Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (45)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Магнитного резонанса изображение<.>)

Общее количество найденных документов : 827
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

    10-річний досвід роботи центру променевої діагностики [Текст] / І. М. Дикан [та ін.] // Променева діагностика, променева терапія. - 2009. - № 1. - С. 7-20

Рубрики: Диагностика лучевая

   Ультрасонография

   Рентгенография

   Магнитного резонанса изображение

Доп.точки доступа:
Дикан, І. М.
Чувашова, О. Ю.
Колошейнов, М. М.
Гордієнко, К. П.
Андрущенко, І. В.
Поліщук, О. В.
Кулівник, Ю. М.
Мироняк, Л. А.
Терницька, Ю. П.
Гуріна, І. І.
Божок, Є. М.
Мазур, С. Г.
Глобенко, Т. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Homola, A.
Application of physical therapy methods for patients after stroke with spasticity in the early period [Text] = Застосування методів фізичної терапії для пацієнтів після інсульту зі спастичністю у ранньому періоді / A. Homola, A. Tsiganenko // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P21-29. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (терапия)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY (диагностика)
Аннотация: Acute cerebrovascular accident is the leading cause of disability. Stroke ranks 4th among diseases that lead to death or disability. The consequences of stroke include neurological disorders, motor disorders (plegia, hemiparesis, paresis, muscle spasticity), loss of sensation, pelvic dysfunction, loss of coordination and balance, high risk of falls, and impaired ability to move independently and perform daily activities. To achieve optimal independence, stroke patients need qualified rehabilitation care as part of a multidisciplinary team. Evidence-based medicine, treatment, and rehabilitation interventions have improved significantly in the acute and early periods for stroke patients. However, in the late period, today, more than half of patients remain limited in their daily activities and have movement disorders that significantly affect their quality of life and independence. Description of the objective. To substantiate the use of evidence-based medicine methods in physical therapy to restore motor function in patients after stroke in the early period. Materials and methods. From October to December 2021, 20 patients with spasticity, aged 47-85 years, who had suffered an ischemic and hemorrhagic stroke, took part in the examination and rehabilitation activities at Kyiv City Clinical Hospital № 6, Palliative Care Department, for a period of 3 weeks to 1 month. Voluntary consent for examination, treatment, and rehabilitation was obtained from all patients and their caregivers. The diagnostic methods used were computed tomography, magnetic resonance imaging, and, if necessary, laboratory tests. Tests and scales for physical therapy were used to determine functional impairment in stroke patients with muscle spasticity: Rankin Scale, Riverbed Mobility Index, Pain Score, Modified Ashworth Scale, Degree of Arm and Hand Recovery; Degree of Leg and Foot Recovery. Results. After analyzing the methods of evidence-based medicine on the topic of the problem, we have confirmation that in the early period, recovery rates are high. However, in the late period after a stroke, the onset of muscle spasticity significantly limits the motor capabilities of patients and complicates the recovery process. In the late period, the effectiveness of methods to overcome spasticity has not been fully developed, and attention is not focused on the complications that arise and accompany them throughout the recovery period. The appearance of muscle spasticity significantly limits the motor capabilities of patients, affects the psycho-emotional state of a person, and causes pain, which prevents the full use of the affected limb. Muscle spasticity inhibits and complicates the restoration of motor function in the long term. Conclusions. The study confirms the high effectiveness of the proposed methods of evidence-based medicine in reducing pain and increasing the range of motion in the shoulder, elbow, and wrist joints in the early period in patients after stroke. As for the late period, this issue remains incomplete and requires further study. In the palliative care unit of Kyiv City Clinical Hospital № 6, an individual multidisciplinary approach to patients after stroke was used, which contributed to the achievement of the goals. It can be stated that evidence-based medicine methods for the acute and early period have a positive effect on patient independence, and improve cognitive function and motor activity of the affected limbs
