Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (8)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Маточные трубы<.>)

Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-33

Proniaiev, D. V.
Anatomy of the internal female genital organs in 7-month-old human fetuses [Text] / D. V. Proniaiev, E. D. Marchuk, T. V. Khmara // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2011. - Т. 10, № 2. - P18-20

MeSH-главная:
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (анатомия и гистология, эмбриология)
ЯИЧНИКИ -- OVARY (анатомия и гистология, эмбриология)
МАТКА -- UTERUS (анатомия и гистология, эмбриология)
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (анатомия и гистология, эмбриология)
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL
Доп.точки доступа:
Marchuk, E. D.
Khmara, T. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Proniaiev, D. V.
Characteristics of the uterine tubes in the fetal period: topographic and morphometric parallels [] = Характеристика маткових труб у плодовому періоді: топографічні та морфометричні паралелі / D. V. Proniaiev, R. Ye. Bulyk // Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 64-71. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (анатомия и гистология, ультраструктура)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (статистика)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Topicality of the study is stipulated by the importance of objective data for medicine concerning formation of the structure and topographic-anatomical interrelations of the uterine tubes with adjacent organs and structures during the prenatal period of human ontogenesis. Objective: to find and compare tendencies of changes of the uterine tube morphologic parameters in the two groups of fetuses remote in time, and determine age peculiarities of their topography during perinatal period of development. The experimental material (specimens of fetuses) was divided into two groups: І group – 35 specimens of fetuses deceased during 2017-2019; ІІ group – 105 specimens of fetuses taken from the Museum of the Departments of Anatomy, Clinical Anatomy and Operative Surgery at Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovinian State Medical University”, collected during 1970-1990. Every group was subdivided into 7 subgroups according to 10 months of the fetal period of development (from the 4th to the 10th months). The results obtained were statistically processed in the licensed statistical package “Statistica 6.0” using nonparametric methods to evaluate the results. Regular changes in the topography of the right and left uterine tubes, changes in their shape and histological structure are observed. Both uterine tubes were found to occupy an ascending position in thirty cases out of sixty examined specimens of early fetuses (4-6 months of age). In twenty cases one uterine tube was found to be in an ascending position, and in ten cases both uterine tubes were placed practically horizontally. The study of uterine tube morphogenesis in 7-month fetuses found that the structure and topography of the uterine tubes in different age periods differ. In two 7-month fetuses the uterine tubes were found to be in an ascending position, in eight cases one uterine tube (the left one – in six cases out of eight) was in a horizontal position, and in ten cases two uterine tubes were directed practically horizontally. During the 8th month of the antenatal development one uterine tube was found to be in an ascending position out of eight cases; in ten cases both uterine tubes were in the position close to a horizontal one; and in two cases the left uterine tube was in a descending position. In 9-month fetuses both uterine tubes were found to be in a horizontal position in twelve cases, in eight cases one of the uterine tubes was in the position close to a descending one. In fourteen fetuses 10 months of development one uterine tube was in a descending position, and only in six cases both uterine tubes were located horizontally. The length of the uterine tubes of 4-7-month fetuses deceased during 2017-2019 was not found to differ reliably. Similar regularity was found in the group of fetuses aged from 9 to 10 months. The length of the uterine tubes of the archival specimens increases reliably every two months. In this group of fetuses the parameters of the uterine tube length aged from 9 to 10 months were found to differ reliably contrary to the length of the uterine tubes in the group of modern specimens of a similar age. Comparison of dynamics in changes of the uterine tube length in the two groups of fetuses remote in time showed that within the frame of one group differences in the morphometric parameters between the right and left uterine tubes are not considerable. Therefore, the study of peculiarities in the structure of the uterine tubes at every stage of the perinatal period found certain peculiarities and regularities of their development
