Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (11)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Кандиды<.>)

Общее количество найденных документов : 53
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

Antimicrobial activity of some essential oils on Candida genus clinical isolates [Text] / M. V. Kryvtsova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 4. - P3-12

MeSH-главная:
ЭФИРНЫЕ МАСЛА -- OILS, VOLATILE (химия)
МОКРОТА -- SPUTUM (микробиология)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (выделение и очистка, патогенность)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Аннотация: Мета. Вивчити склад умовно патогенної супутньої мікробіоти у хворих на туберкульоз легень та визначити чутливість ізолятів до ефірних олій та антибіотиків. Методи. Чутливість мікроорганізмів до антибіотиків та антимікробну активність ефірних олій визначали з використанням диско-дифузійного методу. Біохімічний склад ефірних олій визначали методом газової хроматографії. Результати. Дослідження показали, що домінуючими представниками супутньої мікробіоти, ізольованої з мокроти хворих на туберкульоз, були мікроскопічні гриби роду Candida, які виділяли у 70 % випадків. Встановлено, що більшість штамів, навіть антибіотикорезистентних, були чутливими до ефірної олії Thymus vulgaris L. Помірною антибактеріальною активністю характеризувались ефірні олії Hyssopus officinalis L. та Rossmarinus officinalis L. Чутливість до Mentha piperita L. і Salvia officinalis L. була штамоспецифічною. Антимікозної активності ефірної олії Matricaria chamomilla L. не виявлено. Висновки. За рівнем антимікотичної активності ефірні олії можна розмістити у ряді зниження протимікробної дії від Thymus vulgaris L., що характеризувалась найвиразнішою антимікробною активністю, до Hyssopus officinalis L., Rossmarinus officinalis L., Mentha piperita L., Salvia officinalis L. Отримані результати вказують на актуальність подальших досліджень впливу ефірних олій на мікроорганізми, у тому числі з множинною резистентністю до антибактеріальних лікарських препаратів.
Доп.точки доступа:
Kryvtsova, M. V.
Kohuch, T. T.
Salamon, I.
Spivak, M. J.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ianieva, O. D.
Characterization, stability and antimicrobial activity of biosurfactants produced by Candida yeasts isolated from flowering plants [Text] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - P51-64

