Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (8)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ПЕНТОКСИФИЛЛИН<.>)

Общее количество найденных документов : 66
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кишкан І. Г.
Заглавие : Порівняльний аналіз впливу тренталу й ксантинолу нікотинату на функціональний стан нирок у щурів за умов сольового навантаження
Параллельн. заглавия :Comparative influence of trenthal and xanthinol nicotinate on the functional state of kidneys in rats under conditions of salt loading
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т.20, № 2. - С. 19-24 (Шифр КУ27/2021/20/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
КСАНТИНОЛА НИКОТИНАТ -- XANTHINOL NIACINATE
ПОЧКИ -- KIDNEY
КРЫСЫ -- RATS
СОЛЕВЫНОСЛИВОСТЬ -- SALT-TOLERANCE
Аннотация: Після одноразового та тривалого (7 днів) уведення щурам похідних метилксантину – тренталу й ксантинолу нікотинату, у дозах по 3 мг/кг за умов гідратації 0,45% розчином натрію хлориду, активується екскреторна, водо- та іонорегулювальна функції нирок. Ренальні ефекти досліджуваних препаратів характеризуються збільшенням екскреції ендогенного креатиніну. За умов тривалого введення натрійуретична дія більш виражена в ксантинолу нікотинату, калійуретичний ефект – у тренталуExcretory, water- and ion-regulating renal function is activated following a single and protracted (7 days) introduction of methylxanthine derivatives – trenthal and xanthinol nicotinate at a dose of 3mg/kg under hydration conditions with NaCl solution 0,45%. Renal effects of the preparations under study is characterized by an increase of endogenous creatinine excretion. With long-term administration of the preparations natriuretic effect predominates in xanthinol nicotinate, kaliuretic effect - in trenthal
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Супрун Е. В.
Заглавие : Обгрунтування застосування пентоксифіліну в комплексній терапії COVID-19
Место публикации : Український терапевтичний журнал. - Київ, 2020. - N 4. - С. 48-54 (Шифр УУ21/2020/4)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
Предметные рубрики: Вазитрен
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
SARS ВИРУС -- SARS VIRUS
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
Аннотация: Під час пандемії COVID-19 світове наукове співтовариство шукає ефективні та якісні засоби боротьби з вірусом та його ускладненнями. Досі немає вірус-специфічних методів лікування COVID-19. Основні види лікування — терапія, яка підтримує або контролює перебіг хвороби. Тому профілактика — кращий метод боротьби з передачею інфекції. У зв’язку з цим вчені звернули увагу на препарат пентоксифілін — похідне метилксантину, яке використовують протягом останніх трьох десятиліть для лікування переміжної кульгавості. В клінічних дозах (максимальна добова доза — 1200 мг) поліпшує реологічні властивості крові: зменшує в’язкість плазми крові переважно за рахунок зниження рівня фібриногену в плазмі, збільшує розтяжність еритроцитів і пригнічення агрегації еритроцитів, зменшує агрегацію тромбоцитів, підвищує фільтрованість крові за рахунок пригнічення активації нейтрофілів. Вірусні інфекції зазвичай пов’язані з постійним утворенням окиснених продуктів. COVID-19 не є винятком. Аналіз осіб, які померли від інфекцій SARS-CoV, виявив масове утворення окиснених фосфоліпідів (OxPL) у всіх тяжких випадках гострого ураження легень (ALI). Пентоксифілін, виявляючи антиоксидантні та протизапальні властивості, відновлює рівень глутатіону, підтримує життєздатність мітохондрій, пригнічує вироблення фактора некрозу пухлин α, зберігає функції ендотелію судин, що скорочує тривалість перебування в лікарні і зокрема у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, зменшує частоту поліорганних дисфункцій, час штучної вентиляції легень та рівень смертності. У наукових публікаціях зазначено, що пентоксифілін володіє протизапальною, антиоксидантною, імуномодулювальною і противірусною дією, а також позитивно впливає на полегшення респіраторних симптомів, що можна розглядати як ад’ювантне лікування пацієнтів з COVID-19. Крім того, пентоксифілін можна застосовувати при лікуванні тромботичних ускладнень у разі тяжкого перебігу COVID-19
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Багмут І. Ю., Погорєлов В. В., Жуков В. І.
