Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (13)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ<.>)

Общее количество найденных документов : 200
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Клименко, Г. А.
18-летний опыт применения пункционно-катетеризационной микроеюностомии для энтерального питания в абдоминальной хирургии [Текст] / Г. А. Клименко // Харківська хірургічна школа. - 2002. - № 3. - С. 10-14

MeSH-главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы, тенденции)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Сорокина, Е. Ю.
2016 год - новый шаг в диагностике и методов терапии сепсиса и септического шока (обзор) [Текст] / Е. Ю. Сорокина, С. А. Дубров // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 4. - С. 8-15

MeSH-главная:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, лекарственная терапия)
ШОК ТОКСИЧЕСКИЙ -- SHOCK, SEPTIC (диагностика, лекарственная терапия)
РЕАНИМАЦИЯ -- RESUSCITATION (методы)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
Доп.точки доступа:
Дубров, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Breastfeeding is the - "GOLD STANDARD" old experience and new scientifically proven benefits [Text] = Грудне вигодовування дітей - «золотий стандарт», давній досвід і нові науково доведені переваги / M. M. Kiselova [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 2. - P53-58. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (тенденции)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы, тенденции)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (физиология)
Аннотация: The article presents the advantages of natural feeding, current recommendations for breastfeeding of infants obtained by analyzing the scientific literature. It details current evidence emphasizing the importance, uniqueness of the qualitative and quantitative composition of breast milk, the best form of infant feeding. Emphasis is placed on existing scientifically defined facts explaining the importance of natural feeding as a natural model, vividly illustrating the main points of the concept of optimal infant feeding. Focuses on the fact that adequate feeding is considered one of the major components of the health and optimal growth of the newborn infant. The importance of colostrum at the beginning of enteral feeding for the newborn's body is emphasized. The properties of colostrum that fully meet the morpho-functional needs of the infant are described.It focuses on new, scientifically supplemented, over the past few years, data on the benefits of breast milk: optimal and balanced levels of nutrients; high assimilation of breast milk by the body of the child; the presence of a wide range of biologically active substances, essential fatty acids and amino acids, enzymes, vitamins and protective factors; favorable effect on intestinal microflora. Namely, it is shown that breast milk contains in the right quantities to provide individual not only nutritional but also immunological, endocrine needs of the child, depending on the age: alpha-lactalbumin proteins, beta-lactoglobulin, caseins, enzymes, growth factor, hormones, lactoferrin, lysozyme, secretory IgA, IgG and IgM. Non-protein components: alpha-aminonitrogen; creatine; creatinine; glucosamine; non-nucleic acid polyamines; urea; uric acid. Composition of mature milk: lipids; fat-soluble vitamins (A and carotene, D, E, K); fatty acids; phospholipids; sterols and hydrocarbonates; triglycerides; carbohydrates; water-soluble vitamins; biotin; folin; cholate; inositol; niacin; pantothenic acid; riboflavin; thiamin; vitamins B12, B6, C. Cells: cytoplasmic fragments, epithelial cells, lymphocytes, leukocytes, macrophages, neutrophils, minerals, bicarbonates, calcium, chloride, citrate, magnesium; potassium; soda; sulfate; trace elements: chromium; cobalt; copper; iodine; iron; manganese; molybdenum; nickel; selenium; zinc.Biologically active substances that are part of breast milk: hormones, enzymes, immune complexes, help newborns to overcome birth stress faster and better adapt to new living conditions.It is noted that the nature of breastfeeding in the first year of life to a large extent determines the health of the child not only in the early years, but also in subsequent periods of his life
У статті представлені переваги природнього вигодовування, сучасні рекомендації з грудного вигодовування дітей, отримані шляхом аналізу наукової літератури. Деталізовані сучаcні дані, що підкреслюють значущість, унікальність якісного і кількісного складу грудного молока – найкращого виду вигодовування немовлят. Акцентована увага на існуючі науково визначені факти, що пояснюють значення природного вигодовування як природну модель, яка яскраво ілюструє основні положення концепції оптимального вигодовування немовлят. Зосереджена увага на тому, що адекватне вигодовування вважається одною з головних складових здоров’я і оптимального росту новонародженої дитини. Підкреслена важливість молозива у початку ентерального харчування, для організму новонародженого. Описані властивості молозива, що повністю відповідають морфо-функціональним потребам немовляти. Зосереджена увага на нові, науково-доповнені, за останні кілька років, переваги жіночого молока: оптимальний і збалансований рівень харчових речовин; високу засвоюваність жіночого молока організмом дитини; наявність широкого спектру біологічно активних речовин, незамінних жирних кислот і амінокислот, ферментів, вітамінів і захисних факторів; сприятливий вплив на мікрофлору кишечника. А саме, показано, що у грудному молоці містяться в потрібній кількості для забезпечення індивідуальних не тільки харчових, але й імунологічних, ендокринних потреб дитини, залежно від віку: білки альфа-лактальбумін; бета-лактоглобулін; казеїни; ензими; фактор росту; гормони; лактоферин; лізоцим; секреторний IgA, IgG та IgM. Небілкові компоненти: альфа-амінонітроген; креатин; креатинін; глюкозамін; не нуклеарні кислоти поліаміни; сечовина; сечова кислота. Склад зрілого молока: ліпіди; жиророзчинні вітаміни (А та каротин, Д, Е, К); жирні кислоти; фосфоліпіди; стероли і гідрокарбонати; тригліцериди; карбогідрати; водорозчинні вітаміни; біотин; фолін; холат; інозітол; ніацин; пантотенова кислота; рибофлавін; тіамін; вітаміни В12, В6, С. Клітини: фрагменти цитоплазми, епітеліальні клітини, лімфоцити, лейкоцити, макрофаги, нейтрофіли, мінерали, бікарбонати, кальцій, хлорид, цитрат, магній; калій; сода; сульфат; мікроелементи: хром; кобальт; мідь; йод; залізо; марганець; молібден; нікель; селен; цинк. Біологічно активні речовини, які входять до складу грудного молока: гормони, ферменти, імунні комплекси, допомагають новонародженим швидше подолати пологовий стрес та краще адаптуватись до нових умов життя. Зазначено, що характер вигодовування на першому році життя, значною мірою, визначає стан здоров’я дитини не тільки в ранньому віці, але й у наступні періоди її життя
Доп.точки доступа:
Kiselova, M. M.
Moshtuk, O. S.
Grygorenko, L. V.
Shlemkevych, O. L.

