Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (49)

Редкие издания (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ<.>)

Общее количество найденных документов : 78
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-78

Samoilova, M. V.
Postpartum depression: risk factors and clinical characteristics of psychological disorder [Text] / M. V. Samoilova, Yu. I. Kolesnyk // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 4. - P18-22

MeSH-главная:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (психология)
ДЕПРЕССИЯ ПОСЛЕРОДОВАЯ -- DEPRESSION, POSTPARTUM (психология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (психология)
Доп.точки доступа:
Kolesnyk, Yu. I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ящук, А. Г.
Акушерские аспекты недержания мочи у женщин в репродуктивном периоде [Текст] / А. Г. Ящук, И. И. Мусин // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2014. - Т. 14, № 3. - С. 69-72

MeSH-главная:
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE (патофизиология, ультрасонография, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, ультрасонография)
(патофизиология, ультрасонография, этиология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология)
Доп.точки доступа:
Мусин, И. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Грицай, І. М.
Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів [Текст] = Obstetric cholestasis: modern recommendations for diagnosis, treatment, management of pregnancy and childbirth / І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей. Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації. У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи. Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти. У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному стані
The article is devoted to the most common liver disease which is associated with pregnancy – obstetric cholestasis. The frequency of this pathology among all liver disorders in pregnant women is almost 27%, second only to viral hepatitis. On average, it is diagnosed in 2–4 cases per 1000 pregnancies. A characteristic feature of obstetric cholestasis is the tendency to the recurrent course in future pregnancies, which is observed in 60–70% of next pregnancies. This disorder usually manifests itself in the II or III trimester of pregnancy. The links of pathogenesis and differential diagnosis of obstetric cholestasis are briefly described in the article, the main attention is paid to laboratory diagnostic markers of the disease, among which the concentration of bile acids in the blood of a pregnant woman is the most important. An increase concentration of bile acids ≥10 μmol/L is currently a main diagnostic criterion for obstetric cholestasis and can stimulate the release of prostaglandins, increase the sensitivity of the myometrium to oxytocin and its contractility, which in 12–44% of cases causes premature birth. Modern recommendations on pregnancy management and childbirth tactics for women with obstetric cholestasis and the main methods of treatment are also presented in the article. Today, for the treatment of cholestatic hepatosis in pregnant women, medicines are used that specifically reduce the phenomena of intrahepatic cholestasis – ursodeoxycholic acid and 5-adenosylmethionine, as well as symptomatic treatment – cholestyramine (or other sequestrants of bile acids), H1-histamine receptors blockers, phenobarbital. Today, the most convincing evidence of effectiveness and safety is the data on ursodeoxycholic acid. This article describes a clinical case of pregnancy in a woman with obstetric cholestasis. The woman used combined oral contraceptives for 10 years to prevent an unwanted pregnancy, which obviously caused the future development of this disease during pregnancy. The patient had timely diagnosis and appropriate treatment. At the 37th week of pregnancy, a vaginal delivery took place. A live female child was born, body weight 3000 g, length 48 cm in satisfactory condition
Доп.точки доступа:
Гусєва, А. Є.
Медведь, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бондарчук, О. В.
Аналіз клінічної ефективності превентивної терапії у вагітних жінок із помірним ожирінням і порушенням метаболізму вітаміну Д [Текст] = The analysis of the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with moderate obesity and disorder of vitamin D metabolism / О. В. Бондарчук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 397-404. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (иммунология, лекарственная терапия, метаболизм)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (метаболизм, прием и дозировка, терапевтическое применение)
