Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (53)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Научные работники<.>)

Общее количество найденных документов : 39
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-39

Луцик, О. Д.
100 років від дня народження професора Євдокії Сергіївни Детюк / О. Д. Луцик // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2020. - Том 26, N 4. - С. 122-123

MeSH-главная:
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (история)
Доп.точки доступа:
Детюк, Євдокія Сергіївна (26.01.1921-)

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ніколаєнко, В.
"І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь": презентація конкурсу "Нагорода Санофі молодим науковцям за дослідження в медицині" [Текст] / В. Ніколаєнко // Український медичний часопис. - 2017. - № 6. - С. 46-49

MeSH-главная:
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
МЕДИЦИНА -- MEDICINE
НАУЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RESEARCH (кадры)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина друга) [Текст] = History of the development of the lymphatic system (part two) / Д. В. Проняєв [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 89-98. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
ИССЛЕДОВАНИЙ ОСУЩЕСТВИМОСТЬ -- FEASIBILITY STUDIES
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING (история, тенденции)
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (история, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Вісімнадцяте століття можна вважати часом найвизначніших винаходів у дослідженні лімфатичної системи. Швейцарець Йоган Конрад Пеєр (1653–1712) у своїй «Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus» (1677) описав наявність організованих лімфатичних судин у слизовій оболонці тонкої кишки, які названі на його честь Пейєровими бляшками. Олександр Монро з Медичної школи Единбурзького університету був першим, хто детально описав функцію лімфатичної системи. У 1701 році голландський ботанік і анатом Фредерік Рюйш (1638-1731), учень Ван Хорна, описав морфологію і функцію лімфатичних клапанів. Інший голландський анатом, Антон Нюк (1650-1692), застосував техніку ін’єкції ртуті для демонстрації лімфатичної системи. Французький анатом Раймонд В’юссенс (1641-1715), піонер в анатомії серця та анатомії нервової системи, у 1706 році опублікував свою новаторську роботу в «Nouvelles Découvertes sur le Coeur» (1706), детально описуючи лімфатичну систему серця. Італійський гістолог і мікроскопіст Марчелло Мальпігі (1628-1689) дав великий поштовх розвитку мікроанатомії своїм піонерським мікроскопом. Новий прогрес у пізнанні лімфатичної системи забезпечили англійці брати Хантери. Вільям Хантер (1718-1783) чітко припустив, що лімфатичні та молочні судини володіють двома різними властивостями, які сприяють формуванню однієї мережі судин, наділених абсорбуючою функцією. Антоніо Лепротті в 1731 році опублікував дисертацію про коріння лімфатичних шляхів людини. Італійський анатом Паоло Масканьї (1755-1815) розробив спеціальний інструмент зі скляними трубками для повільного введення ртуті в лімфатичні судини. У тому ж 1787 році Паоло Ассаліні опублікував есе про лімфатичну систему, де автор намагався продемонструвати існування «повітропровідних» судин. Подібно до Нюка та Масканьї, Вінценз Фоман (1794-1837) використовував ртуть для ін’єкції найменших лімфатичних судин. Іншим внеском у розуміння анатомії лімфатичної системи був французький анатом Марі Філіберт Констан Саппей (1810-1896), який зміг порахувати клапани в лімфатичних судинах. Польський патолог Альфред Бесядецький (1839-1889) здійснив великий внесок у вивчення лімфатичної системи шкіри. Завдяки своїм дослідженням він спростував панівну гіпотезу, що кровоносні капіляри в шкірі розташовані всередині лімфатичних судин. Вперше в історії він описав суміжне з’єднання між лімфатичними та кровоносними судинами. У 1858 році Карл Фрідріх Вільгельм Людвіг (1816-1895) висунув гіпотезу про те, що лімфа – це фільтрат крові, який виділяється зі стінки капіляра під впливом внутрішньокапілярного тиску. Після цього британський лікар Вільям Хендлі здійснив значний внесок у розвиток хірургії лімфатичних розладів. У 1908 році він представив свою техніку «лімфангіопластики». Однією з ключових фігур цієї лімфатичної революції та «відродження», безсумнівно, є фінський дослідник Карі Кустаа Алітало (1952-сьогодні), який разом зі своєю групою та у співпраці з іншими міжнародними групами здійснив найважливіші відкриття щодо фактору росту/рецепторна система, яка контролює розвиток лімфатичних судин і лімфатичні метастази пухлин
