Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (16)

Редкие издания (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Лапаротомия<.>)

Общее количество найденных документов : 152
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Морар, І. К.
Мікробіологічні особливості лапаротомної рани при виникненні повної евентрації за онкологічного процесу [Текст] = Microbiological characteristics of the laparotomic wound, when complete eventration beginning, in the oncological process / І. К. Морар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 2. - С. 28-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ABDOMINAL NEOPLASMS (хирургия)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, тенденции)
Кл.слова (ненормированные):
рановий ексудат
Аннотация: Мета дослідження – вивчити особливості якісного та кількісного складу мікрофлори ранового ексудату лапаротомної рани, ускладненої евентрацією, залежно від її ступеня, у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини. Матеріали та методи. Досліджено 28 хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини, у яких виникла післяопераційна евентрація. Основну групу сформували з 12 пацієнтів, у яких виникла повна евентрація (ІІ-IV ступінь). Групу порівняння утворили з 16 пацієнтів, у яких виникла підшкірна евентрація (І ступінь). Забір біологічного матеріалу проводили впродовж 8 діб раннього післяопераційного періоду шляхом бактеріологічного дослідження ранового ексудату під час виконання перев’язок. Вивчали видовий склад мікроорганізмів, їх популяційний рівень, коефіцієнт постійності, частоту виявлення виду, коефіцієнт значущості, коефіцієнт кількісного домінування. Результати. При виникненні евентрації ІІ-IV ступенів на тлі онкологічного процесу відзначається вірогідне переважання кількості висіяних штамів E. coli, S. аureus та м/о роду Proteus, причому кількість штамів E. coli вірогідно переважає впродовж усіх термінів спостереження. При розвитку евентрації ІІ-IV ступенів за онкологічного процесу в ексудаті лапаротомної рани, помітне переважання популяційного рівня E. сoli, S. аureus та м/о роду Proteus. Домінуючим мікроорганізмом, відповідно до визначеного коефіцієнта кількісного домінування, при всіх ступенях евентрації, упродовж усього терміну дослідження є E. сoli, на другому місці – Enterococcus faecalis. Водночас при всіх ступенях евентрації, на 6-8-й добах дослідження відзначають високі цифри коефіцієнта кількісного домінування S. aureus. Висновки. При розвитку післяопераційної евентрації ІІ-IV ступенів у хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини відзначено вірогідне зростання кількості висіяних штамів та популяційного рівня мікроорганізмів раневого ексудату лапаротомної рани E. сoli, S. аureus та мікроорганізмів роду Proteus. У хворих на злоякісні новоутворення органів черевної порожнини при виникненніпісляопераційноїевентрації ІІ-IV ступенівдомінуючими мікроорганізмами раневого ексудату є E. Сoli, Enterococcus faecalis та мікроорганізми роду Proteus
The aim of the study – to study the peculiarities of the qualitative and quantitative composition of the microflora of the wound exudate of the laparotomy wound, complicated by the eventration, depending on its degree, in patients with malignant neoplasms of the abdominal cavity. Materials and methods. 28 patients with malignant neoplasms of abdominal organs who had postoperative eventration were studied. The main group consisted of 12 patients who had a complete eventration (grade II-IV). The comparison group was formed by 16 patients who had subcutaneous eventration (I degree). The collection of biological material was carried out during the 8th day of the early postoperative period, by bacteriological examination of the wound exudate, during dressings. Species composition of microorganisms, their population level, the coefficient of constancy, the frequency of species detection, the coefficient of significance, the coefficient of quantitative dominance was studied. Results. When eventration II-IV degrees occurs, against a background of the oncological process, a probable predominance of the number of strains of E. coli, S. aureus and m/o of the genus Proteus is noted, and the number of strains of E. coli is likely to prevail during all periods of observation. During the development of II-IV degrees of eventration, due to the oncological process, in the exudate of the laparotomy wound, there is a probable predominance of the population level of E. coli, S. aureus and m/o of the genus Proteus. The dominant microorganism, according to the determined coefficient of quantitative dominance, at all degrees of eventration, throughout the entire period of the study, is E. coli, and Enterococcus faecalis is in the second place. At the same time, at all degrees of eventration, high numbers of the coefficient of quantitative dominance in S. aureus are noted on the 6-8th day of the study Conclusions. With the development of postoperative eventration of II-IV degrees, in patients with malignant neoplasms of the abdominal cavity, a probable increase in the number of strains sown and the population level of microorganisms in the laparotomy wound exudate with E. coli, S. aureus and microorganisms of the genus Proteus is noted. In patients with malignant neoplasms of the abdominal cavity, with the occurrence of II-IV degrees of postoperative eventuration, the dominant microorganisms of the wound exudate are E. coli and Enterococcus faecalis and microorganisms of the genus Proteus
Свободных экз. нет

Найти похожие

Шурма, А. І.
