Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Многоводие<.>)

Общее количество найденных документов : 14
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-14

Gaistruk, N. A.
Reculiarities of pregnancy development and condition of fetus in pregnant women diagnosed with polyhydramnios [Текст] / N. A. Gaistruk, L. G. Dubas, S. V. Topolnitska // Одеський медичний журнал. - 2017. - N 4. - С. 24-29. - Бібліогр.: с.28-29

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (диагностика)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
КАРДИОТОКОГРАФИЯ -- CARDIOTOCOGRAPHY (использование)
Аннотация: The article presents the data of the study of basically healthy pregnant women and pregnant women diagnosed with polyhydramnios. There was carried out the analysis of pregnancy development and complications, delivery and post-delivery period, as well as the condition of fetus on the basis of the data of the bio-physical profile of fetus, cardiotocographic study and dopplerometric indicators of the bloodstream in uterine arteries and arteries of the navel-cord. Pregnant women with polyhydramnios, compared to healthy pregnant women, more often experience such complications in pregnancy as light and moderate degree of preeclampsia, threatened miscarriage, anemia of pregnancy, placenta dysfunction. In accordance with the data of cardiotocography and bio-physical profile, disorder in the condition of fetus is observed, and resistance in the vessels of feto-placental system enhances.
У статті представлені дані обстеження практично здорових вагітних, а також вагітних з багатоводдям, проведено аналіз перебігу та ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану плода на підставі даних біофізичного профілю плода, кардіотокографічного дослідження, допплерометричних показників кровотоку в маткових артеріях та в артерії. пуповини. При багатоводді, порівняно з практично здоровими вагітними, частіше спостерігаються такі ускладнення вагітності, як легка та середнього ступеня тяжкості, прееклампсія, загроза переривання вагітності, анемія вагітних, дисфункція плаценти. За даними кардіотокографії та біофізичного профілю, відзначається порушення стану плода, зростає опір у судинах фетоплацентарної системи
Доп.точки доступа:
Dubas, L. G.
Topolnitska, S. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Maliar, V. V.
Reproductive evaluation of pregnancy and consequences accouchement women with low and polyhydramnios of unexplained etiology [Text] / V. V. Maliar // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 3/4. - P114-116

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Аннотация: Based on the analysis of reproductive 711 stories of labor and maps newborns found, that the structure of pathology amniotic environment level low- and polyhydramnios reaches 31.3 and 31.2 %. Idiopathic low and polyhydramnios often develops on the background of gynecological pathology and in most cases accompanied by early toxemia, preeclampsia, miscarriage, syndrome, fetal growth retardation and growth of perinatal pathology
На підставі репродуктивного аналізу 711 історій пологів і карт новонароджених встановлено, що в структурі патології навколоплідного середовища рівень мало- і багатоводдя досягає 31,3 і 31,2 %. Ідіопатичне мало- і багатоводдя частіше розвивається на фоні гінекологічної патології і супроводжується в більшості випадків раннім токсикозом, прееклампсією, невиношуванням, синдромом затримки розвитку плода та збільшенням перинатальної патології
Свободных экз. нет

Найти похожие

Risk factors of perinatal mortality related to premature ruptured membranes in case of polyhydramnios [Текст] / N. A. Gaistruk [et al.] // Одеський медичний журнал. - 2017. - N 6. - С. 29-33. - Бібліогр.: с.32-33

