Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (13)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ<.>)

Общее количество найденных документов : 200
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Uzun, H.
Improvement of enteral nutrition technologies in patients with a severe course of acute pancreatitis [Text] = Удосконалення технологій ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту / H. Uzun, I. Kolosovych, I. Hanol // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P60-67. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (тенденции)
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диетотерапия)
Аннотация: In the case of severe acute pancreatitis, the early start of enteral nutrition (24-72 hours from the moment of hospitalization) by means of nasogastric or nasojejunal administration of the mixture is considered appropriate, which is associated with a 24% decrease in the frequency of infectious complications and a 32% decrease in mortality. However, 30.5-65.7% of patients may develop intolerance to this type of nutritional support. The aim of the study was to improve the results of treatment of patients with severe acute pancreatitis by improving enteral nutrition technologies. There were 101 patients with severe acute pancreatitis took part in the study, who were divided into the main group, where enteral nutrition was carried out according to the improved protocol - 34 patients, comparison group No. 1, where standard nasogastric nutrition was carried out - 34 patients, and comparison group No. 2, where standard EN – 33 patients. The effectiveness of enteral nutrition in the studied groups was evaluated by analyzing and comparing biochemical indicators of blood serum, frequency of intolerance to nutritional support, infected local complications, mortality, duration of multiple organ failure and stay of patients in the hospital. When using the proposed protocol of enteral nutrition in patients with a severe course of acute pancreatitis, 14 days after the start of treatment, a significant difference was obtained between the content of albumin, creatinine, cholesterol and K+ blood serum (p0.05) between patients of the main group and the comparison groups , as well as the content of Na+ in blood serum (p0.05) between patients of the main group and the group of standard nasogastric tube feeding. Application of the proposed protocol of enteral nutrition significantly reduces the frequency of intolerance of nutritional support in the first 7 days of treatment by 23.6% (χ2
При тяжкому перебігу гострого панкреатиту доцільним вважається ранній початок ентерального харчування (24-72 год від моменту госпіталізації) шляхом назогастрального або назоеюнального введення суміші, що асоціюється зі зниженням частоти інфекційних ускладнень на 24% та смертності на 32%. Однак, у 30,5-65,7% пацієнтів може виникати непереносимість даного виду нутритивної підтримки. Метою дослідження було покращення результатів лікування хворих на тяжкий гострий панкреатит шляхом удосконалення технологій ентерального харчування. В дослідженні приймали участь 101 хворий на тяжкий гострий панкреатит, що були розділені на основна групу, де проводилось ентеральне харчування за удосконаленим протоколом – 34 пацієнти, група порівняння №1, де проводилось стандартне назогастральне харчування – 34 пацієнти та група порівняння №2, де проводилось стандартне ЕХ – 33 пацієнти. Оцінку ефективності ентерального харчування в досліджуваних групах проводили шляхом аналізу та порівняння біохімічних показників сироватки крові, частоти виникнення непереносимості нутритивної підримки, інфекованих локальних ускладнень, летальності, тривалості поліорганної недостатності та перебування пацієнтів в стаціонарі. При використанні запропонованого протоколу ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту через 14 діб з моменту початку лікування було отримано достовірну різницю між вмістом альбуміну, креатиніну, холестерину та К+ сироватки крові (р0,05) між пацієнтами основної групи та груп порівняння, а також вмістом Na+ сироватки крові (р0,05) між пацієнтами основної групи та групи стандартного назогастрального зондового харчування. Застосування запропонованого протоколу ентерального харчування достовірно зменшує частоту виникнення непереносимості нутритивної підтримки в перші 7 діб лікування на 23,6% (χ2
Доп.точки доступа:
Kolosovych, I.
Hanol, I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кушта, А. О.
Вплив комплексної терапії із застосуванням L-аргініну та глутамінової кислоти на відновні процеси у онкохворих [Текст] = Influence of complex therapy with L-arginine and glutamic acid on reconstruction processes in cancer patients / А. О. Кушта // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 225-228. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
L-АМИНОКИСЛОТ ОКСИДАЗА -- L-AMINO ACID OXIDASE (действие лекарственных препаратов, дефицит, иммунология, метаболизм, терапевтическое применение)
АРГИНИН -- ARGININE (действие лекарственных препаратов, дефицит, иммунология, метаболизм, терапевтическое применение)
ГЛУТАМИНОВАЯ КИСЛОТА -- GLUTAMIC ACID (действие лекарственных препаратов, дефицит, иммунология, метаболизм, терапевтическое применение)
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (использование, методы)
Аннотация: У статті наведено результати аналізу впливу лікувального харчування та поєднання його з препаратом на основі L-аргініну та глутамінової кислоти на білковий обмін і відновні процеси у онкохворих. Мета дослідження – розробка комплексного способу корекції білкового обміну за допомогою лікувального харчування та фармакологічного препарату з метою прискорення відновних процесів організму та регенерації. Проаналізовані лабораторні дані крові за кількома показниками: загальний білок, альбумін, сечовина, глюкоза та кетонові тіла. Дослідження проводили в момент надходження хворого на лікування та на 14 добу після запропонованого додаткового лікування. Усім хворим було виконано оперативне лікування. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою математичного статистичного методу на ПК за допомогою програмного забезпечення Excel з пакетів Microsoft Office 2003, STATISTICA 5.5 за критерієм Ст’юдента при р0,05. Отримані результати дослідження свідчать, що підвищення вмісту білка крові вірогідно пов’язано не тільки із застосуванням ентерального харчування, але і з використанням метаболічно-активної сполуки на основі L-аргініну та глутамінової кислоти. Таким чином, застосування глутамінової кислоти та L-аргініну в поєднанні з ентеральним харчуванням відіграють важливу роль в обміні речовин, що значно покращує процеси відновлення загального стану онкохворих у післяопераційному періоді, що підтверджено клінічними спостереженнями та показниками крові лабораторно
The article presents the results of the analysis of the effect of therapeutic nutrition and its combination with a drug based on L-arginine and glutamic acid on protein metabolism and recovery processes in cancer patients. The aim of the study – development of a complex method of correction of protein metabolism with the help of therapeutic nutrition and pharmacological preparation, in order to accelerate the body’s regenerative processes and regeneration. Laboratory blood data were analyzed on several indicators: total protein, albumin, urea, glucose and ketone bodies. The study was performed at the time of admission to the patient and on the 14th day after the proposed additional treatment. Statistical processing of the obtained data was performed using the mathematical statistical method on a PC using Excel software from Microsoft Office 2003, STATISTICA 5.5 according to the Student’s test at p0.05. All patients underwent surgical treatment. The results of the study show that the increase in blood protein is strongly associated not only with the use of enteral nutrition, but also with the use of metabolically active compounds based on L-arginine and glutamic acid. Thus, the use of glutamic acid and L-arginine in combination with enteral nutrition, play an important role in metabolism, which significantly improves the recovery of the general condition of cancer patients in the postoperative period, as evidenced by clinical observations and blood tests in the laboratory
Свободных экз. нет

