Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (13)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ПЛОДА СМЕРТЬ<.>)

Общее количество найденных документов : 77
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-77

Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода [Текст] = Features of disorders and methods of correction of the hemostasis system in women with antenatal fetal death / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 50-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ ТЕСТЫ -- BLOOD COAGULATION TESTS (тенденции)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (патофизиология, терапия, этиология)
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Актуальним питанням у сучасному акушерстві залишається покращення якості надання медичних послуг вагітним. На особливу увагу заслуговують жінки з перинатальними втратами, особливо у другій половині вагітності. Зміни у системі гемостазу – це невід’ємна частина розвитку вагітності. Тенденція до гіперкоагуляції має значну патогенетичну значущість і може бути причиною виникнення низки ускладнень – викидень у І триместрі вагітності та прееклампсія, передчасні пологи, антенатальна загибель плода (АЗП) – у ІІ і ІІІ триместрах вагітності. Також вагітність є фоновим процесом для активації низки захворювань, зокрема спадкової тромбофілії. Мета дослідження: оцінювання змін у системі гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода та ефективності застосування низькомолекулярних гепаринів для корекції порушень у системі гемостазу у даної категорії пацієнток під час пологів і у післяпологовий період. Матеріали та методи. Обстежено 72 жінки, з них 42 вагітні з АЗП (основна група) та 30 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду (контрольна група). Стан системи гемостазу вивчали методом стандартної коагулограми. D-димер визначали шляхом імунотурбометричного аналізу. Для оцінювання стану системи гемостазу використовували такі біохімічні тести: прокоагулянтна ланка – вміст фібриногену та показники: протромбіновий індекс, активований частковий тромбіновий час (АЧТЧ), тромбіновий час (ТЧ), анцистроновий час (АЧ), розчинний фібриноген-мономерний комплекс (РФМК), фактор Х (ФХ); для оцінювання антитромбінової системи визначали вміст антитромбіну-ІІІ (АТ-ІІІ), протеїну С; для характеристики стану фібринолітичної системи – вміст плазміногену, α2-антиплазміну, продуктів деградації фібриногену (ПДФ). Також визначали маркери тромбофілії та антифосфоліпідні антитіла. У розродженні перевагу надавали природним пологовим шляхам. Під час пологів застосовували механічну компресію нижніх кінцівок за допомогою спеціальних компресійних панчох (ступінь компресії 2). Через 12 год після пологів розпочинали проводити тромбопрофілактику низькомолекулярними гепаринами, препарат вибору – еноксапарин натрію. Через 48 год післяпологового періоду проводили порівняльний аналіз показників коагулограми для подальшого вирішення термінів проведення тромбопрофілактики. Результати. Аналіз сімейного тромботичного анамнезу виявив фактори ризику у 12 (28,6%) пацієнток основної групи. У близьких родичів першої лінії відзначали наявність тромбозу периферійних вен – 5 (41,7%) випадків, інфаркт міокарда у віці до 45 років – 3 (25,0%) випадки, тромбоемболія легеневої артерії – 1 (8,3%) випадок, транзиторна ішемічна атака головного мозку – 3 (25,0%). У контрольній групі тільки у 2 (6,6%) пацієнток у сімейному анамнезі у родичів першої лінії спостерігались випадки венозного тромбоемболізму. Аналіз згортальної системи демонструє достовірно вищі показники фібриногену (основна група – 5,3±0,2 г/л, контрольна група – 4,3±0,1 г/л; р0,05), функціональної активності ФХ (основна група – 149,3±3,1%, контрольна група – 107,3±2,7%; р0,05), РФМК (основна група – 15,9±1,2 мкг/мл, контрольна група – 7,8±0,9 мкг/мл; р0,05) та D-димеру (основна група – 4,4±0,25 мкг/мл, контрольна група – 0,7±0,2 мкг/мл; р0,05) у вагітних основної групи. Збільшення даних показників є предиктором тромбоутворення, активації згортання крові за внутрішнім шляхом зі зниженням антитромбінового резерву за рахунок ФХ. Під час кореляційного аналізу була встановлена наявність сильного прямого зв’язку (r
The improvement of the providing medical services quality to pregnant women remains an urgent issue in modern obstetrics. Women with perinatal losses deserve special attention, especially in the second half of pregnancy. Changes in the hemostasis system are an integral part of the development of pregnancy. The tendency to hypercoagulation has significant pathogenetic significance and can be the cause of a number of complications – miscarriage in the I trimester of pregnancy and preeclampsia, premature birth, antenatal fetal death (AFD) – in the II and III trimesters of pregnancy. Also, pregnancy is a background process for the activation of a number of diseases, in particular hereditary thrombophilia. The objective: to evaluate the changes in the hemostasis system in women with antenatal fetal death and the effectiveness of the use of low molecular weight heparins for the correction of disorders in the hemostasis system in this category of patients during childbirth and in the postpartum period. Materials and methods. 72 women were examined, including 42 pregnant women with AFD (main group) and 30 pregnant women with a physiological course of pregnancy, childbirth and the postpartum period (control group). The state of the hemostasis system was studied using a standard coagulogram. D-dimer was determined by immunoturbometric analysis. To assess the state of the hemostasis system, the following biochemical tests were used: procoagulant link – fibrinogen content and indicators: prothrombin index, activated partial thrombin time (APTT), thrombin time (TP), ancistrone time (AT), soluble fibrinogen-monomer complex (SFMC), factor X (FX); to evaluate the antithrombin system, the content of antithrombin-III (AT-III), protein C were determined; to characterize the state of the fibrinolytic system – the amount of plasminogen, α2-antiplasmin, fibrinogen degradation products (FDC). Thrombophilia markers and antiphospholipid antibodies were also determined. The preference was given to vaginal childbirth. During childbirth, mechanical compression of the lower limbs was applied using special compression stockings (compression level 2). In 12 hours after delivery thromboprophylaxis with low molecular weight heparins was started, the drug of choice being enoxaparin sodium. After 48 hours of the postpartum period, a comparative analysis of coagulogram indicators was performed to further determine the timing of thromboprophylaxis. Results. Analysis of family thrombotic anamnesis revealed risk factors in 12 (28.6%) patients of the main group. In close relatives of the first line, the presence of peripheral vein thrombosis was found – 5 (41.7%) cases, myocardial infarction under the age of 45 – 3 (25.0%) cases, pulmonary embolism – 1 (8.3%) case, transient ischemic attack of the brain – 3 (25.0%). In the control group only 2 (6.6%) patients had a family history of venous thromboembolism in first-line relatives. The analysis of the coagulation system shows significantly higher fibrinogen values (the main group – 5.3±0.2 g/l, the control group – 4.3±0.1 g/l; p0.05), functional FX activity (the main group – 149.3±3.1%, control group – 107.3±2.7%; p0.05), SFMC (main group – 15.9±1.2 μg/ml, control group – 7.8±0.9 μg/ml; p0.05) and D-dimer (main group – 4.4±0.25 μg/ml, control group – 0.7±0.2 μg/ml; p 0.05) in pregnant women of the main group. An increase in these indicators is a predictor of thrombus formation, activation of blood coagulation by the internal pathway with a decrease in the antithrombin reserve due to FX. During the correlation analysis, a strong direct relationship (r
Доп.точки доступа:
Бенюк, В. О.
Чеботарьова, А. С.
Гичка, Н. М.
Ковалюк, Т. В.
Бенюк, С. В.
Усевич, І. А.
Курочка, В. В.
Половинка, В. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Савчук, Т. В.
Патоморфологические изменения плаценты при коронавирусной болезни (COVID-19) [Текст] / Т. В. Савчук, С. В. Гичка, И. В. Лещенко // Патологія. - 2021. - Том 18, N 2. - С. 128-135