Заглавие : Роль ліпідно-фосфоліпідного стану в розвитку нейродеструкції внаслідок компресії корінців спинного мозку
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 37-42 (Шифр МУ64/2020/16/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: РАДИКУЛОПАТИЯ -- RADICULOPATHY
МИЕЛИТ -- MYELITIS
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS
ФОСФОЛИПИДЫ -- PHOSPHOLIPIDS
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
Аннотация: Дослідження присвячене вивченню патофізіологічних змін у нервовій тканині при ішемії корінців спинного мозку (КСМ) та пошуку маркерів нейродеструкції на ранніх етапах розвитку патологічного процесу з метою більш ефективного лікування. Мета дослідження — визначення структурних змін у ліпідному обміні при компресії корінців спинного мозку та їх взаємозв’язок із васкулярним фактором росту (VEGF-А) під впливом патогенетично скерованої терапії. Матеріали та методи. 76 хворих із хронічною компресією КСМ розподілені на 2 групи. Хворі 1-ї групи (31 пацієнт) одержували комплексну терапію з пентоксифіліном, тоді як 45 хворим 2-ї групи до цієї терапії включали мелатонін-С3. Вивчались показники серотоніну, активність VEGF-А, стан окислення ліпідів оцінювали за вмістом малонового діальдегіду (МДА). Також вивчались показники загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), сфінгомієліну та глутатіонпероксидази (ГП). Результати. У хворих до лікування відмічалось підвищення МДА, ІЛ-1β, ІЛ-6 та ФНП-α, що свідчить про перебіг імунного запалення в результаті вивільнення вільних радикалів, накопичення нейротоксичних речовин та підсилення оксидативного стресу. Також відмічались збільшення вмісту VEGF-А, зниження ЗХС, ХС ЛПВЩ, сфінгомієліну, ГП та серотоніну. Включення до комплексної терапії пентоксифіліну в комбінації з мелатоніном привело до зниження вмісту МДА, VEGF-А, прозапальних інтерлейкінів та підвищення ЗХС, ХС ЛПВЩ, сфінгомієліну, ГП і серотоніну. Таким чином, підвищення рівня ХС ЛПВЩ і сфінгомієліну після лікування сприяло упорядкуванню структури ліпідного бішару нейросудинних мембран, приводило до більш швидкого відновлення і репарації електропровідної функції КСМ та запобігало формуванню радікуломієлопатії. Висновки. При компресії КСМ відмічались зміни активності VEGF-А, нейрогормонів та загострення імунного запалення, що спричиняло пошкодження судинно-нейрональних клітин оболонок КСМ та спонукало накопиченню нейротоксичних продуктів, які зумовлюють інтраневральні пошкодження з формуванням радикуломієлопатії. Застосування пентоксифіліну з мелатоніном спонукало до нормалізації вищезазначених показників, приводило до більш швидкого відновлення структури та функції нервової тканини та запобігало формуванню радикуломієлопатії
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Супрун Е. В.
