Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (13)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ<.>)

Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-33

Козар, О. М.
Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів [Текст] = Risk factors for prolonged pregnancy beyond 40 weeks / О. М. Козар, І. В. Каліновська // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 47-50. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED (профилактика и контроль, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Пролонгована та переношена вагітність на сучасному етапі є однією з актуальних проблем у галузі акушерства та гінекології. Це зумовлено як високою частотою патологічних процесів під час пологів, так і в контексті патологічних змін, які відбуваються з плодом, що призводить до збільшення перинатальної смертності. Показники перинатальної смертності, залежно від джерел літератури, досягають 19%, а неонатальна захворюваність може становити до 28%. Усі ці ускладнення пов'язані з поганою стійкістю плода до гіпоксії через підвищену зрілість структур головного мозку та зменшення постачання кисню через дистрофічні та інволютивні зміни в плаценті. Отже, вивчення факторів ризику пролонгованої вагітності після 40 тижнів стає особливо важливим. Переношену вагітність слід розглядати як патологічний стан, що виникає під впливом різноманітних факторів. Мета роботи – провести ретроспективний аналіз історій пологів з пролонгуванням вагітності терміном більше 40 тижнів і оцінити фактори ризику виникнення даної патології. Матеріал і методи. З метою вивчення найближчих і віддалених наслідків розвитку пролонгування вагітності терміном більше 40 тижнів нами проведено ретроспективне дослідження з вивченням 100 історій вагітності та пологів за 2021-2022 роки на базі КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартний метод математичного аналізу з використанням критеріїв Стьюдента, стандартну і спеціалізовану комп’ютерну програму Libre Office Calc 7.0. Результати. З метою виявлення факторів ризику пролонгованої вагітності проведено порівняльний аналіз даних соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, особливостей перебігу вагітності в 100 жінок із пролонгованою і переношеною вагітністю. Висновок. Проведений аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу, а також особливостей перебігу поточної вагітності дозволяє визначити чинники ризику, які вказують на можливість розвитку пролонгованої вагітності
Prolonged and postterm pregnancy at the current stage is one of the urgent problems in the field of obstetrics and gynecology. It is due to both the high frequency of pathological processes during childbirth and in the context of pathological changes occurring with the fetus, which leads to an increase in perinatal mortality. Perinatal mortality rates, depending on literary sources, reach 19%, and neonatal morbidity can be up to 28%. All these complications are associated with poor resistance of the fetus to hypoxia due to increased maturity of brain structures and reduced oxygen supply due to dystrophic and involutional changes in the placenta. Therefore, studying the risk factors for prolonged pregnancy after 40 weeks becomes especially important. Therefore, postterm pregnancy should be considered as a pathological condition arising under the influence of various factors. Aim. To carry out a retrospective analysis of the records of childbirth with prolonged pregnancy for more than 40 weeks and to evaluate the risk factors for the occurrence of this pathology. Material and methods. In order to study the immediate and long-term consequences of the development of the prolongation of pregnancy for more than 40 weeks, we conducted a retrospective study of 100 pregnancy and childbirth cases for 2021-2022 at the Chernivtsi Regional Perinatal Center The standard method of mathematical analysis using Student's criteria, the standard and specialized computer program Libre Office Calc 7.0 was used for statistical processing of the obtained data. Results. In order to identify the risk factors of prolonged pregnancy, a comparative analysis of somatic, obstetrical and gynecological anamnesis, features of pregnancy in 100 women with prolonged and postterm pregnancies was carried out. As can be seen from the data presented in Table 1, no significant difference between the number of young first-borns in the groups was found. The share of young first-borns (up to 20 years old) is somewhat higher in prolonged pregnancies (28% versus 22% in late pregnancies). It is characteristic that there were 1.1 times more patients over 30 years of age in the postterm pregnancy group than in the prolonged pregnancy group (78% and 72%, respectively). Conclusions. The analysis of the somatic and obstetric and gynecological history, as well as the characteristics of the course of the current pregnancy, allows to determine the risk factors that indicate the possibility of the development of a delayed pregnancy
Доп.точки доступа:
