Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Коронавирусные инфекции<.>)

Общее количество найденных документов : 887
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19 [] = Clinical manifestation of post-COVID 19 syndrome / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 248-262. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (тенденции)
Аннотация: На сьогодні пандемія COVID-19 триває вже близько двох років. Хоча знання фахівців значно покращились у питаннях профілактики та лікування важких форм захворювання, патогенез та лікування синдрому пост-COVID‑19 залишаються актуальними питаннями в медичній та науковій спільнотах. Актуальність проблеми полягає в значному поширенні цього стану серед перехворілих, зниженні якості життя пацієнтів, нестачі знань про частоту, механізми перебігу та причини віддалених наслідків, нечітких уявленнях стосовно підходів до діагностики та лікування, а також відсутності нормативних документів щодо ведення таких пацієнтів. У серпні 2020 року британськими дослідниками вперше було запропоновано термін пост-COVID‑19. Наявні дані свідчать про значні відмінності в епідеміологічних оцінках поширеності синдрому пост-COVID‑19 через відмінності в методах відбору, періодах спостереження та розмірах вибірок. Частота синдрому пост-COVID‑19 оцінюється в 10-35%, тоді як для госпіталізованих пацієнтів вона може досягати й 85%. Втомлюваність є найпоширенішим симптомом, про який повідомляється в 17,5-72,0% випадків після перенесеного COVID‑19, потім услід за задишкою, частота якої становить 10-40%, виникають психічні проблеми, біль у грудях, нюхова і смакова дисфункція, що зустрічаються відповідно до 26, 22 та 11% реконвалесцентів. Більше однієї третини пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають вже наявні супутні захворювання, найчастіше зустрічаються гіпертонія та цукровий діабет. Опубліковані на сьогодні дані свідчать про те, що більшість пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають хороший прогноз без подальших ускладнень та летальних наслідків. Більшість досліджень досі зосереджувалися на симптомах, пов’язаних із синдромом пост-COVID‑19, а не на дисфункції органів. В огляді представлено аналіз досліджень щодо визначення синдрому пост-COVID‑19, вивчення впливу перенесеної інфекції на різні системи органів та надано основні потенційні механізми розвитку ускладнень. Особлива увага приділена наслідкам перенесеного COVID‑19 з боку ендокринних органів. Запропоновані рекомендації щодо обстеження і ведення пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19
Nowadays, the COVID-19 pandemic has been going on for about two years. Although the knowledge of specialists hassignificantly improved in the prevention and treatment of severe forms of the disease, but the pathogenesis and treatment of post-COVID‑19 syndrome remain relevant issues in the medical and scientific communities. The urgency of the problem is the significant spreading of this condition among patients, reduced quality of patients life, lack of knowledge about the frequency, mechanisms and causes of long-term COVID‑19 consequences, unclear ideas about approaches to diagnosis and treatment, and lack of regulations for such patients. The term post-COVID‑19 was firstly proposed in August 2020 by British researchers. The existing evidence suggests large variations in estimates of the prevalence and incidence of post-covid syndrome because of the differences in study populations, recruitment methods, follow-up periods, and sample sizes. The incidence of post-COVID syndrome is estimated at 10-35%, while for hospitalized patients it can reach 85%. Fatigue is the most common symptom reported in 17.5-72% of post-COVID cases, followed by residual dyspnea with an incidence ranging from 10-40%, followed by mental problems, chest pain, olfactory and taste dysfunction occurring in 26, 22 and 11% of reconvalescents, respectively. More than one third of patients with post-COVID syndrome have pre-existing comorbidities, hypertension and diabetes mellitus being the most common. Data published to date suggest that most patients with post-COVID‑19 syndrome have a good prognosis without further complications and lethal consequences. Most studies so far have focused on symptoms associated with post-covid syndrome rather than organ dysfunction. The review presents an analysis of research to determine post-COVID‑19 syndrome, the study of the impact of the infection consequences on different organ systems and the main potential mechanisms for the development of complications. Particular attention is paid to the effects of COVID‑19 on endocrine organs. Recommendations for examination and management of patients with post-COVID‑19 syndrome are offered
Доп.точки доступа:
Тронько, М. Д.
Орленко, В. Л.
Курінна, Ю. В.
Іваськіва, К. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дослідження заходів щодо забезпечення киснем закладів охорони здоров’я під час пандемії COVID-19: останні тенденції та актуальні пріоритети [] = Research оn healthcare oxygen measures during the COVID-19 pandemic: latest trends and current priorities / О. П. Баула [та ін.] // Фармацевтичний журнал. - 2022. - № 6. - С. 11-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY (тенденции)
КИСЛОРОД -- OXYGEN (анализ, снабжение и распределение)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Доп.точки доступа:
Баула, О. П.
Салій, О. О.
Галстян, А. Г.
