Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (30)

Редкие издания (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ПЛОД<.>)

Общее количество найденных документов : 160
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Дмитренко, Р. Р.
Краніометрична характеристика плодів людини [Текст] = Craniometrical characteristics of the human fetal skull / Р. Р. Дмитренко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 19-26. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (методы, статистика)
ПЛОД -- FETUS (физиология)
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (эмбриология)
ЧЕРЕП -- SKULL (физиология, эмбриология)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы, статистика, тенденции)
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS
Аннотация: Мета дослідження – з’ясувати закономірності вікової динаміки морфометричних змін черепа у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 59 препаратів та 12 комп’ютерних томограм (КТ) черепів плодів людини віком від 4-х до 10-ти місяців внутрішньоутробного розвитку (ВУР). Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що поздовжній і поперечний розміри, окружність мозкового відділу черепа майже рівномірно зростають до народження, але до 5-го місяця ВУР спостерігається більш прискорене зростання, завдяки чому діаграма розсіювання має вигляд логарифмічної залежності. У вікових змінах ширини та верхньої висоти лиця також спостерігається дещо нерівномірне зростання цих морфометричних показників. Виявлено зростання лицевого кута впродовж плодового періоду, що можна пояснити розвитком нижньої щелепи («висуванням» її вперед). Водночас, базилярний кут незначно зменшується упродовж плодового періоду розвитку, що можна пояснити зростанням об’єму головного мозку. Базилярний кут зростає з віком плода, але дещо нерівномірно у лептенів, тобто до початку 6-го місяця він майже не змінюється, упродовж 6-7-го місяців інтенсивно зростає, а потім знову уповільнюється до кінця плодового періоду ВУР. У еуріенів спостерігається рівномірне зростання базилярного кута впродовж плодового періоду розвитку, причому інтенсивніше, ніж у середнього морфотипу – мезенів. Аналіз кореляції віку плодів, черепного індексу і величини базилярного кута показав ще суттєвішу анатомічну мінливість: якщо у доліхо- та мезоморфів базилярний кут зростає майже рівномірно впродовж плодового періоду, то у брахіморфів він спочатку інтенсивно зменшується до 6-го місяця розвитку, а потім починає зростати до періоду новонародженості. Слід зазначити, що схожа особливість спостерігається і в динаміці вікових змін лицевого кута, крім уповільнення зростання його з 8-го місяця у доліхоморфів. Висновки. 1. Регресійний аналіз кореляції віку, показників морфотипу та базилярного і лицевого кутів дав змогу встановити закономірності індивідуальної морфометричної мінливості черепа в динаміці плодового періоду пренатального розвитку людини, а також виділити критичні періоди морфогенезу мозкового та лицевого відділів черепа, якими є 6-7-й місяці у лептенів, 6-й місяць – для брахіморфів та 8-й місяць – для доліхоморфів. 2. Величина базилярного кута черепа є важливим діагностичним та прогностичним показником в сукупності з індексами, які характеризують морфотип індивіду, для моніторингу нормального розвитку черепа та головного мозку плода
The purpose of the study–to ascertain the regularities of the age-related dynamics of morphometric changes of the skull in the fetal period of human ontogenesis. Material and methods. 59 specimens and 12 computed tomography (CT) scans of the skulls of human fetuses aged from 4 to 10 months of intrauterine development (IUD) were studied. A complex of morphological research methods was applied, which included anthropometry, morphometry, three-dimensional reconstruction and statistical analysis. The results. It has been established that the longitudinal and transverse dimensions, the circumference of the cerebral part of the skull grow almost uniformly before birth, but by the 5th month of the IUD, a more accelerated growth is observed, due to which the scatter diagram has the appearance of a logarithmic dependence. A somewhat uneven growth of these morphometric indicators is also observed in the age-related changes in the width and upper height of the face. The growth of the facial angle during the fetal period was revealed, which can be explained by the development of the mandible («pushing» it forward)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини [Текст] = Diagnosis of the venous duct in fetuses of the early period of human ontogeny / Н. М. Прокопчук [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 105-114

MeSH-главная:
ОНТОГЕНЕЗ
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (кровь, физиология, эмбриология)
ПЛОД -- FETUS (кровоснабжение, физиология)
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS (физиология, эмбриология)
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY (использование, методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, методы, тенденции)