Свободных экз. нет

Найти похожие

ESPEN. Что нового? По материалам 36-го конгресса Европейского общества по энтеральному и парентеральному питанию (ESPEN) "Клиническое питание и метаболизм" [Текст] // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 48-52

MeSH-главная:
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM
Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

Uzun, H.
Improvement of enteral nutrition technologies in patients with a severe course of acute pancreatitis [Text] = Удосконалення технологій ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту / H. Uzun, I. Kolosovych, I. Hanol // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2023. - № 1. - P60-67. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (тенденции)
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диетотерапия)
Аннотация: In the case of severe acute pancreatitis, the early start of enteral nutrition (24-72 hours from the moment of hospitalization) by means of nasogastric or nasojejunal administration of the mixture is considered appropriate, which is associated with a 24% decrease in the frequency of infectious complications and a 32% decrease in mortality. However, 30.5-65.7% of patients may develop intolerance to this type of nutritional support. The aim of the study was to improve the results of treatment of patients with severe acute pancreatitis by improving enteral nutrition technologies. There were 101 patients with severe acute pancreatitis took part in the study, who were divided into the main group, where enteral nutrition was carried out according to the improved protocol - 34 patients, comparison group No. 1, where standard nasogastric nutrition was carried out - 34 patients, and comparison group No. 2, where standard EN – 33 patients. The effectiveness of enteral nutrition in the studied groups was evaluated by analyzing and comparing biochemical indicators of blood serum, frequency of intolerance to nutritional support, infected local complications, mortality, duration of multiple organ failure and stay of patients in the hospital. When using the proposed protocol of enteral nutrition in patients with a severe course of acute pancreatitis, 14 days after the start of treatment, a significant difference was obtained between the content of albumin, creatinine, cholesterol and K+ blood serum (p0.05) between patients of the main group and the comparison groups , as well as the content of Na+ in blood serum (p0.05) between patients of the main group and the group of standard nasogastric tube feeding. Application of the proposed protocol of enteral nutrition significantly reduces the frequency of intolerance of nutritional support in the first 7 days of treatment by 23.6% (χ2
При тяжкому перебігу гострого панкреатиту доцільним вважається ранній початок ентерального харчування (24-72 год від моменту госпіталізації) шляхом назогастрального або назоеюнального введення суміші, що асоціюється зі зниженням частоти інфекційних ускладнень на 24% та смертності на 32%. Однак, у 30,5-65,7% пацієнтів може виникати непереносимість даного виду нутритивної підтримки. Метою дослідження було покращення результатів лікування хворих на тяжкий гострий панкреатит шляхом удосконалення технологій ентерального харчування. В дослідженні приймали участь 101 хворий на тяжкий гострий панкреатит, що були розділені на основна групу, де проводилось ентеральне харчування за удосконаленим протоколом – 34 пацієнти, група порівняння №1, де проводилось стандартне назогастральне харчування – 34 пацієнти та група порівняння №2, де проводилось стандартне ЕХ – 33 пацієнти. Оцінку ефективності ентерального харчування в досліджуваних групах проводили шляхом аналізу та порівняння біохімічних показників сироватки крові, частоти виникнення непереносимості нутритивної підримки, інфекованих локальних ускладнень, летальності, тривалості поліорганної недостатності та перебування пацієнтів в стаціонарі. При використанні запропонованого протоколу ентерального харчування у хворих з тяжким перебігом гострого панкреатиту через 14 діб з моменту початку лікування було отримано достовірну різницю між вмістом альбуміну, креатиніну, холестерину та К+ сироватки крові (р0,05) між пацієнтами основної групи та груп порівняння, а також вмістом Na+ сироватки крові (р0,05) між пацієнтами основної групи та групи стандартного назогастрального зондового харчування. Застосування запропонованого протоколу ентерального харчування достовірно зменшує частоту виникнення непереносимості нутритивної підтримки в перші 7 діб лікування на 23,6% (χ2
Доп.точки доступа:
Kolosovych, I.
Hanol, I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Сорокина, Е. Ю.
PEP uP протокол энтерального питания в клинике критических состояний [Текст] / Е. Ю. Сорокина, С. А. Дубров // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2017. - № 2. - С. 13-20