Найти похожие

Breastfeeding is the - "GOLD STANDARD" old experience and new scientifically proven benefits [Text] = Грудне вигодовування дітей - «золотий стандарт», давній досвід і нові науково доведені переваги / M. M. Kiselova [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 2. - P53-58. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы, тенденции)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
Аннотация: The article presents the advantages of natural feeding, current recommendations for breastfeeding of infants obtained by analyzing the scientific literature. It details current evidence emphasizing the importance, uniqueness of the qualitative and quantitative composition of breast milk, the best form of infant feeding. Emphasis is placed on existing scientifically defined facts explaining the importance of natural feeding as a natural model, vividly illustrating the main points of the concept of optimal infant feeding. Focuses on the fact that adequate feeding is considered one of the major components of the health and optimal growth of the newborn infant. The importance of colostrum at the beginning of enteral feeding for the newborn's body is emphasized. The properties of colostrum that fully meet the morpho-functional needs of the infant are described.It focuses on new, scientifically supplemented, over the past few years, data on the benefits of breast milk: optimal and balanced levels of nutrients; high assimilation of breast milk by the body of the child; the presence of a wide range of biologically active substances, essential fatty acids and amino acids, enzymes, vitamins and protective factors; favorable effect on intestinal microflora. Namely, it is shown that breast milk contains in the right quantities to provide individual not only nutritional but also immunological, endocrine needs of the child, depending on the age: alpha-lactalbumin proteins, beta-lactoglobulin, caseins, enzymes, growth factor, hormones, lactoferrin, lysozyme, secretory IgA, IgG and IgM. Non-protein components: alpha-aminonitrogen; creatine; creatinine; glucosamine; non-nucleic acid polyamines; urea; uric acid. Composition of mature milk: lipids; fat-soluble vitamins (A and carotene, D, E, K); fatty acids; phospholipids; sterols and hydrocarbonates; triglycerides; carbohydrates; water-soluble vitamins; biotin; folin; cholate; inositol; niacin; pantothenic acid; riboflavin; thiamin; vitamins B12, B6, C. Cells: cytoplasmic fragments, epithelial cells, lymphocytes, leukocytes, macrophages, neutrophils, minerals, bicarbonates, calcium, chloride, citrate, magnesium; potassium; soda; sulfate; trace elements: chromium; cobalt; copper; iodine; iron; manganese; molybdenum; nickel; selenium; zinc.Biologically active substances that are part of breast milk: hormones, enzymes, immune complexes, help newborns to overcome birth stress faster and better adapt to new living conditions.It is noted that the nature of breastfeeding in the first year of life to a large extent determines the health of the child not only in the early years, but also in subsequent periods of his life
У статті представлені переваги природнього вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовані сучаcні дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока – найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентована увага на існуючі науково визначені факти, що пояснюють значення природного вигодовування як природну модель, яка яскраво ілюструє основні положення концепції оптимального вигодовування немовлят. Зосереджена увага на тому, що адекватне вигодовування вважається одною з головних складових здоров’я і оптимального росту новонародженої дитини. Підкреслена важливість молозива у початку ентерального харчування, для організму новонародженого. Описані властивості молозива, що повністю відповідають морфо-функціональним потребам немовляти. Зосереджена увага на нові, науково-доповнені, за останні кілька років, переваги жіночого молока: оптимальний і збалансований рівень харчових речовин; високу засвоюваність жіночого молока організмом дитини; наявність широкого спектру біологічно активних речовин, незамінних жирних кислот і амінокислот, ферментів, вітамінів і захисних факторів; сприятливий вплив на мікрофлору кишечника. А саме, показано, що у грудному молоці містяться в потрібній кількості для забезпечення індивідуальних не тільки харчових, але й імунологічних, ендокринних потреб дитини, залежно від віку: білки альфа-лактальбумін; бета-лактоглобулін; казеїни; ензими; фактор росту; гормони; лактоферин; лізоцим; секреторний IgA, IgG та IgM. Небілкові компоненти: альфа-амінонітроген; креатин; креатинін; глюкозамін; не нуклеарні кислоти поліаміни; сечовина; сечова кислота. Склад зрілого молока: ліпіди; жиророзчинні вітаміни (А та каротин, Д, Е, К); жирні кислоти; фосфоліпіди; стероли і гідрокарбонати; тригліцериди; карбогідрати; водорозчинні вітаміни; біотин; фолін; холат; інозітол; ніацин; пантотенова кислота; рибофлавін; тіамін; вітаміни В12, В6, С. Клітини: фрагменти цитоплазми, епітеліальні клітини, лімфоцити, лейкоцити, макрофаги, нейтрофіли, мінерали, бікарбонати, кальцій, хлорид, цитрат, магній; калій; сода; сульфат; мікроелементи: хром; кобальт; мідь; йод; залізо; марганець; молібден; нікель; селен; цинк. Біологічно активні речовини, які входять до складу грудного молока: гормони, ферменти, імунні комплекси, допомагають новонародженим швидше подолати пологовий стрес та краще адаптуватись до нових умов життя. Зазначено, що характер вигодовування на першому році життя, значною мірою, визначає стан здоров’я дитини не тільки в ранньому віці, але й у наступні періоди її життя
Доп.точки доступа:
Kiselova, M. M.
Moshtuk, O. S.
Grygorenko, L. V.
Shlemkevych, O. L.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Практичні настанови Європейської асоціації клінічного харчування та метаболізму (ESPEN). Клінічне харчування при захворюваннях печінки [Текст] = The European Society for Clinical Nutrition and Metabolism practical guideline: Clinical nutrition in liver disease / S. C. Bischoff [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 59-80

