Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (25)Редкие издания (8)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Лимфатическая система<.>)
Общее количество найденных документов : 41
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-41   41-41 
1.


    Сапин, М. Р.
    Лимфатические сосуды и регионарные лимфатические узлы легких. [Текст] / М. Р. Сапин // Проблемы туберкулеза и болезней легких. - 2004. - № 4. - С. 6-10

Рубрики: Лимфатическая система

   Легкие


Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Возіанов, О. Ф.
    Формування лімфатичних капілярів біля капсули ниркового тільця в умовах утрудненого відтоку сечі [Текст] / О. Ф. Возіанов, О. В. Люлько, В. С. Котляров // Урологія. - 2003. - Т. 7, № 3. - С. 9-15

Рубрики: Мочи отведение

   Лимфатическая система


Доп.точки доступа:
Люлько, О. В.
Котляров, В. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Персонализация в лечении рака шейки матки во время беременности [Текст] / Е. А. Ульрих [и др.] // Вопросы онкологии. - 2015. - T. 61, № 3. - С. 486-493


MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC (диагноз, хирургия)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагноз, хирургия)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Доп.точки доступа:
Ульрих, Е. А.
Берлев, И. В.
Урманчеева, А. Ф.
Вербитская, Е. А.
Микая, Н. А.
Михайлов, А. В.
Ильин, А. Б.
Гамзатова, З. Н.
Янкевич, Ю. В.
Артемьева, А. С.
Королькова, Е. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Канаев, С. В.
    Роль радионуклидной визуализации путей лимфооттока при определении показаний к облучению парастернальных лимфоузлов у больных раком молочной железы [Текст] / С. В. Канаев, С. Н. Новиков // Вопросы онкологии. - 2015. - T. 61, № 5. - С. 737-744


MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (радиоизотопные изображения, радиотерапия)
ЛИМФАТИЧЕСКИХ УЗЛОВ ОБЛУЧЕНИЕ -- LYMPHATIC IRRADIATION
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (радиоизотопные изображения)
РАДИОНУКЛИДНОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- RADIONUCLIDE IMAGING
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Доп.точки доступа:
Новиков, С. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Актуальные проблемы кожного лейшманиоза [Текст] / А. Б. Рахматов [и др.] // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2014. - № 3. - С. 63-69


MeSH-главная:
ЛЕЙШМАНИОЗ КОЖНЫЙ -- LEISHMANIASIS, CUTANEOUS (классификация, лекарственная терапия, патофизиология)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
Доп.точки доступа:
Рахматов, А. Б.
Абидова, З. М.
Бойназаров, Н. Б.
Извекова, О. В.
Нурматов, У. Б.
Исраилов, Х. Т.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Горчакова, О. В.
    Структурно-функциональные особенности паховых лимфатических узлов и лимфотока при старении [Текст] / О. В. Горчакова, В. Н. Горчаков // Морфология: Архив анатомии, гистологии и эмбриологии : Науч.- теорет. мед. журн. - 2013. - Т. 143, № 4. - С. 25-29. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0004-1947


MeSH-главная:
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (анатомия и гистология, физиология)
ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ -- LYMPH NODES (анатомия и гистология, физиология)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Доп.точки доступа:
Горчаков, В. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Бугоркова, С. А.
    Морфофункциональная оценка состояния клеток APUD-системы биомодели при характеристике противочумного вакцинного процесса [Текст] / С. А. Бугоркова, В. В. Кутырев // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2013. - № 4. - С. 49-55 . - ISSN 0372-9311


MeSH-главная:
АПУД-КЛЕТКИ -- APUD CELLS (действие лекарственных препаратов)
ВАКЦИНА ЧУМНАЯ -- PLAGUE VACCINE
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Доп.точки доступа:
Кутырев, В.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Зв’язок матриксних металопротеїназ-2 та -9 із регіонарним і віддаленим метастазуванням раку шлунка людини [Текст] / І. І. Ганусевич [та ін.] // Онкология = Oncology. - 2014. - Т. 16, № 1. - С. 40-46 . - ISSN 1562-1774


