Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (8)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ<.>)

Общее количество найденных документов : 151
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Євтушенко, О. В.
Хірургічне лікування гангренозного та гангренозно-перфоративного апендициту. Аналіз проявів та безпосередніх результатів [Текст] = Surgical treatment of gangreneous and perforated appendicitis. Clinical manifestations and direct results / О. В. Євтушенко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2022. - N 3. - С. 121-124. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АППЕНДИКС -- APPENDIX (патофизиология, хирургия)
ГАНГРЕНА -- GANGRENE (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
КИШЕЧНИКА ПЕРФОРАЦИЯ -- INTESTINAL PERFORATION (патофизиология, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (патофизиология, хирургия, этиология)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (реабилитация, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Проведено ретроспективний аналіз безпосередніх результатів хірургічного лікування 151 хворого на гангренозний та гангренозно-перфоративний апендицит протягом 2010-2020р. Чоловіків було 80 (53%), жінок - 71 (47%). Вік пацієнтів коливався від 19 до 85 років, середній вік склав 46 років, 25,2 % були старші 60 років. Пацієнти з гангренозним апендицитом склали 16,4% від оперованих хворих на гострий апендицит, перфорація виявлена у 41,1% з них. Тривалість симптомів захворювання до госпіталізації коливалась від 1 до 14 діб, в середньому склала 3 доби. 18.5% надійшли у терміни більше 3 діб. В картині периферичної крові виявлявся лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, лімфопенія. Визначалось підвищення гематологічних індексів (ЛІЇ, ЛІЇ Рейса, ПІ, НЛК. Рівень CRP був у 23-48 разів вище за норму, рівень IL-6- вище у 2-7 разів. Відкрита апендектомія за Мак-Бурнеєм виконана у 124 (82,1%) пацієнтів, лапароскопічна у 8(5,3%). У 19 (12,6%) виконували серединну лапаротомію. Апендикулярний абсцес виявлено у 3(0,2%), периапендикулярний у 59(39.1%), абсцес малого тазу у 4 (2,6%), фібрінозно-гнійний або гнійний перитоніт виявлено у 85(56,3%). Гангренозний апендицит без перфорації виявлено у 89 (59,9%), гангренозний з перфорацією у 62 (41,1%), Ускладнення Grade 3b за Clavien Dindo виявлено у 12 (7.95%), що потребувало повторних оперативних втручань. Причиною повторних операцій у 16.7% була кровотеча з брижі апендикулярного відростка, у 8.3%- абсцес малого тазу, у 16.7% - абсцес черевної порожнини, у 58.3% - розвиток ранньої злукової непрохідності тонкої кишки, ентеральної недостатності. Помер 1 (0.66%) пацієнт з клінікою абдомінального сепсису.
Acute appendicitis remains the most common surgical pathology of the abdominal cavity. Perforation is found in 13-20% of patients with acute appendicitis, and intra-abdominal or pelvic abscess develops in 3-8%. Aim: analysis of results of surgical treatment in patients with gangrenous and perforated appendicitis, complicated by abdominal abscess or peritonitis
Conclusions: gangrenous appendicitis was found in 16,4% of patients, gangrenous appendicitis and its perforation in 41,1% of them. The development of gangrenous appendicitis is accompanied by significant changes in WBC formula: leukocytosis with neutrophilic shift, decreased lymphocytes raised inflammatory markers (CRP and IL-6). Serious complications that require surgical interventions after treatment of gangrenous and perforated appendicitis occurred in 7,95%. The causes for relaparatomy were bleeding from appendicular artery, abscess of the abdominal cavity or small pelvis, early adhesions obstruction of the small intestine
Свободных экз. нет

Найти похожие

Порівняльний аналіз оперативних втручань з приводу післяопераційної вентральної грижі в пацієнтів з ожирінням [Текст] / Б. С. Кравченко [та ін.] // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - С. 78-84. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения, патофизиология, хирургия)
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (использование, методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (использование, методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Проблема хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж на сьогоднішній день залишається актуальною. В даний час запропоновано велику кількість методів оперативних втручань при грижах передньої черевної стінки, різноманітність яких потребує систематизації та аналізу найближчих та віддалених результатів лікування. Мета дослідження: проаналізувати ефективність виконання лапароскопічної герніопластики у хворих із післяопераційною вентральною грижею з індексом маси тіла ˃30 кг/м2. Проаналізовано результати лікування 29 хворих із післяопераційною вентральною грижею. Чоловіків – 8 (27,5%), жінок – 21 (72,5%). У 16 (55,2%) пацієнтів (основна група) виконано лапароскопічну герніопластику – IPOM, у 13 (44,8%) пацієнтів (групу порівняння) виконано відкриту герніопластику з фіксацією сітчастого трансплантату в позиції Sublay
Доп.точки доступа:
Кравченко, Б. С.
Клименко, А. В.
Клименко, В. М.
Сергєєва, Л. Н.

