Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (49)

Редкие издания (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ<.>)

Общее количество найденных документов : 78
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-78

Особливості перебігу пологів у жінок з патологічним гестаційним збільшенням маси тіла [Текст] = Characteristics of labor in women with pathological gestational weight gain / С. О. Остафійчук [та ін.]. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 112-119. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ВЕСА ТЕЛА УВЕЛИЧЕНИЕ -- WEIGHT GAIN (физиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (реабилитация, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета: Вивчити особливості перебігу пологів у жінок в залежності від вихідної маси тіла та рівня збільшенням маси тіла під час вагітності. Матеріали і методи: Обстежено 219 вагітних, з яких 153 (69,9 %) були з нормальним індексом маси тіла (ІМТ), 18 (8,2 %) – з недостатнім, 23 (10,5 %) – з надмірним та 25 (11,4 %) з ожирінням. У 100 (45,7 %) жінок діагностовано рекомендоване гестаційне збільшення маси тіла (ГЗМТ), у 45 (20,5 %) – недостатнє, у 74 (33,8 %) – надлишкове. Використовували пакет статистичного аналізу на базі Microsoft Excel та програми «Statistica 12.0» (StatSoft Inc.,USA). Результати: Випадки ускладненого перебігу пологів при надмірному ІМТ статистично значущі у жінок з патологічним ГЗМТ. Надлишкове ГЗМТ підвищує шанси кесаревого розтину (χ2=3,86, р0,05) та (χ2
Prepregnancy maternal body mass index (BMI) and gestational weight gain (GWG) are strongly correlated with pregnancy outcomes. The studies of the mode of delivery reveal the importance of implementing preventive measures to influence women's body weight at the preconceptional stage and during pregnancy. Aim. To study the characteristics of labor in women depending on the prepregnancy body weight and the level of weight gain during pregnancy. Materials and methods. A prospective study was carried out at the Ivano-Frankivsk City Clinical Perinatal Center, Ukraine. 219 pregnant women were enrolled to the study: 153 (69.9 %) with normal initial BMI, 18 (8.2 %) – insufficient, 23 (10.5 %) – excessive, and 25 (11.4 %) with obesity. 100 (45.7 %) women had recommended GWG, 45 (20.5 %) – insufficient, 74 (33.8 %) – excessive. Pre-pregnancy weight status of patients was assessed with BMI (kilogram/ meter2) calculated from pre-pregnancy weight and height. A statistical analysis package based on Microsoft Excel and the "Statistica 12.0" program (StatSoft Inc., USA) were used. The differences between the selections were considered statistically reliable at p0,05. Results. All women have delivered at full-term pregnancy in (39.2±1.1) weeks (95% CI 39.2-39.6). Excessive BMI and excessive GWG were associated with an increased frequency of complications during labor and delivery. However, it was diagnosed that the cases of complicated labors in excessive BMI pregnant were statistically significant in women with a GWG pathological deviating from the recommended one. In pregnant women with excessive BMI and obesity, the frequency of emergency cesarean sections increased significantly, by 2.7 times (p0.05) and 3.0 times (p0.05), respectively. Excessive GWG increased the chances of cesarean section (χ20.05).
Доп.точки доступа:
Остафійчук, С. О.
Нейко, О. В.
Куса, О. М.
Левицький, І. В.
Кінаш, Н. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Випасняк, І. П.
Якість життя жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності, як показник ефективності програми фізичної терапії [Текст] = Quality of life of women after caesarean section who had coronavirus disease during pregnancy as an indicator of the effectiveness of a physical therapy program / І. П. Випасняк, З. М. Остап’як, Ю. О. Полатайко. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (психология, реабилитация, тенденции)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, реабилитация, терапия, этиология)
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование, тенденции)
Аннотация: Мета. Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників якості життя. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально, у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами EQ- 5D-5L: профілю здоров’я за п’ятьма підшкалами та візуальної аналогової шкали EQ-VAS. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок було виявлено погіршення якості життя за всіма підшкалами EQ-5D-5L та низьке оцінювання загального стану здоров’я за EQ-VAS, найбільше виражені в жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Якість життя є узагальненим показником, що враховує різні аспекти здоров’я; відповідно, її погіршення в післяпологовому періоді є обґрунтуванням для проведення, а позитивна динаміка є свідченням ефективності апробованої програми фізичної терапії жінок з постковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення
Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of health of women with post- COVID-19 syndrome, who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of quality of life. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the EQ-5D-5L and EQ-VAS. Research results. In all women, regardless of the method of delivery, at the beginning of the late postpartum period, a decrease in quality of life was noted in all sections of the EQ-5D-5L questionnaire. Results in women after caesarean section compared to vaginal delivery were on average twice as bad (p0.05) on all subscales - mobility, self-care, usual daily activities, pain/discomfort, anxiety/depression. According to the low assessment of individual subscales, women defined their general state of health quite low on a 100-point scale. At the same time, women who underwent caesarean section reported a statistically significantly worse level of health compared to women after vaginal delivery (p0.05). During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery. The results of the women of the main group according to EQ-5D-5L subscales, EQ-VAS which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group. This testifies to the advantages of the rehabilitation program for the correction of the symptoms of post-COVID-19 syndrome in women who underwent cesarean section, which was created taking into account their physical and psycho-emotional state, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions Quality of life is a generalized indicator that takes into account various aspects of health; accordingly, its deterioration in the postpartum period is a justification for carrying out, and the positive dynamics is evidence of the effectiveness of the approved program of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Доп.точки доступа:
Остап’як, З. М.
Полатайко, Ю. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гошовська, А. В.
Оцінка диференційованого лікуваннія первинної плацентарної дисфункції у жінок на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів [Текст] = Assessment of the differentiated treatment of primary placentar dysfunction in women against the background of inflammatory diseases of the female genital organs / А. В. Гошовська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: У статті представлено результати ефективності лікування первинної плацентарної дисфункції у жінок на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів. Встановлено, що вагітні на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів складають високу групу ризику по перинатальним та післяпологовим ускладненням. У вагітних, які почали отримувати лікування в ІІ триместрі вагітності діагностичні маркери порушень функції фето-плацентарного комплексу значно частіше спостерігались в порівнянні з жінками, які отримували лікування запальних захворювань жіночих статевих органів та профілактику первинної плацентарної дисфункції в І триместрі гестації. Вибір вірного антибактеріального препарату, що не має тератогенної дії на плід та застосування його в першому триместрі вагітності значно зменшить ознаки переривання вагітності та ознаки внутрішньоутробного інфікування, порушень внутрішньоутробного стану плода, передчасних пологів та післяпологових ускладнень
The article presents the results of the eﬀ ectiveness of treatment of primary placental dysfunction in women against the background of inﬂ ammatory diseases of the female genital organs. It has been established that pregnant women with inﬂ ammatory diseases of the female genital organs are at high risk for perinatal and postpartum complications. In pregnant women who began to receive treatment in the II trimester of pregnancy, diagnostic markers of feto-placental complex function disorders were observed much more often compared to women who received treatment for inﬂ ammatory diseases of the female genital organs and prevention of primary placental dysfunction in the I trimester of pregnancy. Choosing the right antibacterial drug that does not have a teratogenic eﬀ ect on the fetus and using it in the ﬁ rst trimester of pregnancy will signiﬁ cantly reduce the signs of pregnancy termination and signs of intrauterine infection, disorders of the intrauterine state of the fetus, premature birth and postpartum complications
Свободных экз. нет