Експериментальне дослідження можливості визначення оптичної густини плазми венозної крові для контролю за перебігом інтраабдомінального запального процесу [Текст] = Experimental study of the possibility of determining the optical density of plasma of venous blood to monitor the course of the intra -abdominal inflammatory process / А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 4. - С. 149-153. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (кровоснабжение, патофизиология)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (кровь, патофизиология, этиология)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (методы)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Раннє діагностування післяопераційних запальних інтраабдомінальних ускладнень є актуальним питанням, що зумовлено відсутністю достатньо інформативних методів. Метою дослідження була оцінка можливості визначення оптичної густини плазми венозної крові (ОГПВК) на довжині хвилі λ = 310 нм для оцінювання активності інтраабдомінального запального процесу після операції в експерименті. Матеріали і методи. 50 білих нелінійних щурів з моделями гострого перитоніту. Через 12 год. після ініціації перитоніту виконували лапаротомію, промивання очеревинної порожнини розчином декаметоксину. Через 6, 12, 24 і 48 год. виконували релапаротомію, забирали парієтальну очеревину для гістологічного дослідження і кров з шийної вени. Для дослідження ОГПВК використали спектрофотометр Agilent Cary 100/300 Series UV- Vis. Результати. На тлі регресу запалення через 6 год. після промивання очеревинної порожнини статистично істотно знизилися показники ОГПВК. Через 12 год. на тлі деякого зростання морфологічних ознак запалення показники ОГПВК незначно зросли. Через 24 год. на тлі ознак помірного зниження активності запального процесу показники ОГПВК дещо знизилися. Через 48 год. на тлі суттєвого регресу ознак запалення та появи ознак регенераційних процесів показники ОГПВК статистично істотно зменшилися, майже до меж нормальних значень. Висновки. 1. За експериментальними даними, у щурів з моделями гострого перитоніту після промивання очеревинної порожнини на тлі регресу запалення очеревини статистично істотно знижуються показники ОГПВК на довжині хвилі λ = 310 нм. 2. У разі активації запального процесу показники ОГПВК зростають. 3. Отримані дані свідчать про перспективність клінічного застосування такого показника для оцінювання активності запального процесу і перспективність відповідних клінічних досліджень
Early diagnosis of postoperative inflammatory intra-abdominal complications is an urgent issue due to the lack of sufficiently informative methods. Our previous studies revealed that measurement of venous blood plasma optical density parameters (ODVBP) at a wavelength of l = 310 nm is an informative criterion for the presence of inflammatory and destructive pathology of abdominal organs. Therefore, it would be logical to assume that such an indicator can be used to assess the activity of the intra-abdominal inflammatory process after surgery
Доп.точки доступа:
Гринчук, Ф. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шатохіна, В.
