Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (51)

Редкие издания (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ<.>)

Общее количество найденных документов : 219
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Hodovanets Yu., Dronyk Т.
Заглавие : Clinical and paraclinical features and pathophysiological mechanisms of digestive system disorders in premature infants with perinatal pathology
Параллельн. заглавия :Клініко-параклінічні особливості та патофізіологічні механізми порушень системи травлення у недоношених новонароджених дітей при перинатальній патології
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 36-43 (Шифр НУ45/2023/13/3)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ЭНДОТОКСИНЫ -- ENDOTOXINS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: According to the World Health Organization (WHO), the incidence of preterm birth is 10-15%, or about 15 million newborns worldwide, and this number is increasing. The highest incidence of morbidity and mortality is observed in infants born before 32 weeks of gestation. Among other things, preterm infants have an immature digestive system, which leads to food intolerance. The formation of cumulative nutrient deficiencies in the digestive system from birth puts children at risk of delayed psychophysical development and contributes to the development of negative long-term neurological consequences. Many of these complications have lifelong consequences for health, growth and development, both in infancy and later in life. Aim of the study. To improve the diagnosis of intestinal dysfunction in perinatal pathology in premature infants based on the study of risk factors and clinical and laboratory parameters. Materials and methods of the study. A comprehensive clinical and paraclinical examination of 91 premature infants with clinical manifestations of moderate and severe perinatal pathology with signs of disturbances of the functional state of the digestive system (group I, gestational age 29 (0/7) - 36 (6/7) weeks) and 57 conditionally healthy newborns (group II, gestational age 35 (0/7) - 36 (6/7) weeks) was performed. The total number of children studied was 148. Exclusion criteria were children with congenital malformations and septic conditions. The list of laboratory parameters used included: levels of α-1-antitrypsin (A1AT), PMN-elastase, albumin, fecal calprotectin (FC) and fecal elastase-1 (FE-1) in children’s stool using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA), reagents from Immundiagnostic AG (Germany) on the basis of the German-Ukrainian laboratory “BUKINMED” (Chernivtsi, Ukraine). The scientific work was carried out on the basis of neonatology departments of the Chernivtsi City Clinical Maternity Hospital in 2014-2018. Informed consent of the parents of the child was obtained with adequate explanation of the purpose, objectives, methods and scope of laboratory and instrumental research methods. The study protocol was approved by the Biomedical Ethics Commission of the Bukovinian State Medical University, 2015. The studies were conducted in accordance with the basic provisions of GCP (1996), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the World Medical Association Declaration of Helsinki on Ethical Principles for Research Involving Human Subjects (1964-2008), Order of the Ministry of Health of Ukraine 1 690 dated September 23, 2009 (as amended by Order of the Ministry of Health of Ukraine 1 523 dated July 12, 2012). Statistical processing of data was performed using the software “STATISTICA” (StatSoft Inc., USA, version 10), program MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Comparison of quantitative indicators with normal distribution was performed using Student’s t-test. The difference in parameters was considered statistically significant atp0.05. The thesis was carried out within the framework of the scientific topics of the Department of Pediatrics, Neonatology and Perinatal Medicine of the Bukovinian State Medical University: Research work on “Improvement of directions of prognosis, diagnosis and treatment of perinatal pathology in newborns and infants, optimization of schemes of catamnestic observation and rehabilitation” (State registration number 0115U002768, term of execution 01. 2015-12. 2019); Research work on “Chronobiological and adaptive aspects and features of autonomic regulation in pathological conditions in children of different age groups” (State registration number 0122U002245, term of execution 01.2020-12.2024). Results and discussion. The studied laboratory parameters of stool in premature infants with signs of food intolerance in perinatal pathology revealed certain pathophysiological mechanisms of its development, including acute inflammation, increased permeability of the intestinal mucosa, and exocrine insufficiency. Dysfunction of the digestive system is a consequence of complex autonomic and visceral dysfunction of the child’s body against the background of hypoxia and morphological and functional immaturity at birth. An increase in the level of A1AT, PMN-elastase, albumin and a decrease in the concentration of FE-1 in feces are interdependent criteria of digestive system dysfunction. Increased permeability of the intestinal mucosa in conditions of local inflammation leads to translocation of pathogenic and opportunistic microorganisms into the bloodstream, which probably exacerbates the clinical manifestations of endotoxemia in perinatal pathology of premature infants. The above justifies the need to continue scientific research to develop a refinement of comprehensive diagnosis and correction of digestive function in preterm infant За даними ВООЗ, частота передчасних пологів коливається від 10 до 15 %, що становить близько 15 мільйонів новонароджених у світі, і цей показник стабільно зростає. Найбільша частота захворюваності і смертності відмічається у дітей, народжених до 32-го тижня гестації. Поряд з іншим, передчасно народжені діти мають незрілість травної системи, що обумовлює прояви харчової непереносимості. Формування кумулятивного дефіциту поживних речовин при порушеннях системи травлення від народження спричиняють у дітей ризик затримки психофізичного розвитку, сприяють розвитку негативних віддалених неврологічних наслідків. Багато з таких ускладнень мають довічні наслідки для здоров’я, росту й розвитку як у немовлячому віці, так і в подальші роки життя. Мета дослідження. Удосконалити діагностику порушень функціонального стану кишечника при перинатальній патології у недоношених новонароджених дітей на основі вивчення факторів ризику та клініко-лабораторних показників. Матеріали та методи дослідження. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 91 передчасно народженої дитини, у яких відмічались клінічні прояви перинатальної патології середнього та важкого ступеню з ознаками порушень функціонального стану системи травлення (І група, термін гестації 29 (0/7) -36 (6/7) тижнів) та 57 умовно здорових новонароджених (II група, термін гестації 35 (0/7) -36 (6/7). Загальна кількість обстежених дітей склала 148 осіб. Критеріями виключення були діти, які мали вроджені вади розвитку та септичні стани. Перелік лабораторних показників, які використовувалися, включали: рівень α-1-антитрипсину (А1АТ), PMN-еластази, альбуміну, фекального кальпротектину (ФК) та фекальної еластази-1 (ФЕ-1) у випорожненнях дітей за допомогою ензим-зв’язаного імуносорбентного методу (ELISA), реактиви фірми «Immundiagnostic AG» (Німеччина) на базі Німецько-Української лабораторії «БУКІНМЕД» (м. Чернівці, Україна). Наукова робота проводилась на базі неонатологічних відділень міського клінічного пологового будинку м. Чернівці впродовж 2014-2018 рр. Було передбачено інформаційну згоду батьків дитини при відповідному роз’ясненні мети, завдань, методів та обсягу лабораторних та інструментальних методів дослідження. Протокол дослідження схвалено Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету, 2015. Дослідження виконувалися із дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Статистична обробка отриманих даних проведена з програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10), програми MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Порівняння кількісних показників із нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента. Різницю параметрів вважали статистично значущою при р0,05. Дисертаційна робота виконувалась в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: НДР на тему «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 01.2015 р. - 12.2019 р.); НДР на тему: «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 01.2020 р. - 12.2024 р.) Отримані результати та їх обговорення. Досліджені лабораторні показники випорожнень у недоношених новонароджених, які мали ознаки харчової інтолерантності при перинатальній патології, засвідчили певні патофізіологічні механізми її розвитку, серед яких: гостре запалення, підвищення проникливості слизової оболонки кишечника та екзокринна недостатність. Порушення функцій системи травлення є наслідком комплексної вегетативно-вісцеральної дисфункції організму дітей на фоні гіпоксії та морфо-функціональної незрілості при народженні. Підвищення рівня А1АТ, PMN-еластази, альбуміну та зниження концентрації ФЕ-1 у стільці є взаємозалежними критеріями дисфункції травної системи. Підвищення проникливості слизової оболонки кишечника за умов місцевого запалення призводить до транслокації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів до кров’яного русла, що ймовірно підсилює клінічні прояви ендотоксикозу при перинатальній патології у недоношених. Вище зазначене обґрунтовує необхідність продовження наукових досліджень для розробки уточнення комплексної діагностики та корекції травної функції у передчасно народжених дітей
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Borysova T. P., Obolonska O. Yu.