Гостре порушення мозкового кровообігу головна причина інвалідизації. Інсульт посідає 4 місце серед хвороб, що спричиняють смерть або інвалідність. Наслідками інсульту є неврологічні розлади, рухові (плегія, геміпарез, парез, спастичність м’язів), втрата чутливості; дисфункції тазових органів; втрата координації та рівноваги, високий ризик падінь, перепона до здатності самостійного пересування та здійснення повсякденної діяльності. Для набуття оптимальної незалежності пацієнтам після інсульту потрібна кваліфікована реабілітаційна допомога у складі мультидисциплінарної команди. Доказова медицина, лікування та реабілітаційні заходи, суттєво поліпшені у гострому та ранньому періоді для пацієнтів після інсульту. Але у пізньому періоді, на сьогоднішній день, більша половина пацієнтів, залишаються обмеженими у побутових діях та мають рухові порушення, це значно впливає на якість життя та незалежність. Опис мети. Обґрунтувати застосування методів доказової медицини у фізичній терапії для відновлення рухової функції пацієнтів після інсульту у ранньому періоді. Матеріали та методи. У Київській міській клінічній лікарні № 6, Відділення паліативної допомоги, з жовтня по грудень 2021 рік, у обстеженні та реабілітаційних заходах взяли участь 20 пацієнтів зі спастичністю, віком від 47 – 85 років, які перенесли ішемічний та геморагічний інсульт, строком від 3 тижнів до 1 місяця. У всіх пацієнтів та опікунів брали добровільну згоду на обстеження, лікування та реабілітаційні заходи. Для діагностичних методів: використовували комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, за потреби здійснювались лабораторні методи обстеження. Для визначення функціональних порушень пацієнтів після інсульту з м’язовою спастичністю були використанні тести та шкали по фізичній терапії: шкала Ренкіна, Індекс мобільності Рівермід, Ступінь болю, Модифікована шкала Ашворд, Ступінь відновлення руки та кисті; Ступінь відновлення ноги та стопи. Результати. Проведений аналіз методів доказової медицини за темою проблематики, маємо підтвердження, що в ранньому періоді високі показники відновлення. Але у пізньому періоді після інсульту поява м’язової спастичності значно обмежує рухові можливості пацієнтів та ускладнює процес відновлення. Не до кінця розгорнуте питання на рахунок ефективних методів подолання спастичності у пізньому періоді, не акцентовано увагу на ускладненнях, що виникають у пізньому періоді. Поява м’язової спастичності значно обмежує рухові можливості пацієнтів, впливає на психоемоційний стан людини, з’являються больові відчуття, які заважають належно використовувати уражену кінцівку. М’язова спастичність гальмує та ускладнює відновлення рухової функції в пізньому періоді. Висновки. Проведене обстеження підтверджує високу ефективність запропонованих методів доказової медицини у зменшенні больового синдрому та збільшенні амплітуди рухів у плечовому, ліктьовому та променево-зап’ястковому суглобах у ранньому періоді пацієнтів після інсульту. На рахунок пізнього періоду, питання залишається незавершеним, і потребує подальшого розгляду. У Київській міській клінічній лікарні №6, Відділення Паліативної допомоги, використовували індивідуальний мультидисциплінарний підхід для пацієнтів після інсульту, що сприяло досягненню поставлених цілей. Можемо стверджувати, що методи доказової медицини для гострого та раннього періоду мають позитивний вплив на самостійність та незалежність пацієнтів, також покращує когнітивну функцію та рухову активність уражених кінцівок.
Доп.точки доступа:
Tsiganenko, A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Palahuta, H. V.
Clinical, pathological, imaging, and genetic characteristics of patients with progressive muscular dystrophies [Текст] = Клініко-патологічні, візуалізаційні й генетичні характеристики пацієнтів iз прогресуючими м’язовими дистрофіями / H. V. Palahuta // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 52-57. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МЫШЕЧНЫЕ ДИСТРОФИИ -- MUSCULAR DYSTROPHIES (генетика, диагностика, патофизиология)
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY (использование)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: Muscular dystrophies are a heterogeneous group of inherited disorders that share similar clinical features. Being a rare disease, muscular dystrophy represents a huge diagnostic problem for clinicians. Clinically, muscular dystrophies are characterized by progressive muscle weakness, muscle atrophy, and movement disorders. The combination of clinical signs and analysis of the possible type of inheritance allows one to suspect specific forms of muscular dystrophy. Clinicians increasingly need to rely on electrophysiological, imaging, and genetic data for more accurate differential diagnosis. The paper presents the results of the combined use of magnetic resonance imaging of the thigh muscles and electromyography in 17 patients with muscular dystrophy
М’язові дистрофії є гетерогенною групою спадкових розладів, що мають подібні клінічні ознаки. Будучи рідкісними захворюваннями, міодистрофії становлять велику діагностичну проблему для клініцистів. Клінічно вони характеризуються прогресуючою м’язовою слабкістю, атрофією м’язів і руховими порушеннями. Поєднання клінічних ознак і аналізу можливого типу успадкування дозволяє запідозрити конкретні форми м’язової дистрофії. Для більш точної диференціальної діагностики клініцистам необхідно більше спиратися на дані електрофізіологічних, візуалізаційних та генетичних досліджень. У роботі наведені результати поєднаного застосування магнітно-резонансної томографії м’язів стегна й електроміографії в 17 хворих iз м’язовою дистрофією
Свободных экз. нет

