Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (65)

Редкие издания (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Нейроны<.>)

Общее количество найденных документов : 216
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Five discoveries of Volodymyr Betz. Part one. Betz and the islands of entorhinal cortex [Text] = П’ять відкриттів Володимира Беца. Частина перша. Бец і острови енторінальної кори / V. Мedvediev [та ін.] // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P30-59. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ЭНТОРИНАЛЬНАЯ ОБЛАСТЬ -- ENTORHINAL CORTEX (анатомия и гистология)
Аннотация: In the series of publications, which this article opens, we consider five fundamental neuromorphological observations of our compatriot, the classic of world neuroscience, Volodymr Betz. For four of them, we demonstrate the status of discoveries for the first time, for the other one — the giant pyramidal neurons of the motor cortex — despite its widespread and long-standing recognition, we reveal the limitations of modern knowledge and ideas. Two of the mentioned observations — giant fusiform, or spindle-shaped neurons of the cingulate and insular cortex and islands of the entorhinal cortex — are currently known only to a narrow circle of specialists; to the others two, islands of Calleja and signs of the columnar cortex organization, we pay attention for the first time. In this, the initial part of the series, exposing modern apprehensions about the structure and functions of the entorhinal cortex, we demonstrate the weight of Betz's pioneering observation of extraordinary neuron clusters, which are nowadays known as entorhinal islands, and prove the fact of recognizing his historical priority in the description of these amazing brain structures
У серії публікацій, котру відкриває ця стаття, ми розглядаємо п’ять фундаментальних нейроморфологічних спостережень нашого співвітчизника, класика світової нейронауки Володимра Беца. Для чотирьох із них ми вперше демонструємо статус відкриттів, для іншого одного — гігантських пірамідних нейронів рухової кори — попри повсюдне і давнє його визнання, розкриваємо обмеженість сучасних знань і уявлень. Два із згаданих спостережень — гігантські веретеноподібні нейрони поясної й острівцевої кори і острови енторінальної кори — наданий час відомі лише вузькому колу фахівців; на решту два, острови Калеха і ознаки колонкової організації кори — ми звертаємо увагу вперше. У цій, початковій частині циклу, розкриваючи сучасні уявлення про будову і функції енторінальної кори, ми демонструємо вагу першоспостереження Бецом непересічних нейронних кластерів, відомих зараз як енторінальні острови, доводимо факт визнання його історичного пріоритету у описанні цих дивовижних структур мозку
Доп.точки доступа:
Medvediev, V.
Cherkasov, V.
Vaslovych, V.
Tsymbaliuk, V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морфогенез кінцевого мозку та мозочка людини в ранньому пренатальному періоді [Текст] = Morphogenesis of the human brain and cerebellum in the early prenatal period / О. В. Власенко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 204-208. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ СТРУКТУРЫ -- EMBRYONIC STRUCTURES
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ ПЛОДА -- FETAL STEM CELLS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM (анатомия и гистология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Аннотация: Нейрогенез – це складний процес утворення нейронів, що має важливе значення під час розвитку хребетних, для утворення більшості нейронів мозку людини. Метою пропонованого дослідження було встановити та порівняти параметри мозочка та кінцевого мозку людини 8-9 тижнів внутрішньоутробного розвитку, а також особливостей цитоархітектоніки, яка притаманна для досліджуваного терміну гестації. Було досліджено 10 плодів 8-9 тижнів та застосовано імуногістохімічні, анатомо-гістологічні та морфометричні методи. Морфометричне дослідження проведене за допомогою світлового мікроскопа МБС-10 та SIGETA. Дослідження виконували зі збільшенням ×4, ×10, ×20, ×40 та ×100. З отриманих гістологічних зрізів виконували фотофіксацію та морфометрію за допомогою камери ETREK Ucmos та комп’ютерної програми ToupViem (комп’ютерна гістометрія). Застосовано статистичну обробку цифрових даних з використанням програмного пакета “Statistica 6.0” компанії Statsoft (ліцензійний №BXXR901E246122FA). Під час дослідження було встановлено, що загальна товщина досліджуваної ділянки варіювала залежно від частки кінцевого мозку. У півкулях кінцевого мозку плодів 8-9 тижнів спостерігали наявність таких шарів: вентрикулярний, субвентрикулярний, проміжний та кірковий, тоді як при дослідженні мозочка ми виявили наявність вентрикулярної зони, проміжної, молекулярної та зовнішньої зернистої зони. Експресія проліферованих нейральних стовбурових клітин в шарах кінцевого мозку була найбільш інтенсивна у вентрикулярній зоні порівняно з іншими. У вентрикулярній і зовнішній зернистій зонах в мозочку відбувається міграція нейральних стовбурових клітин у двох напрямках – тангенціальному й радіальному. У мозочку спостерігається слабка експресія синаптофізину. У кінцевому мозку експресія синаптофізину була сильною в проміжній та кірковій зонах. Волокна радіальної глії плода 8-9 тижнів пронизують усі зони кінцевого мозку та мозочка. На горизонтальному гістологічному зрізі кінцевого мозку плодів людини візуалізувалися порожнини шлуночків та спостерігався розвиток судинних сплетень у бічних шлуночках головного мозку. Отже, у результаті дослідження ми провели порівняння особливостей цитоархітектоніки, морфометричних параметрів структур кінцевого мозку та мозочка плодів людини 8-9 тижнів внутрішньоутробного розвитку
Neurogenesis is a complex process of neuron formation that is central to the formation of most neurons in the human brain during vertebrate development. The purpose of this study was to establish and compare the parameters of the cerebellum and the endbrain of humans at 8-9 weeks of intrauterine development, as well as the features of cytoarchitectonics, which is inherent in the studied period of gestation. In the process of scientific research, 10 fetuses of 8-9 weeks were examined and research methods were applied, such as: immunohistochemical, anatomical-histological and morphometric. The morphometric study was carried out using a light microscope MBS-10 and SIGETA. Studies were performed at magnifications of ×4, ×10, ×20, ×40, and ×100. From the obtained histological sections, photofixation and morphometry were performed using the ETREK Ucmos camera and the ToupViem computer program (computer histometry). Statistical processing of digital data was applied using the software package “Statistica 6.0” from Statsoft (license number BXXR901E246122FA). During the study, we observed that the total thickness of the studied area varied depending on the part of the endbrain. In the hemispheres of the endbrain of 8-9 week fetuses, the presence of such layers as ventricular, subventricular, intermediate and cortical was noted, whereas examining the cerebellum, we witnessed the presence of the ventricular zone, intermediate, molecular and external granular zone. The expression of proliferated neural stem cells in the layers of the endbrain was the most active in the ventricular zone, compared to the others. Migration of neural stem cells in the cerebellum, in the ventricular and external granular zones occurs in two directions: tangential and radial. Weak expression of synaptophysin is observed in the cerebellum. In the endbrain, synaptophysin expression was strong in the intermediate and cortical zones. Fibers of radial glia of an 8-9 week fetus penetrate all zones of the endbrain and cerebellum. On a horizontal histological section of the terminal brain of human fetuses, the cavities of the ventricles were visualized and the development of vascular plexuses in the lateral ventricles of the brain was noted. Thus, in the course of the research, we compared the features of cytoarchitectonics, morphometric parameters of the structures of the endbrain and cerebellum of human fetuses of 8-9 weeks of intrauterine developmen
Доп.точки доступа:
Власенко, О. В.