Пазерська, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Цукровий діабет і COVID-19: сучасні погляди на патогенетичні питання клініки та терапії [] = Diabetes mellitus and COVID 19: modern views on pathogenetic issues of clinic and therapy / В. І. Цимбалюк [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 227-247. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (диагностическое применение, метаболизм)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Аннотация: Пацієнти з цукровим діабетом (ЦД) знаходяться в центрі уваги з ранніх стадій пандемії COVID‑19, оскільки епідеміологічні дані показують, що вони схильні до підвищеного ризику важких клінічних наслідків. Водночас як глобальна пандемія COVID‑19 продовжує розвиватися, стає все більш очевидним, що зв’язок між COVID‑19 і ЦД є складною патофізіологічною взаємодією. Наслідки COVID‑19 важчі в пацієнтів із ЦД, який здатний прискорити виникнення гострих метаболічних ускладнень, таких як діабетичний кетоацидоз і гіперглікемія. Механізми, які лежать в основі цих зв’язків залишаються нез’ясованими, але вони, очевидно, включають рецептор ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (АПФ2), сайт зв’язування для коронавірусу 2 важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2), що експресується в ключових метаболічних органах, зокрема, у β-клітинах підшлункової залози (ПШЗ). Потенційно тропізм SARS-CoV‑2 до β-клітин може призвести до пошкодження клітин і порушення секреції інсуліну, викликаючи гіперглікемію і кетоацидоз. Розуміння двонапрямної взаємодії між ЦД і COVID‑19 буде мати вирішальне значення для профілактики та лікування пацієнтів із ЦД. Наявні епідеміологічні дані про COVID‑19 не підтверджують гіпотезу про те, що пацієнти з ЦД схильні до підвищеного ризику інфікування порівняно із загальною популяцією. На сьогодні встановлено, що декомпенсований ЦД є незалежним чинником, який обтяжує перебіг коронавірусної інфекції та вірогідно підвищує ризики фатального наслідку захворювання. В огляді представлена квінтесенція еволюції поглядів патогенетичних і клінічних аспектів розуміння механізмів цього патологічного тандему, а також терапевтичних стратегій лікування пацієнтів із COVID‑19 і ЦД. Оскільки захворюваність на ЦД продовжує зростати в усьому світі, наразі, більш ніж коли-небудь, профілактика ЦД та боротьба з ним повинні стати пріоритетом систем охорони здоров’я всіх країн світу
Patients with diabetes mellitus have been in the spotlight since the early stages of the pandemic, as growing epidemiological data suggest that they are at increased risk of severe clinical consequences of COVID‑19. As the global COVID‑19 pandemic continues to evolve, it is becoming increasingly clear that the link between COVID‑19 and diabetes mellitus is a complex pathophysiological interaction. The effects of COVID‑19 are more severe in patients with diabetes, which can accelerate the onset of acute metabolic complications such as diabetic ketoacidosis and hyperglycemia. The mechanisms underlying these linkages remain unclear, but they apparently include the angiotensin-converting enzyme 2 receptor, the binding site for severe acute respiratory syndrome (SARS-CoV‑2) coronavirus 2 in key metabolic organs, in particular, in β-cells of the pancreas. Potentially tropism of SARSCoV‑2 to β-cells can lead to cell damage and impaired insulin secretion, causing hyperglycemia and ketoacidosis. Understanding the two-way interaction between diabetes and COVID‑19 will be critical to the prevention and treatment of diabetic patients. Currently available epidemiological data on COVID‑19 do not support the hypothesis that diabetic patients are at increased risk of infection compared to the general population. To date, it has been established that decompensated diabetes is an independent factor that aggravates the course of coronavirus infection and significantly increases the risk of fatal disease. The review presents the quintessence of the evolution of views of pathogenetic and clinical aspects of understanding the mechanisms of this pathological tandem, as well as therapeutic strategies for the treatment of patients with COVID‑19 and diabetes mellitus. As the incidence of diabetes mellitus continues to rise worldwide, it is now, more than ever, that diabetes prevention and control must become a priority in the health systems of all countries
Доп.точки доступа:
Цимбалюк, В. І.
Тронько, М. Д.
Антипкін, Ю. Г.
Попова, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бойко, А. І.
Напрями розширення функціональних завдань комп’ютерних фармацевтичних баз знань з огляду на періоди різнотипних кризових ситуацій [] = Directions of development of functional missions of computer pharmaceutical knowledge bases talking into account various types of crisis situations / А. І. Бойко, І. Ю. Рев’яцький // Фармацевтичний журнал. - 2022. - № 5. - С. 47-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (эпидемиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ФАРМАЦИЕЙ УПРАВЛЕНИЕ -- PHARMACY ADMINISTRATION (методы, тенденции)
БАЗЫ ДАННЫХ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ -- DATABASES, PHARMACEUTICAL (использование, тенденции)
Кл.слова (ненормированные):
ВОЄННИЙ СТАН
Аннотация: Комп’ютерні фармацевтичні бази знань – ефективні засоби інформаційної підтримки організації лікарського забезпечення, надання фармацевтичної допомоги, підготовки фармацевтичних спеціалістів, а кризові ситуації підвищують доцільність їх застосування.