Найти похожие

Запорожан, С. Й.
Ефективність лікування поширеного вторинного гнійного перитоніту із застосуванням релапаротомії [Текст] / С. Й. Запорожан, В. О. Ткач, О. А. Домбровський // Шпит. хірургія. - 2020. - N 3. - С. 50-54

MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (методы)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи: проаналізувати результати лікування пацієнтів із поширеним вторинним гнійним перитонітом та порівняти ефективність різних методик лікування. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 545 пацієнтів із вторинним гнійним перитонітом. Серед 545 оперованих пацієнтів у післяопераційному періоді померло 135 пацієнтів (24,77%). У групі пацієнтів після виконаних релапаротомій померло 20 пацієнтів (39,2%).
Цель работы: проанализировать результаты лечения пациентов с распространенным вторичным гнойным перитонитом и сравнить эффективность различных методик лечения. Проведен ретроспективный анализ результатов лечения 545 пациентов с вторичным гнойным перитонитом. Среди 545 оперированных пациентов в послеоперационном периоде умерло 135 пациентов (24,77%). В группе пациентов после выполненных релапаротомий умерло 20 пациентов (39,2%).
Доп.точки доступа:
Ткач, В. О.
Домбровський, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Повторная реконструкция мочеточника после неудач операции Боари / В. Н. Демченко [и др.] // Урологія. - 2020. - Том 24, N 3. - С. 245-247

