Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Коронавирусные инфекции<.>)

Общее количество найденных документов : 885
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Лемко, О. І.
Деякі особливості ендокринного статусу у реконвалесцентів після COVID-19 та його зміни під впливом відновлювального лікування [Текст] = Some Peculiarities of the Endocrine Status in Convalescents After COVID-19 and its Changes Under the Influence of Recovery Treatment / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ВЫЗДОРОВЛЕНИЕ -- CONVALESCENCE (психология)
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 -- INTERLEUKIN-8 (анализ, диагностическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета — на основі оцінки рівнів тиреоїдних гормонів та кортизолу у реконвалесцентів після COVID-19, в тому числі хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), вивчити функціональний стан щитоподібної залози та наднирників і можливі його зміни під впливом відновлювального лікування. Матеріали та методи. Обстежено 83 реконвалесценти після COVID-19 (з проявами ковідної пневмонії в гострому періоді) віком 32–67 років, які не мали в анамнезі проявів уражень щитоподібної залози або ж наднирників. З них було 29 осіб з ХОЗЛ ІІ-ІІІ ступенів. Пацієнти поступали на курс відновлювального лікування протягом 1–3 тижнів після виписки із стаціонару. Визначали в сироватці крові вміст тиреотропного гормону (ТТГ), загальних фракцій тиреоїдних гормонів (тироксину — Т4 , трийодтироніну — Т3 ), а також кортизолу і рівень інтерлейкіну-8 (ІЛ-8). Дослідження проводились шляхом імуноферментного аналізу при поступленні на курс відновлювального лікування і перед випискою (через 21–22 дні). Відновлювальне лікування включало необхідну базову протизапальну і бронхолітичну терапію (для хворих на ХОЗЛ) та фізіотерапевтичний комплекс, який передбачав використання галоаерозольтерапії (ГАТ) — сухих аерозольних середовищ кам’яної солі з певною концентрацією і дисперсністю аерозолю (18–20 сеансів на курс) та синглетно-кисневу терапію (12 процедур на курс). Результати. До лікування виявлено достовірно вищі рівні всіх досліджуваних показників у обох групах пацієнтів (без ХОЗЛ в анамнезі та хворих на ХОЗЛ) порівняно з контролем. Відмічено порушення зворотної залежності між величинами ТТГ та Т4 і Т3 , що, ймовірно, вказує на наявність дизадаптаційного тиреоїдного синдрому. Отримані результати можна інтерпретувати як наслідок системної імунної активації, спричиненої інфекцією SARS-CoV-2, та як результат інтенсивного медикаментозного лікування у гострому періоді. Ці зміни проходили на тлі достовірного зростання рівню ІЛ-8. Виявлено кореляційний зв’язок між рівнями ІЛ-8 та ТТГ (r = 0,43), що вказує на певну залежність між стимуляцією функції щитоподібної залози та вираженістю запального процесу. Проведено порівняння рівнів тиреоїдних гормонів у реконвалесцентів після COVID-19 без ХОЗЛ (1-а група) та реконвалесцентів після COVID-19, хворих на ХОЗЛ (2-а група). Спрямованість змін рівнів тиреоїдних гормонів в обох групах була однакова, однак зростання рівнів ТТГ та Т4 у 2-ій групі було достовірно вищим і проходило на тлі більш високого рівню ІЛ-8. Дослідження секреції кортизолу в обстежених групах засвідчили помірне, але достовірне зростання його вмісту відносно контролю у 1,2 та 1,4 рази відповідно, що може бути пов’язано як з активацією кори наднирників в період реконвалесценції, так і з наслідками медикаментозної терапії в гострому періоді COVID-19. Враховуючи ці дані, а також аналіз індивідуальних коливань досліджуваних показників, виявлені зміни слід розцінювати як синдром нетиреоїдної хвороби (NTIS) та дисфункціональні порушення наднирників. Застосоване відновлювальне лікування справляло корегуючий вплив на функціональний стан щитоподібної залози та наднирників. Так, під кінець курсу лікування рівні кортизолу та Т 3 сягнули показників контролю на тлі достовірного зменшення рівню ІЛ-8 в обох групах. Позитивні зміни тиреоїдного статусу у реконвалесцентів після COVID-19 без ХОЗЛ в анамнезі були більш вираженими. Висновки. У реконвалесцентів після COVID-19 спостерігаються дисфункціональні порушення щитоподібної залози та наднирників, які є більш вираженими у пацієнтів з ХОЗЛ та прямо корелюють з підвищенням рівню прозапального ІЛ-8. Реабілітаційне лікування на основі ГАТ, яке спрямоване на санацію бронхо-легеневої системи та гальмування запального процесу, сприяє відновленню функціонального стану щитоподібної залози та наднирників. Позитивний ефект є більш вираженим у пацієнтів без хронічної бронхо-легеневої патології в анамнезі
Тhe aim — to study the thyroid hormones and cortisol levels in convalescents after COVID-19, including patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and their possible changes under the influence of recovery treatment. Materials and methods. 83 convalescents after COVID-19 (with manifestations of COVID pneumonia in the acute period) aged 32–67 years, who had no history of thyroid or adrenal glands lesions’ manifestations were examined. 29 of them had COPD (GOLD II-III). Patients began the course of rehabilitation within 1–3 weeks after inpatient treatment. Тhe levels of thyroid-stimulating hormone (TSH), total fractions of thyroid hormones (thyroxine — T4 , triiodothyronine — T3 ), cortisol as well as the level of interleukin-8 (IL-8) were determined in blood serum. Assessment was carried out by immunoenzymatic method at the beginning of recovery treatment and after it (within 21–22 days). Recovery treatment included the necessary basic anti-inflammatory and broncholytic therapy (for patients with COPD) and a physiotherapeutic complex, which included the use of haloaerosoltherapy (HAT) — dry aerosol media with certain concentration and dispersion (18-20 sessions per course) and singlet oxygen therapy (12 procedures per course). Results. Before treatment significantly higher levels of all studied indices compared to control were found in both groups of patients (without history of COPD and patients with COPD). Certain change of the inverse relationship between the values of TSH and T4 , T 3 was noted, which probably indicates the presence of maladaptive thyroid syndrome. The obtained results can be interpreted as a consequence of systemic immune activation caused by SARS-CoV 2 infection and as a result of intensive treatment in the acute period. These changes took place on the background of a significant IL-8 level increase. A correlation between the levels of IL-8 and TSH (r=0.43) was revealed, which indicates a certain dependence between stimulation of thyroid gland function and the severity of the inflammatory process. Thyroid hormone levels in convalescents after COVID-19 without COPD (1st group) and convalescents after COVID-19 with COPD history (2nd group) were compared. Direction of chang- es in the thyroid hormones levels in both groups was similar, but the increase of TSH and T4 levels in the 2nd group was significantly higher and took place on the background of a higher IL-8 level. Studies of cortisol secretion in the examined groups showed a moderate, but reliable increase in its levels compared to the control by 1.2 and 1.4 times respectively. This may be related to both activation of the adrenal cortex during the convalescence and the consequences of therapy in the acute period of COVID-19. Taking into account received data, as well as the analysis of individual deviations of the studied indices, these changes should be considered as a non-thyroidal illness syndrome (NTIS) and dysfunctional adrenal disorders. The applied recovery treatment had a corrective effect on the thyroid and adrenal functions. Thus, by the end of treatment, the levels of cortisol and T3 reached the control level on the background of a significant decrease of IL-8 level in both groups of patients. Positive changes in thyroid function in convalescents after COVID-19 without COPD history were more pronounced. Conclusions. In convalescents after COVID-19 thyroid and adrenal dysfunctional disorders were observed, they were more pronounced in patients with COPD and directly correlated with an increase of pro-inflammatory IL-8 level. Rehabilitation treatment based on haloaerosoltherapy, which is aimed at bronchopulmonary system sanation and reduction of inflammatory process, contributes to the recovery of thyroid and adrenal function. Positive effect is more pronounced in patients without a history of chronic bronchopulmonary pathology
Доп.точки доступа:
Вантюх, Н. В.
Решетар, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Рентгенологічні та морфологічні особливості розвитку синдрому легень, що зникають, у хворих на негоспітальну вірусну пневмонію (COVID-19) [Текст] = Radiological and morphological features of vanishing lung syndrome development in patients with COVID-19 community-acquired viral pneumonia / О. К. Яковенко [та ін.] // Інфузія&Хіміотерапія. - 2024. - N 1. - С. 24-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология, рентгенография, терапия, этиология)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (осложнения, патофизиология, рентгенография, этиология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование, тенденции)
РЕНТГЕНОВСКОГО ИЗОБРАЖЕНИЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- RADIOGRAPHIC IMAGE INTERPRETATION, COMPUTER-ASSISTED (использование, методы, оборудование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Кл.слова (ненормированные):
радіоміка
Аннотация: Нині активно розвивається новий напрям у цифровій обробці КТ-зображень - радіоміка, що є результатом співпраці на межі різних наук (радіології, інформатики й математичної статистики). Недоступну для неозброєного ока додаткову інформацію КТ-зображень можна отримати за допомогою їх математичної обробки та створення сегментованих гістограм. Останні можна порівняти й аналізувати як ізольовано,так і з огляду на динаміку патофізіологічних характеристик органів і тканин за різних захворювань людини. МЕТА. Визначити рентгенологічні та морфологічні особливості розвитку синдрому легень, що зникають, у хворих на негоспітальну вірусну пневмонію (COVID-19). МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Проаналізовано дані комп’ютерної томографії органів грудної клітки (КТ ОГК) у динаміці в пацієнтів на негоспітальну вірусну пневмонію (COVID-19), які перебували на лікуванні в ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» або були скеровані з інших медичних закладів. Для аналізу зображень КТ ОГК було використано програму Dragonfly фірми Object Research Systems (м. Монреаль, Канада), яка здійснює мікрорентгеноструктурний аналіз досліджуваних тканин. Патоморфологічне дослідження виконувалося в лабораторії патоморфології інституту. РЕЗУЛЬТАТИ. Моніторинг КТ ОГК проведено в групі, яку становили 90 хворих на негоспітальну вірусну пневмонію (COVID-19). Виявлено 27 (30,0 %) пацієнтів (18 чоловіків і 9 жінок віком від 23 до 68 років) із рентгенологічними ознаками синдрому легень, що зникають. Із них 12 (9 чоловіків і 3 жінки віком від 23 до 56 років) перебували на лікуванні в інституті в гострому періоді захворювання. Інші 15 пацієнтів (9 чоловіків і 6 жінок віком від 26 до 68 років) були скеровані з інших лікувальних закладів, де вони лікувалися 3-4 місяці тому. ВИСНОВКИ. Мікрорентгеноструктурний аналіз даних КТ ОГК дає змогу виявити особливості змін паренхіми при розвитку синдрому легень, що зникають. Ці зміни підтверджуються виявленими змінами при патологоморфологічному дослідженні післяопераційних препаратів легень
Presently actively new direction develops in digital treatment of CТ images – radiomics, that presents the result of co-operation on verge of different sciences (radiology, computer sciences and mathematical statistics). Inaccessible for the unarmed eye additional information of CT images can be got by means of their mathematical treatment and creation of the segmented histograms. Last it is possible to compare and analyse both isolated and with regard to the dynamics of physiopathology descriptions of organs and fabrics at the different human diseases. OBJECTIVE. To define the roentgenologic and morphological features of development of vanishing lung syndrome for patients with non-hospital viral pneumonia. MATERIALS AND METHODS. Data of CТ are analysed in a dynamics for patients with non-hospital viral pneumonia of COVID-19, that were on treatment in SI “National institute of phthisiology and pulmonology named after F.G. Yanovsky of the NAMS of Ukraine” or were directed from other medical establishments. The Dragonfly program from Object Research
Доп.точки доступа:
Яковенко, О. К.
