Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (53)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Научные работники<.>)

Общее количество найденных документов : 39
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-39

Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина друга) [Текст] = History of the development of the lymphatic system (part two) / Д. В. Проняєв [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 89-98. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
ИССЛЕДОВАНИЙ ОСУЩЕСТВИМОСТЬ -- FEASIBILITY STUDIES
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING (история, тенденции)
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (история, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Вісімнадцяте століття можна вважати часом найвизначніших винаходів у дослідженні лімфатичної системи. Швейцарець Йоган Конрад Пеєр (1653–1712) у своїй «Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus» (1677) описав наявність організованих лімфатичних судин у слизовій оболонці тонкої кишки, які названі на його честь Пейєровими бляшками. Олександр Монро з Медичної школи Единбурзького університету був першим, хто детально описав функцію лімфатичної системи. У 1701 році голландський ботанік і анатом Фредерік Рюйш (1638-1731), учень Ван Хорна, описав морфологію і функцію лімфатичних клапанів. Інший голландський анатом, Антон Нюк (1650-1692), застосував техніку ін’єкції ртуті для демонстрації лімфатичної системи. Французький анатом Раймонд В’юссенс (1641-1715), піонер в анатомії серця та анатомії нервової системи, у 1706 році опублікував свою новаторську роботу в «Nouvelles Découvertes sur le Coeur» (1706), детально описуючи лімфатичну систему серця. Італійський гістолог і мікроскопіст Марчелло Мальпігі (1628-1689) дав великий поштовх розвитку мікроанатомії своїм піонерським мікроскопом. Новий прогрес у пізнанні лімфатичної системи забезпечили англійці брати Хантери. Вільям Хантер (1718-1783) чітко припустив, що лімфатичні та молочні судини володіють двома різними властивостями, які сприяють формуванню однієї мережі судин, наділених абсорбуючою функцією. Антоніо Лепротті в 1731 році опублікував дисертацію про коріння лімфатичних шляхів людини. Італійський анатом Паоло Масканьї (1755-1815) розробив спеціальний інструмент зі скляними трубками для повільного введення ртуті в лімфатичні судини. У тому ж 1787 році Паоло Ассаліні опублікував есе про лімфатичну систему, де автор намагався продемонструвати існування «повітропровідних» судин. Подібно до Нюка та Масканьї, Вінценз Фоман (1794-1837) використовував ртуть для ін’єкції найменших лімфатичних судин. Іншим внеском у розуміння анатомії лімфатичної системи був французький анатом Марі Філіберт Констан Саппей (1810-1896), який зміг порахувати клапани в лімфатичних судинах. Польський патолог Альфред Бесядецький (1839-1889) здійснив великий внесок у вивчення лімфатичної системи шкіри. Завдяки своїм дослідженням він спростував панівну гіпотезу, що кровоносні капіляри в шкірі розташовані всередині лімфатичних судин. Вперше в історії він описав суміжне з’єднання між лімфатичними та кровоносними судинами. У 1858 році Карл Фрідріх Вільгельм Людвіг (1816-1895) висунув гіпотезу про те, що лімфа – це фільтрат крові, який виділяється зі стінки капіляра під впливом внутрішньокапілярного тиску. Після цього британський лікар Вільям Хендлі здійснив значний внесок у розвиток хірургії лімфатичних розладів. У 1908 році він представив свою техніку «лімфангіопластики». Однією з ключових фігур цієї лімфатичної революції та «відродження», безсумнівно, є фінський дослідник Карі Кустаа Алітало (1952-сьогодні), який разом зі своєю групою та у співпраці з іншими міжнародними групами здійснив найважливіші відкриття щодо фактору росту/рецепторна система, яка контролює розвиток лімфатичних судин і лімфатичні метастази пухлин
The eighteenth century can rightly be considered the time of the most remarkable inventions in studying the lymphatic system. The Swiss Johann Conrad Peyer (1653–1712), in his "Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus" (1677) described the presence of organized lymphatic vessels in the mucous membrane of the small intestine, which are named Peyer's plaques in his honor. Alexander Monro from the University of Edinburgh Medical School was the first to describe the function of the lymphatic system in detail. In 1701, Dutch botanist and anatomist Frederick Ruysch (1638-1731), a student of Van Horn, described the morphology and function of lymphatic valves. Another Dutch anatomist, Anton Nyuck (1650-1692), used the mercury injection technique to demonstrate the lymphatic system. The French anatomist Raymond Vuyssens (1641-1715), a pioneer in cardiac and nervous system anatomy, published his groundbreaking work in Nouvelles Découvertes sur le Coeur (1706) detailing the lymphatic system of the heart. The Italian histologist and microscopist Marcello Malpighi (1628–1689) gave a great impetus to the development of microanatomy with his pioneering microscope. New progress in the knowledge of the lymphatic system was provided by the English Hunter brothers. William Hunter (1718-1783) clearly suggested that lymphatic and milk vessels have two different properties that contribute to the formation of a single network of vessels endowed with an absorbing function. In 1731, Antonio Leprotti published a dissertation on the roots of the human lymphatic system. The Italian anatomist Paolo Mascagni (1755-1815) developed a special instrument with glass tubes for slowly introducing mercury into the lymphatic vessels. In the same year, 1787, Paolo Assalini published an essay on the lymphatic system, where the author tried to demonstrate the existence of "air-conducting" vessels. Like Nyuck and Mascagna, Vincenzo Foman (1794-1837) used mercury to inject the smallest lymphatic vessels. Another contribution to understanding the anatomy of the lymphatic system made the French anatomist Marie Philibert Constant Sappey (1810-1896), who was able to count the valves in the lymphatic vessels. The Polish pathologist Alfred Besiadecki (1839-1889) made a great contribution to the study of the lymphatic system of the skin. Thanks to his research, he refuted the prevailing hypothesis that the blood capillaries in the skin are located inside the lymphatic vessels. For the first time in history, he described the contiguous connection between lymphatic and blood vessels. In 1858, Carl Friedrich Wilhelm Ludwig (1816-1895) proposed the hypothesis that lymph is a filtrate of blood that is released from the capillary wall under the influence of intracapillary pressure. After that, the British doctor William Handley significantly contributed to the development of surgery for lymphatic disorders. In 1908, he introduced his technique of "lymphangioplasty". One of the key figures of this lymphatic revolution and "renaissance" is undoubtedly the Finnish researcher Kari Kustaa Alitalo (1952-present), who, together with his group and in collaboration with other international groups, made the most important discoveries regarding the growth factor/receptor system that controls the development of lymphatic vessels and lymphatic metastases of tumors
Доп.точки доступа:
Проняєв, Д. В.
Кривецький, В. В.
Мельник, В. В.
Процак, Т. В.
Ємєльяненко, Н. Р.
Волошин, В. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Блюдников, С. Α.
    Воспроизводство научных кадров медицины в условиях высшей школы (по результатам медико-социологического анализа) [Текст] / С. Α. Блюдников, Д. В. Михальченко // Социология медицины. - 2011. - № 2. - С. 29-30