Найти похожие

Грицай, І. М.
Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів [Текст] = Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth / І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному стані
The article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Доп.точки доступа:
Гусєва, А. Є.
Медведь, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бондарчук, О. В.
Аналіз клінічної ефективності превентивної терапії у вагітних жінок із помірним ожирінням і порушенням метаболізму вітаміну Д [Текст] = The analysis of the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with moderate obesity and disorder of vitamin D metabolism / О. В. Бондарчук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 397-404. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: Ожиріння під час вагітності пов’язане з підвищеним ризиком ряду серйозних несприятливих перинатальних наслідків. Метою нашого клінічного проспективного дослідження була оцінка клінічної ефективності профілактичної терапії у вагітних жінок із ожирінням і дефіцитом вітаміну Д. Вагітні пацієнтки із ожирінням були розподілені на клінічні підгрупи залежно від дози препарату вітаміну Д на початку профілактичної терапії у відповідності до початкового рівня 25(ОН)D. І підгрупа клінічної групи проспективного дослідження – 24 жінки, які мали рівень 25(ОН)D у сироватці крові менше за 22,0 нг/мл, які на доданок до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (100 мг на добу) отримували препарати вітаміну Д (4000 МО на добу); ІІ клінічну підгрупу становили 26 вагітних, які отримували АСК (100 мг на добу) та препарати вітаміну Д (2000 МО на добу) із ініціальною сироватковою концентрацією 25(ОН)D 22,1-28,0 нг/мл та ІІІ підгрупа – 25 пацієнток які отримували АСК (100 мг на добу) препарати вітаміну Д (1000 МО на добу), які мали вміст 25(ОН)D у сироватці крові більше за 28,1 нг/мл. Практично здорові вагітні жінки із контрольної групи отримували 600 МО вітаміну Д на добу. Призначення препаратів починалося у терміні вагітності 10-12 тижнів, закінчувався прийом у 36 тижнів ґестації. Варіаційно-статистична обробка результатів дослідження була виконана за допомогою програми “STATISTICA 10” Enterprise Portable. При аналізі клінічної ефективності комплексної профілактичної терапії за результатами перебігу вагітності та пологів у пацієнток із помірним ожирінням і зниженим статусом вітаміну Д нами було встановлено, що більш позитивний ефект було досягнуто при додатковій сапплементації вітаміну Д вагітним жінкам у дозі 4000 МО (100 мкг) на добу при попередньо-встановленому рівні 25(ОН)D 20 нмоль/л (12 нг/мл), проти призначення 2000 МО вітаміну Д (50 мкг) пацієнткам із рівнем 25(ОН)D 20-30 нмоль/л (8-12 нг/мл). Клінічна ефективність зазначеної раніше превентивної стратегії полягала насамперед у суттєвому зменшенні випадків перинатальної патології (у 2 рази), гіпертензивних розладів de novo (у 3,7 рази), плацентарної дисфункції (у 5,5 рази) та ЗВУР (у 4,6 рази), фетального дистресу (у 3,1 рази), субінволюції матки (у 3,7 рази), післяпологових септичних ускладнень (у 7,3 рази), порушення ранньої неонатальної адаптації (у 2,5 рази), асфіксії новонародженого (у 3,2 рази), а також достовірному зменшенню випадків аномалій пологової діяльності (р
Obesity during pregnancy is associated with an increased risk of serious adverse perinatal outcomes. The aim of our clinical prospective study was to evaluate the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with obesity and vitamin D deficiency. Pregnant patients with obesity were divided into clinical subgroups, depending on the dose of vitamin D preparation at the beginning of preventive therapy in accordance with the initial serum level of 25(OH)D. The first subgroup of the clinical group of the prospective study - 24 women who had a level of 25(OH)D in blood serum less than 22.0 ng/ml, in addition to low dose (100 mg per day) of acetylsalicylic acid (ASA) received vitamin D (4000 IU per day), the II-nd clinical subgroup consisted of 26 pregnant women who received ASA (100 mg per day) and vitamin D (2000 IU per day) with an initial serum concentration of 25(OH)D 22.1-28.0 ng/ml and III-d subgroup – 25 patients who received the low dose ASA and vitamin D (1000 IU per day), who had a serum 25(OH)D content of more than 28.1 ng/ml. Practically healthy pregnant women from the control group received 600 IU of vitamin D per day. The prescription of the drugs began at 10-12 weeks of pregnancy, and ended at 36 weeks of gestation. Variational and statistical processing of the research results was performed using the "STATISTICA 10" Enterprise Portable program. According to analysis of the clinical effectiveness of complex preventive therapy we found that a more positive effect was achieved with additional supplementation of vitamin D to pregnant women in a dose of 4000 IU (100 μg) per day with prior – the established level of 25(OH)D 20 nmol/l (12 ng/ml), against the appointment of 2000 IU of vitamin D (50 μg) to patients with a level of 25(OH)D of 20-30 nmol/l (8-12 ng/ml). The clinical effectiveness of the aforementioned preventive strategy was primarily a significant reduction in perinatal pathology cases (by 2 times), de novo hypertensive disorders (by 3.7 times), placental dysfunction (by 5.5 times) and fetal growth restriction (by 4.6 times), fetal distress (3.1 times), uterine subinvolution (3.7 times), postpartum septic complications (7.3 times), early neonatal adaptation disorders (2.5 times), newborn asphyxia (3, 2 times), as well as a significant decrease in cases of anomalies of labor activity (р
Свободных экз. нет

Найти похожие

Булавенко, О. В.
Оптимізація надання медичної допомоги породіллям із гнійно-запальними захворюваннями на основі патогенетичної моделі [Текст] = Optimization of the medical care to women with postpartum purulent-inflammatory diseases on the basis of the pathogenetic model / О. В. Булавенко, Л. Р. Остап’юк, В. О. Рудь // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2021. - N 1. - С. 30-35

