Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Книги (2)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Лишайники<.>)
Общее количество найденных документов : 6
Показаны документы с 1 по 6
1.


   
    Antimicrobial activity of extracts from ecuadorian lichens [Текст] / N. A. Matvieieva [и др.] // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2015. - Т. 77, № 3. - С. 23-27 . - ISSN 0201-8462


MeSH-главная:
ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS (выделение и очистка)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (действие лекарственных препаратов)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (биосинтез, терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Matvieieva, N. A.
Pasichnyk, L. A.
Zhytkevych, N. V.
Pabón
, Pidgorskyi V. S.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Enzymatic activity of psychrotolerant Antarctic bacteria [Text] / N. V. Borzova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P3-11


MeSH-главная:
ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS (микробиология)
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (выделение и очистка, рост и развитие)
PSEUDOMONAS FLUORESCENS -- PSEUDOMONAS FLUORESCENS (выделение и очистка, рост и развитие)
SPOROSARCINA -- SPOROSARCINA (выделение и очистка, рост и развитие)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
КСИЛОЗИДАЗЫ -- XYLOSIDASES (биосинтез)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Аннотация: Антарктичний регіон має значний потенціал для вивчення біорізноманіття мікроорганізмів та пошуку бактеріальних продуцентів гліколітичних та протеолітичних ензимів з новими властивостями. Метою дослідження було вивчення позаклітинної глікозидазної та протеолітичної активності чотирьох штамів бактерій, виділених із чорних лишайників скель острова Ґаліндез в Антарктиці. Методи. Культури бактерій вирощували у глибинних умовах при 15 та 26°С протягом 48 год. Для дослідження глікозидазної активності використовували середовища наступного складу (у г/л): 1) рамноза – 5,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH2PO4 – 0,5; MgSO4?7H2O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0; 2) соєве борошно – 20,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH2PO4 – 0,5; MgSO4?7H2O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0. Вивчення протеолітичної активності проводили після вирощування на середовищі з желатином. Для визначення ензиматичної активності бактерій використовували синтетичні та природні субстрати: п-нітрофенілглікозиди, розчинний крохмаль, желатин, казеїн та конго-род еластин. Виділення ензимних препаратів M. Foliorum та Rothia sp. проводили шляхом осадження 90% сульфатом амонію з фільтрата культуральної рідини продуцента після культивування. Визначення термооптимуму проводили в діапазоні температур 10–50°С, рН-оптимуму – в діапазоні рН від 3,0 до 9,0. Результати. Всі досліджені штами проявляли ?-фукозидазну активність. M. foliorum, S. Aquimarina та Rothia sp. проявляли ?- та ?-ксилозидазну, ?-глюкозидазну та(або) ?-N-ацетилглюкозамінідазну активності у різних співвідношеннях. Відмічена активність може свідчити про присутність у цих бактерій ензиматичного комплексу гідролізу ліхенанів та ксиланів, які є складовою полісахаридів рослин та лишайників. Культури P. fluorescens та M. foliorum також ефективно гідролізували желатин. Висока ?-ксилозидазна активність M. foliorum 181n2 (3,9 од/мл) та Rothia sp. 190n2 (4,1 од/мл) дозволяє розглядати ці штами в якості нових продуцентів ?-ксилозидази для гідролізу ксиланів та ксилоглюканів. Слід зазначити, що ензиматична активність всіх досліджених штамів була вище на 20–42% за культивування при 15°C у порівнянні з вирошуванням при 26°C. Було досліджено деякі фізичні властивості ензимних препаратів грубої очистки з ?-ксилозидазною активністю, виділених із культуральної рідини M. foliorum та Rothia sp. Термооптимум ?-ксилозидазної активності M. foliorum та Rothia sp. спостерігався при 35°С, а рН оптимум складав 6,0 та 6,5 відповідно. Обидва ензимні препарати показали високий рівень стабільності в діапазоні рН від 4,0 до 7,0 та термостабільність при температурі 15–35°С. Було відмічено збереження активності на рівні 75–100% за цих умов протягом 24-х годин інкубування. Обидва ензимні препарати проявляли високу стабільність під час збереження при 4°С. Висновки. Антарктичні лишайники можуть бути джерелом бактеріальних продуцентів полісахарид-деградувальних ензимів з новими властивостями та низьким температурним оптимумом дії. Низькотемпературний антарктичний регіон відкриває широкі можливості для дослідження адаптивних механізмів мікроорганізмів та їхніх ензиматичних систем з метою розробки нових біотехнологій.
Доп.точки доступа:
Borzova, N. V.
Gladka, G. V.
Gudzenko, O. V.
Hovorukha, V. M.
Tashyrev, O. B.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Кисличенко, О. А.
    Визначення кількісного вмісту лишайникових кислот у сланях пармелії бороздчатої, пармелії перлинової та пармелії блукаючої казахського та російського походження / О. А. Кисличенко, В. В. Процька, І. О. Журавель // Фітотерапія. Часопис. - 2018. - N 2. - С. 46-51