Найти похожие

Correlations between linear dimensions of the lumbar intervertebral discs and somatometric parameters in the youth and young adult males (18-28 years) in norm [Текст] = Особливості взаємозв’язків соматометричних параметрів юнаків і чоловіків першого зрілого віку (18-28 років) з лінійними показниками розмірів міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта в нормі / V. P. Danylevych [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 37. - С. 15-21. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES (физиология)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (физиология)
МЕЖПОЗВОНКОВЫЕ ДИСКИ -- INTERVERTEBRAL DISC (анатомия и гистология)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование, методы, статистика)
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION (физиология)
Аннотация: The research for new vertebro-somatometric correlations will significantly improve the possibilities of methods for individualizations of the normal parameters and will accelerate the introduction of scientific developments into the daily practice of clinicians, radiologists, neurosurgeons and other specialists. The aim of research is to investigate the peculiarities of relationships between partial linear dimensions of the lumbar intervertebral discs, their total sizes and relative indicators with somatometric parameters in the youth and young adult males in norm. The linear dimensions of the lumbar intervertebral discs (height, sagittal and transverse sizes) were measured noninvasively on the MRI images in the axial, sagittal and coronal plains. The somatometric investigation was performed individually with measuring of the general (length and weight of body) and particular sizes (the longitudinal sizes, the transverse sizes, the circumferences, pelvic sizes and skinfolds thickness). The bony, muscle and fat components of the body mass were calculated. Correlation analysis was performed in the «Statistica 6.1» license package. The arithmetic means of absolute correlation coefficients between particular and total individual sizes of IVDL1-L2, IVDL2-L3, IVDL3-L4, IVDL4-L5 and relative quantity with somatometric parameters were calculated with following results: arithmetic means of absolute correlation coefficients for particular individual sizes are within 0.080 – 0.150; for total sizes – 0.240; for ratio of the total sizes to the mass-growth coefficient – 0.490. Analysis of arithmetic mean values of absolute correlations with somatometric parameters in youth and young adult males in the norm (17-28 years) showed a gradual increase in the values of correlation coefficients and an increase in the number of significant correlations with maximum values in relative indicators. Thus, in youth and young adult males aged 18-28 years, the features of the relationship of somato-anthropometric parameters with the linear dimensions of the intervertebral discs of the lumbar spine in the norm were studied. The numerous relationships between the partial (height, sagittal and transverse sizes) linear dimensions and total sizes of the lumbar intervertebral discs in the youth and young adult males in norm (17-28 years) with their somatometric parameters were found. Thus, the use of relative indicators can be more acceptable in the subsequent mathematical modeling of individual indicators, in particular, the parameters of the intervertebral discs