Аннотация: Здійснити аналіз даних світової літератури стосовно ролі доплерографічної оцінки кровоплину у венозній протоці плода при хромосомних аномаліях у першому триместрі вагітності, як маркер використовується спектральна форма хвильового кровоплину і його пульсації, що генерується змінами тиску і кількості потоку крові до серця. Пренатальна діагностика венозного кровоплину дає можливість оцінити стан серцево-судинної системи плода. Кровоплин у венозній протоці є інтегративним показником, що відображає формування кровообігу як матково-плацентарного, так і плацентарно-плодового компонентів гестаційної гемодинаміки під час фізіологічної та ускладненої вагітності. Результативність цього тесту становить 63%, а в поєднанні з оцінкою товщини ключиці – 89,1%. При виявленні зворотних показників кровотоку у венозній протоці у фазі скорочення передсердя та розширення цервікального простору необхідно провести каріотипування для виключення хромосомних аномалій. Доплерографія дозволяє об'єктивно оцінити функціональний стан плода під час фізіологічної та ускладненої вагітності на основі дослідження стану кровотоку в судинах плаценти, у середній мозковій артерії, грудній аорті, ниркових артеріях, нижній порожнистій вені та протоці venosus. Спектр венозного кровотоку відображає зміни об'єму і тиску в передсердях протягом серцевого циклу. При нормальному розвитку плода кровотік у венозній протоці має пульсуючий характер у вигляді однонаправленої трифазної кривої, що відповідає різним періодам серцевого циклу. Спектр нормального кровотоку у венозній протоці у здорового новонародженого має двофазну криву з напрямком від портального синуса до нижньої порожнистої вени. За три тижні регулярних оглядів у більшості малюків відбувається облітерація ductus venosus, протока перетворюється на венозне сполучення. Двомірна ехокардіограма, кольорова та імпульсна доплерографія дозволяють реєструвати хвилі кровотоку в декількох структурах серця. Доплерографічне дослідження кровотоку у венозній протоці важливо проводити у плодів І триместру, оскільки підвищує чутливість комбінованого тесту в оцінці ризику хромосомних аномалій. Оцінка кровотоку у венозній протоці дає змогу зрозуміти фізіологічні та патологічні процеси в організмі плода та ідентифікувати плоди, які схильні до захворювання або мають ризик захворювання
To carry out an analysis of data from the world literature regarding the role of Doppler assessment of blood flow in the venous duct of the fetus in chromosomal abnormalities in the first trimester of pregnancy, as a marker – the spectral form of wave blood flow and its pulsation, which is generated by changes in the pressure and volume of blood to the heart of the fetus. Prenatal diagnosis of venous blood flow makes it possible to assess the state of the fetal cardiovascular system. Blood flow in the ductus venosus is an integrative indicator that reflects the formation of blood circulation of both the uteroplacental and placental-fetal components of gestational hemodynamics during physiological and complicated pregnancy. The performance of this test is 63%, and in combination with the assessment of the thickness of the clavicle – 89.1%. When reverse values of blood flow in the ductus venosus are detected in the phase of contraction of the atrium and dilated cervical space, it is necessary to carry out karyotyping to rule out chromosomal abnormalities. Dopplerography allows us to objectively assess the functioning state of the fetus during physiological and complicated pregnancy based on the study of the state of blood flow in the vessels of the placenta, in the middle cerebral artery, thoracic aorta, renal arteries, inferior vena cava and venous duct. The spectrum of venous blood flow reflects changes in volume and pressure in the atria during the cardiac cycle. With normal fetal development, blood flow in the venous duct has a pulsating character in the form of a unidirectional three-phase curve that corresponds to different periods of the cardiac cycle. The spectrum of normal blood flow in the venous duct in a healthy newborn has a biphasic curve, with the direction from the portal sinus to the inferior vena cava. During three weeks of regular examinations in most babies, obliteration of the venous duct occurs, and the ductus turns into a venous connection. Two-dimensional echocardiogram, color and pulsed dopplerography allow recording the waveforms of blood flow in several structures of the heart. Doppler analysis of blood flow in the venous duct is important to perform in fetuses of the first trimester, as it increases the sensitivity of the combined test in assessing the risk of chromosomal disorders. Assessment of blood flow in the ductus venosus provides an understanding of physiological and pathological processes in the fetal body and identifies fetuses that are prone to or at risk of disease
Доп.точки доступа:
Прокопчук, Н. М.