Заглавие : Influence of ibuprofen in closure of hemodynamically significant patent ductus arteriosus on the development of acute kidney injury in preterm infants
Место публикации : Медичні перспективи. - Д., 2021. - Т. 26, № 1. - С. 156-162 (Шифр МУ10/2021/26/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ИБУПРОФЕН -- IBUPROFEN
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
Аннотация: Premature infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) have a high risk of developing acute kidney injury (AKI) due to renal hypoperfusion and use of ibuprofen for duct closure. The aim of the study was to evaluate the effect of ibuprofen for the closure of HSPDA on the development of AKI in preterm infants depending on high dose of the drug on the first day of life. 40 preterm infants with HSPDA who were admitted for observation on the first day of life were examined. To close the ductus arteriosus, infants received restrictive therapy. In addition, 32 (80,0%) preterm infants on the first day of life were prescribed ibuprofen: 19 infants – in high dose (20 mg/kg), 13 infants – in standard dose (10 mg/kg). Clinical examination and treatment of preterm infants was carried out according to the generally accepted methods. Echocardiography with Doppler was performed at 5-11 hours of life and then daily to determine the size and hemodynamic significance of patent ductus arteriosus. Diagnosis and stratification of the severity of AKI were performed according to the criteria of neonatal modification of KDIGO, for which the concentration of serum creatinine and diuresis were studied. According to the results of the study, it was established that the frequency of AKI on the third and fifth days of life in preterm infants with HSPDA, who received ibuprofen in a high dose (20 mg/kg) on the first day, was 73.7% and 84.2%, respectively, which is 2.2 (OR=5.6; CI: 1,43-21,95; р0.02) and 2.5 (OR
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Obolonskyi A., Snisar V., Surkov D., Obolonska O., Kapustina O., Dereza K.
Заглавие : Management of patent ductus arteriosus in premature infants
Место публикации : Медичні перспективи. - Д., 2019. - Т. 24, № 2. - С. 33-40 (Шифр МУ10/2019/24/2)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Аннотация: Closure of hemodynamically significant patent ductus arterios (HSPDA) is one of the most important questions in modern neonatal intensive care, especially for preterm babies. Long-term functioning of the hemodynamically significant arterial duct leads to a large number of complications in premature babies, such as: bronchopulmonary dysplasia, periventricular leucomalacia, intraventricular hemorrhage, retinopathy of the premature. To prevent all these complications, the PDA should be closed pharmacologically or surgically as soon as possible without any hesitation. COX inhibitors are commonly used nowa days. Ibuprofen and indomethacin show the equal efficacy and no significant adverse events. But some patients still need surgical treatment. The aim of the study was to determine the feasibility, effectiveness and safety of using various volumes of infusion in combination with COX inhibitors and to determine its effect on the timing of the closure of PDA. 91 premature infants with a gestational age of 26-31 weeks with manifestations of respiratory distress syndrome and НSPDA were studied retrospectively. Premies were divided into 2 groups. Research groups were representative as to gestational age, gender, and weight (1205.0±435.0 g). Therapy for PDA closure included the use of various volumes of restrictive or liberal infusion therapy (from 50 to 100 ml/kg/day) and COX inhibitors (indomethacin, ibuprofen). The volume of infusion therapy was limited in the first group. Preemies received 53.5±6.4 ml/kg/day on DOL1 and 2. From the third day urine excretion increased and the volume of infusion therapy also raised to 63.6±5.6 ml/kg/day, and on day 5 – to 89.7±6.8 ml/kg/day. In the second group there was no strict limitation of the volume of infusion therapy (especially in the first 5 days). Delayed period of PDA closure (on average from 14.55±0.56 DOL) was associated with absence of limitation of the infusion volume. In the first group, volume of infusion therapy was restricted in the first 5 days, and the closure of the ductus arteriosus occurred extremely early (on 2.35±0.48 DOL). COX inhibitors were prescribed according to the standard scheme: in the first 3 days indomethacin was administered orally in doses of 0.2/0.1/0.1 mg/kg/day. If the premature baby had symptoms of intestinal paresis ( this restricted oral administration of indomethacin), ibuprofen was prescribed in a three-day course in doses of 10/5/5 mg/kg/day intravenously or 20/10/10 mg/kg/day in rectal form. In all groups, standard PDA closure therapy was used. In the more remote periods (14 and 28 days), there was no fundamental difference in the volume of infusion in all groups. For early PDA closure limitation of infusion therapy in the first 3-5 days in combination with COX is principleТривале функціонування гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) призводить до великої кількості ускладнень у недоношених дітей, таких як: бронхолегенева дисплазія, перивентрикулярна лейкомаляція, внутрішньошлуночкові крововиливи, ретинопатія новонародженого. Щоб запобігти всім цим ускладненням, ГЗВАП необхідно закрити фармакологічно або хірургічно протягом перших трьох днів, якщо це можливо. Закриття гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки є одним з найважливіших питань інтенсивної терапії новонароджених, особливо для недоношених дітей. Інгібітори ЦОГ зазвичай використовуються на цей час для медикаментозного закриття протоки. Ібупрофен й індометацин показують рівну ефективність, менше побічних ефектів при використанні ібупрофену. Метою дослідження було визначити доцільність, ефективність і безпеку використання різних обсягів інфузії в комбінації з інгібіторами ЦОГ і визначити вплив на терміни закриття ГЗВАП. Ретроспективно було вивчено 91 недоношену дитину з гестаційним віком 26-31 тижнів, прояви респіраторного дистрес-синдрому, ГЗВАП, які лікувалися в реанімаційному відділенні. Дослідницькі групи були репрезентативними щодо гестаційного віку, статі та ваги (1205,0±435,0 г). Терапія для закриття КПК включала застосування різних обсягів рестриктивної або ліберальної інфузійної терапії (від 50 до 100 мл/кг/добу) та інгібіторів ЦОГ (індометацин, ібупрофен). Обсяг інфузійної терапії був обмежений у першій групі. Недоношені новонароджені отримали 53,5±6,4 мл/кг/день на 1 та 2 добу. З третього дня екскреція сечі збільшувалася, збільшувався об’єм інфузійної терапії до 63,6±5,6 мл/кг/день, а на 5 день збільшено до 89,7±6,8 мл/кг/добу. У другій групі, де застосовувалась ліберальна інфузійна терапія та не спостерігалося суворого дотримання обмеження обсягу інфузійної терапії (особливо в перші 5 днів), спостерігався відстрочений термін закриття ГЗВАП (у середньому з 14,55±0,56 доби). У першій групі, де обмеження обсягу інфузійної терапії дотримувалися більш чітко в перші 5 днів, закриття артеріальної протоки відбувалося рано (при 2,35±0,48 доби). Інгібітори ЦОГ призначались за стандартною схемою: в перші 3 дні індометацин вводять перорально в дозах 0,2/0,1/0,1 мг/кг/добу. Якщо в недоношеної дитини з’являлися симптоми парезу кишківника (це перешкоджало пероральному введенню індометацину), тоді ібупрофен призначався в триденному курсі в дозах 10/5/5 мг/кг/добу внутрішньовенно або 20/10/10 мг/кг/добу в ректальній формі. У всіх означених групах застосовували стандартну терапію закриття ГЗВАП. У більш віддалені періоди (14 і 28 днів) не було принципової різниці в обсязі інфузії у всіх групах, що говорить про те, що принцип раннього закриття КПК полягав у обмеженні інфузійної терапії в перші 3-5 днів на тлі стандартної терапії інгібіторами ЦОГ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Hodovanets Yu., Frunza A.