Каліновська, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ризик перинатальних втрат внаслідок парвовірусної інфекції під час вагітності та шляхи їх попередження [Текст] = The risk of perinatal losses due to parvovirus infection during pregnancy and ways to prevent them / В. В. Біла [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 90-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Перебіг вагітності у інфікованих жінок в умовах ендемічних та епідемічних ситуацій пов ’язаний з високим ризиком перинатальних втрат. Проте специфічної етіотропної терапії парвовірусної інфекції не існує. Недостатня реєстрація клінічних форм інфікування, можливий субклінічний або безсимптомний перебіг під час вагітності, відсутність чітких показань для обстеження вимагають впровадження ефективних методик, спрямованих на попередження негативного наслідку парвовірусної інфекції під час вагітності. Безперечно, в умовах сучасних медичних досягнень, здобуття нових знань щодо впливу парвовірусної інфекції дозволяє провести ранню діагностику ПВ19 у вагітних жінок. Зростаюча доступність такої процедури, як внутрішньоутробне переливання еритроцитарної маси, значно поліпшила прогноз щодо виживання для плодів з неімунною водянкою, індукованою ПВ19, проте має багато суперечливих даних, оскільки цей спосіб лікування не забезпечував у повній мірі упередження загибелі плоду. Це зумовило необхідність визначення та розробки критеріїв ефективності для даного методу лікування.Таким чином, з огляду на неухильне зростання частоти перинатальних втрат плода внаслідок парвовірусної інфекції, на сьогоднішній день не є вирішеними проблеми клінічного перебігу вагітності та прогнозування наслідків парвовірусної інфекції для плода у різних термінах вагітності, алгоритм ведення вагітності при можливому інфікуванні ПВ19 є актуальним вивчення цього питання. Вище викладене стало обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження. Мета роботи - зниження частоти перинатальних втрат внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом розробки алгоритму тактики ведення вагітності при парвовірусній інфекції. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось у рамках науково-дослідної теми кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця “Відновлення та збереження репродуктивного здоров’я і якості життя жінки в сучасних умовах при акушерській і гінекологічній патології” (№ держреєстрації 0113U007336). Задля вирішення поставленої мети було виконане скринінгове обстеження 1090 вагітних жінок з метою виявлення материнської вразливості до парвовірусної інфекції. Об’єм обстеження охоплював жінок, які мали симптоматику вірусного захворювання під час вагітності або високий ризик контакту з інфікованими (працювали в галузі охорони здоров ’я, дитячих закладах, вдома мали дітей до 14 років). На другому етапі дослідження, була сформована основна група зі 129 пацієнток із позитивним результатом обстеження напарвовірус В19. Проаналізовано подальший перебіг вагітності, спосіб розродження та перинатальні наслідки у даних жінок. За висвисновком комісії з біоетики № 1 від 30.02.2020 року матеріали дослідження відповідають вимогам, прийнятим міжнародним співтовариством та чинним нормативно-правовим актам України, вимогам Етичного кодексу лікаря України. Результати дослідження. На підставі результатів дослідження вагітних жінок з групи ризику інфікування встановлено, що частота виявлення парвовірусної інфекції в структурі акушерської патології становить - 11,8%. Особливо високий показник перинатальної смертності при реалізації неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що є 108,6%о. Розроблено алгоритм тактики ведення вагітних жінок, який дозволив зменшити частоту перинатальних втрат при парвовірусній інфекціїзавдяки завдяки ранній діагностиці данної патології серед вагітних жінок з високим ризиком інфікування, серійному визначенню показників альфа-фетопротеїну в материнській крові, щотижневому ультразвуковому контролю за станом плода з допплерометрією кровоплину у СМА та венозній протоці плода протягом 10 тижнів. При маніфестації розвитку тяжкої фетальної анемії у плода з неімунною водянкою проводили сеанси внутрішньоутробної гемотрансфузії, оптимально у 23-25 тижнів вагітності. Ефективність виконання гемотрансфузії плода з неімунною водянкою внаслідок ПВ19 буде успішною за дотриманням таких критеріїв, а саме: вірусне обтяження в пуповинній крові не перевищує 4*10*5MO/ml, maxПСШКСМА -1,95±0,4МоМ, гестаційний термін - 24±1,0 (23-25) тиждень, нормальні показники кровоплину у венозній протоці плода, відсутні ехографічні ознаки міокардиту. Застосування внутрішньоутробної гемотрансфузії плоду з неімунною водянкою внаслідок парвовірусної інфекції у ІІ триместрі вагітності, було успішниму 72,7% (р=0,005). У разі виявлення, як компенсованого, так і декомпенсованого порушення в артерії пуповини, в терміні 27-32 тижні при наявності порушень кровоплину у венозній протоці проводили завчасне розродження шляхом кесарського розтину. Висновки. Ведення вагітності за розробленим алгоритмом у порівнянні з рутинним веденням вагітності знижує відносний ризик антенатальної загибелі плода на 21% (р=0,590), ризик ранньої неонатальної смертності на 84% (р=0,003), ризик перинатальної смертності на 77% (р=0,0004).Отримані дані засвідчують переважаючу ефективністьзапропонованого алгоритму