Линник, М. І.
Ліскіна, І. В.
Ігнатьєва, В. І.
Гуменюк, Г. Л.
Палівода, М. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Конопкіна, Л. І.
Клініко-функціональні та візуалізаційні паралелі в об’єктивному статусі осіб, що перенесли негоспітальну COVID-19-асоційовану пневмонію [Текст] = Clinical, functional and imaging parallels in the objective status of patients after communityacquired COVID-19-associated pneumonia / Л. І. Конопкіна, К. В. Рибалка // Інфузія&Хіміотерапія. - 2024. - N 1. - С. 31-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЕ -- LUNG DISEASES, INTERSTITIAL (диагностика, патофизиология, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (патофизиология, рентгенография, ультрасонография)
ЛЕГКИХ ДИФФУЗИОННАЯ СПОСОБНОСТЬ -- PULMONARY DIFFUSING CAPACITY (физиология)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Визначення динаміки клінічної симптоматики в пацієнтів, що перенесли негоспітальну COVID-19-асоційовану пневмонію, проведення візуалізаційних і функціональних обстежень у ранньому постгострому періоді хвороби, встановлення клініко-функціональних і візуалізаційних паралелей в об’єктивному статусі пацієнтів. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Обстежено 56 осіб у постгострому періоді коронавірусної хвороби (COVID-19). Оцінювали виразність задишки, анамнез, об’єктивний статус, дані комп’ютерної томографії (КТ), виконували пульсоксиметрію, ультразвукове дослідження (УЗД) легень, спірометрію, бодіплетизмографію, визначали дифузійну здатність легень. Застосовували непараметричні методи. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ. За аними УЗД легень 6 (10,7 %) осіб не мали патологічних змін. У решти пацієнтів було виявлено зміни, що коливалися від 3 до 11 балів; 24 особи (48,0 %) мали легкі інтерстиційні ураження легень, інші - помірні. Практично в кожного другого пацієнта виявлялися ознаки запалення інтерстиція (поодинокі, муль- тифокальні, зливні В-лінії), не більш ніж у трьох сегментах. Майже всі пацієнти (98,0 %) мали поодинокі А-лінії. Оцінка за LUSS «набиралася» переважно за рахунок ультразвукового патерну консолідації (76,0 %) або потовщеної/нерівномірної плеври (90,0 %). Площа ураження легень за даними КТ корелює з такою за даними УЗД (r=0,79; р0,001). Життєва ємність легень корелювала з площею ураження за даними УЗД (r
To determine the dynamics of clinical symptoms in patients with community-acquired COVID-19-associated pneumonia, imaging and functional examination methods in the early post-acute period of the disease, establishing clinical, functional and imaging parallels in the objective status of patients. MATERIALS AND METHODS. We examined 56 patients after coronavirus disease (COVID-19). The severity of dyspnoea, anamnesis, objective status, pulse oximetry, lung ultrasound (LUS), computed tomography (CT) data, spirometry, body plethysmography, lung diffusion capacity were assessed. Non-parametric methods were used. RESULTS AND DISCUSSION. According to LUS 6 (10.7 %) patients had no pathological changes. Other patients had changes ranging from 3 to 11 points; 24 (48.0 %) had mild interstitial lung lesions, other - moderate. Every second patients showed signs of interstitial inflammation (single, multifocal, confluent B-lines), no more than three segments. Almost all patients (98.0 %) had single A-lines. LUSS was “recruited” mainly due to the LUS-pattern of consolidation (76.0 %) or thickened/ uneven pleura (90.0 %). The area of lung lesions on CT correlated with LUS (r=0.79; p0.001). Forced vital capacity correlated with LUS (r
Доп.точки доступа:
Рибалка, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ракаєва, А. Є.
Динаміка маркерів нутрітивного статусу, астенічних та респіраторних проявів постковідного синдрому в осіб похилого віку під впливом реабілітаційного втручання [Текст] = Dynamics of markers of nutritional status, asthenic and respiratory manifestations of the post-covid-19 syndrome in elderly persons under the influence of rehabilitation / А. Є. Ракаєва. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 142-148. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ИНФЕКЦИЯ, КОНТРОЛЬ И БОРЬБА -- INFECTION CONTROL (методы, оборудование, организация и управление, тенденции)
ГЕРИАТРИЯ -- GERIATRICS (методы, тенденции)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета: визначити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії на динаміку параметрів нутрітивного статусу, астенічних та респіраторних проявів постковідного синдрому в осіб похилого віку із саркопенією. Матеріал. Обстежено 108 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 33 особи, які не переносили коронавірусну хворобу. Основну групу склали 75 осіб, які перехворіли на коронавірусну пневмонію, з діагностованим постковідним синдромом та саркопенією. Основну групу 1 склали 34 особи, які проходили реабілітацію згідно із загальними принципами Протоколу надання реабілітаційної допомоги пацієнтам з COVID-19. Основну групу 2 склала 41 особа, які проходили відновлення за розробленою реабілітаційною програмою (терапевтичні вправи, функціональні тренування комплексу Otago exercise programme, курс загального масажу, ерготерапевтичні методи, рекомендації щодо харчування, терапевтичне навчання пацієнтів). Ефективність програми оцінювали за індексом маси тіла, обводами плеча та гомілки, Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire, 6-хвилинним тестом, пульсоксиметрією, спірометрією. Результати. У пацієнтів похилого віку з постковідним синдромом та саркопенією виявлено погіршення респіраторної функції (за результатами пульсоксиметрії, спірометрії), стан астенії (за індексом маси тіла, обводами плеча та гомілки) та мальнутріції (за Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire), що призвело до погіршення фізичної працездатності (за результатами 6-хвилинного тесту). Розроблена програма реабілітації показала статистично значно кращий вплив (р0,05) на досліджувані показники, порівняно із вихідними параметрами та відповідними даними осіб, які проходили реабілітацію постковідного синдрому згідно зі стандартним протоколом. Висновки. Пацієнти похилого віку із постковідним синдромом та саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією не тільки респіраторних проявів, але й специфіки мальнутріції та астенії
Purpose: to determine the effectiveness of the developed physical therapy program on the dynamics of parameters of nutritional status, asthenic and respiratory manifestations of post-covid syndrome in elderly people with sarcopenia. Material. 108 elderly people were examined. The control group consisted of 33 people who did not suffer from the coronavirus disease. The main group consisted of 75 people who fell ill with coronavirus pneumonia, diagnosed with post-covid syndrome and sarcopenia. The main group 1 consisted of 34 people who underwent rehabilitation according to the general principles of the Protocol for providing rehabilitation care to patients with COVID-19. The main group 2 consisted of 41 people who underwent rehabilitation according to the developed rehabilitation program that lasted 3 months. It included therapeutic exercises (breathing, for the development of strength, endurance, balance, coordination, flexibility, balance), functional training, Otago exercise program complex, general massage, ergotherapeutic strategies, nutritional recommendations for reducing signs of malnutrition, leveling asthenia and sarcopenia (optimal amount of protein, easily digestible, adequate caloric intake, sufficient hydration, use of vitamin D, stimulation of appetite), therapeutic education of patients and their families (principles of a fall-safe environment, informing about the risks associated with non-compliance with the principles of treatment and rehabilitation and the progression of geriatric syndromes). The objectives of the program were: correcting the respiratory consequences of COVID-19 (improving the function of external breathing), as well as non-respiratory ones - reducing muscle weakness, in particular, as a result of malnutrition, and other possible manifestations of geriatric syndromes that were initiated by COVID-19, improving strength and endurance to levels sufficient for independent safe performance of activities of daily life, development of the patient's concept of understanding the state of his own health and its maintenance for an indefinite long time, which is due to the geriatric specificity of physiological processes. The effectiveness of the program was assessed by body mass index, shoulder and leg circumferences, Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire, 6-minute test, pulse oximetry, spirometry. The results. Deterioration of respiratory function (according to the results of pulseoximetry, spirometry), a state of asthenia (according to body mass index, shoulder and leg circumferences) and malnutrition (according to Mini Nutritional assessment, Simplified Nutrition Assessment Questionnaire) were found in elderly patients with post-covid syndrome and sarcopenia, which led to deterioration of physical performance (according to the results of the 6-minute test). The developed rehabilitation program showed a statistically significantly better effect (p0.05) on the studied indicators in comparison with the initial parameters and the corresponding data of persons undergoing post-covid syndrome rehabilitation according to the standard protocol. Conclusions. Elderly patients with post-covid syndrome and sarcopenia need the development of physical therapy programs taking into account and correcting not only respiratory manifestations, but also the specifics of malnutrition and asthenia
Свободных экз. нет

Найти похожие

Базовий набір МКФ (ICF CORE SET) для постковідного синдрому [Текст] = Long-haul covid icf core set / О. О. Виноградов [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 248-253. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, патофизиология, этиология)
УТОМЛЕНИЯ СИНДРОМ ХРОНИЧЕСКИЙ -- FATIGUE SYNDROME, CHRONIC (осложнения, психология, этиология)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH IMPACT ASSESSMENT (методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Кл.слова (ненормированные):
Базовий набір МК
Аннотация: Забезпечення якісної реабілітаційної допомоги пацієнтам із постковідним синдромом вимагає розробки та вдосконалення відповідних інструментів на основі МКФ, спрямованих на удосконалення процесу діагностики, планування та проведення реабілітаційних втручань для досягнення найкращих для пацієнтів результатів. Мета роботи – обґрунтування базового набору МКФ (ICF Core Set) як мінімального стандарту оцінки функціонування та обмеження життєдіяльності пацієнтів із постковідним синдромом протягом континууму реабілітаційної допомоги. Матеріал і методи. У роботі було використано комплекс теоретичних методів дослідження, зокрема, аналіз літературних джерел, синтез, індукція та дедукція, порівняння, формалізація, абстрагування, моделювання тощо. Результати дослідження та їх обговорення. На основі аналізу науково-методичної літератури визначено, що значна частина пацієнтів, які перенесли гостру коронавірусну хворобу, має певні функціональні проблеми, що значною мірою обмежує їхню щоденну активність і знижує якість життя. До найпоширеніших проблем та потреб пацієнтів з постковідним синдромом належали: втома, зниження толерантності до фізичних навантажень, зниження м’язової сили, задишка, біль або неприємні відчуття в ділянці серця, біль у суглобах та м’язах, втрата нюху та смакової чутливості, порушення сну, зниження уваги, порушення когнітивних функцій, тривожність та депресія, порушення щоденної активності. Встановлені основні проблеми та потреби пацієнтів із постковідним синдромом допомогли визначити базовий набір МКФ, який включає 25 категорій: 12 – функції організму, 1 – структури організму, 10 – активність та участь, 2 – фактори середовища. Висновки. Запропонований МКФ набір, який включає мінімально необхідну кількість категорій, може бути використаний для вибору інструментів оцінювання, обрання терапевтичних втручань, створення категорійного профілю, планування реабілітаційного процесу та оцінки ефективності реабілітації пацієнтів із постковідним синдромом