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (вирусология, диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, патофизиология, этиология)
(патология, этиология)
Аннотация: Мета роботи – встановити патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі (COVID-19) в анамнезі в різні терміни гестації. Матеріали та методи. Дослідили 53 плаценти жінок із коронавірусною хворобою (COVID-19) (визначення РНК SARS-CoV-2), яку діагностували при цій вагітності. Матеріал поділили на групи: 1 та 2 – плаценти у випадках із негативним ПЛР-тестом у доношених новонароджених, народжених у задовільному стані з високими балами за шкалою Апгар. 1 група (n = 29) – COVID-19 у матері на 34–39 тижнях гестації; 2 (n = 17) – COVID-19 на 23–33 тижнях гестації; 3 (n = 7) – плаценти при антенатальній загибелі плода. Результати. Між групами, що досліджували, виявили статистично значущі відмінності: в 1 групі переважав хоріоамніоніт (у 28 випадках (96,6?%); довірчий інтервал (ДІ): 86,4–100 %; р1-2 = 0,004); у 2 і 3 групах – артеріосклероз (у 13 спостереженнях (76,5 %); ДІ: 52,2–93,9 %; р1-2 = 0,0003 та у 7 (100 %); ДІ: 75,7 – 100,0%; р1-3 = 0,001 відповідно). COVID-19 діагностували в 1 групі на 34–39 тижнях гестації (медіана – 36,5), у 2 групі – з 23 до 33 тижня (медіана – 28,0), у 3 – з 13 до 32 тижня (медіана – 24,5). Антенатальна загибель плодів відбулась у термінах вагітності від 14 до 41 тижня (медіана – 31,4). Висновки. Патоморфологічні зміни плаценти при коронавірусній хворобі COVID-19 залежали від тривалості постковідного інтервалу (проміжок часу між діагностуванням COVID-19 і моментом пологів) та зумовлені послідовною зміною фаз запального процесу: альтерації, ексудації, проліферації з дальшим фіброзом. Формування гострої плацентарної недостатності при коронавірусній хворобі, яку діагностовано за 1–6 тижнів до пологів, пов’язане з розвитком виражених дисциркуляторних розладів і гострої ексудативної запальної реакції різного ступеня вираженості. Формування хронічної плацентарної недостатності пов’язане з проліферативною стадією запалення. Ці зміни призводять до розвитку фіброзу стінок артеріол і міжворсинчастого простору. Найбільш істотні структурні зміни плаценти, що призводять до плацентарної недостатності, спостерігали у 2 групі – в термінах інфікування в період 23–33 тижні вагітності. Коронавірусна хвороба COVID-19 у матері у другому триместрі вагітності – фактор ризику перинатальних утрат, що зумовлені описаними вище змінами плаценти зі збільшенням тривалості постковідного інтервалу.
Доп.точки доступа:
Гичка, С. В.
Лещенко, И. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ghosh, J.
Методи ведення завмерлої вагітності та неповного викидня [Текст] / J. Ghosh // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 61

