Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Найдено в других БД:

Книги (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Лишайники<.>)

Общее количество найденных документов : 6
Показаны документы с 1 по 6

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Подтероб А. П.
Заглавие : Химический состав лишайников и их медицинское применение
Место публикации : Химико-фармацевтический журнал: Науч.-техн. и произв. журн./ Центр химии лекарств. средств - ВНИХФИ. - М.: Фолиум, 2008. - Т. 42, № 10. - С. 32-38 (Шифр 71480/2008/42/10)
Примечания : Библиогр.: с. 38-38
Предметные рубрики: Лишайники
Растения лекарственные
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Matvieieva N. A., Pasichnyk L. A., Zhytkevych N. V., Pabón Pidgorskyi V. S.
Заглавие : Antimicrobial activity of extracts from ecuadorian lichens
Место публикации : Мікробіологічний журнал: Наук. журн./ НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Національний аграрний ун-т, Нац.аграр.ун-т. - Київ, 2015. - Т. 77, № 3. - С. 23-27. - ISSN 0201-8462 (Шифр МУ14/2015/77/3). - ISSN 0201-8462
MeSH-главная: ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кисличенко О. А., Процька В. В., Журавель І. О.
Заглавие : Дослідження жирних кислот у сланях пармелії перлинової
Место публикации : Фітотерапія. Часопис. - Київ, 2017. - N 4. - С. 40-43 (Шифр ФУ16/2017/4)
MeSH-главная: ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
Аннотация: Методом газової хроматографії вивчено жирнокислотний склад 5 серій сланей пармелії перлинової. В результаті аналізу встановлено, що слані пармелії мають сталий жирнокислотний склад. В усіх досліджуваних зразках виявлено 10 жирних кислот, з яких ідентифіковано 9. За кількісним вмістом переважали олеїнова, лінолева, ліноленова та пальметінова жирні кислоти. Отримані дані можуть бути використані при розробці методів контролю якості на слані пармелії та лікарських засобів на їх основі.Методом газовой хроматографии изучен жирнокислотный состав 5 серий сланей пармелии жемчужной. В результате анализа установлено, что слоевища пармелии имеют постоянный жирнокислотный состав. Во всех исследуемых образцах обнаружены 10 жирных кислот, из которых идентифицированы 9. По количественному составу преобладали олеиновая, линолевая, линоленовая и пальметиновая кислоты. Полученные результаты могут быть использованы при разработке методов контроля качества на слоевища пармелии и лекарственных средств на их основе.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кисличенко О. А., Процька В. В., Журавель І. О.
Заглавие : Визначення кількісного вмісту лишайникових кислот у сланях пармелії бороздчатої, пармелії перлинової та пармелії блукаючої казахського та російського походження
Место публикации : Фітотерапія. Часопис. - Київ, 2018. - N 2. - С. 46-51 (Шифр ФУ16/2018/2)
MeSH-главная: ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS
КИСЛОТЫ -- ACIDS
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY
Аннотация: За результатами аналізу вміст лишайникових кислот в усіх досліджуваних зразках відрізнявся не більше ніж на 30%. Найбільша кількість лишайникових кислот акумулювалось в сланях пармелії парлинової, яку заготовляли самостійно на території Казахстану. Серед зразків пармелії бороздчатої найбільше лишайникових кислот містилося в зразку виробництва ТОВ "Зерде-Фіто", Казахстан. По результатам анализа содержания содержание лишайниковых кислот во всех исследуемых образцах отличается не более чем на 30%. Наибольшее количество лишайниковых кислот аккумулировалось в слоевищах пармелии жемчужной, которую заготовляли самостоятельно на территории Казахстана. Среди образцов пармелии бороздчатой наибольшее количество лишайниковых кислот содержалось в образце производства ООО "Зерде-Фито", Казахстан.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кисличенко О. А., Процька В. В., Журавель І. О.
Заглавие : Дослідження мінерального складу сланей пармелії перлинової
Параллельн. заглавия :The study of the mineral composition of parmelia perlata thalli
Место публикации : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2018. - Том 20, N 1. - С. 117-122 (Шифр МУ92/2018/20/1)
MeSH-главная: ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS
Аннотация: Пармелія перлинова – розповсюджений в усьому світі лишайник, який належить до родини пармелієві. В Аювердичній медицині слані пармелії перлинової використовують для лікування ряду захворювань різного генезу. Літературні дані містять відомості про те, що представники родини пармелієві проявляють широкий спектр біологічної дії, зокрема мають антибактеріальну, кардіотонічну, спазмолітичну, антиоксидантну та іншуактивність
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Borzova N. V., Gladka G. V., Gudzenko O. V., Hovorukha V. M., Tashyrev O. B.
Заглавие : Enzymatic activity of psychrotolerant Antarctic bacteria
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2021. - Том 83, N 2. - С. 3-11 (Шифр МУ14/2021/83/2)
MeSH-главная: ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
PSEUDOMONAS FLUORESCENS -- PSEUDOMONAS FLUORESCENS
SPOROSARCINA -- SPOROSARCINA
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
КСИЛОЗИДАЗЫ -- XYLOSIDASES
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Аннотация: Антарктичний регіон має значний потенціал для вивчення біорізноманіття мікроорганізмів та пошуку бактеріальних продуцентів гліколітичних та протеолітичних ензимів з новими властивостями. Метою дослідження було вивчення позаклітинної глікозидазної та протеолітичної активності чотирьох штамів бактерій, виділених із чорних лишайників скель острова Ґаліндез в Антарктиці. Методи. Культури бактерій вирощували у глибинних умовах при 15 та 26°С протягом 48 год. Для дослідження глікозидазної активності використовували середовища наступного складу (у г/л): 1) рамноза – 5,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0; 2) соєве борошно – 20,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0. Вивчення протеолітичної активності проводили після вирощування на середовищі з желатином. Для визначення ензиматичної активності бактерій використовували синтетичні та природні субстрати: п-нітрофенілглікозиди, розчинний крохмаль, желатин, казеїн та конго-род еластин. Виділення ензимних препаратів M. Foliorum та Rothia sp. проводили шляхом осадження 90% сульфатом амонію з фільтрата культуральної рідини продуцента після культивування. Визначення термооптимуму проводили в діапазоні температур 10–50°С, рН-оптимуму – в діапазоні рН від 3,0 до 9,0. Результати. Всі досліджені штами проявляли ?-фукозидазну активність. M. foliorum, S. Aquimarina та Rothia sp. проявляли ?- та ?-ксилозидазну, ?-глюкозидазну та(або) ?-N-ацетилглюкозамінідазну активності у різних співвідношеннях. Відмічена активність може свідчити про присутність у цих бактерій ензиматичного комплексу гідролізу ліхенанів та ксиланів, які є складовою полісахаридів рослин та лишайників. Культури P. fluorescens та M. foliorum також ефективно гідролізували желатин. Висока ?-ксилозидазна активність M. foliorum 181n2 (3,9 од/мл) та Rothia sp. 190n2 (4,1 од/мл) дозволяє розглядати ці штами в якості нових продуцентів ?-ксилозидази для гідролізу ксиланів та ксилоглюканів. Слід зазначити, що ензиматична активність всіх досліджених штамів була вище на 20–42% за культивування при 15°C у порівнянні з вирошуванням при 26°C. Було досліджено деякі фізичні властивості ензимних препаратів грубої очистки з ?-ксилозидазною активністю, виділених із культуральної рідини M. foliorum та Rothia sp. Термооптимум ?-ксилозидазної активності M. foliorum та Rothia sp. спостерігався при 35°С, а рН оптимум складав 6,0 та 6,5 відповідно. Обидва ензимні препарати показали високий рівень стабільності в діапазоні рН від 4,0 до 7,0 та термостабільність при температурі 15–35°С. Було відмічено збереження активності на рівні 75–100% за цих умов протягом 24-х годин інкубування. Обидва ензимні препарати проявляли високу стабільність під час збереження при 4°С. Висновки. Антарктичні лишайники можуть бути джерелом бактеріальних продуцентів полісахарид-деградувальних ензимів з новими властивостями та низьким температурним оптимумом дії. Низькотемпературний антарктичний регіон відкриває широкі можливості для дослідження адаптивних механізмів мікроорганізмів та їхніх ензиматичних систем з метою розробки нових біотехнологій.
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)