Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (21)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Остеосинтез, пластинки<.>)

Общее количество найденных документов : 84
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Строєв М. Ю., Березка М. І., Григорук В. В., Карпінський М. Ю., Яресько О. В.
Заглавие : Дослідження напружено-деформованого стану моделі гомілки з переломом у верхній третині великогомілкової кістки при різних варіантах остеосинтезу в умовах зростаючого стискаючого навантаження на систему «імплантат — кістка»
Место публикации : Травма. - Донецьк, 2022. - Том 23, N 5. - С. 65-74 (Шифр ТУ3/2022/23/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: Математичне моделювання за допомогою методу скінченних елементів дає змогу оцінити надійність системи «імплантат — кістка», виявити наявні переваги й недоліки застосовуваних методів фіксації уламків діафіза великогомілкової кістки, дозволяє вивчити динаміку процесу деформації структур кісткової тканини та фіксації металоконструкцій, що, у свою чергу, визначає вибір оптимальної металоконструкції для остеосинтезу в пацієнта з надмірною масою тіла. Мета: провести порівняльний аналіз напружено-деформованого стану моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки у верхній третині під дією компресійного навантаження при різних варіантах остеосинтезу і залежно від маси тіла пацієнта. Матеріали та методи. Розроблена скінченно-елементна модель гомілки, яка містила великогомілкову й малогомілкову кістки та кістки стопи. У всіх з’єднаннях між елементами кістки виконано прошарок з механічними властивостями хрящової тканини. Моделювали перелом у верхній третини великогомілкової кістки й три види остеосинтезу за допомогою апарата зовнішньої фіксації, кісткової пластини й інтрамедулярного стрижня. Моделі були випробувані під дією вертикального стискаючого навантаження 700 і 1200 Н. Результати. Зміни величини напруження в кістковій тканині залежно від маси тіла пацієнта мають лінійну залежність. При цьому апарат зовнішньої фіксації та інтрамедулярний стрижень забезпечують зниження напружень у зоні перелому нижче від рівня показників для інтактної кістки. Накісткова пластина демонструє значно гірші показники рівня напружень як у зоні перелому, так і в проксимальному відділі великогомілкової кістки. У дистальному відділі найбільший рівень напружень визначається в моделі з остеосинтезом апаратом зовнішньої фіксації. Це може бути наслідком значної ваги самого апарата, яка, діючи через довгий важіль нижнього фіксуючого стрижня, чинить додаткове навантаження на дистальний кінець великогомілкової кістки. У металевих конструкціях найбільші напруження виникають в окісті. Це пов’язано з його одностороннім накладанням на кістку, що викликає додатковий згинальний момент при навантаженні кінцівки. Висновки. Найгірші показники рівня напружень у зоні перелому (від 39,5 до 67,7 МПа) і на металевій конструкції (від 292,7 до 501,7 МПа) визначено при використанні накісткової пластини. Це є дуже небезпечним, тому що наближується до показників межі міцності для нержавіючої сталі. Остеосинтез за допомогою апарата зовнішньої фіксації забезпечує досить низький рівень напружень (від 1,8 до 3,1 МПа) у зоні перелому, але недоліком є високій рівень напружень на самому апараті (від 174,6 до 299,3 МПа) і в дистальному відділі великогомілкової кістки (від 9,0 до 15,4 МПа), що пов’язано з довжиною важелів, якими є фіксуючі стрижні. Найнижчі показники напружень у всіх елементах моделі визначаються при використанні остеосинтезу інтрамедулярним стрижнем, що обумовлено центральним розташуванням основної опори по осі навантаження та короткими важелями, якими є фіксуючи гвинти. Функція залежності величини напружень в елементах моделі від ваги пацієнта є лінійною і прямо пропорційноюMathematical modeling using the finite element method makes it possible to assess the reliability of the implant-bone system, to identify the existing advantages and disadvantages of the applied methods for fixing the fragments of the tibial diaphysis, to study the dynamics of the process of deformation of bone tissue and fixing metal structures, which, in turn, determines the choice of the optimal metal construction for osteosynthesis in an overweight patient. Objective: to conduct a comparative analysis of the stress-strain state of the lower leg models with a fracture of the tibial bone in the upper third under the influence of a compressive load with different options for osteosynthesis and depending on the patient’s weight. Materials and methods. A basic