Метою роботи було обґрунтувати актуальність опрацювання комп’ютерної фармацевтичної бази знань «Фармацевтична допомога хворим на діабет» із розширенням функціональних завдань щодо управління лікарським забезпеченням, фармацевтичної допомоги, дидактичного забезпечення системи підготовки спеціалістів в умовах кризових ситуацій різного типу
Досліджено складові системи інформації про лікарські засоби, інформаційні матеріали з проблематики фармацевтичної допомоги хворим на цукровий діабет у період епідемії COVID-19 та період воєнного стану. Використано методи вивчення потреби в інформації про ліки, фармацевтичної діагностики, побудови комп’ютерних фармацевтичних баз знань
The computer pharmaceutical knowledge bases are effective tools of information support for the organization provision of medicines, pharmaceutical care and education of pharmaceutical specialists
The purpose of the work іs to substantiate the urgency of developing the computer pharmaceutical knowledge base «Pharmaceutical care for patients with diabetes» with increasing the number of the functional tasks of the information blocks of medicine provision management pharmaceutical care to patients with diabetes mellitus, didactic support of educational system of pharmacists in the conditions of various types of crisis situations
The objects of the study were the components of the information system about medicinal products, informational materials on the problems of pharmaceutical care for patients with diabetes mellitus during the period of the COVID-19 epidemic and the period of martial law. The methods of studying the need for information about medicines, pharmaceutical diagnostics, construction of information arrays of computer pharmaceutical knowledge bases were used
Доп.точки доступа:
Рев’яцький, І. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Заліська, О. М.
Огляд фармацевтичного ринку антикоагулянтів для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) під час воєнного стану в Україні [] = Overview of the pharmaceutical market of anticoagulants for the treatment of coronavirus disease (COVID-19) during marital state in Ukraine / О. М. Заліська, О. М. Семенов // Фармацевтичний журнал. - 2022. - № 5. - С. 3-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (экономика)
ГЕПАРИН -- HEPARIN (экономика)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (эпидемиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, эпидемиология)
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC (эпидемиология, этиология)
Кл.слова (ненормированные):
ВОЄННИЙ СТАН
Аннотация: Війна в Україні не змінила епідемічну ситуацію з коронавірусною хворобою (COVID-19). Далі щоденно фіксують нові випадки захворювання та смертності серед населення. Скупчення людей в укриттях та бомбосховищах, в транспорті під час евакуації збільшує ризик інфікування
Одним із основних ускладнень, що виникає у хворих на COVID-19, є утворення тромбів, що може призвести до негативних наслідків та смерті пацієнта, і тому на сучасному етапі застосування антикоагулянтів у вигляді низькомолекулярних гепаринів відіграє дуже важливу роль в стаціонарному лікуванні коронавірусної хвороби. Гепарин потенційно має переваги щодо інших антикоагулянтів за свої не тільки антикоагулянтні, але і протизапальні властивості (зменшення запалення легень та покращення оксигенації), а також потенційно противірусні властивості
Незважаючи на те, що на сьогодні кількість активних хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) в Україні порівняно з 2021 р. зменшилась, залишається ще велика кількість пацієнтів, які отримують лікування антикоагулянтами після перенесеного захворювання як профілактику чи проходять курс реабілітації. Тому забезпеченість аптечних закладів широким асортиментом антикоагулянтних лікарських засобів у достатній кількості та різноманітності дозування відіграє важливу роль у наданні фармацевтичної опіки населенню в повному обсязі
The war in Ukraine has not changed the epidemic situation with coronavirus disease (COVID-19). Further, new cases of disease and death among the population are recorded every day. A large number of people in shelters and bomb shelters, in transport during the evacuation, increases the risk of infection
One of the main complications that occur in patients with COVID-19 is the formation of blood clots, which can lead to negative consequences and death of the patient, and therefore, at the present stage, the use of anticoagulants in the form of low molecular weight heparins plays a very important role in the hospital treatment of coronavirus disease
Although the current number of active patients coronavirus disease (COVID-19) in Ukraine has decreased compared to 2021, there is still a large number of patients who are treated with anticoagulants after an illness as a preventive measure or rehabilitation. There fore, the provision of pharmacies with a wide range of anticoagulant drugs in sufficient quantity and variety of dosage plays an important role in providing pharmaceutical assistance to the population in full
Доп.точки доступа:
Семенов, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Соколова, Л. К.