MeSH-главная:
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (диагностика)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (диагностика)
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE (диагностика)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Preterm premature rupture of membranes (PPROM) is their spontaneous rupture before the beginning of labor activity in the stages of pregnancy of 22–42 weeks. Premature rupture of membranes not only complicates the course of pregnancy and delivery, but is also a key risk factor for development of complications of infectious-inflammatory genesis of newborn babies and women in childbirth. Polyhydramnios is one of the risk factors of PPROM. According to the analysis data, PPROM population frequency in case of polyhydramnios makes 5.24%. Understanding of this problem leads to the necessity of applying of interventions aimed at PPROM prevention both at the stage of pre-conception care and during pregnancy and breast-feeding
Мета роботи: виявлення та дослідження факторів ризику летальності новонароджених від матерів, вагітність яких ускладнилася передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО) при багатоводді. Проведено ретроспективне дослідження 65 вагітних та новонароджених при ПРПО з багатоводдям. Встановлено, що перинатальна смертність у вагітних із ПРПО та багатоводдям залежить від гестаційного віку та маси плода при народженні. Виявлено фактори ризику летальності новонароджених та наведено дані, які необхідно враховувати під час ведення вагітності та пологів у жінок з ПРПО та багатоводдям (вік матері; стани, які вимагають призначення антибіотиків; становище плоду в матці)
Доп.точки доступа:
Gaistruk, N. A.
Dubas, L. G.
Ponina, S. I.
Rud, V. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дубас, Л. Г.
Біохімічні маркери та ефективність профілактичної терапії дистресу плода та загрози передчасних пологів у вагітних з багатоводдям [Текст] = Biochemical markers and effectivity of the preventive therapy of the fetal distress and preterm delivery in pregnant women with polyhydramnios / Л. Г. Дубас // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 465-474. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль, терапия)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (кровь, метаболизм, химия)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (профилактика и контроль, терапия)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, профилактика и контроль)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (диагностическое применение)
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE (диагностическое применение)
Аннотация: Багатоводдя у вагітних є однією із зростаючих за частотою патологій в акушерстві, що зумовлено збільшенням використання ультразвукового скринінгу вагітних і коливається від 1–3 до 8%. Метою роботи було оцінити зміни біохімічних показників крові, біофізичний профіль плода та стан здоров’я новонароджених у вагітних з багатоводдям при проведенні профілактичної терапії даної патології та оцінити частоту виникнення багатоводдя під впливом превентивної терапії у вагітних з групи ризику з виникнення багатоводдя. Обстежено 120 вагітних у терміні гестації від 20 до 38 тижнів віком від 20 до 39 років: 1 групу склали 30 здорових вагітних, 2 групу — 90 вагітних з хронічним багатоводдям, яка була поділена на дві підгрупи: 40 вагітних без дистресу плода в 1 підгрупі та 50 вагітних з дистресом плода в 2 підгрупі. 1 підгрупа вагітних отримувала профілактично Магнерот, Тівортін, Ларнамін, лімфоміозот та вітамін Д3 за схемою. 