Дослідження нових вертебро-соматометричних взаємозв’язків може розширити можливості індивідуалізації показників норми, прискорити впровадження наукових розробок у повсякденну практику клініцистів, рентгенологів, нейрохірургів та фахівців інших спеціальностей. Мета роботи – визначити особливості зв’язків парціальних показників лінійних розмірів міжхребцевих дисків, суми цих розмірів та відносних показників з соматометричними параметрами у практично здорових юнаків та чоловіків першого періоду зрілого віку. Лінійні показники – висота міжхребцевого диску, сагітальний та поперечний розміри – були неінвазивно виміряні на виконаних МР-томограмах поперекового відділу хребта в аксіальних, сагітальних та коронарних площинах. Соматометричне дослідження проводили індивідуально з вимірюванням загальних (довжини і маси тіла) та парціальних розмірів (поздовжні розміри, поперечні розміри, обхватні розміри, розміри таза і товщина шкірних складок). Були обчислені кісткові, м’язові та жирові компоненти маси тіла. Кореляційний аналіз проводили в ліцензійному пакеті «Statistica 6.1». Отримали наступні результати кореляцій середніх арифметичних значень абсолютних показників кореляцій окремих розмірів DL1-L2, DL2-L3, DL3-L4, DL4-L5 з сомато-антропометричними параметрами: для парціальних розмірів (висоти, поперечного та сагітального розмірів) показник склав 0,080 – 0,150, для суми трьох розмірів окремих міжхребцевих дисків – 0,240, для відносного показника суми трьох розмірів до масо-ростового коефіцієнта тіла – 0,490. Аналіз середніх арифметичних значень абсолютних показників кореляцій із соматометричними параметрами у юнаків та чоловіків раннього зрілого віку в нормі (17-28 років) показав поступове зростання значень коефіцієнтів кореляції та збільшення кількості значимих кореляцій із максимальними значенням у відносних показників. Таким чином, у юнаків та чоловіків віком 18-28 років досліджені особливості взаємозв’язків сомато-антропометричних параметрів з лінійними розмірами міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта в нормі. Встановлено, що в юнаків та чоловіків віком 18-28 років існують численні взаємозв’язки соматометричних показників як з показниками парціальних лінійних розмірів міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта, так і з сумарними розмірами міжхребцевих дисків. Використання відносних показників може бути більш прийнятним для подальшого математичного моделювання окремих показників, зокрема, параметрів міжхребцевих дисків
Доп.точки доступа:
Danylevych, V. P.
Guminskyi, Yu. Y.
Orlovskyi, V. O.
Babych, L. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Maryenko, N. I.
Fractal dimension of phylogenetically different parts of the human cerebellum (magnetic resonance imaging study) [] = Фрактальна розмірність філогенетично різних ділянок мозочка людини (за даними дослідження магнітно-резонансних томограм) / N. I. Maryenko, O. Yu. Stepanenko // Вісник морфології. - 2020. - Т. 26, № 2. - P67-73. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (анатомия и гистология, физиология)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
ФРАКТАЛИ -- FRACTALS
Аннотация: In recent years, fractal analysis has been increasingly used as a morphometric method, which allows to assess the complexity of the organization of quasi-fractal biological structures, including the cerebellum. The aim of the study was to determine the value of fractal dimension of phylogenetically different parts of the cerebellum by studying magnetic resonance imaging of the brain using the method of pixel dilation and to identify gender and age characteristics of individual variability of fractal dimension of the cerebellum and its external linear contour. The study was performed on the magnetic resonance images of the brain of 120 relatively healthy patients in age 18-86 years (65 women, 55 men). T2 weighted tomographic images were investigated. Fractal analysis was performed using the method of pixel dilation in the author’s modification. Fractal dimension (FD) values were determined for cerebellar tomographic images segmented with brightness values of 100 (FD100), 90 (FD90) and in the range of 100-90 (FD100-90 or fractal dimension of the outer cerebellar contour) in its upper and lower lobes, which include phylogenetically different zones. The obtained data were processed using generally accepted statistical methods. The average value of FD100 of the upper lobe of the cerebellum was 1.816±0.005, the lower lobe – 1.855±0.005. The average value of FD90 of the upper lobe of the cerebellum was 1.734±009, the lower lobe – 1.768±0.009. The average value of FD100-90 of the upper lobe of the cerebellum was 1.370±0.009, the lower lobe – 1.431±0.008. All three values of the fractal dimension of the lower lobe, which lobules have a lower phylogenetic age, are statistically significantly higher than the corresponding values of the fractal dimension of the upper lobe, have a more pronounced correlation with age than in the upper lobe. The developed research algorithm can be used to assess the condition of the cerebellum as an additional morphometric method during magnetic resonance imaging study of the brain