Заглавие : Predictive factors and clinical and paraclinical features of urinary tract dysfunction in preterm infants
Параллельн. заглавия :Предиктори та клініко- параклінічні особливості порушень функціонального стану сечовидільної системи у передчасно народжених дітей
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 40-48 (Шифр НУ45/2023/13/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПРОДРОМАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- PRODROMAL SYMPTOMS
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА -- URINARY TRACT
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Acute kidney injury is a multifactorial clinical pathological syndrome that falls within the critical conditions of the early neonatal period and independently associates with high rates of morbidity and mortality. The frequency of acute kidney injury in critically ill preterm infants varies signifi cantly, ranging from 25 % to 77 % according to diff erent studies. Numerous scientifi c investigations describe an inversely proportional correlation between gestational age and birth weight. Of particular importance in terms of pathophysiology is the understanding of the concept of ‘functional acute kidney injury,’ clinically characterized by a reduction in glomerular fi ltration rate in the absence of markers of tubular damage. Consequently, it represents potentially reversible changes in renal function, sensitive to both the duration and depth of the alterations, which precede the development of injury. Aim of the study: To conduct an analysis of clinical characteristics, risk factors, and results of paraclinical examinations in preterm infants with gestational ages of 25-31 and 32-33 weeks, who exhibited signs of severe functional disturbances in the urinary system during the early neonatal period as part of complex perinatal pathology. Materials and Methods: A comprehensive clinical and paraclinical examination was conducted on 93 preterm infants with severe perinatal pathology. Group I comprised 30 infants with gestational ages of 25-31 weeks, while Group II consisted of 32 infants with gestational ages of 32-33 weeks. Group III included 31 conditionally healthy preterm infants with gestational ages of 34-36 weeks. Verifi cation of the diagnosis of renal dysfunction was performed according to the recommended international classifi cation ‘Kidney Disease: Improving Global Outcomes’ with the modifi cation by J. G. Jetton and D. J. Askenazi (2015). The degree of severity of polyorgan defi ciency in perinatal pathology in newborns was assessed using the Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score. The eff ectiveness of therapeutic interventions was evaluated using the Neonatal Therapeutic Intervention Scoring scale. The severity of the newborns’ condition during observation was assessed using the Score for Neonatal Acute Physiology scale. The research was conducted in accordance with the fundamental principles of Good Clinical Practice (GCP, 1996), the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the Helsinki Declaration of the World Medical Association on Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects (1964-2008), as well as the Ministry of Health of Ukraine Order No. 690 dated September 23, 2009 (amended by the Ministry of Health of Ukraine Order No. 523 dated July 12, 2012). Statistical analysis of the obtained research results was performed using the software packages «Statistica 10» (StatSoft Inc., USA, 2010) and MedCalc Software (Version 16.1), with calculations including the odds ratio excess coeffi cient (Chi-squared), odds ratio (OR), and 95 % confi dence interval (CI). Statistically signifi cant diff erences between groups were considered at a signifi cance level of p 0.005. The dissertation work was conducted within the scientifi c focus of the Department of Pediatrics, Neonatology, and Perinatal Medicine at Bukovinian State Medical University. The research themes included: a research project on ‘Improvement of Prognostic, Diagnostic, and Therapeutic Approaches to Perinatal Pathology in Newborns and Infants, Optimization of Followup and Rehabilitation Schemes’ (State registration number 0115U002768, duration from 01.2015 to 12.2019); and a research project on ‘Chronobiological and Adaptive Aspects, as well as Features of Vegetative Regulation in Pathological Conditions in Children of Diff erent Age Groups’ (State registration number 0122U002245, duration from 01.2020 to 12.2024). Research Results: The obtained results demonstrated statistically signifi cant associations between the severity of perinatal pathology in preterm infants and the depth of dysfunction in the urinary system, as well as a complex set of factors complicating the course of pregnancy and childbirth in mothers, thereby infl uencing the postnatal adaptation of the child. Among the reasons for complicated pregnancies, notable factors included anemia, cardiovascular and urinary system pathology, TORCH infections, isthmocervical insuffi ciency, disturbances in fetal- placental blood fl ow, the threat of spontaneous abortion, and premature labor. Anomalies such as abnormal fetal presentation, fetal distress, premature rupture of membranes, and urgent cesarean section were more likely to occur in women in this group. The course of perinatal pathology in newborns with gestational ages less than 33 weeks at birth was predominantly severe, with some children diagnosed with multiple organ dysfunction syndrome, one manifestation of which was acute kidney injury. Changes in the indicators of general and biochemical blood analysis in newborns refl ected low compensatory reserves of the neonatal organism in the context of experienced hypoxia and morpho- functional immaturity associated with premature birth. Conclusions: The formation of renal dysfunction in preterm infants in the early neonatal period has a complex polyetiological nature associated with a set of adverse factors during pregnancy and childbirth in mothers. Critically ill newborns represent a primary and challenging pediatric cohort in which this pathological syndrome is linked to high neonatal mortality rates and the development of functional and chronic pathology of the urinary system in later years, justifying the need for in-depth scientifi c research to consolidate perspectives on providing medical care to preterm infantsГостре пошкодження нирок – мультифакторний клінічний патологічний синдром, що належить до критичних станів раннього неонатального періоду і незалежно асоціюється з високими показниками захворюваності та смертності. Частота гострого пошкодження нирок у критично хворих передчасно народжених дітей значно варіює і за різними даними новонароджених складає від 25 до 77 %. Численні наукові дослідження описують обернено пропорційну кореляцію між гестаційним віком та масою тіла при народженні. Важливим з погляду патофізіології є розуміння поняття «функціональне гостре пошкодження нирок», що клінічно характеризується зменшенням швидкості клубочкової фільтрації при відсутності маркерів тубулярного ураження та, відповідно характеризує потенційно оборотні, чутливі до часу та глибини зміни ниркових функцій, які лише передують розвитку пошкодження. Мета дослідження. Провести аналіз даних клінічної характеристики, факторів ризику та результатів параклінічного обстеження у передчасно народжених дітей з гестаційним віком 25-31 та 32-33 тижнів, що мали в комплексі перинатальної патології важкого ступеню ознаки порушень функціонального стану сечовидільної системи впродовж раннього неонатального періоду. Матеріал та методи дослідження. Проведено комплексне клініко- параклінічне обстеження 93 передчасно народжених дитини з важкою перинатальною патологією, з яких І групу склали 30 дітей з гестаційним віком 25-31 тиждень та ІІ групу – 32 дитини з гестаційним віком 32-33 тижні; до ІІІ групи увійшли 31 умовно здорових передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34-36 тижнів.