The eighteenth century can rightly be considered the time of the most remarkable inventions in studying the lymphatic system. The Swiss Johann Conrad Peyer (1653–1712), in his "Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus" (1677) described the presence of organized lymphatic vessels in the mucous membrane of the small intestine, which are named Peyer's plaques in his honor. Alexander Monro from the University of Edinburgh Medical School was the first to describe the function of the lymphatic system in detail. In 1701, Dutch botanist and anatomist Frederick Ruysch (1638-1731), a student of Van Horn, described the morphology and function of lymphatic valves. Another Dutch anatomist, Anton Nyuck (1650-1692), used the mercury injection technique to demonstrate the lymphatic system. The French anatomist Raymond Vuyssens (1641-1715), a pioneer in cardiac and nervous system anatomy, published his groundbreaking work in Nouvelles Découvertes sur le Coeur (1706) detailing the lymphatic system of the heart. The Italian histologist and microscopist Marcello Malpighi (1628–1689) gave a great impetus to the development of microanatomy with his pioneering microscope. New progress in the knowledge of the lymphatic system was provided by the English Hunter brothers. William Hunter (1718-1783) clearly suggested that lymphatic and milk vessels have two different properties that contribute to the formation of a single network of vessels endowed with an absorbing function. In 1731, Antonio Leprotti published a dissertation on the roots of the human lymphatic system. The Italian anatomist Paolo Mascagni (1755-1815) developed a special instrument with glass tubes for slowly introducing mercury into the lymphatic vessels. In the same year, 1787, Paolo Assalini published an essay on the lymphatic system, where the author tried to demonstrate the existence of "air-conducting" vessels. Like Nyuck and Mascagna, Vincenzo Foman (1794-1837) used mercury to inject the smallest lymphatic vessels. Another contribution to understanding the anatomy of the lymphatic system made the French anatomist Marie Philibert Constant Sappey (1810-1896), who was able to count the valves in the lymphatic vessels. The Polish pathologist Alfred Besiadecki (1839-1889) made a great contribution to the study of the lymphatic system of the skin. Thanks to his research, he refuted the prevailing hypothesis that the blood capillaries in the skin are located inside the lymphatic vessels. For the first time in history, he described the contiguous connection between lymphatic and blood vessels. In 1858, Carl Friedrich Wilhelm Ludwig (1816-1895) proposed the hypothesis that lymph is a filtrate of blood that is released from the capillary wall under the influence of intracapillary pressure. After that, the British doctor William Handley significantly contributed to the development of surgery for lymphatic disorders. In 1908, he introduced his technique of "lymphangioplasty". One of the key figures of this lymphatic revolution and "renaissance" is undoubtedly the Finnish researcher Kari Kustaa Alitalo (1952-present), who, together with his group and in collaboration with other international groups, made the most important discoveries regarding the growth factor/receptor system that controls the development of lymphatic vessels and lymphatic metastases of tumors
Доп.точки доступа:
Проняєв, Д. В.
Кривецький, В. В.
Мельник, В. В.
Процак, Т. В.
Ємєльяненко, Н. Р.
Волошин, В. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Павлишин, Г. А.
Багатогранна постать Івана Яковича Горбачевського [Текст] = The multifaceted personage of Ivan Horbachevsky / Г. А. Павлишин, К. В. Козак // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 2. - С. 105-109

