Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (53)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА<.>)

Общее количество найденных документов : 770
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гончарь О. В.
Заглавие : Гіпертонічна хвороба та динаміка симптомів після госпіталізації з приводу COVID-19: результати 12-місячного спостереження
Параллельн. заглавия :Hypertension and symptoms dynamics following hospitalization for COVID-19: the results of a 12-months follow-up
Место публикации : Український медичний часопис. - 2024. - № 1. - С. 63-66 (Шифр УУ13/2024/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Аннотация: У статті наведено власні дані 12-місячного спостереження за динамікою природного розрішення фізичних, респіраторних і когнітивно-мнестичних симптомів після госпіталізації з приводу COVID-19 залежно від наявності гіпертонічної хвороби. Об’єкт і методи дослідження. У 221 госпіталізованого хворого на COVID-19 (середній вік 53,4±13,6 року; 53% жінок) у термін 1–2 дні перед випискою, через 1; 3 та 12 міс проводили анкетування з використанням шкали MRC Dyspnea, опитувальників CAT, CCQ, підшкали фізичних симптомів опитувальника дослідження EFTER-COVID та підшкали «Пам’ять, мислення та комунікація» опитувальника SBQ-LC. Результати. Госпіталізовані хворі на COVID-19 із супутньою гіпертонічною хворобою демонстрували подібні тренди розрішення фізичних та когнітивно-мнестичних симптомів протягом 12-місячного терміну спостереження, але мали вищий рівень залишкових респіраторних симптомів і задишки порівняно з нормотензивними учасниками, тоді як останні характеризувалися значно вищим рівнем нових когнітивних порушень, оцінених за відповідною підшкалою опитувальника SBQ-LC. Висновок. Наявність гіпертонічної хвороби асоційована зі специфічними особливостями фенотипу постковідного синдрому і може бути використана в якості предиктора при створенні прогностичних моделей його розвиткуThe article presents the results of a 12-month observational study of the dynamics of natural resolution of physical, respiratory, and cognitive symptoms following hospitalization for COVID-19, depending on the presence of hypertension. Material and methods. 221 hospitalized patients with COVID-19 (mean age 53.4±13.6 years; 53% women) were surveyed 1–2 days before discharge, after 1, 3 and 12 months using the MRC Dyspnea scale, CAT and CCQ questionnaires, the physical symptoms subscale of the EFTER-COVID questionnaire, and the Memory, Thinking, and Communication subscale of the SBQ-LC questionnaire. Results. Hospitalized COVID-19 patients with a history of hypertension showed similar trends in resolution of physical and cognitive symptoms during the 12-month follow-up period, but had higher levels of residual respiratory symptoms and dyspnea compared to normotensive participants, while the latter were characterized by significantly higher levels of new cognitive symptoms as assessed by the corresponding SBQ-LC questionnaire subscale. Conclusion. History of hypertension was associated with specific phenotypic features of the post-covid syndrome and can be used to create predictive models of its development
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Єпанчінцева О. А., Солонович А. С. , Солонович О. С.
Заглавие : Когнітивні розлади в пацієнтів з фібриляцією передсердь
Параллельн. заглавия :Cognitive disorders in patients with atrial fibrillation
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 1/2. - С. 15-21 (Шифр КУ47/2023/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Аннотация: Фібриляція передсердь (ФП) є однією з найпоширеніших аритмій, її розповсюдженість збільшується з віком. Порушення когнітивних функцій є частим супутнім розладом при ФП та є додатковим чинником зниження якості життя та прихильності до лікування в таких пацієнтів. ФП асоціюється зі збільшенням ризику розвитку деменції в пацієнтів як з інсультом в анамнезі, так і без нього. Загальновідомо, що ФП та когнітивні розлади (КР) мають спільні фактори ризику, такі як вік, артеріальна гіпертензія, діабет, дисліпідемія, обструктивне апное сну, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, хронічна хвороба нирок, ожиріння тощо. За даними досліджень, ФП і КР поєднують і такі патофізіологічні чинники, як гіпоперфузія, мікрокрововиливи, атрофія мозку, системне атеросклеротичне ураження судин, ендотеліальна дисфункція, запалення. Для оцінки стану когнітивних функцій у пацієнтів з ФП можуть застосовуватися скринінгові нейропсихологічні шкали, а сучасні методи нейровізуалізації дають змогу виявити структурні зміни в головному мозку. Специфічні методи лікування КР при ФП наразі не розроблені. Призначення антитромботичної терапії є основним засобом профілактики цереброваскулярних подій, а отже і КР при ФПAtrial fibrillation (AF) is one of the most common arrhythmias, and its prevalence increases with age. Cognitive impairment (CI) is a frequent concomitant disorder in AF and is an additional factor in reducing the quality of life and adherence to treatment in such patients. AF is associated with an increased risk of dementia in patients with and without history of stroke. It is well known that AF and CI share common risk factors such as age, hypertension, diabetes, dyslipidemia, obstructive sleep apnea, coronary heart disease, heart failure, chronic kidney disease, obesity, etc. The available data show that AF and CI have common pathophysiological factors, which, in addition to stroke, include hypoperfusion, microhemorrhages, brain atrophy, systemic atherosclerotic vascular damage, endothelial dysfunction, and inflammation. Screening neuropsychological scales might be used to assess the state of cognitive functions in patients with AF, and contemporary neuroimaging methods allow detecting structural changes in the brain. Specific methods of treatment of CI in AF have not yet been developed. Optimal antithrombotic therapy is the main means of prevention of cerebrovascular events, and therefore CI in AF
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Малиш Т. Ю., Тріщинська М. А.