Numerous consequences of the acute coronavirus disease COVID-19 is caused by the SARS-CoV-2 virus (respiratory, physical, cognitive, psycho-emotional and other problems) can persist for a long time after the disease, which makes the problem relevant to the global healthcare system. Modern standards of rehabilitation care recommend the active implementation of the ICF model in clinical practice. In accordance with the qualification characteristics, rehabilitation specialists (doctors of physical and rehabilitation medicine, physical therapists, occupational therapists, and other specialists) are required to organize rehabilitation care based on the ICF. Therefore, ensuring quality rehabilitation care for patients with post-COVID syndrome requires the development and improvement of appropriate tools based on the ICF aimed at improving the process of diagnosis, planning and implementation of rehabilitation interventions to achieve the best possible outcomes for patients. Aim. Substantiation of the ICF Core Set as a minimum standard for assessing the functioning and disability of patients with post-COVID syndrome along the rehabilitation care continuum. Materials and methods. The study is used a range of theoretical research methods, including literature analysis, synthesis, induction and deduction, comparison, formalization, abstraction, modeling, etc. Research results. Today, the term "post-coronavirus syndrome" describes a set of signs and symptoms that develop during or after acute coronavirus disease COVID-19, last more than 12 weeks, occur in waves or on a permanent basis, and have no alternative diagnosis. Based on the analysis of scientific and methodological literature, it has been determined that a significant number of patients who have suffered from acute coronavirus disease have certain functional problems, which significantly limits their daily activities and reduces their quality of life. The most common problems and needs of patients with post-COVID syndrome included fatigue, decreased exercise tolerance, decreased muscle strength, shortness of breath, pain or discomfort in the heart, joint and muscle pain, loss of smell and taste sensitivity, sleep disturbances, decreased attention, cognitive impairment, anxiety and depression, and impaired daily activities. Based on the identified main problems and needs of patients with post-COVID syndrome, a basic set of ICFs was proposed, which includes 25 categories: 12 - body functions, 1 - body structures, 10 - activity and participation, 2 - environmental factors. The first stage of the development of the ICF kits was carried out: a systematic literature review to describe the relevant aspects of functioning; a survey of international experts to identify the most important areas of functioning in order to assess the relevant population from the point of view of professionals; qualitative research aimed at identifying strengths and limitations in the daily activities of the relevant population; clinical research to identify the most important areas of functioning. Conclusion. The set of categories is proposed by the ICF, which includes the minimum required number of categories, can be used to select assessment tools, select therapeutic interventions, create a category profile, plan the rehabilitation process, and evaluate the effectiveness of rehabilitation of patients with post-COVID syndrome
Доп.точки доступа:
Виноградов, О. О.
Гужва, О. І.
Руденко, А. М.
Звіряка, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клініко-фармакоекономічні аспекти лікування хворих на COVID-19 нетяжкого перебігу та наявністю факторів ризику прогресування захворювання [Текст] = Clinical and Pharmacoeconomic Aspects of Treatment of Patients with Mild COVID-19 and the Presence of Risk Factors for the Progression of the Disease / О. К. Яковенко [та ін.] // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 46-51. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
АМИНОКАПРОНОВАЯ КИСЛОТА -- AMINOCAPROIC ACID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (использование, методы, тенденции)
ЭКОНОМИКА ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ -- ECONOMICS, PHARMACEUTICAL (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Питання лікування COVID-19 досі залишаються складною проблемою в усьому світі в наслідок широкої розповсюдженості захворювання, особливостей його перебігу, розвитку ускладнень та через величезні економічні збитки суспільства. Мета роботи — вивчити клінічну ефективність, безпеку та економічну доцільності застосування амінокапронової кислоти (АКК) в лікуванні пацієнтів з легкою формою COVID-19 та наявністю модифікуючих перебіг факторів ризику в порівнянні з нірматрелвіром/ритонавіром та симптоматичною терапією. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 96 пацієнтів з легким перебігом COVID-19 та наявністю факторів підвищеного ризику прогресування захворювання до тяжкої форми (похилий вік; надмірна маса тіла; вагітність; хронічна хвороба нирок; цукровий діабет; первинний або вторинний імунодефіцит; серцево-судинні захворювання; хронічні захворювання легень та ін.). В залежності від використаної схеми лікування всі пацієнти були розподілені на три групи. Пацієнти 1-ї групи (n = 33) отримували інгаляції АКК через компресорний інгалятор (небулайзер), пацієнти 2-ї (n = 31) — противірусну терапію комбінованим препаратом нірматрелвіром/ритонавіром, а пацієнти 3-ї (n = 32) — симптоматичну інгаляційну терапію препаратом Ектобріс. В ході дослідження аналізували клінічний стан, прояви окремих симптомів захворювання, небажаних явищ, якість життя хворих, а також показники вартості медикаментозного лікування. Ефективність лікування оцінювали за клінічним станом пацієнта на 1-й, 3-й, 8-й та 14-й день спостереження. Безпеку терапії оцінювали за частотою виникнення небажаних явищ, їх тяжкістю та появою клінічно значущих змін показників лабораторних досліджень. Результати. На підставі аналізу динаміки окремих симптомів було встановлено, що на 8-й день лікування в 1-й та 2-й групах спостерігалось більш швидке та достовірне (р 0,05) зменшення основних клінічних проявів захворювання в порівнянні з хворими 3-ї групи. Але наприкінці лікування його ефективність в усіх групах була практично однаковою (р 0,05), оскільки одужання було досягнуто в 1-й, 2-й та 3-й групах у 84,6 %, 83,8 % та 75,0 % пацієнтів відповідно У решти хворих спостерігали позитивну динаміку симптомів. При оцінюванні безпеки запропонованих режимів терапії у пацієнтів 1-ї та 3-ї груп дослідження в усіх випадках побічні ефекти лікування не спостерігали. В той же час у 19,4 % хворих 2-ї групи на 2 3-й дні лікування були зареєстровані нетяжкі небажані явища з боку шлунково-кишкового тракту, але їх інтенсивність та тривалість не потребували припинення або корекції подальшої терапії. За умови однакової клінічної ефективності та безпеки запропонованих схем лікування хворих на COVID-19 для проведення фармакоекономічного дослідження був застосований метод «мінімізації вартості». За результатами цього аналізу було встановлено, що найбільш оптимальним за наведеними показниками виявилось лікування 1-ї групи хворих, вартість якого була достовірно найменшою серед всіх груп порівняння (р 0,001). Висновки. Результати вивчення клінічної ефективності, безпеки та фармакоекономічних аспектів лікування хворих з легким перебігом COVID-19 та наявністю факторів ризику прогресування захворювання свідчать про безумовні переваги застосування інгаляцій АКК в лікуванні даної категорії хворих в порівнянні з нірматрелвіром/ритонавіром або тільки симптоматичною терапією. Використання цієї лікувальної тактики дозволяє досягти достовірно більш швидкого клінічного покращення, попередити розвиток небажаних явищ та прогресування захворювання, а також зменшити вартість лікування цієї категорії пацієнтів
COVID-19 treatment issues are still a difficult problem worldwide because of huge economic losses of society as a result of the widespread disease, the peculiarity of its course and the development of complications. The aim of the work is to study the clinical efficiency, safety and economic feasibility of the use of aminocaproic acid (AСA) in the treatment of patients with mild COVID-19 and the presence of modifying risk factors compared to nirmatrelvir/ritonavir and symptomatic therapy. Materials and research methods. 96 patients with mild COVID-19 and the presence of factors of increased risk of progression of the disease to a severe form (old age; overweight; pregnancy; chronic kidney disease; diabetes; primary or secondary immunodeficiency; cardiovascular diseas- es; chronic lung diseases, etc.). Depending on the treatment regimen, all patients were divided into three groups. Patients of group 1(n = 33) received ACA inhalation through a compressor inhaler (nebulizer), patients of the 2nd (n = 31) — antiviral therapy with combined drug nirmatrelvir /ritonavir, and patients of the 3rd (n = 32) — symptomatic inhalation Ektobris. The study analyzed the clinical condition, manifestations of certain symptoms of the disease, undesirable phenomena and quality of life of patients, as well as indicators of the cost of drug treatment. The effectiveness of treatment was evaluated by the clinical condition of the patient on the 1st, 3rd, 8th and 14th day of observation. The safety of therapy was evaluated by the frequency of unwanted phenomena, their severity and the emergence of clinically significant changes in laboratory testing. Results. Based on the analysis of the dynamics of individual symptoms, it was found that on the 8th day of treatment in the 1st and 2nd groups of patients was observed faster and reliably (p 0.05) reduction of the main clinical manifestations of the disease in comparison with patients of 3rd group. But at the end of treatment, the effectiveness of treatment in all groups was almost the same (p 0.05) recovery was reached in the 1st, 2nd and 3rd groups in 84.6 %, 83.8 % and 75.0 %. In the rest of the patients, a positive dynamic of symptoms was observed. When assessing the safety of the proposed treatment regimens in patients of the 1st and 3rd study groups no treatment side effects were observed in all cases. At the same time, 19.4 % of patients of group 2 for the 2nd day of treatment were registered with undesirable mild side effects from the gastrointestinal tract, but their intensity and duration did not require termination or correction of further therapy. Given the same clinical efficiency and safety of the proposed treatment schemes of patients with Covid-19, the method of "minimizing value" was applied to carry out pharmacoeconomic research. According to the results of this analysis, it was found that the most optimal in these indicators was the treatment of the 1st group of patients, which was significantly the smallest of all comparison groups (p 0.05). Conclusions. The results of the study of clinical efficacy, safety and pharmacoeconomic aspects of the treatment of patients with a mild course of Covid-19 and the presence of risk factors for the progression of the disease indicate the unconditional advantages of the use of ACA inhalation in the treatment of this category of patients in comparison with the use of nirmatrelvir. The use of this therapeutic tactics allows you to achieve significantly faster clinical improvement, prevent the development of unwanted phenomena and the progression of the disease, as well as reduce the cost of treatment of this category of patients
Доп.точки доступа:
Яковенко, О. К.
