Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Ламотриджин<.>)

Общее количество найденных документов : 24
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-24

Марценковський, І. А.
Біполярний розлад: діагностика і терапія (лекція для лікарів первинної ланки медичної допомоги) [Текст] / І. А. Марценковський, І. І. Марценковська // Український медичний часопис. - 2018. - Т. 1, № 2. - С. 81-89. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Ламотриджин

MeSH-главная:
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, психология)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Термін «біполярний розлад» (біполярний афективний розлад — БАР) — психічний розлад, раніше відомий як маніакально-депресивний психоз. Описи схожих клінічних випадків наведені ще у працях Гіппократа та Аретея. Вперше визначення БАР як психічного захворювання дав у 1851 р. французький психіатр Жан-П’єр Фальре, який намагався ввести у клінічну практику дефініцію «божевілля по колу». Протягом майже півстоліття існування цього розладу не визнавалося психіатрією. Своїм остаточним виділенням в окрему нозологічну одиницю він зобов’язаний німецькому психіатру Емілю Крепеліну (1896), який визначив його як «маніакально-депресивний психоз». Тривалий час саме така кваліфікація розладу була загальноприйнятою. У США у Діагностичній та статистичній настанові з психічних розладів (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders — DSM) 4-го та 5-го видання для цього розладу запропонована дефініція «біполярний афективний розлад», закріплена в подальшому в Mіжнародній класифікації хвороб (МКХ)-10 та -11 Всесвітньої організації охорони здоров’я. Зараз під БАР розуміють комплексний афективний психічний розлад, який включає повторні маніакальні (гіпоманіакальні), депресивні, змішані афективні епізоди, резидуальні афективні симптоми при інтермісії, симптоми рецидивів (релапсів) триваючих афективних епізодів, неафективні коморбідні розлади психіки та поведінки
Доп.точки доступа:
Марценковська, І. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Влияние полиморфизма Р24Т гена UGT1A4 на эффективность терапии ламотриджином [Текст] / Е. В. Крикова [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2009. - Том 109, № Вып. 2. (Эпилепсия. Прил. к журналу № 11). - С. 83-89

Рубрики: Эпилепсия--генет--лек тер

   Ламотриджин

   Полиморфизм (генетический)

   Фармакогенетика

Доп.точки доступа:
Крикова, Е. В.
Вальдман, Е. А.
Авакян, Г. Н.
Андреев, Я. А.
Мордвинцев, Д. Ю.
Денисов, Е. В.
Ридер, Ф. К.
Биктимеров, Р. Р.
Чуканова, А. С.
Бурд, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Вплив протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування підлітків, хворих на епілепсію [Текст] / І. А. Марценковський [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 51-60. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Карбамазепин