Заглавие : Когнітивні розлади та психоемоційні порушення у хворих із різними формами Лайм-бореліозу
Параллельн. заглавия :Cognitive and psychoemotional disorders in patients with different forms of Lyme borreliosis
Место публикации : Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 77-80 (Шифр УУ13/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE
БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS
ЛАЙМСКИЙ НЕЙРОБОРРЕЛИОЗ -- LYME NEUROBORRELIOSIS
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Аннотация: Мета: вивчити поширеність і характеристики когнітивних та емоційних порушень у пацієнтів із різними формами Лайм-бореліозу. Об’єкт і методи дослідження. Проведено дослідження за методом «випадок — контроль». Обстежено 48 пацієнтів (33 жінки, 15 чоловіків), для кожного з яких підібрані 48 «парних» контролів, відповідних за статтю, віком (±5 років), національністю та місцем народження. Для оцінки когнітивних функцій використовували Коротку шкалу оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination) та Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій (Monreal Cognitive Assessment). Оцінку афективних порушень проводили за допомогою Госпітальної шкали тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale — HADS). Результати. Встановлено, що Лайм-бореліоз асоціюється з ризиком розвитку когнітивних порушень (співвідношення шансів (СШ) 2,35; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03–5,33), клінічно вираженої тривоги (11 балів за HADS) (СШ 7,53; 95% ДІ 2,82–20,14) та клінічно вираженої депресії (СШ 17,46; 95% ДІ 2,18–139,8). Когнітивні розлади достовірно частіше були наявними у пацієнтів із нейробореліозом (СШ 12,48; 95% ДІ 3,03–51,41; р0,001). У пацієнтів підгрупи нейробореліозу виявлено клінічно виражену тривогу (11 балів за HADS) у 25 (80,6%) та клінічно виражену депресію — у 12 (38,7%) хворих, тоді як серед пацієнтів без неврологічної симптоматики клінічно виражену тривогу відмічено лише у 2 (28,6%) (СШ 31,26; 95% ДІ 5,58–175,1; р0,001), а клінічно виражену депресію — у 1 (5,9%) хворого (СШ 10,11; 95% ДІ 1,18–86,37; рThe purpose of the work is to study the prevalence and characteristics of cognitive and emotional disorders in patients with various forms of Lyme borreliosis. We conducted a case-control study. 48 patients (33 women, 15 men) were examined. For each patient, 38«matched» controls were selected, matched by gender, age (±5 years), nationality, and place of birth. The Mini-Mental State Examination and the Montreal Scale of Cognitive Assessment were used to assess cognitive function. Assessment of affective disorders was carried out using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). It was established that Lyme borreliosis is associated with the risk of developing of cognitive disorders (odds ratio (OR) 2.35; 95% confidence interval (CI) 1.03–5.33), clinically expressed anxiety (11 points on the HADS) (OR 7.53; 95% CІ 2.82–20.14) and clinically expressed depression (OR 17.46; 95% CI 2.09–139.5). Cognitive disorders were significantly more common in patients with neuroborreliosis (OR 12.48; 95% CI 3.03–51.41; р0.001). In patients of the neuroborreliosis subgroup, clinically expressed anxiety (11 HADS points) was found in 25 (80.6%) and clinically expressed depression in 12 (38.7%) cases, while in all patients without neurological symptoms, and only 2 (28.6%) patients without neurological symp- toms had clinically expressed anxiety (OR 31.26; 95% CІ 5.58–175.1; р0.001), and 1 (5.9%) — clinically expressed depression (OR 10.11; 95% CІ 1.18–86.37; р
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бондар Р. А.
Заглавие : Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію у ранній і віддалений післяопераційний період при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією
Параллельн. заглавия :Influence of different prevention options on cognitive dysfunction in the early and remote postoperative period in otolaryngological interventions with controlled hypotension
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 233-238 (Шифр ВУ80/2022/26/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ГИПОТЕНЗИЯ КОНТРОЛИРУЕМАЯ -- HYPOTENSION, CONTROLLED
Аннотация: Когнітивна дисфункція ускладнює перебіг раннього післяопераційного періоду, а у більш віддаленому терміні погіршує якість життя хворих через їх професійну, соціальну та побутову дезадаптацію, тому профілактика когнітивних розладів є актуальною проблемою сучасної медицини. Мета роботи – дослідити вплив препаратів із антиоксидантними властивостями та впливом на холіновий обмін на стан когнітивної функції пацієнтів після отоларингологічних оперативних втручань із керованою гіпотензією. Проаналізовано дані нейрокогнітивного тестування 127 хворих, з них: пацієнти групи 1 (контролю, n=33) профілактику когнітивної дисфункції не отримували, пацієнтам групи 2 (n=32) призначали етилметилгідроксипіридину сукцинат, пацієнтам групи 3 (n=30) – холіну альфосцерат, пацієнтам групи 4 (n=32) – холіну альфосцерат та етилметилгідроксипіридину сукцинат. Усім пацієнтам до операції, через 7 днів та через 3 місяці після операції була проведена оцінка когнітивних функцій з використанням тесту Лурія, тесту Тулуз-П’єрона, Trial Making Test та тесту Струпа. Статистична обробка отриманих даних виконувалася у статистичному пакеті “SPSS 20” (SPSS Inc.) з використанням параметричних та непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Результати нейрокогнітивного тестування у отоларингологічних пацієнтів, які перенесли оперативне втручання в умовах загального знеболення з використанням керованої артеріальної гіпотензії, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранньому післяопераційному періоді у 24,4% пацієнтів, протягом 3 місяців після операції суттєво зменшуються і досягають 11%. Періопераційне застосування холіну альфосцерату дозволяє зменшити частоту розвитку післяопераційної когнітивної дисфункції у ранньому післяопераційному періоді з 39,4% до 16,7%, а комбінації холіну альфосцерату з етилметилгідроксипіридину сукцинатом – до 12,5%. Не встановлено достовірного впливу періопераційної профілактичної медикації на частоту когнітивної дисфункції у віддаленому післяопераційному періоді при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією. Отримані результати можуть слугувати обґрунтуванням для наступного цілеспрямованого визначення клінічних предикторів післяопераційних когнітивних порушеньCognitive dysfunction complicates the course of the early postoperative period, and in the longer term worsens the quality of life of patients due to their professional, social and domestic maladaptation, so the prevention of cognitive disorders is an urgent problem of modern medicine. The aim of the study was to investigate the effect of drugs with antioxidant properties and effects on choline metabolism on the state of cognitive function of patients after otolaryngological surgery with controlled hypotension. The data of neurocognitive testing of 127 patients were analyzed, including: patients of group 1 (control, n=33) did not receive prevention of cognitive dysfunction, patients of group 2 (n=32) were prescribed ethylmethylhydroxypyridine succinate, patients of group 3 (n=30) – choline alfoscerate, patients of group 4 (n=32) – choline alfoscerate and ethylmethylhydroxypyridine succinate. The assessment of cognitive function of all patients was conducted before surgery, 7 days and 3 months after surgery using the Lurie test, the Toulouse-Pieron test, the Trial Making Test and the Stroop test. Statistical processing of the obtained data was performed in the statistical package “SPSS 20” (SPSS Inc.) using parametric and non-parametric methods of evaluation of the obtained results. The results of neurocognitive testing of otolaryngological patients who underwent surgery under general anesthesia using controlled arterial hypotension, showed that cognitive impairment, registered in the early postoperative period in 24.4% of patients, significantly decreased within 3 months after surgery and reached 11%. Perioperative use of choline alfoscerate reduces the incidence of postoperative cognitive dysfunction in the early postoperative period from 39.4% to 16.7%, while the combination of choline alfoscerate with ethylmethylhydroxypyridine succinate reduces the incidence to 12.5%. No significant effect of perioperative prophylactic medication on the frequency of cognitive dysfunction was found in the long postoperative period of otolaryngological interventions with controlled hypotension. The obtained results can serve as a justification for the subsequent purposeful determination of clinical predictors of postoperative cognitive impairment
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кріштафор А. А., Петрашенок Є. В., Тютюнник А. Г.