MeSH-главная:
ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS (использование, организация и управление, тенденции)
ЕВРОПА -- EUROPE
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование, методы, тенденции)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (использование, методы, тенденции)
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA (диетотерапия, патофизиология)
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ОСТРАЯ -- LIVER FAILURE, ACUTE (диетотерапия, патофизиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диетотерапия, патофизиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ АЛКОГОЛЬНЫЕ -- LIVER DISEASES, ALCOHOLIC (диетотерапия, патофизиология)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диетотерапия, патофизиология)
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION
Кл.слова (ненормированные):
МАЛЬНУТРИЦИЯ
Аннотация: Практичні настанови ґрунтуються на чинних Наукових настановах ESPEN з клінічного харчування при захворюваннях печінки (Plauth M., Bernal W., Dasarathy S., Merli M., Plank L. D., Schütz T., Bischoff S. C. ESPEN guideline on clinical nutrition in liver disease // Clin Nutr. — 2019. — 38. — Р. 485—521). Їх було скорочено та перетворено на блок‑схеми для зручнішого використання в клінічній практиці
Настанови призначені для професіоналів (лікарів, дієтологів, нутриціологів та медичних сестер), які працюють з пацієнтами з хронічними захворюваннями печінки. Загалом представлено 103 твердження та рекомендації з короткими коментарями щодо харчового та метаболічного ведення пацієнтів з: 1) гострою печінковою недостатністю, 2) алкогольним стеатогепатитом, 3) неалкогольною жировою хворобою печінки, 4) цирозом печінки, 5) після операції/трансплантації печінки. Рекомендаціям, пов’язаним із захворюванням, передують загальні рекомендації щодо діагностики стану харчування пацієнтів із захворюваннями печінки та ускладнень, пов’язаних з лікувальним харчуванням
The Practical guideline is based on the current scientific ESPEN guideline on Clinical Nutrition in Liver Disease (Plauth M., Bernal W., Dasarathy S., Merli M., Plank L. D., Schütz T., Bischoff S. C. ESPEN guideline on clinical nutrition in liver disease // Clin Nutr. — 2019. — 38. — Р. 485—521). It has been shortened and transformed into flow charts for easier use in clinical practice
The guideline is dedicated to all professionals including physicians, dieticians, nutritionists and nurses working with patients with chronic liver disease. A total of 103 statements and recommendations are presented with short commentaries for the nutritional and metabolic management of patients with (i) acute liver failure, (ii) alcoholic steatohepatitis, (iii) non-alcoholic fatty liver disease, (iv) liver cirrhosis, and (v) liver surgery/transplantation. The disease-related recommendations are preceded by general recommendations on the diagnostics of nutritional status in liver patients and on liver complications associated with medical nutrition. This practical guideline gives guidance to health care providers involved in the management of liver disease to offer optimal nutritional care
Доп.точки доступа:
Bischoff, S. C.
Bernal, W.
Dasarathy, S.
Merli, M.
Plank, L. D.
Schütz, T.
Plauth, M.
Скрипник, І.
Швець, О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Ентеральне харчування недоношених немовлят" [Текст] : наказ Міністерства охорони здоров’я України № 870 від 05.05.2021 р. // Збірник нормативно-директивних документів з охорони здоров’я. - 2021. - N 7. - С. 43-77

MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY CARE (законодательство и юриспруденция)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ТРЕТИЧНАЯ -- TERTIARY HEALTHCARE (законодательство и юриспруденция)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Уніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Ентеральне харчування недоношених немовлят». (Наказ МОЗ України від 05.05.2021 № 870) [Текст] // Дитячий лікар. - 2021. - N 2. - С. 43-63