MeSH-главная:
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
АБОРТ НЕПОЛНЫЙ -- ABORTION, INCOMPLETE (терапия, хирургия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (терапия, хирургия)
Аннотация: Викидень, як правило, визначають як спонтанну втрату вагітності до терміну вагітності 24 тиж, при цьому більшість викиднів трапляються в перші 14 тиж і відомі як ранні викидні. За оцінками, 15% вагітностей закінчуються викиднем, і 25% жінок хоча б раз у житті переживають втрату вагітності. Викидень може призвести до серйозних ускладнень, включаючи крововиливи, інфекції та навіть смерть, особливо у країнах із низьким рівнем доходу. Тактика ведення викидня може бути вичікувальною, медикаментозною або хірургічною. Однак існує невизначеність щодо ефективності, безпеки та побічних ефектів доступних методів менеджменту викидня
Свободных экз. нет

Найти похожие

Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при омфалоцеле у плода [Текст] / І. Ю. Гордієнко [та ін.] // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 56-62. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL
ГРЫЖА ПУПОЧНАЯ -- HERNIA, UMBILICAL
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
Аннотация: Мета — проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при омфалоцеле у плода. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 150 плодів як пацієнтів з омфалоцеле, які були обстежені у відділенні медицини плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» в 2007-2018 рр. Результати. Ізольоване омфалоцелє зафіксовано в 36% (n=54), у поєднанні з іншою патологією — у 62,7% (n=94), антенатальну загибель плода з омфалоцеле виявлено під час огляду у 2 (1,3%) випадках, що унеможливило проведення інвазивних процедур. Каріотип плода визначено в 116 випадках, з них хромосомні аномалії діагностовано в 32 (27,6%); частота верифікованої хромосомної патології в загальній групі склала 21,3%. Серед випадків хромосомної патології найчастіше зустрічалися синдром Едвардса (53,1%, n=17), синдром Патау (28,1%, n=9) і синдром Тернера (9,4%, n=3). В 1 (3,1%) плода виявлено синдром Дауна. Асоційована структурна патологія (41,3%, n=62) переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, кістково-м’язової та сечостатевої систем. Поєднання омфалоцеле з ектопією серця визначено в 11 випадках, що становило 17,7% серед випадків із множинними вадами розвитку, з них у 3 додатково визначено акранію/аненцефалію. Слід зауважити, що частота асоційованих вад розвитку може бути недооціненою в дослідженій популяції, оскільки 29,3% пацієнток з омфалоцеле у плода обстежені лише в І триместрі. Середній термін первинного звернення вагітних жінок при омфалоцеле у плода до відділення медицини плода становив 18,46±7,20 тиж., частка пацієнток, які вперше звернулися своєчасно (до 22 тиж. вагітності), дорівнювала 78,67%, За наявності хромосомної патології у плода визначено найменші середні терміни первинного звернення (14,81±3,66), а також старший вік вагітних (30,45±6,82). Висновки. При омфалоцелє у плода спостерігається висока частота поєднаної структурної та хромосомної патології. У більшості випадків середній термін первинного звернення пацієнток при омфалоцеле у плода до закладу ІІІ рівня був задовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Інституті на етапі планування НДР
Доп.точки доступа:
Гордієнко, І. Ю.
Гребініченко, Г. О.
Тарапурова, О. М.
Величко, А. В.
Нікітчина, Т. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Марушко, Р. В.
Сучасні аспекти перинатальної смертності в Україні [Текст] / Р. В. Марушко, О. О. Дудіна // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 76-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
МЛАДЕНЕЦ, СМЕРТНОСТЬ -- INFANT MORTALITY
МЕРТВОРОЖДЕНИЕ -- STILLBIRTH
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Одним із важливих показників стану громадського здоров’я нації, її демографічної перспективи, що має високу чутливість стосовно соціально-економічних факторів, стану репродуктивного здоров’я населення та ефективності діяльності закладів охорони здоров’я, є перинатальна смертність
Зниження рівня перинатальної смертності та її складових потребує подальшого розвитку регіоналізації перинатальної допомоги, завершення створення центрів перинатальної допомоги ІІІ рівня, перегляду і забезпечення маршрутів пацієнтів, розробки і забезпечення гарантованих державою медичних послуг/стандартів (стандарт безпеки дитини, вагітної і породіллі), достовірності визначення маси тіла при народженні, критеріїв живонародженості і мертвонародженості. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду дітей і батьків
Доп.точки доступа:
Дудіна, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бенюк, В. О.
Ретроспективний аналіз випадків антенатальної загибелі плода в умовах типового міського пологового будинку м. Києва [Текст] / В. О. Бенюк, Н. М. Гичка, А. С. Котенок // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 34-36. - Бібліогр. в кінці глав