Ефекти вітаміну D при різних патологіях [] = Effects of vitamin D in various pathologies / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 160-178. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия, патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (иммунология, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ ПРОЦЕССЫ -- IMMUNE SYSTEM PROCESSES (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
Аннотация: Вітамін D (vitamin D, VD), це універсальний стероїдний гормон, який регулює активність кількох тисяч генів. За останні десятиліття були зареєстровані численні захворювання, асоційовані з дефіцитом VD, зокрема інсулінорезистентність (ІР), метаболічний синдром, цукровий діабет (ЦД), серцево-судинні захворювання (ССЗ), рак та когнітивні порушення. Крім того, дослідження 2020 року показали, що VD може впливати на інфікування вірусом COVID‑19 SARS-CoV‑2 та перебіг хвороби. Важливим фактом є те, що епідеміологічні дослідження продемонстрували високий рівень поширення дефіциту або недостатності VD у всьому світі. Недостатність VD є сильним дієтичним пусковим механізмом, наслідком якого є важкі хронічні захворювання. Потенціал VD терапії для хворих на ЦД очевидний. Його імуномодулювальні ефекти сприяють індукції імунної толерантності та анергії Т-клітин, пригнічують активність В-клітин та вироблення антитіл, зменшують запальну реакцію, корисні для профілактики та лікування ЦД 1-го типу. VD здійснює прямий та побічний вплив на гомеостаз глюкози — секрецію інсуліну, чутливість до інсуліну та системне запалення, яке спостерігається при ЦД 2-го типу та ожирінні. Сигналінг VD необхідний для серцево-судинної функції, особливо для регуляції судинного тонусу, а також як антифібротичний та антигіпертрофічний фактор. Оскільки VD регулює нейромедіатори та нейротрофіни, багато досліджень свідчать про важливість VD для запобігання когнітивних порушень та ретинопатії. VD посилює протизапальну та противірусну реакцію епітеліальних клітин у дихальній системі при респіраторних вірусних інфекціях. Показано, що введення VD пацієнтам з його дефіцитом допомагає при інфікуванні вірусами, такими як COVID‑19. Приймання VD в осінньо-зимовий період для пацієнтів із високим ризиком розвитку захворювань дихальних шляхів надає їм додатковий захист. Під час пандемії бажано приймати 1000-2000 МО на день у формі полівітамінів або добавок VD. Щоденне вживання VD рекомендується через короткий період його напіврозпаду в циркуляції. VD може бути основною допоміжною терапією при лікуванні пацієнтів, які постраждали від COVID‑19, а також для осіб з його дефіцитом
Vitamin D (VD) is a universal steroid hormone that regulates the activity of several thousand genes. Numerous diseases associated with VD deficiency have been reported in recent decades, including insulin resistance (IR), metabolic syndrome, diabetes mellitus (DM), cardiovascular disease (CVD), cancer, and cognitive impairment. In addition, studies in 2020 have shown that VD can affect COVID‑19 SARS-CoV‑2 infection and disease. An important fact is that epidemiological studies have shown a high prevalence of VD deficiency or insufficiency worldwide. VD deficiency is a strong dietary trigger, resulting in severe, chronic disease. The potential of VD therapy for DM patients is obvious. Its immunomodulatory effects promote the induction of immune tolerance and T-cell anergy, inhibit B-cell activity and antibody production, reduce the inflammatory response, and are useful for the prevention and treatment of DM type 1. VD has direct and indirect effects on glucose homeostasis — insulin secretion, insulin sensitivity and systemic inflammation, which is observed in DM type 2 and obesity. VD signaling is required for cardiovascular function, especially for the regulation of vascular tone, as well as antifibrotic and antihypertrophic factors. Because VD regulates neurotransmitters and neurotrophins, many studies have shown the importance of VD in preventing cognitive impairment and retinopathy. VD enhances the anti-inflammatory and antiviral response of epithelial cells in the respiratory system at viral infections. Administration of VD to patients with VD deficiency has been shown to help with infections such as COVID‑19. Taking VD in the autumn-winter period for patients at high risk of development of respiratory diseases provides them additional protection. During a pandemic, it is desirable to take 1000-2000 IU per day in the form of multivitamins or VD supplements. Daily use of VD is recommended because of a short half-life in the circulation. VD may be the main adjunctive therapy in the treatment of patients with COVID‑19 for people with VD deficiency
Доп.точки доступа:
Пушкарьов, В. М.
Тронько, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Mostovoy, Y. M.
Sex-age features of the prevalence and structure of heart rhythm disorders in the patients with severe Covid-infection [] = Гендерно-вікові особливості поширеності та структури порушень серцевого ритму у пацієнтів з тяжким перебігом Сovid-інфекції / Y. M. Mostovoy, T. D. Danilevych // Вісник морфології. - 2021. - Т. 27, № 1. - P41-49. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (этиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Аннотация: There is growing evidence that arrhythmias are a major complication of COVID-19 infection. Inflammation of the myocardium, cytokine storm, hypoxia, changes of electrolyte levels, coronary vasospasm, microcloths may be factors that contribute to the development of arrhythmias and changes of the ECG. The aim of the study was to determine the sex and age characteristics of the prevalence and structure of cardiac arrhythmias in patients with severe COVID infection. In the study were examined 133 patients with severe COVID-19 infection, who were in the intensive care unit of the city clinical hospital №1 in Vinnytsia at the period from April to December 2020 and as a result of treatment with improved health were discharged from the hospital. Statistical processing of the obtained data was performed using the statistical software package SPSS 12.0 for Windows using parametric and non-parametric methods of statistical analysis. It was found that the most common comorbid pathologies of the patients with severe COVID-19 were – arterial hypertension 90 (67.7%), coronary heart disease 91 (68.4%), chronic heart failure 65 (48.9%), obesity 47 (35.3%) and diabetes mellitus 32 (24.1%). It was found that the prevalence of cardiac arrhythmias in patients with severe COVID-19 