Заглавие : Клінічне застосування вітчизняного препарату Вазитрен
Параллельн. заглавия :Clinical use of the domestic medicinal product Vazitren
Место публикации : Практикуючий лікар. - 2020. - N 3/4. - С. 16-20 (Шифр ПУ59/2020/3/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
Аннотация: В оглядовій статті розглянуто результати досліджень клінічного застосування пентоксифіліну при облітеруючому атеросклерозі судин нижніх кінцівок і переміжній кульгавості, судинних мозкових порушеннях, цукровому діабеті, хронічній нирковій недостатності, хронічній серцевій недостатності, неалкогольній жировій дистрофії печінки, ревматоїдному артриті та при COVID‑19. Аналіз досліджень показав, що пентоксифілін є ефективним препаратом для лікування як гострих, так і хронічних захворювань. Це зумовлено не тільки численними клінічними дослідженнями, але й доброю переносимістю, універсальністю дії й економічною доступністю препарату
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Характеристика, механизмы действия и место веноактивных препаратов в лечении хронических заболеваний вен нижних конечностей по данным рекомендаций 2018 года
Место публикации : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 1. - С. 7-22 (Шифр ХУ6/2019/1)
Предметные рубрики: Сулодексид
ЦИКЛО 3 ФОРТ
МИКРОНИЗИРОВАННАЯ ОЧИЩЕННАЯ ФЛАВОНОИДНАЯ ФРАКЦИЯ
ИГЛИЦА
ГИДРОКСИЭТИЛРУТОЗИДЫ
MeSH-главная: ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
Аннотация: Хронические заболевания вен нижних конечностей, включающие варикозную и посттромботическую болезнь, являются актуальной социально-медицинской проблемой, поскольку поражают почти 18 % населения Украины. Анализ структуры и уровня первичной и накопленной инвалидности вследствие хронических заболеваний вен нижних конечностей в Украине за период с 2013 по 2017 г., проведенный Украинским государственным НИИ медико-социальных проблем инвалидности МЗ Украины, выявил неблагоприятные тенденции (Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2017 рік: Аналітико-інформаційний довідник / За ред С. І. Черняка. — Дніпро: Акцент ПП, 2018. — 177 с.). Так, в структуре заболеваний периферических сосудов взрослого населения доля хронических заболеваний вен нижних конечностей увеличилась в 1,3 раза. Основной причиной первичной инвалидности остается посттромботическая болезнь (71,4 %). За упомянутый период частота тяжелой инвалидности возросла в 1,2 раза, а первичной инвалидизации лиц молодого возраста вследствие варикозной болезни — в 1,9 раза, что указывает на низкий уровень оказания медицинской помощи населению. Причинами этого являются не только низкий уровень обращаемости пациентов к врачам на ранних стадиях развития патологии, но и отсутствие адекватной медикаментозной профилактики заболеваний вен нижних конечностей. В связи с этим роль венотоников достаточно высока. Приводим результаты изучения проблемы хронических заболеваний вен нижних конечностей ведущих флебологов под эгидой Европейского венозного форума, Международного союза ангиологов, Международного союза флебологов, Образовательного и исследовательского центра сердечно-сосудистых заболеваний (Великобритания) в сокращенном варианте
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Робак В. І., Євтушенко Д. В., Петюнін О. Г., Драна Л. О.
Заглавие : Оптимізація лікувальної тактики при гострому панкреатиті
Место публикации : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 2. - С. 20-25 (Шифр ХУ6/2019/2)
Предметные рубрики: Этилметилгидроксипиридина сукцинат
ЛОДИКСЕМ
ПЕНТОКСИФИЛЛИН
РИНГЕР-ЛАКТАТ
ЛАТРЕН
MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
Аннотация: Мета роботи — провести аналіз ефективності етилметилгідроксипіридину сукцинату («Лодиксем») та комбінації етилметилгідроксипіридину сукцинату і пентоксифіліну в розчині Рингера лактату («Лодиксем» + «Латрен») у терапії хворих із гострим панкреатитом. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 120 хворих із гострим панкреатитом. Чоловіків було 67 (55,8 %), жінок — 53 (44,2 %). Вік хворих — від 19 до 82 років (середній вік — (44,23 ± 2,51) року). Пацієнтів, які отримували стандартну терапію, розділили на дві групи: група 1А — 30 хворих, які додатково до стандартної терапії отримували етилметилгідроксипіридину сукцинат, група 1Б — 30 хворих, котрі додатково до стандартної терапії отримували етилметилгідроксипіридину сукцинат та пентоксифілін у розчині Рингера лактату. Ретроспективно проаналізовано результати лікування 60 хворих із гострим панкреатитом, котрі перебували на лікуванні в хірургічному відділенні міської багатопрофільної лікарні № 18 м. Харкова в період з 2016 до 2018 р. (контрольна