прогрес у медицині, соціальні та культурні зміни привели до фундаментальних трансформацій у ставленні до КР серед жінок і лікарів. Фактично, консенсус щодо показань до кесаревого розтину змінився в багатьох країнах, особливо тепер, коли беруть до уваги психосоціальні фактори. Післяпологовий період – це критичний, але часто ігнорований період у житті нових батьків. Так, саме він (післяпологовий період) характеризується широким спектром нових станів жіночого життя та підвищеною чутливістю до зовнішніх факторів. Увесь спектр постнатальних змін можна розглядати як інтегративну комбінацію психологічних, фізіологічних і ендокринних факторів, що впливають на фізичну та психічну діяльність жінок, а також визначають їхні стосунки з дитиною. Висновки. Проведення кесарського розтину повинно бути за показами з обов’язковим обґрунтуванням. Наявність післяопераційного рубця в жінок, які перебули абдомінальне пологорозрішення, вносить у післяпологовий період зміни на кшталт специфічного обмеження мобільності на час його формування. Цей аспект постає важливим із позицій настання майбутніх вагітностей, що вимагає утворення повноцінного еластичного міцного рубця на матці та м’яких тканинах. Формування рубця в післяпологовому періоді у зв’язку з потребою в догляді та годуванні дитини, змін унаслідок цього режимів сну та відпочинку додатково підвищують метаболічне, фізичне, психоемоційне навантаження, що спричиняє тиск на адаптаційні можливості регуляторних систем організму жінки. Стан жінки безпосередньо впливає на її можливості стосовно догляду та виховання дитини, повернення до роботи й соціальної активності, а також на якість життя як особистості, так і в межах соціуму. Тому необхідні певні заходи відновлення для якнайшвидшої нормалізації вищепереліченого
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Остафійчук С. О., Нейко О. В., Куса О. М., Левицький І. В., Кінаш Н. М.
Заглавие : Особливості перебігу пологів у жінок з патологічним гестаційним збільшенням маси тіла [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Characteristics of labor in women with pathological gestational weight gain
Место публикации : Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 112-119 (Шифр АУ50/2024/1)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета: Вивчити особливості перебігу пологів у жінок в залежності від вихідної маси тіла та рівня збільшенням маси тіла під час вагітності. Матеріали і методи: Обстежено 219 вагітних, з яких 153 (69,9 %) були з нормальним індексом маси тіла (ІМТ), 18 (8,2 %) – з недостатнім, 23 (10,5 %) – з надмірним та 25 (11,4 %) з ожирінням. У 100 (45,7 %) жінок діагностовано рекомендоване гестаційне збільшення маси тіла (ГЗМТ), у 45 (20,5 %) – недостатнє, у 74 (33,8 %) – надлишкове. Використовували пакет статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програми «Statistica 12.0» (StatSoft Inc.,USA). Результати: Випадки ускладненого перебігу пологів при надмірному ІМТ статистично значущі у жінок з патологічним ГЗМТ. Надлишкове ГЗМТ підвищує шанси кесаревого розтину (χ2=3,86, р0,05) та (χ2Prepregnancy maternal body mass index (BMI) and gestational weight gain (GWG) are strongly correlated with pregnancy outcomes. The studies of the mode of delivery reveal the importance of implementing preventive measures to influence women's body weight at the preconceptional stage and during pregnancy. Aim. To study the characteristics of labor in women depending on the prepregnancy body weight and the level of weight gain during pregnancy. Materials and methods. A prospective study was carried out at the Ivano-Frankivsk City Clinical Perinatal Center, Ukraine. 219 pregnant women were enrolled to the study: 153 (69.9 %) with normal initial BMI, 18 (8.2 %) – insufficient, 23 (10.5 %) – excessive, and 25 (11.4 %) with obesity. 100 (45.7 %) women had recommended GWG, 45 (20.5 %) – insufficient, 74 (33.8 %) – excessive. Pre-pregnancy weight status of patients was assessed with BMI (kilogram/ meter2) calculated from pre-pregnancy weight and height. A statistical analysis package based on Microsoft Excel and the "Statistica 12.0" program (StatSoft Inc., USA) were used. The differences between the selections were considered statistically reliable at p0,05. Results. All women have delivered at full-term pregnancy in (39.2±1.1) weeks (95% CI 39.2-39.6). Excessive BMI and excessive GWG were associated with an increased frequency of complications during labor and delivery. However, it was diagnosed that the cases of complicated labors in excessive BMI pregnant were statistically significant in women with a GWG pathological deviating from the recommended one. In pregnant women with excessive BMI and obesity, the frequency of emergency cesarean sections increased significantly, by 2.7 times (p0.05) and 3.0 times (p0.05), respectively. Excessive GWG increased the chances of cesarean section (χ20.05).