Гунас, І. В.
Семененко, А. І.
Довгань, О. В.
Бобрук, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Карімулін, Р. Ф.
Вплив різних комбінацій нейропротекторів на неврологічний дефіцит, моторну й орієнтовно-дослідницьку активність, когнітивні функції за експериментального ішемічного інсульту [Текст] = Effect of different combinations of neuroprotectors on neurological deficit, motor and orientation-research activity, cognitive functions during experimental ischemic stroke / Р. Ф. Карімулін, А. І. Семененко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 372-376. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (терапия)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (действие лекарственных препаратов)
Кл.слова (ненормированные):
нейропротекція
Аннотация: На сьогодні максимальні зусилля науковців спрямовані на збереження функціональної здатності та відновлення нейронів у зоні ішемічної півтіні шляхом розробки нових методів нейропротекції, одним із таких підходів могло б бути поєднання різних нейропротекторів за механізмом дії. Мета дослідження – вивчити вплив різних комбінацій нейропротекторів на неврологічний дефіцит, моторну й орієнтовно-дослідницьку активність, когнітивні функції за експериментального ішемічного інсульту. Дослідження проводили при моделюванні ГПМК за ішемічним типом на нелінійних щурах-самцях шляхом двобічної перев’язки внутрішніх сонних артерій. Як досліджувані нейропротекторні комплекси (НПК) були відібрані чотири найбільш ефективні їх комбінації: церебролізин + мексидол; церебролізин + цитиколін; церебролізин + едаравон; церебролізин + холін альфосцерат, які були виявлені як найбільш дієві попередньо – після проведення скринінгу терапевтичної ефективності різних нейропротекторів та їх поєднань. Оцінку лікувальної дії НПК проводили на 4-ту та 7-му добу терапії. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою McGraw Stroke Index. Локомоторну й орієнтовно-дослідницьку активності визначали в тесті “відкрите поле”. Когнітивні функції досліджували в тесті “екстраполяційне вивільнення”. Статистична обробка результатів дослідження включала використання критерію Шапіро-Вілка W, критерію Манна-Уітні та критерію зіставлених рангів Вілкоксона. Проведене дослідження церебропротекторних властивостей чотирьох різних комбінацій нейропротекторів на експериментальній моделі ішемічного враження головного мозку за показниками неврологічного дефіциту, локомоторної та орієнтувально-дослідницької активності, когнітивних функцій дозволило виявити найбільш дієві комбінації і розташувати їх в порядку зменшення ефективності: НПК №2 ≥ НПК №1 > НПК №4 ≥ НПК №3
Today, the maximum efforts of scientists are aimed at preserving the functional capacity and restoring neurons in the ischemic penumbra zone by developing new methods of neuroprotection, one of such approaches could be the combination of different neuroprotectors according to the mechanism of action. The purpose of the study is to study the effect of different combinations of neuroprotectors on neurological deficits, motor and orientation-research activity, and cognitive functions during experimental ischemic stroke. The study was conducted in the modelling of acute stroke according to the ischemic type on non-linear male rats by bilateral ligation of the internal carotid arteries. The four most effective combinations of neuroprotective complexes were selected as neuroprotective complexes (NPC) under investigation: cerebrolysin + mexidol; cerebrolysin + citicoline; cerebrolysin + edaravone; cerebrolysin + choline alfoscerate, which were previously discovered after screening the therapeutic effectiveness of various neuroprotectors and their combinations. Evaluation of the therapeutic effect of NPC was carried out on the 4th and 7th day of therapy. Neurological deficits were assessed using the McGraw Stroke Index. Locomotor and orientation-research activity was determined in the “open field” test. Cognitive functions were investigated in the extrapolation release test. The study of the cerebroprotective properties of four different combinations of neuroprotectors on an experimental model of an ischemic impression of the brain based on indicators of neurological deficit, locomotor and orientation-research activity, and cognitive functions made it possible to identify the most effective combinations and arrange them in order of decreasing effectiveness: NPC № 2 ≥ NPC №1 > NPC №4 ≥ NPC №3
Доп.точки доступа:
Семененко, А. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Іванчук, І. М.
