Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (15)

Редкие издания (13)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Микроскопия<.>)

Общее количество найденных документов : 86
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Мікро- та субмікроскопічна будова лівого передсердно-шлуночкового клапанного апарату людини зрілого віку в нормі [Текст] = Micro- and ultramicroscopic structure of the left atria-ventricular valvular apparatus in human at the mature age in norm / Т. О. Семенюк [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 23-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
МИТРАЛЬНЫЙ КЛАПАН -- MITRAL VALVE (анатомия и гистология, ультраструктура)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (ультраструктура)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: У роботі представлена морфологічна характеристика мітрального клапана (МК) серця людини зрілого віку в нормі. Мета дослідження. З’ясувати особливості будови структурних складових мітрального клапанного апарату (КА) серця людини зрілого віку в нормі. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 32 препаратах МК сердець людини зрілого віку. Використано комплекс методів морфологічного дослідження: методи світлової та електронної мікроскопії, гістохімічний метод. Результати. Із використанням комплексу методів морфологічних досліджень здійснено дослідження структурних складових мітрального КА людини зрілого віку в нормі та встановлена їх гістоархітектоніка на мікро- та субмікроскопічному рівнях. Висновки. Стулки мітрального клапана являють собою сполучно-тканинні пластинки, що вкриті одношаровим плоским епітелієм – ендотелієм. Товща стулок утворена волокнистою сполучною тканиною різної щільності, внаслідок чого виявлені три шари: губчастий, волокнистий та шлуночковий. Типові сухожилкові струни у вигляді сполучнотканинних ниток простягаються від соскоподібних м’язів до стулок мітрального клапана та прикріплюються до їх шлуночкової поверхні. Остов сухожилкових струн утворений щільною оформленою волокнистою сполучною тканиною. У ділянках з боку соскоподібних м’язів у деяких сухожилкових струн наявна поперечно-посмугована серцева м’язова тканина. Соскоподібні м’язи утворені робочими волокнами кардіоміоцитів, що формують своєрідну сітку за рахунок розгалужень та анастомозів. Робочі волокна кардіоміоцитів супроводжуються прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини, у складі якої велика кількість кровоносних судин
This article presents the morphological characteristics of the mitral valve of a normal heart of an adult at a mature age. The purpose of our investigation is to find out the peculiarities of the morphology of the structural components of the mitral valve apparatus of the heart of a person of mature age in the norm. Material and methods. The study was performed on 32 preparations of mitral valves of adult human hearts. A complex of morphological research methods was used: methods of light and electron microscopy, histochemical method. Results. With the use of a complex of morphological research methods, a study of the structural components of the mitral valve apparatus of a normal mature person was carried out and their histoarchitectonics was established at the micro- and sub-microscopic levels. Conclusions. The leaflets of the mitral valve are connective tissue plates covered with a single-layer flat epithelium - endothelium. The leaflets are formed by fibrous connective tissue of different density, as a result of which three layers are identified: spongy, fibrous and ventricular. Typical chordae tendineae in the form of connective tissue threads extend from the papillary muscles to the leaflets of the mitral valve and attach to their ventricular surface. The skeleton of chordae tendinea is formed by dense fibrous connective tissue. Striated cardiac muscle tissue is found in some chordae tendinea in the areas on the side of the papillary muscles. The papillary muscles are formed by the working fibers of cardiomyocytes, which form a kind of network due to branches and anastomoses. The working fibers of cardiomyocytes are accompanied by layers of loose fibrous connective tissue, which includes a large number of blood vessels
Доп.точки доступа:
Семенюк, Т. О.
Малик, Ю. Ю.
Пентелейчук, Н. П.
Ходоровська, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фармакогностичні дослідження трави Trifolium fragiferum L. флори півдня України [Текст] = Pharmacognostic studies of Trifolium fragiferum L. flora of Southern Ukraine / О. В. Гречана [та ін.] // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2022. - N 3. - С. 241-249. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ФАРМАКОГНОЗИЯ -- PHARMACOGNOSY (методы)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (действие лекарственных препаратов, химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Робота присвячена дослідженню надземної частини представника роду конюшина флори півдня України Trifolium fragiferum L.
