Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (1)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Пероксидаза<.>)
Общее количество найденных документов : 45
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-45 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Зелінська Г. В., Божок Ю. М., Кваченюк А. М., Гулєватий С. В., Кулініченко Г. М., Устименко Г. Я.
Заглавие : Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози
Параллельн. заглавия :Cytological factors for prognosis of postoperative metastases and radioiodine resistance of papillary thyroid cancer
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 326-335 (Шифр ЕУ5/2021/26/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
Аннотация: Актуальною проблемою є раннє передопераційне прогнозування поведінки папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ) на основі виявлення специфічних цитологічних особливостей пунктатів первинних ПКЩЗ, які корелюють із частотою їх післяопераційного метастазування та радіойодрезистентністю. Мета — дослідити кореляцію між експресією тиреоїдної пероксидази (ТПО), а також наявністю особливих клітинних субпопуляцій у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. Матеріал і методи. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проведено за допомогою моноклональних антитіл до ТПО «TPO‑47» («DakoCytomation», Данія) на матеріалі тонкогольчастих аспіраційних пункційних біопсій (ТАПБ) первинних ПКЩЗ та їх метастазів, отриманих від 125 пацієнтів, що проходили обстеження, хірургічне лікування та радіойодтерапію в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР). Результати. Показано зворотний кореляційний зв’язок (p0,05) між вмістом ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. При вмісті ТПО-позитивних епітеліоцитів від 50,0 до 92,0% не було визначено метастазів ПКЩЗ у післяопераційний період. Радіойодрезистентні метастази (РЙРМ) реєстрували лише при відсутності ТПО або при 25,0% ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ. Індивідуальне порівняння вмісту ТПО-позитивних тиреоцитів у матеріалі первинних ПКЩЗ та їх синхронних метастазів продемонструвало, що їх відсоток у більшості випадків не збігається. Статистично підтверджена різниця між частотою післяопераційного метастазування в групах пацієнтів із наявністю та відсутністю особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ (р50,0%) дозволяє прогнозувати їх сприятливу поведінку без розвитку післяопераційних метастазів. Показано, що коли вміст ТПО-позитивних клітин не перевищує 25,0% тиреоцитів пунктату ПКЩЗ, не виключено післяопераційне метастазування та поява РЙРМ. Доведена різниця між частотою післяопераційного метастазування в залежності від наявності особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗThe early preoperative prediction of the behavior of papillary thyroid carcinoma (PTC) based on the detection of specific cytological features of fine-needle aspiration (FNA) smears of primary PTC, which correlate with the frequency of their postoperative metastases and radioiodine resistance is an urgent problem. The aim of this work was to study the correlation between the expression of thyroid peroxidase (TPO), as well as the presence of special cellular subpopulations in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastases. Material and methods. Cytological and immunocytochemical studies using monoclonal antibodies to TPO «TPO‑47» («DakoCytomation», Denmark) were performed on the FNA smears of primary PTC and their metastases obtained from 125 patients treated with radioiodine therapy after surgery in clinic of SI «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine». Results. An inverse correlation (p0.05) between the content of TPO-positive epitheliocytes in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastasis was shown. No PTC metastases were detected in the postoperative period when the content of TPO-positive epitheliocytes was from 50.0 to 92.0%. Radioiodine resistant metastases (RIRM) were recorded only in the absence of TPO, or at 25.0% positive epitheliocytes at the smears of primary PTS. Individual comparison of the content of TPO-positive thyrocytes in the FNA smears of primary PTCs and their synchronous metastases showed that their percentage in most cases does not match. The difference between the frequency of postoperative metastases in groups of patients with the presence and absence of special S-epitheliocytes FNA smears of primary PTC (p50.0%) allows to predict their favorable behavior without the development of postoperative metastases. It is shown that when the content of TPO-positive cells does not exceed 25.0% of thyroid cells of the PTC, postoperative metastases and the appearance of RIRM are not excluded. The difference between the frequency of postoperative metastases depending on the presence of special S-epitheliocytes in the FNA smears of the primary PTC is proved
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Федосенко С. В., Черногорюк Г. Э., Рослякова Е. П.
