Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Редкие издания (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Освещенность<.>)

Общее количество найденных документов : 24
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-24

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Gevorkyan A., Ippolitov D., Bocharova T.
Заглавие : Circadian disruption as a factor of impaired adaptive T-cell immunity response
Место публикации : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2022. - N 1. - С. 71-76 (Шифр ПУ17/2022/1)
MeSH-главная: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ТИМУС -- THYMUS GLAND
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
СТАРЕНИЕ -- AGING
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: The study was carried out with the aim to evaluate the effects of continuous lightning (CL) and subsequent circadian rhythm disruption on CD4+/CD8+ populations of adaptive cell immunity. For further understanding of underlying processes that affect CD4+/CD8+ proliferation and differentiation, the expression levels of CD3+ and CD95+ cell receptors were evaluated. Chinchilla rabbits were exposed to shift work simulation - 24 hours of CL. We organized 5 time-related groups: 2, 4, 6, 12 months of CL respectively. The 5th group – corresponding control. Thymus derived slides were examined using immunofluorescence assay. A decrease in the expression of CD3+ and CD8+ and an increase in the expression of CD4+ lymphocytes, which was accompanied by an increase in the ratio of CD4+/CD8+ were found after 2 months of the experiment. After 4 and 6 months of CL, there was an increase in CD3+ expression and a decrease in CD4+ and CD8+ expression. The lowest levels of CD3+, CD4+ and CD8+ were recorded after 12 months of the experiment, which is a manifestation of significant immunosuppression due to premature aging of the thymus. The level of CD95+ lymphocytes was higher in the group after 12 months of CL, indicating the activation of apoptosis in thymocytes caused by circadian rhythms disruption under the influence of chronic light stressМетою цього дослідження було оцінити вплив тривалого цілодобового освітлення (ЦО), що викликає порушення циркадних ритмів, на популяції CD4+/CD8+ клітин набутого клітинного імунітету. Для більш глибокого розуміння процесів, що впливають на проліферацію та диференціювання CD4+/CD8+ лімфоцитів, додатково було вивчено рівень експресії CD3+ та CD95+ рецепторів. Протягом експерименту кролі породи “Шиншила” були піддані впливу 24 годинного освітлення. Організовано 5 груп, в залежності від тривалості експерименту: 2, 4, 6, 12 місяців ЦО відповідно. 5-та група складалася з контрольних тварин. Мікропрепарати тимусу тварин були досліджені з використанням імунофлюоресцентних методів. Після 2-х місяців експерименту відзначали зниження експресії CD3+ та CD8+ та посилення експресії CD4+ лимфоцитів, що супроводжувалося зростанням співвідношення CD4+/CD8+. Після 4-х та 6-ти місяців ЦО спостерігали посилення експресії CD3+ та зниження експресії CD4+ й CD8+. Найнижчі показники рівня CD3+, CD4+ й CD8+ були зафіксовані після 12-ти місяців експерименту, що є проявом значної імуносупресії, обумовленої передчасним старінням тимусу. Рівень CD95+ лімфоцитів був вищим у групі після 12-ти місяців ЦО, що свідчить про активацію апоптозу у клітинах тимусу, спричинену порушенням циркадних ритмів під впливом хронічного світлового стресу
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Булик Р. Є., Сметанюк О. В., Власова К. В., Кривчанська М. І.
Заглавие : Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18 (Шифр КУ27/2021/20/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Аннотация: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Йосипенко В. Р., Булик Р. Є., Кривчанська М. І., Лукань Ю. Р.
Заглавие : Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 3. - С. 28-33 (Шифр КУ27/2021/20/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Аннотация: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Матеріал і методи. Експерименти проведені на 36 старих білих щурах-самцях. Досліджуваний матеріал фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, приготовленого на основі фосфатного буферу із рН 7,2–7,4. Далі проводили постфіксацію у 1% розчині тетраокису осмію та виконували його дегідратацію у пропіленоксиді, після чого заливали в суміш епоксидних смол. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, контрастували ураніацетатом та цитратом свинцю відповідно до методу Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К. Результати. Дослідження нейронів БПЯ за стандартного світлового режиму виявили ядра з нерівними контурами. Ядерця досить об’ємні. Нейроплазма містить добре розвинені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) та невеликі цистерни комплексу Гольджі (КГ). Мітохондрії округлі, невеликі, з помірно вираженими кристами. За умов цілодобової темряви нами встановлено, що ядра клітин округлі, рідше визначалися ядерця. У нейроплазмі наявні локально розширені канальці ЕПС, цистерни КГ. Мітохондрії із просвітленим матриксом та фрагментованими кристами. За умов цілодобового освітлення виявлено округлої форми ядра з нерівними контурами каріолеми, що утворює глибокі інвагінації. Ядерця визначалися рідко. У гіалоплазмі визначаються канальці ЕПС, що локально розширені. Мітохондрії невеликі за розмірами з просвітленим матриксом та редукованими кристами. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темновий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою “темних” клітин.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бєлікова О. І., Черно В. С., Френкель Ю. Д., Костенко В. О.