Верифікація діагнозу дисфункції нирок проводилась згідно рекомендованої міжнародної класифікації Kidney Disease: Improving Global Outcomes з модифікацією J. G. Jetton та D. J. Askenazi (2015). Для оцінки ступеню важкості поліорганної недостатності при перинатальній патології у новонароджених використано шкалу Neonatal Multiple Organ Dysfunction Score. Оцінку ефективності терапевтичних втручань проводили за допомогою шкали Neonatal Therapeutic Intervention Scoring. Оцінку важкості стану новонароджених в динаміці спостереження проводили за шкалою Score for Neonatal Acute Physiology. Дослідження виконані з дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проведено з використанням пакету програмного забезпечення «Statistica 10» (StatSoft Inc., США, 2010) та MedCalc Software (Version 16.1) з розрахунком відношення шансів коефіцієнту ексцесу (Chi-squared), коефіцієнту співвідношення шансів, 95 % довірчого інтервалу (95 % Confi dence Interval). Статистично значимі відмінності між групами вважались при значенні р0,005. Дисертаційна робота виконувалась в межах наукової тематики кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету: НДР на тему «Удосконалення напрямків прогнозування, діагностики і лікування перинатальної патології у новонароджених та дітей раннього віку, оптимізація схем катамнестичного спостереження та реабілітації» (Державний реєстраційний номер 0115U002768, термін виконання 01.2015 р. – 12.2019 р.); НДР на тему: «Хронобіологічні й адаптаційні аспекти та особливості вегетативної регуляції при патологічних станах у дітей різних вікових груп» (Державний реєстраційний номер 0122U002245, термін виконання 01.2020 р. – 12.2024 р.) Результати дослідження. Отримані результати продемонстрували статистично значимі асоціації між важкістю перинатальної патології у передчасно народжених дітей та глибини дисфункції сечовидільної системи, а також, комплексом факторів, що ускладнювали перебіг вагітності та пологів у матері та, відповідно, постнатальну адаптацію дитини. Серед причин ускладненого перебігу вагітності відмічені анемія, патологія серцево- судинної та сечовидільної систем, істіміко- цервікальна недостатність, порушення плодово- плацентарного кровотоку, загроза самовільного викидня та передчасних пологів. Вірогідно частіше у жінок даної групи відмічалися аномальне передлежання та дистрес плоду, передчасний розрив плідних оболонок, а також, ургентний кесарів розтин. Перебіг перинатальної патології в групах новонароджених з гестаційним віком менше 33 тижні при народженні був здебільшого важким, у тому числі, у деяких дітей було діагностовано синдром поліорганної невідповідності, одним з проявів якого було гостре пошкодження нирок. Зміни показників загального та біохімічного аналізу крові новонароджених відобразили низькі компенсаторні резерви організму новонароджених на тлі перенесеної гіпоксії та морфо- функціональної незрілості, що пов’язано з передчасним народженням. Висновки. Формування ренальної дисфункції у передчасно народжених дітей в ранньому неонатальному періоді має складний поліетіологічний характер, асоційований з комплексом несприятливих факторів під час вагітності та пологів у матері. Критично хворі новонароджені є основною та найбільш складною педіатричною когортою, у яких даний патологічний синдром пов’язаний з високим рівнем смертності в неонатальному періоді та формуванням функціональної та хронічної патології сечовидільної системи у подальші роки життя, що обґрунтовую необхідність поглиблення наукових досліджень для узагальнення поглядів щодо надання медичної допомоги передчасно народженим дітям
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Obolonska O. Yu., Borysova T. P., Vakulenko L. I., Obolonsky O. I.
Заглавие : The diagnostic value of urine gelatinase-associated lipocalin as a biomarker for acute kidney injury in preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus
Параллельн. заглавия :Діагностична значущість біомаркеру ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів, у сечі при гострому пошкодженні нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 43-48 (Шифр НУ45/2022/12/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT
ЛИПОКАЛИН 1 -- LIPOCALIN 1
СТАТИСТИКА КАК ТЕМА -- STATISTICS AS TOPIC
Аннотация: SummaryTimely diagnosis of acute kidney injury (AKI) is problematic due to difficulties in using the “Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) guideline” modified for neonates, requiring the search for non-invasive markers and their diagnostic capacity assessment. Preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) are highly vulnerable to developing AKI. Renal biomarker neutrophil gelatinase-associated lipocalin (NGAL) in urine enables diagnosis of AKI, although literature data on the possibility of its use are somewhat contradictory. The aim of this study was to identify diagnostic capacity of the renal biomarker NGAL in urine for the early diagnosis of AKI in preterm infants with HSPDA. Materials and methods A total of 29 preterm infants (gestational age 29-36 weeks) with HSPDA were examined at the Department of Anesthesiology and Neonatal Intensive Care on the first, third and tenth day. The patients were assigned to groups depending on the development of AKI: the AKI group with any degree of severity - 14 children, and the group without AKI - 15 children. To determine the influence of HSPDA size on the level of urine NGAL, the children were further divided based on ductal size: HSPDA diameter 2 mm - 11 children, and HSPDA diameter 2 mm - 18 children. The urine NGAL level was quantitatively measured using sandwich enzyme-linked immunosorbent assay according to the manufacturer's licensed instructions (ELISA Kit, 96, USA). The study has a positive conclusion of the biomedical ethics commission of the Dnipro State Medical University (protocol of the commission meeting No. 2 dated October 19, 2022)/ A set of statistical research methods was used to solve the tasks and check the initial assumptions, namely: for independent samples - the Mann-Whitney test, for dynamic assessment - the Wilcoxon signed rank test. The test for the normality of the distribution of quantitative samples was carried out using the Kolmogorov-Smirnov test. Statistical processing of the results was carried out using the software product STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., serial number AGAR909E415822FA). The work was carried out within the scope of complex research works of the Department of Propaedeutics of Children's Diseases and Pediatrics 2 of the Dnipro State Medical University "Development of criteria for early diagnosis and prediction of comorbid kidney damage in children with somatic and infectious diseases" (state registration number 0119U100836) execution 09.2019-12.2023. Results. In the group of children with AKI, the significant increase in the urine NGAL level was observed from the first to the tenth day. For example, the urine NGAL level was 2.2 times (p0.002) and 2.4 times (p0.001) increased on the third and tenth day, respectively, as compared to that on the first day, while in the group without AKI, urine NGAL level was 1.3 times (p0.04) increased on the third day compared to that on the first day. On the tenth day, in the group without AKI, the urine NGAL level was increased by 1.6 times (p0.007) compared to that on the first day and by 1.2 times (p0.04) as compared to that on the third day. The data obtained were confirmed by the clear correlation between the urine NGAL level and the development of AKI. For instance, the urine NGAL level at the first day was