Фрактальний аналіз в останні роки все частіше використовують у якості морфометричного методу, що дозволяє оцінювати ступінь складності організації квазифрактальних біологічних структур, у тому числі й мозочка. Мета дослідження – визначити значення фрактальної розмірності філогенетично різних ділянок мозочка шляхом дослідження магнітно-резонансних томограм головного мозку за допомогою методу дилатації пікселів та виявити гендерні та вікові особливості індивідуальної мінливості фрактальної розмірності мозочка та його зовнішнього лінійного контуру. Дослідження проведене на 120 магнітно-резонансних томограмах головного мозку умовно здорових пацієнтів віком 18-86 років (65 жінок, 55 чоловіків). Досліджені Т2 зважені томографічні зображення. Проведений фрактальний аналіз за допомогою методу дилатації пікселів у авторській модифікації. Визначались значення фрактальної розмірності (FD) для томографічних зображень мозочка, сегментованих зі значеннями яскравості 100 (FD100), 90 (FD90) та у діапазоні 100-90 (FD100-90 або фрактальна розмірність зовнішнього контуру мозочка) для його верхньої та нижньої часток, що включають філогенетично різні зони. Отримані дані обробляли за допомогою загальноприйнятих статистичних методів. Середнє значення FD100 верхньої частки мозочка становило 1,816±0,005, нижньої частки – 1,855±0,005. Середнє значення FD90 верхньої частки мозочка становило 1,734±0,009, нижньої частки – 1,768±0,009. Середнє значення FD100-90 верхньої частки мозочка становило 1,370±0,009, нижньої частки – 1,431±0,008. Усі три значення фрактальної розмірності нижньої частки, часточки якої мають менший філогенетичний вік, статистично значуще перевищують відповідні їм значення фрактальної розмірності верхньої частки, мають більш виражений кореляційний зв’язок із віком порівняно з верхньою часткою. Розроблений алгоритм дослідження може бути використаний для діагностики стану мозочка в якості додаткового морфометричного дослідження при проведенні магнітно-резонансної томографії головного мозку
Доп.точки доступа:
Stepanenko, O. Yu.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Maryenko, N. I.
Fractal dimension of skeletonized MR images as a measure of cerebral hemispheres spatial complexity [] = Фрактальна розмірність скелетонованих магнітно-резонансних зображень як міра просторової складності великих півкуль головного мозку / N. I. Maryenko, O. Yu. Stepanenko // Вісник морфології. - 2022. - Т. 28, № 2. - P40-47. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (рентгенография)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (тенденции)
Аннотация: In recent decades, fractal analysis has been increasingly used in various scientific fields, including neuroscience; this method of mathematical analysis allows you to quantify the space filling degree of the studied object and the degree of its spatial configuration complexity. The aim of the study was to determine the values of the fractal dimension of the cerebral hemispheres using fractal analysis of skeletonized magnetic resonance brain images. The present study used magnetic resonance brain images of 100 relatively healthy individuals (who had no structural changes in the brain) of both sexes (56 women, 44 men) aged 18-86 years (mean age 41.72±1.58 years). 