MeSH-главная:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
СЕПСИС -- SEPSIS
Аннотация: Мета дослідження – застосування патогенетичної діагностично-лікувальної моделі при гнійно-запальних захворюваннях та сепсисі в рамках методу флуоресцентної спектроскопії. Матеріали і методи. Сироватка крові осіб основної групи – 40 вагітних жінок, 180 породілей із післяпологовим ендометритом і 15 хворих на сепсис та контрольної – 40 здорових жінок із неускладненим перебігом післяпологового періоду. Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, метод флуоресцентної спектроскопії, математично-статистичні. Результати дослідження та їх обговорення. У здорових людей спектри флуоресценції сироватки крові (СК) мають вигляд лямбдоподібних кривих з λmax в області 330,1–335,1 нм, що відповідають нормальному свіченню сироваткового альбуміну людини. При гнійно-запальних захворюваннях частина його зв᾽язуючих центрів блокується токсинами, тому в СК є наявні два типи молекул альбуміну: «нормальні» та «патологічні». Для вагітних жінок інтенсивність флуоресценції СК зростає не більше ніж на 30 % порівняно з характеристиками 20 % розчину альбуміну, величини яких взято за еталон. Для породілей контрольної групи не було виявлено зсуву λmax. Інтенсивність флуоресценції перебуває в межах більше 0,81 відносних одиниць (в. о.) порівняно з IF 20 % донорського альбуміну. Для породілей із післяпологовими ендометритами зафіксовано зниження інтенсивності флуоресценції СК нижче 0,81 в. о., а в особливо тяжких випадках – плавний довгохвильовий зсув спектра флуоресценції. Для хворих на сепсис характерне зниження інтенсивності флуоресценції на 70–80 % від норми. В особливо тяжких випадках характерною є поява другого піку в довгохвильовій області. Висновки. Запропоновано патогенетичну модель виникнення гнійно-запальних захворювань та сепсису. Обґрунтовано її ефективність на основі дослідження спектрально-флуоресцентних характеристик сироватки крові хворих із гнійно-запальними захворюваннями та сепсисом. Запропоновано використання розчину альбуміну в комплексному лікуванні післяпологових гнійно-запальних захворювань та сепсису
Доп.точки доступа:
Остап’юк, Л. Р.
Рудь, В. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Профілактика інфекційно-запальних ускладнень при травмі нижніх відділів пологових шляхів / Л. Б. Маркін [та ін.] // Репродуктивная эндокринология. - 2020. - N 3. - С. 101-104