MeSH-главная:
КРИТИЧЕСКИ БОЛЬНЫМ ПОМОЩЬ -- CRITICAL CARE (методы)
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (патофизиология, терапия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (терапия)
Кл.слова (ненормированные):
Интестинальная недостаточность -- Peptamen AF
Аннотация: В формировании критического состояния любой этиологии главенствующая роль принадлежит системному ответу, когда формируется неспецифическая системная постагрессивная реакция организма на повреждение, которая характеризуется дисрегуляторными изменениями с резким увеличением потребности в энергии и пластическом материале и параллельным развитием патологической толерантности тканей организма к «обычным» нутриентам. Постагрессивная реакция – это не только совокупность нарушений в белковом и энергетическом обмене, это – сложнейшая грубая дисрегуляторная патологическая ситуация, при которой происходят существенные изменения в системе кислородного транспорта, органной перфузии и обеспечении нутриентами, меняется направленность и выраженность целого ряда важнейших биохимических процессов, развивается грубая белково-энергетиче ская недостаточность
Доп.точки доступа:
Дубров, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Яєчник, О.
    Інтенсивна терапія гастроінтестінальної дисфункції (в стадії компенсації) у хворих з черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета [Текст] / О. Яєчник // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2012. - № 4. - С. 59-63

Рубрики: Черепно-мозговые травмы--тер

   Скелет--поврежд

   Кость и костные ткани--поврежд--тер

   Травма множественная--тер

   Желудочно-кишечный тракт--патолог--тер

   Питание энтеральное

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вишинська, М. Б.
Інтенсивна терапія компенсованої гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів із черепно-мозковою травмою / М. Б. Вишинська, О. Р. Яєчник // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 116-121. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, кровь, терапия, хирургия)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, кровь, осложнения, терапия, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, кровь, осложнения, терапия, хирургия)
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (диагностика, кровь, терапия, этиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патофизиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Особливе місце в галузі інтенсивної терапії посідає субкомпенсована гастроінтестинальна дисфункція в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета. Актуальність даного питання пов’язана з високою смертністю в післятравматичному періоді у зв’язку з розвитком гострої поліорганної дисфункції, а гастроінтестинальна дисфунція є одним з основних компонентів поліорганної недостатності. У даній статті поставлено за мету показати вплив інтенсивної терапії гастроінтестинальної дисфункції в стадії компенсації в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета, на результати їх лікування. Під час дослідження було сформовано дві групи пацієнтів, однорідні за тяжкістю стану та тяжкістю основної патології. Обидві групи отримували однакове лікування, окрім якого хворим другої групи проводилось раннє ентеральне харчування. В результатах дослідження звертають на себе увагу більш низька летальність та більш швидкий регрес тяжкості стану пацієнтів, зменшення проявів синдрому поліорганної недостатності та синдрому гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів, яким проводилось раннє ентеральне харчування
Доп.точки доступа:
Яєчник, О. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Алгоритм ентерального зондового введення розчину Рингера та сумішей ІНПІТ, фрезубін в ранньому післяопераційному періоді в абдомінальній хірургії [Текст] / А. П. Мазур [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2003. - № 4/5. - С. 80.