significantly correlated with AKI on the third and on the fifth day: ρ 2 mm, the urine NGAL level on the first day of life was 1.7 times higher than that in children with HSPDA 2 mm (p 0.002). It was also observed on the third day as in preterm infants with HSPDA size 2 mm, the urine NGAL level was 2.3 times higher than that in children with HSPDA 2 mm (p 0.001). On the tenth day, there was a 2.3-fold higher urine NGAL level in the group with ductal diameter 2 mm as compared to the group with ductal diameter 2 mm (p 0.003). The correlation between the urine NGAL level and the size of HSPDA has been found to be quite revealing. Notably, on the first day, urine NGAL level was significantly correlated with the HSPDA size: ρ 2 mm on the first day, the urine level of NGAL was significantly increased on the first, third and tenth day Проблема своєчасної діагностики гострого пошкодження нирок (ГПН) за неонатальної модифікації KDIGO потребує пошуку та визначення діагностичної можливості неінвазивних маркерів. Особливо уразливою групою щодо ГПН є недоношені діти з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою( ГЗВАП). Ренальний біомаркер ліпокалін, ассоційований з желатиназою нейтрофілів (NGAL), у сечі дає можливість діагностувати ГПН, але можливості його використання є суперечливими за даними літератури. Мета дослідження — визначити діагностичні можливості ренального біомаркеру NGAL в сечі для ранньої діагностики гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою Матеріали і методи дослідження. Обстежено 29 недоношених дітей з ГЗВАП (гестаційний вік 29-36 тижнів), що знаходились на лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених, на першу, третю та десяту добу. Пацієнти були розподілені на дві групи залежно від наявності ГПН. Розподіл хворих проведено залежно від розвитку ГПН: група з ГПН різного ступеню тяжкості — 14 дітей, група без ГПН — 15 дітей. Для визначення впливу розміру ГЗВАП на рівень NGAL в сечі проведено розподіл дітей з розміром ГЗВАП більше 2 мм -11 дітей та 2 мм і менше -18 дітей. Досліджено рівень NGAL у сечі кількісним методом, заснованим на іммуноферментному аналізі за методом «сендвіч» за ліцензованими методиками виробника (ELISAKit, 96, USA). Дослідження має позитивний висновок комісії з питань біомедичної етики Дніпровського державного медичного університету (протокол засідання комісії № 2 від 19 жовтня 2022 року). Використовувався комплекс статистичних методів дослідження, зокрема: для незалежних вибірок – критерій Манна-Уїтні, для оцінки динаміки – критерій знакових рангів Вілкоксона. Перевірку на нормальність розподілу кількісних вибірок проведено з використанням критерію Колмогорова—Смірнова. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програмного продукту STATISTICA 6.1® (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Робота виконана в межах комплексної науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики дитячих хвороб та педіатрії 2 Дніпровського державного медичного університету «Розробка критеріїв ранньої діагностики та прогнозування коморбідного ураження нирок у дітей з соматичними та інфекційними захворюваннями» (державний реєстраційний № 0119U100836), термін виконання 09.2019 р.-12.2023 р. Результати дослідження. У групі дітей з ГПН спостерігається значне зростання рівня NGAL сечі з першої до десятої доби. Так, на третю добу показник NGAL сечі підвищився у 2,2 рази порівняно з першою добою (р0,002), а на десяту добу - у 2,4 рази (р0,001) відносно першої доби. Тоді як в групі без ГПН показник NGAL сечі на третю добу збільшився у 1,3 рази (р0,04) порівняно з першою добою. На десяту добу в групі без ГПН NGAL сечі підвищився в 1,6 рази (р0,007) у порівнянні з першою добою та 1,2 рази - з третьою добою. Отримані дані підтверджуються чіткою кореляційною залежністю між рівнем NGAL сечі та розвитком ГПН. Так, рівень NGAL сечі на першу добу значуще корелює з ГПН на третю добу: ρ 2 мм на першу добу життя рівень NGAL сечі був в 1,7 рази більший ніж рівень NGAL у дітей з ГЗВАП ≤ 2 мм (р0,002). Це спостерігається і на третю добу: у недоношених дітей з розміром ГЗВАП 2 мм рівень NGAL сечі був в 2,3 рази більший ніж рівень NGAL у дітей з ГЗВАП ≤ 2 мм (р0,001). На 10 добу спостерігався в 2,3 рази вищий рівень NGAL сечі в групі з діаметром протоки 2 мм ніж в групі з протокою ≤ 2 мм (р0,003). Виявилася показовою кореляційна залежність показників NGAL сечі та розміру ГЗВАП. Так, NGAL сечі на першу добу значуще корелює з розміром ГЗВАП на першу добу: ρ 2 мм на першу добу рівень NGAL сечі демонструє значне підвищення на першу, третю та десяту добу
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Klymenko T., Kononovych M.
Заглавие : To the issue of the development an algorithm for a differentiated approach to the management of persistent pulmonary hypertension in premature infants
Параллельн. заглавия :До питання створення алгоритму диференційованого підходу до менеджменту персистуючої легеневої гіпертензії у передчасно народжених дітей
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 19-27 (Шифр НУ45/2023/13/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Аннотация: The management of premature infants with persistent pulmonary hypertension (PPH) remains a major problem in modern neonatology. In recent years, scientifi c studies have identifi ed the role of oxidative stress (OS) in the development and course of PPH. The reserve for reducing mortality and optimizing the management of premature infants with respiratory distress syndrome (RDS) and asphyxia is the development of an algorithm for a diff erentiated approach to the management of PPH in premature infants, taking into account the severity and dynamics of OS, and its implementation into clinical practice. Aim of the study. To increase the eff ectiveness of management of premature infants with persistent pulmonary hypertension with asphyxia and respiratory distress syndrome based on the development of an algorithm for a diff erentiated approach to the management of pulmonary hypertension taking into account the levels of oxidative stress as determined by urinary 8-hydroxy-2-deoxyguanosine (8-OHdG). Material and methods. 100 premature infants between 26/1-34/6 weeks of gestation were included in the study: group I consisted of 50 infants with RDS, group II – 50 newborns with RDS associated with perinatal asphyxia. The presence and severity of PPH was determined in all infants on the fi rst and third to fi fth day of life by echocardiography (EchoCG), and quantitative determination of 8-OHdG level (ng/ml) – in 44 infants on the fi rst day, and in dynamics – on the third to fi fth day of life by enzyme- linked immunosorbent assay (ELISA). For radiographic evaluation of PPH, all infants underwent chest radiography with determination of Moore’s, Schwedel’s and cardiothoracic index (CTI). The research was conducted in compliance with bioethical requirements as part of the planned scientifi c work of the Department (state registration number 0122U000025). Results. It was found that the characteristics of pulmonary hypertension in premature infants with RDS were signifi cantly lower levels of mean pressure in the pulmonary artery (mPAP) on the fi rst and 3-5 days of life than in children with perinatal asphyxia. It was noted that the factors with high diagnostic signifi cance determining the occurrence of persistent pulmonary hypertension are: birth weight 1500 g; presence of perinatal asphyxia; low Apgar score on the 1st (1-3 points) and on the 5th minute of life (7 points); gestational age 30 weeks; non-appropriateness for gestational age; male sex. Furthermore, it was found that urinary 8-OHdG levels as a biomarker of OS in preterm infants with RDS and perinatal asphyxia correlated with mPAP on the fi rst and third to fi fth days of