Сухін, Р. Є.
Капітан, Г. Б.
Дзюблик, О. Я.
Ячник, В. А.
Суртаєва, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Нетяженко, В. З.
Можливість корекції порушень церебрального кровотоку й ушкодження центральної нервової системи за допомогою цитиколіну у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з COVID-19 [Текст] = Possibility of correction of cerebral blood flow disorders and central nervous system damage with citicoline in patients with coronary artery disease in combination with COVID-19 / В. З. Нетяженко, С. Є. Мостовий // Інфузія&Хіміотерапія. - 2024. - N 1. - С. 51-57. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, патофизиология, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: В огляді описано окремі патогенетичні механізми розвитку уражень центральної нервової системи у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з коронавірусною хворобою (COVID-19) і представлено сучасні можливості їх фармакотерапії. Проведений аналіз експериментальних і клінічних досліджень показав, що багатофакторний вплив цитиколіну на основні патогенетичні ланки ушкодження мозку при COVID-19 і численні позитивні клінічні ефекти роблять його перспективним препаратом у лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з COVID-19 і постковідним синдромом
The review describes some pathogenetic mechanisms of central nervous system lesions in patients with coronary artery disease in combination with coronavirus disease (COVID-19) and presents the current possibilities of their pharmacotherapy. The analysis of experimental and clinical trials has shown that the multifactorial effect of citicoline on the main pathogenic links of brain damage in COVID-19 and numerous positive clinical effects make it a promising drug in the treatment of patients with coronary artery disease in combination with COVID-19 and post-COVID syndrome
Доп.точки доступа:
Мостовий, С. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Яковенко, О. К.
Ретроспективне когортне дослідження по оцінці клінічної ефективності ремдесивіру в лікуванні пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 [Текст] = Retrospective cohort study to evaluate the clinical efficacy of remdesivir in the treatment of patients with severe COVID-19 / О. К. Яковенко // Український пульмонологічний журнал. - 2024. - № 1. - С. 34-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Ремдесивир--тер прим

MeSH-главная:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, терапия, этиология)
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи — оцінити клінічну ефективність ремдесивіру у госпіталізованих пацієнтів з тяжким COVD-19 під час комплексного лікування згідно Національного протоколу МОЗ України. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження дорослих пацієнтів ( 18 років) з тяжким COVID-19, які надійшли до інфекційного відділення № 2 КП «Волинська обласна клінічна лікарня» (КП «ВОКБ») з грудня 2020 по травень 2021. Було проведено статистичний аналіз групи пацієнтів, які отримали ремдесивір (n = 98), та контрольної групи пацієнтів, які не отримували ремдесивір (n = 190), яка була модифікована з метою отримання вікового розподілу, аналогічного основної групи. Результати. 98 пацієнтів (n = 98) з тяжким COVID-19, які отримали ремдесивір у курсовій дозі 600 мг, у 91,8 % випадків (n = 90) одужали, середній вік становив (56,8 ± 2,56) років. У середньому початок внутрішньовенного введення ремдесивіру при вступі в інфекційний стаціонар відбувався на 9 день захворювання і на другий день з моменту госпіталізації. У 8,2 % (n = 8) препарат ремдесі- вір не допоміг пацієнтам, які померли внаслідок тяжкого COVID-19, середній вік померлих становив (68,5 ± 5,83) років. У ході дослідження було виявлено, що застосування ремдесивіру в середньому з 9 дня захворювання в курсовій дозі 600 мг додатково не вплинуло на показник відновлення сатурації у пацієнтів з тяжким COVID-19 на момент виписки зі стаціонару, і в якості адитивного препарату додатково не вплинуло на зниження С-реактивного білка у комбінації з використанням дексаметазону, а також не вплинуло на застосування та/або зменшення використання антибактеріальних препаратів у пацієнтів з тяжким COVID-19. Застосування ремдесивіру статистично значимо не вплинуло на зменшення кількості діб перебування у стаціонарі, проте значимо вплинуло на час нормалізації температури тіла, яке в середньому було менше (1,7 ± 0,6) діб серед пацієнтів, які отримували цей противірусний препарат. Виявлено, що ремдесивір у курсовій дозі 600 мг не впливає негативно на рівень креатиніну та не призводить до порушення функції нирок у хворих з тяжким COVID-19. Незважаючи на те, цей препарат дозволив досягти позитивних результатів лікування в 91,8 % випадків в основній групі, він не знижував рівень смертності пацієнтів у віці від 56 до 79 років (р 0,05), що в свою чергу дозволяє зробити висновок необхідності призначення ремдесивіру до виникнення тяжкого COVID-19 з розвитком гіперзапального стану
The purpose of the study is to evaluate the clinical effectiveness of remdesivir in hospitalized patients with severe COVD-19 during complex treatment according to the National Protocol of the Ministry of Health of Ukraine. Materials and methods. We used to the data of a retrospective cohort study in adult patients ( 18 years old) with severe COVID-19, who were admitted to the infectious diseases department No. 2 of the Volyn Regional Clinical Hospital from December 2020 to May 2021. The statistical analysis included a group of patients who received Remdesivir (n = 98) and a control group of patients who did not receive Remdesivir (n = 190), which was modified. Results. It was found that 98 patients (n = 98) with severe COVID-19 who received Remdesivir at a course dose of 600 mg in 91.8% of cases (n = 90) recovered, the average age of those who recovered was 56.8 ± 2.56 years. On average, the beginning of the infusion of Remdesivir upon admission to the infectious diseases hospital occurred on the 9th day from the first day of the disease. In 8.2 % (n = 8), Remdesivir did not help patients with severe COVID-19 who died in intensive care, the average age of the deceased was 68.5 ± 5.83 years. During the study, it was found that the use of Remdesivir on average from the 9th day of illness at a course dose of 600 mg did not additionally affect the rate of restoration of saturation in patients with severe COVID-19 at the time of discharge from the hospital, and as an additive drug did not additionally affect on the reduction of CRP in the complex therapy with Dexamethasone of severe COVID-19, and also did not affect the use and/or reduction of the use of antibacterial drugs in patients with severe COVID-19. The use of Remdesivir did not significantly affect the decrease in the number of days of hospitalization, however, it significantly influenced the time of normalization of body temperature and, on average, this decrease was 1.7 ± 0.6 days in patients with severe COVID-19 compared with the control group without antiviral drug. It was found that Remdesivir in a course dose of 600 mg does not negatively affect creatinine levels and does not lead to renal dysfunction in patients with severe COVID-19. Despite the fact that 91.8 % of patients who received Remdesivir recovered, there was no statistically significant reduction in mortality (р 0,05) in the age group of patients aged 56 to 79 years with severe COVID-19 when using Redmesivir in the second week of illness (median onset of antiviral therapy is 9 days), therefore, Remdesivir must be administered prior to the onset of severe COVID-19 with a hyperinflamma- tory condition
Свободных экз. нет

Найти похожие

Гончарь, О. В.
Гіпертонічна хвороба та динаміка симптомів після госпіталізації з приводу COVID-19: результати 12-місячного спостереження [Текст] = Hypertension and symptoms dynamics following hospitalization for COVID-19: the results of a 12-months follow-up / О. В. Гончарь // Український медичний часопис. - 2024. - № 1. - С. 63-66. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
Аннотация: У статті наведено власні дані 12-місячного спостереження за динамікою природного розрішення фізичних, респіраторних і когнітивно-мнестичних симптомів після госпіталізації з приводу COVID-19 залежно від наявності гіпертонічної хвороби. Об’єкт і методи дослідження. У 221 госпіталізованого хворого на COVID-19 (середній вік 53,4±13,6 року; 53% жінок) у термін 1–2 дні перед випискою, через 1; 3 та 12 міс проводили анкетування з використанням шкали MRC Dyspnea, опитувальників CAT, CCQ, підшкали фізичних симптомів опитувальника дослідження EFTER-COVID та підшкали «Пам’ять, мислення та комунікація» опитувальника SBQ-LC. Результати. Госпіталізовані хворі на COVID-19 із супутньою гіпертонічною хворобою демонстрували подібні тренди розрішення фізичних та когнітивно-мнестичних симптомів протягом 12-місячного терміну спостереження, але мали вищий рівень залишкових респіраторних симптомів і задишки порівняно з нормотензивними учасниками, тоді як останні характеризувалися значно вищим рівнем нових когнітивних порушень, оцінених за відповідною підшкалою опитувальника SBQ-LC. Висновок. Наявність гіпертонічної хвороби асоційована зі специфічними особливостями фенотипу постковідного синдрому і може бути використана в якості предиктора при створенні прогностичних моделей його розвитку
The article presents the results of a 12-month observational study of the dynamics of natural resolution of physical, respiratory, and cognitive symptoms following hospitalization for COVID-19, depending on the presence of hypertension. Material and methods. 221 hospitalized patients with COVID-19 (mean age 53.4±13.6 years; 53% women) were surveyed 1–2 days before discharge, after 1, 3 and 12 months using the MRC Dyspnea scale, CAT and CCQ questionnaires, the physical symptoms subscale of the EFTER-COVID questionnaire, and the Memory, Thinking, and Communication subscale of the SBQ-LC questionnaire. Results. Hospitalized COVID-19 patients with a history of hypertension showed similar trends in resolution of physical and cognitive symptoms during the 12-month follow-up period, but had higher levels of residual respiratory symptoms and dyspnea compared to normotensive participants, while the latter were characterized by significantly higher levels of new cognitive symptoms as assessed by the corresponding SBQ-LC questionnaire subscale. Conclusion. History of hypertension was associated with specific phenotypic features of the post-covid syndrome and can be used to create predictive models of its development
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Покидько, М. І.