finite element model of the shin was developed, which contained the tibial and fibular bones and the bones of the foot. In all joints between the bone elements, a layer with the mechanical properties of cartilage tissue was created. A fracture in the middle third of the tibia and three types of osteosynthesis were simulated with the help of an external fixation device, a bone plate, and an intramedullary rod. All models were tested under the influence of a vertical compressive load of 700 and 1200 N. Results. Changes in the stress in bone tissue depending on the patient’s weight have a linear relationship. At the same time, the external fixation device and the intramedullary rod provide a reduction in stress values in the fracture zone below the level of indicators for an intact bone. The periosteal plate shows significantly worse stress level indicators, both in the fracture zone and in the proximal part of the tibia. In the distal part, the highest stress level is determined in the model of osteosynthesis with external fixation device. This may be a consequence of the significant weight of the apparatus itself, which, acting through the long lever of the lower fixing rod, exerts an additional load on the distal end of the tibia. In metal structures, the greatest stresses occur in the periosteum. This is due to its unilateral application to the bone, which causes an additional bending moment when the limb is loaded. Conclusions. The worst indicators of the stress level in the fracture zone (from 39.5 to 67.7 MPa) and on the metal structure (from 292.7 to 501.7 MPa) were determined when using a bone plate, which is a consequence of an additional bending moment as a result of its unilateral location. This is very dangerous as it approaches the strength limit values for stainless steel. Osteosynthesis with external fixation device provides a fairly low level of stress (from 1.8 to 3.1 MPa) in the fracture zone, but the disadvantage is a high level of stress on the device itself (from 174.6 to 299.3 MPa) and on the distal part of the tibia (from 9.0 to 15.4 MPa) that is related to the length of the levers, which are the fixing rods. The lowest stress indicators in all elements of the model are determined when using osteosynthesis with an intramedullary rod that is due to the central location of the main support along the load axis and short levers, which are fixing screws. The function of the dependence of the value of stresses in the model elements on the patient’s weight is linear and directly proportional
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Камінська М. О., Дігтяр В. А., Карпінський М. Ю., Шульга Д. І.
Заглавие : Характеристика параметрів серкляжного дроту при реконструкції кілеподібної деформації грудної клітки
Место публикации : Травма. - Донецьк, 2022. - Том 23, N 3. - С. 29-35 (Шифр ТУ3/2022/23/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГРУДНАЯ КЛЕТКА ВОРОНКООБРАЗНАЯ -- FUNNEL CHEST
ТОРАКОПЛАСТИКА -- THORACOPLASTY
ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ МАНИПУЛЯЦИЯ -- MANIPULATION, ORTHOPEDIC
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES
Аннотация: Одним із провідних методів реконструкції вродженої кілеподібної деформації грудної клітки є нерезекційна торакопластика. Для її здійснення використовується імплантована система, що складається з компресійної та 2 стабілізуючих пластин, які прикріплюються до неї і мають із боків 2 отвори, використовуються для кріплення до ребер дротяними швами, установлюються через невеликі бічні розрізи лише на рівні максимуму деформації. Але часто виникають ускладнення, пов’язані з порушенням стабільного з’єднання коригуючої пластини з ребрами внаслідок розриву ниток, прорізання дротяних швів через ребра. Мета: розрахувати необхідні параметри дроту як кріпильного матеріалу для стабільного з’єднання коригуючої пластини з ребрами при корекції деформації грудини. Матеріали та методи. Проведені розрахунки параметрів серкляжного кріплення для стабільного з’єднання коригуючої пластини з ребрами при корекції деформації грудини. За вхідних даних ми обрали коригуючі навантаження величиною від 150 до 600 Н із кроком 50 Н. Параметри серкляжного дроту обрали за даними фірми Aesculap, що виготовляє дріт діаметром від 0,3 до 1,2 мм. Марка сталі AISI 316L з межею міцності на розтягнення 505 МПа. Результати. Максимальне навантаження в 600 Н витримує петля з дроту, починаючи з діаметра 0,8 мм. Використання серкляжу менших діаметрів потребує його складання вчетверо та більше. Вирішити проблему межі міцності