група). Критерієм залучення до дослідження була наявність гострого панкреатиту (Атланта, 2013), рання стадія захворювання, критеріями вилучення — виражена гостра печінкова або ниркова недостатність, підвищена індивідуальна чутливість до «Латрену» або «Лодиксему» в анамнезі, дитячий вік, вагітність, період годування груддю. Для визначення діагностичних критеріїв перебігу гострого панкреатиту при госпіталізації до стаціонару (0 доба) та на 1‑шу, 3‑тю і 5‑ту добу лікування оцінено такі клініко‑лабораторні показники: реакція периферичної крові, основні біохімічні показники, електроліти в крові, загальний стан за інтегральними шкалами. Результати та обговорення. Відзначено статистично значуще зниження рівня лейкоцитів, лейкоцитарного індексу інтоксикації, показника інтоксикації та вмісту С‑реактивного білка в усіх групах, однак темп зниження був більш виражений у групах 1А та 1Б. Оцінка тяжкості стану хворих за шкалами Ranson, Simplified Acute Physiology Score II, Acute Sepsis Severity Evaluation Scale виявила статистично значуще зниження балів у групах хворих, які отримували терапію етилметилгідроксипіридином сукцинатом та комбінацією останнього з пентоксифіліном у розчині Рингера лактату. Висновки. У терапії хворих із гострим панкреатитом застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату в комбінації з пентоксифіліном у розчині Рингера лактату дає змогу зменшити вияви інтоксикації та стимулювати репаративні процеси. На 5‑ту добу відзначено статистично значуще зниження показників за шкалою ASSES (до (6,11 ± 0,37) бала) і за шкалою Ranson (до (1,8 ± 0,9) бала) у хворих, котрих лікували за запропонованою схемою терапії. Розроблена схема лікування може бути рекомендована до включення у протоколи лікування хворих із запальними процесами в підшлунковій залозіThe aim — to analyze the efficacy of ethyl methylhydroxypyridine succinate (Lodixem) and the combination of ethylmethylhydroxypyridine succinate and pentoxifylline in a Ringer Lactate solution (Lodixem + Latren) in the treatment of patients with acute pancreatitis. Materials and methods. The treatment results analysis in 120 patients with acute pancreatitis was performed. Men were 67 (55.8 %), women — 53 (44.2 %). The patients’ age was from 19 to 82 years (average age — 44.23 ± 2.51 years). Patients receiving standard therapy were divided into two groups: group 1A — 30 patients who received ethylmethylhydroxypyridine succinate in addition to standard therapy, group 1B — 30 patients who received ethylmethylhydroxypyridine succinate and pentoxyphylline in Ringer’s lactate solution in addition to standard therapy. The treatment results of 60 patients with acute pancreatitis treated in the surgical department in the period from 2016 to 2018 (the control group) were retrospectively analyzed. The criterion for inclusion in the study was the presence of acute pancreatitis (Atlanta, 2013), the early stage of the disease, the exclusion criteria — severe acute hepatic or renal failure, hypersensitivity to Latren or Lodiksem in anamnesis, childhood, pregnancy, breastfeeding period. The following clinical and laboratory indicators were evaluated: peripheral blood reaction, basic biochemical parameters, electrolytes in the blood, general state on integral scales to determine the diagnostic criteria for the course of acute pancreatitis on admission to hospital (day 0) and on the 1st, 3rd and 5th day of treatment. Results and discussion. A statistically significant decrease in leukocyte levels, leukocyte intoxication index, intoxication index and C‑reactive protein content was noted in all groups, however, the rate of decline was more pronounced in groups 1A and 1B. Ranson, Simplified Acute Physiology Score II, Acute Sepsis Severity Evaluation Scale score of patients was assessed by a statistically significant reduction in patient groups treated with ethylmethylhydroxypyridine succinate and a combination of the latter with pentoxyphylline in Ringer’s lactate solution. Conclusions. The ethyl methylhydroxypyridine succinate in combination with pentoxifylline in a Ringer’s solution of lactate reduces the appearance of intoxication and stimulates reparative processes in the acute pancreatitis treatment. At the 5th day there was a significant decrease in the ASSES scale marks (up to 6.11 ± 0.37) and on the Ranson scale ones (up to 1.8 ± 0.9 points) in patients with the proposed treatment regimen. This treatment scheme can be recommended for inclusion into the treatment protocols for patients with pancreatic inflammation
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сухонос Р. Е.