Аналіз тактики менеджменту хворих із гострим некалькульозним холециститом у поєднанні з коронавірусною хворобою [Текст] = Analysis of management tactics of patients with acute noncalculous cholecystitis in combination with coronavirus disease / М. І. Покидько, В. В. Гуцол, В. А. Кацал // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 39-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТИТ НЕКАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- ACALCULOUS CHOLECYSTITIS (осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
МЕДИЦИНСКОЙ ПРАКТИКИ МЕНЕДЖМЕНТ -- PRACTICE MANAGEMENT (организация и управление, тенденции)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (классификация, тенденции)
СТАНДАРТ ЛЕЧЕНИЯ -- STANDARD OF CARE (использование, тенденции)
Аннотация: Мета дослідження – проаналізувати результати лікування, частоту ускладнень та загальний перебіг захворювання пацієнтів на гострий некалькульозний холецистит із супутньої гострою респіраторною інфекцією SARS-CoV-2, дослідити етіопатогенетичний зв’язок цих патологій. Проаналізовано результати лікування 27 пацієнтів з гострим некалькульозним холециститом та супутньою коронавірусною хворобою у період з 2021 р. до 2023 р. Серед них 18 (66,6%) жінок та 9 (33,4%) чоловіків. Діагноз гострий холецистит встановлювали згідно з Токійськими рекомендаціями (Tokyo Guidelines 2018), коронавірусну хворобу – за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). Хворим виконували фізикальні обстеження, увесь спектр лабораторних досліджень, інструментальну ультразвукову діагностику органів черевної порожнини, гістологічне дослідження післяопераційного матеріалу. Виявлено, що некалькульозні форми гострого холециститу мали 27 пацієнтів (100%). Оперативне втручання як метод лікування гострого некальульозного холециститу було застосовано у 20 пацієнтів (74,1%), 7 пацієнтів (25,9%) отримували консервативне лікування. З 20 прооперованих пацієнтів результати гістологічного дослідження у вигляді флегмонозних змін міхура було отримано у 15 (75%) випадках, гангренозні зміни у 5 (25%) випадках. Малоінвазивна методика у вигляді лапароскопічної холецистектомії застосовувалась у 19 (95%) випадках, відкритий лапаротомний доступ був в 1 (5%) випадку. Ступінь важкості згідно з Токійським протоколом 2018 Grade I був у 15 (75%) випадках, Grade ІІ у 5 (25%) випадках. Післяопераційні ускладнення виявлено в 1 (5%) випадку у вигляді евентерації. Загальна летальність склала 0 (0%) випадків. Активна тактика менеджменту пацієнтів, хворих на гострий некалькульозний холецистит із супутньою коронавірусною хворобою, у вигляді оперативного втручання показала позитивні результати та може застосовуватися як доцільний метод лікування
The purpose of the study is to analyze the results of treatment, the frequency of complications and the general course of the disease of patients with acute noncalculous cholecystitis with concomitant acute respiratory infection SARS-CoV-2, to investigate the etiopathogenetic relationship of these pathologies. The results of treatment of 27 patients with acute noncalculous cholecystitis and concomitant coronavirus disease in the period from 2021 to 2023 were analyzed. Among them, 18 (66.6%) were women and 9 were men (33.4%). The diagnosis of acute cholecystitis was established according to the Tokyo Guidelines (Tokyo Guidelines 2018), coronavirus disease using polymerase chain reaction (PCR). The patients underwent physical examinations, a full range of laboratory tests, instrumental ultrasound diagnostics of abdominal organs, and histological examination of postoperative material. It was found that 27 patients (100%) had non-calculous forms of acute cholecystitis. 20 patients (74.1%) received surgical intervention as a method of treatment for acute noncalulosis cholecystitis, 7 patients (25.9%) received conservative treatment. From 20 operated patients, the results of histological examination in the form of phlegmonous changes of the bladder were obtained in 15 (75%) cases, gangrenous changes in 5 (25%) cases. Minimally invasive technique in the form of laparoscopic cholecystectomy was used in 19 (95%) cases, open laparotomy access was in 1 (5%) case. The degree of severity according to the 2018 Tokyo Protocol was Grade I in 15 (75%) cases, Grade II in 5 (25%) cases. Postoperative complications were in 1 (5%) case in the form of eventeration. The total mortality was 0 (0%) cases. Active tactics of management of patients with acute noncalculous cholecystitis with concomitant coronavirus disease, in the form of surgical intervention, showed positive results and can be used as an appropriate method of treatment
Доп.точки доступа:
Гуцол, В. В.
Кацал, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Матвієнко, Ю. О.
Імунологічні аспекти постковідного синдрому у хворих на туберкульоз легень [Текст] = Immunological aspects of the post-COVID syndrome in patients with pulmonary tuberculosis / Ю. О. Матвієнко, О. Р. Панасюкова // Інфузія&Хіміотерапія. - 2024. - N 1. - С. 58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (иммунология, осложнения, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (иммунология, осложнения, патофизиология, этиология)
МИКРОСКОПИЯ АКУСТИЧЕСКАЯ -- MICROSCOPY, ACOUSTIC (использование, тенденции)
ДЫХАТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИИ ТЕСТЫ -- RESPIRATORY FUNCTION TESTS (использование, статистика, уход)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Безпрецедентна в історії людства проблема коронавірусної інфекції, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, порушила величезну кількість фундаментальних питань стосовно патогенезу COVID-19, взаємодії вірусу з легеневим мікробіомом та імунною системою людини, гетерогенності й непрогнозованої тяжкості перебігу, кількості та тривалості ускладнень, впливу на перебіг інших захворювань, зокрема туберкульозного процесу, й залишається головною темою сучасності. Серед пріоритетних напрямів - подальший пошук і вдосконалення діагностики імуноопосередкованих порушень у хворих на туберкульоз легень, що були спричинені коронавірусною інфекцією, шляхом визначення найраціональніших діагностичних тестів цих порушень
Unprecedented in human history the problem of coronavirus infection, caused by the SARS-CoV-2 virus, raised a huge amount of fundamental issues regarding the pathogenesis of the COVID-19, the interaction of the virus with the pulmonary microbioma and the immune system of human. The impact on the course of other diseases, including the tuberculosis process, remains the main theme of modernity. Among the priority areas are further search and improvement of the diagnosis of immuno-mediated disorders in patients with pulmonary tuberculosis caused by coronavirus infection, by identifying the most rational diagnostic tests of these disorders
Доп.точки доступа:
Панасюкова, О. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Вплив перенесеної під час вагітності коронавірусної хвороби на перебіг гестації та зміни основних біотопів організму жінки [Текст] = The influence of the coronavirus disease transmitted during pregnancy on the course of gestation and changes in the main biotopes of a woman’s organism / І. А. Жабченко [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 20-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, терапия, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC (использование, тенденции)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, физиология)
ХЛОРГЕКСИДИН -- CHLORHEXIDINE (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование, тенденции)
ГИАЛУРОНОВАЯ КИСЛОТА -- HYALURONIC ACID (анализ, терапевтическое применение, физиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: У статті наведено літературні дані щодо особливостей перебігу вагітності та змін основних біотопів у жінок, які перенесли COVID-19 у різні періоди гестації. Простежено певні закономірності щодо зв’язку перинатальних ускладнень зі ступенем тяжкості захворювання, наявністю соматичної та гінекологічної патології у цих вагітних, зокрема, ожиріння і хронічних запальних захворювань статевої сфери. За даними досліджень, проведених на базі відділення патології вагітності та пологів державної установи «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», до групи ризику тяжкого перебігу коронавірусної хвороби належать всі ті самі особи, що і для будь-якої іншої хвороби, та не обтяжуються вагітністю: вік понад 35 років; наявність супутньої патології (цукровий діабет, ожиріння, гіпертонічна хвороба), роботи, стилю життя чи житлово-побутових умов, що підвищують ризик інфікування. Відзначено більш часті прояви акушерської патології у жінок у більш старшому віці та першороділей. Обтяжений акушерський анамнез, а саме – медичні аборти та невиношування, патологія шийки матки, перенесені запальні захворювання, особливо статевої сфери, віднесено до факторів ризику. Перебіг вагітності та пологів супроводжується такими ускладненнями, як загроза викидня у ранньому терміні; анемія; поєднання плацентарної дисфункції, багатоводдя та дистресу плода; аномалії пологової діяльності, що збільшує питому вагу патологічних пологів у цього контингенту жінок та потребує неодноразової госпіталізації під час вагітності. Огляд наукових публікацій останніх років свідчить про суттєвий вплив COVID-19 на склад біотопів організму людини. Є переконливі дані щодо тісного зв’язку між інфікуванням слизових оболонок верхнього відділу респіраторного тракту та інфікуванням легень вірусом SARS-CoV-2. Типова для цієї інфекції гіпоксія легень зумовлює ріст анаеробів та факультативних анаеробів, які є у складі зазначених мікробіомів протягом життя людини. У значній кількості спостережень відзначено кореляцію змін мікробіоценозу дихальних шляхів та кишечнику у хворих на SARS-CoV-2 і реконвалесцентів. Водночас спостерігається й погіршення стану мікробіоценозу піхви після перенесеної коронавірусної хвороби, особливо у період гестації. Зроблено висновок щодо кореляції тяжкості перебігу COVID-19 та кількістю лактобактерій у вагінальному біотопі: чим тяжчим є перебіг, тим гіршим стає склад мікрофлори. Період гестації частіше ускладнюється загрозою переривання вагітності у ранньому терміні, плацентарною дисфункцією, багатоводдям, фетальним дистресом, загрозою передчасних пологів саме у тих жінок, які перенесли коронавірусну інфекцію у І триместрі. Великий відсоток багатоводдя свідчить у більшості випадків саме про ризик внутрішньоутробного інфікування, тому такі жінки мають бути під ретельним спостереженням як стосовно впливу COVID-19, так і щодо активації латентних інфекцій на тлі зниженого імунітету і, у першу чергу, порушень вагінального біотопу. Водночас серед цих жінок відзначено й високу частоту ожиріння, яке погіршує перебіг інфекційних процесів та стан основних біотопів. Тому для даного контингенту жінок стає актуальним питання щодо своєчасного виявлення та корекції порушень мікробіоценозу статевих шляхів як профілактики низки перинатальних та акушерських ускладнень. Для уникнення негативного впливу змін мікробіоценозу піхви на стан жінки та її дитини у майбутньому слід використовувати сучасні універсальні та безпечні під час вагітності і лактації препарати для місцевого лікування та посилення регенеративних процесів, які не містять антибактеріального компонента, не спричинюють антибіотикорезистентності та є ефективними, доступними і зручними у використанні. Клінічний досвід останніх років дозволяє рекомендувати до широкого використання в акушерсько-гінекологічний практиці комплексні безпечні та ефективні препарати місцевої дії, до складу яких входять хлоргексидин, хлорофіліпт та препарати з гіалуроновою кислотою і рослинними екстрактами
The article presents literature data on the peculiarities of the pregnancy course and changes in the main biotopes in women who suffered from COVID-19 in different periods of gestation. Certain regularities regarding the association of perinatal complications with the severity of the disease, the presence of somatic and gynecological pathology in these pregnant women, in particular, obesity and chronic inflammatory diseases of the genital organs, were observed. According to research conducted on the basis of the department of pathology of pregnancy and childbirth of the State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O. M. Lukyanova of the National Academy of Sciences of Ukraine», the risk group of a severe course of the coronavirus disease includes all the same factors as for any other diseases, not related to pregnancy: age over 35 years; the presence of concomitant pathology (diabetes, obesity, hypertension), work, lifestyle or housing conditions that increase the risk of infection. More frequent manifestations of obstetric pathology were found in older women and primipara women. Complicated obstetric anamnesis, namely, medical abortions and miscarriages, cervical pathology, previous inflammatory diseases, especially of the genital organs, are considered to be risk factors. The course of pregnancy and childbirth are accompanied by such complications as the threat of early miscarriage; anemia; combination of placental dysfunction, polyhydramnios and fetal distress; anomalies uterine activity, which increases the frequency of pathological childbirth in this contingent of women and requires repeated hospitalization during pregnancy. A review of scientific publications in recent years demonstrates the significant impact of COVID-19 on the composition of biotopes of the human organism. There are convincing data on the close relationship between the infection of the mucous membranes of the upper respiratory tract and the infection of the lungs with the SARS-CoV-2 virus. Lung hypoxia, typical for this infection, causes the growth of anaerobes and facultative anaerobes, which are part of the mentioned microbiomes during a person’s life. A significant number of observations have found the correlation of changes in the microbiocenosis of the respiratory tract and intestines in patients with SARS-CoV-2 and convalescents. At the same time, there is also a disorder in the vaginal microbiocenosis after the coronavirus disease, especially during pregnancy. A conclusion was made regarding the correlation between the severity of COVID-19 course and the number of lactobacilli in the vaginal biotope: the more severe course, the worse of the microflora composition. The gestation period is more often complicated by the threat of early pregnancy loss, placental dysfunction, polyhydramnios, fetal distress, and the threat of premature birth in those women who suffered a coronavirus infection in the I trimester. A large rate of polyhydramnios in most cases indicates the risk of intrauterine infection, so such women should be carefully monitored both for the impact of COVID-19 and for the activation of latent infections in the background of reduced immunity and, first of all, violations of the vaginal biotope. At the same time, a high frequency of obesity was found among these women, which worsens the course of infectious processes and the condition of the main biotopes. Therefore, for this contingent of women, the issue of timely detection and correction of violations of the genital tract microbiocenosis as a prevention of perinatal and obstetric complications becomes relevant. In order to avoid the negative impact of changes in the vaginal microbiocenosis on the condition of a woman and her child in the future, modern universal and safe preparations during pregnancy and lactation should be used for local treatment and strengthening of regenerative processes, which do not contain an antibacterial component, do not cause antibiotic resistance and are effective, available and convenient to use. The clinical experience of recent years allows to recommend for wide use in obstetrics and gynecology the complex safe and effective local preparations, which include chlorhexidine, chlorophyllipt and preparations with hyaluronic acid and plant extracts
Доп.точки доступа:
Жабченко, І. А.