Фармакогностичний аналіз представника роду конюшина Trifolium fragiferum L. дав змогу встановити діагностичні мікроскопічні ознаки листка та стебла. Порівняли компоненти нативного екстракту та після його кислотного гидролізу. Визначили закономірності розподілу класів речовин, що характеризували лише певний тип екстракту. Так, монотерпеноїди, ароматичні, гетероциклічні сполуки виявили в гідролізованому продукті, а сесквітерпени та стероїдні сполуки – тільки в нативному екстракті трави конюшини суничної. Спирти, альдегіди та кетони становили більшість у гідролізованому екстракті, а вуглеводнів виявили більше у нативному. Лише 5 компонентів ідентифіковано в обох витягах: нонакозан, 2-феноксіетанол, лоліолід, дигідроактинідіолід і кумарин, що істотно відрізнялися за кількістю
The work is devoted to the study of herbs of the representative genus Clover Trifolium fragiferum L. from the south Ukrainian flora
Pharmacognostic analysis of the genus Clover Trifolium fragiferum L. revealed diagnostic microscopic signs of leaves and stems. The components of the native extract are compared, and after its acid hydrolysis. Certain regularities in the distribution of classes of substances that characterized certain types of extracts were revealed: monoterpenoids, aromatic, heterocyclic compounds characterized the hydrolyzed product. Sesquiterpenes and steroid compounds are found only in the native extract of strawberry clover herb. Alcohols, aldehydes, and ketones were the majority in the hydrolyzed extract, and hydrocarbons were observed more in the native. Only 5 components were identified in both extracts: nonacosan, 2-phenoxyethanol, loliolide, dihydroactinidiolide and coumarin with significant differences in amounts.
Доп.точки доступа:
Гречана, О. В.
Сербін, А. Г.
Салій, О. О.
Рудник, А. М.
Шевченко, І. М.
Фуклева, Л. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості кольпоцитологічного стану і біоценозу піхви у жінок менопаузального віку з атрофічним вагінітом = Features of the colpocytological state and biocenosis of the vagina in menopausal women with atrophic vaginitis / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 65-70. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (диагностика, микробиология, патофизиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (действие лекарственных препаратов, иммунология, микробиология, патофизиология, секреция)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование, методы)
ЛАЗЕРЫ ГАЗОВЫЕ -- LASERS, GAS (использование)
Аннотация: Мета дослідження: вивчення та оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки та біоценозу піхви у жінок з атрофічним вагінітом (АВ) до застосування терапії СО2-лазером. Матеріали та методи. Проведено проспективне клініко-статистичне обстеження 160 пацієнток з АВ. Основну групу сформували з 55 жінок менопаузального віку з клінічними проявами АВ, яким призначали лише терапію із застосуванням СО2-лазера. До групи порівняння увійшли 40 жінок менопаузального віку, яким з метою корекції проявів АВ запропоновано терапію із застосуванням СО2-лазера у поєднанні з місцевою гормональною терапією – супозиторіями, до складу яких входить 0,5 мг естріолу. У контрольну групу включено 65 жінок менопаузального віку, яким запропонували терапію з місцевим застосуванням один раз на добу супозиторіїв, до складу яких входить 0,5 мг естріолу. З метою оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки піхви усім жінкам виконували гормональну кольпоцитологію за стандартною методикою. Для визначення стану піхвового середовища (рН) використовували діагностичні тест-смужки. У разі зсуву рН піхвового вмісту ≥ 4,4 проводили оцінювання ступеня чистоти піхви та кількості лейкоцитів за допомогою мікроскопічного дослідження. Для визначення наявності бактеріального вагінозу хворим з АВ проводили амінний тест. Мікробіологічні дослідження виконували за допомогою методики «Фемофлор-16». Результати. У всіх 160 (100,0 %) жінок зареєстровано гіпоестрогенний та атрофічний типи мазків. Запальний тип кольпоцитологічного мазка відзначено у 116 (72,5 %) пацієнток, цитолітичний тип – у 14 (8,6 %), змішаний тип піхвових мазків – у 30 (18,6 %) обстежених жінок. У 126 (78,6 %) жінок значення показника рН зміщувалось у лужний бік і коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31. Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9 %) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. У кожної третьої – 37 (29,4%) – жінки визначали наявність грибів роду Candida. Установлено суттєве зниження кількості лактобактерій Lactobacillus spp., достатню кількість яких відзначено у 9 (10,8 %) обстежених жінок. Факультативно-анаеробні мікроорганізми виявлено у 34 (40,6 %) жінок з АВ. На першому місці серед виявлених мікроорганізмів знаходилась облігатно-анаеробна мікрофлора – Gardnerella vaginalis у поєднанні з Prevotella bivia та Porphyromonas spp., яку виявляли у 23 (27,7 %) жінок, на другому місці за поширеністю – Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp., які виявляли у 18 (21,7 %), на третьому місці – Atopobium vaginea, який діагностували у 10 (12,0%) обстежених жінок. Якісний аналіз результатів культурального дослідження демонструє високий рівень висіву факультативно-анаеробних та облігатно-анаеробних мікроорганізмів у жінок з АВ, кількісне значення яких сягало lg 3,1 – lg 3,9 КУО/мл і lg 3,4 – lg 4,7 КУО/мл відповідно. Висновки. У жінок з атрофічним вагінітом встановлено стовідсоткове переважання гіпоестрогенного та атрофічного типів кольпоцитологічних мазків. Частота виявлення запального, цитолітичного та змішаного типів кольпоцитологічних мазків становила 116 (72,5 %) випадків, 14 (8,6 %) випадків і 30 (18,6 %) випадків відповідно. Первинне обстеження pH піхвового вмісту засвідчує зміщення у лужний бік цього показника у 126 (78,6 %) жінок, яке коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31. Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9%) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. Фіксували суттєве зменшення кількості лактобактерій Lactobacillus spp. (lg 2,1±0,21 КУО/мл) на тлі підвищення рівня облігатно-анаеробних мікроорганізмів у виділеній мікрофлорі – Gardnerela vaginalis в асоціаціях з Prevotella bivia+Porphyromonas spp (lg 4,7±0,38 КУО/мл) у поєднанні з Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp. (lg 4,0±0,35 КУО/мл) та Atopobium vaginea (lg 3,4±0,28 КУО/мл)
The objective: to study and evaluate the colpocytological state of the mucous membrane and the biocenosis of the vagina in women with atrophic vaginitis (AV) before CO2 laser therapy. Materials and methods. A prospective clinical and statistical examination of 160 patients with AV was conducted. The main group was formed from 55 women of menopausal age with clinical manifestations of AV, who were treated only by the therapy with CO2 laser. The comparison group included 40 women of menopausal age who had for the correction of AB manifestations CO2 laser therapy in combination with local hormonal therapy – suppositories which contain 0.5 mg of estriol. The control group included 65 women of menopausal age who were treated with the therapy with the local application of suppositories with 0.5 mg of estriol once a day. The standard hormonal colpocytology was performed in all the women to assess the colpocytological state of the vaginal mucosa. Diagnostic test strips were used to determine the condition of the vagine (pH). In the case of a shift in the pH of the vaginal contents ≥ 4.4, the degree of vaginal purity and the number of leukocytes were studied using a microscopic examination. An amine test was performed to determine the presence of bacterial vaginosis in patients with AB. The microbiological study was performed using the “Femoflor-16” method. Results. The hypoestrogenic and atrophic types of smears were found in all 160 (100.0 %) women. The inflammatory type of colpocytological smear was determined in 116 (72.5 %) patients, cytolytic type – in 14 (8.6 %), mixed type of vaginal smears – in 30 (18.6 %) persons. In 126 (78.6 %) women, the pH index shifted to the alkaline side and ranged from 4.9 to 5.6, and the average value was 5.2±0.31. The bacterioscopic analysis of vaginal discharges indicates that in 83 (65.9 %) women with pathological pH values, the third degree of purity of the vaginal smear according to Herlin was found. In every third of women – 37 (29.4 %) – the presence of Candida fungi was determined. A significant decrease in the number of Lactobacillus spp. was established, a sufficient number of which was found in 9 (10.8 %) of the examined women. Facultative anaerobic microorganisms were found in 34 (40.6 %) women with AB. Obligate anaerobic microflora – Gardnerella vaginalis in combination with Prevotella bivia and Porphyromonas spp., which was found in 23 (27.7 %) women, was in the first place among the detected microorganisms; Mobiluncus spp. in association with Corynebacterium spp. were in the second place in prevalence, and were determined in 18 (21.7 %) persons, in third place – Atopobium vaginae, which was diagnosed in 10 (12.0 %) of the examined women. A qualitative analysis of the culture study results demonstrates a high level of cultivation of facultative anaerobic and obligate anaerobic microorganisms in women with AB, the quantitative value of which reached lg 3.1 – lg 3.9 CFU/ml and lg 3.4 – lg 4.7 CFU/ ml, respectively. Conclusions. A one hundred percent predominance of hypoestrogenic and atrophic types of colpocytological smears was established in women with atrophic vaginitis. The frequency of detection of inflammatory, cytolytic and mixed types of colpocytological smears was 116 (72.5 %) cases, 14 (8.6 %) cases and 30 (18.6 %) cases, respectively. The initial examination of the vaginal pH demonstrates a shift in the alkaline side of this indicator in 126 (78.6 %) women, which ranged from 4.9 to 5.6, and the average value was 5.2±0.31. Bacterioscopic analysis of vaginal discharges established that in 83 (65.9 %) women with pathological pH values there was the third degree of vaginal purity according to Herlin. A significant decrease in the number of lactobacilli Lactobacillus spp. (lg 2.1±0.21 CFU/ml) on the background of an increase in the level of obligate anaerobic microorganisms in the microflora – Gardnerela vaginalis in associations with Prevotella bivia+Porphyromonas spp (lg 4.7±0.38 CFU/ml) in combination with Mobiluncus spp. in association with Corynebacterium spp. (lg 4.0±0.35 CFU/ml), and Atopobium vaginea (lg 3.4±0.28 CFU/ml) were determined
Доп.точки доступа:
Бенюк, В. О.
