Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Липэктомия<.>)
Общее количество найденных документов : 17
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-17 
1.


   
    Влияние липосакции большого объема на системное и лёгочное кровообращение, оксигенирующую функцию лёгких [Текст] / И. П. Николаева [и др.] // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2015. - № 6. - С. 17-21


MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (хирургия)
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ЛЕГОЧНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PULMONARY CIRCULATION
Доп.точки доступа:
Николаева, И. П.
Капранова, А. С.
Попова, В. Б.
Лодягин, А. Н.
Фролова, Т. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Щеглова, Ю. В.
    Влияние липосакции на уровень лептина крови [Текст] / Ю. В. Щеглова, Л. И. Белоногов, С. Ф. Малахов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2004. - Т. 163, № 5. - С. 86-88

Рубрики: Жировая ткань--хир

   Липэктомия


Доп.точки доступа:
Белоногов, Л. И.
Малахов, С. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Ліпоабдомінопластика в корекції дефектів черевної стінки / О. В. Панчук [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 4. - С. 13-17


MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (хирургия)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы)
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (использование, методы)
Аннотация: Менша частота розвитку післяопераційних ускладнень у пацієнтів з потенційно високим ризиком порівняно з традиційною абдомінопластикою (13,3 та 30,0 %, р  0,05) є важливим аргументом на користь ліпоабдомінопластики. Через 12 міс відмінний результат в основній групі відзначено у 71,2 % осіб, а в групі порівняння — в 37,5 %
Доп.точки доступа:
Панчук, О. В.
Мішалов, В. Г.
Сімонов, В. Ф.
Донець, Є. Г.
Бик, П. Л.
Огороднік, Т. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Ліпоабдомінопластика – комплексний метод корекції дефектів передньої черевної стінки [Текст] = Lipoabdominoplasty as a complex method of the anterior abdominal wall defects correction / О. В. Панчук [та ін.] // Art of Medicine. - 2019. - N 1. - С. 105-110. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (патофизиология, хирургия)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы, тенденции)
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (хирургия, этиология)
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (методы, тенденции)
КОСМЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- COSMETIC TECHNIQUES (использование, психология, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи – покращити ефективність лікування пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки шляхом впровадження нових методик проведення симультанних операцій в поєднанні з ліпоабдомінопластикою
Доп.точки доступа:
Панчук, О. В.
Мішалов, В. Г.
Лещишин, І. М.
Сімонов, В. Ф.
Донець, Є. Г.
Бик, П. Л.
Огороднік, Т. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Дрюк, Н. Ф.
    Липоаспирация и ее сочетание с лимфодренирующими и зональными резекционно-пластическими операциями - новый подход в лечении лимфадемы конечностей [Текст] / Н. Ф. Дрюк, А. Ю. Полищук, С. И. Дербак // Клінічна хірургія. - 2012. - № 4. - С. 16-17

Рубрики: Лимфедема--хир

   Липэктомия


Доп.точки доступа:
Полищук, А. Ю.
Дербак, С. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Федоров, Ю. Ю.
    Липосакция [Текст] / Ю. Ю. Федоров, Л. С. Розанова // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 1998. - № 5. - С. 48-49


MeSH-главная:
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (методы, тенденции)
Доп.точки доступа:
Розанова, Л. С.


Найти похожие

7.


   
    Липосакция и клеточная терапия [Текст] / А. Мелерзанов [и др.] // Врач. - 2014. - № 4. - С. 12-14


MeSH-главная:
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE

ТКАНЕВАЯ ТЕРАПИЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ -- TISSUE THERAPY, HISTORICAL
АДИПОЦИТЫ -- ADIPOCYTES
Доп.точки доступа:
Мелерзанов, А.
Мантурова, Н.
Петерсен, Е.
Трусова, И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Липофилинг. Современные взгляды [Текст] / А. В. Петах [и др.] // Клінічна хірургія. - 2015. - № 12. - С. 61-65