Аннотация: Ожиріння під час вагітності пов’язане з підвищеним ризиком ряду серйозних несприятливих перинатальних наслідків. Метою нашого клінічного проспективного дослідження була оцінка клінічної ефективності профілактичної терапії у вагітних жінок із ожирінням і дефіцитом вітаміну Д. Вагітні пацієнтки із ожирінням були розподілені на клінічні підгрупи залежно від дози препарату вітаміну Д на початку профілактичної терапії у відповідності до початкового рівня 25(ОН)D. І підгрупа клінічної групи проспективного дослідження – 24 жінки, які мали рівень 25(ОН)D у сироватці крові менше за 22,0 нг/мл, які на доданок до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (100 мг на добу) отримували препарати вітаміну Д (4000 МО на добу); ІІ клінічну підгрупу становили 26 вагітних, які отримували АСК (100 мг на добу) та препарати вітаміну Д (2000 МО на добу) із ініціальною сироватковою концентрацією 25(ОН)D 22,1-28,0 нг/мл та ІІІ підгрупа – 25 пацієнток які отримували АСК (100 мг на добу) препарати вітаміну Д (1000 МО на добу), які мали вміст 25(ОН)D у сироватці крові більше за 28,1 нг/мл. Практично здорові вагітні жінки із контрольної групи отримували 600 МО вітаміну Д на добу. Призначення препаратів починалося у терміні вагітності 10-12 тижнів, закінчувався прийом у 36 тижнів ґестації. Варіаційно-статистична обробка результатів дослідження була виконана за допомогою програми “STATISTICA 10” Enterprise Portable. При аналізі клінічної ефективності комплексної профілактичної терапії за результатами перебігу вагітності та пологів у пацієнток із помірним ожирінням і зниженим статусом вітаміну Д нами було встановлено, що більш позитивний ефект було досягнуто при додатковій сапплементації вітаміну Д вагітним жінкам у дозі 4000 МО (100 мкг) на добу при попередньо-встановленому рівні 25(ОН)D 20 нмоль/л (12 нг/мл), проти призначення 2000 МО вітаміну Д (50 мкг) пацієнткам із рівнем 25(ОН)D 20-30 нмоль/л (8-12 нг/мл). Клінічна ефективність зазначеної раніше превентивної стратегії полягала насамперед у суттєвому зменшенні випадків перинатальної патології (у 2 рази), гіпертензивних розладів de novo (у 3,7 рази), плацентарної дисфункції (у 5,5 рази) та ЗВУР (у 4,6 рази), фетального дистресу (у 3,1 рази), субінволюції матки (у 3,7 рази), післяпологових септичних ускладнень (у 7,3 рази), порушення ранньої неонатальної адаптації (у 2,5 рази), асфіксії новонародженого (у 3,2 рази), а також достовірному зменшенню випадків аномалій пологової діяльності (р
Obesity during pregnancy is associated with an increased risk of serious adverse perinatal outcomes. The aim of our clinical prospective study was to evaluate the clinical effectiveness of preventive therapy in pregnant women with obesity and vitamin D deficiency. Pregnant patients with obesity were divided into clinical subgroups, depending on the dose of vitamin D preparation at the beginning of preventive therapy in accordance with the initial serum level of 25(OH)D. The first subgroup of the clinical group of the prospective study - 24 women who had a level of 25(OH)D in blood serum less than 22.0 ng/ml, in addition to low dose (100 mg per day) of acetylsalicylic acid (ASA) received vitamin D (4000 IU per day), the II-nd clinical subgroup consisted of 26 pregnant women who received ASA (100 mg per day) and vitamin D (2000 IU per day) with an initial serum concentration of 25(OH)D 22.1-28.0 ng/ml and III-d subgroup – 25 patients who received the low dose ASA and vitamin D (1000 IU per day), who had a serum 25(OH)D content of more than 28.1 ng/ml. Practically healthy pregnant women from the control group received 600 IU of vitamin D per day. The prescription of the drugs began at 10-12 weeks of pregnancy, and ended at 36 weeks of gestation. Variational and statistical processing of the research results was performed using the "STATISTICA 10" Enterprise Portable program. According to analysis of the clinical effectiveness of complex preventive therapy we found that a more positive effect was achieved with additional supplementation of vitamin D to pregnant women in a dose of 4000 IU (100 μg) per day with prior – the established level of 25(OH)D 20 nmol/l (12 ng/ml), against the appointment of 2000 IU of vitamin D (50 μg) to patients with a level of 25(OH)D of 20-30 nmol/l (8-12 ng/ml). The clinical effectiveness of the aforementioned preventive strategy was primarily a significant reduction in perinatal pathology cases (by 2 times), de novo hypertensive disorders (by 3.7 times), placental dysfunction (by 5.5 times) and fetal growth restriction (by 4.6 times), fetal distress (3.1 times), uterine subinvolution (3.7 times), postpartum septic complications (7.3 times), early neonatal adaptation disorders (2.5 times), newborn asphyxia (3, 2 times), as well as a significant decrease in cases of anomalies of labor activity (р
Свободных экз. нет

Найти похожие

Майданник, И. В.
Анализ структуры послеродовых осложнений у многорожавших женщин [Текст] / И. В. Майданник, А. С. Мохамед // Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 102-104