Актуальність даного дослідження зумовлена важливістю для медицини об’єктивних даних про становлення будови і топографоанатомічних взаємовідношень маткових труб зі суміжними органами та структурами в пренатальному періоді онтогенезу людини. Мета роботи – встановити та порівняти тенденції змін морфологічних параметрів маткових труб двох віддалених у часі груп плодів та зʼясувати вікові особливості їх топографії у перинатальному періоді розвитку. Дослідний матеріал (препарати плодів) було розподілено на дві групи: І група – 35 препаратів плодів, котрі померли впродовж 2017-2019 рр; ІІ група – 105 препаратів плодів із музею кафедри анатомії, клінічної анатомії та оперативної хірургії Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет”, що були зібрані впродовж 1970-1990 рр. Кожну із груп було розподілено на 7 підгруп відповідно 10-ти місяцям плодового періоду розвитку (з 4-го по 10-й). Статистичний аналіз отриманих результатів проведений у ліцензійному статистичному пакеті “Statistica 6.0” з використанням непараметричних методів оцінки результатів. Встановлені закономірні зміни топографії правої та лівої маткових труб, зміна їх форми та гістологічної будови. Виявлено, що із 60 досліджених препаратів ранніх плодів (віком 4-6 місяців) у 30 випадках обидві маткові труби займали висхідне положення, у 20 випадках одна маткова труба займала висхідне положення і в 10 випадках дві маткові труби розташовувались майже горизонтально. При дослідженні морфогенезу маткових труб плодів 7 місяців внутрішньоутробного розвитку виявлено, що будова і топографія маткових труб у різні вікові періоди має свої відмінності. У двох плодів віком 7 місяців дві маткові труби займали висхідне положення, у 8 випадках одна з маткових труб (ліва – у 6 випадках із 8) займала горизонтальне положення і в 10 випадках дві маткові труби спрямовувалися майже горизонтально. На восьмому місяці внутрішньоутробного розвитку у 8 випадках, одна з маткових труб займала висхідне положення, у 10 випадках обидві маткові труби займали положення, наближене до горизонтального, і в 2 випадках ліва маткова труба займала низхідне положення. У плодів 9 місяців у 12 випадках обидві маткові труби займали горизонтальне положення, а у 8 випадках – одна з маткових труб займала положення, наближене до низхідного. У 14 плодів віком 10 місяців одна маткова труба займала низхідне положення і лише в 6 випадках обидві маткові труби розташовувались горизонтально. Встановлено, що довжина маткових труб плодів віком 4-7 місяців, що померли впродовж 2017-2019 рр., достовірно не відрізнялась. Аналогічну закономірність встановлено для груп плодів віком 9 та 10 місяців. Довжина маткових труб архівних препаратів кожні 2 місяці достовірно збільшується. В даній групі також достовірно відрізняються параметри довжини маткових труб плодів віком 9 та 10 місяців на відміну від довжини маткових труб плодів групи сучасних препаратів аналогічного віку. Порівняння динаміки зміни довжини маткових труб двох розведених у часі груп плодів показало, що в межах однієї групи відмінності в морфометричних параметрах між правою та лівою матковою трубою є незначними. Таким чином, при дослідженні особливостей будови маткових труб на кожному з етапів перинатального періоду виявлені певні особливості та закономірності їх розвитку
Доп.точки доступа:
Bulyk, R. Ye.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Podolyuk, M. V.
Comparative anatomy of the uterine tube of human and laboratory white rat females [] = Порівняльна анатомія маткової труби людини та самки лабораторного білого щура / M. V. Podolyuk // Вісник морфології. - 2018. - Т. 24, № 4. - P47-52. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (анатомия и гистология)