Ліщенко, І. С.
Бондаренко, О. М.
Коваленко, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Ostrovsky, P.
Living in a Pandemic: Social Isolation and Mental Health [Text] = Життя в умовах пандемії: соціальна ізоляція та психічне здоров’я / P. Ostrovsky, M. Levkiv, S. Boitsaniuk // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P14-20. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (психология, эпидемиология)
КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE (тенденции)
Аннотация: The novel coronavirus disease of 2019 (COVID 2019) has gripped the world with fear, anxiety and confusion, and it is spreading as fast as a virus. In addition to the negative consequences of the infection of COVID-19 for health, the implementation of strict quarantine also affected the world economy. As a result, there is growing concern that the pandemic has harmed the mental health of the general population. Fear, anxiety, and stress are normal responses to perceived or real threats, and when we are faced with uncertainty or something unknown. Thus, it is normal and understandable for people to feel fear in the context of the COVID-19 pandemic. Together with a fear of being infected with a virus during a pandemic like COVID-19, there are significant changes to our daily lifestyle: our movements somewhere is restricted in support of efforts to contain and slow down the spread of the virus. As the COVID-19 pandemic and lockdown measures continue, there is growing interest in the long-term effects on mental health. In this article, we aim to review and summarize the results of various studies that have examined the psycho-sociological consequences of the pandemic and its impact on the mental well-being of population in a general
Нова коронавірусна хвороба 2019 року (COVID-2019) охопила світ страхом, тривогою та збентеженням, і вона поширюється так само швидко, як і вірус. Окрім негативних наслідків зараження COVID-19 для здоров’я, впровадження суворого карантину також вплинуло на світову економіку. Як наслідок, зростає занепокоєння, що пандемія завдала шкоди психічному здоров’ю населення в цілому. Страх, занепокоєння та стрес є нормальною реакцією на уявні чи реальні загрози, а також у час, коли ми стикаємося з невизначеністю чи невідомістю. Тож це нормально та зрозуміло, що люди відчувають страх у контексті пандемії COVID-19. До страху заразитися вірусом під час такої пандемії, як COVID-19, додаються значні зміни в нашому повсякденному житті, оскільки наші пересування обмежені на підтримку зусиль зі стримування та уповільнення поширення вірусу. Оскільки пандемія COVID-19 і карантинні заходи тривають, зростає інтерес до довгострокових наслідків для психічного здоров’я. У цій статті ми прагнемо переглянути та узагальнити результати різноманітних досліджень, які вивчали психосоціологічні наслідки пандемії та її вплив на психічне благополуччя населення в цілому
Доп.точки доступа:
Levkiv, M.
Boitsaniuk, S.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Рачинська, І. В.
Вплив гострої коронавірусної хвороби на печінкову тканину (огляд літератури) [Текст] = An influence of acute coronavirus disease on hepatic tissue (literature review) / І. В. Рачинська, О. С. Хухліна, О. Є. Мандрик. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 234-237. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (метаболизм, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (патофизиология, этиология)
Аннотация: На теперішній час ми маємо велику кількість пацієнтів, які перенесли гостру коронавірусну хворобу. Для ефективнішого лікування нових випадків та боротьби з ускладненнями старих потрібно краще вивчити механізми впливу вірусу на різні органи, зокрема, на печінку. Мета. Проаналізувати результати сучасних досліджень щодо змін у лабораторних та інструментальних показниках при гострій коронавірусній хворобі, а також можливі механізми ураження печінки. Матеріали і методи. Дослідження відкритих публікацій Scopus, Web of Science, PubMed за останні 10 років, а також інших статей, які містили інформацію про зміни, характерні для ураження печінки. Результати. У пацієнтів з гострою коронавірусною хворобою часто спостерігались підвищення рівнів трансаміназ (у більшості випадків - за рахунок аланінамінотрансферази), лактатдегідрогенази, білірубіну, подовження протромбінового часу, підвищення рівня D-димеру, зниження кількості тромбоцитів, альбумінів. Під час гістологічного дослідження біоптатів виявлено дифузне ураження легень, значне відшаровування пневмоцитів та гіалінових мембран, широкий інтерстиційний фіброз з ділянками фібринозної ексудації та запалення в альвеолярному просторі. У печінці спостерігався апоптоз гепатоцитів, помірний мікроваскулярний та незначний макроваскулярний стеатоз. Як можливі патогенетичні механізми ураження печінки слід виділити: пряме ураження вірусом, імуномодульоване запалення, гіперкоагулятивні процеси, печінкова гіпоксія, медикаментозно-індуковані ураження. Висновки. У результаті дослідження виявлено основні симптоми та клініко-інструментальні зміни, характерні для гострої коронавірусної інфекції, можливі механізми ураження печінки при цьому захворюванні
Nowadays we have a great number of patients who have suffered from acute coronavirus disease. More than 687 million people at least once had the positive COVID-test. Moreover, more than 27 thousand people are suffering from this disease in Ukraine now. SARS-CoV-2 virus can damage various organs and systems, primarily the respiratory system that will manifest in a dry cough, shortness of breath, general weakness, up to the development of acute respiratory distress syndrome, shock and acute heart failure. The damage of lover by SARS-CoV-2 virus can be both direct and indirect. The presence of liver damage often leads to a more severe course of acute coronavirus disease. In order to treat new cases more effectively and deal with complications of old ones it is necessary to study better the mechanisms of the viral effect on various organs, in particular the liver. The best way to find out this mechanism is to examine main laboratory and instrumental indicators, learn about the changes in histological sections. Aim. The aim of the research was to investigate the results of up-to-date researches of the main changes in laboratory and instrumental indicators because of acute coronavirus disease, as well as possible mechanisms of liver damage. Materials and methods. Analysis of open publications of Scopus, Web of Science, PubMed for the last 10 years. The results. In patients with acute coronavirus disease an increase in the levels of transaminases (in most cases due to alanine aminotransferase), lactate dehydrogenase, bilirubin, prolongation of prothrombin time, an increase in the level of D-dimer, and a decrease in the number of platelets and albumins were often observed. Histological examination of biopsies revealed diffuse lung damage, significant desquamation of pneumocytes and hyaline membranes, extensive interstitial fibrosis with areas of fibrinous exudation and inflammation in the alveolar space. Hepatocyte apoptosis, moderate microvascular and minor macrovascular steatosis were observed in the hepatic tissue. Thus, we can suppose that the possible mechanisms of liver damage are direct virus damage, immunomodulated inflammation, hypercoagulative processes, hepatic hypoxia, drug-induced damage. Virus SARS-CoV-2 can get into the cell using angiotensin-converting enzyme 2 receptors. Direct virus influence can be possible because of high quantity of ACE2 receptors in bile-ducts and hepatocytes. Great amount of them is also present in vascular endothelium. As a result of apoptosis of COVID- infected cells a great amount of cytokines is released. This can lead to immunomodulated damage of different organs including liver. Moreover, inflammation leads to hypercoagulable state that in future can cause hypoxia of hepatic tissue because of thrombosis of liver vessels. Cytokine storm that developed in patients with severe COVID-19 pneumonia can lead to the destruction of tissues in the center of inflammation. The large number of cytokines that are released can increase vascular permeability that leads to dyspnea and respiratory failure because of blood and fluid migration. Researches showed us that some of the drugs that are uses as a treatment for COVID-19 may cause drug-induced damage of liver. Remdesivir is known to increase hepatic enzymes, reducing the level of albumin and increasing the level of bilirubin. LPV/r caused side effects more often than other drugs. Conclusions. As a result of the research the main symptoms, clinical and instrumental changes typical for acute coronavirus infection, possible mechanisms of liver damage because of this disease were revealed. However, we don’t have enough information to prescribe a pathogenetically justified treatment so the further investigation is needed
Доп.точки доступа:
Хухліна, О. С.