Розрив рудиментарного рогу матки під час вагітності: опис клінічного випадку [Текст] = Rupture of the rudimentary uterine horn during pregnancy: a clinical case / В. Шатохіна, Н. Скурятіна // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3. - С. 42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БЕРЕМЕННОСТЬ В МАТОЧНОМ РОГЕ -- PREGNANCY, CORNUAL (патофизиология, хирургия, этиология)
МАТКА -- UTERUS (аномалии, ультрасонография, химия)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, тенденции)
АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ -- OBSTETRIC HEMORRHAGES (патофизиология, терапия, этиология)
Аннотация: В статті описано клінічний випадок розриву рудиментарного рогу матки під час вагітності. Труднощі своєчасної діагностики вагітності в рудиментарному розі матки можуть обумовлювати ургентне оперативне втручання з приводу розриву рогу матки та антенатальної загибелі плода, збільшення частоти акушерських кровотеч, геморагічного шоку та збільшення частоти гемотрансфузій. Метою даного дослідження було продемонструвати варіант розвитку повторної вагітності при однорогій матці з контралатеральним рудиментарним рогом. Матеріалами дослідження слугували дані медичної карти стаціонарної хворої, що включали анамнестичні дані, результати лабораторних та інструментальних досліджень, протокол операцій та епікриз. Вагітна в терміні 16 тижні поступила до приймального відділення міського пологового будинку у 2020 році у вкрай важкому стані з ознаками гострої внутрішньочеревної кровотечі. Враховуючи тяжкий стан пацієнтки, була виконана ургентна нижньосерединна лапаротомія з ревізією черевної порожнини. Під час операції була виявлена аномалія розвитку матки - однорога матка з контралатеральним рудиментарним рогом, не з’єднаним з порожниною матки та з ознаками перерваної вагітності внаслідок розриву рогу. Тактика оперативного лікування включала відсічення рудиментарного рогу, повний гемостаз, санацією та дренування черевної порожнини. Паралельно проводилась інтенсивна терапія: трансфузія свіжозамороженої плазми та еритроцитарної маси. Аналіз літературних джерел щодо питань вроджених аномалій матки показав наявність високого ризику розвитку вагітності саме у рудиментарному розі матки та велику частоту ускладнень даної вагітності у вигляді розриву рогу переважно в ІІ триместрі. Систематизація підходів до вирішення проблеми розриву рудиментарного рогу під час вагітності свідчить про надання вищого пріоритету тактиці збереження нормально розвиненого рогу з паралельною інфузійною терапією у веденні пацієнток з розривом рудиментарного рогу матки та відносно нестабільною гемодинамікою. Разом з тим демонструється обговорення успішних випадків планового видалення рудиментарного рогу з плодом та нормальної повторної вагітності за своєчасного виявлення вродженої аномалії матки. Результати опису даного клінічного випадку можуть бути корисними для акушер-гінекологів, загальних хірургів та лікарів ультразвукової діагностики для удосконалення виявлення рідкісних аномалій розвитку жіночої репродуктивної системи в контексті диференційної діагностики причин "гострого живота" у жінок та оптимізації хірургічної тактики лікування ускладнень вагітності у рудиментарному розі матки
This article describes a clinical case of a ruptured rudimentary uterine horn during pregnancy. Difficulties in timely diagnosis of pregnancy in a rudimentary uterine horn can result in urgent surgical intervention for uterine horn rupture and antenatal fetal death, increased frequency of obstetric bleeding, hemorrhagic shock, and increased frequency of hemotransfusions. The aim of this study was to demonstrate the variant of recurrent pregnancy, which was developed in a non-communicating rudimentary horn of a unicornuate uterus. The materials of the study was data of medical history, which included anamnestic data, results of laboratory and instrumental studies, surgical protocol, and epicrisis. A 16-weeks pregnant woman was admitted to the emergency department of the maternity hospital in an extremely severe condition with signs of acute intraabdominal hemorrhage in 2020. According the situation, an urgent lower midline laparotomy and abdominal cavity revision were performed. An abnormality of the development of the uterus was revealed during the operation - a one-horned uterus with a contralateral rudimentary horn not connected to the uterine cavity and with signs of an interrupted pregnancy due to a rupture of the horn. Tactics of operative treatment included rudimentary horn’s resection, complete hemostasis, sanation and drainage of the abdominal cavity. Also, an intensive therapy was performed, which included transfusion of fresh frozen plasma and red cell mass. The systematization of literary sources on the issues of congenital anomalies of the uterus showed a high risk of pregnancy development in the rudimentary horn of the uterus and a high frequency of complications of this pregnancy in the form of horn rupture, mainly in the second trimester. The systematization of approaches to solving the problem of rudimentary horn rupture during pregnancy shows that a higher priority is given to the tactics of preserving a normally developed horn with infusion therapy in the management of patients with rupture of the rudimentary horn of the uterus and relatively unstable hemodynamics. At the same time, a discussion of successful cases of planned rudimentary horn's resection with the fetus and normal recurrent pregnancy is demonstrated. The results of this clinical case may be useful for obstetricians, general surgeons, and ultrasound diagnostic specialists to improve the detection of rare anomalies of the female reproductive system in differential diagnosis of "acute abdomen" causes in women and optimize surgical tactics for the treatment of pregnancy complications in the rudimentary uterine horn
Доп.точки доступа:
Скурятіна, Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мовчан, О. М.