MeSH-главная:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (выделение и очистка)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
Аннотация: Відомо, що дріжджі здатні продукувати сполуки з поверхневою активністю, тобто біосурфактанти, які включають манозилеритритол-ліпіди, софороліпіди та інші сполуки гліколіпідної природи. Місця, багаті на цукри, можуть слугувати одним з потенційних джерел для ізоляції дріжджів, що продукують біосурфактанти. В попередніх дослідженнях з квіткових рослин та бджіл Apis mellifera було ізольовано 160 штамів дріжджів. Два штами дріжджів, попередньо віднесені до Candida spp., було відібрано як найбільш перспективні продуценти біосурфактантів. Метою цієї роботи було охарактеризувати біосурфактанти, що продукуються відібраними штамами дріжджів, а саме: визначити їх поверхневі властивості, стабільність та потенційну антимікробну активність щодо штамів бактерій та дріжджів. Методи. Ідентифікацію дріжджів проводили за фенотиповими ознаками. Біосурфактанти виділяли шляхом екстракції етилацетатом. Антимікробну активність визначали з використанням диско-дифузійного методу та методу серійних розведень. Стабільність біосурфактантів досліджували за методом «розтікання нафти» за різних значень рН, температури, концентрації солі. Результати. Два штами дріжджів 79a та 156a були ідентифіковані як Candida gropengiesseri та Candida bombicola відповідно. Обидва штами продукували суміш принаймні декількох форм гліколіпідів з Rf 0,15, 0,21, 0,31–0,35, 0,41–0,44, 0,5 та 0,62. Додавання до середовища гідрофобного джерела вуглецю (соняшникової олії) призводило до підвищення синтезу біосурфактантів більш ніж в 5 раз. Штами C. gropengiesseri 79а та C. bombicola 156а знижували поверхневий натяг середовища SL до 36.0–36.6 мН/м за 6 діб культивування. Біосурфактанти зберігали стабільність за умов підвищеної температури та високого вмісту солі, але частково втрачали активність за умов лужного рН. Екстракти біосурфактантів проявляли слабку антимікробну активність відносно грам-позитивних бактерій, але не мали пригнічуючої дії щодо грам-негативних бактерій та дріжджів. Висновки. Два штами дріжджів C. gropengiesseri та C. bombicola, ізольовані з квіткових рослин, продукують гліколіпідні біосурфактанти, стабільні за високої солоності та температури та зі слабкою антимікробною активністю проти грам-позитивних бактерій. Поверхнево-активні властивості досліджених штамів вказують на їх потенціал як продуцентів біосурфактантів.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Retrospective Analysis of Antibiotic Therapy and Sensitivity to Antifungals of Fungi of the Genus Candida, Secreted from Patients with Viral-Bacterial Pneumonia Associated with COVID-19 [Text] = Ретроспективний аналіз антибіотикотерапії та чутливість до антимікотиків грибів роду candida, виділених від хворих на вірусно-бактеріальну пневмонію, асоційовану з COVID-19 / L. B. Romanyuk [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2022. - Т. 84, № 1. - P17-23. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, фармакология)
ПНЕВМОНИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- PNEUMONIA, BACTERIAL (лекарственная терапия)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КАНДИДЫ -- CANDIDA (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: The appointment of antibacterial agents for the treatment of pneumonia that develops with COVID-19 is one of the treatment regimens. Antibacterial agents are prescribed only in the case of presence of confirmed bacterial co-infection, but can be appointed empirically. This approach promotes the development of antibiotic resistance of opportunistic and saprophytic microflora of almost all habitats, including the oropharynx that can lead to dysbiotic lesions with activation of fungal flora. The aim of the study was to analyze the composition of the oropharyngeal microbiome of patients with viral and bacterial pneumonia who took antibiotics, as well as the sensitivity of fungi of the genus Candida to antifungal drugs for effective treatment of the underlying disease. Methods. The results of bacteriological examination of 113 inpatients treated with a diagnosis of COVID-19 were analyzed. Microbiological examination of oropharyngeal swabs was performed by the classical bacteriological method with dosed seeding of suspended material on differential diagnostic media (in particular Saburo medium was used for selection of fungi of the genus Candida) and genus identification by morphological, cultural, biochemical properties. Results. PCR tests were performed for all patients in the clinical trial to confirm the diagnosis of viral and bacterial pneumonia. According to the results of bacteriological examination, fungi of the genus Candida were found in 52 (46.0%) patients with pneumonia associated with COVID-19. The analysis of prescriptions showed that only 14 (26.9%) patients were treated with one antibiotic, two antibiotics were prescribed to 31 (59.6%) patients, and three – 7 (13.5%). In the structure of antibiotic therapy, the lion’s share were cephalosporins of the third generation (ceftriaxone, hepacef) – 33 (63.5%), and macrolides (azithromycin) – 16 (30.8%) patients. In the structure of the oropharyngeal microbiome, according to the results of bacteriological research, fungi of the genus Candida significantly prevailed, which were found in 52 (46.0%), and in 29 patients (25.7%) S. pneumoniae was found. The sensitivity of fungi of the genus Candida to antifungal agents was analyzed, the maximum number of resistant strains was detected to nystatin and amphotericin – 38.5% and 26.9%, with only 8 (15.3%) fungi of the genus Candida sensitive to nystatin. Conclusions. All patients with viral-bacterial pneumonia associated with COVID-19 received antibiotic therapy, the lion’s share were third-generation cephalosporins (63.5%), and macrolides – (30.8%). According to the results of bacteriological examination of the oropharyngeal microbiome after antibiotic therapy, fungi of the genus Candida predominated (46.0%), followed by S. pneumoniae (25.7 %). Isolated strains of fungi of the genus Candida showed resistance to nystatin (38.5%) and amphotericin (26.9%). Antifungal agents of the imidazole subgroup have shown high efficiency and a low percentage of resistant strains, which allows us to recommend them for the treatment of complications of COVID-19 caused by fungi of the genus Candida
Призначення антибактеріальних засобів для лікування пневмонії, що розвивається при COVID-19, є однією зі схем лікування. Антибактеріальні засоби призначаються лише за наявності підтвердженої бактеріальної ко-інфекції, проте можуть призначатися емпірично. Такий підхід сприяє розвитку антибіотикоре- зистентності умовно-патогенної та сапрофітної мікрофлори практично усіх біотопів, зокрема ротоглотки, та може призвести до дисбіотичних уражень з активізацією грибкової флори. Мета роботи —проаналізувати склад мікробіому ротоглотки пацієнтів з вірусно-бактеріальною пневмонією, що отримували антибіотики, а також чутливість грибів роду Candida до протигрибкових засобів з метою ефективної терапії основного захворювання. Методи. Проаналізовано результати бактеріологічного дослідження 113 стаціонарних пацієнтів, що перебували на лікуванні з діагнозом COVID-19. Мікробіологічне дослідження мазків із ротоглотки проводили класичним бактеріологічним методом з дозованим посівом суспензованого матеріалу на диференціально-діагностичні середовища (для виділення грибів роду Candida — середовище Сабуро) та родовою ідентифікацією за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями. Для дослідження чутливості до протигрибкових засобів виділених чистих культур використовували метод Кірбі-Бауера. Результати. Усім пацієнтам у комплексі клінічного дослідження для підтвердження діагнозу вірусно-бактеріальної пневмонії було проведено ПЛР тести. За результатами бактеріологічного дослідження гриби роду Candida виявлено у 52 (46.0 %) хворих на пневмонію, асоційовану з COVID-19. Аналіз листків призначень показав, що лише 14 (26.9 %) хворих лікували одним антибіотиком, два антибіотики було призначено 31 (59.6 %) пацієнту, три — 7 (13.5 %). У структурі антибіотикотерапії левову частку склали цефалоспорини III покоління (цефтріаксон, гепацеф) — 33 (63.5 %), та макроліди (азитро- міцин) — 16 (30.8 %) пацієнтів
Доп.точки доступа:
Romanyuk, L. B.
Klumnyuk, S. I.
Mykhailyshyn, H. I.
Volch, I. R.
Kravets, N. Ya.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Євсюкова, В. Ю.
    Вплив похідних 2H-пірано[2,3-C]піридинів на адгезивні властивості грибів роду CANDIDA [Текст] / В. Ю. Євсюкова // Вісник наукових досліджень. - 2010. - № 2. - С. 98-100