MeSH-главная:
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
Аннотация: Іван Якович Горбачевський, уродженець Тернопільської землі, є неординарною постаттю в українській історії, адже, провівши практично все своє життя на чужині, він навіки залишився вірним сином своєї Вітчизни. Іван Якович був першим етнічним українцем, якого призначили міністром охорони здоров’я в уряді Австро-Угорської імперії. Це ім’я тривалий час залишалося несправедливо забутим, хоча його постать за історичною значимістю для Галичини зокрема і для України загалом не поступається славетним Івану Франкові та Соломії Крушельницькій. Зважаючи на чималі заслуги перед Батьківщиною, ім’я славетного вченого увіковічено у назві Тернопільського медичного інституту в 1992 р. за рішенням Кабінету Міністрів України. А саме в цьому році Тернопільський державний медичний університет імені Івана Яковича Горбачевського відзначив своє 60-річчя
Мета дослідження – висвітлити науковий доробок та окреслити основні віхи становлення такої величної особистості, як Іван Якович Горбачевський, що є неоціненним дарунком як теперішньому, так і майбутньому поколінню. Висновки. Життєвий шлях Івана Яковича Горбачевського є взірцем для наслідування сучасниками, а його наукові досягнення навіки залишаються з нами і продовжують своє життя в численних працях послідовників. Без сумніву, кожен науковець і студент навчального закладу повинен не лише пам’ятати, але й наслідувати як у трудовій, так і в громадянській позиції нашого великого земляка Івана Яковича Горбачевського
Доп.точки доступа:
Козак, К. В.
Горбачевський, Іван Якович (гігієніст ; 1854-1942) \про нього\

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Блюдников, С. Α.
    Воспроизводство научных кадров медицины в условиях высшей школы (по результатам медико-социологического анализа) [Текст] / С. Α. Блюдников, Д. В. Михальченко // Социология медицины. - 2011. - № 2. - С. 29-30

Рубрики: Преподавательский состав медицинских учебных учреждений

   Научные работники

   Медицинские кадры, кадровые комиссии--тенденции

Доп.точки доступа:
Михальченко, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Высокие стандарты научных публикаций в Украине: быть или не быть? [Текст] // Therapia (Український медичний вісник). - 2013. - № 10. - С. 2-7

MeSH-главная:
ИЗДАНИЯ -- PUBLICATIONS
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

Булгаков, В. В.
До питання оптимізації представлення наукових досягнень окремої організації та її співробітників базами даних цитування [Текст] / В. В. Булгаков // Довкілля та здоров’я. - 2014. - № 3. - С. 65-69

MeSH-главная:
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (организация и управление, психология)
(использование, тенденции)
ДОСТИЖЕНИЕ -- ACHIEVEMENT
Свободных экз. нет

Найти похожие

    Етичний кодекс вченого України [Текст] // Ендокринологія. - 2010. - Т. 15, № 1. - С. 170-174

Рубрики: Научные работники

   Этика

   Украина

Свободных экз. нет

Найти похожие

Петрушанко, Т. О.
Застосування фізичних факторів у діагностиці та лікуванні стоматологічних хвороб за науковими розробками співробітників кафедри терапевтичної стоматології ВДНЗ УКраїни "УМСА" [Текст] / Т. О. Петрушанко, І. Ю. Литовченко, Е. В. Ніколішина // Український стоматологічний альманах. - 2017. - № 2. - С. 84-86. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES (терапия)
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
ПРЕПFACULTY, DENTALОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ
Аннотация: Представлений оглядовий аналіз матеріалів дисертаційних досліджень викладачів кафедри терапевтичної стоматології ВДНЗ України «УМСА» щодо створення або вдосконалення фізичних способів діагностики і лікування пацієнтів у лікаря-стоматолога
Доп.точки доступа:
Литовченко, І. Ю.
Ніколішина, Е. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Зауваження стосовно типового положення про безперервний професійний розвиток педагогічних та науково- педагогічних працівників вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та медичних університетів України [Текст] / В. Є. Медведєв [та ін.] // Променева діагностика, променева терапія. - 2013. - № 1/2. - С. 71-72

MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, PHARMACY, CONTINUING (кадры)
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL (обучение)
Доп.точки доступа:
Медведєв, В. Є.
Мечев, Д. С.
Бабій, Я. С.
Краснов, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-39

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)