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жилка Н. Я., Гойда Н. Г., Щербінська О. С.
Заглавие : Реабілітація в акушерстві та гінекології
Параллельн. заглавия :Rehabilitation in obstetrics and gynecology
Место публикации : Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 71-76 (Шифр УУ13/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Аннотация: У статті висвітлено актуальні питання щодо необхідності застосування реабілітаційних методів в акушерстві та гінекології як невід’ємного процесу профілактики розладів жіночого здоров’я та підвищення якості життя жінки після втручання, зокрема у сфері акушерства та гінекології. Показані проблеми недостатнього використання реабілітаційних заходів на міжнародному та національному рівні. Проблемним питанням є побудова системи реабілітації як вагомого профілактичного компонента погіршення якості життя або інвалідизації населення. Методами бібліосемантичного та структурно-логічного аналізу оцінено основні методи реабілітації в акушерстві та гінекології та ефективність їх використання у вітчизняній системі охорони здоров’я. Систематизовано виокремлені основні групи станів в акушерстві та гінекології, що потребують реабілітаційних заходів, запропоновано детальне використання реабілітаційних заходів прицільно щодо кожної групи: вагітність, пологовий травматизм, постабортні ускладнення, оперативні акушерські та гінекологічні втручання, запальні захворювання органів репродуктивної системи. Системний підхід до використання реабілітації в акушерстві та гінекології дозволить позитивно вплинути на стан репродуктивного здоров’я жінокThe article presents the problem of use of rehabilitation methods in obstetrics and gynecology as an integral process of female disorders prevention and improvement of a woman’s quality of life after interventions, particular in obstetrics and gynecology. The article also highlights the problem of insufficient implementation of rehabilitation measures at the international and national levels. The development of rehabilitation system as an important preventive component for impairment of quality of life and population disability is also a problematic issue. The methods of bibliosemantic and structural and logical analysis were used for analysis of the main actual methods of rehabilitation in obstetrics and gynecology and their effectiveness in the Ukrainian health care system. The authors systematically identified the main groups of conditions that require rehabilitation measures in obstetrics and gynecology and a detailed use of rehabilitation measures for each group was proposed: pregnancy, birth trauma, postabortion complications, operative obstetrical and gynecological interventions, inflammatory diseases of the reproductive system. A systemic approach of rehabilitation implementation in obstetrics and gynecology will influence on the female reproductive health positively
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Випасняк І. П., Остап’як З. М., Полатайко Ю. О.
Заглавие : Якість життя жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності, як показник ефективності програми фізичної терапії [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Quality of life of women after caesarean section who had coronavirus disease during pregnancy as an indicator of the effectiveness of a physical therapy program
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 14-19 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Аннотация: Мета. Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників якості життя. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально, у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами EQ- 5D-5L: профілю здоров’я за п’ятьма підшкалами та візуальної аналогової шкали EQ-VAS. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок було виявлено погіршення якості життя за всіма підшкалами EQ-5D-5L та низьке оцінювання загального стану здоров’я за EQ-VAS, найбільше виражені в жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Якість життя є узагальненим показником, що враховує різні аспекти здоров’я; відповідно, її погіршення в післяпологовому періоді є обґрунтуванням для проведення, а позитивна динаміка є свідченням ефективності апробованої програми фізичної терапії жінок з постковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of health of women with post- COVID-19 syndrome, who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of quality of life. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the EQ-5D-5L and EQ-VAS. Research results. In all women, regardless of the method of delivery, at the beginning of the late postpartum period, a decrease in quality of life was noted in all sections of the EQ-5D-5L questionnaire. Results in women after caesarean section compared to vaginal delivery were on average twice as bad (p0.05) on all subscales - mobility, self-care, usual daily activities, pain/discomfort, anxiety/depression. According to the low assessment of individual subscales, women defined their general state of health quite low on a 100-point scale. At the same time, women who underwent caesarean section reported a statistically significantly worse level of health compared to women after vaginal delivery (p0.05). During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery. The results of the women of the main group according to EQ-5D-5L subscales, EQ-VAS which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group. This testifies to the advantages of the rehabilitation program for the correction of the symptoms of post-COVID-19 syndrome in women who underwent cesarean section, which was created taking into account their physical and psycho-emotional state, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions Quality of life is a generalized indicator that takes into account various aspects of health; accordingly, its deterioration in the postpartum period is a justification for carrying out, and the positive dynamics is evidence of the effectiveness of the approved program of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Григус І. М.
