Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Редкие издания (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Освещенность<.>)

Общее количество найденных документов : 24
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-24

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Gevorkyan A., Ippolitov D., Bocharova T.
Заглавие : Circadian disruption as a factor of impaired adaptive T-cell immunity response
Место публикации : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2022. - N 1. - С. 71-76 (Шифр ПУ17/2022/1)
MeSH-главная: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ТИМУС -- THYMUS GLAND
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
СТАРЕНИЕ -- AGING
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: The study was carried out with the aim to evaluate the effects of continuous lightning (CL) and subsequent circadian rhythm disruption on CD4+/CD8+ populations of adaptive cell immunity. For further understanding of underlying processes that affect CD4+/CD8+ proliferation and differentiation, the expression levels of CD3+ and CD95+ cell receptors were evaluated. Chinchilla rabbits were exposed to shift work simulation - 24 hours of CL. We organized 5 time-related groups: 2, 4, 6, 12 months of CL respectively. The 5th group – corresponding control. Thymus derived slides were examined using immunofluorescence assay. A decrease in the expression of CD3+ and CD8+ and an increase in the expression of CD4+ lymphocytes, which was accompanied by an increase in the ratio of CD4+/CD8+ were found after 2 months of the experiment. After 4 and 6 months of CL, there was an increase in CD3+ expression and a decrease in CD4+ and CD8+ expression. The lowest levels of CD3+, CD4+ and CD8+ were recorded after 12 months of the experiment, which is a manifestation of significant immunosuppression due to premature aging of the thymus. The level of CD95+ lymphocytes was higher in the group after 12 months of CL, indicating the activation of apoptosis in thymocytes caused by circadian rhythms disruption under the influence of chronic light stressМетою цього дослідження було оцінити вплив тривалого цілодобового освітлення (ЦО), що викликає порушення циркадних ритмів, на популяції CD4+/CD8+ клітин набутого клітинного імунітету. Для більш глибокого розуміння процесів, що впливають на проліферацію та диференціювання CD4+/CD8+ лімфоцитів, додатково було вивчено рівень експресії CD3+ та CD95+ рецепторів. Протягом експерименту кролі породи “Шиншила” були піддані впливу 24 годинного освітлення. Організовано 5 груп, в залежності від тривалості експерименту: 2, 4, 6, 12 місяців ЦО відповідно. 5-та група складалася з контрольних тварин. Мікропрепарати тимусу тварин були досліджені з використанням імунофлюоресцентних методів. Після 2-х місяців експерименту відзначали зниження експресії CD3+ та CD8+ та посилення експресії CD4+ лимфоцитів, що супроводжувалося зростанням співвідношення CD4+/CD8+. Після 4-х та 6-ти місяців ЦО спостерігали посилення експресії CD3+ та зниження експресії CD4+ й CD8+. Найнижчі показники рівня CD3+, CD4+ й CD8+ були зафіксовані після 12-ти місяців експерименту, що є проявом значної імуносупресії, обумовленої передчасним старінням тимусу. Рівень CD95+ лімфоцитів був вищим у групі після 12-ти місяців ЦО, що свідчить про активацію апоптозу у клітинах тимусу, спричинену порушенням циркадних ритмів під впливом хронічного світлового стресу
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шаповал Л. М., Коп’як Б. С., Дмитренко О. В., Майський В. О., Маньковська О. П., Сагач В. Ф.
Заглавие : NO-ергічний контроль функції кровообігу у довгастому мозку щурів з експериментальним геміпаркінсонізмом за умов тривалого цілодобового освітлення
Место публикации : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Том 62, N 6. - С. 50-59 (Шифр ФУ6/2016/62/6)
MeSH-главная: АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
МОЗГ ПРОДОЛГОВАТЫЙ -- MEDULLA OBLONGATA
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Аннотация: Дослідження проведено на щурах з однобічним ушкодженням дофамінергічних (ДА) нейронів чорної субстанції (substantia nigra, SN) середнього мозку (експериментальний геміпаркінсонізм). Показано, що дегенерація ДА-нейронів SNсупроводжується розвитком гіперактивності тих ДА-рецепторів, що залишилися неушкодженими і реагують на апоморфіновий (Аро) тест обертальними рухами. Асиметрія рухової поведінки тварин чітко корелює з рівнем ушкодження нейронів SN, що підтверджує морфологічний аналіз дегенеративних змін ДА- нейронів SN. Після введення 6-ГОДА у SN 42,6 % тварин демонстрували інтенсивні Аро-індуковані обертальні рухи (понад 180об/30хв), що згідно з результатами морфологічного аналізу відповідало руйнуванню 90 % ДА-нейронів у цій ділянці мозку. Ін’єкції L-аргініну у медулярні ядра (обопільне ядро, латеральне ретикулярне ядро і парамедіанне ядро) цих щурів супроводжувалися розвитком менш виражених змін системного артеріального тиску порівняно з контролем. При цьому значно підвищувалась активність індуцибельної NO-синтази, в той час як активність її конститутивної ізоформи мала тенденцію до зниження порівняно з такою у контрольних щурів. Виявлено, що