Заглавие : Фармакологічний захист і відновлення когнітивних функцій у хворих похилого віку після абдомінальних оперативних втручань
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 21-29 (Шифр МУ104/2022/18/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Тіоцетам
MeSH-главная: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: Післяопераційні когнітивні розлади є предиктором розвитку стійкої когнітивної дисфункції й підвищують ризик розвитку деменції. Випереджувальна нейрозахисна терапія набуває суттєвого практичного значення для запобігання пошкодженню нейронів або корекції когнітивної дисфункції. Мета: визначення впливу перенесеного оперативного втручання на когнітивні функції, оцінка ефективності окремих методів фармакологічної профілактики та лікування післяопераційних розладів когнітивних функцій. Матеріали та методи. У дослідження включені 62 пацієнти обох статей віком від 55 до 75 років, яким проводилося планове оперативне втручання на органах черевної порожнини в умовах атаралгезії. Пацієнти були рандомізовані в три групи дослідження: контрольну (19 осіб), першу дослідницьку (22 особи, які отримували тіоцетам) і другу дослідницьку (21 особа, яка отримувала меглюміну натрію сукцинат). Усім хворим проводився комплекс стандартного періопераційного клініко-лабораторного обстеження, інтраопераційного моніторингу. Когнітивні функції досліджувались за допомогою тесту «Прогресивні матриці Равена». Обстеження проводилося на семи етапах: 1) до операції; 2) інтраопераційно; 3) у кінці операції; 4) через 1 добу після операції; 5) на 5-ту добу; 6) на 14-ту добу; 7) на 30-ту добу. Результати. Показники соматичного стану хворих на всіх етапах обстеження були у вікових референтних межах, або їх відхилення не мали клінічного значення. Порівняння показників соматичного стану хворих досліджуваних груп показало відсутність значного впливу меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на показники кисневотранспортної та серцево-судинної систем. Когнітивні функції хворих контрольної групи на 5-ту добу знизилися на 22,2 % від вихідного рівня, що свідчило про розвинення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД). Проте вже на 14-ту добу зниження когнітивних функцій було лише на 3,87 % від вихідного, що свідчило про відсутність ПОКД. Але на 30-ту добу у хворих контрольної групи намітилася чітка тенденція повторного погіршення когнітивних функцій. При застосуванні меглюміну натрію сукцинату вдалося запобігти погіршенню когнітивних функцій нижче від межі ПОКД на 5-ту добу і повторному погіршенню на 30-ту. При застосуванні тіоцетаму навіть на 5-ту добу не визначалося зниження когнітивних функцій, а на наступних етапах виявлене подальше поступове їх зростання. У контрольній групі на 5-ту добу когнітивна дисфункція виникала у 89,5 % хворих (CER = 0,89), на 14-ту добу її прояви залишилися в 36,8 % хворих (CER = 0,37), але на 30-ту добу кількість хворих із проявами когнітивної дисфункції зросла до 52,6 % (CER = 0,53). У групі меглюміну натрію сукцинату частота ПОКД становила 38,0 % (EER = 0,38), а в групі тіоцетаму — 22,7 % (EER = 0,23). Різниця між групами меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на 14-ту добу була більш суттєвою. Так, частота події в групі тіоцетаму була лише 5 % (показник EER = 0,05), тоді як у групі меглюміну натрію сукцинату — 14 % (EER = 0,14). Проте на 30-ту добу в обох групах частота виявлення когнітивної дисфункції була приблизно однаковою і на 88–89 % нижчою за контрольну групу. Висновки. У хворих похилого віку після оперативного втручання на органах черевної порожнини, виконаного в умовах анестезіологічного захисту методом атаралгезії, у післяопераційному періоді відзначається хвилеподібне погіршення когнітивних функцій із первинним погіршенням у перші 5 діб, повторним погіршенням на 30-ту добу та частковим відновленням на 14-ту добу. Застосування меглюміну натрію сукцинату дозволяє запобігти пригніченню когнітивних функцій у ранньому і віддаленому післяопераційних періодах. Комбінований препарат тіоцетам не тільки запобігає погіршенню, а й поліпшує когнітивні функції у хворих похилого віку протягом як раннього, так і віддаленого післяопераційного періоду
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мішура С. С., Меленчук С. А.
Заглавие : Комплексна реабілітація пацієнтів із посттравматичним головним болем внаслідок мінно-вибухової травми
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 36-37 (Шифр УУ14/2022/3 спецвип.)
MeSH-главная: НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
Аннотация: Закрита черепно-мозкова травма є формою набутої травми голови, що виникає коли раптовий травма- тизуючий фактор викликає пошкодження головного мозку. На сьогодні, найбільш частою причиною виникнення даного виду ушкодження можна вважати мінно-вибухову травму. Симптоми ЗЧМТ можна розділити на легкі, помірні та важкі, що залежить від ступеню ураження головного мозку. Пацієнт з легкою ЗЧМТ може залишатися у свідомості або відчувати втрату свідомості на кілька секунд або хвилин. Інші симптоми легкої ЗЧМТ включають головний біль, сплутаність свідомості, запаморочення, розмитість зору, дзвін у вухах, неприємний присмак у роті, втому або млявість, розлади когнітивних функцій. При наявності помірної або важкої ЗЧМТ можуть спостерігатися ті самі симптоми, але також може приєднуватися головний біль, який посилюється або не зникає, повторне блювання або нудота, конвульсії або судоми, нездатність прокинутися від сну, розширення однієї або обох зіниць, невиразне мовлення, слабкість або оніміння в кінцівках, втрата координації та неспокій або збудження (National Institute of Neurological Disorders and Stroke [NINDS], 2022). Головний біль можна вважати не лише одним з найпоширеніших гострих симптомів після перенесеної ЗЧМТ внаслідок МВТ, а й найбільш постійним та інвалідизу- ючим фактором (Kamins J, 2021). При обстеженні пацієнтів було використано шкалу MoCA, яка була розроблена як скринінговий інструмент передусім для виявлення легких когнітивних порушень (Nasreddine ZS, 2005). Якщо пацієнт набирає за MoCA менше 26 балів з 30 можливих, це вважається ознакою когнітивних порушень. З іншого боку, деякі дослідники вважають, що MoCA поки недостатньо протестована при різних неврологічних захворюваннях, зокрема у пацієнтів з післяінсультними когнітивними порушеннями (Godefroy O, 2011; Shi D, 2018). Можливості підвищення чутливості та специфічності інструментів для скринінгу потребують подальших досліджень (Rodrigues JC, 2019; Aam S, 2020). Мета роботи: Довести, що лікування із комплексним застосуванням пірацетаму та медично-психологічних методів покращує стан когнітивних функцій після перенесеної МВТ, ЗЧМТ, струсу та забою головного мозку легкого ступеня тяжкості
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Малиш Т. Ю., Тріщинська М. А., Панасюк О. Л., Костюченко А. В., Титаренко Н. В.