Заглавие : Корекція рухового стереотипу жінок з цукровим діабетом 1 типу, які перенесли кесарів розтин, засобами фізичної терапії [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Correction of the motor stereotype of women with type one diabetes mellitus after caesarean section
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 24-28 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Визначення ефективності застосування засобів фізичної терапії для корекції рухового стереотипу жінок з цукровим діабетом І типу, які перенесли кесарів розтин, у післяпологовому періоді. Методи. У дослідженні взяли участь 35 жінок з цукровим діабетом І типу, які перенесли кесарів розтин за 1 місяць до первинного обстеження. Контрольну групу склали 17 жінок, які відновлювались у післяпологовому періоді самостійно. 18 жінок групи порівняння займались за програмою фізичної терапії, що тривала 1 місяць і включала кінезітерапію (терапевтичні вправи для верхніх та нижніх кінцівок, спини, живота, грудної клітки; функціональне тренування для корекції рухів звичних активностей та таких, які враховують догляд за дитиною); мануальний масаж (спини, живота, нижніх кінцівок). Ефективність корекції фізичного статусу проводили за методикою Functional Movement Screen. Результати. Рухові можливості жінок з цукровим діабетом за Functional Movement Screen у післяпологовому періоді були відносно низькими. При повторному обстеженні покращення виконання вправ становило (відповідно в контрольній групі та групі порівняння): «deep squat» - 11,9% та 49,2%; «hurdle step» - 17,2% та 31,7%; «in-line lunge» - 35,4% та 86,8%; «shoulder mobility» 14,0% та 50,3%; «active straight leg raise» 24,1% та 47,0%; «trunk stability push-up» - 20,0% та 60,4%; «rotary stability» - 34,0% та 67,1%. Результат контрольної групи був статистично значуще кращим (р0,05) вихідного результату, групи порівняння - ще й відповідних параметрів контрольної групи при повторному обстеженні. Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати в процесі післяпологового відновлення жінок з цукровим діабетом І типу з метою покращення їх рухового стереотипу та пришвидшення відновлення The Purpose is to determine the effectiveness of the use of physical therapy for the correction of the motor stereotype of women with type I diabetes that underwent cesarean section in the postpartum period. Methods 35 women with type 1 diabetes who underwent abdominal delivery (caesarean section) 1 month before the initial examination took part in the study. The control group consisted of 17 women, who recovered in the postpartum period without rehabilitation interventions or according to self-selected methods. 18 women of the comparison group were engaged in a physical therapy program, the effectiveness of which is presented in this study, which lasted 1 month. Within its framework, kinesitherapy was performed with women (therapeutic exercises for the upper and lower limbs, back, abdomen, chest; functional training to correct the movements of habitual activities and those that take care of a child); manual massage (back, abdomen, lower limbs). Means of physical therapy were used to improve the physical qualities of women - flexibility, strength, endurance, dexterity, speed; normalization of psycho-emotional status, which can be changed due to the risk of postpartum depression; improvement of peripheral blood circulation, changed due to diabetic angiopathy; improvement of sensitivity of peripheral tissues and neuromuscular control, altered due to diabetic neuropathy; improvement of tissue sensitivity to insulin and normalization of glucose utilization by tissues. The effectiveness of physical status correction was performed according to the standard Functional Movement Screen technique. Results The movement capabilities of women with diabetes according to the Functional Movement Screen in the postpartum period were relatively low, which was due to a long period of reduced physical activity, changes in the biomechanics of the body, and postpartum reorganization of the body. During the re-examination, the improvement in exercise performance was (respectively in the control group and the comparison group): "deep squat" – 11.9% and 49.2%; "hurdle step" – 17.2% and 31.7%; "in-line lunge" – 35.4% and 86.8%; "shoulder mobility" – 14.0% and 50.3%; "active straight leg raise" – 24.1% and 47.0%; "trunk stability push-up" – 20.0% and 60.4%; "rotary stability" – 34.0% and 67.1%. This is evidenced by the results of FMS in women of the control group, which were statistically significantly better (p0.05) compared to the original data, but the number of women with low scores was still significant. At the same time, the determination of FMS parameters in women of the comparison group during the repeated examination showed the feasibility of using physical therapy to improve the condition of women with diabetes in the postpartum period, since in this group the repeated results were better not only the initial levels, but also the corresponding indicators of the control group upon re-examination (p0.05). Conclusions After the implementation of a physical therapy program with the use of therapeutic exercises of various orientations, functional training, a statistically significantly better result was found on all tests of the Functional Movement Screen compared to women with type I diabetes who recovered after cesarean section on their own. Therefore, it is advisable to prescribe physical therapy in the process of postpartum recovery of women with diabetes in order to improve their movement pattern and speed up recovery
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шеремета Л. М., Остап’як З. М.