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
МЕРТВОРОЖДЕНИЕ -- STILLBIRTH (эпидемиология)
НАСЕЛЕНИЯ РОСТ -- POPULATION GROWTH
Аннотация: У статті проаналізовано випадки антенатальної загибелі плода у Київському міському пологовому будинку (КМПБ) № 3 за 2014-2018 рр. Мета дослідження: на підставі аналізу випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014-2018 рр. визначити групу вагітних високого ризику щодо виникнення даної патології. Матеріали та методи. Для досягнення мети проведено аналіз медичної документації (обмінні карти вагітних, історії пологів, результати патолого-анатомічного висновку, рецензії) 68 випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014-2018 рр. Результати. Середній показник частоти антенатальної загибелі плода за 5 років на 1000 пологів становить 4%о. Найбільша частка антенатальної загибелі плода припадає на період вагітності до 37 тиж. Причинами мертвонародження у цей період, в основному, стали передчасне відшарування плаценти на тлі пізнього гестозу, вади розвитку плода та фетоплацентарна недостатність. Найбільша кількість випадків антенатальної загибелі плода спостерігалась у жінок віком 30-34 роки. У всіх жінок даної вікової групи обтяжений акушерсько- гінекологічний анамнез - мимовільний викидень або завмерла вагітність. Пацієнтки даної групи стали на облік щодо вагітності після 12 тиж (n=17), що свідчить про відсутність проведення преконцепційної підготовки та корекції способу життя у ранніх термінах вагітності. Заключения. Отже, було визначено середній показник частоти виникнення антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 20142018 рр., який становить 4%о. Це свідчить про своєчасне адекватне надання медичної допомоги. Необхідно виконувати комплексне обстеження жінок у прегравідарний період, вагітних, проводити оцінювання внутрішньоутробного стану плода, забезпечувати консультування вагітних суміжними спеціалістами
In this work, cases of antenatal fetal death in the Kyiv City Maternity Hospital No. 3 for 2014-2018 are analyzed. It is established, by means of a retrospective study, of high-risk groups in pregnant women in the antenatal period. The objective: on the basis of the analysis of cases of antenatal fetal death in the KCMH number 3 for 2014-2018, to determine the high-risk group of pregnant women in the occurrence of this pathology. Materials and methods. To achieve the goal, an analysis of medical records (exchange births, birth histories, results of the pathologic-anatomical conclusion, reviews) of cases of antenatal fetal death in the KCMH № 3 for 2014-2018 was conducted. Results. 68 cases of antenatal fetal death over the past 5 years in the Kyiv City Maternity Hospital No. 3 have been analyzed. The average frequency of antenatal death per 5 years per 1000 genera is 4%o. The greatest proportion of antenatal fetal death occurs during pregnancy up to 37 weeks. The causes of stillbirth in this period were mainly premature detachment of the placenta against the background of late gestosis, fetal malformations, and fetoplacental insufficiency. The largest number of cases of antenatal fetal death occurred at the age of 30 - 34 years. All women in this age group have obsessive-gynecological history - involuntary miscarriage or stopped pregnancy. Pregnant women of this group began to be registered in pregnancy after 12 weeks (n=17), which indicates the lack of preconceptual preparation and lifestyle correction in the early stages of pregnancy. Conclusions. Thus, we have established an average index of the frequency of antenatal fetal death in the KCMH № 3 for 2014-2018, which is 4 %o, indicating timely, adequate provision of medical care.It is necessary to perform a comprehensive examination of women in the pregraviderm period, pregnant women, to evaluate the fetus’s fetal condition, to use pregnancy counseling by related specialists
Доп.точки доступа:
Гичка, Н. М.
Котенок, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гичка, Н. М.
Гіпергомоцистеїнемія як основний предиктор виникнення антенатальної загибелі плода [Текст] / Н. М. Гичка, А. С. Котенок // Здоров’я жінки. - 2019. - № 7. - С. 22-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (этиология)
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: У статті представлено предиктори прогнозування антенатальної загибелі плода, їхнє патогенетичне обґрунтування та можливі ускладнення вагітності при гіпергомоцистеїнемії. Мета дослідження: пошук прогностичних маркерів та критеріїв виникнення антенатальної загибелі плода для оптимізації ведення вагітності та пологів з усуненням негативних перинатальних наслідків у групі вагітних високого ризику розвитку антенатальної загибелі плода. Матеріали та методи. У період з 2013 до 2018 р. проведено комплексне обстеження 244 вагітних. Контрольна група – 151 вагітна з неускладненим перебігом гестаційного періоду, без наявності екстрагенітальної патології та ускладнень під час вагітності. В основну групу увійшли 93 пацієнтки з ускладненим перебігом вагітності, у яких виявлені порушення плодово-плацентарних взаємовідносин та високі значення гомоцистеїну. Результати. У жінок групи високого ризику виникнення антенатальної загибелі плода відзначали збільшення протромбінового індексу та вмісту РФМК, що становить ризик виникнення тромбоутворення та розвитку хронічного ДВЗ-синдрому. Одним з найчастіших ускладнень вагітності в основній групі стали передчасні пологи. Заключення. Установлено пряму залежність впливу порушень системи гемостазу на перебіг вагітності і тактику розродження у жінок групи високого ризику розвитку антенатальної загибелі плода. Доведено факт, що вагітність на тлі гіпергомоцистеїнемії ускладнюється виникненням пізнього гестозу та хронічної плацентарної дисфункції на тлі загострення екстрагенітальної патології
Доп.точки доступа:
Котенок, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Морфофункціональні особливості плаценти при антенатальній загибелі плода [Текст] / А. М. Громова [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 3. - С. 101-105. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (этиология)
Аннотация: Частота плацентарної недостатності у вагітних з вірусною або бактеріальною інфекцією досягає 50-60%. У разі антенатальної загибелі плоду послід стає одним з основних джерел діагностики інфекції та визначення причин його смерті. Мета дослідження. Вивчення особливостей морфологічної будови плаценти при антенатальній загибелі плода. Матеріал і методи дослідження. Нами було проведено аналіз морфологічних характеристик і мікробіологічних висновків 30 послідів жінок з антенатальною загибеллю плода (основна група) і 25 послідів жінок, які народили живих дітей (контрольна група). Результати дослідження. У жінок основної групи товщина плацент була на 15,1%, обсяг – на 22,5%, а площа – на 19,6% більше, ніж у осіб контрольної групи (р0,05). Плацентарно-плодовий індекс при внутрішньоутробній загибелі плоду перевищував показники в контрольній групі (нормативні значення) у 1,7 разів (р0,05). При вивченні морфологічної будови плацент жінок обстежених груп компенсаторно-пристосувальні реакції були вираженими у 18 (72%) плацентах жінок контрольної і в 1-ій плаценті (3,3%) у жінки основної групи (р 0,05), інволютивно-дистрофічні зміни були виявлені по 3 випадки в основній і контрольній групах, що склало 10% і 12%, відповідно (р 0,05), інфекційно-запальні зміни при мікроскопічному дослідженні посліду виявлені в 26 (86,7%) випадках у жінок основної та у 4 (16%) осіб контрольної груп(р 0,05). Висновки. Запальні зміни в плаценті можуть стати причиною формування плацентарної недостатності і приводити до антенатальної загибелі плоду.
Доп.точки доступа:
Громова, А. М.
Ляховська, Т. Ю.
Кетова, О. М.
Мітюніна, Н. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Маланчук, Л. М.
Оцінка концентрації оксиду азоту в крові як маркера гестаційної ендотеліальної дисфункції [Текст] / Л. М. Маланчук, Г. О. Кривицька, А. С. Маланчук // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 3/4. - С. 144-147. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (кровь)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТЬ -- PERINATAL DEATH
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
АЗОТА ОКИСЕЙ ДОНАТОРЫ -- NITRIC OXIDE DONORS
ЭНДОТЕЛИНЫ -- ENDOTHELINS
АРГИНИН -- ARGININE
АСПАРТАТКИНАЗА -- ASPARTATE KINASE
Аннотация: Стаття присвячена визначенню концентрації оксиду азоту в крові вагітних із синдромом втрати плода та без репродуктивних втрат. Статистична обробка отриманих даних проведена за програмі Excel 2010. Після визначення концентрації нітровмісних сполук у водопровідній воді оцінювали вміст активних метаболітів оксиду азоту в сироватці крові за методом П. П. Голікова та Н. Ю. Ніколаєвої. Встановлено, що середня концентрація оксиду азоту в сироватці крові вагітних із синдромом втрати плода знижена порівняно з жінками без репродуктивних втрат. Як медикаментозну корекцію призначали донатор оксиду азоту – сироп L-аргініну аспартату – по 5 мл 3 рази на добу per os протягом 14 днів. Після проведеної терапії показники середньої концентрації оксиду азоту збільшились майже вдвічі, що дозволяє призначати препарат вагітним із синдромом втрати плода для профілактики акушерських ускладнень, пов’язаних з ендотеліальною дисфункцією
Доп.точки доступа:
Кривицька, Г. О.
Маланчук, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні вроджених форм тромбофілії [Текст] = Significance of pregravid preparation of women with fetal loss syndrome on the background of congenital forms of thrombophilia / Л. Л. Дола [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 62-64