The course of pregnancy in infected women in endemic and epidemic situations is associated with a high risk of perinatal losses. However, there is no specific etiotropic therapy for parvovirus infection. Insufficient records of clinical forms of the infection, possible subclinical or asymptomatic manifestation during pregnancy, and lack of clear indications for examination, require the implementation of effective methods aimed at preventing the negative consequences of parvovirus infection during pregnancy. Undoubtedly, in the time of modern medical achievements, gaining new knowledge about the effects of parvovirus infection allows early diagnosis of PV19 in pregnant women. The increasing availability of a procedure such as intrauterine red blood cell transfusion has significantly improved the survival prognosis of fetuses with PV19-induced non-immune hydrops, but there is a lot of imprecise data, as this treatment could not completely prevent fetal death. This made it necessary to define and develop efficiency criteria for this method of treatment. Taking into account the fact that the frequency of perinatal fetal loss due to parvovirus infection is steadily increasing and the problems of the clinical course of pregnancy as well as the prediction of the consequences of parvovirus infection for the fetus at different stages of pregnancy have not been resolved yet, the algorithm of pregnancy management in case of possible infection with PV19 should be studied nowadays. All these arguments were the reason for conducting this scientific research. The purpose of this work is to reduce the frequency of perinatal losses due to intrauterine infection by developing an algorithm for the management of pregnancy with parvovirus infection. Research materials and methods. The study was conducted within the framework of the research topic of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of the Bogomolets National Medical University “Restoration and preservation of reproductive health and quality of life of women with obstetric and gynecological pathology in modern conditions” (state registration number 0113U007336). To achieve the purpose of this work, a screening examination of 1090 pregnant women was performed to detect maternal vulnerability to parvovirus infection. The survey included women who had symptoms of a viral disease during pregnancy or were at a high risk of contact with infected people (worked in healthcare, kindergarten, or school, or had children under the age of 14 at home). At the second stage of the study, a core group of 129 patients with a positive test result for parvovirus B19 was formed. The further course of pregnancy, the delivery, method, and perinatal consequences in these women were analyzed. By decision of Bioethics Commission No. 1 on 30.02.2020 the research materials meet the requirements accepted by the international community and the current regulatory and legal acts of Ukraine, and the requirements of the Code of Conduct for doctors of Ukraine. Research results. Based on the study of pregnant women from the risk group of infection, it was established that the frequency of detection of parvovirus infection in the structure of obstetric pathology is 11.8%. The rate of perinatal mortality is particularly high in cases of non-immune dropsy of the fetus due to infection with parvovirus B19, which is 108.6%o. An algorithm for the management of pregnant women was developed, which made it possible to reduce the frequency of perinatal losses with parvovirus infection. This algorithm was implemented thanks to early diagnosis of this pathology among pregnant women with a high risk of the disease, serial determination of alpha-fetoprotein indicators in maternal blood, weekly ultrasound monitoring of the condition of the fetus with Doppler blood flow in the middle cerebral artery and ductus venosus of the fetus for 10 weeks. When severe fetal anemia manifested in a fetus with non-immune dropsy, intrauterine blood transfusion sessions were performed, optimally at 23-25 weeks of pregnancy. The effectiveness of carrying out blood transfusion for a fetus with non-immune dropsy due to PV19 will be successful if the following criteria are followed, namely: the viral load in the umbilical cord blood does not exceed 4x10x5 MO/ml, max peak systolic blood flow velocity in a middle cerebral artery - 1.95±0.4 MOM, gestational age - 24±1.0 (23-25) week, normal indicators of blood flow in the venous duct of the fetus, no USG signs of myocarditis. Intrauterine blood transfusion of a fetus with non-immune dropsy due to parvovirus infection in the II trimester of pregnancy was successful in 72.7% (р=0.005). In the case of detection of both compensated and decompensated umbilical cord artery disorders in the period of 27-32 weeks in the presence of blood flow disorders in the ductus venosus, premature delivery by cesarean section was performed. Conclusions. Pregnancy management according to the developed algorithm, in comparison with routine pregnancy management, reduces the relative risk of antenatal fetal death by 21% (р=0.590), the risk of early neonatal mortality by 84% (р=0.003), the risk of perinatal mortality by 77% (р= 0.0004). The obtained data proves the prevailing efficiency of the proposed algorithm
Доп.точки доступа:
Біла, В. В.
Бондаренко, Н. П.
Тишкевич, В. М.
Вітовський, Я. М.
Цапенко, Т. В.