Заглавие : Динаміка параметрів метаболічного синдрому в жінок з ожирінням, які перенесли кесарів розтин, під впливом засобів фізичної терапії
Параллельн. заглавия :Dynamics of the parameters of the metabolic Syndrome in obese women who have undergone caesarean section under the influence of physical therapy
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 83-87 (Шифр АУ50/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з ожирінням, які перенесли кесарів розтин, за динамікою параметрів метаболічного синдрому. Методи. Обстежено 44 жінки наприкінці пізнього післяпологового періоду. Контрольна група - 17 жінок з нормальною масою тіла, які народжували вагінально. Г рупа порівняння - 14 жінок з ожирінням після кесаревого розтину, які відновлювались самостійно. Дослідна група - 13 жінок з ожирінням після кесаревого розтину, які впродовж 3 місяців виконували програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, функціональне тренування; пресотерапія; вакуумний масаж; рекомендації з харчування). Досліджували критерії метаболічного синдрому: абдомінальне ожиріння, гіперглікемія натще, порушення толерантності до глюкози, вміст у крові тригліцеридів, ліпопротеїдів високої щільності, загального холестерину. Результати. Жінки контрольної групи збільшили масу тіла на 0,61 кг, групи порівняння - на 1,66 кг, жінки дослідної групи зменшили масу тіла на 2,57 кг. У жінок дослідної групи вдалося досягнути статистично значущого зменшення окружності талії та зменшення вираженості абдомінального ожиріння; зменшилася виразність біохімічних метаболічних та дисліпідемічних змін (р0,05). Коридору норми досягли параметри глюкози натще, відновилась чутливість тканин до глюкози. Концентрації фракцій ліпідів змінились у бік зменшення атерогенності. У жінок групи порівняння визначена тенденція до збільшення маси тіла, погіршення атерогенної дисліпідемії. У жінок з нормальною масою тіла змін у досліджуваних показниках не відбулося. Висновки. Покращення антропометричних показників та зменшення дисметаболічних та дисліпідемічних проявів вказує на достатню ефективність засобів фізичної терапії у корекції маси тіла в жінок з ожирінням у післяпологовому періоді після кесаревого розтину Purpose: to determine the effectiveness of restoring the health status of obese women who underwent cesarean section, based on the dynamics of metabolic syndrome parametersPurpose: to determine the effectiveness of restoring the health status of obese women who underwent cesarean section, based on the dynamics of metabolic syndrome parameters. Methods. During the research, 44 women aged 25.5±1.6 years at the end of the late postpartum period (2 months after childbirth) were examined. The control group consisted of 17 women with normal body weight who gave birth vaginally and recovered independently in the postpartum period. The comparison group consisted of 14 obese women who independently recovered in the postpartum period. The experimental group consisted of 13 obese women who, for 3 months, performed a physical therapy program (therapeutic exercises for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, functional training; pressotherapy; vacuum massage; nutritional recommendations. The criteria for metabolic syndrome were studied: abdominal obesity, fasting hyperglycemia, impaired glucose tolerance (according to the results of a 2-hour loading test), total cholesterol, high triglyceride content, decreased high-density lipoprotein content. Research results. During the observation period (3 months), the women of the control group increased their body weight by 0.61 kg on average, the comparison group - by 1.66 kg, while the women of the experimental group decreased their body weight by 2.57 kg, which was reflected in the dynamics body mass index. In the women of the research group, it was possible to achieve a statistically significant decrease in waist circumference (p0.05), which can be explained not only by the decrease in the amount of abdominal fat, but also by the toning of the muscles of the anterior abdominal wall, weakened by overstretching during pregnancy. Such dynamics influenced the parameters of the ratio of waist circumference to hip circumference in the direction of its improvement, although normalization was not achieved. Under the influence of physical therapy, the expressiveness of biochemical manifestations of metabolic and dyslipidemic manifestations in the women of the research group decreased relative to the parameters of the first examination. Fasting glucose parameters reached the normal range, tissue sensitivity to glucose was restored. Positive changes in the concentrations of lipid fractions in the direction of decreasing atherogenicity were observed. At the same time, women in the comparison group showed a tendency to increase body weight, worsening of atherogenic dyslipidemia, i.e. signs of metabolic syndrome. In women of the control group with normal body weight, there were no changes in the studied indicators. Conclusions. Obesity as an independent pathological process increases the risks during pregnancy and childbirth for both the mother and the child, leading to an increase in the frequency of abdominal delivery with appropriate postpartum rehabilitation in such women. The improvement of anthropometric indicators and the reduction of dysmetabolic and dyslipidemic manifestations indicate the sufficient effectiveness of physical therapy in correcting body weight in women with obesity in the postpartum period, although in order to achieve normal body weight indicators and complete normalization of indicators, the duration of recovery measures should be longer than three months, and for all patients of this profile need lifelong adherence to a balanced diet
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Випасняк І. П., Полатайко Ю. О., Остап’як З. М., Олексюк Л. І., Петрик О. М.