MeSH-главная:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (вторичный)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (патология)
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 2 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 2
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9
Доп.точки доступа:
Ганусевич, І. І.
Гуменюк, Л. Д.
Осинський, Д. С.
Ковельська, А. В.
Бубновська, Л. М.
Мамонтова, Л. А.
Осинський, С. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Платов, И. И.
    О баромассаже легких, или О роли лимфатической системы в разрешении воспалительных изменений [Текст] / И. И. Платов // Concilium medicum. - 2013. - Т. 15, № 11. - С. 79-80


MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (терапия)
ДЫХАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- RESPIRATORY PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
ДЫХАТЕЛЬНЫЕ УПРАЖНЕНИЯ -- BREATHING EXERCISES
ДЫХАТЕЛЬНАЯ МЕХАНИКА -- RESPIRATORY MECHANICS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (терапия)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Рауцкієне, В. Т.
    Експериментальний гігантоклітинний гепатит з порушенням лімфообігу у статевонезрілих щурів [Текст] / В. Т. Рауцкієне, Я. М. Кулик // Вісник морфології. - 2013. - Т. 19, № 2. - С. 307-312


Рубрики: ВНМУ

MeSH-главная:
ГЕПАТИТ ЖИВОТНЫХ -- HEPATITIS, ANIMAL
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (кровоснабжение)
Доп.точки доступа:
Кулик, Я. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


   
    Лимфодренаж как основа биорегуляционной терапии [Текст] // Участковый врач. - 2014. - № 5. - С. 46-47


Рубрики: Лимфомиозот

MeSH-главная:
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
ЛИМФАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- LYMPHATIC DISEASES (профилактика и контроль)
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


   
    Способ определения лимфовенозного оттока сегментов конечности с дистальным отеком у онкологических больных после комбинированного лечения [Текст] = Peculiarities of diagnosis, course and treatment of late radiation ulcers / М. И. Хворостенко [и др.] // Укр. радіол. журнал. - 2018. - N 2. - С. 88-92. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
ЛИМФА -- LYMPH
ЛИМФЕДЕМА -- LYMPHEDEMA
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
ЛИМФАТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- LYMPHATIC DISEASES
НАТРИЯ ПЕРТЕХНЕТАТ TC 99M -- SODIUM PERTECHNETATE TC 99M
Аннотация: Выявлена возможность определения состояния лимфовенозного оттока сегментов конечности с дистальным отеком у онкологических больных после комбинированного лечения, с помощью пертехнетата 99mТс
Доп.точки доступа:
Хворостенко, М. И.
Кихтенко, И. Н.
Хворостенко, Ю.М.
Грабовский, Ю. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


    Гурбанов, Т. В.
    Анатомические предпосылки применения непрямой лимфотропной терапии при лечении патологии больших слюнных желез [Текст] / Т. В. Гурбанов // Современная стоматология. - 2018. - N 1. - С. 34-37


MeSH-главная:
СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ БОЛЕЗНИ -- SALIVARY GLAND DISEASES (лекарственная терапия)
СИАЛАДЕНИТ -- SIALADENITIS (лекарственная терапия)
ИНЪЕКЦИИ ПОДКОЖНЫЕ -- INJECTIONS, SUBCUTANEOUS (методы)
ЛЕКАРСТВ ДОСТАВКИ СИСТЕМЫ -- DRUG DELIVERY SYSTEMS (методы)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
Кл.слова (ненормированные):
СИАЛОЗ (лекарственная терапия)
Аннотация: Лимфатическая система одна из первых реагирует на патологический процесс различной этиологии. Исследование микроциркуляторного русла позволило установить участие лимфатических сосудов, способных не только поглощать, но и выделять в окружающее межуточное вещество низкомолекулярные и коллоидные растворы. Этот факт дает возможность использовать лимфатическую систему для медикаментозного воздействия на трофику железистой ткани. Анатомическая структура железы позволяет использовать лимфотропную терапию при воспалительных и дистрофических заболеваниях больших слюнных желез. Околоушные и поднижнечелюстные железы заключены в плотные капсулы, которые при увеличении объема железы создают дополнительное интерстициальное давление. То есть выполняются все условия, необходимые для проведения лимфотропной терапии.
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


    Дужий, І. Д.
    Нові можливості лікування хворих на апендикулярний інфільтрат [Текст] / І. Д. Дужий, В. В. Шимко, Г. І. П’ятикоп // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 177-179


