Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (2)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Клещи иксодовые<.>)
Общее количество найденных документов : 22
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-22 
1.


   
    Сравнительный анализ зараженности голодных иксодовых клещей Ixodes pavlovsky pomerantsev 1946 и Ixodes persulcatus schulze вирусом клещевого энцефалита в зоне симпатрии их ареалов [] / Г. С. Чичерина [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2015. - № 1. - С. 20-26


MeSH-главная:
КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS (патогенность)
ЭНЦЕФАЛИТА КЛЕЩЕВОГО ВИРУСЫ -- ENCEPHALITIS VIRUSES, TICK-BORNE (патогенность)
СИМПАТРИЯ -- SYMPATRY (физиология)
Доп.точки доступа:
Чичерина, Г. С.
Морозова, О. В.
Панов, В. В.
Романенко, В. Н.
Бахвалов, С. А.
Бахвалова, В. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Грабарев, П. А.
    Способ искусственного заражения частично обезвоженных иксодовых клещей кормлением на увлажненном алигнине / П. А. Грабарев // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. - 1999. - № 3. - С. 43-46


MeSH-главная:
КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS (паразитология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Конькова-Рейдман, А. Б.
    Современные аспекты эпидемиологии инфекций, передающихся иксодовыми клещами [] / А. Б. Конькова-Рейдман, Л. В. Тер-Багдасарян // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2014. - № 5. - С. 26-31


MeSH-главная:
КЛЕЩАМИ ПЕРЕДАВАЕМЫЕ БОЛЕЗНИ -- TICK-BORNE DISEASES (эпидемиология)
КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS
Доп.точки доступа:
Тер-Багдасарян, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Емельянова, И. Н.
    Сезонные изменения и приуроченность к хозяевам клещей Hyalomma marginatum в Ставропольском крае [Текст] / И. Н. Емельянова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2005. - № 4 (Приложение). - С. 115-118

Рубрики: Клещи иксодовые

   Паразитарные болезни у животных


   Хозяина и паразита взаимоотношения


Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Сезонная динамика активности клещей Hyalomma marginatum на территории Республики Дагестан [Текст] / Л. И. Климова, Т. И. Казакова, С. Г.-М. Газиев // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2005. - № 4 (Приложение). - С. 123-124

Рубрики: Клещи иксодовые

Доп.точки доступа:
Климова, Л. И.
Казакова, Т. И.
Газиев, С. Г.-М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Подобівський, С. С.
    Результати опитування студентської молоді навчальних закладів вищої освіти м. Тернопіль щодо ураження їх іксодовими кліщами [Текст] = Results of the students’ questionnaire of higher education institutions of Ternopil regard to ticks bite / С. С. Подобівський, Л. Я. Федонюк, Л. О. Шевчик // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2021. - N 3. - С. 145-148


MeSH-главная:
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS
БОРРЕЛИОЗЫ -- BORRELIA INFECTIONS
Аннотация: Проведено опитування 278 студентів ТНМУ імені І. Я. Горбачевського МОЗ України та ТНПУ імені В. Гнатюка. Більшість учасників анкетування зазнали нападів іксодових кліщів у різних біотопах. Близько 14 % респондентів зверталися до спеціалізованих лабораторій для аналізу крові на виявлення збудників інфекційних захворювань або антигенів до цих збудників. У 10 респондентів було діагностовано бореліоз
A survey of 278 students of 1–5 courses of I. Horbachevsky Ternopil National Medical University and Volodymyr Hnatyuk Ternopil National Pedagogical University was conducted. The results show that most of the participants in the survey were attacked by Ixodes mites in various anthropogenic and natural habitats. About 14 % of respondents went to specialized laboratories for blood tests to detect pathogens of infectious diseases or antigens to these pathogens. 10 respondents were diagnosed with borreliosis
Доп.точки доступа:
Федонюк, Л. Я.
Шевчик, Л. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Результати зборів та епідеміологічного аналізу іксодових кліщів, зібраних із довкілля та домашніх тварин у 2021 році [Текст] = Collections’ results and epidemiological analysis of ixode ticks collected from the environment and domestic animals in 2021 / Л. Я. Федонюк [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2021. - N 4. - С. 38-42


MeSH-главная:
КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Аннотация: Кліщі виду I. ricinus найчастіше добували з довкілля на «прапор» та виявляли на котах і вони були носіями A. phagocytophilum і, значно рідше, – Babesia sр. та вірусу кліщового енцефаліту, тоді як кліщі D. reticulatus переважно зустрічали на більших тваринах: коровах, собаках і були заражені вірусом кліщового енцефаліту та Babesia sр.
Ticks of the species I. ricinus were most often extracted from the environment on the “flag” and found on cats and they were carriers of A. phagocytophilum and, much less frequently – Babesia cf. and tick-borne encephalitis virus, while D. reticulatus ticks were most common in larger animals: cows, dogs and were infected with tick-borne encephalitis virus and Babesia cf.
Доп.точки доступа:
Федонюк, Л. Я.
Подобівський, С. С.
Чорній, С. В.
Гливка, Н. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Распределение генетических типов вируса клещевого энцефалита среди спонтанно инфицированных иксодовых клещей и мелких млекопитающих на территории Новосибирской области [] / В. Н. Бахвалова [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2015. - № 4. - С. 26-34