Рубрики: Преподавательский состав медицинских учебных учреждений

   Научные работники

   Медицинские кадры, кадровые комиссии--тенденции

Доп.точки доступа:
Михальченко, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Борисова, Е. В.
Оценка публикационной активности сотрудников «Национального научного центра наркологии» в журнале «Вопросы наркологии» в 2008-2012 гг [Текст] / Е. В. Борисова, Я. В. Колпаков // Вопросы наркологии. - 2013. - № 6. - С. 232-234

MeSH-главная:
НАРКОЛОГИЯ -- NARCOLOGY (организация и управление, тенденции)
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (организация и управление, тенденции)
КОЛЛЕКТИВНЫЕ ПУБЛИКАЦИИ -- COLLECTED WORKS
Доп.точки доступа:
Колпаков, Я. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Булгаков, В. В.
До питання оптимізації представлення наукових досягнень окремої організації та її співробітників базами даних цитування [Текст] / В. В. Булгаков // Довкілля та здоров’я. - 2014. - № 3. - С. 65-69

MeSH-главная:
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (организация и управление, психология)
(использование, тенденции)
ДОСТИЖЕНИЕ -- ACHIEVEMENT
Свободных экз. нет

Найти похожие

Высокие стандарты научных публикаций в Украине: быть или не быть? [Текст] // Therapia (Український медичний вісник). - 2013. - № 10. - С. 2-7

MeSH-главная:
ИЗДАНИЯ -- PUBLICATIONS
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

Ганіткевич, Я.
Той, хто не знає свого минулого — не вартий майбутнього [Текст] / Я. Ганіткевич // Фармацевт практик. - 2021. - № 10. - С. 20

Рубрики:
MeSH-главная:
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (история, этика)
УКРАИНА -- UKRAINEЛьвівська область
Аннотация: Історична пам’ять — такий соціокультурний феномен, завдяки якому передача досвіду та знань про минуле стає основою для самоідентифікації. Усвідомлення спільності долі об’єднує людей у нації, наділяє їх почуттям духовної спорідненості. На думку істориків В.А. Смолія та Ю.А. Левенця, професійне історичне знання, на жаль, не встигає за потребами українського суспільства. Тож цілком слушними є ініціативи і подвижництво окремих постатей щодо видання біографічних збірок про діяльність видатних діячів минулого. Серед фундаторів сучасної історії медицини, завдяки якому нам є доступною інформація про цілу когорту діячів медичної
Свободных экз. нет

Найти похожие

    Горбань, Є. М.
    Заходи щодо державної підтримки молодих вчених установ міністерства охорони здоров’я України [Текст] / Є. М. Горбань, Л. А. Крупник // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 1. - С. 4-6

Рубрики: Научные работники

   Здравоохранения службы, научные исследования организации и деятельности

Доп.точки доступа:
Крупник, Л. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Горбань, Є. М.
Стипендії Кабінету Міністрів України на підтримку молодих вчених-медиків системи Міністерства охорони здоров’я України [Текст] / Є. М. Горбань, Л. А. Басанько // Проблеми медичної науки та освіти. - 2001. - № 3. - С. 5-7

MeSH-главная:
СТИПЕНДИИ И ПРЕМИИ -- FELLOWSHIPS AND SCHOLARSHIPS (тенденции)
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (тенденции)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (тенденции)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT
Доп.точки доступа:
Басанько, Л. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Горбань, Є. М.
Стипендія кабінету міністрів України для молодих вчених в системі Міністерства охорони здоров’я України [Текст] / Є. М. Горбань, Л. А. Басанько // Український медичний часопис. - 2000. - № 3. - С. 139-140

MeSH-главная:
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
СТИПЕНДИИ И ПРЕМИИ -- FELLOWSHIPS AND SCHOLARSHIPS
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH
УКРАИНА -- UKRAINE
Доп.точки доступа:
Басанько, Л. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Губський, Ю. І.
Про деякі питання атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в галузі медицини [Текст] / Ю. І. Губський // Сучасні інфекції. - 1999. - № 3. - С. 102-106

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING (организация и управление, тенденции)
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (обучение, организация и управление)
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-39

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)