Рубрики: Питание энтеральное

Доп.точки доступа:
Мазур, А. П.
Риков, О. Л.
Шевченко, В. М.
Силантьєв, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Сорокіна, О. Ю.
Аналіз впливу нутритивної підтримки у хворих з тяжким панкреатитом на тлі використання комбінації раннього ентерального й парентерального харчування / О. Ю. Сорокіна, Л. С. Бєлих // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 113-119. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (терапия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: До групи дослідження ввійшли пацієнти (n = 45) з тяжким гострим панкреатитом (ГП), в яких з 2-ї доби в комплексі інтенсивної терапії (ІТ) починали проведення раннього ентерального харчування (ЕХ) через назогастроєюнальний зонд зі швидкістю 20 мл/год з поступовим збільшенням об’єму введення на фоні відновлення функції шлунково-кишкового тракту та комбінацією з парентеральним харчуванням (ПХ). Залежно від виду суміші для ПХ, що застосовували як нутритивну підтримку, хворі були розподілені на підгрупи. Підгрупа 1 (n = 11) — хворі, яким проводилось комбіноване раннє ЕХ і ПХ з використанням спеціальних трикамерних мішків з сумішами амінокислот, ліпідів і вуглеводів. Підгрупа 2 (n = 14) — пацієнтам проводилось комбіноване раннє ЕХ і ПХ з використанням трикамерних мішків з підвищеним вмістом ɷ-3 жирних кислот (ЖК). Підгрупа 3 (контрольна) — хворі (n = 20), яким проводилось комбіноване раннє ЕХ і ПХ з використанням окремих модулів з вуглеводів, амінокислот і ліпідів. Проведення комбінації ЕХ і ПХ сумішами в трикамерних мішках у хворих 1-ї і 2-ї підгруп сприяло більш швидкому відновленню загального білка й альбуміну крові (на 14-ту і 7-му добу відповідно). Додавання ɷ-3 ЖК в складі ПХ трикамерними мішками забезпечувало білковозберігаючий ефект у пацієнтів 2-ї підгрупи. На тлі проведення нутритивної підтримки комбінацією ЕХ та ПХ з використанням трикамерних мішків, збагачених ɷ-3 ЖК, реєстрували більш виражене зниження рівня С-реактивного білка на 5-ту добу ІТ (р1, 2 = 0,001 і р2, 3 = 0,001) за рахунок зниження лейкоцитозу та вірогідного збільшення рівня лімфоцитів крові у пацієнтів 2-ї підгрупи. У хворих 1-ї підгрупи, яким починали ЕХ з ПХ трикамерними мішками, реєстрували нормалізацію рівня лімфоцитів крові протягом 14–21 доби ІТ тяжкого ГП. До 5-ї доби перебігу ГП у хворих 1-ї і 2-ї підгруп комбінація ЕХ і ПХ трикамерними мішками, збалансованими за макронутрієнтами, забезпечила калораж 24,5 і 26,1 ккал/кг, що дозволило досягнути 100% цільового калоражу на 5-ту добу ІТ. На тлі використання модульного ПХ у пацієнтів 3-ї підгрупи загальний калораж становив 19,7 ккал/кг. У хворих 2-ї підгрупи на тлі використання трикамерних мішків, збагачених ɷ-3 ЖК, в комплексі ІТ вірогідно зменшився загальний ліжко-день у стаціонарі до 20,5 ± 1,8 дня порівняно з пацієнтами з тяжким ГП у 1-й і 3-й підгрупах (27,6 ± 4,5 дня і 30,5 ± 2,9 дня відповідно)
Доп.точки доступа:
Бєлих, Л. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Тхоревский, А. В.
В помощь практикующему врачу: энтеральный путь коррекции синдрома кишечной недостаточности у больных после хирургических вмешательств / А. В. Тхоревский, А. О. Присяжнюк, Р. М. Слободянюк // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 146-153. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патофизиология)