Рубрики: Амписульбин

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
АМПИЦИЛЛИН -- AMPICILLIN (терапевтическое применение)
СУЛБАКТАМ -- SULBACTAM (терапевтическое применение)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Проаналізовано результати лікування хворих на апендикулярний інфільтрат двох досліджених груп. В основній групі (35 хворих) проводилося лімфотропне введення антибактеріальних препаратів. У групі порівняння (35 осіб) проводилася стандартна антибактеріальна терапія. Запропонована методика антибіотикотерапії покращує результати лікування, дозволяє заощадити фінансові витрати на лікування та забезпечує своєчасне повернення оперованого до суспільно-корисної праці.
Доп.точки доступа:
Шимко, В. В.
П’ятикоп, Г. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.


   
    Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина друга) [Текст] = History of the development of the lymphatic system (part two) / Д. В. Проняєв [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 89-98. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
ИССЛЕДОВАНИЙ ОСУЩЕСТВИМОСТЬ -- FEASIBILITY STUDIES
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING (история, тенденции)
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (история, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Вісімнадцяте століття можна вважати часом найвизначніших винаходів у дослідженні лімфатичної системи. Швейцарець Йоган Конрад Пеєр (1653–1712) у своїй «Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus» (1677) описав наявність організованих лімфатичних судин у слизовій оболонці тонкої кишки, які названі на його честь Пейєровими бляшками. Олександр Монро з Медичної школи Единбурзького університету був першим, хто детально описав функцію лімфатичної системи. У 1701 році голландський ботанік і анатом Фредерік Рюйш (1638-1731), учень Ван Хорна, описав морфологію і функцію лімфатичних клапанів. Інший голландський анатом, Антон Нюк (1650-1692), застосував техніку ін’єкції ртуті для демонстрації лімфатичної системи. Французький анатом Раймонд В’юссенс (1641-1715), піонер в анатомії серця та анатомії нервової системи, у 1706 році опублікував свою новаторську роботу в «Nouvelles Découvertes sur le Coeur» (1706), детально описуючи лімфатичну систему серця. Італійський гістолог і мікроскопіст Марчелло Мальпігі (1628-1689) дав великий поштовх розвитку мікроанатомії своїм піонерським мікроскопом. Новий прогрес у пізнанні лімфатичної системи забезпечили англійці брати Хантери. Вільям Хантер (1718-1783) чітко припустив, що лімфатичні та молочні судини володіють двома різними властивостями, які сприяють формуванню однієї мережі судин, наділених абсорбуючою функцією. Антоніо Лепротті в 1731 році опублікував дисертацію про коріння лімфатичних шляхів людини. Італійський анатом Паоло Масканьї (1755-1815) розробив спеціальний інструмент зі скляними трубками для повільного введення ртуті в лімфатичні судини. У тому ж 1787 році Паоло Ассаліні опублікував есе про лімфатичну систему, де автор намагався продемонструвати існування «повітропровідних» судин. Подібно до Нюка та Масканьї, Вінценз Фоман (1794-1837) використовував ртуть для ін’єкції найменших лімфатичних судин. Іншим внеском у розуміння анатомії лімфатичної системи був французький анатом Марі Філіберт Констан Саппей (1810-1896), який зміг порахувати клапани в лімфатичних судинах. Польський патолог Альфред Бесядецький (1839-1889) здійснив великий внесок у вивчення лімфатичної системи шкіри. Завдяки своїм дослідженням він спростував панівну гіпотезу, що кровоносні капіляри в шкірі розташовані всередині лімфатичних судин. Вперше в історії він описав суміжне з’єднання між лімфатичними та кровоносними судинами. У 1858 році Карл Фрідріх Вільгельм Людвіг (1816-1895) висунув гіпотезу про те, що лімфа – це фільтрат крові, який виділяється зі стінки капіляра під впливом внутрішньокапілярного тиску. Після цього британський лікар Вільям Хендлі здійснив значний внесок у розвиток хірургії лімфатичних розладів. У 1908 році він представив свою техніку «лімфангіопластики». Однією з ключових фігур цієї лімфатичної революції та «відродження», безсумнівно, є фінський дослідник Карі Кустаа Алітало (1952-сьогодні), який разом зі своєю групою та у співпраці з іншими міжнародними групами здійснив найважливіші відкриття щодо фактору росту/рецепторна система, яка контролює розвиток лімфатичних судин і лімфатичні метастази пухлин