was 86 (64.7%) patients. Among all arrhythmias, tachyarrhythmias predominated – 68 (51.1%), in the structure of which sinus tachycardia was the most common in 45 (33.8%) and atrial fibrillation (AF) – in 19 (14.3%) patients, respectively. In turn, sinus tachycardia was significantly more common among women. The prevalence of bradyarrhythmias was 60 (45.1%), in the structure of which were dominated sinus bradycardia 16 (12%) and blockade of the right branch of the His bundle 30 (22.6%). Among men, there was a tendency to the predominance of complete left bundle branch block. The prevalence of ischemic changes and/or repolarization disorders according to the ECG was 119 (89.5%), in the structure of which were dominated the presence of inversion of the T wave 91 (68.4%) and depression of the ST segment 54 (40.6%). The mean age of the patients with ischemic ECG changes was significantly higher compared to patients without signs of repolarization disorders. Among men, there was a predominance of pancreatic hypertrophy and a tendency to predominance of left ventricular hypertrophy
З’являється все більше доказів того, що аритмії є одним з основних ускладнень COVID-19 інфекції. Запалення міокарда, цитокіновий шторм, гіпоксія, зміни рівня електролітів, спазм коронарних судин, мікротромби можуть бути факторами, що сприяють появі порушень ритму та виникненню змін на електрокардіограмі. Метою роботи було встановити гендерно-вікові особливості поширеності та структури порушень серцевого ритму у пацієнтів з важким перебігом COVID-інфекції. У ході дослідження обстежено 133 пацієнтів з важким перебігом СOVID-19 інфекції, які перебували у відділенні інтенсивної терапії міської клінічної лікарні №1 м. Вінниця у період з квітень – по грудень 2020 р. та у результаті лікування з покращенням самопочуття були виписані з лікарні. Статистичну обробку отриманих даних виконали за допомогою пакету статистичних програм SPSS 12.0 для Windows з використанням параметричних та непараметричних методів статистичного аналізу. Встановлено, що найчастішими коморбідними патологіями у пацієнтів з важким перебігом COVID-19 були – гіпертонічна хвороба (ГХ) 90 (67,7%), ішемічна хвороба серця (ІХС) 91 (68,4%), хронічна серцева недостатність (ХСН) 65 (48,9%), ожиріння 47 (35,3%) та цукровий діабет (ЦД) 32 (24,1%). Виявлено, що поширеність порушень серцевого ритму у пацієнтів з важким перебігом COVID-19 склала 86 (64,7%). Серед усіх порушень ритму переважали тахіаритмії – 68 (51,1%), у структурі яких найчастіше зустрічалася синусова тахікардія 45 (33,8%) та фібриляція передсердь – 19 (14,3%) пацієнтів, відповідно. У свою чергу, синусову тахікардію достовірно частіше реєстрували серед жінок. Поширеність брадіаритмій становила 60 (45,1%) випадків, у структурі яких переважали синусова брадикардія 16 (12%) та блокада правої ніжки пучка Гіса 30 (22,6%). Серед чоловіків спостерігалася тенденція до переважання повної блокади лівої ніжки пучка Гіса. Поширеність ішемічних змін та/або порушень реполяризації за даними ЕКГ становила 119 (89,5%), у структурі яких переважала наявність інверсії зубця Т 91 (68,4%) та депресії сегменту ST у 54 (40,6%) випадках. У свою чергу, середній вік пацієнтів з ішемічними змінами на ЕКГ був достовірно вищим, порівняно з пацієнтами без ознак порушень реполяризації. Серед чоловіків спостерігалася переважання гіпертрофії правого шлуночка та тенденція до переважання гіпертрофії лівого шлуночка
Доп.точки доступа:
Danilevych, T. D.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Проблематика уніфікації інформації в інструкціях для медичного застосування лікарських засобів в Україні під час пандемії COVID-19 та воєнного стану [] = The problems of unifying information in the patient leaflets in Ukraine during the COVID-19 pandemic and wartime / Ю. В. Качерай [та ін.] // Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 2. - С. 67-80. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
САНИТАРНОЕ ПРОСВЕЩЕНИЕ, ИНСТРУКЦИИ -- PATIENT EDUCATION HANDOUT
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (терапия, этиология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (анализ, терапевтическое применение)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Інформація в інструкціях на лікарські засоби має бути уніфікованою, мати належну структуру і зрозуміло поданою для споживача для профілактики асиметрії інформації. Нами обґрунтовано і опрацьовано методику порівняльного аналізу антибіотиків на прикладі 74 інструкцій на лікарські засоби однієї міжнародної непатентованої назви, які є зареєстровані на ринках України, країн ЄС та Японії. Обґрунтовано та представлено шляхи уніфікації інформації в інструкціях на ліки для удосконалення поінформованості пацієнта щодо правильного застосування лікарських засобів, особливо антибіотиків. Мета – провести порівняльний аналіз інструкцій на лікарські засоби антибактеріальної дії та визначити наявність чи відсутність асиметрії інформації на прикладі антибіотиків однієї міжнародної непатентованої назви, які є на українському ринку або надходять у вигляді гуманітарної допомоги з Європи, щоб встановити невідповідності в структурі інформації та даних в інструкціях на ліки. Об’єктами були інструкції на антибіотики: азитроміцин, амоксиклав, амоксицилін, зиннат, цефазолін, цефатоксин. Використано методи інформаційного, порівняльного та контент-аналізу. Методика аналізу асиметрії інформації на прикладі інструкцій на препарати азитроміцину від різних виробників, наявних на ринку України. У результаті встановлено суттєві відмінності у 3 розділах: «Показання», «Особливості застосування», «Приготування суспензії» тощо. Виявлено суттєві відмінності в інструкціях щодо призначення азитроміцину при інфекціях шкіри, що потребує негайної уніфікації даних для правильного призначення лікарем за електронним рецептом та належного використання пацієнтом на курс лікування. Встановлено, що в інструкціях на азитроміцин від одного виробника, який є на ринку України та країн ЄС, виявлено значні відмінності інформації у 10 розділах інструкції, що вимагає відповідно уніфікації інформації. Нами обґрунтовано, що інструкція для пацієнта має містити відомості, які є важливими для правильного застосування лікарського засобу, щоб попередити потенційно небезпечні наслідки, які можуть виникнути при неправильному приготуванні чи дозуванні. Нами обґрунтовано, що інструкція має включати розділ щодо утилізації протермінованих чи невикористаних ліків для гармонізації з інструкціями в країнах ЄС
Доп.точки доступа:
Качерай, Ю. В.