Заглавие : Вплив післяпологової фізичної терапії на вегетативні ознаки постковідного синдрому в жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності
Параллельн. заглавия :The effect of postpartum physical therapy on autonomic symptoms of post-covid-19 syndrome in women after caesarean section who experienced coronavirus disease during pregnancy
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 6-11 (Шифр АУ50/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників вегетативної нервової системи. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально й у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, що перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами проби з ізометричним навантаженням, індексу Кердо, динаміки 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму. Розраховували середнє арифметичне значення, середнє квадратичне відхилення. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок був виявлений дисбаланс між активністю симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи в бік симпатикотонії, найбільше виражений у жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Застосування засобів фізичної терапії з урахуванням дисбалансу ланок вегетативної нервової системи (симпатикотонії) є патогенетично та практично обґрунтованим у процесі фізичної терапії жінок з пост- ковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of women health with post-COVID-19 syndrome who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of the autonomic nervous system. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through a balance between the sympathetic and parasympathetic departments due to the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the test with isometric load, the Kerdo index, the dynamics of 24-hour heart rate variability monitoring (power in the range of low LF frequencies and high HF frequencies, LF/HF ratio, Baevsky tension index). Research results. During the first examination, an imbalance between the activity of the sympathetic and parasympathetic links of the autonomic nervous system towards sympathicotonia was detected in all women, which was most pronounced in women with post-COVID-19 syndrome in all parameters. During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery and increased activity of the parasympathetic department against the background of suppression of the sympathetic department. The results of the women of the main group according to the Kerdo index, tests with isometric tension, the results of daily blood pressure monitoring, which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group, testifying to the reduction of the imbalance of the links of the autonomic nervous system and the advantages of the rehabilitation program for the correction of the autonomic signs of post-COVID-19 syndrome, which was created taking into account the physical and psychoemotional state of women after cesarean section, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions. The use of physical therapy, taking into account the imbalance of the links of the autonomic nervous system (sympatheticotonia), is pathogenetically and practically justified in the process of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Siusiuka V. G., Boguslavska N. Yu., Kyrylyuk O. D., Shevchenko A. O., Babinchuk O. V., Bachurina O. I., Kyrychenko L. V.
Заглавие : Obstetrical and perinatal consequences of birth in women depending on the term of gestation
Параллельн. заглавия :Акушерські та перинатальні наслідки розродження жінок залежно від терміну гестації
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 29-35 (Шифр РУ16/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: The objecticve: to analyze peculiarities of pregnancy course, childbirth and the condition of newborns in women, depending on the gestation period on the basis of clinical and statistical analysis. Materials and methods. An analysis of pregnancy course, childbirth and perinatal outcomes has been carried out in 137 pregnant women. Patients were divided into 2 groups depending on the gestational age: 41 patients (I group) delivered in 37-40 weeks of gestation and 96 patients (II group) - in 41-42 weeks of pregnancy. Functional assessment of the fetal condition was performed using a cardiotocographic examination with cardiomonitors «Oxford Team 8000» and Hewlett Packard according to the generally accepted method, ultrasound examination - by ultrasound machine «Biomedica Au- 530» with a linear sensor of 3.5 MHz frequency. Variational and statistical processing of the results has been carried out using licensed standard packages of multivariate statistical analysis application programs «STATISTICA 13». Results. An evaluation of anamnestic data allowed to establish that the majority of patients in the II group (53.13 %) had extragenital pathology that was in 2 times more than in the I group (24.39 %). The frequency of chronic salpingo- oophoritis was also significantly higher in the II group compared to the I one (12.50 % and 2.44 %, respectively), and such pathology as uterine leiomyoma (7.29 %) and cervical dysplasia (4.17 %) were diagnosed only among the women in the II group. A higher rate of pregnancy loss, anemia during pregnancy and disorders of uteroplacental bloodflow in patients in the II group was determined. The frequency of obstetric complications in the II group was in 4 times higher compared to the I group. This had a direct impact on the increase in the rate of cesarean section and vacuum extraction of fetus. Thus, fetal