Аннотация: The world literature has accumulated a considerable amount of data to characterize the main components of the female genital system, functional relationships between them, as well as the links between this system and other systems of the organism. The relevance of the study is also due to the fact that in the structure of female infertility 6070% is occupied by a tubo-peritoneal factor. The problems associated with this pathology have been studied for more than half a century. Until now, information about the microanatomy of the fallopian tube of a human and, especially, of the female white laboratory rat is contradictory. The aim of the study was to conduct a comparative analysis of the structural organization of the uterine tube of a human and female laboratory white rat. The article and analyzes the data of research conducted on 10 sexually mature white rats in females of reproductive age. The method of preparation was used, for the study of macroanatomy of the uterine tube of females, and also standard histological methods (cuts of the wall of the fallopian tube in the thickness of 5-7 microns, stained with hematoxylin and eosin). The external structure of the fallopian tube of the female rat and man has some differences. Unlike humans, the fallopian tube of a white laboratory rat has the appearance of a thin and short tubule, spirally twisted into a compact lump. In the fallopian tube of the female white rat, it is advisable to distinguish 2 parts: the funnel and the fallopian part. The uterine part connects to the uterine horn cavity of the uterine opening of the fallopian tube, and the fallopian tube opens into the cavity of the peritoneum to the surface of the ovary by the abdominal opening of the fallopian tube. Around the funnel of the fallopian tube, its mucous membrane is gathered in folds - the fringe of the fallopian tube and the ovarian fringe (in humans - one ovarian fringe), which are attached to the ovary. The diameter of the fallopian tube of the female white rat decreases in the direction from the funnel to the uterine part. In particular, in the area of the funnel, the diameter of the fallopian tube is 0.90±0.10 mm, and the diameter of the fallopian part is 0.70±0.09 mm. The uterine tube of a laboratory white rat, like a human, has a mesentery of the fallopian tube. Both in human and in female white rat, the wall of the fallopian tube consists of three layers: the inner lining is mucous, the middle lining is muscular, the outer lining is serous. It was established that the female uterine tube of a white rat in its macroscopic structure differs from the uterine tube of a person. The microscopic structure of human and the white rat female uterine tube is rather similar and, therefore, may serve as an object of the experimental modeling of certain pathological conditions of the reproductive system
У світовій літературі накопичено значний обсяг даних для характеристики основних компонентів жіночої статевої системи, функціональних взаємозв’язків між ними, а також зв’язків між цією системою та іншими системами організму. Актуальність дослідження зумовлена також тим, що в структурі жіночого безпліддя 60-70% займає трубно-перитонеальний фактор. Проблеми, пов’язані з цією патологією, вивчають понад півстоліття. На сьогоднішній день дані про мікроанатомію маткової труби людини, а, тим паче, самки білого щура є суперечливими. Метою дослідження було провести порівняльний аналіз структурної організації маткової труби людини і самки лабораторного білого щура. Дослідження проводили на 10 статевозрілих білих щурах самках репродуктивного віку. Застосовано метод препарування (для дослідження макроанатомії маткової труби самки білого щура) та стандартні гістологічні методи (зрізи стінки маткової труби товщиною 5-7 мкм, забарвлені гематоксиліном та еозином). Зовнішня будова маткової труби самки щура і людини має деякі відмінності. На відміну від людини, маткова труба лабораторного білого щура має вигляд тонкої і короткої трубочки, скрученої спірально у компактний клубочок. У матковій трубі самки білого щура доцільно розрізняти 2 частини: лійку і маткову частину. Маткова частина з’єднується з порожниною рогу матки матковим отвором маткової труби, а лійка маткової труби відкривається в порожнину очеревини до поверхні яєчника черевним отвором маткової труби. Навколо лійки маткової труби її слизова оболонка зібрана в складки – торочки маткової труби та яєчникові торочки (у людини – одна яєчникова торочка), які кріпляться до яєчника. При цьому діаметр маткової труби самки білого щура зменшується в напрямку від лійки до маткової частини. Зокрема, в ділянці лійки діаметр маткової труби становить 0,90±0,10 мм, а діаметр маткової частини – 0,70±0,09 мм. Маткова труба лабораторного білого щура, як і людини, має брижу маткової труби. Як у людини, так і в самки білого щура стінка маткової труби складається з трьох шарів: внутрішня оболонка – слизова, середня оболонка – м’язова, зовнішня оболонка – серозна. Таким чином, маткова труба самки білого щура за своєю макроскопічною будовою відрізняється від маткової труби людини. Мікроскопічна будова маткової труби людини і самки білого щура досить подібні, що дозволяє використовувати її як об’єкт при експериментальному моделюванні певних патологічних станів репродуктивної системи
Свободных экз. нет