MeSH-главная:
РОДОВЫЕ ТРАВМЫ -- BIRTH INJURIES
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (профилактика и контроль)
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (профилактика и контроль)
Аннотация: Мета дослідження: оцінка ефективності використання антимікробного антисептичного засобу Феміклін для профілактики ранової інфекції в породіль із травмами нижніх відділів пологових шляхів
Після проведеного лікування препаратом Феміклін у пацієнток ІІ групи виявлено більш достовірне покращення бактеріологічного статусу піхви порівняно з жінками І групи. Сприятливий перебіг процесу регенерації тканин у всіх пацієнток ІІ групи, клінічним підтвердженням чого стала відсутність нагноєння і розходження країв рани промежини, доводить ефективність застосування препарату на основі деквалінію хлориду для профілактики ранової інфекції у породіль. Вагомою перевагою місцевого введення препарату є відсутність суттєвого негативного впливу на лактобацилярний пул мікрофлори, що особливо важливо для відновлення піхвового нормоценозу в післяпологовому періоді. Висновок. Місцеве застосування антисептичного препарату Феміклін забезпечує зниження в 3 рази частоти інфекційно-запальних ускладнень при травмі нижніх відділів пологових шляхів
Доп.точки доступа:
Маркін, Л. Б.
Семенина, Г. Б.
Шатилович, К. Л.
Кунинець, Г. Я.
Шахова, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Діагностика й лікування тиреотоксикозу під час вагітності й у післяпологовому періоді. Фрагмент матеріалів Клінічних рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді 2017 року [Текст] / Ю. В. Будигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 2. - С. 108-120. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (диагностика, осложнения, терапия, хирургия, этиология)
Аннотация: У 2017 році були опубліковані настанови Американської тиреоїдної асоціації (АТА) щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді [1]. Це перший перегляд аналогічних рекомендацій АТА, які вперше були опубліковані в 2011 році. У зв’язку зі швидким збільшенням кількості друкованих праць на цю тему на початку проекту були заплановані перегляди рекомендацій кожні 4–5 років. Президентом АТА за згодою правління було створено робочі групи за участю компетентних фахівців у галузі дорослої й дитячої ендокринології, акушерства, перинатології (материнської й фетальної медицини), ендокринної хірургії, йодного споживання й епідеміології. Задля широкої спеціалізації й географічного представництва, а також забезпечення свіжих поглядів близько третини робочої групи замінювалось для кожної версії/етапу настанов згідно з політикою АТА
In 2017, the American Thyroid Association (ATA) published the guidelines for the diagnosis and treatment of thyroid diseases during pregnancy and the postpartum period [1]. This is the first review of similar ATA recommendations, which were first published in 2011. Due to the rapid increase in the number of publications on this topic, at the beginning of the project, recommendations were planned to be reviewed every 4–5 years. ATA President, with the consent of the Board, created working groups of competent specialists in the field of adult and child endocrinology, obstetrics, perinatology (maternal and fetal medicine), endocrine surgery, iodine intake and epidemiology. For a wide range of specialization and geographical representation, as well as for providing fresh perspective, about a third of the working group has been replaced for each version/stage of guidelines in accordance with the ATA policy
Доп.точки доступа:
Будигіна, Ю. В.
Страфун, Л. С.
Терехова, Г. М.
Шляхтич, С. Л.
Паньків, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гріжимальський, Є. В.
Сепсис в акушерстві: сучасні лікувальні та діагностичні підходи [Текст] = Sepsis in obstetrics: modern medical and diagnostic approaches / Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2019. - № 4/5. - С. 38-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, терапия)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, терапия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, терапия)
Аннотация: У статті викладено сучасні визначення, принципи діагностики і лікування загрозливого ускладнення післяпологового/післяопераційного періоду – сепсису та септичного шоку
The article describes modern definitions, principles of diagnosis and treatment of a threatening complication of the postpartum/postoperative period – sepsis and septic shock
Доп.точки доступа:
Гарга, А. Й.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Дудас, А. Б.
Купирование мышечной дрожи в перипартальном периоде / А. Б. Дудас, О. В. Максимова, Е. Н. Клигуненко // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 3. - С. 119-123. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ДРОЖАНИЕ -- SHIVERING (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
НЕФОПАМ -- NEFOPAM (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: Мышечная дрожь — широко распространенное осложнение послеоперационного периода. Частота возникновения достигает 20 % [1]. Первичной причиной интра- или послеоперационной мышечной дрожи является интраоперационная гипотермия, которая обусловлена нарушением терморегуляции на фоне действия анестетиков. Развитие гипотермии в интраоперационном периоде прежде всего связано со сбоем в работе физиологических механизмов терморегуляции, на которые влияют как общие, так и местные анестетики. Понимание особенностей влияния анестетиков на существующие механизмы терморегуляции служит ключом к решению проблемы периоперационных колебаний температуры, поскольку непосредственное действие анестетиков (в гораздо большей степени, чем холод в операционной) становится причиной большинства температурных нарушений, с которыми мы сталкиваемся у хирургических пациентов. Цель: оценить эффективность применения препарата нефопам для купирования мышечной дрожи в перипартальном периоде. Материалы и методы. Исследование проведено в КУ «Днепропетровский областной перинатальный центр со стационаром» ДОС. В исследование включено 120 беременных, сопоставимых по антропометрическим данным, возрасту (18–40 лет), общесоматическому статусу, характеру