Заболотня, З. О.
Заліська, О. М.
Мудрак, І. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Рівень аполіпопротеїну А1 у хворих на цукровий діабет і коморбідні захворювання на тлі COVID-19 [] = The level of apolipoprotein A1 in patients with diabetes mellitus and comorbid diseases on the background of COVID-19 / Л. К. Соколова [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 263-270. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АПОЛИПОПРОТЕИН A-I -- APOLIPOPROTEIN A-I (действие лекарственных препаратов, дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, терапия, эпидемиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та аполіпопротеїну А1 (ApoA1) у плазмі асоціюється зі зниженим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Окрім потенційної кардіопротекторної функції, ЛПВЩ та ApoA1, основні аполіпопротеїни ЛПВЩ, також мають протидіабетичні властивості. Мета. Метою дослідження було визначити рівень ApoA1 у крові хворих на цукровий діабет (ЦД), коронавірусну інфекцію 2019 року (COronaVIrus Disease 2019, COVID‑19) та інші супутні захворювання (n=81), а також вплив цукрознижувальних препаратів на рівень ApoA1. Матеріал і методи. ApoA1 визначали за допомогою наборів для імуноферментного аналізу («Elabscience», США); вимірювання проводили при оптичній довжині хвилі 450 нм. Результати. Рівень ApoA1 у крові хворих на ЦД і, особливо, на COVID‑19 був значно нижчим, ніж у крові здорових людей. На рівень АроА1 впливають супутні захворювання. Хронічний автоімунний тиреоїдит (ХАТ), хронічна ниркова недостатність (ХНН) та артеріальна гіпертензія (АГ) призводять до вірогідного зниження рівня ApoA1 в крові. Лікування метформіном, або у вигляді монотерапії, або в поєднанні з іншими препаратами (переважно інсуліном), суттєво не впливає на рівень ApoA1 порівняно зі середнім показником для всієї групи. У хворих, які отримували сульфонілсечовину (СС), рівень ApoA1 значно нижчий від середнього рівня для групи та норми. Значний позитивний вплив на кількість ApoA1 у плазмі спостерігався у хворих, які отримували комбінацію препаратів з інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози‑2 (НЗКГ‑2і, sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors, iSGLT2) та, особливо, інгібіторами дипептидилпептидази‑4 (ДПП‑4і, dipeptidyl peptidase‑4 inhibitors, DPP‑4i). Обговорюються можливі механізми зниження рівня ApoA1 за умов захворювання на COVID‑19 та ЦД. Висновок. Таким чином, рівень ApoA1 може бути одним із перспективних маркерів тяжкого перебігу COVID‑19
Increased levels of high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) and apolipoprotein A1 (ApoA1) in plasma is associated with a reduced risk of developing cardiovascular diseases (CVD). In addition to its potential cardioprotective function, HDL and ApoA1, the main HDL apolipoprotein, also have antidiabetic properties. Aim. The aim of the study was to determine the level of ApoA1 in the blood of patients (n=81) with diabetes, COVID‑19, other comorbidities, as well as the effect of hypoglycemic drugs on apolipoprotein levels. Material and methods. ApoA1 was determined using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) kits (Elabscience, USA). The measurements were performed at an optical wavelength of 450 nm. Results. The level of ApoA1 in the blood of patients with diabetes and especially with COVID‑19 was significantly lower than in the blood of healthy people. The level of ApoA1 is affected by comorbidities. Chronic autoimmune thyroiditis, chronic renal failure and arterial hypertension lead to a probable decrease in blood lipoprotein levels. Treatment with metformin, either in combination with other drugs (mainly insulin) or as monotherapy, does not significantly affect the level of ApoA1 compared to the entire group average. In patients treated with sulfonylurea, the level of ApoA1 is significantly lower than the average level for the group and the norm. A significant positive effect on the amount of ApoA1 in plasma was observed in patients treated with a combination of drugs with sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors and especially dipeptidyl peptidase‑4 inhibitors. Possible mechanisms of apoA1 decrease in COVID-19 and diabetes are discussed. Conclusion. Thus, the level of ApoA1 may be one of the promising markers of severe COVID-19
Доп.точки доступа:
Соколова, Л. К.
Бельчіна, Ю. Б.
Черв’якова, С. А.
Пушкарьов, В. В.
Фурманова, О. В.
Ковзун, О. І.
Пушкарьов, В. М.
Тронько, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Трохимчук, В. В.