distress during childbirth was diagnosed in 13.54 % of women in the II group and in 7.32 % in the I group, and the weakness of labor activity (8,3 %) and clinically contracted pelvis (5.21 %) were determined only in the II group. Trauma of the birth canal was found in 37.5 % of women in the II group, which was almost 4 times higher than in the group I (9.76 %). The frequency of postpartum bleeding was also higher in the group II (15.6 %) and exceeded the indicator in the I group (4.88 %) in 3 times. The signs of prolonged pregnancy were found in 7.32 % newborns in the I group and 13.54 % - in the II group. It should be noted that the clinical features of early adaptation, which are characterized by a low Apgar score at birth, as well as higher morbidity, including high frequency of damage to the nervous system were determined in the newborns in the II group. Conclusions. Results of the study indicate the importance of constitutional and age characteristics, as well as concomitant somatic pathology and genital inflammatory diseases in women with a delivery date of 41-42 weeks of pregnancy, which can increase the probability of postterm pregnancy in these women. According to the results of the comparative analysis in the research groups, depending on the date of delivery, the predominance of obstetric and perinatal complications was established in women who delivered at 41-42 weeks of pregnancy compared to women who had labor at 37-40 weeks. A high rate of obstetric complications (anomalies of uterine activity in labor, fetal distress, clinically contracted pelvis) had a direct impact on the increase in a percentage of operative delivery (vacuum extraction of a fetus and caesarean sections). Babies born at 41-42 weeks had clinical features of early adaptation, characterized by a low Apgar score, higher morbidity and frequent damage of the nervous system compared to newborns with gestation period of 37-40 weeks Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок залежно від терміну гестації на підставі клініко-статистичного аналізу. Матеріали та методи. Проведено аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків розродження 137 вагітних, які розподілені на дві групи: 41 пацієнтка (І група) - розроджені у терміні гестації 37-40 тиж та 96 пацієнток (ІІ група) - розроджені у терміні гестації 41-42 тиж вагітності. Функціональне оцінювання стану плода проводили з використанням кардіотокографічного дослідження на кардіомоніторі «OxfordTeam 8000» і HewlettPackard за загальноприйнятою методикою, а також ультразвукового дослідження на апараті «Biomedica Au-530» з використанням лінійного датчика з частотою 3,5 МГц. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13». Результати. Оцінювання анамнестичних даних у групах дослідження дозволило встановити, що частота екстрагені- тальної патології серед пацієнток ІІ групи становила 53,13 % та була у 2 рази вищою, ніж у І групі (24,39 %). Частота хронічного сальпінгоофориту також була значно вищою у ІІ групі порівняно з І групою (12,50 % і 2,44 % відповідно), а така патологія, як лейоміома матки (7,29 %) та дисплазія шийки матки (4,17 %), спостерігалася лише серед жінок ІІ групи. Привертає на себе увагу більш висока частота невиношування, анемії під час вагітності та порушення матково-плацентарного кровотоку серед пацієнток ІІ групи. Частота ускладнень перебігу пологів у ІІ групі була у 4 рази вищою порівняно з І групою. Це мало безпосередній вплив на зростання частоти кесарева розтину та вакуум-екстракції плода. Так, дистрес плода під час пологів діагностовано у 13,54 % жінок у ІІ групі та у 7,32 % - у І групі, а слабкість пологової діяльності (8,3 %) та клінічно вузький таз (5,21 %) виявляли лише у ІІ групі. У 37,5% випадків спостерігалася травма пологових шляхів серед жінок ІІ групи, що майже у 4 рази перевищувало відповідний показник І групи (9,76 %). Частота післяпологової кровотечі також була вищою у ІІ групі (15,63 %) та у 3 рази перевищувала показник у І групі (4,88 %). 7,32 % новонароджених І групи та 13,54 % - ІІ групи були виявлені характерні ознаки переношування. Слід зазначити, що у ІІ групі новонароджені мали клінічні особливості ранньої адаптації, які характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар при народженні, а також більш високою захворюваністю, зокрема високою частотою ураження нервової системи. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про значення конституційних і вікових особливостей, а також супутньої соматичної патології та генітальних запальних захворювань у жінок з терміном розродження 41-42 тиж вагітності, що може збільшити ймовірність переношування у даного контингенту. За результатами порівняльного аналізу у групах дослідження залежно від терміну розродження встановлено переважання акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, розроджених у терміні 41-42 тиж вагітності, порівняно з жінками, пологи у яких відбулись у 37-40 тиж. Висока частота акушерських ускладнень (аномалії пологової діяльності, дистрес плода, клінічно вузький таз) мала безпосередній вплив на збільшення відсотка оперативного розродження (вакуум-екстракція плода і кесарів розтин). Немовлята, народжені жінками у термін 41-42 тиж, мають клінічні особливості ранньої адаптації, що характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар, більш високою захворюваністю і частим ураженням нервової системи, порівняно з новонародженими жінок, термін розродження яких становив 37-40 тиж
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Данильченко С. І., Канигіна С. М.