MeSH-главная:
МОЧЕТОЧНИК -- URETER (хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
Аннотация: Повторні реконструкції сечоводу зі збереженням первинного клаптя міхура або з формуванням повторного клаптя є ефективним методом корекції негативних результатів первинної операції Боари
Повторные реконструкции мочеточника с сохранением первичного пузырного лоскута или с формированием повторного лоскута являются эффективным методом коррекции негативных результатов первичной операции Боари
Доп.точки доступа:
Демченко, В. Н.
Щукин, Д. В.
Гарагатый, И. А.
Хареба, Г. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Хірургічне лікування хворих з абдомінальним сепсисом з урахуванням прогнозу виконання повторних операцій [Text] / І. А. Криворучко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 1/2. - P24-29. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, хирургия, этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
Аннотация: Розрахунок ймовірності виникнення у пацієнта післяопераційного ускладнення та ймовірності смерті залежно від початкової тяжкості стану пацієнта дозволяє вибрати найбільш відповідну тактику хірургічного лікування. У пацієнтів з абдомінальним сепсисом та септичним шоком для зменшення частоти післяопераційних ускладнень та смертності найбільш прийнятним є тактичний підхід із виконанням повторних операцій за показаннями для контролю джерела інфекції, якщо це можливо
Доп.точки доступа:
Криворучко, І. А.
Антонова, М. С.
Євтушенко, О. В.
Андреєщев, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Обоснование формы резьбового элемента вертлужного компонента эндопротеза тазобедренного сустава [Текст] / А. Е. Лоскутов [и др.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 2. - С. 61-69. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (использование, методы)
Аннотация: Ацетабулярная реконструкция с применением ввинчивающихся вертлужных компонентов представляется наиболее перспективной с позиции достижения длительной стабильности имплантата, в том числе в случаях сложных, нестандартных и ревизионных вмешательств. Однако причины развития нестабильности конструкции остаются недостаточно определенными, что свидетельствует об актуальности поиска решений в плоскости биомеханических исследований микровзаимодействий в зоне контакта «эндопротез/кость». Цель: определение рациональных параметров геометрии резьбового элемента ввинчивающейся чашки эндопротеза тазобедренного сустава. Материалы и методы. Построены конечноэлементные расчетные модели, отличающиеся формой и размерами резьбового элемента чашки эндопротеза, а также величиной угла наклона конуса чашки относительно вертикальной оси. Критерием эффективности резьбового элемента были выбраны величины максимальных напряжений в костном массиве. Исследование выполнялось в среде программного комплекса ANSYS. Результаты. Наиболее эффективной с точки зрения распределения локальных нагрузок в зоне контакта «эндопротез/кость» является модель резьбового элемента, поперечное сечение которого представлено в виде прямоугольного треугольника, опирающегося своим катетом на костный массив. Этот результат справедлив как при опоре корпуса чашки на кость, так и при ее отсутствии. Изменение угла наклона образующей чашки до 15° привело к разнонаправленному изменению напряженно-деформированного состояния в костном массиве — увеличению напряжений у моделей 2 и 3 и снижению у модели 1 (опора гипотенузой на костный массив). При оценке влияния величины угла наклона образующей (0–15°) на напряженно-деформированное состояние для модели 1 наименьшие пиковые нагрузки выявлены при 5–15° углах наклона. Представленная качественная картина напряженного состояния тазовой кости в ходе имплантации является неоднородной и требует дальнейших исследований. Выводы. Обоснование рациональной геометрии конструкции ввинчивающегося компонента эндопротеза следует реализовывать в плоскости оценки контактных взаимодействий узла «эндопротез/кость», что объективизирует биомеханическую картину в зоне контакта. Выявлено, что наиболее эффективной является модель резьбового элемента, поперечное сечение которого представлено в виде прямоугольного треугольника, опирающегося катетом на костный массив, что целесообразно учитывать при выборе конструкции имплантата
Acetabular reconstruction with threaded cups remains promising in achieving long-term stability of the implant both in cases of complicated and revision total hip replacements. Nevertheless, the causes of cup instability still remain unclear that makes biomechanical research of “endoprosthesis/bone” microinteractions of great interest. The purpose was to determine optimal parameters of threaded element geometry of threaded acetabular component of total hip endoprosthesis. Materials and methods. Finite element models were created, they varied in terms of cup threaded element geometry (model 1 — threaded element with right-angled triangle transverse section resting upon the bone with its hypotenuse; model 2 — threaded element with right-angled triangle transverse section resting upon the bone with its cathetus; model 3 — threaded element with isosceles triangle transverse section resting upon the bone with one of its equal sides) and cup cone inclination angle (with the angle range of 0–15°). Maximal tensile forces in bone were determined as the criteria for effectiveness. The research was conducted with ANSYS software package. Results. It was found that threaded element model with right-angled triangle transverse section resting upon the bone with its cathetus seems to be the most effective in terms of local tension distribution in “the cup/bone” interspace. This result is valid both for conditions when the cup cone is/isn’t resting upon bone. Increasing the cup cone inclination angle up to 15° led to multidimensional changes in bone stress strain state: increasing peak forces in model 2 and model 3 and decreasing in model 1 (the triangle leans on the bone with its hypotenuse). Additionally, the influence of the cup cone inclination degree on the stress strain state was evaluated for the model 1. So, the least peak forces for the threaded element with right-angled triangle transverse section res-ting upon the bone with its hypotenuse were assessed with cup cone inclination angles of 5–15°. Revealed qualitative patterns of pelvic bone stress strain state during implantation represent heterogeneity and require further research. Conclusions. Threaded cup geometry grounding should be implemented through the assessment of biomechanical interactions of “the cup/bone” interspace. It was found that threaded element model with right-angled triangle transverse section seems to be the most effective that is advisable to take into conside-ration when choosing acetabular components
Доп.точки доступа:
Лоскутов, А. Е.
Панченко, С. В.
Олейник, А. Е.
Ковбаса, Е. А.
Губарик, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Піонтковський, В. К.
Ретроспективний аналіз повторних оперативних втручань з приводу гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта у людей похилого віку [Текст] / В. К. Піонтковський, Я. В. Фіщенко, Л. Д. Кравчук // Український медичний часопис. - 2019. - Т. 2, № 3. - С. 14-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
МЕЖПОЗВОНКОВОГО ДИСКА СМЕЩЕНИЕ -- INTERVERTEBRAL DISC DISPLACEMENT (хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (использование)
Аннотация: Мета — визначити причини негативних результатів хірургічного лікування гриж міжхребцевих дисків у людей похилого і старечого віку порівняно з молодими пацієнтами, що дозволить в подальшому вибрати правильну хірургічну тактику та запобігти виникненню ускладнень. Об’єкт і методи дослідження. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта у 190 пацієнтів. В усіх хворих в анамнезі зазначено терміни, коли проведено першу операцію з приводу грижі міжхребцевого диска — від 3 міс до 7 років у різних лікувальних закладах України. Результати. Найчастішою причиною повторних оперативних втручань у пацієнтів старшого віку є нестабільність на оперованому та суміжному рівнях, що спонукає хірургів до ширшого застосування стабілізуючих оперативних втручань та детальнішого передопераційного планування щодо вибору рівня стабілізації. У старшої вікової категорії переважають процеси стенозування, отже, в них необхідно застосовувати ширшу декомпресію. Для запобігання розвитку епідурального фіброзу необхідно застосовувати атравматичні хірургічні прийоми з мінімальною інтраопераційною крововтратою. Хворі старшої вікової групи, окрім дискектомії, часто потребують корекції дегенеративних деформацій. При виявленні критичного остеопорозу з метою профілактики неспроможності металоконструкції необхідно застосовувати спеціальні імпланти з цементною аугментацією для посилення контакту імплант — кістка. Висновки. Серед основних причин для проведення повторних оперативних втручань у пацієнтів старшого віку є нестабільність на оперованому та суміжному рівнях, а також рецидив грижі на тому самому рівні
Доп.точки доступа:
Фіщенко, Я. В.
Кравчук, Л. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Возмещение костных дефектов вертлужной впадины с использованием аддитивных технологий [Текст] / А. Н. Косяков [и др.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 4. - С. 64-74. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (патология, рентгенография, хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (рентгенография)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- VISIBLE HUMAN PROJECTS
БИОПРИНТИНГ -- BIOPRINTING
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Рост количества случаев первичного эндопротезирования тазобедренного сустава обуславливает рост ревизионных оперативных вмешательств, в том числе с обширными дефектами вертлужной впадины. В тех случаях, когда невозможно использовать официнальные имплантаты для ревизионного вмешательства, возникают показания к печати индивидуального вертлужного компонента из металлического порошка. Материалы и методы. Наши 3 пациента – женщины в возрасте 23, 55 и 58 лет. Срок наблюдения составил от 9 до 20 месяцев. Количество ранее проведенных операций в области тазобедренного сустава составило более 4. После проведения КТ совместно с нашими инженерами были созданы модели индивидуальных имплантатов, которые в последующем были напечатаны из титана. Оценка дефектов вертлужной впадины проводилась по классификации W. Paprosky. У одной пациентки был дефект ІІІА с дефектом крыши передней и задней колонн. У двух пациенток был дефект ІІІВ с дефектом дна и отсутствием передней или задней колонн, без нарушения целостности тазового кольца. Результаты. Оценка по шкале Харриса у 3 пациентов перед операцией в среднем составила 33,3; после операции ‒ 73,5 балла, что свидетельствует об улучшении после имплантации индивидуальных вертлужных компонентов. В ранние сроки получены хорошие результаты применения таких конструкций. Выводы. Современные возможности и стремительное развитие аддитивных технологий позволяют значительно удешевить производство индивидуальных вертлужных компонентов. Учитывая количество пациентов, у которых есть обширные дефекты вертлужной впадины, печать индивидуальных имплантатов должна применяться чаще, это улучшит качество оказания помощи таким пациентам
Зростання кількості випадків первинного ендопротезування кульшового суглоба зумовлює зростання ревізійних оперативних втручань, у тому числі з великими дефектами вертлюжної западини. У тих випадках, коли неможливо використовувати офіцинальні імплантати для ревізійного втручання, виникають показання до друку індивідуального вертлюжного компонента з металевого порошку. Матеріали та методи. Наші 3 пацієнта – жінки у віці 23, 55, 58 років. Термін спостереження складав від 9 до 20 місяців. Кількість раніше проведених операцій в області кульшового суглоба склала понад 4. Після проведення КТ спільно з нашими інженерами були створені моделі індивідуальних імплантатів, які в подальшому були надруковані з титану. Оцінка дефектів кульшової западини проводилася за класифікацією W. Paprosky. В однієї пацієнтки був дефект ІІІА з дефектом даху передньої і задньої колон. У двох пацієнток був дефект ІІІВ із дефектом дна і відсутністю передньої або задньої колон, без порушення цілісності тазового кільця. Результати. Оцінка за шкалою Харріса у 3 пацієнтів перед операцією в середньому складала 33,3; після операції ‒ 73,5 бали, що свідчить про поліпшення після імплантації індивідуальних вертлюжних компонентів. У ранні терміни отримані хороші результати застосування таких конструкцій. Висновки. Сучасні можливості і стрімкий розвиток адитивних технологій дозволяють значно здешевити виробництво індивідуальних вертлюжних компонентів. З огляду на кількість пацієнтів, у яких є великі дефекти вертлюжної западини, друк індивідуальних імплантатів має застосовується частіше, це поліпшить якість надання допомоги таким пацієнтам
The increase in the number of primary hip arthroplasty results in the growth of revision surgical interventions, including the ones with extensive defects of the acetabulum. In cases where it is impossible to use official implants for revision arthroplasties, indications for printing a custom-made acetabular component from titanium powder arise. Materials and Methods. Our patients were 3 women aged 23, 55, and 58. The mean observation period ranged from 9 to 20 months. The number of previous operations on the hip was over 4. Using CT data, we, together with our engineers, created models of custom-made implants, which were later printed from titanium. The assessment of acetabular defects was carried out according to the W. Paprosky classification. One patient had type 3А defect with a defect in the roof of the anterior and posterior columns. Two patients had type 3B defect with a defect of the bottom and the absence of either the anterior or posterior column without disturbance of the pelvic ring integrity. Results. The mean preoperative Harris hip score in 3 patients was 33.3, postoperative – 73.5. This indicates an improvement after implantation of custom-made acetabular components, which when used in the early stages provided good results. Conclusions. Modern opportunities as well as rapid development of additive technologies can significantly reduce the manufacturing cost of custom-made acetabular components. Given the number of patients with extensive acetabular defects, the printing of custom-made implants should become a common practice, which will improve the quality of medical care provided for such patients
Доп.точки доступа:
Косяков, А. Н.
Гребенников, К. А.
Милосердов, А. В.
Федин, Е. М.
Нечай, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Діденко, С. М.
Повторні операції та операції для попередження тромбозу у хворих з цукровим діабетом та критичною ішемією нижньої кінцівки [Текст] / С. М. Діденко // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 10. - С. 39-42. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
АРТЕРИЙ ОККЛЮЗИРУЮЩИЕ БОЛЕЗНИ -- ARTERIAL OCCLUSIVE DISEASES (диагностика, осложнения, рентгенография, ультрасонография, хирургия)
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA (диагностика, рентгенография, ультрасонография, хирургия, этиология)
СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (профилактика и контроль, этиология)
Аннотация: Мета. Визначити ефективність повторних операцій та операцій для попередження тромбозу у хворих з цукровим діабетом (ЦД) та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), порівнявши їх результати. Матеріали і методи. Узагальнено досвід лікування 439 хворих з ЦД та ХКІНК і стенотично-оклюзійним ураженням (СОУ) артерій підколінно-гомілкового сегмента в Клінічній лікарні «Феофанія» Державного управління справами, Інституті загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України та Київській міській клінічній лікарні № 1 з 1999 по 2016 р., яким виконали відкриті, ендоваскулярні та гібридні реконструктивні операції на артеріях нижніх кінцівок (НК) з метою покращення кровопостачання та усунення проявів ХКІНК. Вік пацієнтів коливався від 56 до 88 років, у середньому становив (67,9 ± 8,1) року. Чоловіків було 265 (60,4%), жінок - 174 (39,6%). Результати. З огляду на високу частоту ампутації після повторних реконструктивних операцій - 24,6%, ми запропонували алгоритм обстеження хворих після первинної операції з урахуванням наявності у них факторів ризику СОУ і тромбозу в зоні артеріальної реконструкції (ЗАР) та шляхах припливу і відтоку. На підставі розробленого алгоритму сформульовані показання до виконання операцій для попередження тромбозу, результати яких кращі за результати повторних операцій. Висновки. Кумулятивна частота збереження кінцівки після повторних операцій через 1 та 3 роки становила 75,4 і 49,2% відповідно. У зв’язку з високою частотою ампутації після повторних реконструктивних операцій запропоновано алгоритм післяопераційного обстеження хворих з урахуванням наявності у них факторів ризику СОУ і тромбозу в шляхах припливу і відтоку та ЗАР. Періодичність і методи обстеження хворих після виконання первинних реваскуляризуючих операцій повинні ґрунтуватись на визначенні факторів ризику розвитку післяопераційних ускладнень. Такий комплекс діагностичних заходів дає можливість своєчасно виявити розвиток СОУ в артеріях припливу та відтоку і безпосередньо в ЗАР, що передують виникненню тромбозу, та призначити операцію для попередження тромбозу. Операції для попередження тромбозу забезпечують не лише профілактику тромбозу ЗАР, а й клінічне поліпшення, яке спостерігали у 96,6% пацієнтів, тоді як після повторних операцій - у 58,5% пацієнтів. Кумулятивна частота збереження кінцівки після операцій для попередження тромбозу через 1 та 3 роки становила відповідно 98,3 і 91,5%, що значно перевищує аналогічні показники після повторних операцій
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Капшитарь, А. В.
Аппендэктомия после «аппендэкомии» [Текст] / А. В. Капшитарь // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 182-184