Гончаренко, В. М.
Усевич, І. А.
Корнієць, Н. Г.
Олешко, В. Ф.
Момот, А. А.
Пучко, М. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гараздюк, М. С.
Судово-медична оцінка крововиливів у головний мозок травматичного та нетравматичного генезу методом Мюллер-матричної мікроскопії циркулярного дихроїзму [Текст] / М. С. Гараздюк, О. В. Дуболазов // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 29-34. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES (диагностика)
КРУГОВОЙ ДИХРОИЗМ -- CIRCULAR DICHROISM (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Аннотация: Мета роботи – розробити судово-медичні критерії диференціації крововиливів травматичного і нетравматичного генезів методом цифрової Мюллер-матричної (ММ) поляризаційної мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини (РГМЛ). Матеріал і методи. Нативні гістологічні препарати РГМЛ від 32 трупів із ішемічним інсультом (1-ша група), 35 трупів із крововиливами травматичного генезу (2-га група), 33 трупи із крововиливами в РГМЛ нетравматичного генезу (3-тя група) та 30 трупів, причиною смерті яких була гостра коронарна недостатність (4-та група-контроль). Метод дослідження – азимутально-інваріантна ММ мікроскопія циркулярного дихроїзму (ЦД) гістологічних зрізів мозку. Результати. Результати досліджень координатної та статистичної структури мап величини ЦД у точках цифрових мікроскопічних зображень гістологічних зрізів РГМЛ померлих всіх груп виявили координатно-неоднорідну структуру всіх розподілів величини ЦД мікроскопічних зображень гістологічних зрізів мозку. Імовірні розподіли, які характеризують мапи ММ, інваріант ЦД гістологічних зрізів мозку зразків з усіх груп мають незначний розкид значень статистичного моменту 2-го порядку, а також значні величини статистичних моментів 3-го і 4-го порядків. Висновок. Виявлено ефективність використання методу Мюллер-матричного картографування при діагностиці давності утворення крововиливів у речовину головного мозку. Сила методу Мюллер-матричної мікроскопії циркулярного дихроїзму у диференціації сукупності зразків контрольної та дослідних груп досягає задовільного рівня – 77 - 78%.
Доп.точки доступа:
Дуболазов, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Goczewski, M.