Антонюк, О. П.
Кривецький, В. В.
Ємєльяненко, Н. Р.
Процак, Т. В.
Банул, Б. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Каліновська, І. В.
Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності [Текст] = Ultrasound characteristics of the development of the fetoplacentary complex in premier pregnancy / І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 29-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (ультрасонография)
ПЛОД -- FETUS (ультраструктура, эмбриология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (ультраструктура, эмбриология)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, ультрасонография)
Аннотация: Стаття присвячена дослідженню ультразвукових змін у фетоплацентарному комплексі в ранні терміни гестації у вагітних з невиношуванням. Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункційними змінами і уявляє собою результат складної реакції плоду і плаценти на різні патологічні стани материнського організму [1]. У його основі полягають порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів фетоплацентарного комплексу (ФПК) на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях . Дуже важливим методом діагностики стану фетоплацентарного комплексу є ультразвукова фетометрія і плацентометрія, яка може застосовуватись з ранніх термінів. Багато дослідників виділяють ряд прогностично несприятливих ультразвукових маркерів: низьке прикріплення хоріону, особливо з появою ділянок відшарування, невідповідність розміру плідного яйця гестаційному терміну, відсутність чіткої візуалізації ембріону, особливо його серцебиття. У вагітних із невиношуванням надзвичайно важливим є виявлення ранніх проявів дисфункції плаценти, починаючи з І триместру, і проведення адекватної корекції даного стану. Для даної ситуації важливим є створення відповідних умов для розвитку і росту плаценти та її адекватного функціонування. Значні аномалії розвитку плода виникають уже в першому триместрі і чинять значний вплив на подальший процес онтогенезу. Мета і завдання дослідження. Оцінити нормативні параметри формування ембріону і екстраембріональних структур, оцінити особливості становлення і розвитку фетоплацентарної системи протягом вагітності у жінок із невиношуванням в анамнезі. Матеріали і методи дослідження. Нами було проведене комплексне ультразвукове обстеження 25 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом гестаційного процесу (група контролю) в терміни з 5 до 40 тижнів вагітності та 25 вагітних із невиношуванням в анамнезі (основна група). Для проведення досліджень використовувався апарат SONOACE 8800 "GAІ МТ" з використанням конвексного датчика потужністю від 3,5 до 7,5 Мгц. Для статистичної обробки отриманих даних використовували стандартні методи математичного аналізу з використанням критеріїв Ст’юдента, Фішера, стандартних і спеціалізованих комп’ютерних програм. Для вивчення характеру й ступеня взаємозв’язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції. Наукові дослідження отримали позитивну оцінку комісії з біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №4 від 16.12.2021 р.). Результати дослідження та їх обговорення. При трансвагінальному дослідженні для неускладненої вагітності характерна обов’язкова візуалізація ембріону в порожнині плодового яйця діаметром 14 мм і більше, що відповідає 6 тижням вагітності. З моменту визначення ембріоннашому дослідженні проводився вимір куприко-тім’яного розміру (КТР) і зіса в тавлення його значень з терміном гестації. При цьому виявлено, що у 22 (88,0%) спостереженнях розмір ембріону відповідав розрахованому термінові вагітності і середньому внутрішньому діаметру плодового яйця. При виражених клінічних проявах загрозливого викидня найбільш чуттєвою ехографічною ознакою було зменшення об’єму плідного яйця, що є маркером подальшого несприятливого перебігу і результату вагітності. Однак при ізольованому підвищенні тонусу міометрія при відсутності клінічних проявів загрозливого переривання вагітності спостерігалося переважно ізольоване зниження об’єму амніотичної порожнини, яке легко коригується призначенням традиційної спазмолітичної терапії. Розроблені ультразвукові критерії несприятливого