The eighteenth century can rightly be considered the time of the most remarkable inventions in studying the lymphatic system. The Swiss Johann Conrad Peyer (1653–1712), in his "Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus" (1677) described the presence of organized lymphatic vessels in the mucous membrane of the small intestine, which are named Peyer's plaques in his honor. Alexander Monro from the University of Edinburgh Medical School was the first to describe the function of the lymphatic system in detail. In 1701, Dutch botanist and anatomist Frederick Ruysch (1638-1731), a student of Van Horn, described the morphology and function of lymphatic valves. Another Dutch anatomist, Anton Nyuck (1650-1692), used the mercury injection technique to demonstrate the lymphatic system. The French anatomist Raymond Vuyssens (1641-1715), a pioneer in cardiac and nervous system anatomy, published his groundbreaking work in Nouvelles Découvertes sur le Coeur (1706) detailing the lymphatic system of the heart. The Italian histologist and microscopist Marcello Malpighi (1628–1689) gave a great impetus to the development of microanatomy with his pioneering microscope. New progress in the knowledge of the lymphatic system was provided by the English Hunter brothers. William Hunter (1718-1783) clearly suggested that lymphatic and milk vessels have two different properties that contribute to the formation of a single network of vessels endowed with an absorbing function. In 1731, Antonio Leprotti published a dissertation on the roots of the human lymphatic system. The Italian anatomist Paolo Mascagni (1755-1815) developed a special instrument with glass tubes for slowly introducing mercury into the lymphatic vessels. In the same year, 1787, Paolo Assalini published an essay on the lymphatic system, where the author tried to demonstrate the existence of "air-conducting" vessels. Like Nyuck and Mascagna, Vincenzo Foman (1794-1837) used mercury to inject the smallest lymphatic vessels. Another contribution to understanding the anatomy of the lymphatic system made the French anatomist Marie Philibert Constant Sappey (1810-1896), who was able to count the valves in the lymphatic vessels. The Polish pathologist Alfred Besiadecki (1839-1889) made a great contribution to the study of the lymphatic system of the skin. Thanks to his research, he refuted the prevailing hypothesis that the blood capillaries in the skin are located inside the lymphatic vessels. For the first time in history, he described the contiguous connection between lymphatic and blood vessels. In 1858, Carl Friedrich Wilhelm Ludwig (1816-1895) proposed the hypothesis that lymph is a filtrate of blood that is released from the capillary wall under the influence of intracapillary pressure. After that, the British doctor William Handley significantly contributed to the development of surgery for lymphatic disorders. In 1908, he introduced his technique of "lymphangioplasty". One of the key figures of this lymphatic revolution and "renaissance" is undoubtedly the Finnish researcher Kari Kustaa Alitalo (1952-present), who, together with his group and in collaboration with other international groups, made the most important discoveries regarding the growth factor/receptor system that controls the development of lymphatic vessels and lymphatic metastases of tumors
Доп.точки доступа:
Проняєв, Д. В.
Кривецький, В. В.
Мельник, В. В.
Процак, Т. В.
Ємєльяненко, Н. Р.
Волошин, В. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.