MeSH-главная:
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (методы)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (методы)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Описано довольно редкое клиническое наблюдение у больной 30 лет — острый аппендицит после нижней срединной лапаротомии, «аппендэктомии» по поводу вторичного аппендицита, энуклеации кисты правого яичника с разрывом. Спустя 2 месяца повторная срединная лапаротомия по поводу перитонита. Во время операции диагностирован острый гангренозный перфоративный аппендицит, абсцесс, диффузный гнойный перитонит. Аппендэктомия, санация с дренированием брюшной полости и малого таза. Выздоровление
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Подлєсний, В. І.
Метод лапаростомії в комплексі заходів при лікуванні післяопераційного перетоніту [Текст] = Метод лапаростомии в комплексе мероприятий при лечении послеоперационного перитонита / В. І. Подлєсний // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 36-40. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Аннотация: В умовах хірургічного відділення багатопрофільного лікувального закладу м. Полтава ретроспективно проведено аналіз результатів лікування 112 осіб, у яких була застосована релапаротомія з 2013 по 2017 рр. До відкритого ведення черевної порожнини довелося вдаватися у 14 хворих. Вік хворих коливався від 16 до 94 років. Середній вік становив 55 років. В процесі лікування застосовано оригінальний спосіб тимчасового закриття черевної порожнини, при етапних оперативних втручаннях (Патент України на корисну модель № 101848 вiд 12.10.2015 бюл. № 19)
Відкрите ведення черевної порожнини при абдомінальній патології є лікувальним заходом, застосування якого повинно здійснюватися винятково за показаннями. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що для покращення результатів лікування хірургічних хворих з розповсюдженими формами перитоніту, слід застосовувати методику «відкритого живота» та здійснювати пошук найбільш економічних та ефективних способів лапаростомії
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Лікування внутрішньочеревних інфекцій: рекомендації консенсусної конференції WSES (2016) [Текст] / І. А. Криворучко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 3. - С. 5-13