MeSH-главная:
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Кл.слова (ненормированные):
Прегравидарная подготовка
Аннотация: Мета дослідження –аналіз значення прегравідарної підготовки у жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованої форми тромбофілії. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний та проспективний аналіз перебігу вагітностей у 42 пацієнток із синдромом втрати плода на фоні вродженої тромбофілії. З них 22 жінки отримували прегравідарну підготовку та 20 жінок, вагітність у яких настала без запропонованої нами прегравідарної підготовки. Контрольну групу склали 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Використано такі методи дослідження, як: клінічні, функціональні (ехографічні, кардіотокографічні, доплерометричні), гемостазіологічні та морфологічні. Результати дослідження та їх обговорення. Так, у жінок із генетично детермінованими формами тромбофілії, вагітність у яких настала без прегравідарної підготовки, були зафіксовані такі ускладнення, як: передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у 4,76 % (2) жінок, загроза мимовільних викиднів у 9 (21,4 %) осіб, загроза передчасних пологів у 7 (16,7 %) жінок, плацентарна дисфункція у 10 (2,4 %) пацієнток, в той час як у жінок із прегравідарною підготовкою даної патології виявлено менше (загроза мимовільного викидня у 5 (11,9 %) осіб, загроза передчасних пологів у 3 (7,1 %) жінок, плацентарна дисфункція у 4 (9,5 %)). УЗ-дослідження фетометричних показників плода та антенатальна оцінка структури плаценти дозволили діагностувати синдром затримки розвитку плода у 11,9 % (5) пацієнток із тромбофіліями без прегравідарної підготовки. Висновок. Отже, прегравідарна підготовка жінок із синдромом втрати плода на фоні генетично детермінованих форм тромбофілії дуже важлива і допомагає зменшити частоту гестаційних ускладнень
Доп.точки доступа:
Дола, Л. Л.
Геник, Н. І.
Кінаш, Н. М.
Сніжко, Т. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Прогностичні критерії загрози антенатальної загибелі плода при вроджених вадах розвитку [Текст] = Prognostic criteria of the threat of antenatal fetus death in the congenital development perils / С. Р. Галич [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 1. - С. 47-49