MeSH-главная:
РОДОВ КОЛИЧЕСТВО В АНАМНЕЗЕ -- PARITY
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (профилактика и контроль)
ПОСЛЕРОДОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- POSTPARTUM HEMORRHAGE (профилактика и контроль)
Доп.точки доступа:
Мохамед, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Апробація методу флуоресцентної спектроскопії для діагностики післяпологових ускладнень [Текст] / О. В. Булавенко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 161-167

Рубрики: ВНМУ

MeSH-главная:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (рентгенография)
СПЕКТРОМЕТРИЯ ФЛЮОРЕСЦЕНТНАЯ -- SPECTROMETRY, FLUORESCENCE (методы)
Доп.точки доступа:
Булавенко, О. В.
Остап’юк, Л. Р.
Рудь, В. О.
Волошиновський, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Гнатко, О. П.
    Бактеріальний вагіноз у вагітних [Текст] / О. П. Гнатко // Сімейна медицина. - 2010. - № 2. - С. 32-35

Рубрики: Вагинит бактериальный--берем--осл

   Беременности осложнения

   Родов осложнения

   Послеродовые осложнения

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вільнорадикальні процеси у вагітних із загрозою розвитку порушень інволюції матки [Текст] / Н. І. Морозова [та ін.] // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 110-111

MeSH-главная:
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
МАТКИ СОКРАЩЕНИЕ -- UTERINE CONTRACTION (кровь)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Доп.точки доступа:
Морозова, Н. І.
Яковлева, Е. Б.
Железна, Г. О.
Морозова, Н. А.
Фірсова, Н. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вплив гестаційного пієлонефриту на виникнення післяпологового метроендометриту [Текст] / К. В. Воронін [та ін.] // Медико-социальные проблемы семьи. - 1999. - Т. 4, № 1. - С. 29-32

MeSH-главная:
ПИЕЛОНЕФРИТ КСАНТОГРАНУЛЕМАТОЗНЫЙ -- PYELONEPHRITIS, XANTHOGRANULOMATOUS (патофизиология, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Доп.точки доступа:
Воронін, К. В.
Потапов, В. О.
Баштова, Н. В.
Пономаренко, І. А.

Найти похожие

10.

Вплив мікоплазмової інфекції на розвиток післяпологових гнійно-запальних ускладнень [Текст] / Ю. П. Вдовиченко [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2001. - № 3. - С. 76-77

MeSH-главная:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (этиология)
МИКОПЛАЗМЫ -- MYCOPLASMA (патогенность)
Доп.точки доступа:
Вдовиченко, Ю. П.
Геник, Н. І.
Остап’юк, В. С.
Глазков, І. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Врастание предлежащей плаценты (placenta accreta) у пациенток с рубцом на матке после кесарева сечения. Клинико-морфологическое сопоставление [Текст] / Г. М. Савельева [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2015. - № 11. - С. 41-45

MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТЫ ПРИРАЩЕНИЕ -- PLACENTA ACCRETA (диагноз, патофизиология, этиология)
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
РУБЕЦ -- CICATRIX (диагноз, патофизиология, этиология)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
Доп.точки доступа:
Савельева, Г. М.
Курцер, М. А.
Бреслав, И. Ю.
Панина, О. Б.
Андреев, А. И.
Барыкина, О. П.
Латышкевич, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Діагностика й лікування тиреотоксикозу під час вагітності й у післяпологовому періоді. Фрагмент матеріалів Клінічних рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді 2017 року [Текст] / Ю. В. Будигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 2. - С. 108-120. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (диагностика, осложнения, терапия, хирургия, этиология)
Аннотация: У 2017 році були опубліковані настанови Американської тиреоїдної асоціації (АТА) щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді [1]. Це перший перегляд аналогічних рекомендацій АТА, які вперше були опубліковані в 2011 році. У зв’язку зі швидким збільшенням кількості друкованих праць на цю тему на початку проекту були заплановані перегляди рекомендацій кожні 4–5 років. Президентом АТА за згодою правління було створено робочі групи за участю компетентних фахівців у галузі дорослої й дитячої ендокринології, акушерства, перинатології (материнської й фетальної медицини), ендокринної хірургії, йодного споживання й епідеміології. Задля широкої спеціалізації й географічного представництва, а також забезпечення свіжих поглядів близько третини робочої групи замінювалось для кожної версії/етапу настанов згідно з політикою АТА
In 2017, the American Thyroid Association (ATA) published the guidelines for the diagnosis and treatment of thyroid diseases during pregnancy and the postpartum period [1]. This is the first review of similar ATA recommendations, which were first published in 2011. Due to the rapid increase in the number of publications on this topic, at the beginning of the project, recommendations were planned to be reviewed every 4–5 years. ATA President, with the consent of the Board, created working groups of competent specialists in the field of adult and child endocrinology, obstetrics, perinatology (maternal and fetal medicine), endocrine surgery, iodine intake and epidemiology. For a wide range of specialization and geographical representation, as well as for providing fresh perspective, about a third of the working group has been replaced for each version/stage of guidelines in accordance with the ATA policy
Доп.точки доступа:
Будигіна, Ю. В.
Страфун, Л. С.
Терехова, Г. М.
Шляхтич, С. Л.
Паньків, В. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Діагностика післяпологових гнійно-септичних ускладнень за допомогою методу флуоресцентної спектроскопії [] / О. В. Булавенко [и др.] // Здоровье женщины. - 2015. - № 4. - С. 63-65