перебігу вагітності, серед яких: відставання КТР ембріона на 2 тижні і більше при ультразвуковому дослідженні в терміни до 9 тижнів гестації; брадикардія до 90 уд./хв. і менше у терміни до 8-12 тижнів гестації; корпоральне або прикореневе (поблизу стебла тіла ембріона) розташування відшарування хоріону з утворенням ретрохоріальної гематоми об’ємом більше 25 мл; тахікардія більше 200 уд./хв. на тлі клінічних проявів самовільного викидня, що почався; виражене прогресуюче зниження об’єму плідного яйця й амніотичної порожнини; виражене багатоводдя з наявністю грубої ехопозитивної суспензії в амніотичній порожнині. Ймовірність самовільного викидня і формування плацентарної недостатності вище при одночасному виявленні 2 і більше ехографічних маркерів. Висновки. Зроблено висновок про необхідність проведення ультразвукового дослідження з оцінкою ехографічних параметрів становлення і розвитку ембріона та екстраембріональних структур в першому триместрі у вагітних з невиношуванням в анамнезі і ризиком розвитку плацентарної недостатності в анамнезі з метою виявлення маркерів ускладненого перебігу гестації і наступного вибору раціональної тактики ведення вагітності
The article is devoted to the study of ultrasound changes in the fetoplacental complex in the early gestational period in pregnant women with miscarriage. Placental insufficiency (PI) is a syndrome caused by morpho- functional changes and is the result of a complex response of the fetus and placenta to various pathological conditions of the maternal body [1]. It is based on disorders of compensatory-adaptive mechanisms of the fetoplacental complex (FPC) at the molecular, cellular and tissue levels. Ultrasoundfetometry andplacentometry are very important methods for diagnosing the state of the fetoplacental complex and can be used from the early term. Many researchers identify a number of prognostically unfavourable ultrasound markers: low chorion attachment, especially with the appearance of areas of detachment, discrepancy between the size of the foetus and gestational age, lack of clear visualization of the embryo, especially its heartbeat. In pregnant women with a history of miscarriage it is important to identify early signs of placental dysfunction from the first trimester onwards and to provide adequate correction for this condition. For this situation it is important to create appropriate conditions for the development and growth of the placenta and its adequate functioning. Significant fetal abnormalities occur as early as the first trimester and have a significant impact on the further process of ontogenesis. Aims and objectives of the study. To assess the normal parameters of embryonic and extraembryonic formation and to evaluate the particular features of the formation and development of the fetoplacental system during pregnancy in women with a history of miscarriage. Materials and Methods. We performed a comprehensive ultrasonographic examination of 25 somatically healthy women with a physiological gestational process (control group) between 5 - 40 weeks ’ gestation and 25 pregnant women with a history of miscarriage (study group). The SONOACE 8800 GAI MT with a 3.5 to 7.5 MHz convex transducer was used in the study. The data were statistically processed using standard methods of mathematical analysis with the use of Student’s and Fisher’s criteria, standard and specialized computer programs. Paired correlation indices were used to study the nature and degree of correlation between different parameters. The scientific research was positively evaluated by the Bioethics Commission of the Bukovinian State Medical University (Protocol No. 4 of 16.12.2021). Results and their discussion. In the transvaginal examination, uncomplicated pregnancy is characterized by the mandatory visualization of the embryo in the fetal cavity with a diameter of 14 mm or more, corresponding to 6 weeks' gestation. From the time of embryo identification in our study, we measured the coccygeal-parietal size (CPS) and compared its values with gestational age. It was found that in 22 (88.0%) cases the embryo size corresponded to the calculated gestational