Субмікроскопічні зміни кори головного мозку щурів при ДМГ-індукованому експериментальному онкогенезі та за умов коригуючого впливу наноматеріалів [Текст] = Submicroscopic changes of rat’s cerebral cortex in terms of DMG-induced experimental oncogenesis and under conditions of nanomaterials application / І. М. Іванчук, З. М. Небесна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 80-87. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (осложнения, патофизиология, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (патофизиология, ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES (использование)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Розширення та удосконалення досліджень щодо колоректального раку, особливо щодо його впливу на кору головного мозку, є надзвичайно важливим завданням для наукової спільноти. Метою даного дослідження було встановити субмікроскопічні зміни, які відбуваються в корі мозку під час розвитку експериментального колоректального раку. Крім того, стаття розглядає можливість застосування наночастинок в контексті лікування колоректального раку. Тварини були розподілені на три групи: І – 35 інтактних тварин, ІІ – 70 тварин з ДМГ-індукованим канцерогенезом, ІІІ – 20 тварин з неопластичним ураженням, що отримували композицію НЧ Au/Ag/Fe. Експериментальний канцерогенез був індукований за допомогою N, N-диметилгідразину гідрохлориду, який вводився один раз на тиждень впродовж 30 тижнів. Тваринам третьої групи вводилась водна дисперсія НЧ Au/Ag/Fe внутрішньошлунково один раз на добу впродовж 21 доби. Для приготування гістологічних препаратів використовували загальноприйняті методики. Вивчення препаратів проводилися за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ-125К. Результати. Використання наночастинок Au/Ag/Fe сприяло відновленню структурних елементів кори головного мозку, на субмікроскопічному рівні порівняно з тваринами, яким моделювали ДМГ-індукований канцерогенез. Застосування композиції наночастинок сприяло відновленню структурних елементів кори великих півкуль, зменшенні альтеративних змін у нейроцитах та регенерації ушкоджених кровоносних капілярів органу. Висновок. Сформовані на основі результатів дослідження, свідчать про успішність застосування наночастинок Au/Ag/Fe у зменшенні негативних наслідків розвитку та прогресування ДМГ-індукованої аденокарциноми in situ на кору головного мозку
Expansion and enhancement of research on colorectal cancer, particularly its impact on the cerebral cortex, stand as a profoundly critical task for the scientiﬁ c community.The objective of this study was to identify submicroscopic alterations occurring in the brain cortex during the development of experimental colorectal cancer. Additionally, the article examines the potential application of nanoparticles in the context of colorectal cancer treatment. Animals were divided into three groups: Group I consisted of 35 intact animals, Group II had 70 animals with DMH-induced carcinogenesis, and Group III included 20 animals with neoplastic lesions receiving a composition of Au/Ag/Fe nanoparticles. Experimental carcinogenesis was induced using N, N-dimethylhydrazine hydrochloride, administered once a week for 30 weeks. Animals in Group III were given an intra- gastric dispersion of Au/Ag/Fe nanoparticles once daily for 21 days. Histological preparations were made using conventional methods. Examination of the specimens was conducted using the PEM-125K electron microscope.Results. The utilization of Au/Ag/Fe nanoparticles facilitated the restoration of structural elements within the cerebral cortex at a submicroscopic level compared to animals subjected to DMH-induced carcinogenesis. The application of nanoparticle composition contributed to the restoration of structural elements in the cerebral hemisphere, reduction in alternative changes in neurocytes, and regeneration of damaged blood capillaries in the organ.Conclusion. Drawn from the study’s outcomes indicate the eﬀ ectiveness of applying Au/Ag/Fe nanoparticles in mitigating the adverse eﬀ ects of the development and progression of DMH-induced adenocarcinoma in situ on the cerebral cortex
Доп.точки доступа:
Небесна, З. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Куртов, Є. Ю.
Мембранотоксичний вплив ксенобіотиків на функціонування NA+/K+-атфази клітин головного мозку [Текст] / Є. Ю. Куртов // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 14

MeSH-главная:
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS (диагностическое применение)
ФОСФОЛИПИДЫ -- PHOSPHOLIPIDS (диагностическое применение)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
КОСТНОГО МОЗГА КЛЕТКИ -- BONE MARROW CELLS (ультраструктура)
Аннотация: Сьогодення ставить нас перед фактом про не відповідність екологічним нормам стану повітря та предметів побуту, що містять в своєму складі хімічні сполуки та в великих дозах є токсичними для організму людини. Хлоралкани - хлормісткі вуглеводні, що можуть потрапляти в організм людини з навколишнього середовища, у складі повітря, води та при використанні неякісних предметів побуту з пластмасу та поліетилену. В основі молекулярних механізмів хлоралканів лежать їх мембранотоксичні ефекти з наступними змінами фізико-хімічних властивостей ліпідного матриксу біомембран та ураження генетичного апарату клітини
Свободных экз. нет

Найти похожие

Участь деяких біофлавоноїдів у підтримці тіол-дисульфідної рівноваги клітини [Текст] / Н. О. Горчакова [та ін.] // Фітотерапія.Часопис. - 2022. - N 1. - С. 92

MeSH-главная:
ГЛУТАТИОН-ПРОТЕИНДИСУЛЬФИДРЕДУКТАЗА -- PROTEIN DISULFIDE REDUCTASE (GLUTATHIONE) (биосинтез, действие лекарственных препаратов, химия)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (фармакология, химия)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (действие лекарственных препаратов, метаболизм, секреция)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (действие лекарственных препаратов, метаболизм, секреция)
КРЫСЫ -- RATS
Доп.точки доступа:
Горчакова, Н. О.
Бєленичев, І. Ф.
Дорошенко, А. І.
Бухтіярова, Н. В.
Риженко, В. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кривомаз, Т.
Оргазм: задля всього найкращого [Текст] / Т. Кривомаз // Фармацевт практик. - 2021. - № 11/12. - С. 16-17

MeSH-главная:
ОРГАЗМ -- ORGASM (физиология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (секреция)
Аннотация: У день зимового сонцестояння 21 грудня людство відзначає особливе свято – День всесвітнього оргазму (Global ORGasm – GORG). Засновник цього свята Донна Шихен рекомендує всім людям на землі у цей день обов’язково досягти оргазму. При цьому необхідно думати про мир в усьому світі, боротьбу з кліматичними змінами, соціальну та гендерну рівність, тобто візуалізувати глобальні потреби людства. Можливо, всеохопний вибух позитивних емоцій допоможе змінити світ на краще. Так принаймні вважають ініціатори цього Дня
Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Аннотация: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Доп.точки доступа:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Булик, Р. Є.