основной патологии. Результаты. При болюсном внутривенном (в/в) введении 10 мг нефопама (подгруппа 1А) продолжительность мышечной дрожи сокращалась до 45 секунд — 1 минуты. При оперативном родоразрешении синдром мышечной дрожи развивался в среднем через 8 ± 2 минуты после извлечения плода. У рожениц подгруппы 2Б синдром самостоятельно купировался в среднем через 45 ± 5 минут. После введения 20 мг нефопама (подгруппа 2А) клинические проявления озноба прекращались в среднем через 30 секунд — 1 минуту. Ни у одной из женщин, получавших нефопам, не наблюдалось повторных эпизодов мышечной дрожи, тошноты или рвоты, потливости или тахикардии. Выводы. Введение нефопама позволяет купировать мышечную дрожь у 100 % рожениц независимо от способа родоразрешения. Однократная болюсная доза нефопама, достаточная для быстрого купирования мышечной дрожи, зависит от способа родоразрешения и составляет 10 мг для вагинальных родов, 20 мг — для оперативных родов. При оперативном родоразрешении введение нефопама в дозе 20 мг в/в в конце операции кесарева сечения позволяет качественно уменьшить выраженность послеоперационного болевого синдрома
М’язове тремтіння — досить поширене ускладнення післяопераційного періоду. Частота виникнення досягає 20 % [1]. Первинною причиною інтра- або післяопераційного м’язового тремтіння є інтраопераційна гіпотермія, що обумовлена порушенням терморегуляції на тлі дії анестетиків. Розвиток гіпотермії в інтраопераційному періоді перш за все пов’язаний зі збоєм в роботі фізіологічних механізмів терморегуляції, на які впливають як загальні, так і місцеві анестетики. Розуміння особливостей впливу анестетиків на існуючі механізми терморегуляції служить ключем до вирішення проблеми періопераційних коливань температури, оскільки безпосередня дія анестетиків (у набагато більшому ступені, ніж холод в операційній) стає причиною більшості температурних порушень, з якими ми стикаємося у хірургічних пацієнтів. Мета: оцінити ефективність застосування препарату нефопам для купірування м’язового тремтіння в перипартальному періоді. Матеріали та методи. Дослідження проведено в КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальный центр зі стаціонаром» ДОР. У дослідження включено 120 вагітних, схожих за антропометричними даними, віком (18–40 років), загальносоматичним статусом, характером основної патології. Результати. При болюсному внутрішньовенному (в/в) введенні 10 мг нефопаму (підгрупа 1А) тривалість м’язового тремтіння скорочувалася до 45 секунд — 1 хвилини. При оперативному розродженні синдром м’язового тремтіння розвивався в середньому через 8 ± 2 хвилини після вилучення плода. У породіль підгрупи 2Б синдром м’язового тремтіння самостійно купірувався в середньому через 45 ± 5 хвилин. Після введення 20 мг нефопаму (підгрупа 2А) клінічні прояви ознобу припинялися в середньому через 30 секунд — 1 хвилину. У жодної жінки, яка отримувала нефопам, не спостерігалося повторних епізодів м’язового тремтіння, нудоти або блювання, пітливості або тахікардії. Висновки. Введення нефопаму дозволяє купірувати м’язове тремтіння у 100 % породіль незалежно від способу розродження. Одноразова болюсна доза нефопаму, достатня для швидкого купірування м’язового тремтіння, залежить від способу розродження і становить 10 мг для вагінальних пологів, 20 мг — для оперативних пологів. При оперативному розродженні введення нефопаму в дозі 20 мг в/в в кінці операції кесарева розтину дозволяє якісно зменшити вираженість післяопераційного больового синдрому
Muscle tremor is a widespread postoperative complication, its incidence rate reaches 20 % [1]. The primary cause of intra- or postoperative muscle tremors is intraoperative hypothermia, which is caused by impaired thermoregulation against the background of the action of anesthetics. The development of hypothermia in the intraoperative period is primarily associated with the failure of the physiological mechanisms of thermoregulation, which are influenced by both general and local anesthetics. Understanding the effects of anesthetics on the existing mechanisms of thermoregulation is the key to solving the problem of perioperative temperature fluctuations, since the direct action of anesthetics (to a much greater degree than the cold in the operating room) causes most of the temperature disorders we face in surgical patients. The purpose was to evaluate the effectiveness of nefopam for the relief of muscle tremors in the peripartum period. Materials and methods. The study was carried out at the MI “Dnipropetrovsk Regional Perinatal Center with a Hospital” of DRC (chief physician — Ph.D. L.I. Padalko). The study included 120 pregnant women comparable in terms of anthropometric data, age (18–40 years), general somatic status, and the nature of the underlying pathology. Results. With intravenous bolus administration of 10 mg nefopam (subgroup 1A), the duration of muscle tremor was reduced to 45 seconds — 1 minute. During operative delivery, muscle tremor syndrome developed on average 8 ± 2 minutes after fetal extraction. In parturient women from subgroup 2B, the syndrome was stopped spontaneously in 45 ± 5 minutes on average. After the administration of 20 mg nefopam (subgroup 2A), the clinical manifestations of chills stopped on average after 30 seconds — 1 minute. None of the women receiving nefopam had repeated episodes of muscle tremors, nausea or vomiting, sweating, or tachycardia. Conclusions. The administration of nefopam makes it possible to control muscle tremors in 100 % of parturient women regardless of the mode of delivery. A single bolus dose of nefopam sufficient for rapid relief of muscle tremors depends on the mode of delivery and is 10 mg for vaginal delivery, 20 mg for operative delivery. In operative delivery, administration of nefopam at a dose of 20 mg intravenously at the end of cesarean section can qualitatively reduce the severity of postoperative pain
Доп.точки доступа:
Максимова, О. В.
Клигуненко, Е. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Післяпологова депресія: реальна проблема? [Текст] / Н. Г. Корнієць [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Том 5, N 3/4. - С. 33-36