age and the mean inner diameter of the fetal egg. In severe clinical manifestations of threatened miscarriage, the most sensitive echographic sign was a decrease in the volume of the foetus, which is a marker of further adverse pregnancy course and outcome. However, when there was an isolated increase in myometrial tone in the absence of clinical manifestations of threatened abortion, there was predominantly an isolated reduction in amniotic cavity volume, easily corrected by the administration of conventional antispasmodic therapy. The ultrasonic criteria for alterations in pregnancy were developed, including delay in embryo CTR by 2 weeks or more on ultrasound examination up to 9 weeks' gestation; bradycardia at 90 bpm or less up to 8-12 weeks' gestation; chorionic detachment with retrochorial hematoma formation (over 25 ml); tachycardia at over 200 bpm with clinical manifestations of spontaneous miscarriage; marked progressive decrease of amniotic cavity volume; severe polyhydramnios with a thick echopositive suspension in the amniotic cavity. The risk of spontaneous miscarriage and formation of placental insufficiency increases with the simultaneous detection of 2 or more echographic markers. Conclusions. On the basis of the above, it is possible to conclude on the need to conduct an ultrasound examination with an assessment of the echographic parameters of the formation and development of the embryo and extraembryonic structures in the first trimester in pregnant women with a history of miscarriage and a risk of developing placental insufficiency in history in order to identify markers of a complicated course of gestation and the and the subsequent choice of rational tactics of pregnancy management
Доп.точки доступа:
Лісова, К. М.
Козар, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Muhammad, Ali Shirin
The case of triploidia 69XXX in a newborn baby [Текст] / Ali Shirin Muhammad // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 11

MeSH-главная:
ТРИПЛОИДИЯ -- TRIPLOIDY
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS (классификация, эмбриология)
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
БОЛЕЗНИ РЕДКИЕ -- RARE DISEASES (генетика, этиология)
Аннотация: Fetal chromosomal abnormalities are a common cause of reproductive loss, neonatal mortality and infant disability. Triploidy occurs in approximately 1-2% of pregnancies. Most of these pregnancies end in early miscarriage. Lives up to 6-7 months of embryogenesis only 1%. Triplodia is not compatible with life. In the case of live birth, the maximum life expectancy of a child usually does not exceed 7 days. There are three types of triploids: the first type is diandria or hyperandric triploidy (two parental and one maternal set of chromosomes), the second type is diginia or hyperginic triploidy (two maternal and one parental set of chromosomes), and the third type is mosaic triploidy (a combination of normal pairs in the karyotype and sites with three chromosomes instead of two)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Лимфангиома у плода: клинический случай [Текст] / А. А. Суханова [и др.] // Сімейна медицина. - 2021. - № 1. - С. 77-80. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ЛИМФАНГИОМА -- LYMPHANGIOMA (врожденный, кровь, ультрасонография, этиология)
ПЛОД -- FETUS (аномалии, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, радиоизотопные изображения)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (генетика, иммунология, кровь, статистика, физиология)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы, оборудование, стандарты, статистика)
Аннотация: Лімфангіома – доброякісна пухлина лімфатичної системи вродженого характеру, яка в більшості випадків вражає лімфатичні вузли різних анатомічних ділянок. Постнатально найчастіше маніфестація лімфангіоми зустрічається протягом першого року життя дитини. На сучасному етапі лімфангіома може вже діагностуватися у плода внутрішньоутробно. Ця діагностика заснована на неінвазивних методах дослідження, таких, як ультразвукове дослідження та комп’ютерна томографія
Доп.точки доступа:
Суханова, А. А.
Карлова, Е. А.
Банковська, Н. В.