MeSH-главная:
ВНУТРИБРЮШНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- INTRAABDOMINAL INFECTIONS (диагностика, классификация, лекарственная терапия, терапия, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ДОКАЗАТЕЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EVIDENCE-BASED MEDICINE
Аннотация: Внутрішньочеревні інфекції (ВЧІ) є захворюваннями, які займають важливе місце серед причин смертності. Ранній клінічний діагноз, адекватний контроль джерела інфекції, належна антибактеріальна терапія з урахуванням резистентності мікроорганізмів (МО), що виявляють у пацієнтів, усунення факторів ризику інфікування, а також адекватна реанімація є основою лікування ВЧІ. Проте принципи лікування таких пацієнтів не позбавлені кількох суттєвих розбіжностей. Застосування принципів лікування в окремих пацієнтів має вирішальне значення для оптимізації результатів. З метою уточнення цих основних розбіжностей в лікуванні ВЧI 23 липня 2016 р. в Дубліні (Ірландія) провідні фахівці зібрались для проведення спеціалізованої багатопрофільної консенсусної конференції під егідою WSES і за підтримки Світового товариства абдомінального компартментсиндрому (WSACS) та розробили рекомендації щодо діагностики й лікування ВЧІ
Доп.точки доступа:
Криворучко, І. А.
Усенко, О. Ю.
Бойко, В. В.
Андрєєщев, С. А.
Гончарова, Н. М.
Шафранский, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Лебідь, І. Г.
Оцінка ризику хірургічних операцій та інтервенційних процедур у дорослих із вродженими вадами серця з використанням інтегральних індексів попередніх і повторних хірургічних втручань [Текст] / І. Г. Лебідь, Н. М. Руденко, Є. І. Лєбєдь // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 2. - С. 29-31. - Бібліогр.: с. 31