MeSH-главная:
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ПСИХИЧЕСКОГО СТАТУСА ШКАЛА -- MENTAL STATUS SCHEDULE
Аннотация: У статті наведено результати обстеження 60 жінок у пізньому післяпологовому періоді. Виявлено і взаємозумовленість депресивних станів у породіль з ускладненим перебігом вагітності, зокрема гестаційною анемією та загрозливими передчасними пологами, і оперативним розродженням шляхом операції кесаревого розтину. Мета роботи – удосконалення ранньої діагностики лікарями акушерами-гінекологами депресивних станів у жінок із порушенням настрою в пізньому після¬пологовому періоді. Матеріали та методи. Шістдесят жінок у терміні від 3 діб до 6 тижнів післяпологового періоду. Досліджування проводилося клініко-психопатологічним та клініко-статистичним методами з використанням Единбурзької шкали післяпологової депресії шкал Гамільтона і Бека. Результати та їх обговорення. Післяпологова печаль мала місце у 83,2% жінок. Прояви депресивного симптомокомплексу відзначалися в 70,4% пацієнток. За даними шкалювання, легкий ступінь симптомокомплексу відзначався в 54,4-59,2% жінок із депресивною симптоматикою. Депресивний симптомокомплекс середнього ступеня мав місце тільки у 8,8-10,4% жінок із депресивними проявами. Висновки. Обґрунтовано надійність Единбурзької шкали післяпологової депресії для скринінгу післяпологової симптоматики в післяпологовому періоді. У практиці акушерів-гінекологів доцільно поєднувати клініко-описове психологічне та психопатологічне дослідження пацієнтки з кількісною оцінкою депресивного симптомокомплексу
Доп.точки доступа:
Корнієць, Н. Г.
Овчаренко, М. О.
Ліньов, О. М.
Нечепорук, Н. П.
Шаповалов, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Крутікова, Е. І.
Профілактика ускладнень при мікроінвазивному втручанні з приводу посттравматичного стану шийки матки [Текст] / Е. І. Крутікова, А. М. Громова // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 1/2. - С. 134-139. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI (повреждения, хирургия)
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES (осложнения, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
МИКРОХИРУРГИЯ -- MICROSURGERY
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Аннотация: Стаття присвячена оптимізації лікування посттравматичної патології шийки матки. Спостерігали 192 пацієнтки з ерозованим ектропіоном шийки матки (67 із них з CIN I). Зіставляли результати традиційного лікування (64 особи – група контролю) з результатами ведення за запропонованим алгоритмом (128 осіб – основна група). Алгоритм включає мікрохірургічне втручання згідно з гістологічною верифікацією діагнозу, пролонговане використання комбінованих оральних контрацептивів або дієногесту (6–12 тиж), нестероїдних протизапальних засобів відразу після ексцизії, регенеруючих засобів не раніше 4-го тижня після ексцизії. Через 6 міс після малої операції позитивний терапевтичний ефект констатували в 1,7 раза частіше в основній групі, ніж в контрольній. Частота ускладнень виявилась достовірно нижчою: імплантаційного ендометріозу – в 3,6 раза, ретенційної кісти – в 4,2 раза, аномального рубцювання – в 3,8 раза, рецидивів ендоцервікальної ектопії та СIN – в 2,2 раза, посткоагуляційної кровотечі – в 2,75 раза та лейкоплакії – в 2,6 раза. Клінічно обґрунтовано доцільність комплексного алгоритму в лікуванні ерозованого ектропіону шийки матки
Доп.точки доступа:
Громова, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Samoilova, M. V.
Postpartum depression: risk factors and clinical characteristics of psychological disorder [Text] / M. V. Samoilova, Yu. I. Kolesnyk // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 4. - P18-22