Заглавие : Параметри якості життя жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді (абдомінальне пологорозрішення) як критерій ефективності програми фізичної терапії [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Parameters of the quality of life of women with hip arthroplasty in the postpartum period (abdominal delivery) as a criterion for the effectiveness of a physical therapy program
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 35-39 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Аннотация: Визначення параметрів якості життя жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді як критерію ефективності програми фізичної терапії. Методи. Обстежено 9 жінок віком 28,5±1,6 років через 1 місяць після пологів, які відбулись шляхом кесаревого розтину. Розроблена програма фізичної терапії тривала 1 місяць. Застосовували терапевтичні вправи; функціональне тренування, PNF; масаж нижніх кінцівок, спини. Враховували рухові обмеження, пов’язані з неповністю сформованим рубцем після кесаревого розтину та з наявністю ендопротеза; відповідно створювали безпечні стратегії рухів, пов’язаних з доглядом за дитиною. Ефективність програми оцінювали за опитувальником SF-36. Результати. При первинному обстеженні у всіх жінок з ендопротезом у післяпологовому періоді було виявлено погіршення якості життя за SF-36. Різниця результатів фізичного компоненту здоров’я при первинному та повторному дослідженні за шкалою Physical Functioning становила 41,9%, Role-Physical - 39,4%, Bodily Pain - 26,0%, General Health - 42,2% (за всіма підшкалами отримано статистично значуще покращення стану жінок порівняно з вихідними параметрами (р0,05)). Покращення психічного компоненту здоров’я у порівнянні із первинним результатом за шкалою Vitality становило 26,9 %, Social Functioning - 60,3%, Role-Emotional - 32,5%; Mental Health - 49,9% (за всіма підшкалами отримано статистично значуще покращення стану жінок порівняно з вихідними параметрами (р0,05)). Висновки. У жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді виявлено значне погіршення фізичного та психічного компонентів якості життя за допомогою опитувальника SF-36. Застосування засобів фізичної терапії спричинило статистично значуще (р0,05) покращення стану обстежених жінок за всіма підшкалами SF-36 Purpose: to determine the parameters of the quality of life of women with an endoprosthetic hip joint in the postpartum period as a criterion for the effectiveness of the physical therapy program. Methods. In the course of the study, 9 women aged 28.5±1.6 years were examined 1 month after childbirth, which took place by caesarean section. The developed program of physical therapy lasted 1 month (from the end of the first month after childbirth). In her process, therapeutic exercises for the trunk, upper and lower limbs were used; functional training to improve movements related to child care, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation of lower limbs, back, trunk; massage of lower limbs, back. We took into account movement restrictions associated with an incompletely formed scar after cesarean section and with the presence of an endoprosthesis (excessive bending, rotation of the hip joint); accordingly, they created safe movement strategies related to child care (lifting, carrying) and transporting a baby carriage. Individual determination of short- and long-term goals of rehabilitation contributed to the improvement of psycho-emotional mood and increased compliance of women. The effectiveness of the tested program was evaluated using the standard SF-36 quality of life questionnaire («Medical outcomes study short form»). Results. During the initial examination, all women with hip arthroplasty in the postpartum period were found to have a deterioration in the quality of life according to the SF-36. Overloading of elements of the musculoskeletal system during pregnancy and changes in the biomechanics of a woman's body, which causes certain physical discomfort, is justified by hormonal and physical processes.During repeated testing, the effectiveness of the physical therapy program was confirmed by its positive impact on both scales - physical and mental functioning. The difference between the results of Physical health at the initial and repeated examination according to the Physical Functioning scale in the examined women was 41.9%, Role-Physical – 39.4%, Bodily Pain – 26.0%, General Health – 42.2%. Accordingly, for all subscales of Physical health, a statistically significant improvement in the condition of women was obtained compared to the initial parameters (р0.05). The improvement of Mental health in comparison with the primary result on the Vitality scale in the examined women was 26.9%, Social Functioning - 60.3%, Role-Emotional - 32.5%; Mental Health - 49.9%. Therefore, a statistically significant improvement in the condition of women compared to the initial parameters was obtained for all subscales of Mental health (р0.05). Conclusions. In women with an endoprosthetic hip joint in the postpartum period (abdominal delivery), a significant decrease in the physical and mental components of quality of life, determined by the SF-36 questionnaire, was found. The use of physical therapy (therapeutic exercises, functional training, massage taking into account the limitations of the abdominal wall scar and the functionality of the endoprosthesis) caused a statistically significant (p0.05) improvement in the condition of the examined women in all subscales of SF-36 - physical and role functioning, pain intensity , general state of health, vitality, social functioning, influence of emotional state on role functioning; self-assessment of mental health
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Куравська Ю. С., Аравіцька М. Г., Чурпій І. К., Кравчук М. І., Гринчак В. І.