The instrument transfer method in four handed dentistry in dental operating microscope as a module of a training program in the aspect of reduction of the dynamic load of the visual system of the operator [Текст] = Метод передачі інструментів в стоматології чотирьох рук з стоматологічним операційним мікроскопом, як модуль навчальної програми в аспекті зниження динамічного навантаження зорової системи оператора / M. Goczewski, R. Stupnytsky // Сучасна стоматологія. - 2021. - № 4. - С. 54-58. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ИНСТРУМЕНТЫ -- SURGICAL INSTRUMENTS (использование, тенденции)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ORAL SURGICAL PROCEDURES (методы, оборудование, обучение, тенденции)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (методы)
Аннотация: Introduction of a Dental Operating Microscope (DOM) in the clinical work can make some difficulties in operator’s work.In particular, to ensure the safety of the operator’s visual system and ergonomics of the work, the operator’s gaze should be continuously directed to the operating field. The instruments should be moved over the operating field by the assisting personnel, whose participation in the transfer is not complete until the evening nstrument is visible through the microscope and the operator is fully capable of controlling its movement. Instrument transfer method in DOM includes 3 steps: modified direct placement, predelivery, delivery and exchange of instruments. In the presented method the most important elements are the properly oriented end of the instrument by dental assistant and mutual grasp of instrument. The method allows to reduce the load on the operator’s visual system and to make four-handed work ergonomic
Впровадження стоматологічного операційного мікроскопа (РОМ) у клінічну роботу може ускладнити роботу оператора, зокрема, для забезпечення безпеки зорової системи оператора та ергономічності роботи погляд оператора повинен бути постійно спрямований на операційне поле. Інструменти повинні переміщатися операційним полем за допомогою обслуговуючого персоналу, участь якого в переносі не завершується доти, доки весь інструмент не буде видно в мікроскоп і оператор не зможе повністю контролювати його рух. Метод передачі інструментів у DOM включає 3 етапи:модифіковане пряме розміщення, попередня доставка, доставка та обмін інструментів. У представленому методі найбільш важливими елементами є правильно орієнтований кінець інструменту асистентом стоматолога та взаємне захоплення інструменту. Метод дозволяє знизити навантаження на зорову систему оператора і зробити роботу в чотири руки ергономічною
Доп.точки доступа:
Stupnytsky, R.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Встановлення тотожності трави анісу звичайного (Anisum vulgare Gaertn.) за морфолого-анатомічними ознаками [Текст] / С. В. Колісник [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 1. - С. 39-44

MeSH-главная:
БЕДРЕНЕЦ -- PIMPINELLA (анатомия и гистология, рост и развитие)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (анатомия и гистология, рост и развитие, химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Аннотация: Плоди анісу звичайного містять різні класи біологічно активних сполук, завдяки чому характеризуються антидепресантною, антипероксидантною, протидіабетичною діями, а екстракти цієї рослини мають антибактеріальний ефект. У фаховій літературі наведено недостатньо відомостей щодо хімічного складу і перспектив використання в медицині трави анісу звичайного. Мета роботи – вивчення морфологічної та анатомічної будови трави анісу звичайного та встановлення макро- і мікроскопічних діагностичних ознак, необхідних для ідентифікації рослинної сировини. Матеріали та методи. Для дослідження використали траву анісу звичайного, яка складалася зі стебел, листків і квіток, недозрілих плодів. Макроскопічний аналіз свіжої та висушеної сировини виконали неозброєним оком і з використанням лупи (?10). Поперечні та поздовжні зрізи, епідерму та препарати з поверхні дослідили, застосовувавши загальноприйняті методики, за допомогою обладнання: мікроскопи МБС 9, МС 10 (окуляри ?5, ?10, ?15, об’єктиви ?10, ?40), Micromed XS-4130 (окуляр WF15X, об’єктиви ?40/0,65, ?10/0,25) із мікрофотонасадкою. Мікрофотографії зробили фотокамерою Sаmsung PL50. Результати. У результаті макро- та мікроскопічного аналізу встановили діагностичні ознаки трави анісу звичайного. Висновки. Уперше дослідили макро- та мікроскопічні ознаки трави анісу звичайного, що підтверджують тотожність сировини. Результати будуть використані для розроблення вітчизняної нормативної документації на сировину трави анісу звичайного.
Доп.точки доступа:
Колісник, С. В.
Гонтова, T. M.
Умаров, У. А.