Вплив мелатоніну на стрес-зумовлені ультраструктурні перебудови нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів [Текст] / Р. Є. Булик, Т. С. Булик, О. В. Сметанюк // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 25-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Аннотация: Мета дослідження – з’ясувати вплив мелатоніну на ультраструктурний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів, що перебували за умов іммобілізаційного стресу. Матеріал і методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів масою 200–220 г. Тварин розподілено на 3 серії досліджень, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням електронно-мікроскопічного дослідження. Тривалий іммобілізаційний стрес (ІС) моделювали шляхом утримання щурів у спеціальних пластикових клітках-пеналах упродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Мелатонін (Sigma, США, ступінь очищення – 99,5%) у дозі 0,5 мг/кг, у 1,0 мл розчинника (0,9% розчин етанолу на фіз. розчині) уводили щоденно в/очеревинно. Результати. При утримуванні тварин за стандартного режиму освітлення ультраструктурна організація нейронів надзорового ядра (НЯ) гіпоталамуса о 14.00 год свідчить про їх невисоку функціональну активність, порівняно з дослідженнями, проведеними о 02.00 год. Тривале перебування щурів за умов ІС віддзеркалилося істотною перебудовою ультраструктурної організації нейронів НЯ гіпоталамуса. Встановлені зміни можна розглядати як прояв пригнічення нейросекреторної активності, зменшення продукції нейросекрета нейронами гіпоталамуса. Ін’єкції мелатоніну на тлі ІС призвели до відносної нормалізації ультраструктурного стану нейронів НЯ гіпоталамуса тварин. Зокрема, дослідженнями о 02.00 год встановлено світлі нейросекреторні клітини, які містили велике, пікнотично змінене ядро. Спостерігали інвагінації каріолеми, домінування еухроматину в ядрі. Простежувалися гетерогенні зміни мітохондрій. Помітні збільшені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС). Водночас у нейроплазмі помітні невелике число рибосом та небагато гормональних гранул. Вказана картина нейросекреторних клітин віддзеркалює відносне покращання їх електронномікроскопічного стану, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин. Висновки. 1. У тварин, що перебували в умовах стандартного фотоперіоду, у нічний період експерименту структурна організація нейронів надзорового ядра гіпоталамуса віддзеркалює вираженість внутрішньоклітинних синтезувальних процесів о 02.00 год. Удень відзначається зниження активності досліджуваних структур. 2. В умовах іммобілізаційного стресу ультраструктурна організація вказаних нейронів надзорового ядра гіпоталамуса свідчить про виражені порушення реактивного характеру з ознаками зниження функціональної спроможності структур та явищами набряку і деструкції впродовж періоду спостережень. 3. Ін’єкції мелатоніну на тлі іммобілізаційного стресу призвели до відносного покращання ультраструктурного стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса тварин, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин.
Доп.точки доступа:
Булик, Т. С.
Сметанюк, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення [Текст] / В. Р. Йосипенко [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
Аннотация: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Матеріал і методи. Експерименти проведені на 36 старих білих щурах-самцях. Досліджуваний матеріал фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, приготовленого на основі фосфатного буферу із рН 7,2–7,4. Далі проводили постфіксацію у 1% розчині тетраокису осмію та виконували його дегідратацію у пропіленоксиді, після чого заливали в суміш епоксидних смол. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, контрастували ураніацетатом та цитратом свинцю відповідно до методу Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К. Результати. Дослідження нейронів БПЯ за стандартного світлового режиму виявили ядра з нерівними контурами. Ядерця досить об’ємні. Нейроплазма містить добре розвинені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) та невеликі цистерни комплексу Гольджі (КГ). Мітохондрії округлі, невеликі, з помірно вираженими кристами. За умов цілодобової темряви нами встановлено, що ядра клітин округлі, рідше визначалися ядерця. У нейроплазмі наявні локально розширені канальці ЕПС, цистерни КГ. Мітохондрії із просвітленим матриксом та фрагментованими кристами. За умов цілодобового освітлення виявлено округлої форми ядра з нерівними контурами каріолеми, що утворює глибокі інвагінації. Ядерця визначалися рідко. У гіалоплазмі визначаються канальці ЕПС, що локально розширені. Мітохондрії невеликі за розмірами з просвітленим матриксом та редукованими кристами. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темновий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою “темних” клітин.
Доп.точки доступа:
Йосипенко, В. Р.
Булик, Р. Є.
Кривчанська, М. І.
Лукань, Ю. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Вплив світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / О. В. Сметанюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 61-67. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Аннотация: Надзорове (супраоптичне) ядро гіпоталамуса є однією з ключових нейросекреторних ланок, що забезпечують об’єднання нервових і ендокринних механізмів регуляції в загальну нейроендокринну систему, беручи участь у такий спосіб у реалізації відповідної реакції організму на стресорні впливи. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогодні немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалим перебуванням за умов постійної темряви (світлової депривації). Мета роботи – з’ясувати вплив світлової депривації на морфофункціональний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 2 групи (звичайний світловий режим та постійна темрява відповідно), у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год і вивчався із застосуванням морфофункціональних та статистичних методів дослідження. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзорових ядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер із максимумом активності вдень (до 14.00 год). При утримуванні тварин в умовах постійної темряви о 14.00 год виявлено зростання розмірів їх ядер на 21,1±2,4% (r=0,73), викликані збільшенням площі ядерець нейронів (r=0,89), яка становила 61,94±7,07 мкм2. Привертало увагу і вірогідне зниження щодо інтактних тварин ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ЯЦС), яке становило 2,07 ± 0,041 од. Світлова депривація призводила о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрах на 35,3±2,1%, ядерцях – на 26,6±1,9%. Проведеними дослідженнями о 02.00 год виявлено, що площа ядер нейронів становила 98,33±5,40 мкм2 і була вірогідно більшою за аналогічну в інтактних тварин. Вказані зміни супроводжувалися збільшенням площі ядерець, яка становила 48,90±6,892 мкм2 (r=0,87) і площі цитоплазми нейронів, яка перебувала у межах 217,61±7,199 мкм2 (r=0,91). ЯЦС нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год було нижчим від такого ж в інтактних тварин на 2,67±0,17%. Відзначено вірогідне зростання концентрації РНК в ядрах, ядерцях та цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо показників тварин попереднього часового інтервалу, які перебували за умов постійної темряви. Порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год виявлено підвищення в нічний період спостереження ЯЦС у досліджуваних нейронах, яке становило 2,55±0,022 од. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність надзорових ядер гіпоталамуса. 2. Постійна темрява (світлова депривація) не спричиняє інверсії ритму морфофункціональної активності досліджуваних нейронів, максимальні величини, як і в інтактних тварин, припадають на денний проміжок. 3. Світлова депривація викликає вірогідне збільшення площі нейронів, їх ядер, ядерець у нічний та денний інтервали спостереження. Водночас спостерігається зменшення ядерно цитоплазматичного співвідношення, зниження концентрації РНК в ядрах та ядерцях нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів у денний період доби.