в умовах тривалого (3 тиж) цілодобового освітлення тварин (кольорова температура 2700К, світловий потік 180лм, інтенсивність освітлення 40лк) зменшується кількість неушкоджених або недостатньо ушкоджених нейронів: 35,0% (щодо 53,8% в контролі) не виявили поведінкової асиметрії в Аро-тесті. Значно зменшилась активність конститутивної NO-синтази у довгастому мозку, міокарді і мітохондріях серця, що призвело до пригнічення de novo синтезу NO. Зокрема цей показник знизився у гомогенаті довгастого мозку більше ніж вдвічі (2,46 ± 0,80 nмоль/хв (Р ‹ 0,05) порівняно з 5,44 ± 0,35 nмоль/хв у контрольних щурів). Отимані результати свідчать про те, що при експериментальному геміпаркінсонізмі знижується медулярний NO-ергічний контроль функції кровообігу у щурів, а тривале цілодобове освітлення тварин поглиблює негативний вплив дегенерації ДА-нейронів SN.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Борисенков М. Ф., Анисимов В. Н.
Заглавие : Риск развития рака у женщин: возможная связь с географической широтой и некоторыми экономическими и социальными факторами
Место публикации : Вопросы онкологии. - 2011. - T. 57, № 3. - С. 343-354 (Шифр ВР55/2011/57/3)
Предметные рубрики: Новообразования-- женск-- эпид
география
Факторы риска
Социоэкономические факторы
Освещенность
Окружающей среды воздействие, болезни
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Браткова О. Ю.
Заглавие : Дослідження санітарно-гігієнічних умов перебування сучасних підлітків у домашніх та шкільних приміщеннях
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 203 (Шифр ВУ80/2013/17/1)
MeSH-главная: ВОЗДУХА ПОМЕЩЕНИЙ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- AIR POLLUTION, INDOOR
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
МИКРОКЛИМАТ -- MICROCLIMATE
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИГИЕНА -- HYGIENE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Булик Р. Є., Бурачик А. І.
Заглавие : Вплив тривалого освітлення на субмікроскопічні зміни супрахіазматичних ядер гіпоталамуса
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 95-98 (Шифр КУ26/2015/14/4)
MeSH-главная: СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Власова К. В.
Заглавие : Ультрамікроскопічна організація супраоптичного ядра гіпоталамуса щурів за умов гіперілюмінізації
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 87-90 (Шифр КУ26/2015/14/4)
MeSH-главная: СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Клочков Д. В., Алехина Т. А., Уколова Т. Н.
Заглавие : Влияние постоянного освещения на проявление кататонических реакций у самок крыс линии ГК
Место публикации : Бюллетень экспериментальной биологии и медицины: Междунар. науч.- практ. журн./ Рос. АМН. - 2008. - Т. 145, № 7. - С. 26-29 (Шифр БР31/2008/145/7)
Примечания : Библиогр.: с. 29-29
Предметные рубрики: Кататония-- животное
Освещенность
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Булик Р. Є., Сметанюк О. В., Власова К. В., Кривчанська М. І.
Заглавие : Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18 (Шифр КУ27/2021/20/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Аннотация: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бєлікова О. І., Черно В. С., Френкель Ю. Д., Костенко В. О.
Заглавие : Вплив хронічної гіпомелатонінемії на вуглеводний і ліпідний обмін за умов призначення щурам "дієти західного типу"
Место публикации : Фізіологічний журнал. - К., 2018. - Том 64, N 3. - С. 52-60 (Шифр ФУ6/2018/64/3)
MeSH-главная: ДИЕТА ЗАПАДНАЯ -- DIET, WESTERN
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Досліджували вплив гіпомелатонінемії, індукованої цілодобовим освітленням щурів інтенсивністю 1500 лк протягом 60 діб, на вуглеводний і ліпідний обмін за умов призначення висококалорійної вуглеводно-ліпідної дієти (20 %-й розчин фруктози та відповідний раціон). Виявлено, що за цих умов зменшувалася концентрація мелатоніну у сироватці крові на 55,6 % порівняно з результатом, отриманим при окремому цілодобовому освітленні. У тварин спостерігалися більш глибокі метаболічні порушення, притаманні синдрому інсулінорезистентності (рівень гіперінсулінемії, дисліпопротеїнемії, гіпо-α-ліпопротеїнемії, гіпертригліцеридемії, підвищення маси вісцерального жиру). Це супроводжувалося розвитком декомпенсованого пероксидного окиснення ліпідів у крові щурів, зменшенням антиоксидантного потенціалу, але без істотних змін вмісту маркерів системного запалення (фактора некрозу пухлини α та церулоплазміну). При цьому утворення вторинних продуктів пероксидації (сполук, що реагують з тіобарбітуровою кислотою) перевищувало на 49,1 та 11,9 % відповідний результат груп з окремим впливом цілодобового освітлення та дієти
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Махнюк В. М., Павленко Н. П., Фещенко К. Д., Могильний С. М.
Заглавие : Гігієнічні показники інсоляції та природного освітлення як визначальні критерії планувальної організації території житлових комплексів
Место публикации : Довкілля та здоров’я. - 2015. - № 3. - С. 30-35 (Шифр ДУ9/2015/3)
MeSH-главная: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ЖИЛЬЕ -- HOUSING
Найти похожие

1-10 11-20 21-24

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)