5 tomographic sections of each brain were studied. The 1st coronal tomographic section was located at the level of the most anterior points of the temporal lobes, the 2nd – at the level of the mammillary bodies, the 3rd – at the level of the quadrigeminal plate, the 4th – at the level of the splenium of corpus callosum. The axial tomographic section was located at the level of the thalamus. Fractal analysis of skeletonized images was performed using box counting method. The obtained data were processed using generally accepted statistical methods. The average, minimum and maximum values of the fractal dimension of different tomographic sections were the following: 1st coronal section – 1.207±0.003 (1.147÷1.277), 2nd coronal section – 1.162±0.003 (1.077÷1.243), 3rd coronal section – 1.156±0.003 (1.094÷1.224), 4th coronal section – 1.158±0.003 (1.109÷1.218), axial section – 1.138±0.002 (1.079÷1.194). The average value of the fractal dimension of the five tomographic sections was 1.164±0.002 (1.126÷1.209), and the average value of the fractal dimension of the four coronal sections was 1.171±0.002 (1.122÷1.219). Fractal analysis of skeletonized images of the cerebral hemispheres allows to quantify the features of the topology and complexity of the spatial configuration of the cerebral hemispheres. The value of the fractal dimension can be influenced by the anatomical features of the studied areas of the brain, individual anatomical features, as well as atrophic and other pathological changes that lead to changes in the shape of the cerebral hemispheres. The values of the fractal dimension of skeletonized brain images tend to decrease with age. Coronal tomographic sections are the most representative for characterizing age-related atrophic changes. Fractal analysis of skeletonized images of the cerebral hemispheres can be used to diagnose diseases of the nervous system, and the results of the present study can be used as norm criteria
Фрактальний аналіз в останні десятиліття дедалі ширше використовується у різних наукових сферах, у тому числі нейронауках. Цей спосіб математичного аналізу дозволяє кількісно визначати ступінь заповнення простору об’єктом та ступінь складності його просторової конфігурації. Мета дослідження – визначити значення фрактальної розмірності великих півкуль головного мозку за допомогою фрактального аналізу скелетонованих магнітно-резонансних зображень головного мозку. Для дослідження було використано магнітно-резонансні томограми головного мозку 100 умовно здорових осіб (які не мали структурних змін головного мозку) обох статей (жінок 56, чоловіків 44) віком 18-86 років (середній вік 41,72±1,58 років). У кожному мозку були досліджені 5 томографічних зрізів. 1-й корональний томографічний зріз був розташований на рівні найбільш передніх точок скроневих часток, 2-й – на рівні сосочкових тіл, 3-й – на рівні чотиригорбкової пластинки, 4-й – на рівні валка мозолистого тіла. Аксіальний томографічний зріз був розташований на рівні таламуса. Проводився фрактальний аналіз скелетонованих зображень за допомогою способу підрахунку квадратів. Отримані дані оброблялися за допомогою загальноприйнятих статистичних методів. Середні, мінімальне та максимальне значення фрактальної розмірності різних томографічних зрізів були наступними: 1-й корональний зріз – 1,207±0,003 (1,147÷1,277), 2-й корональний зріз – 1,162±0,003 (1,077÷1,243), 3-й корональний зріз – 1,156±0,003 (1,094÷1,224), 4-й корональний зріз – 1,158±0,003 (1,109÷1,218), аксіальний зріз – 1,138±0,002 (1,079÷1,194). Середнє значення фрактальної розмірності п’яти зрізів складало 1,164±0,002 (1,126÷1,209), середнє значення фрактальної розмірності чотирьох корональних зрізів складало 1,171±0,002 (1,122÷1,219). Фрактальний аналіз скелетонованих зображень великих півкуль головного мозку дозволяє кількісно характеризувати особливості топології та складності просторової конфігурації великих півкуль головного мозку. На значення фрактальної розмірності можуть впливати анатомічні особливості досліджуваних ділянок головного мозку, індивідуальні анатомічні особливості, а також атрофічні та інші патологічні зміни, що призводять до змін форми великих півкуль головного мозку. Значення фрактальної розмірності скелетонованих зображень головного мозку мають тенденцію до зниження з віком. Найбільш репрезентативними для характеризування вікових атрофічних змін є корональні томографічні зрізи. Фрактальний аналіз скелетонованих зображень великих півкуль головного мозку може бути використаний для діагностики захворювань нервової системи, а результати даного дослідження можуть бути використані у якості критеріїв норми