Заглавие : Влияние тиотропия бромида на морфофункциональные свойства нейтрофилов и макрофагов бронхиального дерева при хронической обструктивной болезни легких стабильного течения
Место публикации : Пульмонология. - 2010. - № 5. - С. 56-60 (Шифр ПР35/2010/5)
Предметные рубрики: Легких болезни обструктивные
Нейтрофилы
Макрофаги
Пероксидаза
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Дефіцит мієлопероксидази фагоцитів»
Место публикации : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 1. - С. 44-52 (Шифр КУ34/2017/1)
MeSH-главная: КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
ФАГОЦИТЫ -- PHAGOCYTES
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE
Аннотация: Протокол призначений для лікарів загальної практики – сімейних лікарів, лікарів-терапевтів дільничних, лікарів-педіатрів дільничних, лікарів-пульмонологів, лікарів-імунологів клінічних, лікарів-алергологів, лікарів-ревматологів, лікарів-неврологів, лікарів-офтальмологів, лікарів-фтизіатрів, лікарів-дерматологів, лікарів-рентгенологів, лікарів-онкологів, лікарів, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи-підприємці, середнього медичного персоналу, інших медичних працівників, які беруть участь у наданні медичної допомоги пацієнтам з дефіцитом мієлопероксидази фагоцитів, керівників закладів охорони здоров’я різних форм власності та підпорядкування
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сорокман Т. В., Гінгуляк М. Г., Макарова О. В.
Заглавие : Антитиреоїдні антитіла при екстратиреоїдних автоімунних захворюваннях
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 50-56 (Шифр МУ65/2021/17/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
АНТИТИРЕОИДНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- ANTITHYROID AGENTS
ТИРЕОГЛОБУЛИН -- THYROGLOBULIN
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES
Аннотация: У цьому огляді узагальнені дані про частоту автоімунних захворювань та висвітлена поширеність антитиреоїдних антитіл при екстратиреоїдних автоімунних захворюваннях. У світі близько 5–7 % населення страждають від того чи іншого типу автоімунних хвороб. Серед шести найчастіших автоімунних захворювань переважають хвороби щитоподібної залози й асоційовані з ними захворювання. Висока поширеність автоімунних захворювань щитоподібної залози викликає питання щодо потенційної ролі антитиреоїдних антитіл у перебігу позатиреоїдних автоімунних захворювань. Вважається, що автоімунні захворювання є результатом взаємодії між тригерами, автоантигенами, генетичною схильністю, порушеннями толерантності автоантигенів і механізмами апоптозу. Серед відомих на сьогодні антитиреоїдних автоантитіл варто виділити антитіла до тиреоглобуліну (АТ-ТГ), антитіла до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО), а також біспецифічні — АТ-ТГ і АТ-ТПО одночасно. До категорій функціонально значущих автоантитіл, що імітують функцію гормона та провокують розвиток автоімунної патології в результаті зв’язування з рецептором та подальшої стимуляції тиреоцитів, відносяться антитіла до рецепторів тиреотропного гормона (АТ-рТТГ). Циркулюючі антитіла проти антигенів щитоподібної залози не обмежуються тільки автоімунними захворюваннями щитоподібної залози, але також виявляються при інших автоімунних захворюваннях. Найчастіше при ревматоїдному артриті, цукровому діабеті типу 1 та целіакії. Зв’язок з іншими імунними патологіями додатково підтверджує те, що АТ-TПO також виявляли в 15 % пацієнтів, які страждали на астму, у 10–29 % пацієнтів з ідіопатичною пурпурою та вітиліго. Поширеність АТ-TПO трохи вища, ніж АТ-ТГ, а АТ-рТТГ рідко реєструються при нетиреоїдних імунологічних захворюваннях
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Копиця М. П., Родіонова Ю. В., Титаренко Н. В., Кутя І. М., Гільова Я. В.
Заглавие : Роль мієлопероксидази як діагностичного та прогностичного фактора при серцево-судинній патології (гострому коронарному синдромі)
Место публикации : Патологія. - Запоріжжя, 2021. - Том 18, N 2. - С. 229-242 (Шифр ПУ40/2021/18/2)
MeSH-главная: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION

Аннотация: Мієлопероксидаза – один із ключових ферментів, що бере участь в окислювальному стресі та запаленні. Його підвищені рівні визначають у широкому діапазоні при гострих і хронічних формах cерцево-судинних захворювань. Запалення призводить до вивільнення ензиму з лейкоцитів із формуванням таких продуктів, як гіпохлоритна кислота, негативно впливаючи на білки-мішені. Суперечливі наукові дані щодо прогностичної ролі цього біомаркера під час захворювання органів кровообігу породжують науковий інтерес, актуалізують дослідження в цьому напрямі. Мета роботи – аналіз відомостей фахової літератури щодо мієлопероксидази та можливості її клінічного використання для діагностики та стратифікації ризику пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Матеріали та методи. Пошук та узагальнення відомостей провідних фахових джерел, що індексуються наукометричними базами PubMed, Scopus, Web of Science. Результати. Результати досліджень свідчать, що мієлопероксидаза активно залучена в патофізіологію серцево-судинних захворювань через участь у запаленні, окислювальному стресі, надмірному утворенні проатерогенних ліпопротеїнів, зміні активності оксиду азоту, ендотеліальній дисфункції, а також через вплив на нестабільність атеросклеротичних бляшок. У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, включаючи ішемічну хворобу серця, концентрація цього протеїну збільшена та часто пов’язана з поганим прогнозом, зокрема з підвищеним ризиком смертності. Метаболіти мієлопероксидази часто є чинниками, що зумовлюють пошкодження клітин в умовах ішемії. Розглянули також взаємозв’язок ензиму з розвитком рестенозу, ефективністю реваскуляризації після черезшкірного коронарного втручання. Висновки. Відомості, що наводимо, здебільшого визначають мієлопероксидазу як вагомий маркер прогнозування віддалених результатів спостереження та розвитку серйозних несприятливих серцево-судинних подій, смертності в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Незважаючи на успіхи в вивченні комплексних ефектів мієлопероксидази, привертає увагу суперечливість результатів, що зумовлює необхідність наступних досліджень для з’ясування повного клінічного потенціалу мієлопероксидази у пацієнтів із серцево-судинною патологією.