   
    Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина перша) [Текст] = History of the development of the lymphatic system (part one) / В. В. Кривецький [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 73-80. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (анатомия и гистология, ультраструктура, физиология)
ИСТОРИОГРАФИЯ -- HISTORIOGRAPHY
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Історія дослідження лімфатичної системи сягає корінням у стародавні часи. Імовірно, лімфатичні вузли були вперше згадані в ієрогліфах стародавнього Єгипту. Гіппократ (V ст. до н. е.) був одним із перших, хто згадав про лімфатичну систему. Один із перших описів того, що можна віднести до лімфатичних судин, можна знайти в Аристотеля. Візантійський лікар Павло Егінський - відомий хірург, який проілюстрував мигдалики та виконав першу тонзилектомію, яка дозволила йому виявити та описати інфіковані шийні лімфатичні вузли. Індійська та ісламська медицина, особливо Авіценна, дали цікаві описи лімфедеми (слонова хвороба) через часті паразитарні інфекції, які частіше трапляються в східних регіонах. Руф Ефеський, римський лікар, виявив пахвові, пахвинні та мезентеріальні лімфатичні вузли, а також тимус у І-ІІ ст. н. е. Перша згадка про лімфатичні судини була у ІІІ ст. до н. е. Герофілом, грецьким анатомом, який жив в Олександрії. Олександрійська школа здійснила великий внесок у вивчення лімфатичної системи, що випливає з праць Галена, хоча питання про те, чи були описані структури насправді лімфатичними судинами, все ще дискутується. Еразістрат, під час розтину молочного ягнятка показав, що черевні артерії заповнюються молоком. Можливо, це перше неправильно витлумачене дослідження мезентеріальних лімфатичних судин. На основі перших спостережень, здійснених середньовічним арабським анатомом ібн-Аль-Нафісом, іспанським вченим і теологом Мігелем Серветом та італійським анатомом Реальдо Коломбо, які описали легеневий кровообіг, і Андреа Чезальпіно, який вперше ввів термін «циркуляція» щодо серцево-судинної системи, встановлено базові закономірності будови лімфатичної системи. У середині ХVІ ст. Габріеле Фалоппіо (досліджувач маткових труб) описав лімфатичні судини. На основі всіх цих відкриттів італійський хірург і анатом Джованні Гульєльмо Ріва був першим, хто представив графічне зображення лімфатичної системи на двох із своїх чотирьох картин маслом, які нині зберігаються в Академії історії «Arte Sanitaria» в Римі
The history of lymphatic system research goes back to ancient times. Lymph nodes were likely first mentioned in the hieroglyphs of ancient Egypt. Hippocrates (5th century BC) in the 5th century BC was one of the first to mention the lymphatic system. One of the first descriptions of what can be attributed to lymphatic vessels can be found in Aristotle. The Byzantine physician Pavlo Aeginsky was a famous surgeon who illustrated the tonsils and performed the first tonsillectomy, which allowed him to identify and describe infected cervical lymph nodes. Indian and Islamic medicine, especially Avicenna, gave interesting descriptions of lymphedema (elephant disease) due to frequent parasitic infections which are more common in eastern regions. Rufus of Ephesus, a Roman physician, discovered the axillary, inguinal, and mesenteric lymph nodes, as well as the thymus, in the 1st-2nd century AD. The first mention of lymphatic vessels was in the 3rd century BC by Herophilus, a Greek anatomist who lived in Alexandria. The Alexandrian school made significant contributions to the study of the lymphatic system stemming from the works of Galen. However, whether the structures described were lymphatic vessels is still debated. Erasistratus, during the dissection of a dairy lamb, showed that the abdominal arteries are filled with milk. Very likely, this is the first misinterpreted study of mesenteric lymphatic vessels. Based on the first observations made by the medieval Arab anatomist ibn Al-Nafis, the Spanish scientist and theologian Miguel Servetus, and the Italian anatomist Realdo Colombo, who described pulmonary circulation, and Andrea Cesalpino, who first introduced the term "circulation" in relation to the cardiovascular system, it was established basic regularities of the structure of the lymphatic system. In the middle of the 16th century, Gabriele Fallopio (researcher of fallopian tubes) described the vessels now known as "mammary glands". Based on all these discoveries, the Italian surgeon and anatomist Giovanni Guglielmo Riva was the first to present a graphic representation of the lymphatic system in two of his four oil paintings, which are now kept in the Academy of History "Arte Sanitaria" in Rome
Доп.точки доступа:
Кривецький, В. В.
Проняєв, Д. В.
Процак, Т. В.
Банул, Б. Ю.
Ємєльяненко, Н. Р.
Волошин, В. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.