MeSH-главная:
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие, физиология)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы, тенденции)
ПИТАНИЯ ОЦЕНКА -- NUTRITION ASSESSMENT
Аннотация: Адекватне харчування недоношених немовлят (термін гестації 37 тиж) не лише в неонатальний період, а і протягом першого року життя є важливою передумовою їх подальшого нормального росту і розвитку, а отже досягнення оптимальних показників здоров’я і якості життя. Саме тому рекомендації щодо харчування цієї категорії немовлят, які мають специфічні нутритивні потреби в поєднанні з численними анатомо-фізіологічними і клінічними особливостями, не можуть обмежуватись неонатальним періодом
Уніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пропонує сучасні підходи до розуміння і вирішення проблеми ентерального харчування передчасно народжених дітей, у тому числі можливі коротко- і довгострокові наслідки неадекватного харчування, оцінку харчових потреб, що забезпечують недоношеним новонародженим внутрішньоутробні темпи росту, практичні аспекти ентерального харчування, а також характеристики спеціальних продуктів харчування. Остаточне рішення щодо вибору плану ентерального харчування мають ухвалювати відповідні працівники охорони здоров’я з урахуванням клінічних даних, отриманих у конкретної дитини, результатів діагностики і методів лікування, що застосовуються
Свободных экз. нет

Найти похожие

Кобеляцкий, Ю. Ю.
Обзор международных рекомендаций по нутритивной поддержке у больных с COVID-19, находящихся в отделении интенсивной терапии / Ю. Ю. Кобеляцкий // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 25-36. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диетотерапия, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (диетотерапия, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (использование)
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY (использование)
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (использование, стандарты)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (использование, стандарты)
БОЛЬНОГО ВЕДЕНИЕ ОПТИМАЛЬНОЕ -- DISEASE MANAGEMENT
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
Аннотация: COVID-19 проявляется в широком клиническом спектре: от бессимптомного течения до септического шока и полиорганной дисфункции. Он затрагивает все возрастные группы: 87 % пациентов с COVID-19 находятся в возрасте от 30 до 79 лет. Пациенты с COVID-19, госпитализированные в ОИТ, часто возрастные и имеют сопутствующую патологию. В зависимости от выраженности симптомов болезнь может протекать как легкая, умеренная, тяжелая и критическая. Краткий отчет Китайского центра по контролю и профилактике заболеваний свидетельствует о том, что около 14 % подтвержденных случаев являются тяжелыми и 5 % — критическими
Свободных экз. нет

Найти похожие

Энтеральная толерантность у критических пациентов (обзор литературы) / Л. А. Мальцева [и др.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 52-60. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- CRITICAL ILLNESS (уход)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
ДИАРЕЯ -- DIARRHEA (классификация, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
Аннотация: Энтеральное питание (ЭП) у критических пациентов лучше поддерживает структуру и функцию слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), чем парентеральное питание. Трудности и осложнения, связанные с ЭП, включают нарушение обмена веществ, желудочно-кишечные осложнения. Независимо от пути введения ЭП желудочно-кишечные расстройства могут быть вызваны основным заболеванием, режимом механической вентиляции, приемом медикаментозных препаратов и т.д. Большую роль играет кишечная непереносимость ЭП. Механизмы расстройств со стороны ЖКТ у критически больных и послеоперационных пациентов можно классифицировать как недостаточность слизистых барьеров, ослабление перистальтики, атрофию слизистой оболочки кишечника, уменьшение кишечной ткани, связанной с лимфатической системой, и т.д. Чтобы избежать осложнений со стороны ЖКТ, ЭП следует начинать с небольшого количества питательной смеси и постепенно увеличивать объем. Меры по снижению риска рефлюкса и аспирации включают: подъем головного конца кровати (от 30 до 45°), переключение на постоянное введение ЭП, введение прокинетиков или наркотических антагонистов для повышения моторики ЖКТ, переключение ЭП на постпилорический путь. Важен контроль движения кишечника. Как критерии диареи используются частота дефекации 3–5 раз в сутки или объем дефекации 200–300 г/сут. Длительная диарея может вызвать: уменьшение объема циркулирующей крови; метаболический ацидоз с потерей электролитов и бикарбоната путем выведения большого количества пищеварительных соков; нарушения электролитного баланса с потерей калия, магния, цинка; контаминацию хирургических ран и пролежней, увеличение смертности. Важно установить причину диареи, которая часто возникает после начала ЭП в зависимости от методов введения, количества, скорости потока, типа формулы питательной смеси. Меры по профилактике диареи, связанной с ЭП, включают: переход с прерывистой инфузии на постоянную; изменение маршрута кормления с постпилорического на желудочный; детальную настройку агентов, улучшающих перистальтику ЖКТ; применение фитотерапии или противодиарейных препаратов; изменение типа формулы ЭП, которая должна включать пищевые волокна, гипоосмотический раствор, пептид в качестве источника азота; не должна содержать жир, лактозу или молочный белок. К предполагаемым причинам и факторам риска диареи, не связанной с ЭП, относят: передозировку гиперосмотического препарата; применение антибиотиков широкого спектра действия; псевдомембранозный энтерит, вызванный Clostridioides (Clostridium difficile); воспалительные заболевания кишечника; трансплантацию гемопоэтических стволовых клеток; применение противоопухолевых препаратов; лихорадку или переохлаждение; наличие инфекции; гипоальбуминемию; сепсис; синдром полиорганной недостаточности; предыдущее общее парентеральное питание. ЭП не следует без необходимости останавливать, а необходимо продолжать в небольших количествах. Если диарея не разрешается при соответствующем лечении, ЭП должно быть прекращено или прервано и начато парентеральное питание
Доп.точки доступа:
Мальцева, Л. А.
Мищенко, Е. А.
Кутовой, А. Б.
Мосенцев, Н. Ф.
Лисничая, В. Н.
Казимирова, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Зварічук, О. А.
Динаміка рівня глюкози крові у хворих із гострим панкреатитом при застосуванні ентерального харчування / О. А. Зварічук, А. В. Говенко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 94