Найти похожие

Doshchechkyn, V. V.
Identification of fallopian tubes using the new non-contrast ultrasonic technique "the mobile hydro acoustic window" [Текст] = Ідентифікація фаллопієвих труб за допомогою нового неконтрастного ультразвукового дослідження "мобільне гідроакустичне вікно" / V. V. Doshchechkyn // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2016. - № 27. - С. 161-166. - Bibliogr. at the end of the art.

Рубрики: женский

MeSH-главная:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (ультрасонография)
УЛЬТРАЗВУК -- ULTRASONICS (классификация, методы)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Khmil, S. V.
Tubal factor as one of the leading factors of female infertility [Текст] = Трубний фактор як один із провідних чинників жіночого безпліддя / S. V. Khmil, N. Yu. Terletska // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 1. - С. 127-131

MeSH-главная:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
Аннотация: Infertility is one of the most urgent problems of today, as this condition makes it impossible for a mature organism to produce offspring. The issue of restoring and maintaining reproductive health is one of the priority issues of modern gynecology and reproductive medicine. The article adduces the main etiological and pathogenetic links of tubal-peritoneal infertility, as well as briefly presents modern views on the diagnosis and treatment of women in this group. Conclusion. The analysis of current data on the treatment of tubal obstruction will provide an opportunity to more rationally address the issue of choosing to restore their patency
Безпліддя є однією з найбільш актуальних проблем сьогодення, оскільки даний стан унеможливлює здатність зрілого організму давати нащадків. Питання відновлення та збереження репродуктивного здоров’я є однією із пріоритетних проблем сучасної гінекології та репродуктології. У статті висвітлено основні етіологічні й патогенетичні ланки трубно-перитонеального безпліддя, а також коротко представлено сучасні погляди на діагностику та лікування жінок даної групи. Висновок. Проведений аналіз сучасних даних щодо лікування трубної непрохідності дасть можливість раціональніше вирішувати питання вибору відновлення їх прохідності
Доп.точки доступа:
Terletska, N. Yu.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Хожаназарова, С. Ж.
    Вікові особливості внутрішньоорганних вен маткових труб [Текст] / С. Ж. Хожаназарова // Вісник наукових досліджень. - 2010. - № 3. - С. 92-93

Рубрики: Маточные трубы

   Вены

   Возрастные факторы

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Голубовський, І. А.
    Динаміка морфологічних змін в тканинах маткових труб при гострому та хронічному запаленні в жінок репродуктивного віку [Текст] / І. А. Голубовський // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2013. - № 21. - С. 46-49

Рубрики: женский

   ВНМУ

MeSH-главная:
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (патология, ультраструктура)
САЛЬПИНГИТ -- SALPINGITIS (патофизиология)

Свободных экз. нет

Найти похожие

Орлова, В. В.
Ефективність використання екзогенного малатоніну при безплідді трубного походження [Текст] = Efficiency of exogenous melatonin use in tubal infertility / В. В. Орлова // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 79-83

MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS
Аннотация: Трубно-перитонеальне безпліддя є поширеним фактором жіночого безпліддя, що супроводжується розвитком окиснювального стресу в тканинах репродуктивного тракту. Мелатонін – потужний нейтралізатор вільних радикалів, тому використання екзогенного мелатоніну в якості антиоксидантної терапії при даному безплідді є досить обґрунтованим. Мета дослідження – визначити ефективність антиоксидантної терапії екзогенним мелатоніном при безплідді трубного походження. Матеріали і методи. В дослідженні взяли участь 65 жінок із трубно-перитонеальним безпліддям, які лікувалися за методами допоміжних репродуктивних технологій. Залежно від бажання жінки отримувати різне лікування, їх поділили на 2 групи. До першої групи увійшли 33 пацієнтки, які отримували екзогенний мелатонін, до другої – 32 жінки, які лікувалися за стандартною схемою. Групу контролю склали 35 практично здорових фертильних жінок із реалізованою репродуктивною функцією. Усім пацієнткам було визначено рівень ендогенного мелатоніну, окиснювальну модифікацію білка (ОМБ), вміст ТБК-активних продуктів, активність ензимів супероксиддисмутази (СОД) та каталази, рівень фрагментованої ДНК (ф-ДНК). Результати досліджень та їх обговорення. Визначення ендогенного мелатоніну в сироватці крові показало статистично нижчий рівень гормону в жінок із безпліддям порівняно з групою контролю. Після отримання мелатоніну протягом трьох місяців рівень пероксидації ліпідів та окиснювальної модифікації білків знизився, а активність антиоксидантів СОД і каталази підвищився як в ендометрії, так і у фолікулярній рідині. Кореляційний аналіз між показниками про/антиоксидантної системи, рівнем ф-ДНК в ендометрії та фолікулярній рідині жінок із трубно-перитонеальним безпліддям показав суттєвий вплив екзогенного мелатоніну на нормалізацію вільнорадикального процесу, що підтверджує його позитивну роль у регуляції окиснювального стресу (безпосередньо або опосередковано) та апоптозу. Висновки. Антиоксидантна терапія екзогенним мелатоніном протягом трьох місяців є ефективною: відбувається достатня активація ендогенних механізмів антиоксидантного захисту для зниження вмісту вільних радикалів та нормалізації процесів апоптозу в репродуктивному тракті жінок
Tubal-peritoneal infertility is a common factor in female infertility, accompanied by a disruption in the pro/antioxidant system. Melatonin is a powerful neutralizer of free radicals, so the use of exogenous melatonin, as an antioxidant therapy for such infertility, is quite reasonable. The aim of the study – to determine the effectiveness of antioxidant therapy with exogenous melatonin in infertility of tubal origin. Materials and Methods. The study involved 65 women with tubal-peritoneal infertility who were treated using assisted reproductive technology. Depending on the desire of the woman to receive different treatment, the patients were divided into 2 groups. The group 1 included 33 patients who received exogenous melatonin, and the group 2 included 32 women who were treated according to the standard therapy. The control group consisted of 35 practically healthy fertile women with realized reproductive function. The level of endogenous melatonin, oxidative protein modification, the content of TBA-active products, the activity of enzymes superoxide dismutase (SOD) and catalase, the level of fragmented DNA (f-DNA) was determined for all women. Results and Discussion. The determination of endogenous melatonin in serum showed a statistically lower level of hormone in women with infertility, compared with control group. After receiving melatonin for three months, the level of lipid peroxidation and oxidative modification of proteins decreased, while the activity of antioxidants in SOD and catalase increased both in the endometrium and in the follicular fluid. Correlation analysis between the indicators of the antioxidant system, the level of f-DNA in the endometrium and the follicular fluid in tubal-peritoneal infertility showed a significant effect of exogenous melatonin on the normalization of the free radical process, which confirms its positive role in the regulation of oxidative stress (directly or indirectly) and apoptosis. Conclusions. Antioxidant therapy with exogenous melatonin for three months is enough for the effective activation of endogenous antioxidant defense mechanisms in the body, which leads to a decrease in the content of free radicals and the normalization of apoptosis in the reproductive tract of women
Свободных экз. нет

Найти похожие

Яковлева, Н. В.
Значение различных методов диагностики в сокращении ее сроков и выборе метода лечения у пациенток с трубно-перитонеальным бесплодием [Текст] / Н. В. Яковлева, И. О. Маринкин // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2014. - Т. 14, № 1. - С. 76-80

MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагноз, ультрасонография, хирургия, этиология)
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (патология, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
МАТОЧНЫХ ТРУБ БОЛЕЗНИ -- FALLOPIAN TUBE DISEASES (диагноз, патофизиология, хирургия)
ГИСТЕРОСАЛЬПИНГОГРАФИЯ -- HYSTEROSALPINGOGRAPHY (использование)
МАТОЧНЫХ ТРУБ ПРОХОДИМОСТИ ТЕСТЫ -- FALLOPIAN TUBE PATENCY TESTS (методы)
Доп.точки доступа:
Маринкин, И. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Клінічний випадок ендосальпінгіозу порожнини матки при вагітності [Текст] / В. В. Біла [та ін.] // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 70-72

MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES (патология)
МАТКА -- UTERUS (патология)
Доп.точки доступа:
Біла, В. В.
Лакатош, В. П.
Яроцька, Ю. О.
Загородня, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-33

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)