Осадчук, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Birth rate, perinatal mortality and infant mortality in Ukraine: evolution from 1991 to 2021 and current risks [Текст] / O. P. Volosovets [et al.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 7. - С. 6-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
МЕРТВОРОЖДЕНИЕ -- STILLBIRTH
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
Аннотация: Ukraine is one of the poorest countries in Europe and currently is under attack of Russian troops. In recent decades, birth rate in Ukraine has been steadily declining by 47 %, and infant and perinatal mortality rates remain among the highest positions in Europe. Infant mortality, perinatal mortality, early neonatal mortality, and stillbirth rates in Ukraine have more than halved in 30 years and are lower than in the CIS countries, but still exceed those in the European Union. There is a downward trend in characteristics of all components of perinatal mortality; more for intranatal mortality, less for early neonatal mortality, whose share in the structure has increased in recent years, which requires improving the quality of medical care for newborns and taking measures for antenatal protection of the fetus. The fact that early neonatal mortality rates in Ukraine may be underestimated due to shortcomings in the registration of live births and stillbirths is worrying. Congenital malformations and conditions that appeared during pregnancy and childbirth in women who give birth to children with very low and extremely low body weight dominate among the causes of perinatal mortality in Ukraine. An effective way to reduce child losses in Ukraine during the last decade was the introduction of modern perinatal technologies to prevent pathological conditions in mothers and babies with extremely low and very low body weight, the continuation of the creation and restoration of a network of perinatal centers and proper conditions for safe childbirth in the regions of the country with the help of international aid, timely diagnosis and treatment of conditions that occur in the perinatal period and congenital malformations. An important resource for reducing infant and perinatal mortality in Ukraine and increasing the birth rate will be the stabilization of the sociopolitical situation in the country and appropriate international assistance in restoring the health care system, aimed at improving both somatic and reproductive health of future parents, especially mothers, forming in them a conscious and proper attitude to parenthood and care for the newborn
Україна є однією з найбідніших країн Європи, яка зараз зазнає російської агресії, і на тлі високої смертності останніми десятиліттями стабільно знижується народжуваність — на 47 %, а показники дитячої і перинатальної смертності залишаються одними з найвищих у Європі. Показники малюкової смертності, перинатальної смертності, ранньої неонатальної смертності і мертвонароджуваності в Україні за 30 років зменшились більше ніж удвічі і є меншими, ніж у країнах СНД, але поки що перевищують аналогічні показники в країнах ЄС. Тренд до зниження був характерним для всіх складових перинатальної смертності; більше для інтранатальної смертності, менше — для ранньої неонатальної смертності, чия питома вага у структурі в останні роки зросла, що вимагає покращання якості надання медичної допомоги новонародженим і вжиття заходів щодо антенатальної охорони плода. Не може не турбувати факт можливого заниження показника ранньої неонатальної смертності в Україні через недоліки в обліку народжених живими і мертвонароджених. Уроджені вади розвитку та стани, що виникли в перинатальному періоді в дітей з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла, домінують серед причин перинатальної смерті в Україні. Ефективним шляхом зменшення дитячих втрат в Україні протягом останнього десятиріччя стало впровадження сучасних перинатальних технологій для запобігання патологічним станам у породіль і немовлят з екстремально низькою і дуже низькою масою тіла, продовження створення й відновлення мережі перинатальних центрів і належних умов для безпечних пологів у регіонах країни за допомогою міжнародної допомоги, своєчасної діагностики й лікування станів, що виникають у перинатальному періоді, і вроджених вад розвитку. Важливим ресурсом зниження дитячої і перинатальної смертності в Україні й підвищення народжуваності стане стабілізація соціально-політичної ситуації в країні та відповідна міжнародна допомога у відновленні системи охорони здоров’я, спрямована на покращання як соматичного, так і репродуктивного здоров’я майбутніх батьків, особливо матерів, формуючи в них свідоме й правильне ставлення до майбутнього батьківства й догляду за новонародженим
Доп.точки доступа:
Volosovets, O. P.
Abaturov, A. E.
Beketova, G. V.
Zabolotko, V. M.
Rudenko, N. G.
Kryvopustov, S. P.
Volosovets, A. O.
Loginova, I. O.
Korkh, L. M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ошовський, В. І.
Аналіз результатів ретроспективного когортного дослідження перебігу вагітностей, пологів та післяпологового періоду у пацієнток з групи високого перинатального ризику для виявлення факторів несприятливих наслідків та побудови прогностичної моделі плодових втрат [Текст] / В. І. Ошовський // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 47-52