   Леветирацетам

   Ламотриджин

   Топирамат

MeSH-главная:
ЭПИЛЕПСИЯ -- EPILEPSY (лекарственная терапия)
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS (терапевтическое применение)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ВАЛПРОЕВАЯ КИСЛОТА -- VALPROIC ACID (терапевтическое применение)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: Наукові дані вказують на те, що протиепілептичні лікарські засоби, такі як фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, викликають значні когнітивні побічні ефекти, тоді як у дослідженнях топірамату й вальпроату отримані суперечливі результати. У той же час повідомляється про позитивний вплив на когнітивне функціонування у хворих на епілепсію підлітків ламотриджину й леветирацетаму. Мета дослідження: оцінити вплив найбільш часто застосовуваних протиепілептичних лікарських засобів на когнітивне функціонування в підлітків з епілепсією. Матеріали та методи. На початковому етапі 160 українських лікарів, які працюють з підлітками з епілепсією, попросили описати досвід застосування протиепілептичних лікарських засобів і їх можливий вплив на когнітивне функціонування підлітків з епілепсією. На другому етапі було проведено проспективне дослідження, у яке були включені 58 підлітків з уперше діагностованою епілепсією та призначеною монотерапією (карбамазепіном, вальпроатом, топіраматом, леветирацетамом, ламотриджином) і 11 підлітків із неконт-рольованими монотерапією карбамазепіном і солями вальпроєвої кислоти епілептичними нападами, яким була призначена політерапія (карбамазепін з вальпроатом або вальпроат з леветирацетамом). Рандомізовані підлітки оцінювались за допомогою Кембриджської автоматизованої батареї нейропсихологічних тестів (CANTAB) до і через кожні десять днів протягом двох місяців після початку терапії для оцінки гострих когнітивних побічних ефектів. Крім того, на початку дослідження, через 2 місяці й кожний місяць терапії протягом 10 місяців після повторної рандомізації в підлітків оцінювали хронічні когнітивні побічні ефекти призначених протиепілептичних лікарських засобів із використанням автоматизованої батареї тестів Cogtest. Результати. Не виявлено гострих порушень когнітивного функціонування в підлітків, які отримували ламотриджин і леветирацетам у середніх терапевтичних дозах. У кожного другого підлітка, який лікувався вальпроатами в дозі понад 1000 мг на добу, і тих хворих, які отримували карбамазепін, виявлене значне порушення когнітивного функціонування. Найчастіше гостре порушення когнітивного функціонування спостерігалося в підлітків, які отримували карбамазепін у дозі понад 600 мг на добу, і тих, хто отримував комбіновану терапію карбамазепіном і вальпроатами. Підлітки, які отримували нові протиепілептичні лікарські засоби (ламотриджин і леветирацетам) у широкому діапазоні доз, не продемонстрували когнітивних порушень після 12 місяців лікування, у той час як монотерапія топіраматом супроводжувалася порушеннями когнітивних функцій в окремих пацієнтів. Більше ніж половина підлітків, які отримували комбіновану терапію (карбамазепін + вальпроат), продемонстрували тривалі порушення когнітивного функціонування. Хронічні порушення когнітивного функціонування в підлітків, які отримували терапію карбамазепіном або вальпроєвою кислотою, залежали від дози. Висновки. Підлітки з епілепсією, які отримували лікування карбамазепіном, вальпроатами або терапію комбінацією цих лікарських засобів, потребують ретельного моніторингу можливих гострих і хронічних порушень когнітивного функціонування. Підлітки, які отримують терапію топіраматом, потребують моніторингу когнітивних побічних ефектів на етапі титрування доз. Терапія леветирацетамом і ламотриджином не потребує контролю когнітивних побічних ефектів
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.
Марценковська, І. І.
Скрипник, І. І.
Макаренко, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Коболєв, Є. В.
    Вплив терапії антиепілептичними препаратами на загальний рівень холестерину ліпопротеїни високої густини, а також аполіпопротеїни А і В у плазмі крові дітей, які страждають від епілепсії [Текст] / Є. В. Коболєв // Вісник наукових досліджень : Наук.- практ. журн. - 2007. - № 2. - С. 102-104

Рубрики: Эпилепсия--дети--лек тер

   Противосудорожные средства--тер прим

   Холестерин--действ преп

   Липопротеины высокой плотности--действ преп--кровь

   Аполипопротеины А--действ преп--кровь

   Аполипопротеины В--действ преп--кровь

   Карбамазепин--тер прим

   Ламотриджин

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Марценковський, Д. І.
    Депресії у дітей та підлітків унаслідок психологічної травматизації [Текст] / Д. І. Марценковський, І. А. Марценковський // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 45-53. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Есциталопрам