    Перцов, В. І.
    Сучасні підходи до лікування донорських ран у потерпілих при опіках [Текст] / В. І. Перцов, О. Л. Одностеблиця, О. В. Пономаренко // Клінічна хірургія. - 2016. - № 3. - С. 49-50. - Бібліогр.: с. 50


MeSH-главная:
ОЖОГИ -- BURNS (лекарственная терапия, хирургия)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (терапевтическое применение)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВ ПУТИ ВВЕДЕНИЯ -- DRUG ADMINISTRATION ROUTES
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
Кл.слова (ненормированные):
мексидол
Доп.точки доступа:
Одностеблиця, О. Л.
Пономаренко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.


   
    Ремоделирование ангиогенеза и лимфангиогенеза при развитии рака шейки матки [Текст] / О. В. Курмышкина [и др.] // Биомедицинская химия. - 2015. - Вып. 5. - С. 579-597 . - ISSN 0042-8809


MeSH-главная:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (диагноз)
АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- NEOPLASTIC PROCESSES
Аннотация: Способность стимулировать ангиогенез/лимфангиогенез признана неотъемлемым свойством раковых клеток, обеспечивающим их необходимыми условиями для роста и метастазирования. "Ангиогенное переключение" - одно из наиболее ранних следствий злокачественной трансформации, охватывающее большое число генов и запускающее сложную совокупность сигнальных каскадов в клетках эндотелия. Процессы формирования микрососудистой сети опухоли тесно сопряжены с этапами канцерогенеза (от возникновения доброкачественных изменений до инвазивных форм) и протекают с многочисленными отклонениями от нормы. Анализ уровня экспрессии проангиогенных факторов при последовательных этапах развития рака шейки матки (интраэпителиальные неоплазии, рак in situ, микроинвазивный и инвазивный рак) дает возможность реконструировать регуляторные механизмы ангиогенеза/лимфангиогенеза и выделить среди них наиболее важные компоненты. В обзоре обобщены данные литературы по экспрессии ключевых регуляторов ангиогенеза при цервикальных интраэпителиальных неоплазиях и раке шейки матки, обсуждается их возможное участие в механизмах трансформации эпителиальных клеток, инвазии и метастазировании. Рассмотрена взаимосвязь уровня экспрессии проангиогенных молекулярных факторов с различными клинико-патологическими параметрами и возможность их использования в диагностике и таргетной терапии рака шейки матки. Особое внимание уделяется сравнительно малоизученным регуляторам лимфангиогенеза и "не-VEGF зависимым", альтернативным, путям активации ангиогенеза, составляющим перспективу дальнейших исследований в данной области.
Доп.точки доступа:
Курмышкина, О. В.
Белова, Л. Л.
Ковчур, П. И.
Волкова, Т. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.


    Ганжий, В. В.
    Выбор объема лимфодиссекции при раке желудка: D1 или D2? [Текст] / В. В. Ганжий, И. П. Колесник // Харківська хірургічна школа. - 2016. - № 2. - С. 130-135


MeSH-главная:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (хирургия)
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY (методы)
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION (методы)
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (анатомия и гистология, хирургия)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (анатомия и гистология, хирургия)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ОБЗОР -- REVIEW
Доп.точки доступа:
Колесник, И. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.


   
    Накопичення цефтріаксону у червоподібному відростку при застосуванні лімфотропної терапії [Текст] / І. Д. Дужий [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 5. - С. 17-19. - Бібліогр.: с. 19


MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЦЕФТРИАКСОН -- CEFTRIAXONE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакокинетика)
ЛЕКАРСТВ ПУТИ ВВЕДЕНИЯ -- DRUG ADMINISTRATION ROUTES
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
ИНЪЕКЦИИ ВНУТРИМЫШЕЧНЫЕ -- INJECTIONS, INTRAMUSCULAR
АППЕНДИКС -- APPENDIX (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (профилактика и контроль)
Аннотация: У 50 хворих порівнювали накопичення антибіотиків у різних відділах червоподібного відростка (ЧВ) за їх стандартного та лімфотропного (ЛТ) введення. У двох групах по 25 хворих вводили цитобіотик (цефтріаксон) за стандартною і ЛТ методикою за 1 - 2 год до операції. Видалений ЧВ (основу, центральну частину і верхівку) вивчали шляхом гомогенізації і додавання в лабораторну культуру E. coli. Після ЛТ введення антибіотика спостерігали гальмування росту культури мікроорганізмів, що свідчило про переважне його накопичення у ЧВ при ЛТ введенні
Доп.точки доступа:
Дужий, І. Д.
Шимко, В. В.
Дужий, В. І.
Купрієнко, М. М.
Кулагіна, Ю. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-20    21-41   41-41 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)