Доп.точки доступа:
Stepanenko, O. Yu.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Maryenko, N. I.
Fractal dimension of the cortex and white matter of human cerebellum (magnetic resonance imaging study) [Текст] = Фрактальна розмірність кори та білої речовини мозочка людини (дослідження магнітно-резонансної томографії) / N. I. Maryenko, O. Yu. Stepanenko // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2020. - № 38. - С. 69-74. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
МОЗЖЕЧКА КОРА -- CEREBELLAR CORTEX (анатомия и гистология, физиология)
БЕЛОЕ ВЕЩЕСТВО МОЗГА -- WHITE MATTER (анатомия и гистология, физиология)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (методы)
ФРАКТАЛИ -- FRACTALS
Аннотация: The cerebellum is a typical structure with fractal properties, so fractal analysis is one of the main morphometric techniques that allow a comprehensive assessment of its morphofunctional state; the development of methods for differential measurement of the fractal dimension of various components of cerebellar tissue is necessary for complex morphological examination of the cerebellum using fractal analysis. The aim of the study was to develop an algorithm for differential fractal analysis and to determine the values of the fractal dimension of the cortex and white matter of human cerebellum using the study of magnetic resonance imaging scans. Digital T2 weighted magnetic resonance imaging scans of 30 conditionally healthy persons were used in the study. Fractal analysis of the distinct components of the cerebellar tissue was performed using the pixel dilation method. The fractal dimension values for all threshold brightness values (from 0 to 255) were determined. The confidence interval of the fractal dimension values based on the average values of the fractal dimension of the entire range of brightness values was calculated. Algorithms for image preprocessing were developed for an individual study of the different components of the cerebellum: cerebellar tissue as a whole, white matter, molecular and granular layers of the cortex. A differential fractal analysis technique has been developed to assess individual components of the cerebellar tissue. The values of the fractal dimension of white matter, granular and molecular layers of the cerebellar cortex were determined. The values of the fractal dimension of cerebellar tissue as a whole and the fractal dimension of the cerebellar cortex as a whole were the biggest. These values exceed the value of the fractal dimension of white matter. The average value of the fractal dimension (FD) for the threshold value of 80 (white matter) was 1.318±0.050, for the value of 90 (white matter and the granular layer of the cortex) was 1.568±0.028, for the value of 100 (cerebellar tissue as a whole) was 1.694±0.010. The average FD of the granular layer of the cortex (brightness range 81-90) was 1.377±0.020, the FD of the molecular layer of the cortex (brightness range 91-100) was 1.353±0.020, the average FD of the cerebellar cortex as a whole (brightness range 81-100) was 1.564±0.018. The obtained data can be used as diagnosis criteria to assess the morphofunctional state of the cerebellum using magnetic resonance imaging
Доп.точки доступа:
Stepanenko, O. Yu.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Рожкова, З. З.
    H ЯМР in vivo для встановлення зв’язку між локальним станом головного мозку людини і магнітно-резонансними характеристиками церебральних метаболітів [Текст] / З. З. Рожкова // Променева діагностика, променева терапія. - 2009. - № 1. - С. 62