MeSH-главная:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (терапия, хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
Аннотация: Покращення в наданні кардіохірургічної допомоги пацієнтам із вродженими вадами серця (ВВС) призводить до щорічного збільшення кількості оперативних втручань та збільшення кількості хворих, які потребують виконання повторних процедур на серці. Ретроспективне дослідження послідовних дорослих із ВВС охоплює період із січня 1999 р. по грудень 2015 р. Оцінку проведено з використанням розроблених показників: інтегрального індексу попередніх втручань (ІІПВ) та інтегрального індексу процедура/пацієнт (ІІПП). За дослідний період 382 дорослим пацієнтам віком від 18 до 87 років виконано 450 втручань із приводу ВВС. Середній вік пацієнтів на час оперативного втручання - (31,73 +- 0,70) року. Чоловіків було 190 (49,7 %), жінок - 192 (50,3 %). Відзначено збільшення кількості пацієнтів: із 63 - у 1999 - 2005 рр. до 256 - у 2011 - 2015 рр. та кількості виконаних втручань із приводу ВВС: із 66 - в 1999 - 2005 рр. до 300 - у 2011 - 2015 рр. Летальність за вказані періоди становила відповідно 1,6 і 0,4 %. ІІПВ продемонстрував прогресуюче збільшення: із 1,25 - у 1999 - 2005 рр. до 2,00 - у 2011 - 2015 рр. Поступове збільшення ІІПП з 1,20 у 2006 - 2010 рр. до 1,46 у 2011 - 2015 рр. свідчить про багатофаховий підхід щодо вирішення питань про повторні втручання. Висновки: збільшення кількості повторних операцій та інтервенційних процедур, частка яких серед усіх втручань сягає щорічно третини, на тлі зменшення кількості первинних втручань супроводжувалось зменшенням летальності в післяопераційному періоді. Розроблено і впроваджено два інтегральних індекси дозволяють об'єктивізувати тяжкість стану пацієнтів та вдосконалити оцінку віддалених результатів
Доп.точки доступа:
Руденко, Н. М.
Лєбєдь, Є. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Бойко, В. В.
Аналіз перебігу та сучасної емпіричної антибактеріальної терапії ускладених інтраабдомінальних інфекцій в залежності від застосування рутинної хірургічної тактики або міні інвазивних втручань [Текст] / В. В. Бойко, А. С. Ріга, Ю. Б. Григоров // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 37-40

Рубрики: Моксифлоксацин

MeSH-главная:
ВНУТРИБРЮШНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- INTRAABDOMINAL INFECTIONS (лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
МЕТРОНИДАЗОЛ -- METRONIDAZOLE (терапевтическое применение)
ЦЕФТРИАКСОН -- CEFTRIAXONE (терапевтическое применение)
ЦИПРОФЛОКСАЦИН -- CIPROFLOXACIN (терапевтическое применение)
ФТОРХИНОЛОНЫ -- FLUOROQUINOLONES (терапевтическое применение)
ЦЕФОПЕРАЗОН -- CEFOPERAZONE (терапевтическое применение)
ЛЕВОФЛОКСАЦИН -- LEVOFLOXACIN (терапевтическое применение)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Метою роботи був аналіз перебігу інтраабдомінальних інфекцій, призначеної емпіричної антибактеріальної терапії в залежності від застосування рутинної хірургічної тактики або міні інвазивних втручань у 48 пацієнтів. Визначено, що при рутинній хірургічній тактиці та при міні-інвазивних втручаннях схеми призначеної антибактеріальної терапії не відрізнялися. Найчастіше емпірично призначалася бітерапія. Тривалість антибактеріальної терапії в умовах хірургічного стаціонару перевищує за рекомендовану 5 діб, а у пацієнтів, які отримали міні інвазивні втручання менше за тривалістю її у пацієнтів з релапаротомією так саме, як й перебування в хірургічному стаціонарі. Автори вважають, що хірургічне втручання та / або пункційне дренування інтраабдомінального абсцесу є важливим для управління інфекціями. Вкрай важливим є проведення інфекційного контролю з визначенням антибіотикорезистентної мікрофлори у таких пацієнтів та національні керівництва щодо її попередження
Доп.точки доступа:
Ріга, А. С.
Григоров, Ю. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Діагностична програма та хірургічна тактика при жовчовитіканні після лапароскопічної холецистектомії [Текст] / Є. Д. Хворостов [та ін.] // Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 180-182. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, этиология)
ЖЕЛЧНЫЙ РЕФЛЮКС -- BILE REFLUX (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (использование)
Аннотация: У роботі проведений аналіз результатів хірургічного лікування 10576 хворих на жовчнокам’яну хворобу (ЖКХ), яким виконали лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ). Метою дослідження було поліпшення результатів хірургічного лікування хворих ЖКХ, у яких розвинулося зовнішнє або внутрішньочеревне ЖВ шляхом оптимізації та вдосконалення діагностичної програми та хірургічної тактики застосування мініінвазивних втручань.
Доп.точки доступа:
Хворостов, Є. Д.
Цівенко, О. І.
Бичков, С. О.
Гриньов, Р. М.
Захарченко, Ю. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