MeSH-главная:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (трансплантация)
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS (методы)
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Доп.точки доступа:
Петах, А. В.
Гришай, С. Е.
Жигунова, О. В.
Дербак, С. И.
Петах, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Місце допплерівської флоуметрії у визначенні та оцінці характеристик кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики [Текст] / О. В. Панчук [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (хирургия)
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (использование, методы)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы)
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи — визначити можливість використання допплерівського дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики для поліпшення результатів та розробки нових методик лікування пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки. Матеріали і методи. Дослідження судин передньої черевної стінки за допомогою допплерівського сканування проведено у 58 хворих. Середній вік пацієнтів становив (38,2 ± 2,8) року. Пацієнти мали або ожиріння І — ІІ ступеня або надмірну масу тіла (середній індекс маси тіла — (30,2 ± 1,5) кг/м2. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно із стандартами МОЗ України. Всім хворим виконували первинну ліпоабдомінопластику. Допплерівську флоуметрію проводили до операції і на 14‑ту добу після ліпоабдомінопластики для оцінки кровопостачання передньої черевної стінки. Результати та обговорення. Більшість м’язово‑шкірних перфорантів була розташована на відстані в середньому (5,2 ± 0,3) см від серединної лінії. В доопераційний період в одного пацієнта виявлено в середньому (6,12 ± 1,31) перфоранта. Середній діаметр судин становив (1,55 ± 0,80) мм. У післяопераційний період в одного пацієнта виявлено (3,25 ± 1,27) перфоранта. Середній діаметр судин становив (1,68 ± 0,75) мм, що підтверджує збереження артеріальних гілок після операції. Збільшення калібру судин було статистично значущим (p  0,05). Середня швидкість кровотоку в судинах збільшилася на 56 % (з 21,8 мл/хв до операції до 34,3 мл/хв після операції, p  0,05). Вазодилатаційні зміни пояснюються зменшенням кровопостачання тканин, спричиненим хірургічною травмою, зменшенням загальної кількості перфорантів і перевантаженням залишкових судин. Висновки. Доопераційне визначення перфорантних судин дає змогу оцінити можливості резекції клаптів, визначити ділянки можливої дисекції та обсяг операції. Ризик виникнення основних ускладнень після абдомінопластики може бути зменшений завдяки обмеженій дисекції клаптя та збереженню перфорантних судин у клапті. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не руйнуються перфорантні судини діаметром понад 1 мм у періумбілікальній ділянці та верхніх латеральних квадрантах. Під час допплерівського дослідження в післяопераційний період виявлено збільшення калібру артерій (p  0,05) і швидкості кровотоку в них на 56 % (p  0,05)
Доп.точки доступа:
Панчук, О. В.
Мішалов, В. Г.
Лещишин, І. М.
Охоцька, О. І.
Смольніков, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Можливості застосування лазерної допплеровської флоуметрії для визначення та оцінки характеристик кровотоку під час проведення корекцій косметичних дефектів черевної стінки [Текст] / О. В. Панчук [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы)
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (использование, методы)
ФЛОУМЕТРИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ЛАЗЕРНАЯ -- LASER-DOPPLER FLOWMETRY (использование, методы)
ПЕРФУЗИИ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- PERFUSION IMAGING (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи — визначити можливість використання лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) для дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки з метою поліпшення результатів лікування хворих з ожирінням І — ІІ ступеня з косметичними дефектами передньої черевної стінки та розробки нових методик. Матеріали і методи. Дослідження кровотоку в передній черевній стінці за допомогою ЛДФ проведено у 132 хворих. Серед них переважали жінки (116 (87,9 %)). Середній вік пацієнтів становив (43,4 ± 10,3) року. Всі пацієнти мали ожиріння І або ІІ ступеня. Середній індекс маси тіла становив (32,8 ± 2,7) кг/м2. Пацієнти були розподілені на дві групи: основну — 64 (48,5 %) пацієнти, яким виконували абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією та ліпосакцією (ліпоабдомінопластику) та контрольну — 68 (51,5 %) пацієнтів, котрим проводили абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією без ліпосакції. Середня тривалість операції в основній групі становила (255,3 ± 23,5) хв, у контрольній — (210,2 ± 21,2) хв. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно зі стандартами МОЗ України. ЛДФ проводили до та під час хірургічної операції і впродовж 10 днів післяопераційного періоду для визначення показників мікроциркуляції (ПМ) передньої черевної стінки. Результати та обговорення. При дослідженні ПМ у контрольній та основній групах до лікування статистично значущої різниці не виявлено (р = 0,83). Відразу після операції порушується співвідношення між низькочастотними ритмами, які характеризують активний механізм мікроциркуляції, і високочастотними та серцевим ритмами. В нормі амплітуда вазомоцій становить 20 — 25 % від рівня ЛДФ‑сигналу, відразу після операції знижується до 46 — 55 % при частоті коливань 6 — 8 за 1 хв. Середній термін відновлення ПМ до вихідного рівня — 8 діб, максимальний — 11 діб (у курця з цукровим діабетом 2 типу). Виявлено зменшення рівня мікроциркуляції протягом 1 — 2 діб після операції в групі ліпосакції на 5,2 % більше, ніж у контрольній групі. Між групами не виявлено статистично значущої різниці в динаміці змін ПМ протягом періоду дослідження (р = 0,767). Висновки. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не відбувається критичного зменшення ПМ у клаптях порівняно з класичною абдомінопластикою. «Ішемічний криз» у клаптях після ліпоабдомінопластики припадає на перші 2 доби післяопераційного періоду. В подальшому відзначено прогресивне відновлення мікроциркуляції в клаптях. Доведено безпечність одномоментного проведення абдомінопластики з ліпосакцією. Перевагою ліпоабдомінопластики є краща мобілізація клаптів, що зменшує необхідну дисекцію клаптя, зберігає м’язово‑шкірні перфоранти, сприяє отриманню кращих контурів тіла та зменшенню ризику повторних корекцій у післяопераційний період
The aim — to determine the possibility of using Laser Doppler flowmetry (LDF) for the study of blood flow in the vessels of the anterior abdominal wall in order to improve the results and develop new methods of treatment of patients with cosmetic defects of the anterior abdominal wall in patients with obesity I — II stage. Materials and methods. The study of blood flow on the anterior abdominal wall using LDF scan was performed in 132 patients, predominantly females 116 (87.9 %). The average age of patients was 43.4 ± 10.3 years. All patients had obesity of grade I or II. The average body mass index was 32.8 ± 2.7 kg/m2. The patients were divided into two groups: the main group — 64 (48.5 %) patients who underwent abdominoplasty in combination with other simultaneous operations and liposuction (lipoabdominoplasty), and the control group — 68 (51.5 %) patients who underwent abdominoplasty in combination with other simultaneous operations without liposuction. The mean duration of the operation in the main group was 255.3 ± 23.5 min., in the control group — 210.2 ± 21.2 min. Patients were examined in the preoperative period according to the standards of the Ministry of Health of Ukraine. LDF was performed before and during surgery and within 10 days of the postoperative period to determine the microcirculation indices (MI) of the anterior abdominal wall. Results and discussion. The study of MI in the control and main groups prior to the treatment, no statistically significant difference was found between the groups (p = 0.83). Immediately after the operation, the relationship between low‑frequency rhythms, which characterize the active mechanism of microcirculation, and high‑frequency and heart rhythms is disrupted. Normally, the amplitude of vasomotions is 20 — 25 % of the level of the LDF signal, immediately after the operation it decreases to 46 — 55 % at an oscillatiofrequency of 6 — 8 per minute. The average period of recovery of MI to the initial level is 8 days, the maximum is 11 days (for a smoker with type 2 diabetes). A decrease in the level of microcirculation within 1 — 2 days after surgery was 5.2 % bigger in the liposuction group than in the control group. There was no statistically significant difference between the groups in the dynamics of changes in MI during the study period (p = 0.767). Conclusions. The study showed that during lipoabdominoplasty there is no critical reduction in the microcirculation in the flaps compared to the classical abdominoplasty. «Ischemic crisis» in the flaps after lipoabdominoplasty is present during the first 2 days of the postoperative period. In the future, the progressive recovery of microcirculation in the flaps is noted. The safety of simultaneous abdominoplasty with liposuction has been proven. The advantage of lipoabdominoplasty is better mobilization of flaps which reduces the necessary dissection of the flap, preserves the musculo‑dermal perforants, helps to obtain better body contours and reduce the risk of repeated corrections in the postoperative period.
Доп.точки доступа:
Панчук, О. В.
Мішалов, В. Г.
Лещишин, І. М.
Охоцька, О. І.
Бик, П. Л.
Донець, Є. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-17 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)