кісткової тканини можна шляхом накладання дроту у вигляді джгута зі щільним укладанням витків один до одного. При ширині джгута 6 мм та більше величини напружень, які виникають у кістковій тканині в місці їх контакту, не перевищують мінімального значення межі міцності кісткової тканини ребер. Оскільки накладання джгута мінімальної ширини 6 мм із максимально товстого дроту діаметром 1,2 мм потребує виконання 5 витків, це може бути дуже незручною процедурою під час оперативного втручання. З точки зору біомеханіки виконання реконструкції кілеподібної деформації грудної клітки супроводжується складною багатовекторною дією різноманітних факторів, а саме величини коригуючої сили, ригідності самої деформації, анатомічних розмірів ребер, щільності кісткової тканини пацієнта — усе це впливає на величину рівнодіючої коригуючої сили та зумовлює ефект корекції. Висновки. Петля з одиночного дроту будь-якого діаметра може витримати максимальне коригуюче навантаження 600 Н тільки при використанні дроту діаметром 0,9 мм і більше. Для забезпечення стабільної фіксації коригуючої пластини, при максимальному коригуючому навантаженні 600 Н і допустимому напруженні ребер 9,81 МПа, необхідно накладати джгут із серкляжного дроту мінімальної ширини 6 мм. У той же час як альтернативу можна використовувати кріпильну стрічку з параметрами ширини і товщини 6 та 0,3 мм відповідноOne of the leading methods for the reconstruction of congenital pectus carinatum is non-resection thoracoplasty. An implanted system is used for it, consisting of a compression plate and 2 stabilizing plates, which are attached to it and have 2 holes on the sides, are used for fastening to the ribs with wire sutures, and is installed through small side incisions only at the level of maximum deformation. But often there are complications related to the violation of the stable connection between the corrective plate and the ribs due to the breakage of the threads, the cutting of the wire seams through the ribs. The purpose was to calculate the necessary parameters of the wire as a fastening material for a stable connection of the corrective plate with the ribs when managing sternum deformity. Materials and methods. Calculations of the parameters of the cerclage wires for the stable connection between the corrective plate and the ribs during the correction of sternum deformity were carried out. According to the input data, we chose corrective loads ranging from 150 to 600 N, with an interval of 50 N. The parameters of the cerclage wire were chosen according to the data of the Aesculap company, which manufactures wire with a diameter of 0.3 to 1.2 mm. AISI 316L steel with a tensile strength of 505 MPa was used. Results. A loop made of wire with a diameter of not less than 0.8 mm can withstand a maximum load of 600 N. The use of a cerclage with smaller diameters requires folding it four time or more. It is possible to solve the problem of stress limit of bone tissue by applying a wire in the form of a tourniquet with a dense laying of loops to each other. When the width of the tourniquet is 6 mm or more, the amount of stress that occurs in the bone tissue at the point of their contact does not exceed the minimum value of the stress limit of the bone tissue of the ribs. Since applying a tourniquet with a minimum width of 6 mm that is made of a maximally thick wire with a diame-ter of 1.2 mm requires 5 loops, this can be a very uncomfortable procedure during surgery. From the point of view of biomechanics, the reconstruction of pectus carinatum is accompanied by a complex multi-vector effect of various factors, namely the magnitude of the corrective force, the rigidity of the deformation itself, the anatomical dimensions of the ribs, the density of the patient’s bone tissue — all this influences the magnitude of the resultant corrective force and determines the effect of the correction. Conclusions. A single wire loop of any diameter can withstand a maximum corrective load of 600 N, only when using a wire with a diameter of 0.9 mm or more. To ensure stable fixation of the corrective plate, with a maximum corrective load of 600 N and a permissible stress of the ribs of 9.81 MPa, it is necessary to apply a tourniquet made of a cerclage wire with a minimum width of 6 mm. At the same time, as an alternative, you can use a fastening tape with width and thickness parameters of 6 and 0.3 mm, respectively
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кривоносов В. Є., Павлов С. В., Дудко О. Г., Яким’юк Д. І., Шайко-Шайковський О. Г.