MeSH-главная:
ЭНЦЕФАЛИТ КЛЕЩЕВОЙ -- ENCEPHALITIS, TICK-BORNE (диагностика, эпидемиология, этиология)
ЭНЦЕФАЛИТА КЛЕЩЕВОГО ВИРУСЫ -- ENCEPHALITIS VIRUSES, TICK-BORNE (генетика, иммунология, классификация)
КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS (вирусология)
МЛЕКОПИТАЮЩИЕ -- MAMMALS (вирусология)
ГРЫЗУНЫ -- RODENTIA (вирусология)
ГЕНОМ ВИРУСНЫЙ -- GENOME, VIRAL (генетика)
МОЛЕКУЛЯРНОЕ ТИПИРОВАНИЕ -- MOLECULAR TYPING (методы)
БАКТЕРИАЛЬНОГО ТИПИРОВАНИЯ МЕТОДЫ -- BACTERIAL TYPING TECHNIQUES (методы)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ С ОБРАТНОЙ ТРАНСКРИПТАЗОЙ -- REVERSE TRANSCRIPTASE POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ -- RUSSIA (эпидемиология)
Доп.точки доступа:
Бахвалова, В. Н.
Чичерина, Г. С.
Панов, В. В.
Глупов, В. В.
Морозова, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Федонюк, Л. Я.
    Поширення кліщів виду Dermacentor reticulatus в Україні [Текст] / Л. Я. Федонюк, С. С. Подобівський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 128-137. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДЕРМАЦЕНТОР -- DERMACENTOR (патогенность)
КЛЕЩИ ИКСОДОВЫЕ -- TICKS (патогенность)
Аннотация: Іксодові кліщі на теперішній час в Україні є одним із чисельних компонентів природних біоценозів та урбоценозів. З-поміж небагатьох видів іксодових кліщів, які нападають не лише на тварин, але й на людину, та одним із наймасовіших – є Dermacentor reticulatus. Нині ще є багато невідомих фактів щодо поширення Dermacentor reticulatus у в межах України і, зокрема, її західних областей. Отже, вивчення поширеності кліщів роду Dermacentor reticulatus у різних географічних зонах, їх екологічних особливостей, біологічних закономірностей, епідеміологічного та медичного значення залишається актуальною темою для дослідження. Мета дослідження. Вивчити поширення кліщів виду Dermacentor reticulatus на території України, визначити їх екологічні особливості та епідеміологічне значення, виявити наявність кліщів як компонентів природно-вогнищевих захворювань людини та тварин. Матеріал і методи. Основними матеріалами та інструментами, які використовувалися для відлову, збереження та ідентифікації кліщів були пінцети, лупи, препарувальні голки, біла тканина для прапора, спирт 70%, пробірки. Ідентифікацію кліщів проводили за допомогою оптико-електронної системи SEO – IMAGLAB. Результати. Дослідження іксодових кліщів, починаючи із травня 2017 року, проводили у “Лабораторії діагностики хвороб, що передаються через укуси кліщів” сектору експериментальних та клінічних досліджень ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. Важливим завданням досліджень було не лише проведення ідентифікації видового складу кліщів та їх життєвих форм, але й дослідження біології та епідеміології видів, які нападають на людину і тварин та здатні передавати їм збудників інфекційних захворювань. Протягом травня 2017 – листопада 2019 років у лабораторії ідентифіковано 447 екземплярів кліщів виду D. reticulatus, з них 287 самок і 160 самців, зібраних у 74 населених пунктах із 10 областей України. Зафіксовано 74 випадки знаходження кліщів на тваринах, людині і в травостої. Основними живителями, на яких виявлено дорослих кліщів обох статей, були чотири види тварин: собаки – 34 випадки, корови – 16, коти – 4, коні – 3, людина – 15 випадків. У двох випадках кліщів здобули “прапор”. Кліщів із 21 локації було піддано аналізу на ПЛР з використанням ампліфікатора. У п’яти випадках встановлено факт зараження кліщів збудниками: 4 – Borelia burgdorferi s.l, 1 – Anaplasma. phagocytophilum і 1 – міксінфекція B. burgdorferi з A. phagocytophilum. Нами створено інтерактивну карту на основі медичної ГІС, до якої занесені усі отримані дані. Встановлено, що локації кліщів D. reticulatus розташовуються у проміжку: максимально північна точка 510 44’ 54’’ пн. ш. (Волинська область) i найпівденніша точка 450 03’ 05’’ пн. ш. (АР Крим). Крайня західна точка в межах України виявлена на 220 42’ 49’’ сх. д. (Закарпатська обл.) і крайня східна точка – 380 64’ 80’’ сх. ш. (Донецька обл.). Висновки. Кліщ виду D. reticulatus виявлено у 74 населених пунктах 10 областей України. Дослідження поширення кліща D. reticulatus у південних областях показали, що цей вид трапляється в 311 локаціях із 640 вибірок. Найчастіше він поширений у зволожених біотопах поблизу водойм і в урбанізованих біоценозах, в яких поширені мишовидні гризуни і в які часто заходять домашні тварини та люди. Основними живителями для кліщів роду D. reticulatus були собаки, корови, коні, коти і люди. Дослідження епідеміологічного стану кліщів показало, що вони часто є носіями – Borelia burgdorferi s.l. та Anaplasma. phagocytophilum.
Доп.точки доступа:
Подобівський, С. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Самсон, А.
    Поражение нервной системы при иксодовых клещевых боррелиозах [Текст] / А. Самсон, В. Маркевич // Ліки України. - 2004. - № 10. - С. 22-23

Рубрики: Боррелиозы--осл

   Клещи иксодовые


   Нервной системы болезни--этиол


Доп.точки доступа:
Маркевич, В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-22 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)