КИШЕЧНИК, ВСАСЫВАНИЕ -- INTESTINAL ABSORPTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: У статті на допомогу практикуючому лікарю розглянута така важлива проблема сучасної хірургії, як розвинута кишкова недостатність, і можливі шляхи її вирішення. Метою роботи було вивчення особливостей, необхідності і можливості раннього ентерального харчування в комплексному лікуванні хірургічних хворих із синдромом кишкової недостатності з метою зменшення ускладнень, оптимізації лікування. Ентеральне харчування починали після виведення хворих із стану шоку, проведення невідкладних оперативних втручань і стабілізації гемодинамічних показників. Для аналізу можливості і порівняльної ефективності різних способів і термінів нутриційної підтримки всі хворі залежно від термінів початку харчування були розбиті на три групи: в I групу увійшли хворі з пер-оральним харчуванням, яким починали ентеральне харчування протягом 1–2-ї доби (15 хворих); II група об’єднала пацієнтів, яким призначили харчування протягом 4–5-ї доби (15 хворих); і IІІ група включала хворих, яких почали годувати після 5-ї доби з одночасним проведенням комплексної інтенсивної терапії, спрямованої на стабілізацію вітальних функцій (15 хворих)
To help the practicing doctor, the article discusses the important problem of modern surgery such as intestinal insufficiency and possible ways to solve it. The purpose of the work was to study the features, need and possibility of early enteral nutrition in comprehensive treatment of surgical patients with syndrome of intestinal insufficiency in order to reduce complications, to optimize treatment. The enteral nutrition was started when shock was treated, after performing urgent surge-ries and stabilizing haemodynamic indicators. For the analysis of opportunity and comparative efficiency of various ways and terms of nutrition support, all patients depending on the time when nutrition was started were divided into three groups: group I (n = 15) included patients with oral nutrition whose enteral nutrition was initiated within 1–2 days, group II (n = 15) consisted of patients whose nutrition was started within 4–5 days, and group ІІI (n = 15) included patients who have been fed after 5 days, with comprehensive intensive care aimed at stabilization of vital functions. The features, need and possibility of early enteral nutrition in comprehensive treatment of surgical patients with syndrome of intestinal insufficiency were studied in order to reduce complications, to optimize treatment. Importance was noted of intestines preparation, against the background of comprehensive intensive care aimed at the improvement of splanchnic circulation, to the enteral nutrition by drop introduction of the warm balanced crystalloid solutions, administration of sorbents, pre- and probiotics. The importance of drip introduction of warm semi-element mixtures, the osmolarity of which is close to that of chymus, is noted. Influence of early enteral nutrition on a decrease in infectious complications and duration of hospital stay is shown. Inclusion of early enteral nutrition in the therapy allowed reducing the time for achieving target values of abdominal perfusion pressure, i.e. to optimize blood circulation at the systemic and tissue levels. The method of early (in 6–12 hours) introduction of the balanced solution sterofundin in a gut, with further evaluation of the intestinal absorptive function and initiation of early introduction of a warm enteral nutrition (this method was developed in our clinic), has advantages in decreasing complications in patients
Доп.точки доступа:
Присяжнюк, А. О.
Слободянюк, Р. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Десятерик, В. І.
Відносно раннього ентерального харчування у хворих на абдомінальний сепсис [Текст] / В. І. Десятерик, В. В. Шаповалюк // Шпитальна хірургія. - 2013. - № 2. - С. 63-64