Заглавие : Радіоелектронні безпровідні системи для не інвазивної діагностики переломів трубчастих кісток при накістковому остеосинтезі
Параллельн. заглавия :Radioelectronic wireless systems for non-invasive diagnostics of tubular bone fractures during body osteosynthesis
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 42-51 (Шифр БУ5/2022/26/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS
ДИАГНОСТИКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- DIAGNOSIS, COMPUTER-ASSISTED
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Під час реабілітації хворого випадкові та ударні навантаження є основною причиною асептичного розхитування та пошкодження елементів фіксуючої конструкції (ФК). Відсутність контролю утворення хрящової мозолі в зоні перелому викликає збільшення періоду непрацездатності та підвищенню матеріальних затрат, пов'язаних із перебуванням хворого на лікарняному. Змодельовано часткове навантаження на кістку, яке становить 25% від розрахункового значення, та яке дорівнює середній вазі тіла пацієнта. На підставі отриманих даних розроблено новий спосіб та пристрій неінвазивного виявлення початкового моменту послаблення або зламу фіксуючої конструкції, виявлення неправильного зрощення перелому, діагностики утворення та контролю росту хрящової мозолі, виявлення появи початкового моменту запального процесу в тілі хворого і діагностування причин виникнення цього процесу. Сформульовано вимоги до можливого методу неінвазивної діагностики стану перелому трубчастої кістки. Встановлено критеріальні залежності контрольованих параметрів. Доведено дію випадкових навантажень, які є причиною поломок фіксуючої конструкції. Безпровідна передача електроенергії та інформації дозволили разробити метод неінвазивного контролю та діагностики перелому трубчастих кісток та встановити критеріальні залежності між контрольованими параметрами. Для комплексної діагностики стану одужання хворого достатньо контролювати тиск у трьох точках, згинаючий момент у місці перелому кістки, температуру накісткової пластини і температуру будь-якої іншої точки тілаDuring the rehabilitation of the patient, accidental and shock loads are the main cause of aseptic loosening and damage to the elements of the fixing structure (FC). The lack of control over the formation of cartilaginous callus in the fracture zone causes an increase in the period of incapacity for work and an increase in material costs associated with the patient's stay in the hospital. The partial load on the bone is simulated, which is 25% of the calculated value and is equal to the average body weight of the patient. On the basis of the obtained data, a new method and device were developed for non-invasive detection of the initial moment of weakening or fracture of the fixing structure, detection of improper fracture fusion, diagnosis of the formation and control of cartilage callus growth, detection of the appearance of the initial moment of the inflammatory process in the patient's body and diagnosis of the causes of this process. The requirements for a possible method of non-invasive diagnosis of the condition of a tubular bone fracture are formulated. Criterion dependencies of the controlled parameters were established. The effect of random loads, which are the cause of failures of the fixing structure, has been proven. Wireless transmission of electricity and information made it possible to develop a method of non-invasive control and diagnosis of fracture of tubular bones and to establish criterion dependencies between controlled parameters. For a comprehensive diagnosis of the patient's recovery, it is sufficient to monitor the pressure at three points, the bending moment at the site of the bone fracture, the temperature of the periosteum and the temperature of any other point of the body
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бодня О. І., Дубовик С. Л., Карпінський М. Ю., Карпінська О. Д.
Заглавие : Експериментальне дослідження стабільності остеосинтезу дистального відділу плечової кістки
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 4. - С. 28-32 (Шифр ОУ4/2021/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
Аннотация: Предметом невирішених питань удосконалення остеосинтезу позасуглобових переломів дистального відділу плечової кістки є пошук спрощеної методики біологічної фіксації, що передбачає за малої травматичності забезпечення стабілізації відламків кісток і рухів у ліктьовому суглобі в ранньому післяопераційному періодіУ випадку переломів дистального відділу плечової кістки черезкістковий остеосинтез запропонованим стрижневим апаратом зовнішньої фіксації забезпечує стабільність відламків за всіх варіантів навантаження. Він є досить надійним і може бути рекомендованим до використання в клінічній практиці
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Bulent, Karslioglu
Заглавие : Coracoclavicular Ligament Augmentation at Clavicle Distal-Third Fracture Treatment
Параллельн. заглавия :Відновлення дзьобоподібно-ключичної зв’язки при лікуванні перелому дистальної третини ключиці
Место публикации : Травма. - Донецьк, 2021. - Том 22, N 2. - С. 26-29 (Шифр ТУ3/2021/22/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КЛЮЧИЦА -- CLAVICLE
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