MeSH-главная:
ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS
КИСЛОТЫ -- ACIDS
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование)
Аннотация: За результатами аналізу вміст лишайникових кислот в усіх досліджуваних зразках відрізнявся не більше ніж на 30%. Найбільша кількість лишайникових кислот акумулювалось в сланях пармелії парлинової, яку заготовляли самостійно на території Казахстану. Серед зразків пармелії бороздчатої найбільше лишайникових кислот містилося в зразку виробництва ТОВ "Зерде-Фіто", Казахстан.
По результатам анализа содержания содержание лишайниковых кислот во всех исследуемых образцах отличается не более чем на 30%. Наибольшее количество лишайниковых кислот аккумулировалось в слоевищах пармелии жемчужной, которую заготовляли самостоятельно на территории Казахстана. Среди образцов пармелии бороздчатой наибольшее количество лишайниковых кислот содержалось в образце производства ООО "Зерде-Фито", Казахстан.
Доп.точки доступа:
Процька, В. В.
Журавель, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Кисличенко, О. А.
    Дослідження жирних кислот у сланях пармелії перлинової / О. А. Кисличенко, В. В. Процька, І. О. Журавель // Фітотерапія. Часопис. - 2017. - N 4. - С. 40-43


MeSH-главная:
ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS (химия)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS (фармакокинетика, фармакология)
Аннотация: Методом газової хроматографії вивчено жирнокислотний склад 5 серій сланей пармелії перлинової. В результаті аналізу встановлено, що слані пармелії мають сталий жирнокислотний склад. В усіх досліджуваних зразках виявлено 10 жирних кислот, з яких ідентифіковано 9. За кількісним вмістом переважали олеїнова, лінолева, ліноленова та пальметінова жирні кислоти. Отримані дані можуть бути використані при розробці методів контролю якості на слані пармелії та лікарських засобів на їх основі.
Методом газовой хроматографии изучен жирнокислотный состав 5 серий сланей пармелии жемчужной. В результате анализа установлено, что слоевища пармелии имеют постоянный жирнокислотный состав. Во всех исследуемых образцах обнаружены 10 жирных кислот, из которых идентифицированы 9. По количественному составу преобладали олеиновая, линолевая, линоленовая и пальметиновая кислоты. Полученные результаты могут быть использованы при разработке методов контроля качества на слоевища пармелии и лекарственных средств на их основе.
Доп.точки доступа:
Процька, В. В.
Журавель, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Кисличенко, О. А.
    Дослідження мінерального складу сланей пармелії перлинової [Текст] = The study of the mineral composition of parmelia perlata thalli / О. А. Кисличенко, В. В. Процька, І. О. Журавель // Медична та клінічна хімія = Medical and clinical chemistry. - 2018. - Том 20, N 1. - С. 117-122


MeSH-главная:
ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS
Аннотация: Пармелія перлинова – розповсюджений в усьому світі лишайник, який належить до родини пармелієві. В Аювердичній медицині слані пармелії перлинової використовують для лікування ряду захворювань різного генезу. Літературні дані містять відомості про те, що представники родини пармелієві проявляють широкий спектр біологічної дії, зокрема мають антибактеріальну, кардіотонічну, спазмолітичну, антиоксидантну та іншуактивність
Доп.точки доступа:
Процька, В. В.
Журавель, І. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Подтероб, А. П.
    Химический состав лишайников и их медицинское применение [Текст] / А. П. Подтероб // Химико-фармацевтический журнал : Науч.-техн. и произв. журн. - 2008. - Т. 42, № 10. - С. 32-38. - Библиогр.: с. 38-38

Рубрики: Лишайники

   Растения лекарственные


Свободных экз. нет

Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)