Гордєй, К. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя Salvia verticillata та Salvia officinalis для встановлення перспективи створення нового лікарського засобу [Текст] / М. М. Мига [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 61-71

MeSH-главная:
ШАЛФЕЙ -- SALVIA (рост и развитие, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Аннотация: Сировинна база лікарських рослин України – достатня тільки для половини фармакопейних видів. Чимало лікарської рослинної сировини зростає в недостатній кількості, а отже виникає потреба в її імпортуванні. В умовах імпортозалежності та дефіциту вітчизняної рослинної сировини пошук нових джерел біологічно активних речовин серед представників флори України є актуальним завданням сучасної фармацевтичної науки. Мета роботи – здійснити порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя S. verticillata та S. officinalis для встановлення можливості використання нефармакопейного виду у фармацевтичній і медичній практиці. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – листя S. verticillata та S. officinalis, що заготовлене в ботанічному саду Львівського національного університету імені І. Франка. Морфолого-анатомічну будову листя досліджуваних видів вивчили, застосовуючи метод світлової мікроскопії. Дослідження макро- і мікроелементного складу в листі S. officinalis і S. verticillata виконали атомно-емісійним спектрографічним методом. Визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп біологічно активних сполук здійснили методом ВЕРХ. Кількісне визначення фенольних сполук також виконали спектрофотометричним методом. Протизапальну активність галенових витяжок із листя досліджуваних видів вивчили на моделі гострого запального набряку, що викликаний субплантарним введенням розчину карагеніну. Результати. Методом світлової мікроскопії вивчили ключові мікроскопічні та діагностичні ознаки листя S. verticillata. В обох видах, що досліджували, визначили вміст 15 мікро- та макроелементів. У листі S. officinalis і S. verticillata ідентифікували 15 і 14 амінокислот, 8 і 6 сапонінів відповідно. Методом ВЕРХ встановили якісний склад і кількісний вміст речовин фенольної природи в листі S. officinalis і S. verticillata (13 і 12 сполук відповідно). Максимальний антиексудативний ефект сухих екстрактів із листя S. officinalis і S. verticillata спостерігали в дозі 50 мг/кг. В обох видах сировини домінували такі мікро- та макроелементи, як силіцій, фосфор, магній кальцій натрій, калій. Загальний вміст мікроелементів у листі S. verticillata в 1,78 раза більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. Загальний вміст сапонінів переважає в листі S. verticillata та становить 15,09 мг/г, що на 12,1 % більше, ніж у фармакопейному виді. Загальний вміст флавоноїдів в 1,57 раза більший у листі S. verticillata, ніж у фармакопейному виді S. officinalis, вміст гідроксикоричних кислот найбільший у листі S. officinalis. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata – на 37,18 % (у 1,37 раза) більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. У дозі 50 мг/кг протизапальна дія сухого екстракту з листя S. verticillata зіставна з активністю субстанції з листя S. officinalis. Висновки. У результаті порівняльного фармакогностичного та фармакологічного дослідження листя S. verticillata та S. officinalis встановили, що S. verticillata – перспективний вид для впровадження в медичну та фармацевтичну практику саме як джерело фенольних сполук. Протизапальну дію сухого екстракту з листя S. verticillata порівняли з активністю субстанції з листя S. officinalis, що вказує на можливість створення на її основі нового лікарського засобу з протизапальною дією.
Доп.точки доступа:
Мига, М. М.
Кошовий, О. М.
Гамуля, О. В.
Верховодова, Ю. В.
Кіреєв, І. В.
Комісаренко, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дуюн, І. Ф.
Дослідження анатомічної будови надземних органів Achillea micranthoides Klok. et Krytzka [Текст] / І. Ф. Дуюн, О. В. Мазулін, Т. В. Опрошанська // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 72-77

MeSH-главная:
ТЫСЯЧЕЛИСТНИК -- ACHILLEA (анатомия и гистология, рост и развитие, химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология, химия)
Аннотация: Лікарську рослинну сировину (ЛРС) і лікарські засоби, що отримали на її основі, успішно використовують у медицині тільки тоді, коли вони відповідають чинним нормативним документам. Ця відповідність визначається шляхом здійснення фармакогностичного аналізу. Для цього треба встановлювати тотожність і доброякісність ЛРС. Тотожність, як правило, підтверджується макро- та мікроскопічним аналізом. Перспективним для впровадження в медичну практику є маловивчений вид деревій подовий (Achillea micranthoides Klok. et Krytzka), філогенетично близький до офіцинального деревію звичайного (Achillea millefolium L.). Рослина має широку сировинну базу та тривалий вегетаційний період. Для ідентифікації вперше здійснили дослідження особливостей анатомічної будови надземних органів і виявили діагностичні мікроскопічні ознаки. Мета роботи – дослідження анатомічної будови надземних органів Achillea micranthoides Klok. et Krytzka. Матеріали та методи. Використовували траву Achillea micranthoides Klok. et Krytzka, зібрану у фазу масового цвітіння. Свіжу рослинну сировину фіксували в суміші гліцерин – етиловий спирт 96 % – вода очищена (1 : 1 : 1). Результати. Під час мікроскопічних досліджень встановили особливості анатомічної будови клітин епідерми листка, головної жилки, черешка, стебла, осі суцвіття, обгортки кошика та віночка. Висновки. Для сировини деревію подового визначили характерні діагностичні ознаки: поздовжньо-зморшкувата кутикула на нижній епідермі листка; дворядні багатоклітинні волоски та ефіроолійні залози на верхній і нижній епідермі; прості, 4–6 клітинні волоски, у яких нижні клітини стискаються, а верхня – дуже видовжена та створює павутинне опушення на нижній епідермі листка та на епідермі черешка, жилки, стебла і головної осі суцвіття; склеренхімна обкладинка з боку флоеми та ксилеми у провідних пучках жилки та черешка; пластинчасто-кутова коленхіма у стеблі та головній осі суцвіття; поздовжньо-зморшкувата кутикула на клітинах епідерми в головній осі суцвіття; ендодерма та склеренхімна обкладинка над флоемою провідних пучків.