П’ятночка, В. І.
Аналіз хірургічного лікування хворих на первинну та післяопераційну вентральні грижі в період із 2001 до 2017 року [Текст] = Analysis of surgical treatment of patients with primary and postoperative ventral hernias in the period from 2001 to 2017 / В. І. П’ятночка // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 29-35. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (тенденции)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи: проаналізувати та оцінити результати хірургічного лікування хворих на первинні та післяопераційні вентральні грижі для підвищення ефективності операційного лікування даної групи пацієнтів. Матеріали і методи. У період із 2001 до 2017 р. проведено комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження 1419 хворих на первинну вентральну грижу (ПВГ) та післяопераційну вентральну грижу (ПОВГ). Пацієнтів розподілено на групи відповідно до періодів хірургічного лікування хворих, сформовано два періоди: з 2001 до 2009 р. та з 2010 до 2017 р. Протягом першого періоду обстежено та прооперовано 597 (42,07 %) хворих. Дані пацієнти склали групу порівняння. Основна група – пацієнти, проліковані в період з 2010 до 2017 р. – 822 (57,93 %) особи. Результати дослідження та їх обговорення. Протягом двох періодів дослідження спостерігали переважання числа післяопераційних вентральних гриж порівняно з первинними вентральними грижами. При оцінці розмірів та поширення грижового дефекту в обох групах спостерігали переважання за локалізацією серединних із поширенням на інші анатомічні ділянки передньої черевної стінки великих за розмірами гриж, переважно серед осіб з післяопераційними вентральними грижами. Прослідковується тенденція зміни техніки операційних методів лікування вентральних гриж – від натяжних (власне тканинні, «on lay») до ненатяжних («sub lay», «in lay», «CST»), а також від використання «важких» до «легких» поліпропіленових сіток. Врахування особливостей модифікації проведених операційних втручань та вибору типу сітчастого імпланту знайшли своє відображення в значному зменшенні числа ранніх як місцевих, так і загальних, та пізніх післяопераційних ускладнень, що, у свою чергу, покращило ефективність хірургічного лікування хворих із первинними та післяопераційними вентральними грижами
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Повторные операции при послеоперационных осложнениях и рецидивах туберкулеза легких [Текст] / Ю. Ф. Савенков, Ю. Ф. Кошак, П. Е. Бакулин // Хірургія України. - 2017. - N 1. - С. 54-60. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ -- TUBERCULOSIS, PULMONARY (осложнения, хирургия)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
Аннотация: Цель работы — повысить эффективность хирургического лечения больных с осложненным течением послеоперационного периода и рецидивами туберкулеза легких на основе дифференцированной тактики определения показаний и выбора вида и объема операций. Материалы и методы. В легочно-хирургическом отделении КУ «ДОКЛПО „Фтизиатрия“» ДОС в период с 1987 по 2016 г. прооперировано 210 больных с послеоперационными осложнениями и рецидивами туберкулеза легких. Повторные резекции легкого по поводу местных или отдаленных ограниченных рецидивов туберкулеза выполнены 13 пациентам, заключительная одно- или двухэтапная пневмонэктомия — 33 больным с тотальным рецидивом туберкулеза в оперированном легком, 3-этапный вариант (торакостома, трансстернальная окклюзия главного бронха и ветви легочной артерии, доудаление легкого с ушиванием торакостомы) — 10 пациентам с «решетчатым» легким и эмпиемой плевры, лечебная экстраплевральная торакопластика — 25 больным с ограниченным кавернозным рецидивом при противопоказаниях к радикальным операциям, варианты торакомиопластических вмешательств — 94 пациентам с остаточной пострезекционной плевральной полостью или осумкованной эмпиемой плевры, трансстернальная реампутация культи главного бронха — 35 больным с культевыми свищами после пневмонэктомии. Результаты и обсуждение. У больных с местными и ограниченными рецидивами туберкулеза легких операцией выбора является анатомическая резекция доли легкого в сочетании с корригирующей торакопластикой (клиническая эффективность — 77 %). При противопоказаниях к резекции легкого или заключительной пневмонэктомии у пациентов с каверной в оперированном легком возможно применение экстраплевральной лечебной торакопластики (клиническая эффективность — 72 %). У больных с тотальным рецидивом, в том числе осложненным эмпиемой плевры, показана одно- или двухэтапная заключительная пневмонэктомия (клиническая эффективность — 82 %). Главное внимание при выполнении этих операций следует уделить формированию культи главного бронха для профилактики бронхиального свища. После его возникновения (18 % наблюдений) у половины больных возможно проведение трансстернальной реампутации культи бронха. Пациенты с остаточной пострезекционной плевральной полостью без бронхиального свища излечиваются селективной (4 — 5-реберной) торакомиопластикой в 98 % случаев. При остаточной полости, осложненной одним или несколькими бронхиальными свищами, в зависимости от ее локализации и размеров следует дифференцированно применять различные модификации торакомиопластических операций. Основной причиной неудач у этой категории больных является рецидив бронхиального свища. У пациентов с культевым свищом главного бронха независимо от длины культи, стороны операции, наличия деформации грудной клетки оптимальным вариантом является трансстернальная реампутация в срединном аорто-кавальном промежутке. Выводы. Тактика хирургического лечения больных с рецидивами и послеоперационными осложнениями туберкулеза легких должна быть дифференцированной и соответствовать характеру и стадии патологического процесса при наличии достаточных функциональных резервов в системе дыхания и кровообращения
Мета роботи — підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з ускладненим перебігом післяопераційного періоду та рецидивами туберкульозу легень на основі диференційованої тактики визначення показань і вибору виду та обсягу операцій. Матеріали і методи. У легенево-хірургічному відділенні КЗ «ДОКЛПО „Фтизіатрія“» ДОР у період з 1987 до 2016 р. прооперовано 210 хворих з післяопераційними ускладненнями та рецидивами туберкульозу легень. Повторні резекції легені з приводу місцевих або віддалених обмежених рецидивів туберкульозу виконано 13 пацієнтам, — завершальна одно- або двохетапна пневмонектомія — 33 пацієнтам з тотальним рецидивом туберкульозу в оперованій легені, 3-етапний варіант (торакостома, трансстернальна оклюзія головного бронха та гілки легеневої артерії, довидалення легені з ушиванням торакостоми) 10 хворим з «гратчастою» легенею та емпіємою плеври, лікувальна екстраплевральна торакопластика 25 пацієнтам з обмеженим кавернозним рецидивом за наявності протипоказань до радикальних операцій, варіанти торакоміопластичних втручань — 94 хворим із залишковою пострезекційною плевральною порожниною або осумкованою емпіємою плеври, трансстернальна реампутація кукси головного бронха — 35 пацієнтам з куксою нориці після пневмонектомії. Результати та обговорення. У хворих з місцевими та обмеженими рецидивами туберкульозу легень операцією вибору є анатомічна резекція частки легені в поєднанні з коригувальною торакопластикою (клінічна ефективність — 77 %). За наявності протипоказань до резекції легені або завершальної пневмонектомії у хворих з каверною в оперованій легені можливе застосування екстраплевральної лікувальної торакопластики (клінічна ефективність — 72 %). У хворих з тотальним рецидивом, зокрема ускладненим емпіємою плеври, показана одно- або двохетапна завершальна пневмонектомія (клінічна ефективність — 82 %). Головну увагу при виконанні цих операцій слід приділити формуванню кукси головного бронха для профілактики бронхіальної нориці. Після її виникнення (18 % спостережень) у половини хворих можливе проведення трансстернальної реампутації кукси бронха. Пацієнтів із залишковою пострезекційною плевральною порожниною без бронхіальної нориці виліковують селективною (4 — 5-реберною) торакоміопластикою в 98 % випадків. При залишковій порожнині, ускладненій однією або декількома бронхіальними норицями, залежно від її локалізації та розмірів слід диференційовано застосовувати різні модифікації торакоміопластичних операцій. Основною причиною невдач у цієї категорії хворих є рецидив бронхіальної нориці. У хворих з куксовою норицею головного бронха незалежно від довжини кукси, сторони операції, наявності деформації грудної клітки оптимальною є трансстернальна реампутація в серединному аорто-кавальному проміжку. Висновки. Тактика хірургічного лікування хворих з рецидивами і післяопераційними ускладненнями туберкульозу легень має бути диференційованою та відповідати характеру і стадії патологічного процесу за наявності достатніх функціональних резервів у системі дихання та кровообігу
Доп.точки доступа:
Савенков, Ю. Ф.
Кошак, Ю. Ф.
Бакулин, П. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Песоцкая, М. В.
Применение метода хирургического этапа кохлеарной имплантации у пациентов детского возраста / М. В. Песоцкая, Ж. В. Колядич // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 5-с. - С. 76-77