2-га підгрупа вагітних отримувала традиційне лікування згідно клінічного протоколу МОЗ України № 900 від 27.12.2006 року, № 782 від 29.12.05 р. Пренатальну діагностику здійснювали за допомогою методу імуноферментного аналізу: визначали рівень метаболіту вітаміну D-25 OH(D), протизапальні цитокіни IL–10, IL–6, фактор росту ендотелію судин VEGF, малоновий альдегід, карбонільні групи протеїнів, супероксиддисмутазу, вміст протеїну в сироватці крові. Проводили ультразвукове дослідження плода та допплерометрію матково-плацентарних судин, кардіотокографію плода, оцінювали біофізичний профіль плода. Достовірність різниці порівнюваних груп визначали за допомогою критерію Ст’юдента. У вагітних з хронічним багатоводдям встановлено зменшення запасів ендогенного антиоксиданту глутатіону, зниження активності антиоксидантного ферменту супероксиддисмутази, зростання активності прооксидантного ферменту ксантиноксидази та наявність цитокінового дисбалансу. Показано, що серед усіх біохімічних змін в організмі вагітних з хронічним багатоводдям найбільше значення в розвитку дистресу плода відіграє дефіцит вітаміну D, запалення та порушення ангіогенезу. У вагітних з групи підвищеного ризику розвитку багатоводдя, які отримували запропоновану превентивну терапію дистресу плода, покращились показники фетоплацентарного кровотоку, зменшився відсоток плацентарної дисфункції у 1,8 разів, дистресу плода — в 1,5 разів, передчасних пологів — в 2 рази, знизилась кількість асфіксії у новонароджених у 1,7 разів, рівень перинатальної захворюваності новонароджених знизився в 1,9 разів, порівняно з групою вагітних, які отримували традиційну терапію. Таким чином, позитивний вплив проведеної профілактичної терапії патології вагітних з багатоводдям був підтверджений клінічно та біохімічно
Polyhydramnios in pregnant women are one of the most frequent pathologies in obstetrics, which is caused by an increase in the use of ultrasound screening of pregnant women and ranges from 1–3 to 8%. The aim of the study was to evaluate changes in blood biochemical parameters, biophysical profile of the fetus and the health status of newborns in pregnant women with polyhydramnios during the prophylactic therapy of this pathology and to estimate the frequency of polyhydramnios occurrence under the influence of preventive therapy in pregnant women at risk of polyhydramnios. We examined 120 pregnant women at gestational age from 20 to 38 weeks between the ages of 20 and 39 years: 1 group consisted of 30 healthy pregnant women, 2 group — 90 pregnant women with chronic polyhydramnios, which was divided into two subgroups: 40 pregnant women without fetal distress in 1 subgroup and 50 pregnant women with fetal distress in 2 subgroups. 1 subgroup of pregnant women received prophylactic Magnerot, Tivortin, Larnamine, Lymphomyosot and vitamin D3. The 2nd subgroup of pregnant women received traditional treatment according to the clinical protocol of the Ministry of Health of Ukraine №900 dated December 27, 2006, №782 dated December 29, 2005. Prenatal diagnosis was carried out by the method of enzyme-linked immunosorbent assay: the metabolite level of vitamin D-25 OH(D) was determined, anti-inflammatory cytokines IL–10, IL–6, vascular endothelial growth factor VEGF, malonic aldehyde, carbonyl groups of proteins, superoxide dismutase, serum protein content. Conducted ultrasound examination of the fetus and dopplerometry of uterine-placental vessels, cardiotocography of the fetus, evaluated the biophysical profile of the fetus. The significance of the difference between the compared groups was determined using Student’s t test. In pregnant women with chronic polyhydramnios, a decrease in endogenous glutathione antioxidant reserves, a decrease in the activity of the superoxide dismutase antioxidant enzyme, an increase in the activity of the pro-oxidant enzyme xanthine oxidase and the presence of cytokine imbalance have been found. It is shown that among all biochemical changes in the body of pregnant women with chronic polyhydramnios, vitamin D deficiency, inflammation and disturbance of angiogenesis play the most important role in the development of fetal distress. Pregnant women at high risk of polyhydramnios who received the proposed preventive therapy for fetal distress, improved fetoplacental blood flow, decreased the percentage of placental dysfunction by 1.8 times, fetal distress — by 1.5 times, premature birth — by 2 times, decreased asphyxia in newborns 1.7 times, the rate of perinatal morbidity in newborns decreased 1.9 times, compared with the group of pregnant women receiving traditional therapy. Thus, the positive effect of preventive therapy of pathology of pregnant women with polyhydramnios was confirmed clinically and biochemically
Свободных экз. нет