Порівняння методів хірургічного лікування раку ендометрію [Текст] = Testing methods for surgical treatment of endometrial cancer / О. М. Мовчан, В. С. Свінціцький, О. І. Бублієва // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 301-304. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS (ультраструктура, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (методы)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль)
Аннотация: Актуальність дослідження зумовлена збільшенням кількості захворюваності (більш, ніж на 50%) на вперше виявлений рак ендометрія матки, особливо серед осіб молодшого віку. Основним методом лікування раку ендометрія І-ІІ стадії залишається хірургічний. Метою дослідження є виявлення можливої лапаротомічної конверсії під час лапароскопічних процедур. Головним методом дослідження було нерандомізоване, проспективне когортне дослідження з подальшим спостереженням за тривалістю госпіталізації та 30 днями після виписки за період від 2010 по 2019 рік. Була оцінена тривалість госпіталізації, а в періопераційний період і протягом 30 днів після виписки – наявність післяопераційних ускладнень. Всього було проаналізовано 812 пацієнток із I-IV стадіями раку ендометрія, середній вік яких становив 52±5 років (від 25 до 75 років). До першої групи увійшли пацієнтки, яким була проведена лапаротомія, до другої – лапароскопічне оперативне втручання. Наявність метастазів і рецидивів було підтверджено морфологічним, рентгенологічним, ехоскопічним та клінічним методами. Для обробки даних використовували стандартні методи описової статистики; зокрема, середні значення розраховували із їх стандартними похибками при використанні стандартного t-критерію Ст’юдента при р0,05 за допомогою програмних пакетів Microsoft Excel. Було зроблено висновки щодо об’єму та виду операційного втручання, враховуючи гістологічний тип пухлини, лімфоваскулярну інвазію, клінічну стадію, наявність чи відсутність ожиріння та інших супутніх захворювань, які можуть впливати на обмін речовин, анамнез життя на наявність перенесених хірургічних втручань. Отримані дані підтверджують безпечність використання лапароскопічної гістеректомії для жінок із раком ендометрія I стадії. Однак немає даних про те, чи може лапароскопія призвести до внутрішньочеревної дисемінації пухлинних клітин
The urgency of the study is due to an increase in the incidence (more than 50%) of newly diagnosed uterine endometrial cancer, especially among young people. The main method of treatment for stage I-II endometrial cancer remains surgery. The study aimed to identify possible cytological conversion during laparoscopic procedures. The main method of research was a non-randomized, prospective cohort study with subsequent observation of the duration of hospitalization and 30 days after discharge for the period from 2010 to 2019. The duration of hospitalization was estimated, while in the perioperative period and within 30 days after discharge – the presence of postoperative complications. A total of 812 patients with stage I-IV endometrial cancer were analyzed, with a mean age of 52±5 years (25 to 75 years). The first group included patients who underwent laparotomy, the second – laparoscopic surgery. The presence of metastases and recurrences was confirmed by morphological, radiological, echoscopic and clinical methods. Standard methods of descriptive statistics were used for data processing; in particular, the average values were calculated with their standard errors when using the standard Student’s t-test at p0.05 using Microsoft Excel software packages. Conclusions were made about the volume and type of surgery, taking into account the histological type of tumor, lymphovascular invasion, clinical stage, presence or absence of obesity and other comorbidities that may affect metabolism, life history and the presence of surgery. The obtained data confirm the safety of laparoscopic hysterectomy for women with stage I endometrial cancer. However, there are no data on whether laparoscopy can lead to intra-abdominal dissemination of tumor cells
Доп.точки доступа:
Свінціцький, В. С.
Бублієва, О. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бойко, В. І.
Найближчі та віддалені результати лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних оперцій із застосуванням ендоскопічних технологій [Текст] / В. І. Бойко, В. А. Терехов // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 22-26

MeSH-главная:
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: У ході дослідження виявлена безпосередня залежність перебігу раннього післяопераційного періоду і віддалених результатів у жінок, яких прооперовано традиційно та із застосуванням лапароскопії. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень доведено високу ефективність відеолапароскопічного способу порівняно з традиційним. Отже, впровадження запропонованої тактики лікування має суттєво підвищити якість життя даної категорії пацієнток. Вивчення віддалених результатів лапароскопічних операцій продемонструвало, що застосування у практиці лікувальних закладів діагностичних методів оперативних прийомів сприятиме покращанню результатів комплексного лікування хворих жінок із патологією органів малого таза
Доп.точки доступа:
Терехов, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морар, І. К.
Морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при внутрішньочеревній гіпертензії в експерименті / І. К. Морар // Шпит. хірургія. - 2020. - N 4. - С. 29-35

MeSH-главная:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (хирургия)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Аннотация: Мета роботи: в експерименті на дрібних лабораторних тваринах дослідити вплив внутрішньочеревної гіпертензії на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани. Експеримент виконано на 102 лабораторних щурах, яким виконано серединну лапаротомію та зведено краї рани простими вузловими швами. Основну групу склали 72 тварини, яким створювали внутрішньочеревну гіпертензію. Групу порівняння склали 48 тварини без внутрішньочеревної гіпертензії. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-у, 3-ю та 5-у доби після створення внутрішньочеревної гіпертензії. Створена внутрішньочеревна гіпертензія призводить до нерівномірного повнокров’я як м’язово-апоневротичного шару, так і грануляційної тканини, збільшення об’єму останньої, а також до переважання відсотка лімфоїдних клітин над фібробластами, що свідчить про затримку репаративних процесів у ділянці рубця. Особливістю венозного повнокров’я за створеної внутрішньочеревної гіпертензії є сладж еритроцитів у венулах та “порожні” артеріоли. Ступінь вираження патогістологічних змін, спричинених внутрішньочеревною гіпертензією, залежить від рівня внутрішньочеревного тиску та тривалості його дії.
Цель работы: в эксперименте на мелких лабораторных животных исследовать влияние внутрибрюшной гипертензии на морфологические особенности грануляционной ткани лапаротомной раны. Эксперимент выполнен на 102 лабораторных крысах, которым выполнено срединную лапаротомию и соедены края раны простыми узловыми швами. Основную группу составили 72 животные, которым создавали внутрибрюшную гипертензию. Группу сравнения образовали 48 животных без внутрибрюшной гипертензии. Забор биологического материала проводили на 1, 3 и 5 сутки после создания внутрибрюшной гипертензии. Созданная внутрибрюшная гипертензия приводит к неравномерному полнокровию как мышечно-апоневротического слоя, так и грануляционной ткани, увеличению объема последней, а также к преобладанию процента лимфоидных клеток над фибробластами, что свидетельствует о задержке репаративных процессов в области рубца. Особенностью венозного полнокровия по созданной внутрибрюшной гипертензии является сладж эритроцитов в венулах и “пустые? артериолы. Степень выраженности патогистологических изменений, вызванных внутрибрюшной гипертензией, зависит от уровня внутрибрюшного давления и продолжительности его действия.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Запорожан, С. Й.
Ефективність лікування поширеного вторинного гнійного перитоніту із застосуванням релапаротомії [Текст] / С. Й. Запорожан, В. О. Ткач, О. А. Домбровський // Шпит. хірургія. - 2020. - N 3. - С. 50-54

MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (методы)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи: проаналізувати результати лікування пацієнтів із поширеним вторинним гнійним перитонітом та порівняти ефективність різних методик лікування. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 545 пацієнтів із вторинним гнійним перитонітом. Серед 545 оперованих пацієнтів у післяопераційному періоді померло 135 пацієнтів (24,77%). У групі пацієнтів після виконаних релапаротомій померло 20 пацієнтів (39,2%).
Цель работы: проанализировать результаты лечения пациентов с распространенным вторичным гнойным перитонитом и сравнить эффективность различных методик лечения. Проведен ретроспективный анализ результатов лечения 545 пациентов с вторичным гнойным перитонитом. Среди 545 оперированных пациентов в послеоперационном периоде умерло 135 пациентов (24,77%). В группе пациентов после выполненных релапаротомий умерло 20 пациентов (39,2%).
Доп.точки доступа:
Ткач, В. О.
Домбровський, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морар, І. К.