Заглавие : Оцінка поширеності та клінічних особливостей когнітивних розладів у хворих на Лайм-бореліоз в залежності від стадії та форми захворювання
Параллельн. заглавия :Assessment of the prevalence and clinical features of cognitive disorders among patients with Lyme disease depending on the stage and clinical manifestation of the disease
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 562-566 (Шифр ВУ80/2022/26/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ЛАЙМА БОЛЕЗНЬ -- LYME DISEASE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): нейробореліоз
Аннотация: Хвороба Лайма – найбільш часте захворювання серед природноосередкових зоонозів. Про перші випадки кліщового бореліозу в Україні відомо з 1994 року, офіційна реєстрація захворювання ведеться з 2000 року. Незважаючи на широку розповсюдженість когнітивних і нейро-психологічних порушень при Лайм-бореліозі, дані про їх частоту та ступінь вираженості є суперечливими, а перевірка когнітивного статусу досі не включена в стандартне клінічне обстеження цієї категорії пацієнтів. Мета роботи – оцінити розповсюдженість і вираженість когнітивних розладів у хворих на Лайм-бореліоз залежно від клінічних характеристик захворювання. Нами проведено дослідження за методом “випадок – контроль”. Обстежено 38 (29 жінок, 9 чоловіків) пацієнтів віком від 23 до 77 років (в середньому – 48,58±16,81 років). Для кожного хворого були підібрані 38 “парних” контролей, відповідних за статтю, віком (±5 років), національністю та місцем народження. Для оцінки когнітивних функцій використовували Коротку шкалу оцінки психічного статусу (MMSE) та Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій (MoCA). Усі отримані дані оброблені методами варіаційної статистики з використанням статистичного пакету “SPSS 20” (SPSS Inc.) версії 21.0.0 для Windows з використанням критерію Шапіро-Вілка. Дані представлені у вигляді M±σ або Me [Q25-Q75]. Залежно від потреб, використовували t-критерій Ст’юдента, критерій Манна-Уітні, визначали χ2 (Пірсона) та співвідношення шансів (СШ), 95% довірчий інтервал (ДІ), коефіцієнт лінійної кореляції (r). Встановлено, що Лайм-бореліоз асоціюється з більш ніж трьохразовим підвищенням ризику розвитку когнітивних порушень (СШ 3,59; 95% ДІ [1,27-10,14]). З них 7 (18,4%) пацієнтів мали легкий характер когнітивних розладів, у 15 (39,5%) – помірний, у 9 (23,7%) хворих була діагностована легка деменція. Когнітивні розлади достовірно частіше були наявними у пацієнтів із нейробореліозом (СШ 12,44; 95% ДІ [1,84-84,26]) та на пізній стадії захворювання (СШ 6,11; 95% ДІ [1,1-37,49]). Вираженість когнітивних порушень згідно з оцінками за MMSE зворотно корелювала з віком появи перших симптомів Лайм-бореліозу (r = -0,631, р0,001) та тривалістю захворювання (r Lyme disease is the most frequent disease among naturally occurring zoonoses. The first cases of tick-borne borreliosis in Ukraine were confirmed in 1994. The disease has been officially registered since 2000. Despite the high prevalence of cognitive and neuropsychological disorders in Lyme borreliosis, data on their frequency and degree of severity are contradictory. The examination of cognitive status is still not included in the standard clinical examination of this category of patients. The purpose of the study is to assess the prevalence and severity of cognitive disorders among patients with Lyme disease depending on the clinical features of the disease. We conducted a case-control study. Thirty-eight (29 women, 9 men) patients aged from 23 to 77 years (average - 48.58±16.81 years) were examined. For each patient, 38 controls matched by gender, age (±5 years), nationality, and place of birth were selected. Mini-Mental Scale Examination (MMSE) and the Montreal Cognitive Assessment (MoCA) were used to assess cognitive function. All obtained data were processed by methods of variational statistics using the statistical package "SPSS 20" (SPSS Inc.) version 21.0.0 for Windows using the Shapiro-Wilk test. Data are presented as M±σ or Me [Q25-Q75]. Depending on the needs, Student's t-test, Mann-Whitney test were used, χ2 (Pearson) and odds ratio (OR), 95% confidence interval (CI), linear correlation coefficient (r) were determined. Lyme disease was associated with a more than threefold increase in the risk of developing cognitive impairment (OR 3.59; 95% CI [1.27-10.14]). Seven patients (18.4%) suffered from mild, 15 (39.5%) had moderate cognitive impairment, and 9 (23.7%) patients were diagnosed with mild dementia. Cognitive disorders were significantly more common in patients with neuroborreliosis (OR 12.44; 95% CI [1.84-84.26]) and the late stage of the disease (OR 6.11; 95% CI [1.1-37.49]). The severity of cognitive impairment according to the MMSE was negatively correlated with the age of onset (r = -0.631, p0.001) and the duration of the disease (r
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бачинська Н. Ю., Холін В. О., Копчак О. О., Шулькевич А. А., Тихоненко О. О., Райченко К. В., Гончар О. Ю., Полєтаєва К. М., Вайсерман О. М., Красненков Д. С.
Заглавие : Фактори ризику розвитку когнітивних порушень при старінні
Место публикации : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 3. - С. 85-86 (Шифр ЖУ17/2021/3)
MeSH-главная: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАРЕНИЕ -- AGING
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: Когнітивні порушення у людей старшого віку є однією з найбільш актуальних проблем сучасної геронтології та геріатрії. Велика увага приділяється вивченню різноманітних факторів ризику їх розвитку. Мета роботи — дослідити роль окремих генетичних, васкулярних та поведінкових факторів ризику в розвитку когнітивних порушень при старінні та відповіді на лікування з використанням холінергічних і глутаматергічних груп препаратів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Зінич О. В., Корпачев В. В., Ховака В. В.