Доп.точки доступа:
Мазулін, О. В.
Опрошанська, Т.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Мехедко, В. В.
    Практичні аспекти бактеріального вагінозу: актуальність, діагностика та комплексне лікування [Текст] / В. В. Мехедко // Здоров’я жінки. - 2020. - № 1. - С. 60-68. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Біоселак

   Ліменда

MeSH-главная:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Аннотация: Бактеріальний вагіноз (БВ) значно поширений у популяції: частота його виявлення у жінок із запальними захворюваннями органів сечовидільної системи становить 35%, серед вагітних – 10–30%, серед пацієнток з інфекцією, яка передається статевим шляхом, – 20–60%. Наявність БВ призводить до ускладнень вагітності, після гінекологічних хірургічних втручань та до розвитку рецидивів захворювання. Для досягнення повноцінного терапевтичного ефекту необхідно не тільки проведення антимікробної терапії, але і відновлення біоценозу піхви, що є умовою запобігання рецидивам. Було проведено дослідження двоетапного лікування БВ із застосуванням препаратів Ліменда та Біоселак. Використання комбінованого антимікробного препарату Ліменда на першому етапі лікування БВ продемонструвало високий клінічний ефект (100%) з підтвердженням за даними мікроскопічного дослідження виліковування (97,9%). Проте після завершення антимікробної терапії тільки у 29,2% випадків було відзначено відновлення паличкової мікрофлори піхви. Місцеве застосування пробіотика Біоселак на другому етапі лікування забезпечило відновлення біоценозу у всіх пацієнток (100%) та тривалий безрецидивний період. Висока клінічна ефективність запропонованої схеми дозволяє рекомендувати її для терапії БВ та профілактики рецидиву захворювання
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Sarkisova, Y. V.
Diagnosis of the time since death by using of the azimuth-invariant Muller-matrix microscopy method of the human vitreous body [Text] / Y. V. Sarkisova // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - P128-133. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО -- VITREOUS BODY
СМЕРТЬ -- DEATH
Аннотация: У даній роботі розглянуто можливості азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для вирішення однієї з найактуальніших проблем — встановлення давності настання смерті. Мета роботи — розробити комплекс нових судово-медичних об’єктивних критеріїв для розширення функціональних можливостей точного встановлення давності настання смерті за даними азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового Мюллер-матричного інваріанта структури препаратів склоподібного тіла людини. Матеріал і методи. Об’єкт дослідження: шари склоподібного тіла ока людини, відібрані від 76 біоманекенів. Для дослідження використовували метод азимутально-інваріантного Мюллер-матричного картографування координатних розподілів величини фазового інваріанта структури препаратів склоподібного тіла. Результати. Ми отримали числові значення зміни величини статистичних моментів 1–4-го порядків, які характеризують координатні розподіли величини фазового Мюллер-матричного інваріанта шарів склоподібного тіла за величиною ДНС. Одержані результати ілюструють наявність відмінностей між оптичною анізотропією фібрилярних колагенових мереж шарів склоподібного тіла з різною ДНС. Встановлено, що величина SM1 змінюється в межах діапазону визначених для всіх груп зразків середніх значень від 0,49 до 0,19, SM2 — від 0,27 до 0,09, SM3 — від 0,51 до 0,97, SM4 — від 0,61 до 1,19. Висновок. Отримані результати підтверджують діагностичну ефективність методики для точного встановлення часу настання смерті, що забезпечить наукову обґрунтованість, конкретність і об’єктивність експертного висновку.
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)