Проблеми та перспективи медичного забезпечення військовослужбовців, хворих на COVID-19, в умовах медичного страхування [] = Problems and prospects of medical provision for military personnel with COVID-19 in the conditions of medical insurance / В. В. Трохимчук, І. О. Панкратов // Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 3. - С. 30-38. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (терапия)
СТРАХОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ -- INSURANCE, HEALTH (тенденции)
Аннотация: На сьогодні лікування хворих на COVID-19, що спричинила безпрецедентну пандемію у 2019–2023 роках, залишається складним. Військовослужбовці Збройних Сил України під час призову на військову службу, у разі повернення з відряджень та відпусток (особливо ті, які знаходяться в інкубаційному періоді або є безсимптомними) можуть занести COVID-19 у підрозділ та спричинити спалах захворювання. Метою роботи стало виконання аналізу існуючих моделей функціонування страхової медицини в деяких країнах світу та Україні для подальшого можливого застосування їх у системі медичного забезпечення Збройних Сил України; додатково вивчали фактори та умови, що впливають на перебіг захворювання на COVID-19. Основними запобіжними заходами щодо розповсюдження COVID-19 серед військовослужбовців є дотримання санітарних норм, контроль симптомів захворювання та своєчасна вакцинація чи ревакцинація. Під час лікування хворих на COVID-19 залежно від умов перебування та тяжкості захворювання застосовуються такі групи лікарських засобів: знеболювальні та жарознижувальні, регідратаційні, противірусні, антибактеріальні та протигрибкові, низькомолекулярні гепарини, системні кортикостероїди та вітаміни, які військовослужбовці отримують безкоштовно. Створення дієвої системи страхової медицини в Україні має передбачати можливості отримання військовослужбовцями Збройних Сил України медичної допомоги у будь-якому закладі охорони здоров’я, незалежно від відомчого підпорядкування, за допомогою створення електронної медичної картки військовослужбовця, яку буде включено до електронної системи охорони здоров’я України. Виконані дослідження дають змогу зробити висновок про потребу удосконалення та подальший розвиток науково-практичних основ системних досліджень у військово-медичній службі Збройних Сил України, підвищення якості і ефективності медичного забезпечення військовослужбовців, запровадження сучасних підходів і методів прийняття обґрунтованих управлінських рішень із питань захисту і запобіганню поширенню COVID-19
To date, the treatment of patients with COVID-19, which caused an unprecedented pandemic in 2019–2023, remains difficult. Military personnel of the Armed Forces of Ukraine during conscription, when returning from business trips and vacations (especially those who are in the incubation period or are asymptomatic) can bring COVID-19 into the unit and cause an outbreak of the disease. The purpose of the work was to conduct an analysis of the existing models of the functioning of insurance medicine in some countries in the world and in Ukraine for their further possible application in the system of medical support of the Armed Forces; factors and conditions affecting the course of the disease on COVID-19 were additionally studied. The main preventive measures against the spread of COVID-19 among military personnel are compliance with sanitary standards, control of disease symptoms and timely vaccination or revaccination. In the treatment of patients with COVID-19, depending on the conditions of stay and the severity of the disease, the following groups of drugs are used: analgesics and antipyretics, rehydration, antiviral, antibacterial and antifungal, low molecular weight heparins, systemic corticosteroids and vitamins, which military personnel receive free of charge. The creation of an effective system of insurance medicine in Ukraine should provide for the possibility for servicemen of the Armed Forces of Ukraine to receive medical care in any health care facility, regardless of departmental subordination, by creating an electronic medical card of a serviceman, which will be included in the electronic health care system of Ukraine. The conducted studies make it possible to draw a conclusion about the need for improvement and further development of the scientific and practical foundations of systematic research in the military medical service of the Armed Forces of Ukraine, improving the quality and efficiency of medical support for servicemen, introducing modern approaches and methods of making sound management decisions on issues of protection and prevention of proliferation COVID-19
Доп.точки доступа:
Панкратов, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Про перепрофілювання закладів охорони здоров’я, які внесені до Переліку закладів охорони здоров’я, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 [Текст] : розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов’язаної із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2021. - N 12. - С. 120-122

MeSH-главная:
БОЛЬНИЦЫ, КОЕЧНОГО ФОНДА ПЕРЕПРОФИЛИРОВАНИЕ -- BED CONVERSION (законодательство и юриспруденция)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ТЯЖЕЛЫЙ ОСТРЫЙ РЕСПИРАТОРНЫЙ СИНДРОМ -- SEVERE ACUTE RESPIRATORY SYNDROME
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України № 677 від 29.06.2021 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2021. - N 9. - С. 5-11

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ВАКЦИНАЦИЯ МАССОВАЯ -- MASS VACCINATION (законодательство и юриспруденция)
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ, БОРЬБА С РАСПРОСТРАНЕНИЕМ -- COMMUNICABLE DISEASE CONTROL (законодательство и юриспруденция)
КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE (законодательство и юриспруденция)
ДОКУМЕНТАЦИЯ -- DOCUMENTATION
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Намли, І. Є.