MeSH-главная:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
Аннотация: Мета дослідження – прослідкувати динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу плодів із вродженими вадами розвитку. Динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу було прослідковано у 24-х внутрішньоутробних плодів, які мали вроджені вади розвитку. Матеріали та методи. Цим пацієнткам щоденно здійснювали доплерометрію кровоплину в маткових артеріях, пупковій артерії і середньомозковій артерії та низькочастотну п’єзоелектричну тромбоеластографію із моменту реєстрації загрозливої ознаки та до моменту констатації внутрішньоутробної загибелі плода. Визначали коефіцієнти кореляції за методом Спірмена між кількісними показниками та вірогідністю антенатальної загибелі плода. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що при порушеннях кровоплину виключно у матковій артерії ризик антенатальної загибелі плода відсутній. При порушеннях кровоплину у пупковій артерії та поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією висока вірогідність настання антенатальної загибелі плода впродовж від 2–3-х до 7–14-ти діб. Найвищий ризик антенатальної загибелі плода впродовж 2–4-х год обумовлений порушенням кровоплину у середньомозковій артерії на тлі гіперкоагуляції та пригнічення фібринолізу. На основі оцінки показників кровоплину в судинах фетоплацентарного комплексу та гемостазу методом низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії у вагітних із вродженими вадами розвитку плода, поєднаних із плацентарною дисфункцією, було розроблено метод прогнозування ризику антенатальної загибелі плода, який полягає в оцінці стану гемодинаміки внутрішньоутробного плода (доплерометрія) із одночасним дослідженням задопомогою низькочастотної п’єзоелектричної тромбоеластографії. При констатації порушень кровоплину в артеріях пуповини чи (та) середньомозковій артерії, поєднаних із гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу, рекомендовано термінове розродження впродовж доби. Висновки. Запропонований алгоритм ведення вагітності, обстеження та розродження приводить до відсутності антенатальної загибелі плода, зниження показника перинатальної смертності, перинатальної захворюваності
Доп.точки доступа:
Галич, С. Р.
Щурко, Д. М.
Щурко, М. І.
Каланжова, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Семенюк, Л. М.
Оптимізація прегравідарної підготовки ендометрія як передумова запобігання репродуктивним втратам у жінок із завмерлою вагітністю в анамнезі [] = Optimization of renewal of reproductive function of women with missed abortion and the pathology of the endometrium / Л. М. Семенюк, Н. М. Воронкова // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 4. - С. 331-335. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (кровоснабжение, метаболизм, патофизиология, ультраструктура)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (метаболизм, патофизиология)
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (профилактика и контроль)
ГИСТЕРОСКОПИЯ -- HYSTEROSCOPY (использование, методы)
РЕПРОДУКЦИИ ПОДГОТОВКА, МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ -- PRECONCEPTION CARE (методы, стандарты)
Аннотация: Мета — визначення оптимального методу спорожнення матки на тлі завмерлої вагітності з метою запобігання формуванню патології ендометрія в майбутньому. Матеріали та методи. Обстежено 90 жінок віком від 18 до 35 років із завмерлою вагітністю в анамнезі та 40 жінок на етапі планування вагітності. Основні групи: Іа — 60 жінок — переривання вагітності, що не розвивається, традиційним методом (вакуум-аспірація /кюретаж), Іб група (30 жінок) — вакуум-аспірація з гістероскопічним контролем якості проведення втручання. Групи контролю: ІІа — 20 жінок з абортом в анамнезі, ІІб — клінічно здорові жінки на етапі підготовки до материнства. Результати. Хронічний ендометрит виявлено в 59 пацієнток із традиційним перериванням завмерлої вагітності та традиційною терапією й у 3 із перериванням із гістероскопічним контролем і використанням імуномодуляторів. Після аборту із запропонованим лікуванням та в групі контролю не виявлено хронічного ендометриту. У Іа підгрупі завагітніли 50 (83,3%) жінок, із них народили 11 (22,0%), у Іб підгрупі завагітніли 25 (83,3%) пацієнток, із них народили 22 (88,0%), у контрольній підгрупі Іа — 19 (95,0%) і 15 (75,0%) відповідно. У підгрупі ІІб обидва показники становили 100%. Висновки. Повторні оперативні внутрішньоматкові втручання зумовлюють пошкодження рецепторної складової ендометрія в майбутньому. Прогнозування майбутніх гестаційних ускладнень у жінок із завмерлою вагітністю в анамнезі та проведення запропонованої схеми прегравідарних заходів дозволяють повноцінно відновити в цих жінок репродуктивний потенціал
The objective: determination of the most optimal method of emptying the uterus in a dead pregnancy in preventing the formation of endometrial pathology in the future Patients and methods. 90 women aged 18 to 35 years with a history of missed abortion and 40 women in the planning of pregnancy were examined. The main group of Ia — 60 women — a non-developing pregnancy undergoing the traditional method (vacuumm / curettage), group I (30) — vacuum with hysteroscopic quality control of the intervention. Control group II group of 20 women with abortion in the history, II b clinically healthy women in the preparation for maternity. Results. Chronic endometritis was detected in almost 56% of patients with traditional interruption of missed abortion and conventional therapy and 2% in interruption with hysteroscopic control when using imunomodulators. After the abortion with the proposed treatment and the control group, there was no chronic endometritis. In the first group A 50 women (84%) became pregnant, and 11 children were born, 25 patients (84.6%) became pregnant in group I-b, and — 22 (76.3%) gave birth. In group II, 19 patients (96%) became pregnant, 15 women (78%) gave birth. In group II-b, 100% became pregnant, gave birth to 100%.
Доп.точки доступа:
Воронкова, Н. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Состояние биоценоза влагалища беременных при антенатальной гибели плода [Текст] = State of vaginal biocenosis in pregnants with antenatal death of fetus / А. М. Громова [и др.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 36-39