Кузьминская, Е. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Рішення Конституційного суду Республіки Польща № К1/20 від 22.10.2020 та витяг зі законодавства щодо переривання вагітності [Текст] // Медичне право. - 2021. - N 1. - С. 120

MeSH-главная:
ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО -- LEGISLATION
ПРАВИТЕЛЬСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ -- GOVERNMENT REGULATION
АБОРТ ИСКУССТВЕННЫЙ -- ABORTION, INDUCED (законодательство и юриспруденция)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ПЛОД -- FETUS
ПОЛЬША -- POLAND
Свободных экз. нет

Найти похожие

Сакал, Г. О.
Патоморфологічна характеристика печінки плодів при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії та внутрішньоутробному інфікуванні / Г. О. Сакал, В. Д. Марковський, О. В. Наумова // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №2 . - С. 11

MeSH-главная:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патология)
ПЛОД -- FETUS (патология)
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (патофизиология)
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Доп.точки доступа:
Марковський, В. Д.
Наумова, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Костюк, В. О.
Особливості морфометричних параметрів над-, підочноямкового та підборідного отворів у перинатальному періоді онтогенезу [Текст] / В. О. Костюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 63-75. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОНТОГЕНЕЗ
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
ПОДБОРОДОК -- CHIN (анатомия и гистология)
Аннотация: За допомогою сучасних анатомічних методів досліджено 57 препаратів плодів людини 4-10 місяців та 7 новонароджених з метою розташування над-, підочноямкового та підборідного отворів на лицевому відділі черепа у перинатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що для досліджуваних морфометричних параметрів розташування над-, підочноямкового і підборідного отворів у плодів та новонароджених є характерно не синхронність збільшення відстані від надочноямкового отвору до bregma справа та зліва, відстані між над- та підочноямковими отворами, відстані між підочноямковими та підборідними отворами, відстані між над-, підочноямковими і підборідними отворами, крім параметрів відстані між підборідним отвором і нижнім краєм нижньої щелепи справа та зліва, для яких притаманне поступове їх збільшення. Для параметрів відстані від надочноямкового отвору до bregma справа та зліва у плодів та новонароджених притаманні два періоди прискореного та два періоди уповільненого розвитку, а саме 6-7-й місяці та 10 місяць – період новонародженості – періоди прискореного розвитку, 4-6-й та 7-10 місяці – періоди сповільненого розвитку; для відстані між над- і підочноямковими отворами справа та зліва – з 4-го по 7-й місяці розвитку та з 8-го місяця по період новонародженості – періоди прискореного розвитку, а з 7-го по 8-й місяці розвитку – період сповільненого розвитку; для відстані між підочноямковим та підборідними отворами справа та зліва періоди прискореного розвитку, це 6-7-й місяці і 8-9-й місяці розвитку, а 7-8-й місяці – період сповільненого розвитку; для відстані між над-, підочноямковими та підборідними отворами притаманні однакові періоди першого прискореного та сповільненого розвитку, це 5-7-й та 7-8-й місяці розвитку відповідно, а другий період прискореного розвитку дещо різний, а саме: для відстані між надочноямковими отворами з 9-го місяця до періоду новонародженості, для відстані між підочноямковими отворами з 9-го по 10 місяці розвитку, для відстані між підборідними отворами – 8-9-й місяці розвитку – другий період прискореного розвитку. Періоди 7-8 місяці та 10 місяць і період новонародженості є критичними періодами розвитку для всіх досліджуваних параметрів.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Комар, Т. В.
Варіантна анатомія м’язів передньої групи гомілки у плодів людини 4-6 місяців [Текст] / Т. В. Комар // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 34-37. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
НОГА -- LEG (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Аннотация: Мета роботи – з’ясувати варіантну анатомію м’язів передньої групи гомілки у плодів людини 4-6 місяців. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 28 препаратах плодів людини 81,0-230,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) за допомогою методів макромікроскопічного препарування, морфометрії та статистичного аналізу. Результати. При вивченні особливостей будови і топографії м’язів передньої групи гомілки у 26 плодів людини 4-6 місяців виявлено класичні місця початку і прикріплення, типову форму та кількість м’язів. У двох плодів виявлено рідкісні варіанти м’язів передньої групи гомілки. Висновки. Індивідуальні особливості м’язів передньої групи гомілки у плодів людини полягають у варіації їхньої будови, форми, кількості, місць початку та прикріплення. У більшості досліджених плодів м’язи передньої групи гомілки мали класичний початок, однак варіювала протяжність та площа прикріплення з тенденцією до подовження та розширення. У плода 105,0 мм ТКД виявлено бічну та присередню голівки переднього великогомілкового м’яза, а у плода 175,0 мм ТКД спостерігалась додаткова нижня голівка довгого м’яза-розгинача пальців.