Заглавие : Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при цукровому діабеті
Параллельн. заглавия :Psychobiotics as prospective means for treatment of psychosomatic complications of diabetes mellitus
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 152-159 (Шифр ЕУ5/2021/26/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
ПСИХОСОМАТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PSYCHOSOMATIC MEDICINE
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Аннотация: Розвиток цукрового діабету (ЦД) пов’язаний із такими ускладненнями, як депресія, тривожність, зниження когнітивності. Актуальною проблемою є пошук засобів, які дозволять поліпшити психосоматичний стан пацієнтів. Останнім часом дослідники в багатьох країнах світу стали вивчати пробіотики як засоби, здатні впливати на функціонування мозку. Такі пробіотики отримали назву психобіотиків — живих бактерій, здатних впливати на функції мозку і покращувати психофізіологічний стан шляхом взаємодії з кишковою мікробіотою. Ряд дослідників включають до психобіотиків і пребіотики, які сприяють збільшенню кількості корисних кишкових бактерій. Кишкова мікробіота охоплює всі мікроорганізми, які населяють простір від порожнини рота до прямої кишки. Вона слугує фундаментальною складовою кишково-мозкової вісі — біспрямованої системи, за допомогою якої мозок модулює функції шлунково-кишкового тракту. Кишкова мікробіота виконує важливу роль у формуванні гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової вісі, яка бере участь у регуляції багатьох фізіологічних процесів. ЇЇ стимуляція супроводжується підвищеною продукцією глюкокортикоїдів, зокрема, кортизолу і кортикостерону, відомих як маркерів стресу. Концентрації глюкокортикоїдів, що циркулюють, зростають у відповідь на психічний та фізичний стрес. Вони також посилюють відчуття загрози і пригнічують настрій, знижують пам’ять та інші когнітивні функції. Психобіотики виявляють анксіолітичний та антидепресивний ефекти, які характеризуються позитивними змінами в емоційній та когнітивній сферах. Виявилось, що психобіотики впливають на патогенетичні ланки стресорної реакції, які залучені до формування негативних психосоматичних ускладнень при ЦД. Отримані обнадійливі результати експериментальних та клінічних досліджень психобіотиків, які свідчать про перспективність їх використання в лікуванні пацієнтів із ЦД та ожирінням, а також в антиейджингових програмах. Перспективним є подальше дослідження застосування психобіотиків у лікуванні психосоматичних порушень при ЦДThe development of diabetes mellitus (DM) is associated with such complications as depression, anxiety, and cognitive decline. An urgent problem is the search for means which can improve the psychosomatic state of patients. Recently, researchers in many countries around the world have begun to study probiotics as agents that can influence the brain functioning. Such probiotics are called psychobiotics — living bacteria that can influence on brain function and improve its psychophysiological state by interacting with the intestinal microbiota. A number of researchers includes prebiotics to psychobiotics, which contribute the increase in beneficial gut bacteria. The gut microbiota encompasses all microorganisms that inhabit the space from the mouth to the rectum. It serves as a fundamental component of the cerebro-intestinal axis — the bidirectional system by which the brain modulates the functions of the gastrointestinal tract. The intestinal microbiota plays an important role in the formation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which is involved in the regulation of many physiological processes. Its stimulation is accompanied by increased production of glucocorticoids, in particular cortisol and corticosterone, known as stress markers. Circulating glucocorticoid concentrations are increased in response to mental and physical stress. They also increase the sense of threat and depress mood, memory and other cognitive functions. Psychobiotics exhibit anxiolytic and antidepressant effects, which are characterized by positive changes in the emotional and cognitive spheres. It turned out that psychobiotics affect the pathogenetic links of the stress response, which are involved in the formation of negative psychosomatic complications in DM. Encouraging results of experimental and clinical studies of psychobiotics have been obtained, which indicate the promise of their use in the treatment of patients with DM and obesity, as well as in antiaging programs. Further research on the use of psychobiotics in the treatment of psychosomatic disorders in DM is promising
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Соколова Л. К., Пушкарьов В. М., Тронько М. Д.
Заглавие : Ефекти вітаміну D при різних патологіях
Параллельн. заглавия :Effects of vitamin D in various pathologies
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 160-178 (Шифр ЕУ5/2021/26/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES
Аннотация: Вітамін D (vitamin D, VD), це універсальний стероїдний гормон, який регулює активність кількох тисяч генів. За останні десятиліття були зареєстровані численні захворювання, асоційовані з дефіцитом VD, зокрема інсулінорезистентність (ІР), метаболічний синдром, цукровий діабет (ЦД), серцево-судинні захворювання (ССЗ), рак та когнітивні порушення. Крім того, дослідження 2020 року показали, що VD може впливати на інфікування вірусом COVID‑19 SARS-CoV‑2 та перебіг хвороби. Важливим фактом є те, що епідеміологічні дослідження продемонстрували високий рівень поширення дефіциту або недостатності VD у всьому світі. Недостатність VD є сильним дієтичним пусковим механізмом, наслідком якого є важкі хронічні захворювання. Потенціал VD терапії для хворих на ЦД очевидний. Його імуномодулювальні ефекти сприяють індукції імунної толерантності та анергії Т-клітин, пригнічують активність В-клітин та вироблення антитіл, зменшують запальну реакцію, корисні для профілактики та лікування ЦД 1-го типу. VD здійснює прямий та побічний вплив на гомеостаз глюкози — секрецію інсуліну, чутливість до інсуліну та системне запалення, яке спостерігається при ЦД 2-го типу та ожирінні. Сигналінг VD необхідний для серцево-судинної функції, особливо для регуляції судинного тонусу, а також як антифібротичний та антигіпертрофічний фактор. Оскільки VD регулює нейромедіатори та нейротрофіни, багато досліджень свідчать про важливість VD для запобігання когнітивних порушень та ретинопатії. VD посилює протизапальну та противірусну реакцію епітеліальних клітин у дихальній системі при респіраторних вірусних інфекціях. Показано, що введення VD пацієнтам з його дефіцитом допомагає при інфікуванні вірусами, такими як COVID‑19. Приймання VD в осінньо-зимовий період для пацієнтів із високим ризиком розвитку захворювань дихальних шляхів надає їм додатковий захист. Під час пандемії бажано приймати 1000-2000 МО на день у формі полівітамінів або добавок VD. Щоденне вживання VD рекомендується через короткий період його напіврозпаду в циркуляції. VD може бути основною допоміжною терапією при лікуванні пацієнтів, які постраждали від COVID‑19, а також для осіб з його дефіцитомVitamin D (VD) is a universal steroid hormone that regulates the activity of several thousand genes. Numerous diseases associated with VD deficiency have been reported in recent decades, including insulin resistance (IR), metabolic syndrome, diabetes mellitus (DM), cardiovascular disease (CVD), cancer, and cognitive impairment. In addition, studies in 2020 have shown that VD can affect COVID‑19 SARS-CoV‑2 infection and disease. An important fact is that epidemiological studies have shown a high prevalence of VD deficiency or insufficiency worldwide. VD deficiency is a strong dietary trigger, resulting in severe, chronic disease. The potential of VD therapy for DM patients is obvious. Its immunomodulatory effects promote the induction of immune tolerance and T-cell anergy, inhibit B-cell activity and antibody production, reduce the inflammatory response, and are useful for the prevention and treatment of DM type 1. VD has direct and indirect effects on glucose homeostasis — insulin secretion, insulin sensitivity and systemic inflammation, which is observed in DM type 2 and obesity. VD signaling is required for cardiovascular function, especially for the regulation of vascular tone, as well as antifibrotic and antihypertrophic factors. Because VD regulates neurotransmitters and neurotrophins, many studies have shown the importance of VD in preventing cognitive impairment and retinopathy. VD enhances the anti-inflammatory and antiviral response of epithelial cells in the respiratory system at viral infections. Administration of VD to patients with VD deficiency has been shown to help with infections such as COVID‑19. Taking VD in the autumn-winter period for patients at high risk of development of respiratory diseases provides them additional protection. During a pandemic, it is desirable to take 1000-2000 IU per day in the form of multivitamins or VD supplements. Daily use of VD is recommended because of a short half-life in the circulation. VD may be the main adjunctive therapy in the treatment of patients with COVID‑19 for people with VD deficiency
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Волкова Ю. В., Дубівська С. С., Омельченко-Селюкова А. В., Білецький О. В.