Заглавие : Вплив хронічної гіпомелатонінемії на вуглеводний і ліпідний обмін за умов призначення щурам "дієти західного типу"
Место публикации : Фізіологічний журнал. - К., 2018. - Том 64, N 3. - С. 52-60 (Шифр ФУ6/2018/64/3)
MeSH-главная: ДИЕТА ЗАПАДНАЯ -- DIET, WESTERN
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Досліджували вплив гіпомелатонінемії, індукованої цілодобовим освітленням щурів інтенсивністю 1500 лк протягом 60 діб, на вуглеводний і ліпідний обмін за умов призначення висококалорійної вуглеводно-ліпідної дієти (20 %-й розчин фруктози та відповідний раціон). Виявлено, що за цих умов зменшувалася концентрація мелатоніну у сироватці крові на 55,6 % порівняно з результатом, отриманим при окремому цілодобовому освітленні. У тварин спостерігалися більш глибокі метаболічні порушення, притаманні синдрому інсулінорезистентності (рівень гіперінсулінемії, дисліпопротеїнемії, гіпо-α-ліпопротеїнемії, гіпертригліцеридемії, підвищення маси вісцерального жиру). Це супроводжувалося розвитком декомпенсованого пероксидного окиснення ліпідів у крові щурів, зменшенням антиоксидантного потенціалу, але без істотних змін вмісту маркерів системного запалення (фактора некрозу пухлини α та церулоплазміну). При цьому утворення вторинних продуктів пероксидації (сполук, що реагують з тіобарбітуровою кислотою) перевищувало на 49,1 та 11,9 % відповідний результат груп з окремим впливом цілодобового освітлення та дієти
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сердюк А. М., Акіменко В. Я., Стеблій Н. М.
Заглавие : Результати вивчення взаємозв’язку між суб’єктивною оцінкою опитуваними стану свого здоров’я та умовами природного освітлення та інсоляції їх житла
Место публикации : Журнал Національної академії медичних наук України. - К., 2018. - Том 24, N 3/4. - С. 329-339 (Шифр ЖУ3н/2018/24/3/4)
MeSH-главная: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
СВЕТ -- LIGHT
ЖИЛЬЕ -- HOUSING
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS
Аннотация: У роботі досліджено взаємозв’язок між суб’єктивною оцінкою мешканцями рівнів природної освітленості та інсоляції своїх житлових приміщень і стану їх здоров’я. Були проаналізовані пріоритетні інформаційні джерела по психофізіологічній дії природного і штучного світла та інсоляції як факторів внутрішньожитлового середовища та проведене анонімне анкетне опитування 350 респондентів. На основі аналізу інформаційних джерел по молекулярним механізмам циркадних ритмів організмів, відкриттю нових фоторецепторів в сітківці ока, які трансформують вплив світла в регулюючий сигнал по виробництву мелатоніну в шишковидній залозі, визнанню клініцистами “світлового голодування”, як однієї із причин розвитку депресії і синдрому SAD (Seasonal Affective Disorder — апатія, млявість та прагнення чогось солоденького и смачненького в осінньо-зимовий період). Сформульовано гіпотезу про можливий негативний вплив недостатньої тривалості природного освітлення та інсоляції житла на здоров’я людини. Встановлений достовірний зв’язок між суб’єктивною оцінкою рівня природного освітлення житла і реактивною тривожністю опитуваних (Р ‹ 0,004). Люди з високою реактивною тривожністю більш схильні позитивно оцінювати рівень природного освітлення приміщення перебування. Серед опитуваних з різною реактивною тривожністю (висока, помірна, низька) не відзначено достовірного зв’язку результатів їх суб’єктивної оцінки “тривалості проникнення прямих сонячних променів у кімнату” та кількістю випадків захворювань ГРВІ протягом року. Показана можливість шляхом анкетного опитування характеризувати рівень природного освітлення та інсоляції житла.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шаповал Л. М., Коп’як Б. С., Дмитренко О. В., Майський В. О., Маньковська О. П., Сагач В. Ф.