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Аннотация: Визначено ознаки, пов’язані з ризиком перинатальної втрати: наявність хронічної гіпертензії, прееклампсія при попередній вагітності, тип запліднення (природне або штучне), концентрація PAPP-A (MoM), концентрація вільної β-ХГЛ (MoM) у ІІ триместрі вагітності, середній ПІ у маткових артеріях у 28–30 тиж вагітності, ПІ у середніх мозкових артеріях у 28–30 тиж вагітності, епізоди низької варіабельності серцевого ритму плода у ІІІ триместрі вагітності, епізоди високої варіабельності серцевого ритму плода у ІІІ триместрі вагітності. Модель, побудована на зазначених ознаках, дозволяє з чутливістю 73,1% (95% ДІ: 52,2% – 88,4%) та специфічністю 72,7% (95% ДІ: 69,3% – 75,9%) прогнозувати ризик перинатальної втрати
Свободных экз. нет

Найти похожие

Ошовський, В. І.
Результати проспективного когортного дослідження ефективності алгоритму супроводу вагітностей у пацієнток з групи високого перинатального ризику щодо зменшення перинатальних втрат та покращення неонатального результату [Текст] / В. І. Ошовський // Сімейна медицина. - 2021. - № 2/3. - С. 86-91. - Бібліогр.: с. 91

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (история, тенденции, этнология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (классификация, стандарты)
ИССЛЕДОВАНИЯ СУБЪЕКТЫ -- RESEARCH SUBJECTS (законодательство и юриспруденция, классификация, психология, снабжение и распределение, экономика)
Аннотация: Пренатальне прогнозування є актуальною частиною акушерського супроводу, що має на меті зменшення плодових та неонатальних втрат. Диференційований підхід до ведення груп різного ризику дозволяє оптимізувати наявні підходи
Свободных экз. нет