Заглавие : Динаміка показників нейроспецифічних аутоімунних порушень та когнітивних функцій у пацієнтів з політравмою та станом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм
Параллельн. заглавия :Dynamics of neurospecific autoimmune disorders and cognitive functions in patients with polytrauma and alcohol withdrawal syndrome complicated by alcohol delirium
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 605-609 (Шифр ВУ80/2021/25/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ АУТОИММУННЫЕ -- AUTOIMMUNE DISEASES OF THE NERVOUS SYSTEM
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
АЛКОГОЛЬНЫЙ ДЕЛИРИЙ АБСТИНЕНТНЫЙ -- ALCOHOL WITHDRAWAL DELIRIUM
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ЕНОЛАЗА -- PHOSPHOPYRUVATE HYDRATASE
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES
АНТИГЕНЫ -- ANTIGENS
Аннотация: Політравма залишається основною причиною смерті серед людей у віці до 45 років. З числа постраждалих з поєднаною травмою 15-20% регулярно вживають алкоголь, близько 32% пацієнтів, що надійшли у відділення інтенсивної терапії, знаходяться у стані відміни алкоголю (СВА), а у 5-20% стан відміни прогресує до алкогольного делірію. Метою дослідження виступає аналіз динаміки показників аутоімунної відповіді організму на маркери нейродеструкції у крові пацієнтів з політравмою середньої тяжкості та зі станом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм та оцінка когнітивних функцій залежно від способу седації. У дослідження включено 80 пацієнтів з полісистемною травмою середньої тяжкості та зі станом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм (АД). Медіана віку склала 45 років (39-54). Пацієнтам групи 1 (n=40) в якості методу седації вводили дексмедетомідин, у групі 2 (n=40) використовували седацію діазепамом за симптом-тригерним протоколом. Вміст антитіл до нейронспецифічної енолази (НСE), основного білка мієліну (ОБМ), загального людського мозкового антигену (ЗЛМА), а також білка S-100В визначали методом імуноферментного аналізу на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14-ту добу після маніфестації делірію та виражали в умовних одиницях. Оцінку стану когнітивних функцій проводили (після виведення зі стану седації за її наявності) при надходженні, на 4 та 14 добу за допомогою Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (MoCa)Polytrauma is considered the main cause of death among people younger 45 years. Among trauma patiens 15-20% regularly take alcohol, close to 32% of patients who needed intensive therapy to alcohol withdrawal syndrome (AWS), and 5-20% of the progressed to alcohol delirium. The aim of the study is to analyze the dynamics of autoimmune response to markers of neurodestruction in the blood of patients with moderate polytrauma and alcohol withdrawal, complicated by alcohol delirium and assessment of cognitive functions depending on the method of sedation. The study involved 80 patients with moderate polytrauma with alcohol withdrawal, complicated by alcohol delirium. The median age was 45 years (39-54). Patients in Group 1 (n=40) were given dexmedetomidine as a sedation method, and in Group 2 (n=40) diazepam sedation was used according to the symptom-trigger protocol. The content of antibodies to neuron-specific enolase (NSE), myelin basic protein (MBP), total human brain antigen (THBA), S-100 calcium were determined by enzyme-linked immunosorbent assay on days 1, 3, 7 and 14 after alcohol delirium. Assessment of cognitive function was performed (after withdrawal from sedation if present) on days 4 and 14 using the Montreal Cognitive Assessment Scale (MoCa)
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Копчак О. О., Одінцова Т. А., Бачинська Н. Ю.
Заглавие : Ураження когнітивних доменів у хворих на рецидивуючо-ремітуючий розсіяний склероз в залежності від даних МРТ
Место публикации : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 3. - С. 86 (Шифр ЖУ17/2021/3)
MeSH-главная: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ РЕЦИДИВНО-РЕМИТТИРУЮЩИЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS, RELAPSING-REMITTING
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
Аннотация: Приблизно 70% хворих на розсіяний склероз (РС) страждають від когнітивних порушень (КП), що призводять до їх соціальної дезадаптації, втрати працездатності та зниження якості життя в цілому. Метою дослідження було оцінити взаємозв’язок між ураженням когнітивних доменів та локалізацією вогнищ демієлінізації у хворих на рецидивуючо-ремітуючий РС (РРРС)
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дубівська С. С., Григоров Ю. Б.
Заглавие : Діагностика змін когнітивної функції у хворих з новоутвореннями черевної порожнини, що виникають у ранньому післяопераційному періоді та їх корекція нейропротекторним препаратом
Место публикации : Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 2. - С. 91-107 (Шифр УУ70/2021/29/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ABDOMINAL NEOPLASMS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
НЕЙРОЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROPROTECTIVE AGENTS
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE
Аннотация: Проблема аналізу діагностичних критеріїв та адекватної нейропротекторної корекції післяопераційної когнітивної дисфункції при абдомінальній онкохірургії в залежності від ступеня та структури порушень, залишається невирішеною повною мірою, чим і визначається її актуальність. Мета роботи – оцінка стану післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих з новоутвореннями черевної порожнини та корекція цитиколі- ном можливих порушень залежно від рівня показника загального когнітивного дефіциту
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Korol Т. G., Khromykh Κ. V., Rudenko Н. М.