MeSH-главная:

СЕПСИС -- SEPSIS
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
Доп.точки доступа:
Шаповалюк, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Галай, О. О.
Ведення раннього післяопераційного періоду у хворих на рак слизової оболонки порожнини рота, ротової частини глотки та гортані III-IV стадії [Текст] / О. О. Галай, С. Ю. Карп // Клінічна хірургія. - 2017. - N 6. - С. 51-53. - Бібліогр.: с. 53

MeSH-главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MOUTH NEOPLASMS (терапия, хирургия)
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA (патология, хирургия)
РОТОГЛОТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OROPHARYNGEAL NEOPLASMS (терапия, хирургия)
ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LARYNGEAL NEOPLASMS (терапия, хирургия)
ГОЛОВЫ И ШЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEAD AND NECK NEOPLASMS (терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION (методы, противопоказания)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Ведення раннього післяопераційного періоду у хворих за місцево-поширеного раку (МПР) голови та шиї є складним розділом інтенсивної терапії (ІТ). Успіх хірургічного лікування залежить від проведення комплексної післяопераційної терапії, в тому числі з застосуванням гіпербаричної оксигенації (ГБО). Внаслідок об’ємного втручання порушується фізіологічний шлях потрапляння поживних речовин в організм, виникає необхідність у проведенні ентерального харчування (ЕХ) через назогастральний зонд. Проаналізовані результати лікування 64 пацієнтів з застосуванням розширених і комбінованих операцій з приводу МПР голови та шиї в період 2012 - 2015 рр. Комплексний підхід, що включає раціональну ІТ в ранньому післяопераційному періоді з застосуванням ГБО та адекватного зондового харчування забезпечує покращення результатів лікування хворих, попередження утворення оро- та фарингостоми
Доп.точки доступа:
Карп, С. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

    Анисимова, Ю. Н.
    Влияние дополнительного энтерального питания продуктом на основе соевой суспензии на процесс заживления ран у больных с ожогами [Текст] / Ю. Н. Анисимова, В. Р. Боровский, О. И. Осадчая // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2005. - № 5/6. - С. 53-57

Рубрики: Ожоги--диет тер

   Питательная поддержка

   Питание энтеральное

   Суспензии--тер прим

   Соя

Доп.точки доступа:
Боровский, В. Р.
Осадчая, О. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Дербенева, С. А.
Влияние нутритивной поддержки на метаболический статус больных ожирением [Текст] / С. А. Дербенева, А. Р. Богданов // Лечащий Врач. - 2015. - № 2. - С. 90-94

MeSH-главная:
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диетотерапия, метаболизм, терапия)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм)
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
Доп.точки доступа:
Богданов, А. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

    Влияние послеоперационного раннего энтерального питания на гемодинамику, кислородный и нутритивный статус пациентов со злокачественными поражениями толстой кишки с сопутствующим сахарным диабетом 2-го типа [Текст] / О. А. Мальков [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2008. - № 3. - С. 46-49. - Библиогр.: 14 назв.

Рубрики: Толстой кишки новообразования--хир

   Диабет сахарный инсулиннезависимый--осл

   Послеоперационный период--тер

   Питание энтеральное

Доп.точки доступа:
Мальков, О. А.
Мороз, В. В.
Долгих, В. Т.
Лукач, В. Н.
Гирш, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

    Малыш, И. Р.
    Влияние раннего энтерального и парентерального питания в сочетании с анальгоседацией на уровень индуцированной продукции цитокинов у пострадавших с тяжелой политравмой [Текст] / И. Р. Малыш // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2007. - № 2. - С. 2-7

Рубрики: Травма множественная--тер

   Цитокины

   Аналгезирующие средства--тер прим

   Снотворные и седативные средства--тер прим

   Питание парентеральное

   Питание энтеральное

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Згржебловская, Л. В.
Влияние раннего энтерального питания на возникновение вторичных легочных осложнений у пострадавших с травматической болезнью [Текст] / Л. В. Згржебловская, И. П. Шлапак, Ю. А. Гайдаев // Український Журнал екстремальної медицини ім.Г.О.Можаєва. - 2002. - Т. 3, № 2. - С. 58-60

MeSH-главная:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (вредные воздействия, методы)
ЛЕГКИХ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- LUNG INJURY (диетотерапия, осложнения, патофизиология, этиология)
Доп.точки доступа:
Шлапак, И. П.
Гайдаев, Ю. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Влияние раннего энтерального питания на уровень эндогенной интоксикации у больных, оперированных на прямой кишке [Текст] / В. А. Астахов [и др.] // Вестник интенсивной терапии. - 2002. - № 2. - С. 63-66

MeSH-главная:
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (использование, методы)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (диетотерапия)
ПРЯМОЙ КИШКИ БОЛЕЗНИ -- RECTAL DISEASES (осложнения, патофизиология, хирургия)
Доп.точки доступа:
Астахов, В. А.
Хачатурова, Э. А.
Ерошкина, Т. Д.
Иванцова, И. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Влияние состава послеоперационной нутритивной поддержки на состояние иммунного статуса у больных, оперированных на органах брюшной полости [Текст] / Н. Г. Панова [и др.] // Военно-медицинский журнал : Теорет.и науч.-практ. журн. - 2013. - Т. 334, № 7. - С. 32-37

MeSH-главная:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫЕ -- FOODS, SPECIALIZED (использование)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY (действие лекарственных препаратов)
Доп.точки доступа:
Панова, Н. Г.
Шестопалова, А. Е.
Стец, В. В.
Зырянов, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)