MeSH-главная:
КОХЛЕАРНАЯ ИМПЛАНТАЦИЯ -- COCHLEAR IMPLANTATION (использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
ДЕТИ -- CHILD
Доп.точки доступа:
Колядич, Ж. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Вплив відеолапароскопічних санацій та раннього ентерального харчування на розвиток імунного дистрес-синдрому у хворих на гнійний перитоніт [Текст] / C. І. Саволюк [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 1. - С. 64-68

MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (анализ, диагностическое применение)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES (этиология)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (методы)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (методы)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION (методы)
Аннотация: Проведено аналіз показників цитокінового профілю в крові у 126 хворих з гнійним перитонітом (ГП) із визначенням їх діагностичної цінності при визначенні ступеня імунного дистрес-синдрому на тлі використання традиційних релапаротомій і при застосуванні відеолапароскопічних санацій в поєднанні з раннім ентеральним харчуванням. Досліджено рівні ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-6, ТНФ-? на етапі госпіталізації та під час лікування. Моніторинг імунологічної реактивності констатував, що використання традиційних релапаротомій поглиблює процеси імуносупресії (визначається стадія імунологічного паралічу), в той час як при використанні мініінвазивних відеолапароскопічних санацій в поєднанні з раннім ентеральним харчуванням явища імунологічної ареактивності мають коротший період існування та знижується ризик виникнення гнійно-септичних ускладнень перитоніту. Використання оптимізованої програми дозволило знизити терміни госпіталізації у хворих з термінальною і токсичною стадіями перитоніту з (25,6 ± 1,58) діб до (18,2 ± 1,45) та зменшити післяопераційну летальність хворих з 12,3 % (8 хворих) до 4,9 % (3 хворих) основної групи.
Доп.точки доступа:
Саволюк, С. І.
Гудзь, М. А.
Жмур, А. А.
Вовчук, І. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Безшапочний, С. Б.
Тактика попередження облітерації лобно-носового співустя після ендоназальної фронтотомії / С. Б. Безшапочний, А. В. Лобурец // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2017. - N 5-с. - С. 7-8

MeSH-главная:
ЛОБНАЯ ПАЗУХА -- FRONTAL SINUS (патофизиология, хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
Доп.точки доступа:
Лобурец, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)