Найти похожие

Марушко, Р. В.
Сучасні аспекти перинатальної смертності в Україні [Текст] / Р. В. Марушко, О. О. Дудіна // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 76-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY
МЕРТВОРОЖДЕНИЕ -- STILLBIRTH
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Одним із важливих показників стану громадського здоров’я нації, її демографічної перспективи, що має високу чутливість стосовно соціально-економічних факторів, стану репродуктивного здоров’я населення та ефективності діяльності закладів охорони здоров’я, є перинатальна смертність
Зниження рівня перинатальної смертності та її складових потребує подальшого розвитку регіоналізації перинатальної допомоги, завершення створення центрів перинатальної допомоги ІІІ рівня, перегляду і забезпечення маршрутів пацієнтів, розробки і забезпечення гарантованих державою медичних послуг/стандартів (стандарт безпеки дитини, вагітної і породіллі), достовірності визначення маси тіла при народженні, критеріїв живонародженості і мертвонародженості. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду дітей і батьків
Доп.точки доступа:
Дудіна, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Заболотько, В. М.
Аналіз малюкової та перинатальної смертності у закладах охорони здоров’я, що перебувають у сфері управління Міністерства охорони здоров’я України, у 2019 р. (за методикою Всесвітньої організації охорони здоров’я "Matrix Babies") [Текст] = Analysis of infant and perinatal mortality in health care facilities of the Ministry of Health of Ukraine in 2019 according to the methodology of the World Health Organization «Matrix Babies» / В. М. Заболотько, Н. Г. Руденко, О. В. Руденко // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 3/4. - С. 49-61. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH
Аннотация: У статті наведено інформацію за 2019 р. щодо кількість народжених живими і мертвими та кількість померлих дітей у віці до 1 року у установах охорони здоров’я, що перебувають у сфері управління МОЗ України. Зазначено, що в 2019 р. було народжено живими немовлят 294 148 і мертвими 1733, з яких померло 1585 до початку пологів і 148 під час пологів. Серед народжених живими у ранньому неонатальному періоді померло 904 немовлят, з яких в акушерських стаціонарах − 564, в інших стаціонарах, крім акушерських, – 340 немовлят. Одним з індикаторів якості надання медичних послуг до, під час та після пологів, а також одним з індикаторів якості впровадження сучасних ефективних перинатальних технологій є рівень перинатальної смертності та його складових. Аналіз перинатальної смертності та його складових компонентів проводять за методикою ВООЗ «Matrix Babies», що дозволяє проаналізувати надання медичних послуг вагітним, роділлям та новонародженим за показниками перинатальної смертності і відповісти на два питання: Чи робимо те, що потрібно? Чи робимо так, як потрібно? Визначено пропозиції з вдосконалення надання медичних послуг вагітним, роділля та новонародженим
The article provides information for 2019 on the number of children born alive and dead and the number of dead children under one year in health care facilities under the Ministry of Health of Ukraine. In 2019, 294148 live babies and 1733 dead babies were born, of whom 1585 died before birth and 148 during childbirth. Of those born alive in the early neonatal period, 904 infants died, of which 564 infants died in obstetric hospitals and 340 infants in hospitals other than obstetric hospitals. One of the indicators of the quality of medical services before, during and after childbirth, as well as one of the indicators of the quality of implementation of modern effective perinatal technologies, is the level of perinatal mortality and its components. Analysis of perinatal mortality and its components is performed according to the methodology of the World Health Organization «Matrix Babies», which allows you to analyze the provision of medical services to pregnant women, mothers and newborns using perinatal mortality and answer two questions: Are we doing what we need to do? Are we doing the right thing? Suggestions for improving the provision of medical services to pregnant women, mothers and newborns have been identified
Доп.точки доступа:
Руденко, Н. Г.
Руденко, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ляхно, І. В.
Синдром Баллантайна: огляд літератури та клінічний випадок [Текст] / І. В. Ляхно // Здоровье женщины. - 2019. - № 5. - С. 8-10. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРАНСФУЗИОННЫЙ СИНДРОМ У ПЛОДОВ-БЛИЗНЕЦОВ -- FETOFETAL TRANSFUSION (диагностика, смертность, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Проведено аналіз даних літератури та наведено клінічне спостереження дзеркального синдрому. Продемонстровано, що провідну роль у розвитку даного патологічного стану відіграє порушення функції плаценти. Високий рівень перинатальної смертності є підставою для подальшого вивчення цієї патології
Свободных экз. нет