Доп.точки доступа:
Сметанюк, О. В.
Булик, Р. Є.
Булик, Т. С.
Кривчанська, М. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Крищишин-Дилевич, А. П.
Qsar-аналіз бібліотек 4-тіазолідинон-споріднених гетероциклів для прогнозування протитрипаносомних властивостей нових похідних [Текст] = Qsar-analysis of the 4-thiazolidinone-related libraries for the prediciting of antitripanosomal properties of novel derivatives / А. П. Крищишин-Дилевич // Медична та клінічна хімія. - 2020. - Том 22, N 4. - С. 39-46

MeSH-главная:
ТИАЗОЛИДИНЫ -- THIAZOLIDINES
ТРИПАНОСОМОЗ АФРИКАНСКИЙ -- TRYPANOSOMIASIS, AFRICAN
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Аннотация: Похідні тіазолідинону та споріднених гетероциклів є джерелом нових протипаразитарних агентів, у тому числі молекул із протитрипаносомними властивостями. В актуальних наукових джерелах знайдено ряд досліджень про кількісний взаємозв’язок структура – протитрипаносомна активність, що включає різні підходи комп’ютерної хімії. Більшість досліджень належить до так званих мультитаргетних, коли до вибірки включають результати інших видів протипаразитарних активностей. Розробка нових QSAR-моделей похідних тіазолідинону з протитрипаносомними властивостями дозволить окреслити напрямки спрямованого дизайну нових протипаразитарних агентів на основі циклів тіазолу та тіазолідинону
Derivatives of thiazolidinone and related heterocycles are a source of new antiparasitic agents, including molecules with antitrypanosomal properties. A number of studies of the quantitative structure – antitrypanosomal activity relationship based on different approaches of computer chemistry have been found in the relevant scientific sources. Although most studies belong to the so-called – multitarget, when the studied set include the results of other types of antiparasitic activities. Development of new QSAR-models of thiazolidinone derivatives with antitrypanosomal properties will allow to outline the directions of directed design of new antiparasitic agents based on thiazole and thiazolidinone cycles
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Савустьяненко, А. В.
Застосування цитиколіну для лікування первинної відкритокутової глаукоми [Текст] = The use of citicoline for the treatment of primary open-angle glaucoma / А. В. Савустьяненко // Архів офтальмології України. - 2020. - Т. 8, № 2. - С. 41-50. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
ЦИТИДИНДИФОСФАТХОЛИН -- CYTIDINE DIPHOSPHATE CHOLINE (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ -- GLAUCOMA, OPEN-ANGLE (иммунология, классификация, лекарственная терапия, патофизиология)
Кл.слова (ненормированные):
НЕЙРОПРОТЕКТОРЫ
Аннотация: Цитиколін є потужним нейропротекторним засобом, що застосовується для лікування низки неврологічних і офтальмологічних захворювань. Мета цього короткого огляду зводилася до того, щоб оцінити ефективність і безпеку цитиколіну при первинній відкритокутовій глаукомі. Препарат призначався додатково до засобів для зниження внутрішньоочного тиску. Результати. На сьогодні виконано 10 основних клінічних досліджень цитиколіну при первинній відкритокутовій глаукомі. Були виявлені чотири важливих клінічних ефекти цитиколіну: 1) збереження поля зору за даними периметрії. У трьох дослідженнях стабілізація поля зору (припинення його погіршення) відбувалася протягом перших 4, 4 або 12 місяців лікування цитиколіном без прогресування протягом наступних 2, 2 і 9 років терапії відповідно. При цьому цитиколін весь час призначався на циклічній основі: періоди прийому препарату змінювалися перервами в лікуванні, і навпаки; 2) посилення функції сітківки, про що свідчить зменшення латентності й збільшення амплітуди патерн-електроретинограми; 3) підтримка морфології сітківки, оскільки цитиколін запобігав стоншенню шару нервових волокон сітківки й комплексу гангліозних клітин за даними оптичної когерентної томографії; 4) покращення провідності по зорових шляхах, про що свідчить зменшення латентності та збільшення амплітуди викликаних зорових потенціалів. Цитиколін був ефективним при різних стадіях первинної відкритокутової глаукоми за класифікацією Glaucoma Staging System 2 (Система класифікації глаукоми за стадіями 2). Препарат не викликав побічних ефектів і добре переносився. З огляду на виконані дослідження запропоновано схему лікування первинної відкритокутової глаукоми таблетками цитиколіну: вранці 250 мг і ввечері 250 мг, у загальній добовій дозі 500 мг. Курс лікування здійснювати циклами, що йдуть один за одним: 4 місяці лікування, 2 місяці перерви. Висновки. Цитиколін є ефективним і безпечним засобом для лікування первинної відкритокутової глаукоми й може бути рекомендований як нейропротекторна терапія додатково до основної, спрямованої на зниження внутрішньоочного тиску
Citicoline is a powerful neuroprotective agent used to treat a number of neurological and ophthalmic diseases. The purpose of this brief review was to evaluate the efficacy and safety of citicoline in primary open-angle glaucoma. The drug was prescribed in addition to medicines for lowering intraocular pressure. Results. To date, 10 major clinical studies of citicoline in primary open-angle glaucoma have been performed. Four important clinical effects of the drug have been identified: 1) preservation of visual field according to perimetry. In three studies, stabilization of the visual field (cessation of its deterioration) occurred during the first 4, 4, or 12 months of treatment with citicoline, without progression over the next 2, 2, and 9 years of therapy, respectively. During this, citicoline was always prescribed on a cyclical basis: the periods of taking the drug were replaced by interruptions in treatment, and vice versa; 2) improvement of retinal function, as evidenced by a decrease in latency and an increase in the amplitude of