Рубрики: Адгезивность

   Кандиды

Свободных экз. нет

Найти похожие

Амирова, В. Р.
Клинико-микробиологические особенности кандидоносительства у новорожденных детей [Текст] / В. Р. Амирова, Э. Н. Ахмадеева, З. Г. Габидуллин // Педиатрия : журнал им. Г.Н. Сперанского. - 2013. - Т. 92, № 2. - С. 73-77

MeSH-главная:
КАНДИДЫ -- CANDIDA
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Доп.точки доступа:
Ахмадеева, Э. Н.
Габидуллин, З. Г.

Найти похожие

Арзуманян, В. Г.
Дрожжеподобные грибы у пациентов с аллергическими заболеваниями: видовое разнообразие и чувствительность к противогрибковым препаратам [Текст] / В. Г. Арзуманян, О. О. Магаршак, Б. Ф. Семенов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - T.129.-№ 6. - С. 704-708

MeSH-главная:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (лекарственная терапия, осложнения)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (действие лекарственных препаратов, патогенность, рост и развитие)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (действие лекарственных препаратов, патогенность, рост и развитие)
Доп.точки доступа:
Магаршак, О. О.
Семенов, Б. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Арзуманян, В. Г.
Чувствительность дрожжей рода candida, выделенных от больных аллергическими заболеваниями, к противогрибковым препаратам [Текст] / В. Г. Арзуманян, Б. Ф. Семенов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2001. - T.131.-№ 4. - С. 411-415

MeSH-главная:
КАНДИДЫ -- CANDIDA (действие лекарственных препаратов, патогенность, рост и развитие)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (лекарственная терапия)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Семенов, Б. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Безрученко, И. А.
Патогенные дрожжеподобные микроорганизмы. Унифицированные методы лабораторной диагностики урогенитальных кандидозов [Текст] / И. А. Безрученко // Дерматологія та венерологія. - 2001. - № 2. - С. 34-36

MeSH-главная:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (патогенность)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (патогенность)

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бухарин, О. В.
Бактериально-грибковые асоциации кишечника в условиях колонизации дрожжеподобными грибами рода candida [Текст] / О. В. Бухарин, А. В. Валышев, Н. Б. Перунова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2002. - № 5. - С. 45-48

MeSH-главная:
КАНДИДЫ -- CANDIDA (патогенность)
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES
Доп.точки доступа:
Валышев, А. В.
Перунова, Н. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Вплив гена SFU1 на синтез рибофлавіну у флавіногенних дріжджів CANDIDA FAMATA / Я. О. Петровська [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2020. - Т. 54, № 5. - С. 39-44

MeSH-главная:
КАНДИДЫ -- CANDIDA (генетика, метаболизм, энзимология)
РИБОФЛАВИН -- RIBOFLAVIN (биосинтез, метаболизм)
Аннотация: Рибофлавін або вітамін В2 є невід’ємним компонентом всіх живих організмів, слугуючи попередником флавінових коферментів ФМН (флавінмононуклеотид) та ФАД (флавінаденіндинуклеотид), що беруть участь у численних ферментативних реакціях. Флавіногенні дріжджі Candida famata надпродукують рибофлавін за умов дефіциту заліза в середовищі, однак регуляція цього процесу досліджена недостатньо. Попередньо ідентифіковано регуляторний ген SEF1, що кодує транскрипційний активатор. Його делеція блокує здатність дріжджів до надсинтезу рибофлавіну за умов дефіциту заліза. Також відомо, що у патогенних флавіногенних дріжджів Candida albicans, Sfu1 (транскрипційний фактор GATA-типу) пригнічує експресію гена SEF1. В даній роботі було встановлено, що делеція гена SFU1 C. famata підвищує продукцію рибофлавіну
Доп.точки доступа:
Петровська, Я. О.
Лизак, О. О.
Дмитрук, К. В.
Сибірний, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)