MeSH-главная:
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Аннотация: Цель исследования – изучение микробного биоценоза влагалища беременных при антенатальной гибели плода. Материалы и методы. Обследовано 55 женщин, из них 30 женщин с антенатальной гибелью плода (АГП, основная группа) и 25 женщин с рождением живых детей (контрольная группа), сопоставимых по возрасту, паритету, соматической патологии. Исследование инфекционного статуса включало: микроскопическое исследование влагалищных мазков; бактериологический посев на флору содержимого цервикального канала; ПЦР-диагностику содержимого цервикального канала.Результаты исследования и их обсуждение. Проведенный анализ показал, что среди женщин с АГП коэффициент заболеваемости (число заболеваний на одного человека) составил 0,77 или (76,7±4,3) %, это в 2,4 раза выше, чем у беременных контрольной группы (коэффициент заболеваемости 0,32 или (32±3,1) %, р0,05). Достоверно чаще у пациенток основной группы беременность сопровождалась ранними и поздними гестозами, угрожающим абортом, анемией (р0,05). Уровень инфицирования при взятии на учет в основной группе был в 2,6 раза выше, чем в контрольной (р0,05). Всем женщинам с инфицированием влагалища была проведена санация. При поступлении в стационар при сравнении микробиоценоза цервикального канала у женщин с АГП и нормальным течением беременности выявлены значительные различия в количественном и качественном составе микрофлоры. Выводы. У беременных с АГП основными факторами риска внутриутробного инфицирования плода являются урогенитальные инфекции у матери, хронические очаги инфекции в организме женщины, их обострение во время беременности, инфекционные заболевания в период гестации, наличие отягощенного акушерско-гинекологического анамнеза. Активация условно-патогенной флоры и длительное воздействие инфекционного агента способствуют развитию иммунных нарушений, которые, в свою очередь, еще больше усугубляют дисбиотическое состояние, поддерживая тем самым воспалительный процесс и значительно повышая риск внутриутробного инфицирования плода, вплоть до его антенатальной гибели
Доп.точки доступа:
Громова, А. М.
Дауи, Мохамед Анвар
Ляховская, Т. Ю.
Кетова, Е. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