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагностика, патофизиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ГЛЮКОЗЫ ПОСТОЯННОГО УРОВНЯ ПОДДЕРЖКА -- GLUCOSE CLAMP TECHNIQUE (использование)
Аннотация: Гострий панкреатит традиційно продовжує займати одне з провідних місць у структурі хірургічної патології. У кожного п’ятого хворого розвивається тяжка форма гострого панкреатиту, при якому навіть у передових клініках світу летальність залишається на стабільно високому рівні і становить близько 15–40 %. При гострому панкреатиті мають місце порушення метаболізму у вигляді гіперкатаболізму, який розвивається на тлі системної запальної реакції організму. Підтримання нормоглікемії у хворих із гострим панкреатитом є важливим аспектом інтенсивної терапії, який запобігає розвитку ускладнень та прогресуванню органної дисфунції
Доп.точки доступа:
Говенко, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Досвід використання Similac Alimentum у ранньому післяопераційному періоді в дітей / І. М. Ячник [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 147

Рубрики: Similak Alimentum

MeSH-главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
БЕЛКОВЫЕ ГИДРОЛИЗАТЫ -- PROTEIN HYDROLYSATES (терапевтическое применение)
КАЗЕИНЫ -- CASEINS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Сироватковий білок піддається меншому ступеню гідролізу щодо казеїнової фракції білків коров’ячого молока. Окрім цього, казеїни самі по собі є менш алергенними, ніж сироваткові білки. Казеїн швидше руйнується основними харчовими ферментами, ніж сироваткові білки, хоча вони майже повністю розчиняються у воді за рахунок наявності дисульфідних зв’язків, які відсутні в казеїну. Для повного гідролізу сироваткового білка (а саме бета-лактоглобуліну) є потреба в застосуванні додаткових маніпуляцій, таких як протеоліз при високому тиску, температура або ультрафільтрація, що призводить до здороження продукту
Доп.точки доступа:
Ячник, І. М.
Метленко, О. В.
Карпенко, Н. П.
Реготун, Р. В.
Іванов, Я. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Зварічук, О. А.
Вплив раннього ентерального харчування на рівень альбуміну сироватки крові у хворих із гострим панкреатитом / О. А. Зварічук, А. В. Говенко // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 95