Заглавие : Scientific reviews. Principles of diagnosis and treatment of iron deficiency anemia in children
Параллельн. заглавия :Scientific reviews. Principles of diagnosis and treatment of iron deficiency anemia in children
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 510-513 (Шифр ВУ80/2021/25/3)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
ДЕТИ -- CHILD
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ -- SOCIAL PROBLEMS
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE
Аннотация: In Europe, the overall prevalence of iron deficiency anemia is 2-4%, with two peaks: young children (2.3-15%) and adolescents (3.5-13% – in boys, 11-33% – in girls). Iron deficiency occurs earlier than anemia, which is characterized by a decrease in the size and iron saturation of erythrocytes, and they become microcytic and hypochromic. Therefore, anemia can be prevented by early diagnosis and treatment of latent iron deficiency. The aim of the work was to analyze and systematize the main problematic issues of diagnosis and treatment of iron deficiency anemia in children. To conduct the study, we analyzed databases PubMed, Cochrane Library, Google Scholar, etc., referring to the vast majority of publications from the last five years (2016-2021), in addition to three articles published in 2012 and 2014. The main criteria for selecting sources were: the availability of the latest methods for the diagnosis of anemia, modern methods of treatment of iron deficiency anemia in children. Analysis of the identified literature sources showed that iron deficiency in the laboratory and clinically can manifest itself at different stages. Negative iron balance, which persists after a decrease in iron stores, is manifested by a decrease in hemoglobin and the development of anemia. A decrease in the number of erythrocytes or the level of hemoglobin (Hb) by 5 percentile below the normal value of hemoglobin, determined for a given age in healthy people, is called anemia. Routine screening for iron deficiency should be performed in children aged 6 to 24 months. Screening consists of identifying risk factors and laboratory testing if available. Determination of serum ferritin during the first screening is the main diagnostic tool in children with risk factors for iron deficiency and signs of anemia. Ferritin levels should always be carefully evaluated, as ferritin is nonspecifically elevated in a variety of inflammatory conditions. Other screening tests, such as reticulocyte levels, iron transferrin saturation, and serum iron-binding capacity, are performed to confirm the diagnosis. The choice and route of administration of iron requires consideration of the cause that led to its deficiency, the severity of symptoms and condition of the patient, the probable and desired rate of hematological response, risks and complications of treatment, availability of resources and preferences of the patient. Oral iron remains a priority for the treatment of children with iron deficiency anemia, but it is necessary to consider situations where first-line therapy will be administered by intravenous means. Thus, based on the analysis of the literature, we can conclude that iron deficiency anemia remains an urgent medical and social problem today. Children with iron deficiency anemia develop cognitive impairment that does not fully recover even after treatment. Therefore, further research aimed at improving methods of prevention, early diagnosis and treatment of iron deficiency anemia in different age groups of children should be promising.У Європі загальна поширеність залізодефіцитної анемії становить 2-4%, з двома піками: діти молодшого віку (2,3-15%) та підлітки (3,5-13% – у хлопчиків, 11-33% – у дівчаток). Дефіцит заліза виникає раніше, ніж розвивається анемія, що супроводжується процесом зменшення розмірів і насичення залізом еритроцитів, при чому вони стають мікроцитарними та гіпохромними. Тому анемії можна запобігти за допомогою ранньої діагностики та лікування латентного дефіциту заліза. Метою роботи було проаналізувати та систематизувати основні проблемні питання діагностики та лікування залізодефіцитних анемій у дітей. Для проведення дослідження нами були проаналізовані бази даних PubMed, Cochrane Library, Google Scholar та ін., посилаючись в переважній більшості на публікації останніх п’яти років (2016 – 2021), окрім трьох статей опублікованих у 2012 та 2014 роках. Основними критеріями відбору джерел були: наявність новітніх методик діагностики анемій, сучасні методи лікування залізодефіцитних анемій у дітей. Аналіз виявлених літературних джерел показав, що дефіцит заліза лабораторно і клінічно може проявлятися на різних стадіях. Негативний баланс заліза, який зберігається після зменшення запасів заліза, проявляється зниженням гемоглобіну та розвитком анемії. Зниження кількості еритроцитів або рівня гемоглобіну (Hb) на 5 перцентиль нижче нормального значення гемоглобіну, визначеного для даного віку у здорових осіб, називається анемією. Рутинний скринінг на виявлення дефіциту заліза слід проводити у дітей віком від 6 до 24 місяців. Скринінг складається з визначення факторів ризику та лабораторного тестування при їх наявності. Визначення сироваткового феритину під час першого скринінгу є основним діагностичним інструментом у дітей з факторами ризику дефіциту заліза та ознаками анемії. Рівні феритину слід завжди ретельно оцінювати, оскільки феритин неспецифічно підвищується при найрізноманітніших запальних станах. Інші скринінгові тести, такі як визначення рівнів ретикулоцитів, насичення трансферину залізом, залізозв᾽язуючої здатності сироватки проводять з метою підтвердження діагнозу. Вибір та шлях введення препаратів заліза вимагає врахування причини, яка призвела до його дефіциту, важкості симптомів та стану пацієнта, вірогідної та бажаної швидкості гематологічної відповіді, ризиків та ускладнень лікування, наявності ресурсів та уподобань пацієнта. Пероральне залізо залишається пріоритетним для лікування дітей із залізодефіцитною анемією, однак необхідно враховувати ситуації, коли терапія першої лінії буде проходити за допомогою внутрішньовенних засобів. Таким чином, на основі проведеного аналізу літератури можна зробити висновок, що залізодефіцитна анемія залишається актуальною медико-соціальною проблемою сьогодення. У дітей із залізодефіцитною анемією виникають когнітивні порушення, які навіть після лікування не повністю відновлюються. Тому перспективними мають бути подальші дослідження, які спрямовані на удосконалення методів профілактики, ранньої діагностики та лікування залізодефіцитної анемії в різних вікових групах дитячого населення.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Крижановський С. А., Кошель Н. М., Карасевич Н. В., Писарук А. В., Карабань І. М.