the pattern electroretinogram; 3) maintaining the morphology of the retina, since citicoline prevented the thinning of the retinal nerve fiber layer and ganglion cell complex according to optical coherence tomography; 4) improvement of neural conduction along visual pathways, as evidenced by a decrease in latency and an increase in the amplitude of visual evoked potentials. Citicoline was effective in various stages of primary open-angle glaucoma according to Glaucoma Staging System 2. The drug did not cause side effects and was well tolerated. Based on the studies performed, a scheme for the treatment of primary open-angle glaucoma with citicoline tablets was proposed: 250 mg in the morning and 250 mg in the evening, in a total daily dose of 500 mg. The course of treatment should be carried out in successive cycles: 4 months of treatment, 2 months of interruption. Conclusions. Citicoline is an effective and safe treatment for primary open-angle glaucoma and can be recommended as an additional neuroprotective therapy for lowering intraocular pressure
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Изменения структуры нейронов черной субстанции, показателей антиоксидантной защиты головного мозга и поведения у мышей разного возраста с МФТП моделью паркинсонизма [Текст] / И. Ф. Лабунец [и др.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 14-22. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ПАРКИНСОНОПОДОБНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- PARKINSONIAN DISORDERS
НЕЙРОТОКСИНЫ -- NEUROTOXINS
1-МЕТИЛ-4-ФЕНИЛ-1,2,3,6-ТЕТРАГИДРОПИРИДИН -- 1-METHYL-4-PHENYL-1,2,3,6-TETRAHYDROPYRIDINE
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МЫШИ -- MICE
Аннотация: При болезни Паркинсона массовая гибель дофаминергических нейронов черной субстанции головного мозга приводит к появлению характерных двигательных нарушений. Показано влияние возраста и оксидативного стресса на ее развитие. Цель: оценить влияние нейротоксина 1-метил-4-фенил-1,2,3,6-тетрагидропиридина (МФТП) на изменения структуры нейронов черной субстанции, факторов оксидативного стресса и антиоксидантной защиты головного мозга, а также поведения у мышей разного возраста. Материалы и методы. Мышам линии FVB/N и 129/Sv в возрасте 6–7 мес. вводили МФТП в дозе 12 мг/кг 4 раза через 2 ч или 30 мг/кг 1 раз; мышам в возрасте 15–16 мес. нейротоксин вводили в дозе 30 мг/кг 1 раз. Результаты. У взрослых мышей обеих линий и обоих полов МФТП в дозе 12 мг/кг, 4 инъекции, повреждает структуру от 48 до 60 % нейронов компактной части черной субстанции, а после одной инъекции в дозе 30 мг/кг — от 71 до 98 % нейронов. Введение МФТП 1 раз в дозе 30 мг/кг стареющим мышам обеих линий и обоих полов повреждает структуру до 30 % нейронов компактной части черной субстанции. Под влиянием одинаковой дозы нейротоксина у взрослых мышей наблюдается нарушение двигательной и недвигательной активности, а у стареющих — преимущественно двигательной активности, оцененных в тестах «открытое поле», на ригидность и в ротарод-тесте. Содержание малонового диальдегида существенно повышается в головном мозге опытных взрослых и стареющих мышей, тогда как изменения активности супероксиддисмутазы, каталазы и глутатионредуктазы (снижение и повышение) зависят от возраста и линии животных. Выводы. Таким образом, существуют возрастные различия влияния МФТП на структуру нейронов черной субстанции, активность антиоксидантных ферментов головного мозга и поведение мышей. Результаты могут быть полезными при изучении патогенеза паркинсонизма и разработке индивидуализированных подходов к его терапии
Доп.точки доступа:
Лабунец, И. Ф.
Савосько, С. И.
Пантелеймонова, Т. Н.
Бутенко, Г. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Яценко, К. В.
Ефекти слабкого постійного електричного струму на нейритогенез у модельних експериментах in vitro [Текст] / К. В. Яценко, І. В. Лушнікова, Г. Г. Скибо // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 41-49

MeSH-главная:
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS (цитология)
НЕЙРИТЫ -- NEURITES (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
КУЛЬТУРНЫХ СРЕД МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CULTURE TECHNIQUES (методы)
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION (методы)
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ ПОСТОЯННЫМ ТОКОМ -- TRANSCRANIAL DIRECT CURRENT STIMULATION (методы)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: У роботі досліджено вплив стимуляції нервових клітин слабким постійним струмом (ПС) в експериментах in vitro з використанням коротко- і довгострокових культур дисоційованих клітин гіпокампа. Вплив здійснювали одноразово протягом 4 год за допомогою металевих електродів та приладу для генерації ПС. Оцінювали структурні зміни при дії слабкого ПС (0,25 мА) за нормальних умов культивування або при моделюванні запального процесу за допомогою ліпополісахариду. Аналізували площу нейритів та синаптоподібних структур, а також кількість гліальних клітин. Виявлено, що стимуляція слабким ПС суттєво прискорювала формування нейритів у початковий період культивування гіпокампальних клітин. Протягом 2-5-їдоби після впливу площа нейритів була більшою у середньому на 21,4 ± 1,2 % відносно контролю та на 25,3 ± 1,2 % щодо дії ліпополісахариду. При використанні довгострокових культур (10-12-денних), де структура нейритів мала вигляд добре розвинених мереж, ефекти ПС спостерігалися тільки за умов впливу ліпополісахариду і проявлялися у зменшенні дезорганізації нейритів та збільшенні площі синапсів у середньому на 21,2 ±1,1 %. Крім того, кількість гліальних клітин була менше на 15,6 ± 0,9 %. Таким чином, нейропротекторні ефекти слабкого ПС можуть бути пов ’язані з безпосереднім впливом на нейритогенез і відновленням нервової тканини
Доп.точки доступа:
Лушнікова, І. В.