   Ламотриджин

MeSH-главная:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ЖИЗНЬ ИЗМЕНЯЮЩИЕ СОБЫТИЯ -- LIFE CHANGE EVENTS
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (классификация, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ФЛУОКСЕТИН -- FLUOXETINE (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: У статті наведені сучасні наукові дані щодо клінічного фенотипу депресій у дітей та підлітків, які зазнали значущої психологічної травматизації в результаті воєнних дій, тероризму, природних катастроф, жорстокого поводження, фізичного та сексуального насильства. Обговорюються дані щодо поширеності депресій, зумовлених різними травматичними чинниками, коморбідності з психічними та неврологічними розладами, розглянуті можливі механізми їх взаємозв’язку, терапевтичні рекомендації. Посттравматичні депресії (ПТД) поширені серед дітей та підлітків, негативно впливають на якість життя та суттєво збільшують ризик суїциду та самоушкоджуючої поведінки. Наявність депресії погіршує прогноз перебігу посттравматичного стресового розладу, ефективність його терапії. Окремі психотерапевтичні втручання, зокрема когнітивно-поведінкова терапія та десенсибілізація рухами очей, є ефективними методами терапії ПТД. Психофармакологічні лікарські засоби (ПЛЗ), зокрема антидепресанти та стабілізатори настрою, мають обмежену доведену ефективність при ПТД у педіатричній практиці. Більший рівень доказовості має застосування цих ПЛЗ при коморбідних психічних та неврологічних розладах. Висновки. Депресія у дітей та підлітків внаслідок психологічної травматизації залишається недостатньо дослідженим розладом психіки. Майбутні дослідження мають бути направлені на вивчення ефективності фармакотерапевтичних підходів до лікування посттравматичної депресії та коморбідних психічних та неврологічних розладів, що є особливо важливим для країн з низьким доступом до спеціалізованої психотерапевтичної допомоги
Доп.точки доступа:
Марценковський, І. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Литвин, Л. Б.
    депрессии у детей: особенности клинической картины и возможности лечения (обзор) [Текст] / Л. Б. Литвин // Сімейна медицина. - 2011. - № 2. - С. 79-80

Рубрики: Депрессия--дети--лек тер

   Антидепрессанты--тер прим

   Ламотриджин

   Эпилептал

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Депрессия и эпилепсия: две стороны одной медали / С. Г. Бурд [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2011. - № 8. - С. 71-75

Рубрики: Депрессия--лек тер

   Эпилепсия--лек тер

   Ламотриджин

Доп.точки доступа:
Бурд, С. Г.
Ридер, Ф. К.
Бадалян, О. Л.
Авакян, Г. Г.
Чуканова, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Байло, М. В.
    Динаміка загострення параноїдної шизофренії при ад’ювантному застосуванні Ламотріджину [Текст] / М. В. Байло, С. В. Римша // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2012. - № 18. - С. 162-167

Рубрики: Шизофрения параноидная--лек тер

   Ламотриджин

   ВНМУ

Доп.точки доступа:
Римша, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Байло, М. В.
    Динамика психоневрологических расстройств при адъювантном использовании ламотриджина [Текст] / М. В. Байло, С. В. Рымша // Міжнародний неврологічний журнал. - 2012. - № 7. - С. 54-61

Рубрики: Шизофрения параноидная--лек тер

   Ламотриджин

   Эпилептал

Доп.точки доступа:
Рымша, С.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Чистик, Т.
Ефективність ламотриджину в терапії складних посттравматичних розладів під час пандемії COVID-19. Безпечне титрування дози [Текст] / Т. Чистик // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 53-58. - Бібліогр. в кінці ст.

Рубрики: Ламотриджин

MeSH-главная:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (лекарственная терапия, патофизиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (лекарственная терапия, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Пандемія SARS-CoV-2 — природна катастрофа, що викликає стрес та емоційне напруження в усьому світі. У пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом, які страждають від ожиріння і мають схильність до самоушкодження, таке напруження не минає безслідно, призводячи до загострення симптомів. Це диктує необхідність використання нових терапевтичних підходів, які здатні врівноважити нейроендокринну систему, порушену стресом. У даному огляді поданий клінічний випадок (Pham T.L. et al., 2021), у якому для лікування дівчинки-підлітка з посттравматичним стресовим розладом, ожирінням і схильністю до самоушкодження застосовувався ламотриджин, що дозволив ефективно впоратися з хронічним стресом і пов’язаною з ним тривогою. В іншому дослідженні (Fujii К. et al., 2020) було показано, що повільне титрування ламотриджину порівняно зі стандартним титруванням знижує ризик розвитку шкірного висипу, що дозволяє рекомендувати його для більш широкого застосування в клінічній практиці
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-24

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)