Найти похожие

Воробей, Л. І.
Особливості діагностики дистресу плода у вагітних з порушенням нейровегетативної регуляції [Текст] / Л. І. Воробей // Сімейна медицина. - 2018. - № 4. - С. 105-109. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
ПЛОДА ДИСТРЕСС -- FETAL DISTRESS (генетика, диагностика, иммунология, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, осложнения, патология, реабилитация, ультрасонография, эмбриология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, CARDIOVASCULAR (генетика, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, патофизиология, профилактика и контроль, психология, терапия, ультрасонография)
Аннотация: Мета дослідження: встановити причинно-наслідкові зв’язки між пренатальними стресовими змінами, порушеннями вегетативного забезпечення та розвитком дистресу плода у вагітних з перинатальними втратами в анамнезі. Матеріали та методи. Було обстежено 214 вагітних. В основну групу (І група) увійшли 104 вагітних з перинатальними втратами в анамнезі, у контрольну групу (ІІ група) – 110 жінок без обтяженого акушерського анамнезу. Досліджені групи були ідентичними за віком, терміном вагітності та паритетом пологів. Для дослідження стану вегетативної регуляції застосовували аналіз показників кардіоінтервалографії. Оцінювання адаптаційних реакцій здійснювали за показником активності регуляторних систем. Для вивчення гемодинамічної складової системи «мати–плацента–плід» проводили ультразвукове дослідження з допплерометрією. Результати. У більшості жінок контрольної групи (82,7%) відзначали нормальну реактивність обох відділів вегетативної нервової системи. Вегетативна реактивність в основній групі була зміщена у бік симпатотонії у 48,1% жінок та гіперсимпатотонії у 34,6% пацієнток. Нормоадаптивний стан виявлений у 90% вагітних ІІ групи. У 50% пацієнток з обтяженим акушерським анамнезом встановлений гіпоадаптивний стан регуляторних систем. Ознаки плацентарної дисфункції зустрічалися у 46,2% вагітних основної групи та у 29,1% пацієнток групи контролю. УЗ-ознаки дистресу плода виявлені у 10,6% вагітних основної групи та у 2,7% жінок групи контролю. При цьому у 7,7% пацієнток основної групи дистрес плода виявляли при недоношеній вагітності. У контрольній групі передчасно розроджено з приводу дистресу плода 0,9% вагітних. Заключення. У жінок з перинатальними втратами в анамнезі встановлена вегетативна дисфункція, яка проявляється гіперсимпатотонією, розладами регуляторно-адаптаційних механізмів, що спричинюють зниження функціональних резервів організму. У вагітних з перинатальними втратами в анамнезі на тлі встановлених вегетативних розладів відзначається більша частота плацентарної дисфункції з розвитком гемодинамічних порушень у системі «мати–плацента–плід» та дистресу плода
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Статистический анализ перинатальных потерь в г. Харькове за период 2015-2016 гг. [Текст] = Statistical analysis of perinatal losses in Kharkov for the period 2015-2016 years / В. Д. Марковский [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2017. - № 28. - С. 181-184. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики:
MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, статистика)Харьков
Аннотация: Младенческая смертность является одним из важнейших социальных и медицинских показателей любой страны. В настоящее время до 70% новорождённых имеют перинатальную патологию. В основе ее, лежат, в частности, внутриутробные инфекции. При просмотре данных мировой литературы и при проведенном исследовании наблюдается тенденция к росту ВУИ у женщин, на высоком уровне остается частота мертворождений, особенно среди мальчиков
Доп.точки доступа:
Марковский, В. Д.
Сорокина, И. В.
Яковцова, И. И.
Сакал, А. А.
Зверева, И. С.
Товажнянская, В. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Risk factors of perinatal mortality related to premature ruptured membranes in case of polyhydramnios [Текст] / N. A. Gaistruk [et al.] // Одеський медичний журнал. - 2017. - N 6. - С. 29-33. - Бібліогр.: с.32-33

MeSH-главная:
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (диагностика)
МНОГОВОДИЕ -- POLYHYDRAMNIOS (диагностика)
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE (диагностика)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Preterm premature rupture of membranes (PPROM) is their spontaneous rupture before the beginning of labor activity in the stages of pregnancy of 22–42 weeks. Premature rupture of membranes not only complicates the course of pregnancy and delivery, but is also a key risk factor for development of complications of infectious-inflammatory genesis of newborn babies and women in childbirth. Polyhydramnios is one of the risk factors of PPROM. According to the analysis data, PPROM population frequency in case of polyhydramnios makes 5.24%. Understanding of this problem leads to the necessity of applying of interventions aimed at PPROM prevention both at the stage of pre-conception care and during pregnancy and breast-feeding
Мета роботи: виявлення та дослідження факторів ризику летальності новонароджених від матерів, вагітність яких ускладнилася передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО) при багатоводді. Проведено ретроспективне дослідження 65 вагітних та новонароджених при ПРПО з багатоводдям. Встановлено, що перинатальна смертність у вагітних із ПРПО та багатоводдям залежить від гестаційного віку та маси плода при народженні. Виявлено фактори ризику летальності новонароджених та наведено дані, які необхідно враховувати під час ведення вагітності та пологів у жінок з ПРПО та багатоводдям (вік матері; стани, які вимагають призначення антибіотиків; становище плоду в матці)
Доп.точки доступа:
Gaistruk, N. A.
Dubas, L. G.
Ponina, S. I.
Rud, V. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