Мандрик, О. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Випасняк, І. П.
Якість життя жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності, як показник ефективності програми фізичної терапії [Текст] = Quality of life of women after caesarean section who had coronavirus disease during pregnancy as an indicator of the effectiveness of a physical therapy program / І. П. Випасняк, З. М. Остап’як, Ю. О. Полатайко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (психология, реабилитация, тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, тенденции)
Аннотация: Мета. Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників якості життя. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально, у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами EQ- 5D-5L: профілю здоров’я за п’ятьма підшкалами та візуальної аналогової шкали EQ-VAS. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок було виявлено погіршення якості життя за всіма підшкалами EQ-5D-5L та низьке оцінювання загального стану здоров’я за EQ-VAS, найбільше виражені в жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Якість життя є узагальненим показником, що враховує різні аспекти здоров’я; відповідно, її погіршення в післяпологовому періоді є обґрунтуванням для проведення, а позитивна динаміка є свідченням ефективності апробованої програми фізичної терапії жінок з постковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення
Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of health of women with post- COVID-19 syndrome, who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of quality of life. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the EQ-5D-5L and EQ-VAS. Research results. In all women, regardless of the method of delivery, at the beginning of the late postpartum period, a decrease in quality of life was noted in all sections of the EQ-5D-5L questionnaire. Results in women after caesarean section compared to vaginal delivery were on average twice as bad (p0.05) on all subscales - mobility, self-care, usual daily activities, pain/discomfort, anxiety/depression. According to the low assessment of individual subscales, women defined their general state of health quite low on a 100-point scale. At the same time, women who underwent caesarean section reported a statistically significantly worse level of health compared to women after vaginal delivery (p0.05). During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery. The results of the women of the main group according to EQ-5D-5L subscales, EQ-VAS which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group. This testifies to the advantages of the rehabilitation program for the correction of the symptoms of post-COVID-19 syndrome in women who underwent cesarean section, which was created taking into account their physical and psycho-emotional state, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions Quality of life is a generalized indicator that takes into account various aspects of health; accordingly, its deterioration in the postpartum period is a justification for carrying out, and the positive dynamics is evidence of the effectiveness of the approved program of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Доп.точки доступа:
Остап’як, З. М.
Полатайко, Ю. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Яковенко, О. К.
Тяжкий COVID-19 в розрізі перших двох років пандемії [Текст] = Severe COVID-19: a cross-section review of data from first two years of pandemic / О. К. Яковенко, Л. М. Джуманюк, О. Г. Ханін // Український пульмонологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 57-65. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (психология, статистика, физиология)
ВЫЗДОРОВЛЕНИЕ -- CONVALESCENCE
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи: вивчити демографічні, клінічні, лабораторні та радіологічні особливості важкого COVID-19 у госпіталізованих пацієнтів у розрізі 2020-2021 років пандемії COVID-19. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження групи пацієнтів 18 років) з тяжким COVID-19, які надійшли до інфекційного відділення № 2 КП «Волинська обласна клінічна лікарня» (КП «ВОКЛ») у 2020 році, які були виписані з позитивною динамікою в лікуванні (п = 101) або померли (п = 70), та групи пацієнтів (& 18 років) з тяжким COVID-19, які надійшли до інфекційного відділення № 2 КП «ВОКЛ» у 2021 році, які були виписані з позитивною динамікою в лікуванні (п = 156)) або померли (п = 112). У дослідження були включені лише пацієнти з тяжким COVID-19 за шкалою ВООЗ 6 та більше балів. Були вивчені та проаналізовані такі дані з обох груп пацієнтів: демографічні показники, супутня патологія, тривалість захворювання на момент надходження до стаціонару, тривалість захворювання та перебування у стаціонарі, обєктивний статус (температурна крива), сатурація крові, лабораторні показники, компмотерна томографія (КТ) легень, вплив окремих методів лікування, і навіть патоморфологія аутопсії легких. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою програми IBM SPSS Statistics 26. Результати та обговорення. У 2020 році показник летальності становив 9,66 % (п = 70), у 2021 році — 11,6 % (п = 112) від загальної кількості госпіталізованих, проте частки померлих серед хворих з тяжким перебігом, а відповідно і рівень смертності серед пацієнтів, що потрапили в стаціонар у 2020 та 2021 роках, значуще не відрізнялися. Середній вік хворих, які померли, був значно вищим за середній вік хворих, які одужали, як у 2020, так і в 2021 році. Тривалість хвороби до моменту госпіталізації значимо різні в 2020 і 2021 роках, причому медіана тривалості догоспітального перебігу хвороби значно менше в 2021 році, а у померлих пацієнтів від тяжкого COV1D-19 в 2021 році, порівняно з 2020 значно більше було значення медіани сатурації на час госпіталізації (88 % проти 81 %), що свідчить про більш раннє звернення до лікарні у 2021 році. Зміни рівня креатиніну та глюкози крові не надають значного впливу на показник смертності. У пацієнтів з тяжким COV1D-19 у 2021 році на КТ легень спостерігалися: переважання ураження периферичного Інтерстицію на тлі дифузного ураженням паренхіми у 63,3 % випадків проти 39 % у 2020 році (значне збільшення, р 0,05), переважання патерну у 54,6 % проти 36 % (значне збільшення, р 0,05), поява патерну дифузного альвеолярного крововиливу з капіляритом у 11,5 % випадків (значне збільшення, р 0,05), поява атипових радіологічних змін, пневмотораксу з пневмомедіастинумом та підшкірною емфіземою може свідчити про особливості перебігу даного захворювання у 2021 році
Alm: to study demographic, clinical, laboratory and radiological features of severe COV1D-19 in hospitalized patients for 2020-2021 years. Materials and methods. This was a retrospective cohort study among severe COVID-19 adult (& 18 years) patients, admitted to Volyn Regional Hospital # 2 during 2020 (discharged with improvement (n = 101) or deceased (n = 70)) and 2021 (discharged with improvement (n = 156) or deceased (n = 112). Only severe COV1D-19 patients (WHO score 6 or higher) were enrolled. Several parameters were assessed: demography, concomitant conditions, time to hospital admition, duration of hospital stay, vital signs and body temperature curve, oxygen saturation, laboratory and computed tomography (CT) data, effect of several treatment modalities and even lung histology findings. Statistical analysis was done using IBM SPSS Statistics 26 software. Results and discussion. Lethality index in 2020 was 9,66 % (n = 70), in 2021 — 11,6 % (n = 112) with no difference between severely ill patients subgroup. For both study years the mean age of deceased patients was higher than in cured patients. Time period to hospital admition was longer In 2020, wich in combination with lower mean oxygen saturation (88 % vs 81 %) value suggest later referral In 2020 than in 2021. Blood creatinine and glucose values were not associated with higher mortality. In severe COVID-19 patients, admitted in 2021, the most common CT patterns were diffused parenchymal lesions — 63,3 % vs 39 % in 2020 (p 0,05) and diffused alveolar hemorrhage with capillaritis - 11,5 %. Atypical findings, pneumothorax with pneumomediastinum and subcutaneous emphysema are the distinctive features of the disease in 2021. In 2020 76 % of deceased patients received more than 3 antibiotics. The proportion of patients received more than 1 antibiotic was lower In 2021, but this has no effect on mortality. The proportion of deceased severe COVID-19 patients which required respiratory support was about the same In 2020 and 2021 (p 0,05). In 2021 there was higher number od patients with more than 1 concomitant disease. In 2021 mortality was lower among vaccinated against SARS-CoV-2 patients than among non- vacclned (p 0,05), confirming the efficacy of immunization. Among those who died during 2020-2021 (n
Доп.точки доступа:
Джуманюк, Л. М.
Ханін, О. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Seriakova, I.
Prognostic factors of nervous system damage in children with COVID-19 [Text] = Прогностичні фактори ураження нервової системи у дітей з COVID-19 / I. Seriakova, K. Roohi, S. Kramarov // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P94-103. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM (патология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: This work is devoted to the study of the features of the structure of symptoms related to the nervous system in children with coronavirus disease (COVID-19). During the COVID-19 pandemic, there is a rapid increase frequency of neurological lesions. The share of neurological manifestations in COVID-19 among adult patients is up to 82%, in children it ranges from 3% to 47%. The aim of the work was to study the frequency and structure of neurological symptoms in children who were hospitalized in an infectious disease hospital with a laboratory-confirmed diagnosis of COVID-19 during 2020-2022 and to determine prognostic factors of nervous system damage. Materials and methods: We retrospectively investigated 945 medical histories of children aged from birth to 18 years who were hospitalized at the Kyiv City Children's Infectious Disease Hospital ("KCCIDH") in Kyiv, Ukraine during the pandemic. Among them, we analyzed cases accompanied by neurological symptoms. Features of the clinical picture, laboratory and demographic-epidemiological data were determined. The statistical calculation of the obtained results was carried out by using the statistical package Statistical software EZR v. 1.54. Results: Neurological symptoms were detected in 142 (15%) children, the majority of them were adolescents (55.6%). The leading symptoms of nervous system involvement were headache, ageusia/anosmia, convulsive syndrome, acute polyneuropathy, and myalgia/arthralgia. According to the analysis of odds ratio developing of neurological symptoms among patients in our cohort, children of the older age group (10-18 years) had statistically greater chances developing of neurological manifestations. Odds ratio developing of the aforementioned symptoms depending on clinical syndromes were also analyzed. Among respiratory syndromes, the presence of cough (5.53; 95%CI 3.53-8.65) and signs of lower respiratory tract inflammation (1.8; 95%CI 1.21-2.67) were associated with a higher risk of nervous system symptoms damage. According to the study of laboratory indicators, an increased level of leukocytes (2.01; 95%CI 1.2-3.38) was associated with an increase frequency of neurological manifestations, and in groups of patients with an increased level of C-reactive protein (0.39; 95%CI 0.23-0.68) or procalcitonin (0.21; 95% CI 0.11-0.43), on the contrary, a lower frequency of neurological symptoms was observed. Conclusions: Neurological symptoms occur in 15% of children with COVID-19. According to the results of our work, the older age of the child, cough and symptoms of inflammation of the lower respiratory tract are the prognostic factors of the occurrence of neurological symptoms in children with COVID-19. In addition, our study demonstrated the prognostic value of the appearance of neurological symptoms with an increase in the leukocyte index, as well as the absence of a correlation of neurological symptoms with an increase in CRP and procalcitonin
Ця робота присвячена вивченню особливостей структури симптомів пов’язаних з нервовою системою у дітей з коронавірусною хворобою (COVID-19). За час пандемії COVID-19 спостерігалося стрімке збільшення частоти уражень неврологічного характеру. Частота неврологічних проявів при COVID-19 серед дорослих пацієнтів становить до 82%, у дітей коливається від 3% до 47%. Метою роботи було дослідження частоти та структури неврологічних симптомів у дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні в дитячій інфекційній лікарні з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 впродовж 2020-2022 років та визначення прогностичних факторів ураження нервової системи. Матеріали і методи: Було проведено ретроспективний аналіз 945 історій хвороб дітей віком від народження до 18 років, які були госпіталізовані до Київської міської дитячої інфекційної лікарні (КНП «КМДКІЛ») міста Києва, Україна в період пандемії. Серед них було проаналізовано випадки, що супроводжувались неврологічними симптомами. Визначались особливості клінічної картини, лабораторні та демографічно-епідеміологічні дані. Статистичний аналіз отриманих результатів проводився із використанням статистичного пакету Statistical software EZR v. 1,54. Результати: Неврологічні симптоми були виявлені у 142 (15%) дітей, з них переважну кількість становили підлітки (55,6%). Провідними симптомами ураження нервової системи були головний біль, агевзія/аносмія, судомний синдром, гостра полінейропатія та міалгія/артралгія. За результатами аналізу даних відношення шансів розвитку неврологічних симптомів серед пацієнтів нашої когорти, статистично більші шанси розвитку неврологічних проявів мали діти старшої вікової групи (10-18 років). Також були проаналізовані коефіцієнти відношення шансів розвитку вищезгаданих симптомів залежно від клінічних синдромів. Серед респіраторних синдромів наявність кашлю (5.53; 95%ВІ 3.53-8.65) та ознаки ураження нижніх дихальних шляхів (1.8; 95%ВІ 1.21-2,67) асоціювались із вищим ризиком появи симптомів ураження нервової системи. За даними дослідження лабораторних показників, збільшений рівень лейкоцитів (2.01; 95%ВІ 1.2-3.38) асоціювався із зростанням частоти неврологічних проявів, а в групах пацієнтів із підвищеним показником С-реактивного білку (0.39; 95%ВІ 0.23-0.68) або прокальцитоніну (0,21; 95%ВІ 0,11-0,43), навпаки, спостерігалась менша частота виявлення неврологічної симптоматики. Висновки: Неврологічні симптоми виникають у 15% дітей з COVID-19. За результатами нашої роботи прогностичними факторами виникнення неврологічної симптоматики у дітей із COVID-19 є старший вік дитини, кашель та симптоми ураження нижніх дихальних шляхів. Крім того, наше дослідження продемонструвало прогностичну цінність появи неврологічної симптоматики з підвищенням лейкоцитів, а також відсутність кореляції неврологічних проявів з підвищенням СРБ і прокальцитоніну
Доп.точки доступа:
Roohi, K.