Аннотация: Type 2B clavicle fractures with conoid ligament rupture are considered unstable. Although surgical treatment is recommended as the standard treatment modality for type 2B fractures, there is no consensus about the type of operative treatment. Material and methods. 15 patients that diagnosed with distal clavicle fractures, who underwent surgery for unstable type 2 fractures. Surgical treatment was done with a distal clavicle anatomic locked plate augmentation (ZipTight™) at all cases. The mean follow-up period was 24 months (range 12–40 months). Results. Bony union was achieved at a mean follow-up of 8 weeks (range 6–10 weeks). The mean Constant score was 97 (range 92–100). There were no complications or no need to second operation. Conclusions. The augmented technique reported here, provides early motion, increased stability and anatomic healing compared to other conventional optionsПереломи ключиці типу 2В із розривом конічної зв’язки вважаються нестабільними. Хоча хірургічне лікування рекомендується як стандартний метод лікування переломів типу 2B, єдиної думки щодо вибору оперативного лікування немає. Матеріал та методи. У дослідження були включені 15 пацієнтів із діагнозом перелому дистального відділу ключиці, які перенесли операцію з приводу нестабільних переломів 2-го типу. У всіх випадках хірургічне лікування передбачало відновлення ключиці за допомогою дистальної анатомічної блокувальної пластинки (ZipTight™). Середній період спостереження становив 24 місяці (діапазон 12–40 місяців). Результати. Кісткове з’єднання було досягнуте при середньому терміні спостереження 8 тижнів (діапазон 6–10 тижнів). Середній бал за шкалою Constant становив 97 (діапазон 92–100). Ніяких ускладнень або необхідності в повторній операції не відзначено. Висновки. Описана в статті техніка забезпечує раннє відновлення рухової діяльності, більшу стабільність і швидшу анатомічну адаптацію порівняно з іншими звичайними варіантами
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бур’янов О. А., Кваша В. П., Задніченко М. О., Омельченко Т. М., Соболевський Ю. Л., Лиходій В. В.
Заглавие : Сучасий алгоритм ведення пацієнта з переломом ключиці
Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2021. - № 4. - С. 5-11 (Шифр СУ21/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: с. 10
MeSH-главная: КЛЮЧИЦА -- CLAVICLE
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE

ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
Аннотация: Перелом ключиці є одним із найпоширеніших травм плечового поясу, який потребує вчасної діагностики. Великий ризик отримати перелом ключиці пов’язаний насамперед з тим, що ключиця – це єдина жорстка сполучна частина між цілісним скелетом і окремою верхньою кінцівкою. Ключиця – невелика кісточка, що схожа на старовинний S-подібний зігнутий ключ, від цього і назва. Перелом ключиці може бути як відкритий, так і закритий, зі зміщенням і без зміщення. Найбільш ускладненим вважається пошкодження зі зміщенням. Крім того, перелом може ускладнюватися через наявність дрібних уламків кісток, які можуть потрапити у м’які тканини, в суглоб і пошкодити легеню. Все залежить від того, в якому саме місці стався удар. Наявність перелому можна визначити і самостійно, знаючи симптоми цієї травми. Проте рекомендується йти на прийом до травматолога або ортопеда-травматолога. Саме цей фахівець може призначити правильне лікування
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Zazirnyi I. M., Savych V., Levytskyi Ye.
Заглавие : Treatment outcomes in humeral fractures of different location (review)
Место публикации : Травма. - Донецьк, 2021. - Том 22, N 6. - С. 39-43 (Шифр ТУ3/2021/22/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПРОВОЛОКА -- BONE WIRES
Аннотация: The choice of treatment (open reduction and internal fixation) for a humeral fracture with a plate versus an intramedullary nail is highly debated. We compared outcomes (fracture union, reoperation, and adverse events) of intramedullary nailing and plate fixation in patients with proximal humeral, humeral shaft, and distal humeral fractures. No significant differences were found between intramedullary nailing and plate fixation for fracture union, reoperation, or adverse events in patients with proximal humeral or humeral shaft fractures. There is a scarcity of evidence comparing intramedullary nailing and plating for distal humeral fractures. No recommendations can be given from current evidence. Surgeons may have to continue to use discretion based on their personal preference, experience as well as patient’s characteristics and fracture features before more high-quality evidence is availableВибір методу лікування при переломі плечової кістки пластиною (відкрита репозиція і внутрішня фіксація) або використовуючи інтрамедулярний остеосинтез є дуже спірним. Ми порівняли результати (зрощення переломів, повторна операція і побічні ефекти) інтрамедулярної фіксації стрижнем та пластиною в пацієнтів із переломами проксимального відділу плечової кістки, а також її діафіза та дистального відділу. Не було виявлено значних відмінностей між інтрамедулярною фіксацією стрижнем і пластиною щодо зрощення перелому, повторної операції або побічних ефектів у пацієнтів із переломами проксимального відділу або діафіза плечової кістки. Доказової бази щодо порівняння інтрамедулярних стрижнів із пластинами при переломах дистального відділу плечової кістки недостатньо. На підставі наявних даних не можна дати жодних рекомендацій. Хірургам, можливо, доведеться продовжувати діяти на власний розсуд, виходячи з особистих переваг, досвіду, а також залежно від характеристик пацієнта та особливостей перелому, перш ніж буде доступна достатня доказова база
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Корж Н. А., Макаров В. Б., Сабсай А. В., Танькут А. В., Подгайская О. А.