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (метаболизм)
АЛЬБУМИН СЫВОРОТОЧНЫЙ -- SERUM ALBUMIN
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Аннотация: Метою нутритивної підтримки хворих із гострим панкреатитом (ГП) є профілактика та лікування значних розладів метаболізму. Більшість пацієнтів у гострому періоді хвороби не здатні забезпечувати свій організм усіма необхідними нутрієнтами, оскільки не можуть самостійно харчуватися взагалі. Важливість нутритивної підтримки при ГП зумовлена значним ураженням органів травлення (запалення підшлункової залози (ПЗ), парез кишечника тощо) та розвитком гіперметаболічно-гіперкатаболічного синдрому. В основі цього синдрому лежить неспецифічна метаболічна реакція організму, при якій відбувається мобілізація енергії та субстратів для підтримання процесів системного запалення, регенерації тканин та імунних реакцій
Доп.точки доступа:
Говенко, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Тхоревский, А. В.
В помощь практикующему врачу: энтеральный путь коррекции синдрома кишечной недостаточности у больных после хирургических вмешательств / А. В. Тхоревский, А. О. Присяжнюк, Р. М. Слободянюк // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 146-153. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патофизиология)
КИШЕЧНИК, ВСАСЫВАНИЕ -- INTESTINAL ABSORPTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: У статті на допомогу практикуючому лікарю розглянута така важлива проблема сучасної хірургії, як розвинута кишкова недостатність, і можливі шляхи її вирішення. Метою роботи було вивчення особливостей, необхідності і можливості раннього ентерального харчування в комплексному лікуванні хірургічних хворих із синдромом кишкової недостатності з метою зменшення ускладнень, оптимізації лікування. Ентеральне харчування починали після виведення хворих із стану шоку, проведення невідкладних оперативних втручань і стабілізації гемодинамічних показників. Для аналізу можливості і порівняльної ефективності різних способів і термінів нутриційної підтримки всі хворі залежно від термінів початку харчування були розбиті на три групи: в I групу увійшли хворі з пер-оральним харчуванням, яким починали ентеральне харчування протягом 1–2-ї доби (15 хворих); II група об’єднала пацієнтів, яким призначили харчування протягом 4–5-ї доби (15 хворих); і IІІ група включала хворих, яких почали годувати після 5-ї доби з одночасним проведенням комплексної інтенсивної терапії, спрямованої на стабілізацію вітальних функцій (15 хворих)
To help the practicing doctor, the article discusses the important problem of modern surgery such as intestinal insufficiency and possible ways to solve it. The purpose of the work was to study the features, need and possibility of early enteral nutrition in comprehensive treatment of surgical patients with syndrome of intestinal insufficiency in order to reduce complications, to optimize treatment. The enteral nutrition was started when shock was treated, after performing urgent surge-ries and stabilizing haemodynamic indicators. For the analysis of opportunity and comparative efficiency of various ways and terms of nutrition support, all patients depending on the time when nutrition was started were divided into three groups: group I (n = 15) included patients with oral nutrition whose enteral nutrition was initiated within 1–2 days, group II (n = 15) consisted of patients whose nutrition was started within 4–5 days, and group ІІI (n = 15) included patients who have been fed after 5 days, with comprehensive intensive care aimed at stabilization of vital functions. The features, need and possibility of early enteral nutrition in comprehensive treatment of surgical patients with syndrome of intestinal insufficiency were studied in order to reduce complications, to optimize treatment. Importance was noted of intestines preparation, against the background of comprehensive intensive care aimed at the improvement of splanchnic circulation, to the enteral nutrition by drop introduction of the warm balanced crystalloid solutions, administration of sorbents, pre- and probiotics. The importance of drip introduction of warm semi-element mixtures, the osmolarity of which is close to that of chymus, is noted. Influence of early enteral nutrition on a decrease in infectious complications and duration of hospital stay is shown. Inclusion of early enteral nutrition in the therapy allowed reducing the time for achieving target values of abdominal perfusion pressure, i.e. to optimize blood circulation at the systemic and tissue levels. The method of early (in 6–12 hours) introduction of the balanced solution sterofundin in a gut, with further evaluation of the intestinal absorptive function and initiation of early introduction of a warm enteral nutrition (this method was developed in our clinic), has advantages in decreasing complications in patients
Доп.точки доступа:
Присяжнюк, А. О.
Слободянюк, Р. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Методичні рекомендації ESPEN щодо клінічного харчування у відділенні інтенсивної терапії [Текст] / P. Singer [et al.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 2. - С. 39-88. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Аннотация: Згідно з новими стандартними операційними процедурами ESPEN були оновлені попередні рекомендації щодо забезпечення найкращого медичного нутритивного забезпечення для критично хворих пацієнтів. Дані рекомендації визначають, хто є пацієнтами в групі ризику, як оцінити нутритивний статус пацієнта ВІТ, як визначити кількість енергії, яку необхідно забезпечити, який обрати шлях для нутритивного забезпечення та як адаптувати пацієнта у відповідності до різних клінічних умов. Також описано, коли слід розпочати і як просуватися в управлінні процесом адекватного забезпечення поживними речовинами. Запропоновано найкраще визначення кількості та походження вуглеводів, жирів і білків. Особлива увага приділяється глутаміну і омега-3 жирним кислотам. Обговорюються конкретні стани, що часто спостерігаються в інтенсивній терапії, такі як пацієнти з дисфагією, виснажені пацієнти, пацієнти з множинними травмами, абдомінальна хірургія, сепсис і ожиріння, з метою ознайомлення практикуючого лікаря з найкращою доказовою терапією. Моніторинг цієї нутритивної терапії обговорюється в окремому документі
Доп.точки доступа:
Singer, P.
Blaser, A. R.
Berger, M. M.
Alhazzani, W.
Calder, P. C.
Casaer, M. P.
Hiesmayr, M.
Mayer, K.
Montejo, J. C.
Pichard, C.
Preiser, J.-C.
Zanten, A. R. H.
Oczkowski, S.
Szczeklsk, W.
Bischoff, S. C.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Вишинська, М. Б.
Інтенсивна терапія компенсованої гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів із черепно-мозковою травмою / М. Б. Вишинська, О. Р. Яєчник // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 116-121. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, кровь, терапия, хирургия)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, кровь, осложнения, терапия, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, кровь, осложнения, терапия, хирургия)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (диагностика, кровь, терапия, этиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Особливе місце в галузі інтенсивної терапії посідає субкомпенсована гастроінтестинальна дисфункція в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета. Актуальність даного питання пов’язана з високою смертністю в післятравматичному періоді у зв’язку з розвитком гострої поліорганної дисфункції, а гастроінтестинальна дисфунція є одним з основних компонентів поліорганної недостатності. У даній статті поставлено за мету показати вплив інтенсивної терапії гастроінтестинальної дисфункції в стадії компенсації в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета, на результати їх лікування. Під час дослідження було сформовано дві групи пацієнтів, однорідні за тяжкістю стану та тяжкістю основної патології. Обидві групи отримували однакове лікування, окрім якого хворим другої групи проводилось раннє ентеральне харчування. В результатах дослідження звертають на себе увагу більш низька летальність та більш швидкий регрес тяжкості стану пацієнтів, зменшення проявів синдрому поліорганної недостатності та синдрому гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів, яким проводилось раннє ентеральне харчування