Заглавие : NO-ергічний контроль функції кровообігу у довгастому мозку щурів з експериментальним геміпаркінсонізмом за умов тривалого цілодобового освітлення
Место публикации : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Том 62, N 6. - С. 50-59 (Шифр ФУ6/2016/62/6)
MeSH-главная: АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
МОЗГ ПРОДОЛГОВАТЫЙ -- MEDULLA OBLONGATA
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Аннотация: Дослідження проведено на щурах з однобічним ушкодженням дофамінергічних (ДА) нейронів чорної субстанції (substantia nigra, SN) середнього мозку (експериментальний геміпаркінсонізм). Показано, що дегенерація ДА-нейронів SNсупроводжується розвитком гіперактивності тих ДА-рецепторів, що залишилися неушкодженими і реагують на апоморфіновий (Аро) тест обертальними рухами. Асиметрія рухової поведінки тварин чітко корелює з рівнем ушкодження нейронів SN, що підтверджує морфологічний аналіз дегенеративних змін ДА- нейронів SN. Після введення 6-ГОДА у SN 42,6 % тварин демонстрували інтенсивні Аро-індуковані обертальні рухи (понад 180об/30хв), що згідно з результатами морфологічного аналізу відповідало руйнуванню 90 % ДА-нейронів у цій ділянці мозку. Ін’єкції L-аргініну у медулярні ядра (обопільне ядро, латеральне ретикулярне ядро і парамедіанне ядро) цих щурів супроводжувалися розвитком менш виражених змін системного артеріального тиску порівняно з контролем. При цьому значно підвищувалась активність індуцибельної NO-синтази, в той час як активність її конститутивної ізоформи мала тенденцію до зниження порівняно з такою у контрольних щурів. Виявлено, що в умовах тривалого (3 тиж) цілодобового освітлення тварин (кольорова температура 2700К, світловий потік 180лм, інтенсивність освітлення 40лк) зменшується кількість неушкоджених або недостатньо ушкоджених нейронів: 35,0% (щодо 53,8% в контролі) не виявили поведінкової асиметрії в Аро-тесті. Значно зменшилась активність конститутивної NO-синтази у довгастому мозку, міокарді і мітохондріях серця, що призвело до пригнічення de novo синтезу NO. Зокрема цей показник знизився у гомогенаті довгастого мозку більше ніж вдвічі (2,46 ± 0,80 nмоль/хв (Р ‹ 0,05) порівняно з 5,44 ± 0,35 nмоль/хв у контрольних щурів). Отимані результати свідчать про те, що при експериментальному геміпаркінсонізмі знижується медулярний NO-ергічний контроль функції кровообігу у щурів, а тривале цілодобове освітлення тварин поглиблює негативний вплив дегенерації ДА-нейронів SN.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Капцов В. А., Герасев В. Ф., Дейнего В. Н.
Заглавие : Световое загрязнение как гигиеническая проблема
Место публикации : Гигиена и санитария: Двухмес. науч.-практ. журн./ М-во здравоохр. Рос. Федерации. - М.: Медицина, 2015. - № 7. - С. 11-15. - ISSN 0016-9900 (Шифр ГР6/2015/7). - ISSN 0016-9900
MeSH-главная:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
Аннотация: Массовое внедрение световых приборов по концепции «максимального освещения площади» и многоэтажная застройка городов привели к световому загрязнению, которое стало проблемой для астрономов, экологов и гигиенистов. Анализ современных световых приборов и установок показал, что около 30—45% светового потока становится световым загрязнением. Ночное освещение городов наносит как прямой, так и косвенный вред окружающей среде, приводит к излишним тратам энергии. Так, в США по причине избыточного освещения растрачивается около 2 млн баррелей нефти в день. Световое загрязнение влияет на гормональную систему человека, вызывая различные расстройства его здоровья, например, бессонницу и как следствие депрессию. Световое загрязнение через ганглиозные клетки сетчатки глаз влияет на синтез мелатонина шишковидной железой (эпифизам) и способствует ее кальцификации, что в значительной степени влияет на психику человека. В настоящее время во многих странах мира этой проблеме уделяется большое внимание на уровне государства путем отработки национальных документов и изменения концепции проектирования осветительных приборов и установок. Суть этой концепции — светить с заданным качеством света только в нужное место и в заданный промежуток времени. Это уменьшает световое загрязнение, экономит электроэнергию и повышает экологичность освещения. Приведен пример технического решения по уменьшению светового загрязнения при применении световой панели в виде градиентного световодного формирователя.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сергиенко Л. Ю., Бондаренко Л. А., Геворкян А. Р., Сотник Н. Н., Черевко А. Н., Мищенко Т. В.
Заглавие : Изменение гистоструктуры и лептинпродуцирующей функции жировой ткани при светоиндуцированном гипопинеализме
Место публикации : Проблеми ендокринної патології. - 2015. - № 4. - С. 61-70 (Шифр ПУ17/2015/4)
MeSH-главная: ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
КРЫСЫ -- RATS
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES
ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Махнюк В. М., Павленко Н. П., Фещенко К. Д., Могильний С. М.
Заглавие : Гігієнічні показники інсоляції та природного освітлення як визначальні критерії планувальної організації території житлових комплексів
Место публикации : Довкілля та здоров’я. - 2015. - № 3. - С. 30-35 (Шифр ДУ9/2015/3)
MeSH-главная: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ЖИЛЬЕ -- HOUSING
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Булик Р. Є., Бурачик А. І.
Заглавие : Вплив тривалого освітлення на субмікроскопічні зміни супрахіазматичних ядер гіпоталамуса
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 95-98 (Шифр КУ26/2015/14/4)
MeSH-главная: СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
Найти похожие

1-10 11-20 21-24

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)