life, and that urinary 8-OHdG levels had a high diagnostic value for determining the risk of developing severe PPH on the third to fi fth days of life. The diagnostic signifi cance of the data of the comprehensive radiological assessment of PPH – the radiological indices of Moore, Schwedel, CTI for the development of severe PPH was analyzed and the correlations between the indices and mPAP and between the indices and the level of 8-OHdG were established. The Schwedel index showed the highest reliability in all cases. Conclusion. On the basis of scientifi cally established relationships between clinical, laboratory, radiological and gender aspects of premature infants with perinatal pathology and the identifi ed diagnostic and prognostic values of urinary 8-OHdG, an algorithm for a diff erentiated approach to the management of PPH was developed. Determination of the degree of OS and mPAP in premature infants allows us to adjust and individualize the tactics of respiratory support in the management of premature infants, thus improving the quality of medical care of premature infants with RDS and perinatal asphyxia. In prematurely born children in perinatal centers, additional determination of the severity of RDS based on the level of 8-OHdG in urine allows to predict the adverse course of PPH and the development of complications: bronchopulmonary dysplasia, intraventricular hemorrhage III-IV grade, retinopathy II-III grade, hearing impairment, hypoxic- ischemic lesions of the central nervous system II-III grade in prematurely born childrenВедення передчасно народжених дітей з персистуючою легеневою гіпертензією (ПЛГ) залишається актуальною проблемою сучасної неонатології. Наукові дослідження останніх років визначають роль оксидативного стресу (ОС) у розвитку та перебігу ПЛГ. Резервом для зниження летальності та оптимізації ведення недоношених новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом (РДС) та асфіксією є розробка та впровадження в клінічну практику алгоритму диференційованого підходу до менеджменту ПЛГ у передчасно народжених дітей з урахуванням вираженості та динаміки ОС. Мета дослідження. Підвищення ефективності ведення передчасно народжених дітей з ПЛГ з асфіксією та РДС на підставі розробки алгоритму диференційованого підходу до ведення легеневої гіпертензії з урахуванням рівнів оксидативного стресу за визначенням 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину (8-OHdG) в сечі. Матеріал та методи дослідження. В дослідження було включено 100 передчасно народжених дітей у терміні гестації 26/1-34/6 тижнів: І групу склали 50 дітей з РДС, групу ІІ – 50 дітей з РДС у поєднанні з асфіксією при народженні. Визначення наявності та ступеню тяжкості ПЛГ було проведено всім дітям в першу та на 3-5 добу життя за допомогою ехокардіографії (ЕхоКГ), а кількісне визначення рівня 8-OHdG (нг/мл) – 44 дітям в першу, та в динаміці – на 3-5 добу життя методом імуноферментного аналізу (ІФА). Для променевої оцінки ПЛГ всім дітям проводилось рентгенологічне дослідження органів грудної клітини (Rö ОГК) з визначенням індексів Мура, Шведеля та кардіоторакального індексу (КТІ). Дослідження виконано з дотриманням вимог біоетики в рамках планової наукової роботи кафедри (№ держреєстрації 0122U000025). Результати дослідження. Встановлено, що особливостями легеневої гіпертензії у передчасно народжених дітей з РДС були достовірно нижчі рівні середнього тиску у стовбурі легеневої артерії (mPAP) в першу, та на 3-5 добу життя, ніж у дітей з перинатальною асфіксією. Визначено, що чинниками з високою діагностичною значущістю, детермінуючими виникнення персистуючої легеневої гіпертензії є: маса тіла дитини при народженні 1500 г, наявність перинатальної асфіксії, низька оцінка за шкалою Апґар на 1 (1-3 бали) та на 5 хвилинах життя (7 балів), термін гестації 30 тижнів, невідповідність маси тіла дитини гестаційному віку, чоловіча стать дитини. Встановлено, що вміст 8-OHdG як біомаркера ОС в сечі у передчасно народжених дітей з РДС та перинатальною асфіксією корелює з mPAP в першу та на 3-5 добу життя, а рівні 8-OHdG в сечі мають високу діагностичну значущість для визначення ризику розвитку ПЛГ тяжкого ступеня на 3-5 добу життя. Проаналізовано діагностичну значущість даних комплексної променевої оцінки ПЛГ – рентгенологічних індексів Мура, Шведеля, КТІ на розвиток ПЛГ тяжкого ступеня та встановлено кореляційні зв’язки між індексами та mPAP, та між індексами та рівнем 8-OHdG. Індекс Шведеля показав найбільш високу достовірність у всіх випадках. Висновки. На підставі науково обґрунтованих взаємозв’язків між клінічними, лабораторними, променевими, гендерними аспектами передчасно народжених дітей з перинатальною патологією та виявлених діагностично- прогностичних значень інформативності рівнів 8-OHdG в сечі розроблено алгоритм диференційованого підходу до менеджменту ПЛГ. Визначення ступеня ОС та mPAP у передчасно народжених дітей дозволяє скоригувати та індивідуалізувати тактику респіраторної підтримки при веденні недоношених новонароджених, таким чином покращивши якість надання медичної допомоги недоношеним новонародженим з РДС та перинатальною асфіксією. У передчасно народжених дітей в перинатальних центрах додаткове визначення тяжкості ОС на підставі рівня 8-OHdG в сечі дозволяє прогнозувати несприятливий перебіг ПЛГ та розвиток ускладнень: бронхолегеневої дисплазії, внутрішньо-шлуночкового крововиливу III-IV ступеня, ретинопатії II-III стадії, уражень слуху, гіпоксично- ішемічного ураження ЦНС II-III ступеня у передчасно народжених дітей
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Маркін Л. Б., Кунинець Г. Я.
Заглавие : Інтранатальна охорона недоношеного плода у юних роділь
Место публикации : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - Київ, 1998. - № 6. - С. 95-97 (Шифр ПУ2/1998/6)
MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бразалук О. З., Євстафьєва О. Ю.
Заглавие : Активність гідроксибутиратдегідрогенази у недоношених новонароджених в динаміці неонатального періоду
Место публикации : Досягнення біології та медицини. - О., 2019. - № 1. - С. 47-51 (Шифр ДУ19/2019/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АНОКСИЯ -- ANOXIA
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЛАКТАТДЕГИДРОГЕНАЗЫ -- LACTATE DEHYDROGENASES
ГИДРОКСИБУТИРАТДЕГИДРОГЕНАЗА -- HYDROXYBUTYRATE DEHYDROGENASE
Аннотация: Підвищення вмісту лактату в сироватці крові недоношених дітей свідчить про активацію гліколізу в клітинах. Стійка гіперлактатемія у недоношених немовлят з екстремально низькою масою тіла при народженні є наслідком глибоких метаболічних змін. Зниження рівня лактату у дітей з низькою масою тіла при народженні протягом неонатального періоду вказує на відновлення захисно-компенсаторних сил організму. Високий рівень ЛДГ у немовлят при народженні свідчить про пригнічення дихальної фунції мітохондрій; адекватна компенсація енергодефіциту в тканинах викликає зниження вмісту ЛДГ в динаміці періоду новонародженості. У недоношених дітей з екстремально низькою масою тіла при народженні тривале підвищення активності «інфарктного» ізоензиму ЛДГ—ГБДГ та зниження співвідношення ЛДГ/ГБДГ свідчать про декомпенсовану ішемію тканин. Як маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у немовлят доцільно використовувати показник активності ГБДГ і співвідношення ЛДГ/ГБДГ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гріжанова Л. О.
Заглавие : Анаеробний гліколіз і вільнорадикальне окислення ліпідів у недоношених новонароджених із внутрішньошлуночковими крововиливами
Место публикации : Одеський медичний журнал. - Одеса, 2000. - № 6. - С. 78-80 (Шифр ОУ2/2000/6)
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ГЛИКОЛИЗ -- GLYCOLYSIS
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Костюкова Д. М., Шунько Є. Є., Бабінцева А. Г., Бєлова О. О.