Заглавие : Диагностика и коррекция тромботических осложнений у пациентов, подлежащих бариатрической хирургии
Место публикации : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 1. - С. 122-127 (Шифр МУ104/2019/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID
БАРИАТРИЧЕСКАЯ ХИРУРГИЯ -- BARIATRIC SURGERY
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Актуальность. В мире от ожирения и его осложнений ежегодно умирает около 2,8 млн человек. Ожирение является независимым фактором риска венозной тромбоэмболии (ВТЭ), так как вмешивается во внутренние и внешние пути коагуляции, а также в антикоагулянтные механизмы, что приводит к гиперкоагуляционному состоянию. Снижение избытка массы тела у пациентов с морбидным ожирением путем бариатрической хирургии становится все популярнее, ведь бариатрия является эффективным средством в терапии ожирения и связанных с ним сопутствующих заболеваний. Преимущества бариатрической хирургии неоспоримы, так же как и риски. Несмотря на проведение многих исследований свертывающей системы крови, случаи тромбоэмболических осложнений у таких пациентов становятся все более частыми, особенно во время оперативных вмешательств и в послеоперационный период, учитывая то, что операция является триггерным фактором в развитии тромбоэмболии. Материалы и методы. Была изучена система гемостаза у 53 пациентов с индексом массы тела (ИМТ) 35 кг/м2. Все пациенты были разделены на 3 группы. Первую группу составили 15 больных, которым была проведена комбинированная терапия: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл подкожно (п/к) 2 раза в сутки каждые 12 ч и пентоксифиллин 100 мг 2 раза в сутки каждые 12 ч. Вторую группу составили 17 пациентов, которым проведено лечение: эноксапарин натрия 0,1% 0,2 мл п/к 2 раза в сутки каждые 12 ч. Третья группа — контрольная: 21 человек с ожирением, с ИМТ 35 кг/м2, которые не подлежали бариатрическому вмешательству. Исследование системы гемостаза проводилось с помощью низкочастотной пьезоэлектрической тромбоэластографии (НПТЭГ) сразу после госпитализации и на 1-е, 3-и, 5-е сутки после бариатрии. Были проверены следующие константы свертывания крови: интенсивность контактной коагуляции; интенсивность коагуляционного драйва; максимальная плотность сгустка; фибринолитическая активность — индекс ретракции и лизиса сгустка. Результаты. У пациентов 1-й группы (антикоагулянты + антиагреганты) риск тромботических осложнений ниже, поскольку данная терапия снизила значения на всех этапах гемокоагуляции к референтным величинам; пациенты 2-й группы (антикоагулянты), несмотря на нормализацию коагуляционного звена, имели повышение значений агрегации и фибринолиза относительно нормы, а значит, риск тромботических осложнений остается высоким. Выводы. Инструментальный метод НПТЭГ позволил адекватно оценить систему гемокоагуляции в динамике у пациентов с морбидным ожирением, с ИМТ ≥ 35 кг/м2; у данной категории пациентов доказана высокая степень риска ВТЭ, а также то, что для адекватной профилактики ВТЭ у пациентов с ожирением, подлежащим бариатрической хирургии, комбинация антикоагулянтов и антиагрегантов является наиболее эффективной, чем монотерапия антикоагулянтамиАктуальність. У світі від ожиріння та його ускладнень щорічно помирає близько 2,8 млн чоловік. Ожиріння є незалежним чинником ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), тому що втручається у внутрішній і зовнішній шляхи коагуляції, а також у антикоагулянтні механізми, що призводить до гіперкоагуляційного стану. Зменшення надлишкової маси тіла у пацієнтів з морбідним ожирінням шляхом баріатричної хірургії стає все популярнішим, адже баріатрія є ефективним засобом в терапії ожиріння і пов’язаних із ним супутніх захворювань. Переваги баріатричної хірургії незаперечні, так само як і ризики. Незважаючи на проведення багатьох досліджень згортання крові, випадки тромбоемболій у таких пацієнтів стають все більш частими, особливо під час оперативних втручань і в післяопераційному періоді, зважаючи на те, що операція є тригерним фактором у розвитку тромбоемболії. Матеріали та методи. Була вивчена система гемостазу у 53 пацієнтів з індексом маси тіла (ІМТ) 35 кг/м2. Усі пацієнти були розподілені на 3 групи. Першу групу становили 15 хворих, яким було проведено комбіновану терапію: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл підшкірно (п/ш) 2 рази на