Заглавие : Результаты открытой репозиции и накостной фиксации пластинами с угловой стабильностью переломов проксимального отдела плечевой кости у пациентов с остеопорозом
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 44-53 (Шифр ОУ4/2020/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES
ПЛЕЧА ПРОКСИМАЛЬНОГО ОТДЕЛА ПЕРЕЛОМЫ -- SHOULDER FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПЕЧАТЬ ТРЕХМЕРНАЯ -- PRINTING, THREE-DIMENSIONAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Цель: провести ретроспективный анализ анатомо-функциональных результатов пациентов старше 50 лет с переломами проксимального отдела плечевой кости (ППОПК) типа AO/OTA 11-B, 11-С и остеопорозом, которым выполнили открытую репозицию и накостный металлоостеосинтез (МОС) пластиной PHILOS с учетом хирургического лечения неблагоприятных результатов с помощью реверсивного тотального эндопротезирования плечевого сустава (RTSA).Методы: изучены истории болезней 58 пациентов (возраст более 50 лет) с остеопорозом и трех- и четырехфрагментарными ППОПК по классификации Neer (типа AO/OTA 11-B, 11-С). В I группе — 20 человек (возраст от 50 до 76 лет, 8 мужчин и 12 женщин) — применена открытая репозиция, накостный МОС (ORIF) пластиной PHILOS; II — 38 женщин (возраст от 54 до 78 лет) — проведено ORIF пластиной PHILOS с использованием 3D-имплантатов из полилактида. Результаты: в соответствии с системой Constant-Murley Shoulder Score у 11 (55 %) пациентов I группы получены отличные и хорошие результаты, у 5 (25 %) — удовлетворительные, 4 (20 %) — неудовлетворительные. Последним выполнили RTSA в сроки от 6 до 12 мес. после первичной операции, у одного из них — ревизионное RTSA вследствие перелома диафиза плечевой кости и нестабильности ножки эндопротеза. По системе Constant-Murley Shoulder Score средний балл через 12 мес. в I группе составил 78, во II — 87. Признаков аваскулярного некроза головки плечевой кости не наблюдали. Выводы: использование пластин PHILOS с дополнительным армированием 3D-имплантатами из полилактида позволило получить у 34 (89,5 %) больных положительные результаты через 6–12 мес. после операции с низким уровнем осложнений по сравнению с известными методиками. В случае неблагоприятного исхода ORIF применение RTSA позволяет достичь положительный эффект в сроки до 3 лет после операции
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лазарев І. А., Чіп Є. Е., Калашніков А. В., Скибан М. В.