Заглавие : Аналіз перинатальної патології у передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами
Параллельн. заглавия :The features of perinatal pathology in premature infants with paroxysmal conditions
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - N 1. - С. 13-19 (Шифр УУ67/2020/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
РЕТИНОПАТИЯ НЕДОНОШЕННЫХ -- RETINOPATHY OF PREMATURITY
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі близько 15 млн дітей народжується раніше за фізіологічний термін гестації. Унаслідок морфофункціональної незрілості організму в передчасно народжених дітей відмічається висока ймовірність формування патології органів або систем, частота якої різниться залежно від гестаційного віку (ГВ) при народженні. Одними з перших клінічних ознак перинатальної патології в новонароджених є пароксизмальні стани, частота виникнення яких суттєво збільшується в передчасно народжених дітейПеринатальна патологія в передчасно народжених дітей з пароксизмальними станами є поєднаною, а її структура визначається ступенем мофрофункціональної незрілості організму. Гестаційнозалежними захворюваннями є ретинопатія недоношених, анемія недоношених, синдром респіраторного розладу та бронхолегенева дисплазія. Незважаючи на зміну структури та зменшення ступеня тяжкості перинатальної патології при збільшенні ГВ, передчасно народжені діти незалежно від ГВ становлять групу ризику щодо формування пароксизмальних станів і неврологічних ускладнень, що необхідно враховувати при створенні індивідуалізованої програми виходжуванняAccording to the World Health Organization, around 15 million premature children are born each year. Due to the morphofunctional immaturity, preterm infants have a high probability of organs and systems pathology, which rates depends on the gestational age (GA) at birth. One of the first clinical manifestations of perinatal pathology is paroxysmal conditions, whose incidence is significantly increased in infants born prematurelyPurpose — to analyze the features of perinatal pathology in preterm infants of different gestational with paroxysmal conditions. Patients and methods. A single-center prospective study included the study of clinical features of 105 premature infants with various paroxysmal conditions. The study group consisted of 32 children with a GA of 24–28 weeks, group II — 52 children GA 29–32 weeks, group III — 21 children GA 33–36 6/7 weeks. Results. It was demonstrated that preterm infants have a combined perinatal pathology, the structure and clinical features of which depends on the GA. In children of 24–28 weeks GA the leading positions in the structure of perinatal pathology takes retinopathy of prematurity (62.5%), anemia of prematurity (53.1%), bronchopulmonary dysplasia (53.1%), and combined infectious pathology (46.9%). Among the perinatal cerebral lesions and neurological complications, the leading nosologies were neonatal cerebral ischemia (21.9%), periventricular leukomalacia (21.5%) and ventricular dilation (18.8%). Compared to the previous group, in children of 29–32 weeks GA we found statistically significantly lower incidence of bronchopulmonary dysplasia (53.1% vs 11.5%, рІ–ІІ0.0001) and retinopathy of prematurity (62.5% vs 23.1%, рІ–ІІ0,05 and 21.9% проти 28.6%, рІ–ІІI0.05), intraventricular hemorrhage grade I–II (9.4% vs 7.7%, рІ–ІІ0.05), III–IV (6.3% vs 5.8%, рІ–ІІ0.05), periventricular leukomalacia (12.5% vs 17.3%, рІ–ІІ0.05) and meningitis (3.1% vs 1.9%, рІ–ІІ0.05). Compared to newborns of group I, in children of 33–36 GA 6/7 weeks was found statistically significantly lower incidence of anemia of prematurity (4.7% vs 53.1%, рІІІ–І=0.0001) and retinopathy of prematurity (4.7% vs 62.5%, рІІІ–І0.0001). We detected the tendency toward a lower rates of periventricular leukomalacia (4.7% vs 12.5%, рІII–І0.05 and 4.7% vs 17.3%, рІII–ІI0.05) in absence of intraventricular hemorrhages grade III–IV and structural epilepsy. Conclusions. Our study established that preterm infants with paroxysmal conditions have a combined perinatal pathology, with the structure determined by the morphofunctional immaturity of the organism. Diseases which rates depend on GA are retinopathy of prematurity, anemia of prematurity, respiratory disorder syndrome and bronchopulmonary dysplasia. Despite the change in the structure and the severity of perinatal pathology with increasing GA, premature babies of all gestational groups are at risk for paroxysmal conditions and neurological complications, which must be considered when creating an individualized developmental care program
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Знаменська Т.К., Нікуліна Л.І., Руденко Н.Г., Воробйова О.В.
Заглавие : Аналіз роботи перинатальних центрів у виходжуванні пердчасно народжених дітей в Україні
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 2. - С. 5-11 (Шифр НУ45/2017/7/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Аннотация: Сучасним лікувальним закладом, що об’єднує всі етапи надання висококваліфікованої допомоги матерям і новонародженим, виступає Перинатальний центр. Створення системи регіональних перинатальних центрів є всесвітньо визнаним шляхом зниження перинатальних втрат, частоти формування хронічної захворюваності та інвалідності в Україні. У статті розглянуто та проаналізовано досвід роботи перинатальних центрів за 2014–2016 роки, основні проблеми та пропозиції щодо підвищення ефективності надання медичної допомоги новонародженим в перинатальних центрах в Україні.
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Новопольцева Е. Г., Воробьева В. А., Кузмичев Ю. Г., Соловьева Е. Н., Овсянникова О. Б., Шипова Л. Г., Костарева Т. Ю., Крылова О. В., Коробкова И. Ю.
Заглавие : Антропометрический скрининг новорожденных детей Нижегородского региона
Место публикации : Педиатрия. Журнал им. Г.Н.Сперанского. - 2011. - T. 90, № 1. - С. 75-79 (Шифр ПР21/2011/90/1)
Предметные рубрики: Детей развитие
Младенец недоношенный
Антропометрия
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ваколюк Л. М.
Заглавие : Аспекти грудного вигодовування в профілактиці транзиторного гіпотиреозу
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 359-362 (Шифр ВУ80/2015/19/2)
Предметные рубрики: Трийодтиронин-- тер прим
MeSH-главная: ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ТИРОКСИН -- THYROXINE
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рахманова И. В., Котов Р. В., Бабак О. А., Раш В. В.
Заглавие : Важность исследования ЛОР-органов у недоношенных детей
Место публикации : Вестник оториноларингологии. - 2010. - № 3. - С. 12-14 (Шифр ВР37/2010/3)
Предметные рубрики: Младенец недоношенный
Оториноларингологические болезни-- новорожд-- диагн-- проф --реабил
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Переяслов А. А., Дворакевич А. О.
Заглавие : Вибір методу хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених: що краще?
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - № 3. - С. 61-66 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Мета роботи — порівняти результати лапароскопічного лікування із застосуванням методики Percutaneous Internal Ring Suturing і традиційних методів у новонароджених із пахвинними грижами. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 111 новонароджених з пахвинними грижами. Лапароскопічні втручання за методом PIRS (Percutaneous Internal Ring Suturing) застосованоу 63 дітей, традиційні за методом Дюамеля І — у 48. Для лапароскопічних операцій використовували оптичну систему Strayker 1088 HD (Німеччина) і набір 3-міліметрових лапароскопічних інструментів. Результати та обговорення. Ранні (протягом тижня з моменту встановлення діагнозу) операції проведено у 49 дітей, відтерміновані (протягом першого року життя) — у 62. У новонароджених, насамперед недоношених дітей, при ранньому хірургічному втручанні існує ризик необхідності відновлення штучної вентиляції легень з імовірністю розвитку ушкодження легень, особливо у пацієнтів з попередніми епізодами апное та респіраторного дистрес-синдрому. Защемлення грижі діагностовано у 15,3 % новонароджених. Тривалість операції за методом PIRS була меншою, ніж при відкритих втручаннях, що зумовлено технікою накладання екстракорпорального шва. Результати хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених чітко залежать від методу хірургічної корекції та термінів проведення операції — ранні та відкриті втручання супроводжуються високим ризиком виникнення рецидиву грижі, розвитку гіпотрофії яєчка та набутого крипторхізму. Висновки. При неускладненому перебігу пахвинної грижі у новонароджених, особливо у недоношених, хірургічне лікування має бути відтерміноване до збільшення маси тіла понад 1500 г. Лапароскопічне лікування пахвинних гриж у новонароджених із використанням методу PIRS має переваги перед традиційними «відкритими» методами як при неускладнених, так і при защемлених грижах.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Старець О. О., Хіменко Т. М.