добу кожні 12 год і пентоксифілін 100 мг 2 рази на добу кожні 12 год. Другу групу становили 17 пацієнтів, яким проведено лікування: еноксапарин натрію 0,1% 0,2 мл п/ш 2 рази на добу кожні 12 год. Третя група — контрольна: 21 людина з ожирінням, з ІМТ 35 кг/м2, які не підлягали баріатричному втручанню. Дослідження системи гемостазу проводилось за допомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії (НПТЕГ) відразу після госпіталізації та на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу після баріатрії. Були перевірені наступні константи згортання крові: інтенсивність контактної коагуляції; інтенсивність коагуляційного драйву; максимальна щільність згустку; фібринолітична активність — індекс ретракції та лізису згустку. Результати. У пацієнтів 1-ї групи (антикоагулянти + антиагреганти) ризик тромботичних ускладнень нижче, оскільки дана терапія знизила значення на всіх етапах гемокоагуляції до референтних величин; пацієнти 2-ї групи (антикоагулянти), незважаючи на нормалізацію коагуляційної ланки, мали підвищення значень агрегації і фібринолізу щодо норми, а отже, ризик тромботичних ускладнень залишається високим. Висновки. Інструментальний метод НПТЕГ дозволив адекватно оцінити систему гемокоагуляції в динаміці у пацієнтів з морбідним ожирінням, з ІМТ ≥ 35 кг/м2; у даній категорії пацієнтів доведено високий ступінь ризику ВТЕ, а також те, що для адекватної профілактики ВТЕ у пацієнтів з ожирінням, які підлягають баріатричній хірургії, комбінація антикоагулянтів і антиагрегантів є більш ефективною, ніж монотерапія антикоагулянтами.Background. About 2.8 million people die annually from obesity and its complications worldwide. Obesity is an independent risk factor for venous thromboembolism (VTE), as it interferes with the internal and external pathways of coagulation, as well as anticoagulant mechanisms, which leads to hypercoagulation. Reducing excess body weight in patients with morbid obesity by bariatric surgery is becoming increasingly popular, as bariatric therapy is an effective mean of treating obesity and related concomitant diseases. Advantages of bariatric surgery are undeniable, as well as risks. Despite many blood coagulation studies, cases of thromboembolism in such patients are becoming more frequent, especially during surgical interventions and in the postoperative period, given that the operation is a trigger factor for the development of thromboembolism. Materials and methods. Hemostatic system was studied in 53 patients with body mass index (BMI) 35 kg/m2. All patients were divided into 3 groups: group 1 (n = 15) — patients who received combined therapy: 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times a day every 12 hours, and pentoxifylline 100 mg 2 times a day every 12 hours; group 2 (n = 17) — patients treated with 0.1% enoxaparin sodium 0.2 ml/kg 2 times daily for every 12 hours; group 3 (control) — 21 people with obesity, BMI 35 kg/m2, not amenable to bariatric surgery. The study of the hemostatic system was carried out using low-frequency piezoelectric thromboelastography (LPTEG) immediately after hospitalization and on days 1, 3, 5 after surgery. The following blood coagulation constants were checked: constants of coagulation intensity; intensity of coagulation drive; maximum clot density; fibrinolytic activity — the index of retraction and lysis of the clot. Results. In patients of group 1 (anticoagulants + antiplatelet agents), the risk of thrombotic complications was lower, since this therapy has reduced the values at all stages of hemocoagulation to the reference values. Patients in group 2 (anticoagulants), despite the normalization of the coagulation link, had an increase in aggregation and fibrinolysis, relative to the norm, which means that the risk of thrombotic complications remains high. Conclusions. The instrumental method of LPTEG allowed to adequately estimate the system of hemocoagulation in dynamics in patients with morbid obesity, with BMI ≥ 35 kg/m2; this category of patients has shown a high risk of VTE; it has been proved that for an adequate prevention of VTE in obese patients undergoing bariatric surgery, the combination of anticoagulants and antiplatelet agents is more effective than monotherapy with anticoagulants
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Клычева О. И., Хурасева А. Б.