Заглавие : Немоторні підтипи хвороби Паркінсона та когнітивні викликані потенціали мозку
Место публикации : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 3. - С. 60-61 (Шифр ЖУ17/2021/3)
MeSH-главная: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES
Аннотация: Гетерогенність клінічної картини хвороби Паркінсона (ХП) дозволяє припускати існування стійких її підтипів із дещо відмінними патофізіологічними механізмами. Перспективним є дослідження немоторних симптомів ХП, що, окрім поглиблення розуміння варіабельності захворювання, відкриває можливість ранньої діагностики на «премоторній» стадії. Застосування методів реєстрації викликаної активності та нейровізуалізації дозволяє ідентифікувати патерни змін нейромереж головного мозку, що стоять за формуванням певних немоторних симптомів
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ісаєва Г. С., Токарєва А. Ю.
Заглавие : Формування‚ оцінка і корекція когнітивних розладів у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень та ішемічної хвороби серця
Место публикации : Міжнародний медичний журнал. - 2021. - T. 27, № 1. - С. 10-18 (Шифр МУ86/2021/27/1)
MeSH-главная: ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Аннотация: Подано сучасні погляди на механізми формування когнітивних розладів у пацієнтів із коморбідністю хронічного обструктивного захворювання легень та ішемічної хвороби серця. Розглянуто нові підходи та можливості корекції когнітивних розладів у пацієнтів із кардіопульмональною патологією
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дзяк Л. А., Мізякіна К. В., Чеха К. В., Шульга О. О.
Заглавие : Проблеми діагностики прогресуючого над’ядерного паралічу (клінічний випадок)
Параллельн. заглавия :Diagnostic problems of progressive supranuclear palsy. Case report
Место публикации : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 1/2. - С. 87-91 (Шифр ЖУ17/2021/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПАРАЛИЧ БУЛЬБАРНЫЙ ПРОГРЕССИВНЫЙ -- BULBAR PALSY, PROGRESSIVE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ПАРКИНСОНОПОДОБНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- PARKINSONIAN DISORDERS
ГИДРОЦЕФАЛИЯ НОРМОТЕНЗИВНАЯ -- HYDROCEPHALUS, NORMAL PRESSURE
Аннотация: Прогресуючий над’ядерний параліч (ПНП) — нейродегенеративне захворювання, що відноситься до форм атипового паркінсонізму. ПНП часто викликає складнощі в діагностуванні за рахунок «маскування» під інші патології, зокрема під нормотензивну гідроцефалію, що подовжує терміни встановлення правильного діагнозу та початку терапії. Грамотний підхід до клінічної оцінки, нейровізуалізаційної діагностики та лікування прогресуючого над’ядерного паралічу дозволяє поліпшити реабілітацію, адаптацію та якість життя даної категорії пацієнтівProgressive supranuclear palsy (PNP) is a neurodegenerative disease related to the form of atypical parkinsonism. PNP often causes difficulties in diagnosis due to «disguise» under other pathologies, in particular, under normotensive hydrocephalus, which lengthens the time for making the correct diagnosis and starting therapy. A competent approach to clinical assessment, neuroimaging diagnostics and treatment of progressive supranuclear palsy can improve the rehabilitation, adaptation and quality of life of this category of patients
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дорофєєва Г. С.
Заглавие : Вплив обраного методу знеболення на вираженість післяопераційної когнітивної дисфункції в пацієнтів офтальмохірургічного профілю
Место публикации : Медичні перспективи. - Д., 2021. - Т. 26, № 1. - С. 122-128 (Шифр МУ10/2021/26/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL
Аннотация: Зниження когнітивних функцій у післяопераційному періоді набуває значення в контексті впровадження страхової медицини. А операційний стрес та анестезія є факторами, які підвищують ризик поглиблення та розвитку післяопераційних когнітивних дисфункцій. Найбільш уразливою до дій загальних анестетиків є функція короткострокової пам’яті, функція уваги, швидкість психомоторних когнітивних реакцій. У цій роботі проведено дослідження впливу різних методів анестезії на когнітивні функції у пацієнтів офтальмохірургічних після наскрізної кератопластики. Нашу особливу увагу привернув використання методики мультимодального знеболювання з поєднанням блокади крило-піднебінної ямки. Як один із компонентів мультимодального знеболювання нами був використаний дексмедетомідин (селективний агоніст α-адренорецепторів). Седативна дія цього препарату пояснюється пригніченням нейронної активності в блакитній плямі стовбура головного мозку. Також відомо, що застосування дексмедетомідину для седації пацієнтів дозволило знизити кількість використаного фентанілу, необхідного для інтра- та післяопераційного знеболювання. Наше дослідження проводилося з урахуванням КП «ДОКОЛ». Було обстежено 78 пацієнтів після операції наскрізної кератопластики віком від 18 до 60 років. Критерії виключення з дослідження: наявність супутньої патології, неврологічних захворювань, вживання психотропних речовин та алкоголю менш ніж за 6 місяців до проведення дослідження
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Когнітивні порушення, пов’язані з віком: «тиха» епідемія, що загрожує людству
Место публикации : НейроNEWS. - 2021. - № 3. - С. 20-22 (Шифр НУ43/2021/3)
Предметные рубрики: Альфахолин-- тер прим
MeSH-главная: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
СТАРЕНИЕ -- AGING
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ НЕЙРОНЫ -- CHOLINERGIC NEURONS
Аннотация: Особливостям вікових когнітивних порушень та перспективам роботи з такими пацієнтами присвятив свою доповідь завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, президент Всеукраїнської асоціації психосоматичної медицини, доктор медичних наук, професор Олег Созонтович Чабан
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бурчинський С. Г., Бачинська Н. Ю.
Заглавие : Депресії та когнітивні порушення: можливості комбінованої терапії
Место публикации : НейроNEWS. - 2021. - № 3. - С. 23-27 (Шифр НУ43/2021/3)
MeSH-главная: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Аннотация: Однією з провідних проблем сучасної медицини є депресивні розлади, зважаючи як на частоту їх розвитку в сучасній популяції — до 8–10 % (у похилому і старечому віці — до 13–18 %), так і їх соціальне, економічне і психологічне значення і роль в інвалідизації населення [8, 19]. Установлено, що клінічна картина депресій спостерігається у 50–65 % пацієнтів, які звертаються до неврологів і лікарів інших спеціальностей. Водночас правильний діагноз визначають за таких випадків лише у 0,5–4,5 % пацієнтів [9]. Це означає, що невиявлення (відповідно, брак належного лікування) депресій неминуче призводить до надмірних витрат часу і коштів, попри такі аспекти, як втрата працездатності, зростання ризику суїцидальних спроб, хронізація депресивного розладу за його несвоєчасного розпізнавання та лікування
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)