Доп.точки доступа:
Яєчник, О. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Мартолінець, Н. В.
Раннє ентеральне харчування з розширеним білково-калорійним забезпеченням у комплексі інтенсивної терапії пацієнтів з тяжкою політравмою як засіб профілактики поліорганної недостатності / Н. В. Мартолінець // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 7. - С. 26-32. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (осложнения, терапия)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (профилактика и контроль, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
Аннотация: Необхідність ідентифікувати, лікувати, запобігати тяжким порушенням нутритивного балансу у пацієнтів з політравмою залишається одним з основних компонентів інтенсивної терапії. Правильний вибір часу та методу нутритивної терапії, складу та енергетичної цінності харчових сумішей покликаний сприяти зниженню частоти важко коригованих ускладнень, в тому числі синдрому поліорганної недостатності. Мета: оцінити ефективність раннього ентерального харчування з розширеним білково-калорійним забезпеченням згідно з протоколом Enhanced Protein-Energy Provision via the Enteral Route Feeding Protocol in Critically III Patients (PEP uP) у комплексі інтенсивної терапії пацієнтів з тяжкою політравмою. Матеріали та методи. Обстежено 40 хворих із тяжкою політравмою, доставлених у відділення анестезії та інтенсивної терапії (ВАІТ) в середньому через 0,5 години після травми. Середній вік постраждалих — 41,9 ± 2,4 року. Основна група (група А) — 15 пацієнтів, яким проводилась нутритивна терапія згідно з протоколом PEP uP. Групу порівняння (група Б) становили 25 хворих, у яких нутритивна підтримка проводилася відповідно до європейських рекомендацій з клінічного харчування пацієнтів у ВАІТ із застосуванням стандартних полімерних сумішей. З метою оцінки ризику поліорганної недостатності застосовували шкалу Sequential Organ Failure Assessment (SOFA) при надходженні, на 2-гу, 3-тю та 5-ту добу лікування. Визначали в динаміці рівень загального білка та альбуміну сироватки крові. Результати. Тяжкість органної дисфункції за шкалою SOFA в обох групах при госпіталізації була однорідною. В групі Б з 2-ї доби відзначено розвиток стійкої гіпопротеїнемії, чого в групі А не спостерігалось. На 5-ту добу лікування в групі А виявлено вірогідно вищий рівень альбуміну, ніж у групі Б. На 3-тю добу лікування у групі Б зросла частка пацієнтів з проявами ушкодження нирок: 31,8 % — 0 балів, 54,5 % — 1 бал, 13,7 % — 2 бали за шкалою SOFA. В групі А оцінки у 2 бали за шкалою SOFA не спостерігалось, 84,6 % мали 1 бал, 15,4 % — 0 балів. Протягом перших трьох діб відзначено зменшення проявів ушкодження легенів в обох групах. Вплив ранньої нутритивної підтримки на динаміку індексу оксигенації залишається, на нашу думку, невизначеним. Висновки. Досягнуто скорочення терміну перебування пацієнтів з тяжкою політравмою у ВАІТ в середньому на 3 доби (у групі А — 16,9 ± 1,4 доби, в групі Б — 19,9 ± 1,2 доби). Перші 3–5 діб інтенсивної терапії з використанням протоколу PEP uP дозволяють знизити ризики розвитку поліорганної недостатності, що випливає з нижчого на даний термін сумарного бала за шкалою SOFA в групі А (1–4 бали) порівняно з групою Б (4–7 балів). Нутритивна терапія методом раннього ентерального харчування з розширеним білково-калорійним забезпеченням дозволяє покращити адекватність покриття білково-енергетичних потреб у пацієнтів в гострому періоді політравми, що може позитивно впливати на зменшення частоти розвитку ускладнень та тривалість перебування пацієнтів у ВАІТ
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Сорокіна, О. Ю.
Аналіз впливу нутритивної підтримки у хворих з тяжким панкреатитом на тлі використання комбінації раннього ентерального й парентерального харчування / О. Ю. Сорокіна, Л. С. Бєлих // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 113-119. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (терапия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: До групи дослідження ввійшли пацієнти (n = 45) з тяжким гострим панкреатитом (ГП), в яких з 2-ї доби в комплексі інтенсивної терапії (ІТ) починали проведення раннього ентерального харчування (ЕХ) через назогастроєюнальний зонд зі швидкістю 20 мл/год з поступовим збільшенням об’єму введення на фоні відновлення функції шлунково-кишкового тракту та комбінацією з парентеральним харчуванням (ПХ). Залежно від виду суміші для ПХ, що застосовували як нутритивну підтримку, хворі були розподілені на підгрупи. Підгрупа 1 (n = 11) — хворі, яким проводилось комбіноване раннє ЕХ і ПХ з використанням спеціальних трикамерних мішків з сумішами амінокислот, ліпідів і вуглеводів. Підгрупа 2 (n = 14) — пацієнтам проводилось комбіноване раннє ЕХ і ПХ з використанням трикамерних мішків з підвищеним вмістом ɷ-3 жирних кислот (ЖК). Підгрупа 3 (контрольна) — хворі (n = 20), яким проводилось комбіноване раннє ЕХ і ПХ з використанням окремих модулів з вуглеводів, амінокислот і ліпідів. Проведення комбінації ЕХ і ПХ сумішами в трикамерних мішках у хворих 1-ї і 2-ї підгруп сприяло більш швидкому відновленню загального білка й альбуміну крові (на 14-ту і 7-му добу відповідно). Додавання ɷ-3 ЖК в складі ПХ трикамерними мішками забезпечувало білковозберігаючий ефект у пацієнтів 2-ї підгрупи. На тлі проведення нутритивної підтримки комбінацією ЕХ та ПХ з використанням трикамерних мішків, збагачених ɷ-3 ЖК, реєстрували більш виражене зниження рівня С-реактивного білка на 5-ту добу ІТ (р1, 2 = 0,001 і р2, 3 = 0,001) за рахунок зниження лейкоцитозу та вірогідного збільшення рівня лімфоцитів крові у пацієнтів 2-ї підгрупи. У хворих 1-ї підгрупи, яким починали ЕХ з ПХ трикамерними мішками, реєстрували нормалізацію рівня лімфоцитів крові протягом 14–21 доби ІТ тяжкого ГП. До 5-ї доби перебігу ГП у хворих 1-ї і 2-ї підгруп комбінація ЕХ і ПХ трикамерними мішками, збалансованими за макронутрієнтами, забезпечила калораж 24,5 і 26,1 ккал/кг, що дозволило досягнути 100% цільового калоражу на 5-ту добу ІТ. На тлі використання модульного ПХ у пацієнтів 3-ї підгрупи загальний калораж становив 19,7 ккал/кг. У хворих 2-ї підгрупи на тлі використання трикамерних мішків, збагачених ɷ-3 ЖК, в комплексі ІТ вірогідно зменшився загальний ліжко-день у стаціонарі до 20,5 ± 1,8 дня порівняно з пацієнтами з тяжким ГП у 1-й і 3-й підгрупах (27,6 ± 4,5 дня і 30,5 ± 2,9 дня відповідно)
Доп.точки доступа:
Бєлих, Л. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Русак, Н. П.
Вплив вигодовування на важкість перебігу некротичного ентероколіту у недоношених новонароджених [Текст] / Н. П. Русак // Современная педиатрия. - 2018. - N 3. - С. 33-37. - Бібліогр.: с. 37

MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING (диагностика, терапия)
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
КОРМЛЕНИЯ МЕТОДЫ -- FEEDING METHODS
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (методы)
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Панкреатодуоденальна резекція у пацієнта літнього віку [Текст] / М. Г. Гнатюк [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 178-181

MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (диагностика, патофизиология, хирургия)
ХОЛЕЦИСТОСТОМИЯ -- CHOLECYSTOSTOMY (методы)
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, диетотерапия, терапия)
ГАСТРОПАРЕЗ -- GASTROPARESIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПАНКРЕАТОЕЮНОСТОМИЯ -- PANCREATICOJEJUNOSTOMY (методы)
ЕЮНОСТОМИЯ -- JEJUNOSTOMY (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: У статті наведено випадок хірургічного лікування раку головки підшлункової залози, ускладненого механічною жовтяницею. Представлено деякі технічні особливості виконання панкреатодуоденальної резекції, а саме формування єюностоми, для ентерального харчування пацієнта, що дало змогу ефективно лікувати післяопераційний гастропарез
Доп.точки доступа:
Гнатюк, М. Г.
Іващук, О. І.
Бодяка, В. Ю.
Шевченко, С. Ю.
Гушул, І. Я.
Чупровська, Ю. Я.
Петрук, Ю. П.
Лянскорунський, М. В.
Райчук, С. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Бойко, В. В.
Післяопераційне лікування хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність [Текст] / B. В. Бойко, В. Я. Пак, В. З. Микитин // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 139-143

MeSH-главная:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагностика, микробиология, патофизиология, хирургия)
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, микробиология, патофизиология, хирургия)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (микробиология, патология, хирургия)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Вивчено результати післяопераційного лікування 77 хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність, яким виконано інтестинальну інтубацію тонкої кишки. Застосовано ранню череззондову ентеральну терапію та раннє ентеральне харчування. Внаслідок цього в короткий термін досягнуто відновлення перистальтики, нормалізації мікробного спектру тонкої кишки, ранньої ліквідації інтоксикаційного синдрому та зменшення кількості ускладнень з 29,79% в контрольній групі до 13,33% в основній. Також скоротився термін перебування пацієнтів у стаціонарі з 15,67±0,67 днів до 12,84±0,82 — у основній групі
Доп.точки доступа:
Пак, В. Я.
Микитин, В. З.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Формула ентерального харчування у хворих на тяжкий гострий панкреатит [Текст] / С. М. Чуклін [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 8. - С. 41-48. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (терапия)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
ГЛУТАМИН -- GLUTAMINE (терапевтическое применение)
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ, ОМЕГА-3 -- FATTY ACIDS, OMEGA-3 (терапевтическое применение)
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (терапевтическое применение)
Аннотация: Незважаючи на відсутність спеціальної терапії хворих на гострий панкреатит, останні досягнення, які використовують неспецифічні ранні методи лікування, призвели до покращення наслідків. Ці результати отримані з досліджень із застосуванням регідратації, аналгезії, профілактичних антибіотиків та обмеження ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії у пацієнтів із супутнім гострим холангітом. Проте найпомітніше і послідовне покращення результатів пацієнтів за останнє десятиріччя було відзначено у дослідженнях, що вивчали використання штучного харчування, як ентерального, так і парентерального, у пацієнтів із гострим панкреатитом. Наявні дані, з огляду на сучасний стан патофізіології гострого панкреатиту, підкреслюють, що харчова підтримка з відповідними поживними добавками є ключовим елементом для обмеження місцевого запалення та запобігання або лікування панкреатит-асоційованих ускладнень. Даний огляд літератури, отриманої з бази Pubmed, зосереджується на останніх досягненнях щодо оптимальної стратегії ентерального харчування у хворих на тяжкий гострий панкреатит, а також ролі харчових добавок, таких як пробіотики, пребіотики, синбіотики, глутамін, аргінін, омега-3 жирні кислоти та вітаміни, для оцінки покращення результатів лікування цих пацієнтів і перспективи подальших досліджень
Despite the absence of special therapy in the treatment of patients with acute pancreatitis, recent advances that use nonspecific early treatments have resulted in improved outcomes. These results are derived from studies on the use of rehydration, analgesia, prophylactic antibiotics and the limitation of endoscopic retrograde cholangiopancreatography in patients with concomitant acute cholangitis. However, a marked and consistent improvement in patient outcomes over the past decade has been noted in researches that have studied the use of artificial nutrition, both enteral and parenteral, in patients with acute pancreatitis. The available data, taking into account the current state of the pathophysiology of acute pancreatitis, emphasize that nutritional support with appropriate nutritional supplements are key elements for limiting local inflammation and preventing or treating pancreatitis-associated complications. This review of the literature obtained from the PubMed database focuses on the latest advances in the optimal enteral feeding strategy in patients with severe acute pancreatitis, as well as the role of nutritional supplements such as probiotics, prebiotics, synbiotics, glutamine, arginine, omega-3 fatty acids and vitamins, to evaluate the improvement of treatment outcomes for these patients and the prospects for further research
Доп.точки доступа:
Чуклін, С. М.
Чуклін, С. С.
Шершень, Г. В.
Попик, П. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)