Заглавие : Сравнительный анализ фармакологической эффективности ангиопротекторных препаратов в терапии синдрома задержки роста плода
Параллельн. заглавия :Comparative analysis of pharmacological efficacy of angioprotective agents in the treatment of fetal growth retardation syndrome
Место публикации : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2019. - № 4/5. - С. 55-59 (Шифр МУ98/2019/4/5)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
Аннотация: Фетоплацентарная недостаточность является важной проблемой акушерства и приводит к формированию синдрома задержки роста плода. Стандартной схемы лечения существовать не может вследствие индивидуального сочетания этиологических факторов и патогенетических механизмов развития данного осложнения. Проведено ретроспективное и проспективное обследование 80 беременных женщин на сроках гестации от 28 до 36 нед. При анализе результатов инструментальных методов исследования после фармакологической коррекции выявлено равноценное улучшение показателей гемодинамики как в маточных сосудах, так и в артерии пуповины плода, что обусловлено действием препарата Флебодиа 600, тогда как пентоксифиллин оказывает частичное положительное действие на маточный и плацентарный кровотокFetoplacental insufficiency is an important problem of obstetrics, and this pathological condition leads to the development of fetal growth retardation syndrome. Standard treatment regimens cannot be available due to a combination of individual etiological factors and pathogenetic mechanisms of developing this complication. The retrospective and prospective survey of 80 pregnant women in terms of gestation from 28 to 36 weeks was performed. When analyzing the results of instrumental research methods after pharmacological correction, an equivalent improvement in hemodynamic parameters was revealed in both the uterine vessels and in the artery of the umbilical cord, which is due to the action of the preparation Flebodia 600, whereas Pentoxifylline has a partial positive effect on uterine and placental blood flow
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кулянда О. О.
Заглавие : Зміни активності прооксидантно-антиоксидантної системи в ранній період розвитку політравми та корекція пентоксифіліном
Параллельн. заглавия :Сhanges of the prooxidant-antioxidant system activity in the early period of polytrauma development and pentoxifylline correction
Место публикации : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2019. - Том 21, N 2. - С. 91-96 (Шифр МУ92/2019/21/2)
MeSH-главная: ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
Аннотация: Травма є однією з причин виникнення оксидативного стресу. Мембраностабілізувальні, протекторні, антикальцієві, антиангінальні та антиагрегантні властивості ксантинів, зокрема пентоксифіліну, поряд з іншими притаманними їм фармакодинамічними ефектами, здатні попереджувати формування незворотних патологічних змін у різних органах і тканинах. Мета дослідження – визначити особливості змін активності прооксидантно-антиоксидантної системи в ранній період розвитку політравми та ефективність застосування при цьому пентоксифіліну. Методи дослідження. Досліди проведено на білих безпородних статевозрілих щурах-самцях. У плазмі крові й тканині печінки визначали вміст малонового діальдегіду та гідропероксидів ліпідів, у печінці та плазмі крові – ступінь активності каталази і вміст церулоплазміну. З метою корекції застосовували пентоксифілін. Препарат вводили внутрішньочеревно один раз на добу у вигляді 2 % водного розчину в дозі 25 мг/кг упродовж 7-ми днів. Результати й обговорення. Застосування пентоксифіліну в експериментальних тварин з моделлю політравми призвело до зниження концентрації гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в плазмі крові вже з 1-ї доби дослідження. Введення препарату спричинило достовірне зменшення вмісту гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в печінці тварин протягом усього періоду спостереження. Статистично значуще зниження активності каталази у плазмі крові відзначали на 1-шу і 3-тю доби експерименту. Підвищення її у тканині печінки спостерігали з 3-ї доби дослідження. Статистично значущого впливу на рівень церулоплазміну в печінці та плазмі крові після введення пентоксифіліну не виявлено. Висновок. За умов експериментальної політравми і введення щурам пентоксифіліну у вигляді 2 % водного розчину в дозі 25 мг/кг протягом 7-ми днів спостерігали зниження активності прооксидантної системи та