    Медведев, М. В.
    Профилактика перинатальных потерь: на пути к персонализированной медицине [Текст] / М. В. Медведев, Ю. В. Давыдова // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 1. - С. 59-63. - Библиогр.: с. 64

Рубрики: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ)

   ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ

   ПРОГЕСТЕРОН

Доп.точки доступа:
Давыдова, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Шувалова, М. П.
Социально-экономические детерминанты ранних неонатальных потерь в Российской Федерации [Текст] / М. П. Шувалова, Т. В. Письменская // Акушерство и гинекология. - 2015. - № 7. - С. 68-73

MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY (тенденции)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS

БЕЗРАБОТИЦА -- UNEMPLOYMENT
Доп.точки доступа:
Письменская, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Структура причин пізніх абортів і мертвонароджених у Вінницькій області за 2013 рік [Текст] / В. С. Школьніков [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2014. - Т. 18, № 1. Ч.1. - С. 27-30

Рубрики: ВНМУ

MeSH-главная:
УКРАИНА -- UKRAINE
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ПЛОДА СМЕРТНОСТЬ -- FETAL MORTALITY
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY
Доп.точки доступа:
Школьніков, В. С.
Гумінський, Ю. Й.
Тихолаз, В. О.
Холод, Л. П.
Стельмащук, П. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Патогенетические этапы функционирования гемодинамической системы мать-плацента-плод при перинатальных гипоксически-ишемических повреждениях плода [Текст] / М. Г. Газазян [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2014. - Т. 14, № 5. - С. 13-17

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (диагноз, патофизиология, этиология)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагноз, этиология)
Доп.точки доступа:
Газазян, М. Г.
Пономарева, Н. А.
Иванова, О. Ю.
Вепикорецкая, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Терещенко, А. В.
Аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду регіоналізації перинатальної допомоги (огляд літератури) / А. В. Терещенко, О. О. Дудіна, Р. О. Мошсеєнко // Здоровье женщины. - 2014. - № 7. - С. 38-46

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, стандарты)
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
Доп.точки доступа:
Дудіна, О. О.
Мошсеєнко, Р. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Российские тенденции снижения перинатальных потерь с учетом перехода на международные критерии регистрации рождения детей [Текст] / Г. Т. Сухих [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2013. - № 12. - С. 79-85

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY (тенденции)
МЛАДЕНЕЦ С ОЧЕНЬ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, VERY LOW BIRTH WEIGHT
РЕГИСТРАЦИЯ -- REGISTRIES
ВСЕМИРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ -- WORLD HEALTH ORGANIZATION
Доп.точки доступа:
Сухих, Г. Т.
Байбарина, Е. Н.
Шувалова, М. П.
Письменская, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Эпидемиологическая характеристика перинатальной смертности в Омской области [Текст] / Т. И. Долгих [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2013. - № 5. - С. 38-42

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (тенденции)
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY (тенденции)

ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
Доп.точки доступа:
Долгих, Т. И.
Баринов, С. В.
Кадцына, Т. В.
Чекмарев, Г. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Государственная политика в области охраны здоровья матери и ребенка - долгосрочные перспективы развития [Текст] / Г. Т. Сухих [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2013. - № 5. - С. 4-9

MeSH-главная:
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ПОЛИТИКА -- HEALTH POLICY
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ -- MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
МАТЕРИНСКАЯ СМЕРТНОСТЬ -- MATERNAL MORTALITY
Доп.точки доступа:
Сухих, Г. Т.
Шувалова, М. П.
Фролова, О. Г.
Ратушняк, С. С.
Гребенник, Т. К.
Рябинкина, И. Н.
Долгушина, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Ульяновская, С. А.
К вопросу о перинатальной и младенческой смертности в Архангельской области [Текст] / С. А. Ульяновская, Н. В. Стуков, В. В. Анкудинов // Архив патологии. - 2013. - № 1. - С. 17-18

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY (этнология)
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY (этнология)
Доп.точки доступа:
Стуков, Н. В.
Анкудинов, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-33

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)