Рубрики: Мозг головной--патофизиол

   Магнитного резонанса изображение

Свободных экз. нет

Найти похожие

Lateral position in children during head MRI under general anesthesia for prevention of upper airway complications [Text] = Бокове положення під час проведення МРТ голови у дітей під загальною анестезією для профілактики ускладнень з верхніх дихальних шляхів / A. A. Albokrinov [et al.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 4. - P28-32. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Magnetic resonance imaging is essential investigation method for central nervous system lesions. Closed space and loud noise inside magnetic resonance machine can cause sense of fear in children, so it is common practice to use sedation or general anesthesia in children undergoing magnetic resonance imaging. For safe general anesthesia management endotracheal intubation or laryngeal mask airway placement are recommended. However not all magnetic resonance imaging offices are supplied with compatible equipment and often general anesthesia is provided on spontaneous breathing through natural airways. In emergency medicine lateral position can prevent upper airway complications such as obstruction, aspiration, cough and laryngospasm. The aim of our study was to compare incidence of upper airway complications in children in supine and lateral position undergoing head magnetic resonance imaging under general anesthesia
Materials and methods: Forty-one children undergoing elective head magnetic resonance imaging under general anesthesia were randomized into 2 groups: “Supine” and “Lateral”. Children under general anesthesia were left breathing spontaneously in supine or right lateral decubitus position with slight head and neck extension. Vital signs monitoring included ECG, SpO2, blood pressure and sidestream capnography. Episodes of desaturation, obstruction, apnea, need for airway manipulations such as Guedel airway or laryngeal mask airway placement, suctioning and manual ventilation were registered. Results: Incidence of upper airway complications and need for airway manipulations were significantly lower in “Lateral” group. Number of patients with no complications was significantly higher in “Lateral” group. Mean number of any complication per one patient in “Lateral” and “Supine” groups was 0.1 and 2.4 respectively. Number needed to treat of lateral position for total absence of complications was 1.3 and risk reduction of having any complication was 75.8%. Conclusion: Lateral position is simple maneuver that allows to decrease number of upper airway complications, upper airway manipulations and to increase safety of children undergoing head magnetic resonance imaging under general anesthesia on spontaneous breathing through natural airways
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) є важливим методом діагностики уражень центральної нервової системи. Закритий простір та інтенсивний шум в середині апарату МРТ можуть викликати відчуття страху у дітей, тому загальною практикою у даної категорії пацієнтів є проведення седації або загальної анестезії. З метою безпеки при проведенні загальної анестезії рекомендується використовувати ендотрахеальну інтубацію або встановлення ларингеальної маски. Проте не всі кабінети МРТ забезпечені сумісним з МРТ обладнанням, тому часто загальна анестезія проводиться на спонтанному диханні та без захисту дихальних шляхів. В медицині невідкладних станів положення пацієнта на боці дозволяє запобігти ускладнень з верхніх дихальних шляхів таких як обструкція, аспірація, кашель та ларингоспазм
Метою дослідження було порівняти частоту виникнення ускладнень з верхніх дихальних шляхів під час проведення МРТ голови під загальною анестезією у дітей в положенні на спині та на боці. Матеріали та методи. Діти, яким проводилась планова МРТ голови під загальною анестезією, були рандомізовані на 2 групи: «Положення на спині» та «Положення на боці». Загальна анестезія проводилась із збереженням спонтанного дихання на спині або в положенні на правом боці з незначним розгинанням голови та шиї. Моніторинг пацієнта включав ЕКГ, SpO2, вимірювання артеріального тиску та капнографію. Реєструвались епізоди десатурації, обструкції, апное, потреби в маніпуляціях на дихальних шляхах (встановлення повітроводу або ларингеальної маски), відсмоктування секрету та вентиляції мішком. Результати. Частота розвитку ускладнень з верхніх дихальних шляхів та потреба в маніпуляціях на верхніх дихальних шляхах були значно нижчими в групі «Положення на боці». Кількість пацієнтів без ускладнень була значно більшою в групі «Положення на боці». Середнє число всіх ускладнень на одного пацієнта в групах «Положення на боці» та «Положення на спині» складало 0.1 та 2.4 відповідно. NNT латерального положення для запобігання всіх ускладнень склало 1.3, а зниження ризику мати будь-яке ускладнення склало 75.8%. Висновок. Положення на боці є простим маневром, який дозволяє знизити кількість ускладнень з верхніх дихальних шляхів, кількість маніпуляцій на верхніх дихальних шляхах та підвищити безпеку дітей, яким проводиться МРТ голови під загальною анестезією на спонтанному диханні
Доп.точки доступа:
Albokrinov, A. A.
Perova-Sharonova, V. M.
Fesenko, U. A.
Stepanyshyn, S. I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Хаусманн, Р.
Magnetom Symphony 1.5T и Magnetom Harmony 1T-совершенство медицинского обслуживания [Текст] / Р. Хаусманн // Медицинская визуализация. - 1999. - № 2. - С. 20-22

MeSH-главная:
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (оборудование)
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)