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Перебийніс, П. П.
Особливості морфогенезу надпід’язикової ділянки у передплодовому періоді онтогенезу людини [Текст] / П. П. Перебийніс, О. В. Цигикало // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
Аннотация: З’ясування особливостей морфогенезу та топографо-анатомічних змін надпід’язикової ділянки (НПД) шиї та її структур у динаміці внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини залишається актуальним напрямком морфологічних досліджень. Уточнені, вичерпні дані щодо статево-вікових та конституційних особливостей будови та топографії органів та структур НПД шиї упродовж пренатального періоду онтогенезу людини дають змогу розробити нові критерії інтерпретації даних медичної діагностичної візуалізації, ступеня життєздатності плода, удосконалити існуючі та розробити нові методи хірургічної корекції уроджених вад шиї. Мета роботи: з’ясувати морфометричні особливості надпід’язикової ділянки шиї у передплодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 30 препаратів передплодів людини 14,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (7-12 тижні внутрішньоутробного розвитку) з використанням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, морфометрії, тривимірного реконструювання та статистичного аналізу. Визначали морфометричні параметри НПД: ширину (відстань між внутрішніми поверхнями виросткових відростків нижньої щелепи), передньо-задній розмір (відстань від передньої поверхні під’язикової кістки до нижнього краю підборідного симфізу), бічний розмір (довжина бічної межі НПД – відстань від внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи до нижнього краю підборідного симфізу), передній кут ділянки (кут між бічними межами НПД). Результати. На основі отриманих цифрових показників основних морфометричних параметрів НПД людини в динаміці передплодового періоду ВУР з’ясували критичні періоди розвитку ділянки та вивели математичні функції, які описують нормальний перебіг органогенезу НПД, що може бути корисним для створення діагностичних алгоритмів норми під час проведення пренатальної діагностики та моніторингу стану плода. Встановлено, що 9-10-й тижні ВУР є критичним періодом розвитку НПД, оскільки впродовж цього часу відбуваються інтенсивні процеси росту, які проявляються у різкій зміні розмірів органа, і це може спричинити появу варіантів будови та можливих вроджених вад НПД і зубо-щелепного апарата в цілому. Висновки. 1. На 10-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання передньо-заднього розміру НПД (y = -6,3851 + 1,041*x; r = 0,9374; p = 0.00001). 2. На 11-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання бічного розміру НПД (y = -6,1289 + 1,1277*x; r = 0,8891; p = 0.00001). 3. Під час з’ясування закономірностей динаміки зміни ширини НПД встановлено, що на початку передплодового періоду ВУР темпи росту показника уповільнені, але з 9-го тижня розвитку спостерігається прискорене його зростання (y = -4,5904 + 1,1074*x; r = 0,8662; p = 0.00001). 4. Особливості зміни величини переднього кута НПД у передплодовому періоді онтогенезу людини демонструють загальну тенденцію до його зменшення впродовж цього періоду розвитку – від 90,18±0,55° (7-й тиждень) до 82,12±1,17° (12-й тиждень), але після різкого зменшення цього кута до кінця 8-го тижня розвитку (79,32±1,03°) починається інтенсивне його зростання впродовж 9-го тижня до кінця передплодового періоду (y = 93,8224 – 0,9577*x; r = -0,4140; p = 0,0229).
Доп.точки доступа:
Цигикало, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)