Заглавие : Обґрунтування особливостей реабілітаційних втручань упродовж вагітності та післяпологового періоду [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Justification of features rehabilitation interventions during pregnancy and the postpartum period
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 69-75 (Шифр АУ50/2023/4)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
Аннотация: Упродовж останніх десятиліть кесарів розтин в акушерській практиці став інструментом, що дозволяє зберегти здоров’я і матері, і дитині. Сьогодні не викликає сумнівів роль кесарського розтину у зниженні перинатальної смертності та, дещо меншою мірою, – малюкової захворюваності, хоча тільки підвищенням частоти проведення кесарського розтину не можна кардинально вирішити проблему перинатальної патології. За допомогою кесарського розтину на світ з’являються 20% всіх немовлят, а якщо тенденція збережеться, то до 2030 року цей показник збільшиться до 30%. Частка в Україні також зросла з 16% в 2009 році до 24% в 2019 році. Інтенсивний темп життя, надзвичайно насичене інформаційне середовище, екологічне неблагополуччя – все це створює високий рівень щоденного стресового впливу, негативно відбивається на психофізіологічному стані жінок упродовж вразливих самих по собі періодів вагітності та після пологів, що характеризуються напруженими процесами адаптації, балансуванням на межі між здоров’ям і хворобою. Мета дослідження. Провести аналіз літературних та наукових джерел для створення програми фізичної терапії після кесарського розтину, спрямовану на покращення функціональних можливостей жінок та якості їх життя в контексті післяпологових фізичних та психічних змін. Причиною збільшення частоти пологів за допомогою абдомінального пологорозрішення називають зміну профілів ризику серед жінок, що народжують вперше, що стають дедалі старшими. бажанням матері також відіграє певну роль. Зростання частоти також розглядається у зв’язку із змінами у суспільстві – фінансовими, соціальним, культурнимиOver the past decades, cesarean section in obstetric practice has become a tool that allows you to preserve the health of both the mother and the child. Today, there is no doubt about the role of cesarean section in reducing perinatal mortality and, to a lesser extent, infant morbidity, although only increasing the frequency of cesarean section cannot fundamentally solve the problem of perinatal pathology. 20% of all babies are born by caesarean section, and if the trend continues, this figure will increase to 30% by 2030. The share in Ukraine also increased from 16% in 2009 to 24% in 2019.The intense pace of life, an extremely saturated information environment, environmental problems - all this creates a high level of daily stress impact, negatively affects the psychophysiological state of women during the vulnerable periods of pregnancy and after childbirth, which are characterized by intense adaptation processes, balancing on the border between health pits and disease.The aim of the study. To conduct an analysis of literary and scientific sources for the creation of a program of physical therapy after cesarean section, aimed at improving the functional capabilities of women and their quality of life in the context of postpartum physical and mental changes. The reason for the increase in the frequency of deliveries with the help of abdominal delivery is the changing risk profiles among women who give birth for the first time, who are getting older. the desire of the mother also plays a role. The increase in frequency is also considered in connection with changes in society - financial, social, cultural. Therefore, the problem of improving the recovery of women's health after childbirth against the background of a low birth rate and a high level of pregnancy and childbirth complications requires the introduction of new medical knowledge and technologies into practical rehabilitation and obstetrics, in particular physical therapy techniques, the use of which has a beneficial effect on the course of the postpartum period.At the same time, the use of physical therapy among the thematic contingent of women is insufficiently covered in professional literary and scientific sources, especially from the standpoint of long-term observation and a comprehensive approach, which proves the insufficient state of practical development of this issue in Ukraine in accordance with the modern needs of society, which determines the relevance of the presented work .Therefore, the correction of signs of body dysfunction in women in the postpartum period is an urgent issue of rehabilitation practice and, in particular, physical therapy, the solution of which will not only contribute to the improvement of women's lives during the period of implementation of the programs, but also reduce the likelihood of unwanted conditions associated with cesarean section in the future
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)