Заглавие : Вивчення шляхів корекції харчування та дефіциту мінералів і вітамінів у недоношених дітей першого року життя
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2019. - Т. 9, № 4. - С. 75-81 (Шифр НУ45/2019/9/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МИНЕРАЛЫ -- MINERALS
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
Аннотация: В світі щорічно народжуються передчасно приблизно 15 мільйонів дітей 10–11% серед усіх новонароджених. Частота їх народження у різних країнах варіює у межах 5–18% залежно від рівню доходу та якості медичної допомоги. Материнське молоко є найкращим продуктом харчування для малюків, в тому числі і для передчасно народжених, проте в деяких випадках воно не може в повному обсязі компенсувати високі потреби в деяких вітамінах та мінералах. Відкритим залишається питання корекції дефіциту цинку, який клінічно асоціюється зі зниженням темпів зростання, розвитком дерматитів, порушенням імунітету, поганим загоєнням ран і діареєю. Мета дослідження. Обґрунтувати доцільність проведення корекції дефіциту мінералів та вітамінів у недоношених дітей першого року життя та оцінити вплив, безпечність та ефективність препарату, який містить комплекс вітамінів і мінералів на їх фізичний та психомоторний розвиток, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. Матеріали та методи. Дослідження проведено в 2012–2019 роках. У когорту дослідження було включено 150 дітей (хлопчики / дівчатка 74/76), які були поділені на три групи: I група – маса тіла при народженні 2499–1500 г (n = 67); II група – маса тіла при народженні 1499–1000 г (n = 45); III група – маса тіла при народженні до 1000 г (n = 38). У ході дослідження комплексно оцінювався стан здоров’я дітей, включаючи антропометричні показники, психомоторній розвиток, а також рівень макро- і мікроелементів в цільній крові: кальцій, магній, цинк, мідь – методом атомно-абсорбційної спектрометрії; марганець – методом атомно-емісійної спектрометрії. На наступному етапі проводилося проспективне когортне дослідження ефективності та безпечності застосування комплексу вітамінів та мінералів у недоношених дітей першого року життя. Критерії включення у когортне дослідження: маса тіла при народженні 1500-2499 (мала маса тіла - ММТ), наявність затримки фізичного розвитку (ЗФР) у віці шести місяців. Діти (n - 38), що відповідали вище переліченим критеріям були розподіленні випадковим шляхом на дві підгрупи. Підгрупа 1 (основна) – 20 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування та вживали на протязі одного місяця комплекс вітамінів та мінералів. Підгрупа 2 (контрольна) – 18 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз середнього віку введення прикормів показав, що цей показник складав в підгрупі 1 - 6,15 ±0,65 міс, в підгрупі 2 - 6,17 ±0,69 міс (р0,05). Середній вік призначення дітям підгрупи 1 комплексу вітамінів та мінералів дорівнював 5,95 ±0,86 міс. При обстеженні дітей обох підгруп у віці 12 місяців ми виявили значну позитивну динаміку усіх показників серед дітей основної підгрупи. Так ЗФР в підгрупі 1 визначалась лише в 5% (95% ДІ 0,89-23,61) проти 27,78% (95% ДІ 12,5-50,87) в підгрупі 2. Дефіцит маси до довжини (виснаження) не був виявлений серед дітей підгрупи 1, але зберігався у 11,11% (95% ДІ 3,10-32,80) дітей підгрупи 2. Затримка психомоторного розвитку більш ніж на 1 місяць у віці 12 місяців спостерігалась майже в два рази рідше серед дітей підгрупи 1 – 35% (95% ДІ 18,12-56,71) проти 66,67% (95% ДІ 43,75-83,72) серед дітей підгрупи 2.Часті гострі респіраторні захворювання (більш ніж 5 разів на рік) були відмічені 10% (95% ДІ 2,79-30,10) малюків підгрупи 1 та у 33,33% (95% ДІ 16,28-56,25) - підгрупи 2. Шкірні висипки (дерматити) різного ґенезу реєструвались з достовірно меншою частотою серед дітей підгрупи 1: 15 % (95% ДІ 5,24-36,04) проти 61,11% (95% ДІ 38,62-79,69). На наступному етапі ми провели оцінку ефективності запропонованої схеми лікування за допомогою розрахунку показників відносного та абсолютного зниження ризику (RRR, ARR) виявлення ЗФР у недоношених дітей народжених з ММТ у віці 12 місяців. Так RRR=82%, що означає, що використання запропонованої схеми лікування може знизити ризик виявлення ЗФР у віці 12 місяців на 82%. Показник ARR=22,78%. Число осіб, що потребують лікування (ЧПЛ, NNT- number needed to be treated), складає 4%. Тобто, щоб попередити щонайменше один випадок ЗФР у віці 12 місяців серед недоношених дітей з ММТ при народженні, потрібно призначити рекомендовану схему лікування хоча б 4 дітям з ММТ. Висновки 1. Проведене дослідження показало, що недоношені діти, які отримували додатково до раціонального вигодовування комплекс вітамінів та мінералів, мали достеменно кращі показники фізичного та психомоторного розвитку у віці 12 місяців, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. 2. Оцінка терапевтичної ефективності показала, що застосування комплексу вітамінів та мінералів дозволить знизити ризик виявлення ЗФР серед дітей з ММТ при народженні на 82%. 3. Призначення комплексу вітамінів та мінералів демонструє високу ефективність та повну безпечність і може бути рекомендована для прийому у віці 6-8 місяців недоношеним дітям першого року життя.
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шадрін О.Г., Марушко Т. Л.
Заглавие : Вирішення проблем підтримки й збереження грудного вигодовування передчасно народжених дітей після виписки зі стаціонару
Параллельн. заглавия :Solving the problem of breastfeeding support and maintenance for prematurely born children after discharge from hospital
Место публикации : Здоровье ребёнка. - 2018. - N 6. - С. 65-68 (Шифр ЗУ27/2018/6)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
МЛАДЕНЦЕВ ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ -- INFANT NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
МОЛОКА ОТСАСЫВАНИЕ -- MILK EJECTION
Аннотация: Стаття присвячена проблемі грудного вигодовування передчасно народжених дітей. Підкреслюється, що регулярне зціджування є дієвим методом збереження високого рівня й тривалості лактації. Для ефективного й швидкого зціджування рекомендується застосування електричних молоковідсмоктувачів Philips Avent серії Comfort. Також слід рекомендувати матерям заморожувати надлишки молока для створення індивідуального банку грудного молока. Використання замороженого молока при необхідності догодовування дозволяє максимально продовжити природне вигодовування недоношених немовлятThe article deals with the problem of breastfeeding of prematurely born children. It is emphasized that regular breast milk expression is an effective method for maintaining a high level and duration of lactational function. For efficient and fast expression, it is recommended to use Philips Avent Comfort electric breast pump. Mothers should also be encouraged to freeze excess milk to create an individual breast milk bank. The use of frozen milk, if necessary, allows you to maximize the natural feeding of preterm infants
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Одинаева Н. Д., Лукоянова О. Л.
Заглавие : Витаминно-минеральная обеспеченность недоношенных детей в неонатальном периоде
Место публикации : Российский педиатрический журнал. - 2002. - № 3. - С. 61-63 (Шифр 48229/2002/3)
MeSH-главная: НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS
ПИЩЕВЫЕ МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- MICRONUTRIENTS
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Катюхина А. В.
Заглавие : Влияние асфиксии на фибринолиз недоношенного новорожденного
Место публикации : Лечащий Врач. - 2015. - № 1. - С. 17-19 (Шифр ЛР13/2015/1)
MeSH-главная: АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мейгал А. Ю., Зарипова Ю. Р.
Заглавие : Влияние возраста после зачатия на характеристики интерференционной электромиофаммы у новорожденных детей
Место публикации : Физиология человека. - 2013. - Т. 39, № 3. - С. 61-67 (Шифр ФР13/2013/39/3)
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
НЕРВНОМЫШЕЧНОЕ СОЕДИНЕНИЕ -- NEUROMUSCULAR JUNCTION
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
НЕЛИНЕЙНАЯ ДИНАМИКА -- NONLINEAR DYNAMICS
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)