Скибо, Г. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Оцінка нейропротективних властивостей Адемолу в умовах експериментальної черепно-мозкової травми [Текст] = Evaluation of neuroprotective properties of Ademol with experimental traumatic brain injury conditions / С. І. Семененко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2019. - Т. 23, № 2. - С. 209-211. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Адемол--животное

MeSH-главная:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (терапия)
КРЫСЫ -- RATS
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Вибір лікарських засобів при травматичних ушкодженнях головного мозку є однією з найбільш складних проблем у комплексі лікування таких хворих. Метою роботи було оцінити величину церебропротекторної дії Адемолу за показником летальності щурів на фоні експериментальної черепно-мозкової травми (ЧМТ). Експериментальну модель ЧМТ важкого ступеня тяжкості викликали дією потоку вуглекислого газу під тиском, що створювали із використанням газобалонного пневматичного пістолету. Терапевтичну дію Адемолу на модельній ЧМТ оцінювали при застосуванні доз 1, 2 та 4 мг/кг внутрішньовенно. Псевдооперовані тварини та контрольна група отримували 0,9% розчин NаСl у дозі 2 мл/кг в/в. Результати обробляли за допомогою статистичної програми StatPlus 2009. Використовували кутове перетворення Фішера при обліку результатів в альтернативній формі. У ході проведеного експерименту виявлено, що у групі контрольної патології наприкінці експерименту, 8 доба після моделювання ЧМТ зареєстровано загибель 90% щурів р0,05. Найбільшу захисну дію на головний мозок Адемол проявив у дозі 2 мг/кг, де загибель щурів становила 30% на 8 добу експерименту. Отримані дані свідчать, що поміж досліджуваних доз — 1, 2 та 4 мг/кг умовно-ефективною є саме 2 мг/кг, в якій Адемол проявив найбільшу нейропротекторну активність (р0,05)
The choice of drugs in traumatic injuries of the head is one of the most complex problems in the complex treatment of such patients. The aim was to estimate the cerebroprotective action of Ademol on the indicator of lethality of rats against the background of an experimental traumatic brain injury (TBI). The experimental model of the TBI of severe severity was caused by the action of the flow of carbon dioxide under pressure that was created using a gas cylinder pneumatic gun. The therapeutic effect of Ademol on the model TBI was evaluated at doses of 1, 2 and 4 mg/kg intravenously. Pseudo-operative animals and control group received a 0.9% NaCl solution at a dose of 2 ml/kg. The results were processed using the statistical program StatPlus 2009. Used Fisher angular transformation when accounting for results in an alternative form. In the course of the experiment, it was found that in the control group at the end of the experiment, 8 days after the TBI model, death of 90% of the rats was recorded p0.05. Ademol showed the highest protective effect on the brain at a dose of 2 mg/kg where the death of rats was 30% on the 8th day of the experiment. The obtained data indicate that among the studied doses 1; 2 and 4 mg/kg is conventionally effective at just 2 mg/kg, in which Ademol exhibited the highest neuroprotective activity (p0.05)
Доп.точки доступа:
Семененко, С. І.
Ходаківський, О. А.
Семененко, О. М.
Яковлева, О. О.
Семененко, Н. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Пронейрогенные эффекты тразодона в отношении клеток-предшественников нейронов у мышей и человека [Текст] / V. Bortolotto [et al.] // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 1. - С. 76-90. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
НЕРВНЫЕ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- NEURAL STEM CELLS (действие лекарственных препаратов)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS
ТРАЗОДОН -- TRAZODONE
Доп.точки доступа:
Bortolotto, V.
Mancini, F.
Mangano, G.
Salem, R.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Вплив низько- та високожирової дієти на структуру гіпокампа у нокаутних мишей АроЕ-/- [Текст] / Т. М. Коваленко [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 4. - С. 31-40

MeSH-главная:
ДИЕТА С ВЫСОКИМ СОДЕРЖАНИЕМ ЖИРОВ -- DIET, HIGH-FAT
ДИЕТА С ОГРАНИЧЕНИЕМ ЖИРОВ -- DIET, FAT-RESTRICTED
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES (методы)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
МЫШИ -- MICE
Аннотация: Проведено морфологічні та біохімічні дослідження зони СА1 гіпокампа в аполіпопротеїн Е (АроЕ)-дефіцитних мишей за умов споживання дієт (8 тиж) із низьким (НЖ) та високим (ВЖ) вмістом жирів. Використовували методи імуногістохімії, світлової та електронної мікроскопії, імуноферментного аналізу, а також морфометричної та статистичної обробки. Встановлено, що морфофункціональний стан нервових клітин гіпокампа АроЕ-/- мишей значною мірою залежить від жирового вмісту дієти. У тварин на НЖ-раціоні спостерігався вищий ступінь нейрозапалення, ніж у контрольних та мишей, які споживали ВЖ-дієту, що проявлявся у розвитку реактивного астро- та мікрогліозу. Кількість неушкоджених пірамідних нейронів в зоні СА1 гіпокампа АроЕ-/- мишей на НЖ-дієті достовірно зменшувалася порівняно з контролем і за умов ВЖ-дієти. У тварин на НЖ- і ВЖ-раціоні знижувалися щільність синоптичних терміналей, кількість мітохондрійу них, а також концентрації молекул клітинної адгезії. Можна припустити, що для процесів синаптогенезу та синоптичної пластичності критичним виявився не стільки жировий вміст дієти, скільки дефіцит АроЕ
Доп.точки доступа:
Коваленко, Т. М.