Вакцінація проти COVID-19 і шкірні реакції / І. С. Намли // Дерматологія та венерологія. - 2021. - N 3. - С. 48-49

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, осложнения)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (вредные воздействия)
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES (этиология)
Аннотация: В умовах триваючої пандемії COVID-19 і поширення нових штамів вірусу, зокрема дельта-варіанту, вакцинація населення має намір зменшити кількість тяжких випадків захворювання і летальність від цієї інфекції. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно вакцини рятують життя від 2 до 3 млн чоловік. 24 лютого 2021 р. в Україні почалась вакцинальна кампанія проти COVID-19
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Характеристика біохімічних показників функціонального стану печінки у хворих на псоріаз, які перехворіли на COVID-19 / О. О. Єрещенко [та ін.] // Дерматологія та венерологія. - 2021. - N 3. - С. 46-47

MeSH-главная:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS (этиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика, патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
Аннотация: Псоріаз розглядається як системне захворювання, що характеризується не лише ураженням шкірних покривів, але й функціональними і морфологічними порушеннями інших органів. Важливе значення в підтриманні та рецидивуванні дерматозу мають порушення функції гепатобіліарної системи, оскільки патологія печінки і жовчних шляхів може ініціювати й посилювати вираженість ендотоксикозу, запалення, імунний дисбаланс, підтримувати порушення процесів регенерації у всіх системах загалом та в шкірі зокрема
Доп.точки доступа:
Єрещенко, О. О.
Левицька, О. В.
Самко, Г. О.
Цимбал, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України № 677 від 29.06.2021 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2021. - N 12. - С. 24-44

MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ, БОРЬБА С РАСПРОСТРАНЕНИЕМ -- COMMUNICABLE DISEASE CONTROL (законодательство и юриспруденция)
КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE (законодательство и юриспруденция)
УКРАИНА -- UKRAINE
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Про затвердження Порядку організації роботи мобільних (пересувних) бригад тестування та забору біологічного матеріалу для діагностики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 [Текст] : наказ Міністерства охорони здоров’я України № 1697 від 09.08.2021 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2021. - N 12. - С. 115-117

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика)
МЕДИЦИНСКИЙ ПУНКТ ПЕРЕДВИЖНОЙ -- MOBILE HEALTH UNITS (законодательство и юриспруденция)
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Про затвердження Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021 - 2022 роках [Текст] : наказ Міністерства охорони здоров’я України № 3018 від 24.12.2020 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2021. - N 12. - С. 104

MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (иммунология)
ВАКЦИНАЦИЯ МАССОВАЯ -- MASS VACCINATION (законодательство и юриспруденция)
УКРАИНА -- UKRAINE
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Про затвердження протоколу "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" [Текст] : наказ Міністерства охорони здоров’я України № 762 від 02.04.2020 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2021. - N 12. - С. 75-104

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (законодательство и юриспруденция)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
МЕДИЦИНСКОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION, MEDICAL
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Романюк, Л. Б.
Зміни ротоглоткового мікробіому у хворих на вірусно-бактеріальну пневмонію, асоційовану із COVID-19 на фоні терапії антибіотиками та моніторинг антибіотикорезистентних штамів / Л. Б. Романюк // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2021. - N 3/4. - С. 37-41

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
РОТОГЛОТКА -- OROPHARYNX (действие лекарственных препаратов, микробиология)
Аннотация: Актуальність інфекції, викликаної COVID-19, нині не викликає сумніву. Згідно з Протоколом «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.04.2020 р. No 762, антибактеріальні засоби призначають лише за наявності підтвердженої бактеріальної ко-інфекції (тобто після отримання результатів позитивного бактеріологічного аналізу крові та/або мокротиння). Але зважаючи на те, що результатів аналізу необхідно чекати кілька днів, за певних показань антибіотики можуть призначати емпірично. Метою нашої роботи було проаналізувати структуру ротоглоткового мікробіому пацієнтів із вірусно-бактеріальною пневмонією, що отримували антибіотики, визначити клінічно значущі штами та їх чутливість до антибактеріальних засобів. У структурі ротоглоткового мікробіому вагомо переважали гриби роду Candida, які виявлено у 50 (45,6 %) обстежених, на другому місці за частотою виявлення були S. pneumoniae — 29 (26,4 %). Значно рідше із ротоглотки хворих на вірусно-бактеріальну пневмонію, асоційовану із COVID-19, виділяли K. pneumoniae — 13 (11,8 %), S. aureus — 11 (10,0 %) та E. coli — 7 (6,4 %). Серед виділених S. рneumoniaе максимальна кількість резистентних штамів була виявлена до таких досить нових антибіотиків, як цефтріаксон — 37,9 % та азитроміцин — 31,0 %. Серед грибів роду Candida резистентних до ністатину та амфотерицину було 38,5 та 26,9 %, відповідно. Отже, призначення антибактеріальних засобів відповідно до чутливості до них клінічно значущих штамів буде запорукою ефективного лікування, запобігання розвитку антибіотикорезистентності й дисбіозу ротоглотки та кишечнику, а отже, зменшить витрати на лікування побічних ефектів антибіотикотерапії, зокрема на пробіотичні засоби
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Клінічне ведення пацієнтів з COVID-19. "Жива" клінічна настанова. Вибрані положення [Текст] // Ліки України. - 2021. - № 4. - С. 6-11

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (классификация, терапевтическое применение)
ДЫХАТЕЛЬНЫЕ АППАРАТЫ -- VENTILATORS, MECHANICAL
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Аннотация: Настанова для прийняття рішення щодо використання антибіотиків
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)