достовірне підвищення активності каталази в паренхімі печінкиTrauma is one of the causes of oxidative stress. Membrane stabilizing, tread, anti-calcium, antianginal and anti-aggregant properties of xanthines, in particular pentoxifylline, along with other inherent pharmacodynamic effects, can prevent the formation of irreversible pathological changes in various organs and tissues. The aim of the study – to determine the peculiarities of the changes of the prooxidant-antioxidant system in the early period of polytrauma development and the effectiveness of using pentoxifylline. Research Methods. Experiments were conducted on white, non-breeding, sexually mature male rats. The content of malondialdehyde and lipid hydroperoxides was determined in the liver tissue and blood plasma. The level of catalase and ceruloplasmin activity in the liver and blood plasma were determined. For the purpose of correction, pentoxifylline was used. The drug was injected intraperitoneally once a day in the form of 2 % aqueous solution at a dose of 25 mg/kg for 7 days. Results and Discussion. The use of pentoxifylline in experimental animals with a model of polytrauma led to a decrease in the concentration of lipid hydroperoxides and malonic dialdehyde in the blood plasma already from the 1st day of the study. The introduction of pentoxifylline caused a significant decrease in the content of lipid hydroperoxides and malondialdehyde in the liver of animals during the entire observation period. A statistically significant decrease in plasma catalase activity was noted in the first and third days of the experiment. Its increase in liver tissue was observed from the 3rd day of the study. No statistically significant effect on the level of ceruloplasmin in the liver and plasma after administration of pentoxifylline was detected. Conclusion. Under the conditions of experimental polytrauma and introduction of pentoxifylline in the form of 2 % aqueous solution at a dose of 25 mg/kg within 7 days, the decrease in the activity of the prooxidant system and a significant increase in the activity of catalase in liver parenchyma were observed
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Деген А. С., Камишний О. М.
Заглавие : Розподіл FOXP3⁺- та ROR?t⁺-лімфоцитів у кишковоасоційованій лімфоїдній тканині щурів при цукровому діабеті та введенні неселективних блокаторів фактора некрозу пухлин ?
Место публикации : Фізіологічний журнал. - К., 2019. - Том 65, N 6. - С. 61-69 (Шифр ФУ6/2019/65/6)
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
СТРЕПТОЗОТОЦИН -- STREPTOZOCIN
ИНФУЗИИ ИНТРАВЕНТРИКУЛЯРНЫЕ -- INFUSIONS, INTRAVENTRICULAR
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
ТРАНСКРИПЦИИ ФАКТОРЫ -- TRANSCRIPTION FACTORS
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ЛИМФОИДНАЯ ТКАНЬ -- LYMPHOID TISSUE
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Аннотация: Досліджували вплив експериментального цукрового діабету на інтенсивність експресії транскрипційних факторів FOXP3 та RORyt імунними клітинами клубової кишки. Для визначення FOXP3⁺-ma RORyt⁺-клітин було застосовано метод непрямої імунофлуоресценції з використанням моноклональних антитіл (МКАТ) до FOXP3 та RORyt щура. Встановлено, що розвиток діабету супроводжувався збільшенням кількості RORyt⁺-клітин у лімфоїдних структурах кишковоасоційованої лімфоїдної тканини (КАЛТ) на 46-75% та зменшенням кількості FOXP3⁺-лімфоцитів на 22-46%, а також призводив переважно до зростання концентрації RORyt та зниження FOXP3 в імунопозитивних клітинах. Введення пентоксифіліну тваринам з діабетом призводило до зниження кількості RORyf⁺-клітин у власній пластинці слизової оболонки ворсинок (ВПСОВ) на 18-32% та в 1,5 - 2,0 раза в субепітеліальній зоні ізольованих лімфоїдних вузликів (ІЛВ), кількість Т-регуляторних лімфоцитів (Treg) в обох морфофункціональних зонах зростала на 47-74% тільки до 4-го тижня розвитку патології. Концентрація Foxp3 збільшувалася на 2-й тиждень розвитку діабету, a RORyt переважно демонструвала динаміку до зниження. Співвідношення кількості клітин Treg/Thl7 при розвитку діабету мало тенденцію до зниження в обох морфофункціональних зонах протягом усього періоду досліджень (у ВПСОВ та ІЛВ на 21-43 і 68% відповідно), введення пентоксифіліну призводило до односпрямованої його зміни в напрямку зростання у ВПСОВ в 2,4 раза на 4-й тиждень, а в ІЛВ в 1,5-2,1 раза протягом усього періоду спостереження.
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)