Осадченко, І. О.
Шепілов, Д. Р.
Сможаник, К. Г.
Муравйова, Д. В.
Ушакова, Г. О.
Марунгруанг, Н.
Приходько, О.
Холеніус, Ф.
Скибо, Г. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Черній, В. І.
Сучасні можливості та перспективи інтенсивної терапії хворих із гострим ішемічним інсультом в Україні [Текст] = Modern opportunities and prospects intensive therapy of patients with acute ischemic stroke in Ukraine / В. І. Черній, Т. В. Черній, І. А. Андронова // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2019. - N 2. - С. 5-14. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (терапия)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы)
ТРОМБОЛИЗИС МЕХАНИЧЕСКИЙ -- MECHANICAL THROMBOLYSIS (использование, методы)
ТРОМБЭКТОМИЯ -- THROMBECTOMY (использование, методы)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: У статті представлено основи американських і європейських клінічних рекомендацій 2018 року для лікування ішемічного інсульту в гострому періоді, які об’єднують досвід терапії за останні роки, та проведено оцінку можливості української охорони здоров’я в реалізації цих рекомендацій нині. Клінічні настанови для забезпечення оптимального лікування повинні мати у своєму розпорядженні арсенал сучасних засобів: внутрішньоартеріальне введення rtPa та ендоваскулярні втручання (механічна тромбектомія в поєднанні з тромбоаспірацією). Майбутнє в лікуванні ішемічного інсульту пов’язано з комбінованим лікуванням: поєднання тромболізису, тромбектомії із застосуванням нейропротекції, а саме — полінейропротекції, застосування декількох препаратів, кожен з яких впливає на конкретну патологічну ланку для усунення вторинних ушкоджень мозку (корекція гіпоксемії (Цитофлавін, Ксаврон), гіпотонії, гіповолемії, реології, гіпертермії, гіпер- і гіпоглікемії, гіпер- і гіпокапнії, внутрішньочерепної гіпертензії)
Тhe article presents the basics of American and European clinical guidelines 2018 for the treatment of ischemic stroke in the acute period, which combine the experience of therapy in recent years, and assesses the possibility of Ukrainian health care in the implementation of these recommendations at the present time. Clinical guidelines to ensure optimal treatment should have at their disposal an аrsenal of modern means: intra-arterial rtPa and endovascular intervention (mechanical thrombectomy in combination with thromboaspiration). The future in the treatment of ischemic stroke is associated with combination treatment: the combination of thrombolysis, thrombectomy with the use of neuroprotection, namely, polyneuroprotection, the use of multiple drugs, each of which affects specific pathological link to eliminate the secondary damage of the brain (correction of hypoxemia (Cytoflavin, Xavron), hypotension, hypovolemia, rheology, hyperthermia, hyper- and hypoglycemia, hyper- and hypocapnia, intracranial hypertension)
Доп.точки доступа:
Черній, Т. В.
Андронова, І. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Патологічні зміни головного мозку мишей на тлі моделювання ішемії з асоційованою вірусною інфекцією [Текст] / Н. С. Турчина [та ін.] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 2/3. - С. 57-65

MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА -- CEREBRAL CORTEX (патология)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диагностика, патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (диагностика, патофизиология)
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, патофизиология)
ДИЕТА С ВЫСОКИМ СОДЕРЖАНИЕМ ЖИРОВ -- DIET, HIGH-FAT (использование)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (патология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Мета – експериментально дослідити структурні зміни кори головного мозку мишей при використанні жирової дієти (ЖД), зараженні герпетичною інфекцією та ішемізації. Матеріали і методи. У дослідженні використано 194 тварини (миші лінії Ваlb/с). У серіях послідовних експериментів сформовано 7 груп: 1-ша (n = 52)–ЖД з холестерином, 2-га (n=30, померли 7 тварин) – зараження вірусом простого герпесу 1 типу (ВПГ-1), 3-тя (n=30) – однобічна оклюзія загальної сонної артерії (ОЗСА), 4-та (n=20, померли 10 тварин) – зараження ВПГ-1 та ОЗСА, 5-та (n=5) – зараження ВПГ-1 та використання ЖД, 6-та (n = 16, померли 10 тварин ) – зараження ВПГ-1, ОЗСА та використання ЖД, група додаткового контролю–інтактні тварини (n=5). Здійснено морфометричну оцінку мікропрепаратів для визначення щільності нейронів неокортекса з дегенеративними змінами та без них тім’яної та скроневої ділянок кори головного мозку та гіпокампа. Результати. Морфометричний аналіз мікропрепаратів дав змогу виділити основні зони та анатомічні утворення мозку, які зазнали пошкодження в експериментальних моделях. Зміни виявлено переважно у неокортексі тім’яної та скроневої ділянок кори головного мозку та гіпокампі. Для оцінки типу пошкодження мозку нейронів виділено вогнищеві та дифузні зміни. Зроблено спробу оцінити динаміку змін щільності нейронів із ознаками дегенерації та без них у тім’яній та/або скроневій ділянках кори головного мозку лабораторних тварин при використанні ЖД, інфікуванні ВПГ-1 та ОЗСА. Висновки. На основі даних мікроскопічного дослідження скроневої та/або тім’яної ділянок кори головного мозку лабораторних тварин установлено, що поєднання таких чинників, як ЖД, нейроінфекція та ішемізація, спричинило збільшення щільності нейронів з ознаками дегенерації та вплинуло на динаміку їх утворення. За результатами морфометричного дослідження кори головного мозку лабораторних мишей виявлено статистично значуще збільшення ішемічного пошкодження нейронів: у разі інфікування ВПГ-1 та використання ЖД–локального характеру, у разі ОЗСА–дифузного характеру Збільшення ступеня пошкодження неокортекса при ішемізації головного мозку мишей із герпетичною інфекцією та використанням ЖД свідчить про можливий зв’язок між ними
Доп.точки доступа:
Турчина, Н. С.
Савосько, С. І.
Черенько, Т. М.
Рибалко, С. Л.
Старосила, Д. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)