Найти похожие

Ищенко, А. И.
Нарушенное количество околоплодных вод у беременных: диагностика, патогенез (обзор литературы) [Текст] / А. И. Ищенко, Н. К. Деменина // Здоровье женщины. - 2014. - № 6. - С. 26-28

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID (иммунология, микробиология, физиология, химия)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология, профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Доп.точки доступа:
Деменина, Н. К.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Клинический случай эффективной коррекции синдрома фето-фетальной трансфузии при диамниотической монохориальной двойне [Текст] / В. А. Заболотнов [и др.] // Здоровье женщины. - 2010. - № 10. - С. 54-56

Рубрики: Трансфузионный синдром у близнецов

   Амниоцентез

   Близнецы однояйцовые

   Многоводие

Доп.точки доступа:
Заболотнов, В. А.
Рыбалка, А. Н.
Ляшенко, Е. Н.
Боева, О. И.
Чиж, И. Ю.
Кондратюк, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лікування вагітних із полігідрамніоном [Текст] / А. В. Семеняк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (терапия)
Аннотация: Лікування полігідрамніону, як наслідку інфекційного процесу, є складним завданням, оскільки вимагає термінових результатів. У випадку нечутливості умовно патогенної чи патогенної мікрофлори або наявності вірусів, зволікання у лікуванні може призвести до внутрішньоутробного інфікування плоду. Мета дослідження. Оцінити ефективність лікування полігідрамніону вірусного ґенезу. Матеріали та методи дослідження. Проведено клініко-лабораторне обстеження та лікування 60 вагітних із полігідрамніоном та наявністю в анамнезі гострого респіраторного вірусного захворювання або виділено вірус простого герпесу. Методи дослідження, які застосовувалися, – зовнішнє акушерське обстеження, УЗД, мікроскопічний, бактеріологічний, імунофлуоресцентний, імуноферментний. Результати дослідження. Вагітних розділено на дві підгрупи: у першій підгрупі одразу призначалися імунокорегуючі противірусні препарати (n=30), у другій – антибактеріальні препарати, які виявилися неефективними, що було причиною проведення змін у лікуванні (n=30). Для лікування використано імунокорегуючий препарат флавоноїдних глікозидів в дозі 12 крапель двічі на добу per os за 10-15 хвилин до прийому їжі. Через 7-10 днів застосування препарату у 67 % вагітних прояви полігідрамніону зменшилися, через 14 днів у 87 % вагітних не було ознак полігідрамніону. Висновки. Патогенетичне лікування полігідрамніону вірусного ґенезу шляхом застосування імунокорегуючих противірусних препаратів є безпечним високоефективним методом лікування, оскільки, призводить до одуження у 87 % впродовж 10-14 днів, у решти випадків – до позитивної динаміки, що потребує тривалішого лікування.
Доп.точки доступа:
Семеняк, А. В.
Андрієць, О. А.
Ніцович, І. Р.
Коляндрецька, С. В.
Хрикова, Л. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ласитчук, О. М.
Перебіг вагітності і пологів при багатоводді [Текст] / О. М. Ласитчук // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, № 1. - С. 100-101

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ -- PREGNANCY, MULTIPLE (физиология)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (уход)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Маляр, В. В.
Моніторингова оцінка біофізичного профілю плода при ідіопатичному маловодді і багатоводді [Текст] = Monitoring estimation of fetal biophysical profile with moderate idiopathic oligohydramnios and polyhydramnios / В. В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 2. - С. 82-83

MeSH-главная:
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА МОНИТОРИНГ -- FETAL MONITORING
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Маляр, В. В.
Порівняльна оцінка плацентарно-плодового кровообігу і біофізичної активності плода при помірному ідіопатичному мало- і багатоводді [Текст] = Comparative characteristics of placental-fetal circulation and biophysical activity of the fetus with moderate idiopathic low- and polyhydramnios / В. В. Маляр // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 95-99

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (кровоснабжение)
ПЛОД -- FETUS
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
Аннотация: Мета дослідження – оцінка плацентарно-плодового кровоплину та антинатального стану плода при ідіопатичному мало- і багатоводді. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 100 вагітних жінок, які на основі верифікації діагнозу мало- або багатоводдя були виділені в дві репрезентативні групи: 50 жінок з помірним ідіопатичним маловоддям (І група) і 50 осіб – з багатоводдям (ІІ група). До групи контролю увійшли 50 вагітних з фізіологічною вагітністю. Всім жінкам проведено комплексне клініко- інструментальне дослідження на тлі максимальної кількості навколоплідних вод (30–32 тижні) гестації. Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження встановили, що навіть помірне ідіопатичне мало- або багатоводдя сприяє зниженню адаптаційних можливостей плода та розвитку антенатального дистресу. При цьому відмічено найбільш виражене зниження фетальної біофізичної активності плода у разі маловоддя, ніж при багатоводді, що вимагає диференційованого підходу до вибору методу розродження. Висновок. Комплексна базальна антенатальна оцінка стану плода є методом вибору, який дозволяє оптимізувати терапевтичні заходи, вибір методу і часу розродження
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-14

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)