MeSH-главная:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагноз)
СЕПСИС -- SEPSIS (диагноз)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагноз)

Доп.точки доступа:
Булавенко, О. В.
Остап’юк, Л. Р.
Рудь, В. О.
Волошиновський, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Кулішов, С. К.
Діагностика проявів після ішемічної реперфузії [Текст] / С. К. Кулішов // Український медичний часопис. - 2001. - № 3. - С. 92-95

MeSH-главная:
МИОКАРДА РЕПЕРФУЗИЯ -- MYOCARDIAL REPERFUSION (реабилитация, тенденции)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Диагностика и лечение послеродового зндометрита [Текст] / В. С. Горин [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2001. - № 6. - С. 10-14

MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, патофизиология, этиология)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль)
Доп.точки доступа:
Горин, В. С.
Серов, В. Н.
Семеньков, Н. Н.
Шин, А. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

    Касабулатов, Н. М.
    Диагностика, лечение и профилактика послеродового эндометрита [Текст] / Н. М. Касабулатов, Н. В. Орджоникидзе, А. И. Емельянова // Акушерство и гинекология. - 2006. - № 5. - С. 5-8

Рубрики: Эндометрит--диагн--лек тер--проф

   Послеродовые осложнения

Доп.точки доступа:
Орджоникидзе, Н. В.
Емельянова, А. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

    Процепко, О. О.
    Екстагенітальна патологія - як фактор ризику нетримання сечі у жінок під час вагітності та після пологів [Текст] / О. О. Процепко, А. Л. Костюк // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2012. - Т. 74, № 3. - С. 79-82

Рубрики: Недержание мочи--берем

   Соединительной ткани болезни--берем--женск

   Послеродовые осложнения

Доп.точки доступа:
Костюк, А. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Літвінов, С. К.
Ефективний метод профілактики гнійно-септичних післяпологових ускладнень при невиношуванні вагітності [Текст] / С. К. Літвінов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 6. - С. 127-128

MeSH-главная:
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
СЕПСИС -- SEPSIS (профилактика и контроль)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (профилактика и контроль)
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Іванюта, С. О.
Застосування препарата"Мікотон"в лікуванні гнійних ран промежини у породіль [Текст] / С. О. Іванюта, А. Б. Прилуцька, Л. Ф. Горовий // Медико-социальные проблемы семьи. - 1999. - Т. 4, № 1. - С. 93-96

Рубрики: Микотон--тер прим

MeSH-главная:
ПРОМЕЖНОСТЬ -- PERINEUM (микробиология, патофизиология)
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (лекарственная терапия, микробиология)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (лекарственная терапия)
Доп.точки доступа:
Прилуцька, А. Б.
Горовий, Л. Ф.

Найти похожие

20.

Бергер, Е. Е.
И.Ф. Земмельвейс - основоположник учения о послеродовой инфекции [Текст] / Е. Е. Бергер, А. В. Пронин // Акушерство и гинекология. - 2005. - № 5. - С. 61-64

MeSH-главная:
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS (история)
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY (история)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (история)
АСЕПТИКА -- ASEPSIS (история)
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS (история)
АВСТРО-ВЕНГРИЯ -- AUSTRIA-HUNGARY
Доп.точки доступа:
Пронин, А. В.
Земмельвейс, Игнац Филипп (венг. врач-акушер, профессор, один из осн. асептики ; 1818-1865) \о нем\

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-78

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)