Вплив внутрішньочеревної гіпертензії на міцність післяопераційного рубця лапаротомної рани [Текст] = Effect of intra-abdominal hypertension on the strength of the postoperative scar of a laparotomic wound / І. К. Морар // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 223-226. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РУБЕЦ -- CICATRIX (осложнения)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование)
Аннотация: Одним із головних чинників виникнення післяопераційної евентрації є внутрішньочеревна гіпертензія, яка має місце за різної хірургічної патології органів черевної порожнини. Незважаючи на наявність великої кількості наукових праць щодо негативної дії внутрішньочеревної гіпертензії на морфологічний стан грануляційної тканини у ділянці лапаротомної рани, публікацій щодо її впливу на міцність післяопераційного рубця немає. Тому метою роботи було дослідити в експерименті на дрібних лабораторних тваринах вплив внутрішньочеревної гіпертензії на механічну міцність післяопераційного рубця лапаротомної рани. Експеримент проведено на 120 лабораторних щурах, яким виконано серединну лапаротомію та зведено краї м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки простими вузловими швами. Основну групу склали 72 тварини, яким створили внутрішньочеревну гіпертензію шляхом уведення у черевну порожнину ємності (презервативу) з певною кількістю фурациліну. Групу порівняння утворили 48 тварин, яким після виконання лапаротомії у черевній порожнині розташували пустий презерватив. Механічну міцність післяопераційного рубця лапаротомної рани визначали за методикою Г.В. Петровича (2010) на 1-у, 3-ю та 5-у доби після створення внутрішньочеревної гіпертензії, шляхом вимірювання рівня внутрішньочеревного тиску у момент розриву післяопераційного рубця лапаротомної рани. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили з використанням електронних таблиць Microsoft Excel та пакета програм статистичної обробки PAST. Розбіжності між групами досліджень визначали за допомогою критеріїв Mann-Whithey. Отримані результати дослідження свідчать, що створена внутрішньочеревна гіпертензія призводить до зниження механічної міцності післяопераційного рубця лапаротомної рани. Ступінь негативного впливу внутрішньочеревної гіпертензії на міцність післяопераційного рубця обернено пропорційна рівню внутрішньочеревного тиску
One of the main factors of postoperative eventration is intra-abdominal hypertension, which occurs in various surgical pathologies of the abdominal cavity. Despite the presence of a large number of scientific papers on the negative effect of intra-abdominal hypertension on the morphological state of granulation tissue in the area of the laparotomy wound, there are no publications on the impact on the strength of the postoperative scar. Therefore, the study aimed to investigate in an experiment on small laboratory animals the effect of intra-abdominal hypertension on the mechanical strength of the postoperative scar of a laparotomy wound. The experiment was performed on 120 laboratory rats, which underwent a median laparotomy and brought together the edges of the musculoaponeurotic layer of the anterior abdominal wall with simple nodal sutures. The main group consisted of 72 animals who developed intra-abdominal hypertension by inserting a container (condom) with a certain amount of Furacilin into the abdominal cavity. The comparison group consisted of 48 animals who had an empty condom inserted into the abdominal cavity after laparotomy. The mechanical strength of the postoperative scar of the laparotomy wound was determined by the method of G. V. Petrovich (2010) on the 1st, 3rd, and 5th day after the creation of intra-abdominal hypertension, by measuring the level of intra-abdominal pressure at the time of rupture of the postoperative scar of the laparotomy wound. Statistical analysis of the results was performed using Microsoft Excel spreadsheets and a package of statistical processing software PAST. Differences between study groups were determined using Mann-Whitney criteria. The results of the study indicate that the created intra-abdominal hypertension leads to a decrease in the mechanical strength of the postoperative scar of the laparotomy wound. The degree of the negative impact of intra-abdominal hypertension on the strength of the postoperative scar is inversely proportional to the level of intra-abdominal pressure
Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості морфології грануляційної тканини лапаротомної рани при використанні різних видів швів [Текст] / В. В. Власов [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 4. - С. 44-49

MeSH-главная:
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES (использование)
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE
Аннотация: Мета роботи — дослідити в експерименті морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при зашиванні останньої простими вузловими та безперервним обвивним швом. Матеріали і методи. Експеримент виконано на 108 щурах, яким проведено серединну лапаротомію. Першій групі тварин (n = 54) краї м’язово‑апоневротичного шару передньої черевної стінки з’єднано простими швами, другій групі (n = 54) — безперервним обвивним. Забір біологічного матеріалу проводили в 1‑шу, на 7‑му та 14‑ту добу після оперативного втручання шляхом висічення м’язово‑апоневротичного шару передньої черевної стінки разом зі шкірою. Результати та обговорення. В 1‑шу добу дослідження у першій групі в грануляційній тканині статистично значущо переважали лімфоїдні клітини та нейтрофіли, різниця між їх кількістю була статистично незначущою. У другій групі відзначено статистично значущо більшу частку лише лімфоїдних клітин. На 7‑му та 14‑ту добу спостереження в обох групах у грануляційній тканині статистично значущо переважали фібробласти. В 1‑шу добу після виконання операції в обох групах спостерігали фібрин у вигляді сітки, а у другій групі — також крововиливи. Морфологія грануляційної тканини лапаротомної рани на 14‑ту добу спостереження не відрізнялася в групах, за винятком того, що в другій групі статистично значущо був більшим питомий об’єм колагенових волокон. Висновки. Використання безперервного обвивного шва на відміну від простого вузлового спричиняє статистично значуще переважання у грануляційній тканині лапаротомної рани фібробластів, лімфоїдних та плазматичних клітин, збільшення питомого об’єму колагенових волокон, а також зменшення частки макрофагів, особливо на 14‑ту добу спостереження, що свідчить про порівняно швидке дозрівання грануляційної тканини
Доп.точки доступа:
Власов, В. В.