MeSH-главная:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (психология)
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM (психология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (психология)
Доп.точки доступа:
Kolesnyk, Yu. I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Посохова, С. П.
Оценка течения послеродовых гнойно-воспалительных осложнений у ВИЧ-инфицированных в зависимости от стадии ВИЧ-инфекции [Текст] / С. П. Посохова, Е. А. Ниточко, С. С. Шевченко, Р. Р. Новіков // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Том 3, N 1. - С. 5-9

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION (эпидемиология, этиология)
Аннотация: У статті наведено результати дослідження частоти й перебігу післяпологових гнійно-запальних ускладнень (ПГЗУ) у ВІЛ-інфікованих жінок залежно від стадії ВІЛ-інфекції, Обстежено 658 ВІЛ-інфікованих вагітних та 150 практично здорових вагітних (контрольна група). ВІЛ-інфіковані вагітні мали низку чинників ризику розвитку післяпологових гнійно-запальних ускладнень, таких як анемія, інфекції сечовивідних шляхів, захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСІІІ). Частота післяпологових гнійно-запальних ускладнень у групі ВІЛ-інфікованих жінок була у 2,95 раза вищою порівняно з контрольною. Найбільшу групу ризику з виникнення гнійно-запальних ускладнень після пологів становлять ВІЛ-інфіковані з III або IV стадіями ВІЛ-інфекції, які не отримували високоактивну антиретровірусну терапію та розроджувались шляхом операції ургентного кесарева розтину. Всього гнійно-запальних ускладнень у ВІЛ-інфікованих із III і IV стадіями ВІЛ-інфекції після кесарева розтину було 28,3%, що в 3 рази більше, ніж у першій групі, а після ургентного кесарева розтину в цій групі ПГЗУ було 34,4%, що в 1,9 раза більше, ніж у першій групі (18,1%), Таким чином, при плануванні методу розродження у ВІЛ-інфікованих вагітних необхідно враховувати чинники ризику післяпологових гнійно-запальних ускладнень.
Доп.точки доступа:
Ниточко, Е. А.
Шевченко, С. С.
Новіков, Р. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Сравнение бемипарина и эноксапарина как средств тромбопрофилактики после вагинальных родов и кесарева сечения: проспективное клиническое исследование [Текст] / K. Alalaf Shahla [et al.] // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 6. - С. 39-47. - Библиогр.: с. 45-46