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рижкова Н. О., Гавриленко Т. І., Пархоменко О. М.
Заглавие : Корвітин знижує високий рівень мієлопероксидази в плазмі крові хворих з гострим інфарктом міокарда
Место публикации : Фізіологічний журнал. - К., 2016. - Т. 62, № 2. - С. 87-93 (Шифр ФУ6/2016/62/2)
MeSH-главная: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE
ФАГОЦИТЫ -- PHAGOCYTES
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES
ЦИТОФЛЮОРОМЕТРИЯ -- FLOW CYTOMETRY
КЛЕТОК ОТДЕЛЕНИЕ -- CELL SEPARATION
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): корвитин (фармакология)
Аннотация: Вивчали вміст мієлопероксидази в плазмі крові хворих, яка є новим додатковим маркером, що дає змогу оцінити метаболічну активність фагоцитів і активність запалення у хворих з гострим інфарктом міокарда і можливості її корекції корвітином. Обстежено 15 практично здорових осіб, у яких вміст мієлопероксидази становив 74,5±16,3 нг/мл, 13 пацієнтів зі стабільною стенокардією, у яких вміст цього ферменту був 218,4±30,9 нг/мл і 60 хворих з гострим інфарктом міокарда в динаміці лікування. Під час вступу до стаціонару у них вміст мієлопероксидази становив 606,0±59,3 нг/мл. Профіль вмісту цієї речовини у хворих, яким було призначене стандартне лікування (без застосування корвітину), фактично не змінювався до 7-ї доби. У хворих, що отримували корвітин, дія цього препарату була неоднозначною і залежала від початкового вмісту мієлопероксидази. У пацієнтів з початково нормальним вмістом мієлопероксидази в плазмі крові (16,7%) в динаміці лікування спостерігається незначне її збільшення, тоді яку пацієнтів з високим початковим вмістом (83,3%), навпаки, реєструється зниження вмісту ферменту.
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Разыграев А. В.
Заглавие : Гомоцистеинпероксидазная активность плазмы крови крыс. Стехиометрия и ферментативный характер реакции
Место публикации : Биомед.химия/ РАМН. - М., 2013. - Т. 59, Вып. 6. - С. 636-643 (Шифр БР35/2013/59/6)
Примечания : Библиогр.: с.642-643
MeSH-главная: ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE
ПЛАЗМА -- PLASMA
КРЫСЫ -- RATS
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Остапчук О. І., Андрушко І. І., Темна О. В.
Заглавие : Рівень глутаніонпероксидази та селену у хворих на ревматоїдний артрит залежно від активності запального процесу
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2005. - Т. 9, № 2. - С. 378-379 (Шифр ВУ80/2005/9/2)
Предметные рубрики: ВНМУ
MeSH-главная: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE
СЕЛЕН -- SELENIUM
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Косей Н. В., Хоминская З. Б., Ветох Г. В., Березовская Е. И., Татарчук Т. Ф.
Заглавие : Провоспалительные цитокины и синдром поликистозных яичников
Место публикации : Репродуктивная эндокринология. - 2015. - № 5. - С. 56-59 (Шифр РУ6/2015/5)
MeSH-главная: ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ИНТЕРЛЕЙКИН-18 -- INTERLEUKIN-18
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Горудко И. В., Костевич В. А. , Соколов А. В., Буко И. В., Константинова Е. Э., Цапаева Н. Л., Миронова Е. В., Захарова Е. Т., Васильев В. Б., Черенкевич С. Н., Панасенко О. М.
Заглавие : Повышенная активность миелопероксидазы - фактор риска ишемической болезни сердца у больных сахарным диабетом
Место публикации : Биомедицинская химия. - 2012. - Т. 58, № 4. - С. 475-483 (Шифр БР35/2012/58/4)
Предметные рубрики: Диабет сахарный-- осл
Ишемическая болезнь сердца-- этиол
Пероксидаза
Факторы риска
Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-45 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)