Морар, І. К.
Давиденко, І. С.
Бодяка, В. Ю.
Походун, К. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Результати лапароскопічного та лапаротомного лікування хворих із зовнішнім генітальним ендометріозом при використанні імуномодулятора [Текст] / Л. М. Маланчук [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 46-54. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ЭСТРАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- ESTROUS CYCLE
КРЫСЫ -- RATS (хирургия)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Проведено порівняльний аналіз результатів лікування зовнішнього генітального ендометріозу (ЗГЕ) із застосуванням традиційного оперативного втручання, гормональної терапіїі та включення до лікувального комплексу низькомолекулярного імуномодулятора 5-аміно-1,2,3,4-тетрагідрофталазин-1,4-діону натрієвої солі. Попередньо виконано експериментальну частину дослідження на 50 самках-щурах: створено експериментальний ендометріоз та вивчено вплив імуномодулятора на його перебіг у піддослідних тварин, зокрема на зміни естрального циклу. Введення імуномодулятора приводило до регресу ендометріоїдних гетеротопій і нормалізації естрального циклу у тварин. На основі експериментальних досліджень проведено порівняльний аналіз результатів лікування ЗГЕ у 66 жінок. Крім оперативного лікування та гормонотерапії, 34 жінкам у післяопераційному періоді вводили низькомолекулярний імуномодулятор 5-аміно-1,2,3,4-тетрагідрофталазин-1,4-діону натрієвої солі. Для оцінки результатів лікування використовували клітинну ланку імунітету, Т- і В-лімфоцити, а також апаратні та інструментальні методи – УЗД органів малого таза і лапароскопію. У групі із застосовуванням імуномодулятора мали місце зміни показників клітинного імунітету, зниження больового синдрому, нормалізація менструальної функції, зменшення кількості рецидивів, а отже, покращання якості життя пацієнток. Соціально значущим ефектом лікування ЗГЕ з використанням метаболічного імуномодулятора є реалізація репродуктивної функції – усунення безпліддя у 50 % жінок впродовж першого року спостереження
The objective of the work was to make a comparative analysis of the result of external genital endometriosis treatment with the use of traditional surgical intervention and hormone therapy together with the use of low-molecular-weight metabolic immune response modifier 5-amino-1,2,3,4-tetrahydrophthalazine-1,4-dione of sodium salt. Materials and methods: the experimental part of the study was previously conducted on 50 female rats which consisted of studying the influence of the immune response modifier on the course of experimentally induced endometriosis in experimental animals, in particular on changes in the estrous cycle. Injection of the immune response modifier caused retrogression of endometrioid heterotopias and normalization of the estrous cycle in the animals. The comparative analysis of the results of external genital endometriosis treatment in 66 women was conducted on the basis of experimental research. 34 women, apart from surgical intervention and hormone therapy, were injected with the immune response modifier 5-amino-1,2,3,4-tetrahydrophthalazine-1,4-dione of sodium salt during the post surgical period. Cellular immunity, T- and B-lymphocytes, and equipment and instrumental methods, such as medical ultrasound of the organs of the lower pelvis and laparoscopy, were used to assess the results of treatment. As a result of the treatment with the use of the immune response modifier the indicators of cells immunity changed, pain severity decreased, menstrual function normalized, relapse frequency reduced, and the overall quality of life for patients improved. Socially significant effect of treatment of external genital endometriosis using metabolic immune response modifier is manifested in implementation of reproductive function ‒ elimination of infertility in 50 % of women during the first year of observation
Доп.точки доступа:
Маланчук, Л. М.
Краснянська, Л. О.
Кучма, З. М.
Мартинюк, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)