Заглавие : Біомеханічний аналіз надійності фіксації кісткових відламків при остеосинтезі переломів проксимального відділу великогомілкової кістки LCP-пластиною та інтрамедулярним блокованим стрижнем
Место публикации : Травма. - Донецк, 2020. - Том 21, N 3. - С. 43-51 (Шифр ТУ3/2020/21/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- TIBIAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ОСТЕОСИНТЕЗ, ГВОЗДИ -- BONE NAILS
ВЕСОВАЯ НАГРУЗКА НА ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНЫЙ АППАРАТ -- WEIGHT-BEARING
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Аннотация: Переломи проксимального відділу великогомілкової кістки (ППВВК) становлять до 5 % серед усіх переломів кісток скелета та часто супроводжуються пошкодженням важливих м’якотканних структур і компресією кісткової тканини з боку суглобової поверхні. Актуальність даної проблеми визначається тим, що для ППВВК характерна висока частота несприятливих функціональних результатів: нерідко у віддаленому періоді після травми розвиваються деформуючий остеоартроз, контрактури, нестабільність колінного суглоба. За даними низки авторів, перелічені вище ускладнення зустрічаються в 5,8–28 % випадків, при цьому вихід на інвалідність досягає 5,9–9,1 %. Усе це обумовлює велику медико-соціальну значимість даної проблеми, а визначення найбільш ефективного методу лікування цієї патології є нагальним питанням сучасної травматології. Матеріали та методи. На початковому етапі за даними анатомічних моделей та КТ-сканів засобами SolidWorks створено твердотільну 3D-модель гомілки, яка налічувала такі елементи, як великогомілкова та малогомілкова кістки, міжкісткова мембрана, зв’язки проксимального та дистального міжгомілкового зчленування (перелом проксимального відділу великогомілкової кістки). Далі розроблено чотири варіанти фіксації кісткових відламків із застосуванням пластин LCP та інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу металевим стрижнем. На наступному етапі задані граничні умови закріплення та навантаження моделі масою тіла в середньому 75 кг (750 Н) та створена кінцево-елементна модель, яка налічувала 381 787 вузлів та 206 583 елементи. Результати. Більш рівномірний розподіл напружень на всіх елементах моделі відбувається при застосуванні інтрамедулярного блокуючого стрижня, навантаження на металеві частини, кістку та зв’язки менше, ніж навантаження в моделях 1 та 2. Показники деформацій та загальних переміщень моделі при цьому також незначні, що говорить про достатню стабільність відламків та способу остеосинтезу в цілому. Подібна ситуація спостерігається й при використанні пластин LCP при їх білатеральному застосуванні (модель 3). Висновки. Результати дослідження в подальшому можуть служити основою для розробки алгоритму хірургічного лікування та реабілітації пацієнтів із ППВВК
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хвисюк О. М., Павлов О. Д., Карпінський М. Ю., Яресько О. В.
Заглавие : Дослідження напружено-деформованого стану моделей фіксації кісткових уламків біодеградуючими накістковими пластинами на основі полілактиду
Место публикации : Травма. - Донецк, 2020. - Том 21, N 2. - С. 12-20 (Шифр ТУ3/2020/21/2)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ДЮРАПАТИТ -- DURAPATITE
Аннотация: В ортопедії та травматології як гвинти та фіксаційні штифти, пластини та анкери, кейджі доволі часто застосовують полімерні матеріали, що резорбуються та розчиняються в біологічних рідинах. Серед таких матеріалів частіше використовують імплантати з L-полімолочної кислоти (L-полілактид), особливостями яких є біодеградація, остеоінтеграція, здатність індукувати процеси утворення кісткової тканини та висока біосумісність з організмом. Підвищити якість біоматеріалів на основі полілактидів можливо шляхом введення в їх склад керамічних матеріалів, зокрема гідроксилапатиту. Однак міцнісні якості таких імплантатів поки не вивчено. Мета: методом математичного моделювання вивчити напружено-деформований стан моделей гомілки з переломом великогомілкової кістки, фіксованим за допомогою накісткових пластин, виготовлених з біодеградуючих матеріалів на основі полілактиду. Матеріали та методи. Була розроблена математична модель гомілки, що складалася з елементів великогомілкової та малогомілкової кісток, п’яткової та надп’яткової кісток, а також човноподібної та клиноподібних кісток. Механічні властивості пластини змінювали, моделюючи три типи матеріалів: титан, полілактид, композитний матеріал у складі: полілактид — 70 %, трикальційфосфат — 20 % та гідроксилапатит — 10 %. Результати. Отримано картину напружено-деформованого стану моделей та значення величин внутрішніх напружень на різних їх ділянках. Це дало можливість порівняти механічні властивості фіксації кісткових уламків пластинами із біодеградуючого матеріалу на основі полілактиду з титановими накістковими пластинами. Висновки. Результати проведеного дослідження показали, що при всіх видах навантаження найбільші величини напружень виникають в моделі з накістковою пластиною з титану. Зони підвищених напружень спостерігаються на пластині, а також на фіксуючих гвинтах та в кістковій тканині навколо лінії перелому. У моделях гомілки з переломом великогомілкової кістки в нижній третині при остеосинтезі пластинами на основі полілактиду напруження в моделях розподіляються більш рівномірно як в елементах фіксуючої конструкції, так і в кістковій тканині
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)