MeSH-главная:
РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (профилактика и контроль, этиология)
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (профилактика и контроль, этиология)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Доп.точки доступа:
Shahla, K. Alalaf
Rojan, K. Jawad
Parez, R. Muhammad
Mahabad, S. Ali

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Голяновський, О. В.
Масивні акушерські кровотечі: ключові питання профілактики і терапії [Текст] / О. В. Голяновський // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2017. - № 7/8. - С. 13-14

MeSH-главная:
АКУШЕРСКИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ -- OBSTETRIC HEMORRHAGES (профилактика и контроль, терапия)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (профилактика и контроль, терапия)
Аннотация: Акушерські кровотечі виникають у 3-8% випадків від загальної кількості пологів. У структурі причин материнської смерті у світі 20-25% припадає на масивні акушерські кровотечі (МАК). За даними ВООЗ (2010), близько 130 тис. жінок щорічно помирають від МАК. В Україні останніми роками відмічається підвищення показника материнської смертності, що значно перевищує середній рівень у країнах Європейського Союзу (5,69 випадку на 100 тис. живих народжень за даними 2014 р.). Так, за період 2014-2016 рр. порівняно з 2013 р. показник материнської смертності у нашій країні становив 15,2; 16,5 і 14,5 випадків на 100 тис. живих народжень відповідно. Серед причин материнських втрат минулого року кровотечі посідають третє місце (9,09%). Це більшою мірою пов’язано з проведенням профілактичних заходів, визначенням факторів ризику і предикторів акушерських кровотеч. Згідно з визначенням експертів ВООЗ, акушерська кровотеча розглядається як крововтрата 0,5% від маси тіла; 500 мл після вагінальних пологів і 1000 мл після кесаревого розтину. Патологічною вважається крововтрата 1,0-1,5% від маси тіла (близько 20% від об’єму циркулюючої крові [ОЦК]). МАК визначається як крововтрата 1,5% від маси тіла
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Дубина, В. Н.
Преимущество использования продленной вено-венозной гемодиафильтрации у пациентов с острым повреждением почек в послеродовом периоде [Текст] / В. Н. Дубина, В. В. Халимончик, Ю. Ю. Кобеляцкий // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 171

MeSH-главная:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (терапия, этиология)
ГЕМОДИАФИЛЬТРАЦИЯ -- HEMODIAFILTRATION (методы)
Доп.точки доступа:
Халимончик, В. В.
Кобеляцкий, Ю. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Вільнорадикальні процеси у вагітних із загрозою розвитку порушень інволюції матки [Текст] / Н. І. Морозова [та ін.] // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 110-111

MeSH-главная:
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
МАТКИ СОКРАЩЕНИЕ -- UTERINE CONTRACTION (кровь)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Доп.точки доступа:
Морозова, Н. І.
Яковлева, Е. Б.
Железна, Г. О.
Морозова, Н. А.
Фірсова, Н. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Маркевич, В. В.
Особливості перебігу вагітності і пологів у першороділей різних вікових груп [Текст] / В. В. Маркевич // Здоровье женщины. - 2016. - № 2. - С. 95-97

MeSH-главная:
РОДОВ КОЛИЧЕСТВО В АНАМНЕЗЕ -- PARITY
МАТЕРИНСКИЙ ВОЗРАСТ -- MATERNAL AGE
БЕРЕМЕННОСТЬ У ПОДРОСТКОВ -- PREGNANCY IN ADOLESCENCE
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
РОДЫ ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ -- DYSTOCIA
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

    Перипортальна (післяпологова) кардіоміопатія: можливості діагностики та лікування: тезисы научно-практической конференции "Акушерская кардиология - вызов XXI века", 25 марта 2016 г.Киев [Текст] / В. В. Лазоришинець [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 2. - С. 24

Рубрики: КАРДИОМИОПАТИЯ ДИЛАТАЦИОННАЯ

   БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ

   ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ

Доп.точки доступа:
Лазоришинець, В. В.
Руденко, К. В.
Шаповалова, В. В.
Невмержицька, Л. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-78

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)