    Особливості психоемоційного стану вагітних із завмерлою на ранніх термінах вагітністю [Текст] / О. О. Бала [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 2. - С. 40-42. - Библиогр.: с. 41

Рубрики: ПЛОДА СМЕРТЬ

   БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ

   ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ

   ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ

Доп.точки доступа:
Бала, О. О.
Бенюк, В. О.
Ковалюк, Т. В.
Бенюк, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

    Сафонова, И. Н.
    Особенности антенатальных эхографических мониторингов и перинатальных результатов при специфических аномалиях монохориального многоплодия [Текст] / И. Н. Сафонова // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 2. - С. 77-85. - Библиогр.: с. 84

Рубрики: БЕРЕМЕННОСТЬ МНОГОПЛОДНАЯ

   ТРАНСФУЗИОННЫЙ СИНДРОМ У ПЛОДОВ-БЛИЗНЕЦОВ

   ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА

   ПЛОДА СМЕРТЬ

   УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Роль нарушения цитокинового профиля в снижении фертильности [Текст] / Л. В. Чернобай [и др.] // Міжнародний медичний журнал. - 2016. - Т. 22, № 2. - С. 38-43. - Библиогр.: с. 42

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (иммунология, кровь)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ)
БЕЛКИ, АССОЦИИРОВАННЫЕ С БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- PREGNANCY PROTEINS (анализ)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (иммунология, кровь)
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
ЛЮТЕИНОВАЯ ФАЗА -- LUTEAL PHASE (иммунология, кровь)
РЕЦЕПТОРЫ ЭСТРОГЕНОВ -- RECEPTORS, ESTROGEN (анализ)
РЕЦЕПТОРЫ ПРОГЕСТЕРОНА -- RECEPTORS, PROGESTERONE (анализ)
Доп.точки доступа:
Чернобай, Л. В.
Тищенко, А. Н.
Лазуренко, В. В.
Мурызина, И. Ю.
Юркова, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Воробей, Л. І.
Сучасні аспекти діагностики та профілактики ускладнень вагітності у жінок з перинатальними втратами в анамнезі [Текст] / Л. І. Воробей // Сімейна медицина. - 2016. - № 3. - С. 148-152. - Бібліогр.: с. 152

MeSH-главная:
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (патофизиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (диагностика, кровь, профилактика и контроль)
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Захарова, Е. А.
Неразвивающаяся беременность как медико-социальная проблема [Текст] / Е. А. Захарова, М. С. Селихова. - Электрон. журн. // Профилактическая и клиническая медицина. - 2016. - № 2. - С. 57-60. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
Доп.точки доступа:
Селихова, М. С.

Экземпляры всего: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)

Найти похожие

19.

Цитопатичний вплив парвовірусної інфекції на плаценту [Текст] / Н. П. Бондаренко [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 5/6. - С. 95-102

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, патология)
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, патология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология)
ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (патология, этиология)
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Доп.точки доступа:
Бондаренко, Н. П.
Стеченко, Л. О.
Лакатош, В. П.
Лакатош, П. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Сегедій, Л. І.
Імунологічне забезпечення фізіологічного перебігу вагітності та імунопатогенетичні аспекти репродуктивних втрат (огляд літератури) [Текст] = Immunological support of physiological pregnancy and immunopathogenetic aspects of reproductive losses / Л. І. Сегедій // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - N 1. - С. 123-128

MeSH-главная:
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-77

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)