Kramarov, S.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Successful perioperative management of infective endocarditis in a patient after COVID-19 [Текст] = Успішне періопераційне лікування інфекційного ендокардиту в пацієнта після COVID-19 / I. Yu. Mokryk [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2023. - N 3/4. - С. 34-37. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ЭНДОКАРДИТ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- ENDOCARDITIS, BACTERIAL (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
АОРТАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- AORTIC VALVE (патофизиология, хирургия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, терапия, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Infective endocarditis in patients after COVID-19 has a more severe course. Cardiovascular pathology and pathophysiological changes in other organs and systems due to COVID-19 should be considered. We present a clinical case of successful cardiosurgical treatment of a patient with multiple heart valve pathology due to infective endocarditis associated with COVID-19 and coronary artery disease
Інфекційний ендокардиту пацієнтів після COVID-19 має тяжчий перебіг. Слід враховувати серцево-судинну патологію та патофізіологічні зміни в інших органах і системах як наслідок COVID-19. Представлено клінічний випадок успішного кардіохірургічного лікування хворого з патологією клапанів серця внаслідок інфекційного ендокардиту, асоційованого з COVID-19, та ішемічною хворобою серця
Доп.точки доступа:
Mokryk, I. Yu.
Malova, N. V.
Stetsiuk, I. O.
Ghasabeh F. Hassanzadeh

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Трохимчук, В. В.
Проблеми та перспективи медичного забезпечення військовослужбовців, хворих на COVID-19, в умовах медичного страхування [] = Problems and prospects of medical provision for military personnel with COVID-19 in the conditions of medical insurance / В. В. Трохимчук, І. О. Панкратов // Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 3. - С. 30-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (терапия)
СТРАХОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ -- INSURANCE, HEALTH (тенденции)
Аннотация: На сьогодні лікування хворих на COVID-19, що спричинила безпрецедентну пандемію у 2019–2023 роках, залишається складним. Військовослужбовці Збройних Сил України під час призову на військову службу, у разі повернення з відряджень та відпусток (особливо ті, які знаходяться в інкубаційному періоді або є безсимптомними) можуть занести COVID-19 у підрозділ та спричинити спалах захворювання. Метою роботи стало виконання аналізу існуючих моделей функціонування страхової медицини в деяких країнах світу та Україні для подальшого можливого застосування їх у системі медичного забезпечення Збройних Сил України; додатково вивчали фактори та умови, що впливають на перебіг захворювання на COVID-19. Основними запобіжними заходами щодо розповсюдження COVID-19 серед військовослужбовців є дотримання санітарних норм, контроль симптомів захворювання та своєчасна вакцинація чи ревакцинація. Під час лікування хворих на COVID-19 залежно від умов перебування та тяжкості захворювання застосовуються такі групи лікарських засобів: знеболювальні та жарознижувальні, регідратаційні, противірусні, антибактеріальні та протигрибкові, низькомолекулярні гепарини, системні кортикостероїди та вітаміни, які військовослужбовці отримують безкоштовно. Створення дієвої системи страхової медицини в Україні має передбачати можливості отримання військовослужбовцями Збройних Сил України медичної допомоги у будь-якому закладі охорони здоров’я, незалежно від відомчого підпорядкування, за допомогою створення електронної медичної картки військовослужбовця, яку буде включено до електронної системи охорони здоров’я України. Виконані дослідження дають змогу зробити висновок про потребу удосконалення та подальший розвиток науково-практичних основ системних досліджень у військово-медичній службі Збройних Сил України, підвищення якості і ефективності медичного забезпечення військовослужбовців, запровадження сучасних підходів і методів прийняття обґрунтованих управлінських рішень із питань захисту і запобіганню поширенню COVID-19
To date, the treatment of patients with COVID-19, which caused an unprecedented pandemic in 2019–2023, remains difficult. Military personnel of the Armed Forces of Ukraine during conscription, when returning from business trips and vacations (especially those who are in the incubation period or are asymptomatic) can bring COVID-19 into the unit and cause an outbreak of the disease. The purpose of the work was to conduct an analysis of the existing models of the functioning of insurance medicine in some countries in the world and in Ukraine for their further possible application in the system of medical support of the Armed Forces; factors and conditions affecting the course of the disease on COVID-19 were additionally studied. The main preventive measures against the spread of COVID-19 among military personnel are compliance with sanitary standards, control of disease symptoms and timely vaccination or revaccination. In the treatment of patients with COVID-19, depending on the conditions of stay and the severity of the disease, the following groups of drugs are used: analgesics and antipyretics, rehydration, antiviral, antibacterial and antifungal, low molecular weight heparins, systemic corticosteroids and vitamins, which military personnel receive free of charge. The creation of an effective system of insurance medicine in Ukraine should provide for the possibility for servicemen of the Armed Forces of Ukraine to receive medical care in any health care facility, regardless of departmental subordination, by creating an electronic medical card of a serviceman, which will be included in the electronic health care system of Ukraine. The conducted studies make it possible to draw a conclusion about the need for improvement and further development of the scientific and practical foundations of systematic research in the military medical service of the Armed Forces of Ukraine, improving the quality and efficiency of medical support for servicemen, introducing modern approaches and methods of making sound management decisions on issues of protection and prevention of proliferation COVID-19
Доп.точки доступа:
Панкратов, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Проблематика уніфікації інформації в інструкціях для медичного застосування лікарських засобів в Україні під час пандемії COVID-19 та воєнного стану [] = The problems of unifying information in the patient leaflets in Ukraine during the COVID-19 pandemic and wartime / Ю. В. Качерай [та ін.] // Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 2. - С. 67-80. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
САНИТАРНОЕ ПРОСВЕЩЕНИЕ, ИНСТРУКЦИИ -- PATIENT EDUCATION HANDOUT
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (терапия, этиология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Інформація в інструкціях на лікарські засоби має бути уніфікованою, мати належну структуру і зрозуміло поданою для споживача для профілактики асиметрії інформації. Нами обґрунтовано і опрацьовано методику порівняльного аналізу антибіотиків на прикладі 74 інструкцій на лікарські засоби однієї міжнародної непатентованої назви, які є зареєстровані на ринках України, країн ЄС та Японії. Обґрунтовано та представлено шляхи уніфікації інформації в інструкціях на ліки для удосконалення поінформованості пацієнта щодо правильного застосування лікарських засобів, особливо антибіотиків. Мета – провести порівняльний аналіз інструкцій на лікарські засоби антибактеріальної дії та визначити наявність чи відсутність асиметрії інформації на прикладі антибіотиків однієї міжнародної непатентованої назви, які є на українському ринку або надходять у вигляді гуманітарної допомоги з Європи, щоб встановити невідповідності в структурі інформації та даних в інструкціях на ліки. Об’єктами були інструкції на антибіотики: азитроміцин, амоксиклав, амоксицилін, зиннат, цефазолін, цефатоксин. Використано методи інформаційного, порівняльного та контент-аналізу. Методика аналізу асиметрії інформації на прикладі інструкцій на препарати азитроміцину від різних виробників, наявних на ринку України. У результаті встановлено суттєві відмінності у 3 розділах: «Показання», «Особливості застосування», «Приготування суспензії» тощо. Виявлено суттєві відмінності в інструкціях щодо призначення азитроміцину при інфекціях шкіри, що потребує негайної уніфікації даних для правильного призначення лікарем за електронним рецептом та належного використання пацієнтом на курс лікування. Встановлено, що в інструкціях на азитроміцин від одного виробника, який є на ринку України та країн ЄС, виявлено значні відмінності інформації у 10 розділах інструкції, що вимагає відповідно уніфікації інформації. Нами обґрунтовано, що інструкція для пацієнта має містити відомості, які є важливими для правильного застосування лікарського засобу, щоб попередити потенційно небезпечні наслідки, які можуть виникнути при неправильному приготуванні чи дозуванні. Нами обґрунтовано, що інструкція має включати розділ щодо утилізації протермінованих чи невикористаних ліків для гармонізації з інструкціями в країнах ЄС
Доп.точки доступа:
Качерай, Ю. В.
Заболотня, З. О.
Заліська, О. М.
Мудрак, І. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)